Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.03.29
20:08
У третім класі вчитель дітям каже:
- Сьогодні розповім цікаве дуже.
Ми будем вчити нині земноводні.
Подвійний спосіб в них життя в природі.
Розмова в нас про тих, що спритні й дужі.
Живуть і у воді вони й на суші.
Можливо, здогадаєтеся, хто то?
Ч
- Сьогодні розповім цікаве дуже.
Ми будем вчити нині земноводні.
Подвійний спосіб в них життя в природі.
Розмова в нас про тих, що спритні й дужі.
Живуть і у воді вони й на суші.
Можливо, здогадаєтеся, хто то?
Ч
2026.03.29
18:40
Тобі щось інакше порадити важко,
Коли до вподоби модерний Wolf Cut.
Коса - не твоє і шовкова застяжка -
Це те, що існує для інших дівчат.
За мною і ходять, і саме такі ось,
Яким я неначе амурний гайдай.
Не з ними робитиму те, що наснилось,
Коли до вподоби модерний Wolf Cut.
Коса - не твоє і шовкова застяжка -
Це те, що існує для інших дівчат.
За мною і ходять, і саме такі ось,
Яким я неначе амурний гайдай.
Не з ними робитиму те, що наснилось,
2026.03.29
18:09
Іще не вечір та вже йшло до того.
Десь сонце загубилося в хмарках.
Між пагорбами пролягла дорога,
Що звалась з давніх пір Поліський шлях.
Вела з Підгайців через Старе Місто,
Загайці в Новосілку, звідтіля
Вже далі на Тернопіль, з нього, звісно,
Де а
Десь сонце загубилося в хмарках.
Між пагорбами пролягла дорога,
Що звалась з давніх пір Поліський шлях.
Вела з Підгайців через Старе Місто,
Загайці в Новосілку, звідтіля
Вже далі на Тернопіль, з нього, звісно,
Де а
2026.03.29
14:55
У сутінках я майбуття помітив.
Воно нічим не втішило мене.
Його красою міг би я змінити -
її ж усе недобре омине.
Та не зібрав краси я - ось і квити.
І захід Сонця віддає вогнем.
За втраченим, не стрітим, не прожитим -
до обрію багряноликий щем.
Воно нічим не втішило мене.
Його красою міг би я змінити -
її ж усе недобре омине.
Та не зібрав краси я - ось і квити.
І захід Сонця віддає вогнем.
За втраченим, не стрітим, не прожитим -
до обрію багряноликий щем.
2026.03.29
13:36
Так перша ніжна позолота
Торкнеться кленів і беріз.
Пробудиться дружина Лота
У сяйві нескоримих сліз.
Торкнуться віяння епохи
Думок, сердець, облич і слів.
Порветься пристрасть Архілоха
Торкнеться кленів і беріз.
Пробудиться дружина Лота
У сяйві нескоримих сліз.
Торкнуться віяння епохи
Думок, сердець, облич і слів.
Порветься пристрасть Архілоха
2026.03.29
12:58
Якось незрозуміло…
Ось він ще зовсім маленький хлопчик. Утім, відчуває себе центром Всесвіту, навколо якого обертаються тато, мама, бабуся і навіть пухнастий песик Віскі…
Вони живуть у сивому будинку в самісінькому центрі чарівного міста.
Оточують його
2026.03.29
10:06
поет сидить мов павук
тчучи свої павутини
радо вітаючи будь-яких мух
висисає їх із хітину
а ще між ребрами книг
наслухає серцебиття
знуджених необережних тих
читачів що летять летять
тчучи свої павутини
радо вітаючи будь-яких мух
висисає їх із хітину
а ще між ребрами книг
наслухає серцебиття
знуджених необережних тих
читачів що летять летять
2026.03.29
09:22
У ніч на 28 березня 2026 року Одеса зазнала потужної масованої атаки.
Так, у пологовому будинку №5 після влучання «шахеда» в центр будівлі зруйнувано покрівлю та перекриття між поверхами. Медичний персонал евакуював до сховища 32 пацієнток і 22 новонарод
Так, у пологовому будинку №5 після влучання «шахеда» в центр будівлі зруйнувано покрівлю та перекриття між поверхами. Медичний персонал евакуював до сховища 32 пацієнток і 22 новонарод
2026.03.29
08:56
Горіхи розпустили чорні крила
Воронячі на вЕльон аличі,
У сні стоять, весна не розбудила.
Та в голих вітах трудиться Ярило,
Брунькам тугим тепло віддаючи.
Цілує кожну пристрасно, бо хоче
Зацілувати так, щоб і чалма
Воронячі на вЕльон аличі,
У сні стоять, весна не розбудила.
Та в голих вітах трудиться Ярило,
Брунькам тугим тепло віддаючи.
Цілує кожну пристрасно, бо хоче
Зацілувати так, щоб і чалма
2026.03.29
07:10
Години, дні, роки без тебе,
Без теплих пестощів твоїх, -
Це тільки в казці завжди лебідь
Не упадає тихо в гріх.
Це тільки в мріях м'яко й гладко
Лягає твій життєвий шлях,
А наяву - броди і кладки,
І переслідування страх.
Без теплих пестощів твоїх, -
Це тільки в казці завжди лебідь
Не упадає тихо в гріх.
Це тільки в мріях м'яко й гладко
Лягає твій життєвий шлях,
А наяву - броди і кладки,
І переслідування страх.
2026.03.29
06:53
Цезар Солодар (1909-1992; народився й провів юність в Україні)
Принесли у землянку посилку –
й мов дихнуло чимсь близьким.
І на серці заграла сопілка,
і згадався рідний дім...
Бо відправлення поштове –
Принесли у землянку посилку –
й мов дихнуло чимсь близьким.
І на серці заграла сопілка,
і згадався рідний дім...
Бо відправлення поштове –
2026.03.29
02:44
Тривога в серці. Морок. П'ята ранку.
В домівках - темні вікна, душі сонні.
Лягла на білосніжне підвіконня
Симфонія кривавого світанку.
Було замало власного вікна -
Хотілось охопити ціле місто...
Крик вирвався з грудей: "Війна! Війна!"
В домівках - темні вікна, душі сонні.
Лягла на білосніжне підвіконня
Симфонія кривавого світанку.
Було замало власного вікна -
Хотілось охопити ціле місто...
Крик вирвався з грудей: "Війна! Війна!"
2026.03.28
23:30
Якщо довкола тебе крутяться пройдисвіти, це ще не означає, що навколо тебе обертається Земля.
Кожен інший лікар повинен поставити інший діагноз.
Думка поперек звички, мов кістка поперек горла.
Що зверху сплило, те хвиля і виносить.
Інвалідам п
2026.03.28
18:53
коли весна як осінь
і зупинився час
небесні коси косять
все більше нас із нас
і сивина як просинь
і небо як рілля
і зоряно голосить
душа за кожним я
і зупинився час
небесні коси косять
все більше нас із нас
і сивина як просинь
і небо як рілля
і зоряно голосить
душа за кожним я
2026.03.28
17:58
Ти ще єси і хліб їси насущний,
Та, мов павутина, висить життя майбутнє,
А хочеться ж на світі цім іще пожить, хоч сили тануть,
Тож молиш Господа, щоб день оцей не був останнім,
Бо ж стільки ще не звідано довкола див:
Не уторопав, про що ворк
Та, мов павутина, висить життя майбутнє,
А хочеться ж на світі цім іще пожить, хоч сили тануть,
Тож молиш Господа, щоб день оцей не був останнім,
Бо ж стільки ще не звідано довкола див:
Не уторопав, про що ворк
2026.03.28
15:30
Ми зараз - як пуритани
Живем у розлуці нашій.
Молімось - і час настане,
Як вимре сердечний шашіль.
І зверне судьба на вдачу,
А серце заб'ється лунко,
Як тільки тебе побачу,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Живем у розлуці нашій.
Молімось - і час настане,
Як вимре сердечний шашіль.
І зверне судьба на вдачу,
А серце заб'ється лунко,
Як тільки тебе побачу,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.03.29
2026.03.28
2026.03.27
2026.03.19
2026.03.13
2026.03.06
2026.02.26
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Ірина Вовк (1973) /
Вірші
/
Сценарії та драматичні форми (віршовані чи прозові)
"МАРІЯ З МАГДАЛИ" (драма) . Дія ІІ. З'яваІІІ, ІV, V (продовження5)
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"МАРІЯ З МАГДАЛИ" (драма) . Дія ІІ. З'яваІІІ, ІV, V (продовження5)
З'ЯВА III
БЕСІДНИКИ
Будь славна, Магдалено!
Будь славен, Юдо!
ЮДА
Дякую вам... дякую...
Нехай чигають круки! Хай метають
прокляттями на нас!
Ми веселімось—пиймо!
(П'ють.)
А зараз вас, братове, залишаю...
Йду по кохану, йду по Магдалену.
Іду... Біжу... Узрять вони—і глянуть—
на наших скронях ружі не зів'януть,
в долонях чари не заледеніють,
не заморозять п'яного вина,
а при мені прекрасна Магдалена—
моя кохана—зацвіте буйніше,
задихає пахучіше—і вже на віки-вічні
лишиться моєю...моєю... вічно...
(Відходить.)
З'ЯВА IV
Вбігає Марта.
АССАХАР
Що?.. і ти тут теж?
МАРТА
Де Магдалена?!.
АССАХАР
Готується до учти...
МАРТА
Хочу бачити її щонайхутчіше...
АССАХАР
Чого від неї хочеш?..
Не мути їй щастя...
МАРТА
Хочу бачити її щонайхутчіше...
АССАХАР
Може й ти бажаєш—
до столу з нами...
БЕСІДНИК І
Сядь—і почекай—
надійде скоро...
МАРТА
Тож скажи нарешті,
де Магдалена?!.
АССАХАР
Від самого ранку—
у гроні служби—
змащує все тіло,
вкладає шати...
МАРТА
Це брехня... брехня—
де Магдалена! Де сестра моя!
(Вибігає.)
Бесідники вдаряють у келихи, п'ють.
З'ЯВА V
Вбігає Магдалена—волосся розвіяне...
...шати в безладді—тяжко дихає...
МАГДАЛЕНА
Віта... Вітайте!
Час настав святковий!
Веселіться! Тіштесь...
У спільній радості я також потону!
Я учти ще не прагнула такої...
Є вина... ружі... жили палить кров!
То наше свято—щастя нам належить!
Агей! Вина—багато...
(П'є.)
О, як же добре! Кожна крапля п'яна
паде і розхиляє мені лоно...
запалює пожари невгасимі!
дивіться—вся горю! Нехай і вам
запломеніють лиця, кров пульсує....
нехай тремтять рамена!
Пийте! Пийте!
(Наливає.)
Вино навчить вас прагненню розкошів!
Тож пийте з Магдаленою...
(П'є.)
Де Пан мій—Юда? Де є мій коханок?
АССАХАР
Зараз повернеться—пішов Тебе шукати!
МАГДАЛЕНА
Мене шукати треба? Я завжди готова!
Зараз—як ніколи!
(За виданням "Марія з Магдали" (драма). - Львів:Логос,1995)
БЕСІДНИКИ
Будь славна, Магдалено!
Будь славен, Юдо!
ЮДА
Дякую вам... дякую...
Нехай чигають круки! Хай метають
прокляттями на нас!
Ми веселімось—пиймо!
(П'ють.)
А зараз вас, братове, залишаю...
Йду по кохану, йду по Магдалену.
Іду... Біжу... Узрять вони—і глянуть—
на наших скронях ружі не зів'януть,
в долонях чари не заледеніють,
не заморозять п'яного вина,
а при мені прекрасна Магдалена—
моя кохана—зацвіте буйніше,
задихає пахучіше—і вже на віки-вічні
лишиться моєю...моєю... вічно...
(Відходить.)
З'ЯВА IV
Вбігає Марта.
АССАХАР
Що?.. і ти тут теж?
МАРТА
Де Магдалена?!.
АССАХАР
Готується до учти...
МАРТА
Хочу бачити її щонайхутчіше...
АССАХАР
Чого від неї хочеш?..
Не мути їй щастя...
МАРТА
Хочу бачити її щонайхутчіше...
АССАХАР
Може й ти бажаєш—
до столу з нами...
БЕСІДНИК І
Сядь—і почекай—
надійде скоро...
МАРТА
Тож скажи нарешті,
де Магдалена?!.
АССАХАР
Від самого ранку—
у гроні служби—
змащує все тіло,
вкладає шати...
МАРТА
Це брехня... брехня—
де Магдалена! Де сестра моя!
(Вибігає.)
Бесідники вдаряють у келихи, п'ють.
З'ЯВА V
Вбігає Магдалена—волосся розвіяне...
...шати в безладді—тяжко дихає...
МАГДАЛЕНА
Віта... Вітайте!
Час настав святковий!
Веселіться! Тіштесь...
У спільній радості я також потону!
Я учти ще не прагнула такої...
Є вина... ружі... жили палить кров!
То наше свято—щастя нам належить!
Агей! Вина—багато...
(П'є.)
О, як же добре! Кожна крапля п'яна
паде і розхиляє мені лоно...
запалює пожари невгасимі!
дивіться—вся горю! Нехай і вам
запломеніють лиця, кров пульсує....
нехай тремтять рамена!
Пийте! Пийте!
(Наливає.)
Вино навчить вас прагненню розкошів!
Тож пийте з Магдаленою...
(П'є.)
Де Пан мій—Юда? Де є мій коханок?
АССАХАР
Зараз повернеться—пішов Тебе шукати!
МАГДАЛЕНА
Мене шукати треба? Я завжди готова!
Зараз—як ніколи!
(За виданням "Марія з Магдали" (драма). - Львів:Логос,1995)
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
""МАРІЯ З МАГДАЛИ" (драма) . Дія ІІ. З'ява VІ (продовження 6)"
• Перейти на сторінку •
""МАРІЯ З МАГДАЛИ" (драма). Дія ІІ. З'яваІ, ІІ (продовження4)"
• Перейти на сторінку •
""МАРІЯ З МАГДАЛИ" (драма). Дія ІІ. З'яваІ, ІІ (продовження4)"
Про публікацію
