Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.16
17:55
Після ерзац-замінників зими
Прийшла зима упевнена і справжня.
Прийшла зима із лютої тюрми,
Прийшла, як генерал з найвищим рангом.
Прийшла зима, мов армія міцна
З настирливістю танків і піхоти.
Заснула в лісі змучена весна,
Прийшла зима упевнена і справжня.
Прийшла зима із лютої тюрми,
Прийшла, як генерал з найвищим рангом.
Прийшла зима, мов армія міцна
З настирливістю танків і піхоти.
Заснула в лісі змучена весна,
2025.12.16
13:22
Порадуй моє тіло – я готовий.
На ланцюгах моя труна – ореля.
Тих не почуй, хто про мій дух злословить.
Вони ніколи не були в моїх постелях.
Дай доторкнутися рукою до любові,
не відсахнись від мертвої руки, –
бо то не смерть, – то понагусло крові
На ланцюгах моя труна – ореля.
Тих не почуй, хто про мій дух злословить.
Вони ніколи не були в моїх постелях.
Дай доторкнутися рукою до любові,
не відсахнись від мертвої руки, –
бо то не смерть, – то понагусло крові
2025.12.16
13:21
Не спішіть серед шторму і злив
промовляти: "Пройшов!". Все складніше.
"Пал, що наскрізь обох пропалив,
безпритульними потім залишив".
Не спішіть ви твердити про те,
що прочитаний вже до основи
ваш роман. Є багато ще тем.
промовляти: "Пройшов!". Все складніше.
"Пал, що наскрізь обох пропалив,
безпритульними потім залишив".
Не спішіть ви твердити про те,
що прочитаний вже до основи
ваш роман. Є багато ще тем.
2025.12.16
12:37
Дивлюся в небо — там зірки і вічність,
А під ногами — грузько, як життя.
Сусід Євген, утративши логічність,
Штовха у безвість баки для сміття.
А я стою, немов антична статуя,
В руці —"Первак", у серці — порожнеча.
Дружина каже: «Досить вже бухати,
А під ногами — грузько, як життя.
Сусід Євген, утративши логічність,
Штовха у безвість баки для сміття.
А я стою, немов антична статуя,
В руці —"Первак", у серці — порожнеча.
Дружина каже: «Досить вже бухати,
2025.12.16
12:21
Сувора Совість дивиться на мене,
Тримає міцно землю й небеса.
Ніколи не виходила на сцену -
Далеко не для всіх її краса.
Тверді слова не промовляє гучно,
Все пошепки. І погляд вольовий.
Мені нелегко. Я - її заручник,
Тримає міцно землю й небеса.
Ніколи не виходила на сцену -
Далеко не для всіх її краса.
Тверді слова не промовляє гучно,
Все пошепки. І погляд вольовий.
Мені нелегко. Я - її заручник,
2025.12.16
10:42
Я - чарівник, слуга сяйних казок,
Ерато благородної невільник.
Тож віршопад пахтить, немов бузок,
У строфах - муси, слоїки ванільні.
МрійнА оаза! Щастя береги!
Повсюди айви, квітнучі оливи!
Рожевий мед любової жаги
Ерато благородної невільник.
Тож віршопад пахтить, немов бузок,
У строфах - муси, слоїки ванільні.
МрійнА оаза! Щастя береги!
Повсюди айви, квітнучі оливи!
Рожевий мед любової жаги
2025.12.16
09:36
Буває, що чоловіки
ідуть із дому без валізи,
без штампа в паспорті та візи,
без вороття і навіки
в країну вільних душ, туди,
де благодать незрозуміла
стирає росяні сліди
серпанків яблунево-білих.
ідуть із дому без валізи,
без штампа в паспорті та візи,
без вороття і навіки
в країну вільних душ, туди,
де благодать незрозуміла
стирає росяні сліди
серпанків яблунево-білих.
2025.12.16
06:08
Зима розквітла білизною
І світ морозом обдала, -
Красу створивши бахромою,
Оторочила півсела.
Сніжок порипує й блискоче
Навкруг холодна бахрома, -
Така зима милує очі
Та душу тішить крадькома.
І світ морозом обдала, -
Красу створивши бахромою,
Оторочила півсела.
Сніжок порипує й блискоче
Навкруг холодна бахрома, -
Така зима милує очі
Та душу тішить крадькома.
2025.12.15
21:19
Теплом огорнута зима
Прийшла, нарешті, забілила
Цей світ чорнющий крадькома,
Поклала осінь у могилу.
Та раптом знов прийшла теплінь,
Лягла на плечі сніготалу.
Аж він од радості зомлів...
Прийшла, нарешті, забілила
Цей світ чорнющий крадькома,
Поклала осінь у могилу.
Та раптом знов прийшла теплінь,
Лягла на плечі сніготалу.
Аж він од радості зомлів...
2025.12.15
20:55
Мій Боже, не лишай мене
одну на паперті юдолі.
Не все, мов злива промайне
у ніжних пелюстках магнолій.
За що не знаю, і мабуть,
я більш того не хочу знати,
залляла очі каламуть
одну на паперті юдолі.
Не все, мов злива промайне
у ніжних пелюстках магнолій.
За що не знаю, і мабуть,
я більш того не хочу знати,
залляла очі каламуть
2025.12.15
20:27
Ніч наповнена жахом,
Ще страшнішим за сон, –
Кров'ю вкрита і прахом.
Замінованим шляхом
Нас штовхають в полон.
Обгорілі кімнати
І відсутні дахи.
Ще страшнішим за сон, –
Кров'ю вкрита і прахом.
Замінованим шляхом
Нас штовхають в полон.
Обгорілі кімнати
І відсутні дахи.
2025.12.15
19:55
Я повертаюсь у минуле,
А в цьому часі бачу я
Себе у смороді й намулі,
Де йде отруйна течія.
У мерехтінні й шумовинні
Світів, епох, тисячоліть
Шукаю я часи невинні,
А в цьому часі бачу я
Себе у смороді й намулі,
Де йде отруйна течія.
У мерехтінні й шумовинні
Світів, епох, тисячоліть
Шукаю я часи невинні,
2025.12.15
19:00
Знову в Ізраїлі дощ...
Це ж бо Кінерету щось.
Це ж бо і нам без труда
Лине цілюща вода.
Хай ти промок, як хлющ,
Очі-но тільки заплющ,-
І, мов в кіно, ожива
Вбрана у квіт Арава.
Це ж бо Кінерету щось.
Це ж бо і нам без труда
Лине цілюща вода.
Хай ти промок, як хлющ,
Очі-но тільки заплющ,-
І, мов в кіно, ожива
Вбрана у квіт Арава.
2025.12.15
14:41
цьогоріч ми всі гадали,
що до весни буде осінь,
але ось зима настала,
мерзнуть пейси на морозі.
не захистить від морозів
і від вітру лапсердак,
простужусь, помру,- хто ж Розі
що до весни буде осінь,
але ось зима настала,
мерзнуть пейси на морозі.
не захистить від морозів
і від вітру лапсердак,
простужусь, помру,- хто ж Розі
2025.12.15
11:12
Кришталики снігу вкривають подвір’я.
Коштовні, численні – лежать і блищать.
Зима білобока розпушеним пір’ям
притрушує сльоту буденних понять.
Легкий морозець доторкається носа.
Рум’янить пестливо закруглини щік.
Вигулює себе зима білокоса,
Коштовні, численні – лежать і блищать.
Зима білобока розпушеним пір’ям
притрушує сльоту буденних понять.
Легкий морозець доторкається носа.
Рум’янить пестливо закруглини щік.
Вигулює себе зима білокоса,
2025.12.15
08:16
Ви можете писати папірці,
Тягнути у безсовісні угоди -
Та тільки знайте: гнів мого народу
Не спинять вже ніякі стрибунці.
Вам затишно? Не бачили ви тих
В Ізюмі вбитих, страчених у Бучі?
Запам'ятайте: помста неминуча
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Тягнути у безсовісні угоди -
Та тільки знайте: гнів мого народу
Не спинять вже ніякі стрибунці.
Вам затишно? Не бачили ви тих
В Ізюмі вбитих, страчених у Бучі?
Запам'ятайте: помста неминуча
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.12.02
2025.12.01
2025.11.29
2025.11.26
2025.11.23
2025.11.07
2025.10.29
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Ірина Вовк (1973) /
Вірші
/
Сценарії та драматичні форми (віршовані чи прозові)
"МАРІЯ З МАГДАЛИ" (драма) . Дія ІІ. З'яваІІІ, ІV, V (продовження5)
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"МАРІЯ З МАГДАЛИ" (драма) . Дія ІІ. З'яваІІІ, ІV, V (продовження5)
З'ЯВА III
БЕСІДНИКИ
Будь славна, Магдалено!
Будь славен, Юдо!
ЮДА
Дякую вам... дякую...
Нехай чигають круки! Хай метають
прокляттями на нас!
Ми веселімось—пиймо!
(П'ють.)
А зараз вас, братове, залишаю...
Йду по кохану, йду по Магдалену.
Іду... Біжу... Узрять вони—і глянуть—
на наших скронях ружі не зів'януть,
в долонях чари не заледеніють,
не заморозять п'яного вина,
а при мені прекрасна Магдалена—
моя кохана—зацвіте буйніше,
задихає пахучіше—і вже на віки-вічні
лишиться моєю...моєю... вічно...
(Відходить.)
З'ЯВА IV
Вбігає Марта.
АССАХАР
Що?.. і ти тут теж?
МАРТА
Де Магдалена?!.
АССАХАР
Готується до учти...
МАРТА
Хочу бачити її щонайхутчіше...
АССАХАР
Чого від неї хочеш?..
Не мути їй щастя...
МАРТА
Хочу бачити її щонайхутчіше...
АССАХАР
Може й ти бажаєш—
до столу з нами...
БЕСІДНИК І
Сядь—і почекай—
надійде скоро...
МАРТА
Тож скажи нарешті,
де Магдалена?!.
АССАХАР
Від самого ранку—
у гроні служби—
змащує все тіло,
вкладає шати...
МАРТА
Це брехня... брехня—
де Магдалена! Де сестра моя!
(Вибігає.)
Бесідники вдаряють у келихи, п'ють.
З'ЯВА V
Вбігає Магдалена—волосся розвіяне...
...шати в безладді—тяжко дихає...
МАГДАЛЕНА
Віта... Вітайте!
Час настав святковий!
Веселіться! Тіштесь...
У спільній радості я також потону!
Я учти ще не прагнула такої...
Є вина... ружі... жили палить кров!
То наше свято—щастя нам належить!
Агей! Вина—багато...
(П'є.)
О, як же добре! Кожна крапля п'яна
паде і розхиляє мені лоно...
запалює пожари невгасимі!
дивіться—вся горю! Нехай і вам
запломеніють лиця, кров пульсує....
нехай тремтять рамена!
Пийте! Пийте!
(Наливає.)
Вино навчить вас прагненню розкошів!
Тож пийте з Магдаленою...
(П'є.)
Де Пан мій—Юда? Де є мій коханок?
АССАХАР
Зараз повернеться—пішов Тебе шукати!
МАГДАЛЕНА
Мене шукати треба? Я завжди готова!
Зараз—як ніколи!
(За виданням "Марія з Магдали" (драма). - Львів:Логос,1995)
БЕСІДНИКИ
Будь славна, Магдалено!
Будь славен, Юдо!
ЮДА
Дякую вам... дякую...
Нехай чигають круки! Хай метають
прокляттями на нас!
Ми веселімось—пиймо!
(П'ють.)
А зараз вас, братове, залишаю...
Йду по кохану, йду по Магдалену.
Іду... Біжу... Узрять вони—і глянуть—
на наших скронях ружі не зів'януть,
в долонях чари не заледеніють,
не заморозять п'яного вина,
а при мені прекрасна Магдалена—
моя кохана—зацвіте буйніше,
задихає пахучіше—і вже на віки-вічні
лишиться моєю...моєю... вічно...
(Відходить.)
З'ЯВА IV
Вбігає Марта.
АССАХАР
Що?.. і ти тут теж?
МАРТА
Де Магдалена?!.
АССАХАР
Готується до учти...
МАРТА
Хочу бачити її щонайхутчіше...
АССАХАР
Чого від неї хочеш?..
Не мути їй щастя...
МАРТА
Хочу бачити її щонайхутчіше...
АССАХАР
Може й ти бажаєш—
до столу з нами...
БЕСІДНИК І
Сядь—і почекай—
надійде скоро...
МАРТА
Тож скажи нарешті,
де Магдалена?!.
АССАХАР
Від самого ранку—
у гроні служби—
змащує все тіло,
вкладає шати...
МАРТА
Це брехня... брехня—
де Магдалена! Де сестра моя!
(Вибігає.)
Бесідники вдаряють у келихи, п'ють.
З'ЯВА V
Вбігає Магдалена—волосся розвіяне...
...шати в безладді—тяжко дихає...
МАГДАЛЕНА
Віта... Вітайте!
Час настав святковий!
Веселіться! Тіштесь...
У спільній радості я також потону!
Я учти ще не прагнула такої...
Є вина... ружі... жили палить кров!
То наше свято—щастя нам належить!
Агей! Вина—багато...
(П'є.)
О, як же добре! Кожна крапля п'яна
паде і розхиляє мені лоно...
запалює пожари невгасимі!
дивіться—вся горю! Нехай і вам
запломеніють лиця, кров пульсує....
нехай тремтять рамена!
Пийте! Пийте!
(Наливає.)
Вино навчить вас прагненню розкошів!
Тож пийте з Магдаленою...
(П'є.)
Де Пан мій—Юда? Де є мій коханок?
АССАХАР
Зараз повернеться—пішов Тебе шукати!
МАГДАЛЕНА
Мене шукати треба? Я завжди готова!
Зараз—як ніколи!
(За виданням "Марія з Магдали" (драма). - Львів:Логос,1995)
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
""МАРІЯ З МАГДАЛИ" (драма) . Дія ІІ. З'ява VІ (продовження 6)"
• Перейти на сторінку •
""МАРІЯ З МАГДАЛИ" (драма). Дія ІІ. З'яваІ, ІІ (продовження4)"
• Перейти на сторінку •
""МАРІЯ З МАГДАЛИ" (драма). Дія ІІ. З'яваІ, ІІ (продовження4)"
Про публікацію
