Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.10.05
23:52
Пісок, пісок – пустеля –
не простір для життя,
аж раптом з Неба Скеля –
основа майбуття.
Бо Богу що подібне
хай на Землі росте,
тверде йому потрібне
і скеля саме те!
не простір для життя,
аж раптом з Неба Скеля –
основа майбуття.
Бо Богу що подібне
хай на Землі росте,
тверде йому потрібне
і скеля саме те!
2026.10.05
22:38
поза вічним і тойбічним
позираючи до тем
що відмічено загальним
нехімічним олівцем
подорожі та їдальні
світлий зустрічі момент
і за певний час прощальний
щем а може і не щем
позираючи до тем
що відмічено загальним
нехімічним олівцем
подорожі та їдальні
світлий зустрічі момент
і за певний час прощальний
щем а може і не щем
2026.10.05
16:17
Троє тезок, різних іпостасей
в різний час, плюючи на закон,
і тому однакові наразі
в образі із арії паяца, –
як нікому не віддати трон,
на який вилазять самозванці,
типу кайзер, швондєр і Нерон.
в різний час, плюючи на закон,
і тому однакові наразі
в образі із арії паяца, –
як нікому не віддати трон,
на який вилазять самозванці,
типу кайзер, швондєр і Нерон.
2026.10.05
15:55
І світ спростувався, і зорі недобрі,
де мріявся спів;
і місяць так вірно і рівно за обрій
професор якийсь довів…
Ні! Це не пауз сумне дозвілля.
Так вже призвівся світ,
що поцейбічних істот свавілля
де мріявся спів;
і місяць так вірно і рівно за обрій
професор якийсь довів…
Ні! Це не пауз сумне дозвілля.
Так вже призвівся світ,
що поцейбічних істот свавілля
2026.10.05
13:50
Випростались вечір і ворожка,
У невідворотне задивились,
Апостилем збляклої волошки
До стебла закляття долучились,
Наче крила райдуги під небом
Уночі, як сходить новий місяць,
Підкорившись скелям хвилі Ґеба*,
У невідворотне задивились,
Апостилем збляклої волошки
До стебла закляття долучились,
Наче крила райдуги під небом
Уночі, як сходить новий місяць,
Підкорившись скелям хвилі Ґеба*,
2026.10.05
12:19
Нехай же відкидають лизоблюди
Мої слова у синіх небесах.
Запроданці, перевертні, іуди,
Які пізнали не натхнення - страх.
Боїться сірість Божого натхнення,
Боїться слова на Голготах днів.
Це слово спалахне, як одкровення,
Стривоживши труху вчорашніх
Мої слова у синіх небесах.
Запроданці, перевертні, іуди,
Які пізнали не натхнення - страх.
Боїться сірість Божого натхнення,
Боїться слова на Голготах днів.
Це слово спалахне, як одкровення,
Стривоживши труху вчорашніх
2026.10.05
09:36
Спи, мій любий
хлопче буйночубий,
поки мовчить сирена
у небі смиреннім,
набирайся сил
для своїх вітрил!
Зрости одним махом,
хлопче буйночубий,
поки мовчить сирена
у небі смиреннім,
набирайся сил
для своїх вітрил!
Зрости одним махом,
2026.10.05
09:35
Я без щастя — безпорадна,
мов незряча сирота
на краєчку водоспаду,
за перилами моста,
за печальною нудьгою
та безсоннями думок,
де цнотливою любов'ю
огортає душу Бог.
мов незряча сирота
на краєчку водоспаду,
за перилами моста,
за печальною нудьгою
та безсоннями думок,
де цнотливою любов'ю
огортає душу Бог.
2026.10.05
09:23
Слава Богу грім гримить
і не гримлять ракети.
Шаную в громі кожну мить…
Всесвітній громе, де ти!?
Пролийся гасником-дощем
на війни-вогнища планети,
всі людські війни знищи вщент…
Всесвітній громе, де ти!?
і не гримлять ракети.
Шаную в громі кожну мить…
Всесвітній громе, де ти!?
Пролийся гасником-дощем
на війни-вогнища планети,
всі людські війни знищи вщент…
Всесвітній громе, де ти!?
2026.10.05
07:46
За зорями звіряюся вночі,
А вдень завжди за сонцем курс тримаю, -
В моїй душі палає дві свічі -
Любов до мами і любов до краю.
Вони горять, як предків заповіт,
Вони для мене - крила і коріння, -
З любов'ю тою я прямую в світ
Попереду нового поко
А вдень завжди за сонцем курс тримаю, -
В моїй душі палає дві свічі -
Любов до мами і любов до краю.
Вони горять, як предків заповіт,
Вони для мене - крила і коріння, -
З любов'ю тою я прямую в світ
Попереду нового поко
2026.10.05
06:21
Колиска ця вигойдує печаль
Щасливих сподівань короткі миті.
Ще ріки чисті, кров'ю не залиті
Ліси й поля. Ще світла синя даль.
Ще у траві є місце для суниць,
Іще довкола тихо, навіть гречно.
Ще бігти полем легко і безпечно,
І падати знічев'я горіл
Щасливих сподівань короткі миті.
Ще ріки чисті, кров'ю не залиті
Ліси й поля. Ще світла синя даль.
Ще у траві є місце для суниць,
Іще довкола тихо, навіть гречно.
Ще бігти полем легко і безпечно,
І падати знічев'я горіл
2026.10.04
23:02
вітрисько вщух
запала тиша
мов стороння дивна
поети люблять тишу
як-от звук
а ще негоду і свободу
в риму
бо приязне
запала тиша
мов стороння дивна
поети люблять тишу
як-от звук
а ще негоду і свободу
в риму
бо приязне
2026.10.04
21:27
Незбагненна таємниця,
ти і правда, й небилиця.
Сум у снах,
сміх в очах —
лиця, лиця, лиця, лиця.
Різнолика таємниця,
тут оса, а там — вже киця.
ти і правда, й небилиця.
Сум у снах,
сміх в очах —
лиця, лиця, лиця, лиця.
Різнолика таємниця,
тут оса, а там — вже киця.
2026.10.04
21:12
Заблукали в фіордах Норвегії
Футболісти варшавської «Легії».
Переплутали все
На шляху до Тромсе –
Тьмарить розум природа Норвегії.
У колишній Чехословаччині
Було все до кінця передбачено.
Футболісти варшавської «Легії».
Переплутали все
На шляху до Тромсе –
Тьмарить розум природа Норвегії.
У колишній Чехословаччині
Було все до кінця передбачено.
2026.10.04
18:40
Марно думкою здіймаю
Вогке кволої бджоли.
Незручні та незугарні
З матіоли постоли.
Сік нектару — незборимий
У відрі на дні добра.
Дно на око — невловиме,
Вогке кволої бджоли.
Незручні та незугарні
З матіоли постоли.
Сік нектару — незборимий
У відрі на дні добра.
Дно на око — невловиме,
2026.10.04
15:23
Як піднявся Хмель і крикнув, що пора настала,
Україна тої ж миті уся запалала.
І козаки, і селяни за зброю взялися.
Пани-ляхи з України в страху подалися.
Жовті, Корсунь і Пилявці наснаги додали.
Вже й литвини не стерпіли, зброю в руки взяли.
Покоза
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Україна тої ж миті уся запалала.
І козаки, і селяни за зброю взялися.
Пани-ляхи з України в страху подалися.
Жовті, Корсунь і Пилявці наснаги додали.
Вже й литвини не стерпіли, зброю в руки взяли.
Покоза
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.04
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (1983) /
Проза
Тайм-аут
Мне нравится моя свобода. Об этом я могу заявить, так как более трех лет в отношениях стали опытом, обретая который я пришла к данным выводам.
Мне нравится быть необремененной бесконечными «должна», в области приготовления пищи, супружеского долга, созвонов-ответов на контролирующие звонки, которые в основном бытовые, решения не моих – но задач.
Признаюсь, я порядочно соскучилась по беседам о возвышенном и прекрасном, открывая рот слушать собеседника и искренне удивляться, сюрпризам и спонтанным приглашениям в места, которые мне нравятся, как то театр, концертный зал или красивое место на природе. Я соскучилась по моим любимым занятиям, хобби и интересам.
Мне хочется побыть одной в этой осени. И я беру тайм-аут. Потому, что отношения зашли в тупик. Я не получаю удовольствия и перестала быть в них счастливой.
Мне хочется иногда скучать. Часто улыбаться. Творить. Ходить на свидание. Флиртовать. Умничать. Размышлять. Путешествовать. Грустить и погружаться в себя.
Мне так хочется.
Я никому ничего не должна объяснять, так как эти отношения не сделали меня более счастливой и медленно превращались в фарс.
Хорошего было много. Ощущение, что о тебе кто-то думает, интересуется о здоровье, настроении. Делает иногда ужин. Вместе вы встречаете Новый год, предварительно планируя меню и делая покупки. Готовите подарки, планируете поездки.
Но это, пожалуй, все. Хотя, нет… постоянство в отношениях, самых близких, которые могут быть, изучение странностей и пристрастий, достижение компромисса.
Это поистине бесценный опыт. Его не проживешь благодаря книгам, этот путь нужно пройти самому.
Но сейчас мне хочется свободы. Я – это то, что у меня есть. Я это я. И себе врать не хочу.
Я не хочу вторжения на мою территорию без моего согласия, быть вечно «обязанной» и «должной».
Я хочу быть собой – счастливой самой по себе, любимой и любящей. Тогда мне с удовольствием захочется готовить, творить, вытворять и быть изобретательной. Тогда появятся крылья за спиной.
Вдохновение сделает меня счастливой и я смогу подарить любовь Ему и миру.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Тайм-аут
Мне нравится моя свобода. Об этом я могу заявить, так как более трех лет в отношениях стали опытом, обретая который я пришла к данным выводам.
Мне нравится быть необремененной бесконечными «должна», в области приготовления пищи, супружеского долга, созвонов-ответов на контролирующие звонки, которые в основном бытовые, решения не моих – но задач.
Признаюсь, я порядочно соскучилась по беседам о возвышенном и прекрасном, открывая рот слушать собеседника и искренне удивляться, сюрпризам и спонтанным приглашениям в места, которые мне нравятся, как то театр, концертный зал или красивое место на природе. Я соскучилась по моим любимым занятиям, хобби и интересам.
Мне хочется побыть одной в этой осени. И я беру тайм-аут. Потому, что отношения зашли в тупик. Я не получаю удовольствия и перестала быть в них счастливой.
Мне хочется иногда скучать. Часто улыбаться. Творить. Ходить на свидание. Флиртовать. Умничать. Размышлять. Путешествовать. Грустить и погружаться в себя.
Мне так хочется.
Я никому ничего не должна объяснять, так как эти отношения не сделали меня более счастливой и медленно превращались в фарс.
Хорошего было много. Ощущение, что о тебе кто-то думает, интересуется о здоровье, настроении. Делает иногда ужин. Вместе вы встречаете Новый год, предварительно планируя меню и делая покупки. Готовите подарки, планируете поездки.
Но это, пожалуй, все. Хотя, нет… постоянство в отношениях, самых близких, которые могут быть, изучение странностей и пристрастий, достижение компромисса.
Это поистине бесценный опыт. Его не проживешь благодаря книгам, этот путь нужно пройти самому.
Но сейчас мне хочется свободы. Я – это то, что у меня есть. Я это я. И себе врать не хочу.
Я не хочу вторжения на мою территорию без моего согласия, быть вечно «обязанной» и «должной».
Я хочу быть собой – счастливой самой по себе, любимой и любящей. Тогда мне с удовольствием захочется готовить, творить, вытворять и быть изобретательной. Тогда появятся крылья за спиной.
Вдохновение сделает меня счастливой и я смогу подарить любовь Ему и миру.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
