От дива...
якщо я для вас одна із торби, то звідки ж ви? Публікуєте - будьте готовими до реакції на вірш. Або тримайте при собі.
Це ваші амбіції спричинили цей допис. Вам би перечитати свої вірші, навчитися писати прозоріше, чіткіше. Сайт створений для самовдосконалення.

Пане Василю, якби ви мали статус любитель поезії, то вам би й ніхто не зауважував... або рідше.
Майстер. То де ж майстерність?
Вчора вам хтось писав коментар - а ви у відповідь: лишу так збитий ритм, наголос, світЕ...

Я жодного разу не принизила вас, вашого творіння.
Навпаки, щиро бажала допомогти, гаяла хвилини... писала ДЛЯ ПРИКЛАДУ. Ви ж зараз пишете... що вам нав'язують...щось.
Якщо таке несприйняття, образа...то ви лишитеся на рівні любителя.
І зауважувала я не першою, після когось, доброзичливо.
Мабуть, ви не чули до цього, що написав і так лишив - це шлях у...темінь, а не світло.
Ви ж позиціонуєте себе як Світлого.
Мабуть, назвавши себе таким... і світити личило б).
Ось корисна стаття, прочитаєте, якщо знайдете час.
Там бачення проблеми несприйняття критики - поетом відомим. Раніше на сайті віталася критика толерантна, нині автори звили до вихваляння, рівень текстів низький здебільшого.
Мені це урок: не допомагати, не радити.
Але ж і ви зрозумійте: читачі бувають вимогливими. Примітив нині не вітається.

Ось посилання
"Десять заповідей щирого графомана, або шлях у глухий кут".
http://litclub.org.ua/texts/show/25836/

А тепер, Василю, начувайтеся! )):

Хоча я не вважаю, що Ви сміливець, бо й надалі ховаєтеся під нікнеймом. А Залізняк і Сушко - реальні. Ні, я їх не захищаю...

От потішили так потішили! Ви, друже, зайдіть на мою сторінку і почитайте коментарі дописувачів. Одразу розвидніється в очах. Я не шмаркач, коментарів не видаляю якими б гнівними вони не були, бо вони необхідні для роботи над книжками. На сайті цьому вже років 10. Пиляли мене і гризли всі кому не ліньки. За кожну неправильну кому, за невірну інверсію чи інший ляп. І що? Я не губив слізки, а сідав і виправляв дурниці.
Серйозний поет мусить зарубити собі на носі: майстром стають тільки в полум'ї критики, нищівної та злісної. Обережно-пестливі поштовхи по попі малюкам тут недоречні. Це сайт де вчаться. Я й досі вчуся. І не бачу нічого в цьому поганого. І ділюся своїм досвідом з іншими. Для оплесків існує фейсбук та інші соцмережі.
Хочте аби пройшлися вогнем і мечем професіонали? Показали що до чого? Але тоді самооцінка різко може знизитися.
Є інший шлях підвищення творчої майстерності: знайдіть собі професійного літредактора. Тільки тут одна заковика: хороший редактор сам обирає кому роги правити. І навіть широко відоме ім'я тут не допоможе. Але вибирати Вам.
Шануймося.

Пані Світлано, давайте по суті питання
Інакше я буду змушений видаляти Ваші коментарі.
Щиро сподіваюся на порозуміння

Видалите оці коментарі - ви боягуз.
А більше я не писатиму.
написали про нас - маєте вичерпну відповідь.
Крапка.

Який ви боягуз... Не вартуєте уваги.
Коментарі мої видалили.
Вірші свої не видалити, видно там вашу майстерність... і зауваження інших.
Не статі, а статті, молограмотний ви). Двічі "статі" пишете.
Крім мене, на вашу писанину вже ніхто не зверне уваги. Промисел Божий...
А ви чули, що талант підживлювати варто?


Справді, сайт оживити навряд чи ми з Сушком зможемо...






http://maysterni.com/publication.php?id=130306

ось ваш вірш.
Розумному досить.

Пане Василю, я шокована оцим Вашим дописом.
Я вважала Вас автором, здатним притомно сприймати критику. Я, справді, часто давала зауваження і поради авторам. Колись спільнота перемівська навіть піднімала питання про надання мені статусу одного з діючих редакторів на ПМ. (Втім політика сайту змінилась і це питання відпало саме собою). Та не в тому річ. Знаєте, чому зараз рідше вказую на недоліки ? Та тому, що набридло на доречну заувагу чути - а ти хто така? поглянь краще на свої "пасочки"))) Це було б смішно, якби не було так сумно. Я теж критику не люблю. А хто її любить? Але змушую свійц здоровий глузд брати верх - і доапрацьовую, коли треба. Бо треба.
Сподіваюсь, Ви тепер не вималюєте в своїй уяві "святу трійцю". )
А взагалі, ще більше засмучує усвідомлення того, шо те, що твориться на сайті - заразне.

ЗАРАЗНЕ

1.
Не Поезії Дух (чи востаннє?)
в Поетичні Майстерні навідавсь:
лихослів'я, блювання, плювання,
полювання на тролів і відьом.

Знов навиворіт всі "шито-крито".
Хто ж перевертні тут на ПееМі?
...Повний місяць. І хочеться вити.
Червоніє зоря в діадемі.

2.
Навідавсь. Аби не внадивсь!
О де той Божественний надих?
Зізнаюсь, я теж трішки "крейзі"... і
Зачахну, мабуть, без Поезії.



Мабуть, час подумати про "творчу відпустку"...

З Новим роком усіх! З Новим Божественним Натхненням!

Ваша Любов Бенедишин )