ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2025.11.17 20:06
Розірвала договір із сатаною —
душу продала за краплю насолоди.
Бо збагнула, доля стороною
по пустій пустелі манівцями водить?

У пекельнім пеклі гріх тунелі риє,
гострими граблями нагортає щебінь.
Легко впасти з башти в бескит чорторию,

Олександр Сушко
2025.11.17 18:09
Нарешті, чиста прозоріє яв,
Пустила правда в душу метастази.
Ми гигнемо усі: І ти, і я,
Пацюк - у ліжку, воїн - на Донбасі.

Порозбирав руїни власних мрій,
А там бездонна яма чорнорота.
Я не поет, не воїн,- гречкосій

Олександр Сушко
2025.11.17 13:08
Заблокувався сонцемісяць на ПееМі!
Істерика пощезла та плачі.
Читати зась його рулади і поеми,
Тепер на мене тіко пес гарчить.

Не вистромляє друг в інеті носа,
Бо знає, тільки вистромить - вкушу.
А я возліг у войовничу позу,

Сергій СергійКо
2025.11.17 11:56
На фотографії під склом – портрет, подібний міражу.
Щодня повз нього, поряд з ним, та не дивлюсь – боюсь, біжу.
Бо варто погляд підвести – і я в обіймах дивних чар.
Душа стискається, щемить, тримаючи важкий тягар.
Забуду намірів стерно – куди я йшов?

Тетяна Левицька
2025.11.17 09:38
Всесвіт, на сторожі
неба із руки,
у долоні Божі
струшує зірки.
На розбиті хати,
дерев'яний хрест
дивиться розп'ятий
Божий син з небес.

В Горова Леся
2025.11.17 08:31
Світи мені своєю добротою,
Хоч іноді за мене помолись.
Шмагає вітер - як під ним устою?
Затягнута димами давить вись,
Чорніє берег, що білів колись
Тясьмою пляжу, вмитого водою.
Темніє корч, закутаний від бризк
Благим рядном - нитчаткою сухою.

Олександр Сушко
2025.11.17 07:51
Сонцемісячні хлипи росою забризкали світ,
Котик мляво в кутку довилизує з рибою миску.
Знов у дзеркалі плаче знайомий до болю піїт,
Бо сатирик зробив ненавмисно своїм одаліском.

Закіптюжився взор, хвіст і грива обсмикані геть,
Візаві обгризає ростк

С М
2025.11.17 05:30
Раптом не в лад заспівав би чомусь
Хто покинув би залу тоді?
Згляньтесь, я трохи співатиму ось
І потраплю, як вийде, у ритм

О, я здолаю, як підтримають друзі
Я злечу, якщо підтримають друзі
Я сподіваюсь, із підтримкою друзів

Борис Костиря
2025.11.16 21:47
Вже день добігає кінця.
І посмішка тане з лиця.

Чимдужче прискорився час,
Засипавши брилами нас.

Куди він, шалений, летить?
Де все спресувалось у мить.

Володимир Бойко
2025.11.16 20:32
На світанку граби і дуби
Лаштувались піти по гриби
Узяли і корзин і мішків,
Та знайти не зуміли грибів.
Бо лисиці сховали лисички,
По печерах сидять печерички,
А дідусь-лісовик до комори
Позаносив усі мухомори.

Богдан Фекете
2025.11.16 15:29
Шосе тікає під мою машину
Закінчую цю погожу, погожу днину
І мить у декілька коротких хвилин
Змагається з вічністю, один на один

Осіннє сонце на призахідному обрії
Гріє мій мозок крізь скло і шкіру
Мружу очі тримаюся колії

Віктор Кучерук
2025.11.16 15:27
Тоді, коли пухнастим квітом
Духмяний дерен повнив двір, -
Теплом бабусиним зігрітий
Я був щоденно і надмір.
Та, як вареник у сметані,
Недовго добре почувавсь, -
Пора дитинства - гарна пані,
На мить з'явилась, пронеслась.

Сергій СергійКо
2025.11.16 14:56
Хмари, хмари примарні, зловісні,
Небосхилу розхитують ребра,
Де пітьма поглинає зірок неосяжне кубло.
Їм, натомість, самотні – злочинно, навмисно,
З оксамиту підступного неба,
З диким воєм, летять у приречене мирне житло.

Стіни, стіни зпадають, я

Артур Сіренко
2025.11.16 14:50
Вчитель Амок стояв біля прозорого чисто вимитого вікна і дивився на пейзаж пізньої глухої осені. Безнадійної, наче очі оленя, що побачив націлений на нього мушкет мисливця. Учні (капловухі та веснянкуваті, патлаті і закосичені, в чорній шкільній формі і з

Олена Побийголод
2025.11.16 13:04
– Наші захисники та захисниці
борються з ворогами (та ворогинями)!
...Втім, у кого є цицьки (чи циці?) –
не займатись їм богослужіннями...

(Серпень 2025)

Євген Федчук
2025.11.16 12:42
Розкажи-но нам, Миколо, як там було діло?
Як ви з князем Довгоруким до Криму ходили?
А то москалі собі все приписати хочуть
Та про свої перемоги тільки і торочать.
А ми чули, що й козаки там руку доклали.
І не згірше москалів тих в Криму воювали.
Ді
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19

Ольга Незламна
2025.04.30

Пекун Олексій
2025.04.24

Софія Пасічник
2025.03.18

Эвилвен Писатель
2025.03.09

Вікторія Гавриленко
2025.02.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Оксана Мазур (1976) / Проза

 **


Образ твору ...

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-01-07 19:28:38
Переглядів сторінки твору 11319
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0.885 / 6  (4.862 / 5.58)
* Рейтинг "Майстерень" 0.870 / 6  (4.858 / 5.68)
Оцінка твору автором -
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2023.12.28 18:38
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2018-01-07 21:31:44 ]
Ви шо, В.Ночі! Яке опудало, якщо писати про вояків УПА?! Але треба писати так, що українці москалів побили, так що у Москві та Красній площі перемогу святкують..А ще - в усіх негараздах українців винні москалі, особливо ті, що НКВД... А про те, що українці теж служили в цих каральних органах і часто брат убивав брата - мовчіть -- не надрукують... Не пишіть також про "стребків", коли односельчани на Західній Україні вистежували, вистрілювали своїх же -- вояків УПА. Пишіть, що все гидоцтво робили тільки росіяни!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2018-01-07 21:40:13 ]
я вже бачу тенденцію - давайте без відхилення в горизонт...
мені цікаво егоїстично конкретно про мій текст: добре, погано, гламурно, тупо, що змінити, ні - все норм... Якось так. Я власне для цього повернулася на ПМ, а оці веселі "стінка на стінку" - не моє


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2018-01-08 13:28:47 ]
Попросив водія зупинитись, купив всі букети, навіть не торгуючись. -це якась стандартна фантазія, щось думаю, що це варант "лицар на білому коні". о, фільма "Красунечка", да, там вроді кода така.
чесно вірив, що закінчиш тим, що вона ходитиме в парк ночами, типу "сласна розкіш приниження" - ще думав, о, бля, не тільки мене смак зраджує.
там з віком якесь неузгодження - ій 40, да? дітей немає, норм. але - чого до тих гвалтівників - вони мені в сини годяться. ну і це "стара кошолка" - з хуя лі, якщо вона дуже приваблива зовнішньо, принаймні тоді була?
і початок - тобто, я вірно розумію, вона два роки до цього психотерапевта ходить, аж тоді розповідає цю історію?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2018-01-08 14:43:53 ]
так, є в мене, як і в кожної середньостатистичної кобітки, такі от фантазії про відра квітів... хоча, зізнаюсь, гарну авторську біжутерію оцінила б значно вище)))
з віком все норм, бо особисто я всіх, хто молодший мене років на 15, сприймаю за дітей. Тому жінці спокійно могло бути і 35, а їм по 16-20. Якщо є така потреба - можна і уточнити.
Про "сласну розкіш приниження" - навіть уявити собі таке не можу навіть на рівні теорії, бо тяжію до домінантності. Безваріантно))
Про "стара кошолка" - ох, що тут казати... елементарний автобіографічний приклад: періодично до мене в неті пробують клеїтися всякі пісюни, причому вік варіюється від 20 до 50+. Я ігнорю, або, якщо вже замахує, то баню чи попередньо відписую: сорі, не цікавить. То часами власне і отримую такі "листи". Погоджуюсь, я не юна, але... є таке у деяких нижчого рівня розвитку самців - бажання принизити. А гвалтівники хіба не були вершками соціуму.
і початок - ні, починається з ближче кінця і далі іде розшифровка і згадка першого візиту. Розказала зразу. Але, якщо це туманно, то може і варто щось уточнити в тексті. Тому мерсю за зауваги)

мене тут більше дивує, що коментують суто чоловіки...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2018-01-08 17:01:09 ]
сласну розкіш приниження - це дещо іронічне обігрування цитати з Забужко


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2018-01-07 21:44:59 ]
Якби хтось у мене спитав, то сюжет є вигаданим: переважають стандартні елементи (на еротичну тематику), поєднані у дещо нестандартний спосіб... Просто я в цю історію не повірив.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2018-01-07 21:49:51 ]
мені цінна ваша думка, дякую)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2018-01-07 21:51:08 ]
тільки жінки вміють так "обісрати" ))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ночі Вітер (Л.П./М.К.) [ 2018-01-07 22:05:41 ]
Місяць був правий...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-01-07 22:07:09 ]
га? шо? де?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-01-07 22:16:31 ]
Оксано, щодо скорочення чи відкидання чогось там зайвого -
це проста редакторська робота. Редактору за це зарплатню платять


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марґо Ґейко (М.К./М.К.) [ 2018-01-08 15:16:40 ]
Шан. пані Оксано, дякую за оповідання. Воно приголомшливе. Від початку до самого кінця. Жодного зайвого рядочка. Надзвичайно добре передано палітру емоцій героїв. Я переживала біль разом з Роксаною, страждала з чоловіком, дратувалася з психологом і венерологом. Теж хотілося жіночку трохи струсити і заткнути. Ледь стримала сльози в другій половині, а вкінці навіть розлютилася. Скажіть, що це не документальний сюжет, прошу! Бідна жінка, бідний лікар, Господи помилуй. Це ж який психоз має бути, щоб так боятися бути щасливою, бути взагалі?!
P.S. Я не читала коментарі інших відвідувачів, отже це моє перше враження. І не буду читати, нехай воно залишиться. Сильний текст, ще раз дякую! З повагою,


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2018-01-08 15:19:46 ]
ні, це не документально...
принаймні не такою канвою і так чорно
дякую вам за враження! за перше ЖІНОЧЕ враження від цього тексту...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марґо Ґейко (М.К./М.К.) [ 2018-01-08 16:17:47 ]
Це оповідання жіноче і для жінок. В ньому добре виписані різні чоловічі характери, серед них жодного позитивного, як на мене. Недарма є уточнення щодо «не торгувався», та інші нюанси. Може заради тільки цього уточнення Ви і вписали букети квітів? Підозрюю, що це не проста банальна вставка. У мене психолог теж викликає неоднозначні почуття, як і його клієнтка, чи то пацієнтка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Шон Маклех (Л.П./М.К.) [ 2018-01-08 16:15:44 ]
Сильний твір. Вражає...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2018-01-08 18:16:13 ]
Дякую...