ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Лазірко
2025.12.03 01:01
хотів тобі я наспівати
про любов
про блиски у очах
і як бурлила кров
і блиснуло в очах
і закипіла кров
нам у вогні палати
в ритмі рок-ен-рол

Іван Потьомкін
2025.12.02 22:34
Потойбіч і посейбіч – все це ти.
Ти розпростерся мало не по самий Ніжин.
А в серці, як колись і нині, й вічно –
Одна і та ж синівська ніжність.
На древніх пагорбах стою,
Немовби зависаю над святим Єрусалимом,
І, як йому, тобі пересилаю ці рядки:
“М

Тетяна Левицька
2025.12.02 22:17
Насправді грудень не зігріє,
мою невтішну безнадію,
сніжниці білу заметіль.
Жасминові, легкі, перові
летять лелітки пелюсткові —
на смак не цукор і не сіль.
Льодяники із океану,
що на губах рожевих тануть

Олександр Буй
2025.12.02 21:18
Поворожи мені на гущі кавовій!
Горнятко перекинь, немов життя моє:
Нехай стікає осад візерунками –
Пророчить долю дивними малюнками...

На порцеляні плямами розмитими
Минуле з майбуттям, докупи злитії.
Можливо, погляд вишень твоїх визрілих

Володимир Мацуцький
2025.12.02 20:34
Вже і цвіркун заснув.
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання

В Горова Леся
2025.12.02 17:20
Грудень сіє на сито дощ,
І туману волога завись
Осіда на бетоні площ.
Голуби на обід зібрались.

Віддзеркалення лап і ший
Мерехтить, ніби скло побите.
Хтось би хліба їм накришив,

Борис Костиря
2025.12.02 14:53
Дивлюсь у туман непроглядний, дівочий,
У епос далеких самотніх лісів.
Немов Гільгамеш, я бреду через очі
Дрімотних лугів і нежданих морів.

Я бачу в тумані чудовиська люті,
І посох пророка, і знаки біди.
Несеться полями нестриманий лютий,

Володимир Мацуцький
2025.12.02 12:01
Вже і цвіркун заснув.
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання

Сергій Губерначук
2025.12.02 10:58
Дехто, хто де.
Тільки ти не зникаєш нікуди,
головно в думці моїй осіла,
сплела невеличку стріху,
загидила ваксою ґанок,
курочку рябу примусила знестись,
зненавиділа сусіда
і запросила,

Вікторія Лимар
2025.12.01 23:04
Закінчує справи свої листопад,
згрібаючи листя навколо .
А вітер жбурляє його невпопад,
Осіннє руйнуючи  лоно.

Повітря холодним  вкриває рядном.
Відчутна  пронизлива  туга.
Зима  перетнула  швиденько кордон.

С М
2025.12.01 12:00
Двадцять літ минає від часів
Як Сержант зібрав собі музик
Мода змінювалася не раз
Пепер далі усміхає нас

Мені за честь представити
Зірок, що з нами рік у рік
Пеперів Оркестр Одинаків!

Борис Костиря
2025.12.01 11:08
Зрубане дерево біля паркану,
на яке я дивився з вікна,
як оголена сутність речей.
Воно не було красивим,
але з ним утрачено
щось важливе,
як дороговказ до раю.
Зрубане дерево нагадує

Софія Кримовська
2025.12.01 09:50
А дерева в льолях із туману
(білене нашвидко полотно).
Тане день, ще геть і не проглянув,
але місто огортає сном.
Скавучать автівки навіжено
в жовтооку непроглядну путь.
Ми с тобою нині як мішені,
але й це минеться теж.... мабуть.

Микола Дудар
2025.12.01 09:33
З темного боку з темного майже
Чекали на сумнів відтяли окраєць
Та байдуже нам хто це розкаже
Якщо не цікавить якщо не торкає…
З іншого боку світлого боку
Вернувся окраєць сумнівно відтятий…
Втрачений день вірніше півроку
Якщо не чіплятись… якщо по

Тетяна Левицька
2025.12.01 08:53
Ходить Гарбуз по городу,
Питається свого роду:
«Ой, чи живі, чи здорові
Всі родичі Гарбузові?»
Обізвалась жовта Диня —
Гарбузова господиня
І зелені Огірочки —
Гарбузові сини й дочки:

В Горова Леся
2025.12.01 08:47
Хай і була найменшою з гірчин,
Які Ти для любові сієш, Боже.
Посіяна, я знала, що нічим
Окрім любові прорости не зможу.

Окрім надії, окрім сподівань,
Наділеної сили слова, волі,
Щоб між зневірою і вірою ставав
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сонце Місяць / Вірші

 Зимовий квартет
Образ твору  
 #st.antonymus
 
Був неспритним таким & лишився
анічого не маючи проти
хай іззовні як лох чи шістка
у чуттях безперечний джокер
на жнивах де циганки й намиста
а поети віршують долю
 
з очевидного змісту чи звістки в
кольори & відтінки болю
ще стрічаючи одновірців
хто не спився ані збожеволів
потикався від міста до міста
розбиваючи душу поволі
 
& тривали зірки пломенисті
розповиті вечірньою млою
над нетребним усім особистим
не нав’язуючись із любов’ю
 
 
 
 #зміс
 
міст через річку хоч її нема
не аналогія у жоднім разі притча
ніяк не розпач ані відчай
у чим різниця пíтьма чи пітьмá
 
сурма зими сурдинніше & зліше
відлуння від імен поховані в снива
найменша з милостей бува
когось врятує не питай навіщо
 
сурмить крізь їхній жах & їх тіла
стосунки анічим не сенсаційні
крізь мрії грішні вірші депресивніш
чиє собаче ~ діло тлін ~ дотла
 
банальщина брутальна зокрема
поля що поглинають кладовища
сніги у місті ніби як мости що
через річки хоча їх і нема
 
 
 
 #фронтир
 
наркотична брехня
& терор
будь пильним
утримуй місце
допоки все тихо
забезпечуй комфорт
хоч би як
об’єктивність відстань
 
шторми незабаром
& комільфо
блискавиці
в їхніх зіницях
 
якщо ти впадеш
не дізна ніхто
ніхто ж
не вернеться звідси
 
 
 
 #bonafidæ
 
діалектика ти & я
між сувоями суми сумарум
міцно скручена що сигари
не розітнути ніяк
 
призабуті чуття гулянь
від нагальних трагікомедій
у безхмарно червневий едем
& аліса полює кроля
 
гонорові хоч інь хоч ян
циркулюють окресленим колом
часом цирк наслідує горор
& праві усі як не глянь
 
десь-відставлений маніяк
зійшовши на доброчинність
святкуватиме уродини &
пишатиметься сім’я
 
 
 
 
 
 
 
 

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-12-21 06:01:01
Переглядів сторінки твору 10245
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.682 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.625 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.727
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.12.02 12:28
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-12-21 07:52:13 ]
це та поетична хода, про яку мрію, і котрої, скоріше всього, у мене не буде

сьогодні сніг зранку, такий тихий, у повітрі завмерлому йшов, і його не вловити було, не спинити, увібрати ніяк неможливо, він крізь очі наскрізно проходив углиб, крізь мене проходив у інші виміри, поки йшов, чула мить, чула вічність, він лишив її у мені...... Ваші слова, Місяцю, як той сніг переходять крізь душу, і залишають слід назавжди


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2017-12-21 16:05:46 ]
дякую Ларисо

Ви маєте безпосередність & інтуїцію
саме те, що взагалі потрібно ―
все інше прийде

моя формула дуже проста
кожен текст розглядається, як, можливо,
останній



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-12-21 16:11:05 ]
поки я не готова скористатись такою формулою, ляк маю, що самозапрограмуюсь )
поки просто живу вповні, щодня, не залишаючи нічого на завтра, в дитячій впевненості, що завтра набереться ще більше


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2017-12-21 16:14:59 ]
авжеж, так і слід


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2017-12-21 09:25:49 ]
ух... перехопило дух...
такі вібрації зимової самотності...
і попри все - і понад усе -
життя проростає кудись в потрібному напрямку...
і вибору немає, здається...

о СоМі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2017-12-21 16:07:33 ]
’it was the only way to progress, to stop’
. . . . . . . . . . .

осінній карнавал відпалав, брате


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-12-21 17:58:12 ]
чесно?
просто приголомшена панорамністю барв і звуків...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2017-12-21 18:08:15 ]
дякую сердечно, пані Любове

музикальні сюїти нечасті, але
часом якби надходить
пора


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2017-12-22 07:38:00 ]
Дискретна поезія. Любите вищу математику? Особливо рівняння з багатьма невідомими?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2017-12-22 18:51:06 ]
о так, я обожнюю всяку дискретність

& щиро дякую за відгук, Олександре


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2017-12-26 17:13:37 ]
Квартет різноголосий, а мелодія все ж одна.
"Брехня & терор" - це, здається, стиль усіх земних епох, на всіх витках - одне й те ж править світом.
Для мене як для пересічного читача трохи заскладні назви частин: st.antonymus - святі протилежності? А над bonafidae чуть не плакала, бо оте "ае" видає латину, але саме такого написання Ґуґл не знає, натомість розказує мені про bona fide - "чесно", "по совісті", тоді bonafidae - доброчесність?
Маніяк чогось розсмішив.
"Сніги у місті ніби як мости що через річки хоча їх і нема" - гарно, дуже. От тільки ще якби ті мости не танули ((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2017-12-26 18:33:00 ]
тут є звуки, які зв’язують у ціле
прикладом ’у’ зимовий такий...

st.antonymus = св.антонім
bona fidae = добрі наміри

маніяк звідси:

інтенсивно цвітуть барбариси
оптимальні ставки й відсотки
маніяк подає у відставку

алконавти & хронозаври
добивають чергову дійсність
зловживаючи типу просто

кришталево~ небесні арфи
брехунці харчать упівголоса в
злободенному пароксизмі

раж пророків & штин вітчизни
ляльки вуду вчорашні барбі
їх стандартна
фабрична
жорсткість


мости це символ переходу, якби портал
він часом відкритий, але здебільшого
не


*сердечно обіймаючи,
з усіма вітаннями*




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2017-12-26 22:29:16 ]
Спасибі за пояснення, а то я зі своїм спробами тлумачення вже в такі нетрі забралася, що ну ))
Так он він звідки, той маніяк )) Я і тоді, вперше читаючи про нього, розсміялася, але тоді мене більше вразили ляльки - настільки, що я їм навіть неправильний наголос простила ))
Мости-портали... Таке враження, що все довкола - символи і знаки, от ще б навчитися їх бачити і розуміти.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2017-12-26 23:26:42 ]
а що з наголосом у ляльках?

лялькИ ж, хіба нє?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2017-12-27 23:19:16 ]
Так у тому ж і печаль, що "лялькИ", але щоб не збиватися з ритму, заданого попередніми рядками, доводиться читати "лЯльки" )) Правда, і попередні рядки не скрізь плавно текли (але ж це і не обов'язкова умова), проте саме на "лЯльках" я спіткнулася остаточно - і зажурилась ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2017-12-28 05:21:51 ]
покрутив і сяк, і так -
навіть не знаю як ще би сказати про тих ляльок

прийдеться мабуть яксь із тим все-таки жити














а для розради можна поставити щось народне & гуляльне
ну і рівноритмове


* типу *