ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
nbsp       Я розіллю л
                            І
               &

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві

Микола Соболь
2024.11.20 05:11
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,

Микола Дудар
2024.11.19 21:50
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…

Борис Костиря
2024.11.19 18:51
Я розпався на дві половини,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.

Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сонце Місяць (1974) / Вірші

 Зимовий квартет
Образ твору  
 #st.antonymus
 
Був неспритним таким & лишився
анічого не маючи проти
хай іззовні як лох чи шістка
у чуттях безперечний джокер
на жнивах де циганки й намиста
а поети віршують долю
 
з очевидного змісту чи звістки в
кольори & відтінки болю
ще стрічаючи одновірців
хто не спився ані збожеволів
потикався від міста до міста
розбиваючи душу поволі
 
& тривали зірки пломенисті
розповиті вечірньою млою
над нетребним усім особистим
не нав’язуючись із любов’ю
 
 
 
 #зміс
 
міст через річку хоч її нема
не аналогія у жоднім разі притча
ніяк не розпач ані відчай
у чим різниця пíтьма чи пітьмá
 
сурма зими сурдинніше & зліше
відлуння від імен поховані в снива
найменша з милостей бува
когось врятує не питай навіщо
 
сурмить крізь їхній жах & їх тіла
стосунки анічим не сенсаційні
крізь мрії грішні вірші депресивніш
чиє собаче ~ діло тлін ~ дотла
 
банальщина брутальна зокрема
поля що поглинають кладовища
сніги у місті ніби як мости що
через річки хоча їх і нема
 
 
 
 #фронтир
 
наркотична брехня
& терор
будь пильним
утримуй місце
допоки все тихо
забезпечуй комфорт
хоч би як
об’єктивність відстань
 
шторми незабаром
& комільфо
блискавиці
в їхніх зіницях
 
якщо ти впадеш
не дізна ніхто
ніхто ж
не вернеться звідси
 
 
 
 #bonafidæ
 
діалектика ти & я
між сувоями суми сумарум
міцно скручена що сигари
не розітнути ніяк
 
призабуті чуття гулянь
від нагальних трагікомедій
у безхмарно червневий едем
& аліса полює кроля
 
гонорові хоч інь хоч ян
циркулюють окресленим колом
часом цирк наслідує горор
& праві усі як не глянь
 
десь-відставлений маніяк
зійшовши на доброчинність
святкуватиме уродини &
пишатиметься сім’я
 
 
 
 
 
 
 
 

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-12-21 06:01:01
Переглядів сторінки твору 9371
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.727
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.11.21 08:13
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-12-21 07:52:13 ]
це та поетична хода, про яку мрію, і котрої, скоріше всього, у мене не буде

сьогодні сніг зранку, такий тихий, у повітрі завмерлому йшов, і його не вловити було, не спинити, увібрати ніяк неможливо, він крізь очі наскрізно проходив углиб, крізь мене проходив у інші виміри, поки йшов, чула мить, чула вічність, він лишив її у мені...... Ваші слова, Місяцю, як той сніг переходять крізь душу, і залишають слід назавжди


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2017-12-21 16:05:46 ]
дякую Ларисо

Ви маєте безпосередність & інтуїцію
саме те, що взагалі потрібно ―
все інше прийде

моя формула дуже проста
кожен текст розглядається, як, можливо,
останній



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-12-21 16:11:05 ]
поки я не готова скористатись такою формулою, ляк маю, що самозапрограмуюсь )
поки просто живу вповні, щодня, не залишаючи нічого на завтра, в дитячій впевненості, що завтра набереться ще більше


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2017-12-21 16:14:59 ]
авжеж, так і слід


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2017-12-21 09:25:49 ]
ух... перехопило дух...
такі вібрації зимової самотності...
і попри все - і понад усе -
життя проростає кудись в потрібному напрямку...
і вибору немає, здається...

о СоМі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2017-12-21 16:07:33 ]
’it was the only way to progress, to stop’
. . . . . . . . . . .

осінній карнавал відпалав, брате


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-12-21 17:58:12 ]
чесно?
просто приголомшена панорамністю барв і звуків...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2017-12-21 18:08:15 ]
дякую сердечно, пані Любове

музикальні сюїти нечасті, але
часом якби надходить
пора


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2017-12-22 07:38:00 ]
Дискретна поезія. Любите вищу математику? Особливо рівняння з багатьма невідомими?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2017-12-22 18:51:06 ]
о так, я обожнюю всяку дискретність

& щиро дякую за відгук, Олександре


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2017-12-26 17:13:37 ]
Квартет різноголосий, а мелодія все ж одна.
"Брехня & терор" - це, здається, стиль усіх земних епох, на всіх витках - одне й те ж править світом.
Для мене як для пересічного читача трохи заскладні назви частин: st.antonymus - святі протилежності? А над bonafidae чуть не плакала, бо оте "ае" видає латину, але саме такого написання Ґуґл не знає, натомість розказує мені про bona fide - "чесно", "по совісті", тоді bonafidae - доброчесність?
Маніяк чогось розсмішив.
"Сніги у місті ніби як мости що через річки хоча їх і нема" - гарно, дуже. От тільки ще якби ті мости не танули ((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2017-12-26 18:33:00 ]
тут є звуки, які зв’язують у ціле
прикладом ’у’ зимовий такий...

st.antonymus = св.антонім
bona fidae = добрі наміри

маніяк звідси:

інтенсивно цвітуть барбариси
оптимальні ставки й відсотки
маніяк подає у відставку

алконавти & хронозаври
добивають чергову дійсність
зловживаючи типу просто

кришталево~ небесні арфи
брехунці харчать упівголоса в
злободенному пароксизмі

раж пророків & штин вітчизни
ляльки вуду вчорашні барбі
їх стандартна
фабрична
жорсткість


мости це символ переходу, якби портал
він часом відкритий, але здебільшого
не


*сердечно обіймаючи,
з усіма вітаннями*




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2017-12-26 22:29:16 ]
Спасибі за пояснення, а то я зі своїм спробами тлумачення вже в такі нетрі забралася, що ну ))
Так он він звідки, той маніяк )) Я і тоді, вперше читаючи про нього, розсміялася, але тоді мене більше вразили ляльки - настільки, що я їм навіть неправильний наголос простила ))
Мости-портали... Таке враження, що все довкола - символи і знаки, от ще б навчитися їх бачити і розуміти.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2017-12-26 23:26:42 ]
а що з наголосом у ляльках?

лялькИ ж, хіба нє?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2017-12-27 23:19:16 ]
Так у тому ж і печаль, що "лялькИ", але щоб не збиватися з ритму, заданого попередніми рядками, доводиться читати "лЯльки" )) Правда, і попередні рядки не скрізь плавно текли (але ж це і не обов'язкова умова), проте саме на "лЯльках" я спіткнулася остаточно - і зажурилась ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2017-12-28 05:21:51 ]
покрутив і сяк, і так -
навіть не знаю як ще би сказати про тих ляльок

прийдеться мабуть яксь із тим все-таки жити














а для розради можна поставити щось народне & гуляльне
ну і рівноритмове


* типу *