ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2026.07.28 00:35
Лімерики – 11
Традиційно графині з Ессексу
Відмовлялись від всякого сексу.
Хай пробачить Ессекс,
Але був таки секс,
Бо не вимерло графство Ессексу.

Уродженцеві міста Батумі
Гарантовано місце у думі.

Віктор Насипаний
2026.07.27 22:06
Дощик
Нас день на дощик нині множить легко.
Каламчить з неба синь у душу тихо.
І літо ніби й тут чи десь далеко.
Лиш я і ти. Й зелений листя вихор.

А ми, як діти, граєм у мовчанку.
І крапель сум повзе листком, як гусінь.
Полічать нас міста й дороги зран

Тетяна Левицька
2026.07.27 21:12
Над Києвом древнім
Боже, як страшно, нестерпно, смертельно
дрони літають над Києвом древнім!
Далеч поранена скрапує кров'ю —
не заховати жахи за стіною.
Влучило в Дарниці та на Подолі,
бідна Лук'янівка стогне від болю.
На Оболоні будинок палає,
курява смерті пливе

В Горова Леся
2026.07.27 17:11
Падають яблука
Гупають яблука гулко, і котяться шелестно,
Й поки не вляжуться м'яко в пухкий ломикамінь,
Де на секунду місцевий цвіркун замовкає,
Тріснутим боком бетонні орошують пелени.

Стіни розпечені туляться жаром до півночі,
Не охолонуть до ранку, бо рос

Ольга Садкова
2026.07.27 16:21
Випадаю з життя, випадаю...
Випадаю з життя, випадаю.
Вир невдач — не простий поговір.
А ти кличеш з далекого краю:
«Сину, хлопче! У себе повір.
Не у ближнього, світ чи надію,
щонайперше у себе повір.

Піднеси на руках свою мрію

Сергій Губерначук
2026.07.27 14:34
Закінчується двадцять п’ятий рік пошуків…
Закінчується двадцять п’ятий рік пошуків.
Устиг лише загубити.
Забути не встиг.
Тільки дзвонить мені одна дівчина
і каже:
«Вас люблять і чекають».
А я її не знаю.
Приходь у гості з вулиці.

Вячеслав Руденко
2026.07.27 14:27
І тінь минулого й бетон…
Величний колір кипарису
І в потяг доданий вагон,
Похилих крил, краї карнизів
І тінь минулого й бетон,

І справжній, мов животворящий
Не жах, не смуток – декаданс -
Рук неймовірних, мезальянсу,

Борис Костиря
2026.07.27 13:16
Минуле
Не знав я, що колись у цьому місті
Все зміниться і зробиться чужим.
Стежок знайомих здавнене намисто
Загубиться під тягарем сумним.

Не впізнають мене оці стежини,
І вулиці відводять погляд вбік.
Лише частково в заростях ожини

Олександр Сушко
2026.07.27 10:13
Про кохання
Шал емоцій! Гра у шахи!
Чую тіко охи й ахи
Від дружини. Я воскрес!
Але вию, наче пес,

Бо, чого гріха таїти -
Мушу "дещо" мавці гріти,
Але, з часом, це мине,

хома дідим
2026.07.27 08:30
* 154 *
лови емоцію поете
лети на полум’я свічі
покинь усе що мало вмерти
нехай палає і шкварчить
у передмісті чи у центрі
життя не вимага причин
чимало є без тями впертих
атож у тебе інший чин

Віктор Кучерук
2026.07.27 06:52
* * *
Лиш час німого супокою
Вповзе по гільзах у мій схрон,
То стане тиша після бою
Мене вганяти швидко в сон.
І в сні наївному отому,
Поміж обвуглених цеглин, -
Я побуваю врешті вдома
Якихось декілька годин.

Ірина Вовк
2026.07.27 06:01
КСАВЕР МОЦАРТ. Сповідь у дощі. (продовження 1)
Штрих II: Маска великого імені Музичний супровід: Франц Ксавер Моцарт. Варіації на тему української народної пісні «У сусіда хата біла», ор. 18 Минуло кілька років, і містом покотилася чутка. Львівські музичні салони польської та австрійської ш

Артур Курдіновський
2026.07.27 01:40
У співавторстві з липнем
Липню! Напишімо спільний вірш,
Поки ще твої лунають ноти!
Знаю, що вночі ти теж не спиш -
Тож запрошую! Сідай навпроти.

Тему обираємо удвох...
Хай позаздрять нашому альянсу!
В небеса відвертий діалог

Володимир Бойко
2026.07.27 00:13
Лімерики – 10
Теслярі із Антананаріву
Гемблювали і косо і криво,
Все валилося з рук –
Баобаб і бамбук
Із-за пива в Антананаріву.

Через джунглі до міста Кіншаси
Прокладали взимі теплотрасу,

Євген Федчук
2026.07.26 19:41
Бортєнєвська битва 22 грудня 1317 року
Москалі хвалитись люблять величним минулим,
Які ото їхні предки героїчні були.
Як вони на своїх нивах мирно працювали,
Та, коли була потреба, мечі в руки брали.
І громили супостата, і гнали, і били,
Аби ті до них «у гості» з мечем не ходили.
Не було

Роксолана Вірлан
2026.07.26 16:50
Погляд у Душу
Пливу на тебе сонного дивитись,
крізь продихи стіни - в кімнатну глиб -
у мить, коли Душа твоя розкрита -
безназвана, безрольна, і безли...

безлика - вільно пущена на хвилю
сновидива - у просторі безчась.
Без дозволу прийшла, бо можу й смію
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Марґо Ґейко / Вірші

 Спокутана

На камені стояла. Як на пласі.
Палило сонце осудом людським.
…
Та він пішов. Як літо – без пробачень.
У той Вирай, котрий уже не їх.
А плетиво півпотайних побачень
Забрав з собою. Їй зоставив гріх …

Рудокоса Схимниця

Образ твору ...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2018-01-15 23:47:22
Переглядів сторінки твору 10684
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.143 / 6  (4.984 / 5.69)
* Рейтинг "Майстерень" 5.092 / 6  (4.984 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.739
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Метафізична поезія
Духовна поезія
Автор востаннє на сайті 2024.10.10 23:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2018-01-16 00:20:43 ]
Дьялог))

Хотів би я почути за буття,
що нетутешніх спрагло обіймає...
Скажи, чия ти? Нічия?..
Нічийним бути – наче зкраю!..

Хотів би також – перебути між,
поміж, що навіть краще за...
Ти кажеш: "Ось твоя труна"?
А ти ж для мене – майже одіж!..

Хотіти перехтів та й – більше – не захочу...
Хотіти, мабуть – то найбільший біль!
Усе моє-твоє – для унаочнень!..
Усе колишнє – мертвечиння гіль.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2018-01-16 00:39:32 ]
Хотів би також – перебути між,

оце якось дуже гарно і залишає поле фантазії)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2018-01-16 01:22:21 ]
Я вже відчуваю себе – поміж двома... красунями!))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марґо Ґейко (М.К./М.К.) [ 2018-01-16 00:46:01 ]
Тут вже я трішки схалявлю, можна?! Тримайте з мого раннього)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2018-01-16 00:47:29 ]
можна і треба)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2018-01-16 00:49:10 ]
Халяво, прийди!))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марґо Ґейко (М.К./М.К.) [ 2018-01-16 00:49:41 ]
"Усе колишнє – мертвечиння гіль." ??!!

IV ВИМІР
Вважали здавна мудреці зі Сходу,
Не увійдеш двічі в ту саму воду.
А я уявляю собі все інакше,
Вода не зникає з планети, наче...

Вона циркулює по колу в природі,
У жилах землі, змін коловороті.
В людину зі світу, у світ із людини.
Вода нас вбирає, гуртує в єдине.

Вона повертається, знов утікає
І витрачається, втім, не зникає.
Може так само є простір і вимір,
Де ми тодішні, а з нами любимі.

Любимі спочилі, кохані забуті,
Стосунки і настрої, мрії незбутні,
Все, що хотілося б переробити,
Повіднаходити, більш не губити.

І зберігається в «камері схову»
Про дії, події, слова тихий спогад.
У ньому триває життя давній устрій,
Тому кожен спогад - це також і зустріч.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2018-01-16 00:59:13 ]
Ознаки

Це перехрестя – наче плаха...
Чиясь цнотливість – каже знахар...
Чи є луна, що нескінченна?
Ти кажеш – вічність? Сокровенна...
Цілуєш в губи? Дивлюсь в очі!..
Втікаєш потай... Вщухне докір!
Я пройду вранці поміж – й обіч...
Надвечір, мабуть, будеш... поруч?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2018-01-16 01:03:43 ]
стрічай мене у затінку цвітіння серця
хай гілля чулих дум стане прихистком найкращого
хай пам"ять зрощує лише світляки добра
а біль просто щезне
дарую тобі веселку...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2018-01-16 01:08:00 ]
Валене, у вас цікаві такі штуки... але раптом несподівано може збитися ритм або збракнути складу. А жаль... бо гарно, ніжно і свіжо
буквально один розчерк - і все буде люкс)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2018-01-16 01:20:54 ]
Дякую Вам, о Рудокоско! )
Буду працювати над собою – або хоча б... поміж)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марґо Ґейко (М.К./М.К.) [ 2018-01-16 09:53:36 ]
"Скажи, чия ти? Нічия?..
Нічийним бути – наче зкраю!.."

Я, Друже, мужняя жона )
Та друзів залюбки приймаю
Нічийність – доля крижана
Стосунки – радості розмаю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2018-01-16 00:29:05 ]
«Відмолено!» - почула я луну.
Співають епілог твого роману

Кінець…?

Він питає про нашу війну чи уже кінець
Чи злітати совою у мряку грудневих вікон
А у горлі будяччя від сотень упертих не
Що прокушують губи і гаснуть охрипло криком

Де завершення болю в побоїщах тінних химер
Дайте пластир для вилиць порізаних словом байдужим
Я здорова тобою мій боже мій враже мій муже
Але квіти зів’яли конвалії лілії ружі
Порожніє партер

Я питаю про нашу війну пам’ятаєш все
Як ловили пір’їни блаватні ховали в книги
Передранішня пінка цілованого гляссе
Укривав мене ковдрою крилами теплим снігом

Ну а як поодинці насіяли двійно печаль
Мудрі сови на плечі мостились руками півбога
Тихий місяць стікав молоком замерзав під порогом
Дві стежини губились як зашморг лежала дорога
Догорала свіча
Бо час

8.12.15

я все ще халявлю старим... трохи вибита з колії...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марґо Ґейко (М.К./М.К.) [ 2018-01-16 00:41:35 ]
О, яка я щаслива Вас почути знов, дорога Схимнице! Дякую! Воно ж прекрасне, світле у Вас. Для мене нове, думаю, для багатьох теж.
«На камені» ще живе в моїй свідомості, не відпускає, бачите )
А моє депресивне трохи вийшло, бо теж з колії…
Втім, катарсис вкінці.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2018-01-16 00:46:16 ]
дякую Редакції Майстерень за мудрі аргументи і правильний підхід) та і багато гарних спогадів пов"язано з ПМ, стільки чудових людей зустріла... тепер Ви) життя прекрасне, нам своє робить)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2018-01-16 01:30:04 ]
Лоскоти)

Мені дівочий подив – наче спів...
Тобі не знаю, як хотілось
би – не маю слів,
а може це було – й наснилось?

Я радий, втішений – й неначе... між!
Отримуй, схимнице, тоді... мій "ніж"?
Зрадій собі – моєю... ніжністю?
Тамую подих свій... дотичністю!..

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марґо Ґейко (М.К./М.К.) [ 2018-01-16 00:55:16 ]
Ви абсолютно праві. Редакція Майстерень, дійсно, галантна, аристократична, виважена. Значить, все буде добре. Не будемо втрачати гідності та життєрадісності, як і належить маньєристам)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2018-01-16 00:57:48 ]
глибокий реверанс, дорога Сестро)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марґо Ґейко (М.К./М.К.) [ 2018-01-16 00:59:03 ]
туш на Вашу честь )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Шон Маклех (Л.П./М.К.) [ 2018-01-16 05:44:13 ]
Дуже цікава метафоричність! Особливо вразило "браслети стигм"... Успіхів!