ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.11.23 10:26
Щодо вічності
Щодо вічності. Там де сходяться
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.

Микола Дудар
2024.11.23 09:17
***
Надмірним днем, умовним днем
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…

Віктор Кучерук
2024.11.23 05:40
* * *
Зарано смеркає і швидко ночіє
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль

Микола Соболь
2024.11.23 05:08
Осіння замальовка
Сьогодні осінь вбралась у сніги,
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.

Іван Потьомкін
2024.11.22 19:35
Як демократія із носа лізе
«…Liberte, Fraternite, Egalite …»-
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її

Володимир Каразуб
2024.11.22 12:01
Страх безконечності
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.


08.02.2019

Володимир Каразуб
2024.11.22 09:46
Диригент
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто

Микола Дудар
2024.11.22 09:04
***
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…

Козак Дума
2024.11.22 08:12
Аби…
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
Не беріть на кпи
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
Нагадування собі
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Сторінки засипані осіннім листям
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Фантасмагорій дивовижа
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Сонетні строфи
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Заклятий льох
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
Графоманія
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Інша поезія):

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17

Мирослав ЕкманКременецький
2024.07.25

Кав'яр Сергій
2024.06.21

Самослав Желіба
2024.05.20

Людмила Кибалка
2024.05.17

Степанчук Юлія
2024.04.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Сонце Місяць (1974) / Інша поезія

 Сигарети vs. Цигарки

 
інспірація G.K.

Образ твору  
Примітивний такий наїв
чиркати запальничкою
черкати рядки за
стійкою будь-яким
час у відставку
ранкова злива
стерті кути
розплетене сяйво
кривих цигаркових
& як недоля
хай
плине

Дим



✴

Час від часу знайтись у
сподівано захаращених
апартаментах
вийти на пів години
вернутись до тями
через рік вірогідно
жорсткість
ступор &

Немудро мандруючи
обдертими лавами
транспорту шурхіт
розтерті відтінки
перехожих
північні тунелі
пляшкове скло
переходи від-до
вени афектно різані
гіпнотичні
перетини міст

Трощити ламати
відразливо хрипко
святкувати загибель
речей
якимсь терпким днем
невиразних дахів у
вуличну синь
присмерк зібгану
пристрасть скраю
постелі смерть

Обіймаючи



✴

Сигаретами цигарками
ретушована пара
кавова на сходинках
кроки у люстрах
ще погляд
спокусливий локон
підмалювавши посмішку
па прощальне
зірками розшита сукня

Пані Знада, ніжним
із поглядів
мовою сновидінь
етерність
натяк & начеб
знавіснілому
світу
всупереч

Ljubav.




 


 
2008



• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2017-12-11 06:02:28
Переглядів сторінки твору 7864
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.683
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.11.23 10:39
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2017-12-11 07:02:15 ]
Складно все це. Я не майстер верлібру. Але спробую продовжити тему власним твором, який зараз надрукую.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2017-12-11 07:24:57 ]
дивно, адже було ж сказано відпочатку: все примітивне й наївне...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-12-11 09:08:45 ]
ой... гарно ж як, тонка мелодія, заволікає... ще хочу такого
а я так не зумію написати((
але й тонке, до щему


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2017-12-11 17:57:20 ]
*дякуючи, десь-трохи збентежено*

ось той самий період -
http://maysterni.com/publication.php?id=35281



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2017-12-11 10:10:25 ]
Таємничо-інтригуючо-загадково, друже Сонцемісяцю, не прибідняйтеся примітивом, усе досить мудро й інтелектуально написано. Вітаю, давненько не бачилися!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2017-12-11 18:00:44 ]
друже Ярославе, звісно щиро радий & вдячний
добре знаю, що Ви не оминаєте правдивий вінтаж, і
я такий самий, само собою...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2017-12-11 11:33:55 ]


А я ж сподівався, читаючи, ні(!) – я знав, що не буде так, як спочатку… ті рядки, що заколисують, згодом мусять вибухнути гейзером почуттів. Так і сталося і «вени афектно різані» і «зібгана пристрасть скраю постелі» – «знавіснілому світу всупереч». Прекрасно, Сонце Місяцю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2017-12-11 18:03:32 ]
о Василю,
це історія двох кохань реального & віртуального

головне не плутати одне з іншим
така моя з досвіду всім
правда


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2017-12-11 12:13:43 ]
я давно знав про чуттєвість = сексуальність паління... так і є...
о СоМі


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2017-12-11 18:07:41 ]
це було так: вона сиділа навпроти у дешевому барі
на ній був простий светер, цигарку тримала
у правиці, перпендикулярно столу, і в тій сцені
все було вкрай незворушно, окрім диму ~

& that’s when you fall....



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2017-12-12 20:58:55 ]
Часом здається, що будь-яке кохання - віртуальне, бо хіба ми щось толком знаємо про тих, кого любимо? Та вони й самі про себе мало знають (як і ми - про себе). А якщо врахувати ще те, що всі (і все) постійно змінюються - то про яку реальність взагалі говорити можна?
Картинка в калейдоскопі, як завжди, чарівна ))
Проте "Нитки" мені сьогодні більше до вподоби - бо там ще стільки спокою і надії (хоча, може, то тільки я їх там бачу - але читачеві дозволено все) ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2017-12-13 03:34:36 ]
віртуальність вона саме те для того кохання, що в старих книжках

а тут всяко обіймана ілюзорність, бо
дим саме та матерія
є & вже нема

але найтонша ілюзія протиставляється
будь-якій грубшій реальності ~
такий сенс арту взагалі

цигарки (сигарети) ілюзорні в принципі, бо
якщо вони не куряться-паляться, тоді
якби ні до чого вони,
але конкретно, якщо вже запалити цигарку -
то її вже й не існує

ітд ітп