ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.05.25 06:09
* * *
Свіжістю наповнюю легені
За селом на березі ріки,
Що неспинно плещеться повз мене,
Берегам лоскочучи боки.
Ген самотньо журиться на лузі
Щедрому травицею коза, -
Певно, зачекалась на бабусю
І тремтить в очікуванні вся.

хома дідим
2026.05.24 21:08
* 90 *
у травневій грозі
на тім березі
де живуть невідоме
життя
я все біг кудись
я сидів один
не вірив я
власним очам

Іван Потьомкін
2026.05.24 19:17
Паганіні
Як флажолету, здається,
Нема вже сил для лету
І, мов той жайвір,
Зависає він у високості,
І пада раптом грудкою од млості,
Знай: то Ніколо Паганіні творить диво,
Аби злетіть на височінь незвідану.
То холодом, то жаром серце обпече,

Євген Федчук
2026.05.24 12:54
Бій за Великий Преслав у квітні 971 року
Люди! Ратибор вернувся! – рознеслось по Родні. -
Буде свято і гостина у нього сьогодні.
Всіх, хто чує, батьки в гості на вечір скликають,
Вже готується гостина, столи накривають!
Син з походу повернувся, що вже й не чекали,
Думали, що дитя їхнє в чуж

Борис Костиря
2026.05.24 12:50
* * *
Я заснув майже тільки під ранок,
А всю ніч мене хтось катував.
І тривога тремтлива і рання
Так постала, як вічний Ваал.

Ти чекаєш сну, ніби оази
У пустелі нещадній, страшній.
Ти безсоння утомлений в'язень

Редакція Майстерень
2026.05.24 12:33
Трансформація вірша ШІ Джеміні - Джерело у слові
Поцікавився в інтернеті в гуглі в режимі ШІ Джеміні словом - "вірш",
і він раз у раз пише таке:

Джерело у слові

Коли весь світ затихне у тривозі,
І тінь лягає на розпутті доль,
Шукай розраду не в чужій дорозі,

Вячеслав Руденко
2026.05.24 09:52
Із Гайдеґґером вдвох…
Коли премудрість вщухне,
Дріматиме оплот,
З* льодяниками пачка
Зійде до нас на корт.
Під враженням постійним,
Що нам дають у борг,
Щоб стати самостійним
Із Гайдеґґером вдвох.

хома дідим
2026.05.23 20:32
* 88 *
якийсь бардак у голові
із перепадом тиску
я мав сказати щось тобі
тому що ти неблизько
люблю чекаю вірю це
ти знаєш і без мене
і мусиш пильнувати все
свої кордони ревно

Вячеслав Руденко
2026.05.23 19:42
Cygnus atratus*
Мабуть не пригадати
Сенсу віршів своїх -
Це як солодкий гріх,
Годі і починати

Думка як глупа ніч,
З вірою в нерозчуте,
Де надривають пути

Володимир Невесенко
2026.05.23 14:03
Урич
Тут, в Уричі*, спокій і тиша чіпка,
лиш річка в камінні дзюркоче в’юнка
та інколи дзвонів гучний передзвін
несеться дзюрчанню тому навздогін.

А там, де бескидів у брижах лоби,
тріпочуть лісів пелехатих чуби
і в просторі згуслім, немов у смолі,

С М
2026.05.23 13:04
Меґі Макґі (The Doors)
дім меґі макґі на пагорбові
всю спадщину батько узяв і пропив їй
то вона пішла у тенжі таун
людям отут до уподоби життя

коли сумуєш чи все надарма
сходи й купи собі мештів пару
і йди до нас у наш тенжі таун

Володимир Мацуцький
2026.05.23 11:53
Династія крадунів
римоване есе)

Династією злодії назвались,
оті знаглілі, що країну обкрадають,
оті нащадки проросійських звалищ,
які свій досвіт від Росії мають.
З часів совдепії цей бруд ми спадкували,
позбутись толерантність заважає.

Борис Костиря
2026.05.23 11:31
Спокій
Як добре, що не треба завтра бігти
У суєту і у нові пастки.
І загнаний, немов собака біглі,
Ти упадеш в обійми темноти.
Не треба гнатись навіжено, дико
За морквою, насправді - у обрив.
Так люди падають з надсадним риком
На землю, коли вигорів пори

Юрій Гундарів
2026.05.23 09:17
ВОНИ ЗАХИЩАЛИ НАС. Дмитро Буйвал
Талановитого актора-міма зі Сумщини знали як «живу скульптуру». Він популяризував цей вид мистецтва в Україні та за кордоном. Дарував те, що сьогодні всім нам так не вистачає, - посмішку.
Його життя обірвалося на 32-му році у бою під Куп‘янськом…
Він за

Охмуд Песецький
2026.05.23 08:15
Не найгірша загроза
Дитя, у якому вбачаю себе,
Моє відображення, внутрішнє его,
Подеколи тихе невтішне цабе.
Тому й закликаю – послухай, сердего,
На мене дивись, ти ж посутність моя,
І вириватись нікуди не треба,
Яка б не крутила тебе течія.
А знову не чуєш, а може, в

Артур Курдіновський
2026.05.23 01:00
Протест
Я більше не буду зручним.
Я більше не буду ручним.
Нікого давно не чекаю.
Пливу до останнього краю
Крізь дим.

Все! Досить! Ні слова про текст!
Чи вибух, чи знову протест,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Домінік Арфіст / Вірші / А Я ВЖЕ МУЗИКА...

 Слово
...
перейти до тексту твору



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2017-12-04 15:42:56
Переглядів сторінки твору 8523
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 1.000
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.01.17 21:12
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2017-12-05 13:45:44 ]
О, Домініку! Нарешті я почув те, що чекав. Тобто, коли поет тут, у грішному світі, серед обридливого побуту і д.т. -- він має стать(поет-жінка, поет-чоловік), а коли поет пише - він духом піднімається, все вище і вище, і вище. А потім - бац! Цей поет -- аж в астралі! І тоді поет-поетка вже не має статі! В-о-о-о-о-!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2017-12-05 14:04:56 ]
A взагалі - бажано, Домініку, аби Ви мої коментарі видалили. Якось я забув свій давній принцип: не коментувати і не приймати коментарів осіб, що ховаються під нікнеймами. У мене була велика перерва у ПМ, тому й забув. Спілкуюся я тільки з конкретними, реальними людьми. Ще раз перепрошую! Творчих удач!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2017-12-05 15:17:35 ]
особа не має значення... лише ТЕКСТ... Ви ж зреагували не на мою персону, а виключно на написане...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
М Менянин (М.К./Л.П.) [ 2021-05-29 17:52:17 ]
Згоден, АрДо, з повагою.
Концепция подписи под публикациями на какую-либо тему.
Автор (Ф.И.О.), как личность, решает какую часть темы показать, в каком ракурсе, ну и по способности, конечно.

Слабые темы паразитируют на сильной личности. Сильные темы продвигаются к славе вместе с личностью. Поэтому следует тщательно фильтровать поступающую информацию темы (тема будет и без вас). Но если высокая тема выбрала Вас как личность для публикации – этот момент цените-е-е-е!

Как по разному одна тема может звучать (к примеру, тема «прием пищи»):
– схавали;
– благотворительный обед;
– поужинали в теплом семейном кругу;
– был дан прием в честь…;
– причастие…

Подпись Менянин вместо ФИО убирает из публикации ту часть личности, которая может заслонять или искажать информацию темы.
Если тема идет в публикацию, то не уместно личностью закрывать ее. Пусть тема будет открыта для отыскания разумом жа+жду+щего – я жду цего (этого)!
26.10.2020 https://www.stihi.in.ua/avtor.php?author=50118&poem=356775


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2017-12-05 15:31:56 ]
Так, зреагував на текст, а вже потім побачив, що я невідомо з ким спілкуюся. Тексти я читаю і невідомих осіб. Це навіть добре, коли автор невідомий. Одначе з привидами і т.п. я не спілкуюся. Бувайте!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2017-12-06 06:21:05 ]
а що хіба досі так і не визначилися із фемінітивом до слова поет?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2017-12-06 08:33:57 ]
з фемінітивом просто - береш маскулітив - додаєш -ка. чи ще якийсь там суфікс... це як в якій мові... ще з початків - іш та іша... а як бути зі словом людина - воно ж безстатеве...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2017-12-07 00:50:24 ]
ну я не зовсім літерально ---
взагалі тема широка, хоч не стерильна, нмд
навіть абстраговуючись від сучасних інтерпретацій
у розрізі боротьби за права всіх кого тільки можливо
невідомо заради чого, але....
звісно абстраговуючись від глузів & кпинів невігласів і гнилих гумористів....

перш за все ~ чи розділяється поезія і письменство
бо письменство усе-таки - першочергово - стиль
а стиль то є індивідуальність, грубо навіть кажучи, анамнез


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2017-12-09 18:35:55 ]
все так допоки фізичні виміри... допоки власне версифікація як дискурс...

гендер зникає тоді і там, де і коли починається метафізика...в царині музики...

стосовно прози - стиль то всьо... гендер=стиль (як правило), бо можна мене-текел-фарес... бо проза твориться... а Поезія - транслюється... хіба що нмсд...
поезія не актуалізує підсвідомість... а єдино над-...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2017-12-11 07:29:38 ]
мабуть тут вже скоріше мова за поетичне одкровення
або ж - ідеал



але на практиці все із точністю до навпаки...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2017-12-11 18:37:23 ]
о так... ідеал без сумніву...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2017-12-17 00:13:44 ]
"У поета немає статі".
Не можу ні погодитись, ні заперечити.
Не знаю.
Знаю тільки, що стать - ще той інструмент для тортур. Знаю - як жінка. У кожного віку свої "прєлєсті", і немає куди від них подітися.
"Страждання - не кара, а великі уроки для душі" - так, але вам ніколи не спадало на думку, що ці уроки могли б бути трохи милосерднішими? Бо хоч і кажуть, що кожному ноша дається по його силах, але часом ті сили просто отако разом кінчаються - і хоч вовком вий. І мова не так про власні муки, як про те, що діється навколо - немає сил бачити й далі це все. У мене від цього світу крім відчуття перманентного жаху, напевно, ніяких вражень більше не залишиться.
Дехто з мудреців каже, що в інших світах, яким пощастило обійтися без темряви, і уроки інші - без мук. Так що ж, нам просто не пощастило? Це нічого не пояснює, питань не стає менше. І претензій, і припущень, і сліз.
Потреба в теодицеї не на рівному ж місці виникла?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2017-12-24 00:27:46 ]
о так, дорога Гренуіль...
Йов не даремно прикликав Бога на суд... Бога - на суд... він не дорікав і не вимагав повернути втрачене, вилікувати... він вимагав пояснити, чому Той, кого він любив, Той, що і є сама любов - зрадив його... і Бог прийшов... прийшов як міг стосовно людської тілесності... щоб показати Йовові таке - від чого той зразу ж замовк - плани Бога щодо нас незбагненні...серед бруду і осуду знайти всьому виправдання - неймовірно важко... неможливо часто... але справа не в цьому... треба відчути енергію любові, яка все перетерпить... втрачається любов - все інше автоматично... важко цю любов не втратити, важко її зберегти - але іншого способу врятуватися - немає... о, вибачте, я не моралізую... я собі це хочу довести... ноша надто важка... о Гренуіль...