ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.06.12 09:23
Поки до суфіксів і флексій,
До міфів Греції і Риму
Я спомин цей із серця вийму,
Щоб пом’януть дядька Олексу.
...Колись в студентську кампанію осінню
Невмілі до селянської роботи руки
Він направляв не матом, а прислів’ями.
Чимало призабулося з тої н

Віктор Кучерук
2026.06.12 07:05
В. Н...
Всілякі дні мелькають без зупинки
І кожен з нас торує власний шлях,
Де радість і печаль навперемінку
Щодня стрічаються не на словах.

Ти, друже, той, хто розуміє мовчки
Усе і переймається завжди, -

С М
2026.06.11 21:50
Не збагнула вона, як побачив я
Та усміхнено каже щось іще
Закриваючи книгу, щоби бути тут
У чуттях, і я грав би про це

Сторінки лишає із іменами
Хай чекають, вона прийде, хіба ні
Мріючи, що їм іще розповісти про

Роксолана Вірлан
2026.06.11 20:02
В позачассі згадаєш, як тиша вагітніла звуком,
як у смерку порожньому дзенькала перша зоря,
як люнарного сяйва стежина - мов сріблена смуга -
між огнями лилась і ти стезі отій довіряв.

Довіряв більше їй, ніж матерії взятій у руку,
ніж землі під но

Євген Федчук
2026.06.11 17:34
Як чубляться князі поміж собою,
Бо кожен прагне в Києві сидіть,
Тоді якогось супостата ждіть,
Що візьме Київ з боєм чи без бою.
Орда монгольська Київ облягла,
Хоча і хочу дуже помилитись,
Не думаю, що вдасться нам відбитись…
Година крайня Києва при

Ігор Терен
2026.06.11 15:56
Коли пора іти до дна
і ти приклав до цього руку,
то це, таки, твоя війна,
що дурням служить за науку.

***
Як не мудруй, усім каюк,
якщо хитрують ренегати...

Борис Костиря
2026.06.11 15:44
Я у царстві ялинок бреду.
Заблукав у самотньому борі
І на радість чи то на біду
Відчуваю величність собору.

Я бреду між похилих дерев,
Ніби книг, непрочитаних досі.
Я почую притлумлений рев,

Володимир Ляшкевич
2026.06.11 13:22
Щоденність – тиха, непримітно-звична плином.
Але у ній, немов у сутінній кімнаті,
присутні бігом часу виявлені вікна.

Ті, що обличчям до минулого – прозорі.
А щільно вкриті не прожитим - з майбуття.

Злітають звідтіля провіщення всілякі -

Тетяна Левицька
2026.06.11 08:10
Везувій винищив Помпеї
і виноградні вина.
Під порохом жаркого глею
похована причина.
Содом й Гоморру покарали
за блуд і сластолюбство.
Від грізного меча моралі
на пласі гине людство.

Охмуд Песецький
2026.06.11 07:41
Як інакше назвати довге чекання чогось для тебе важливого? Певно, хворобою, яку треба перенести, знаючи, що вона не марна і колись відпустить. Ти ковтаєш казенні ліки у палаті своєї байдужості до всього, що є довкола, і слухаєш лікаря часу. Він лікує мов

хома дідим
2026.06.11 06:54
верлібри дуже навіть
експортний артикул
якщо у тебе є
чого продати
їм
читачам трактатів
молодняку на слемі
панночкам серпанковим

Віктор Кучерук
2026.06.11 05:55
Лисуватий, крутолобий,
У незміннім кожушку, -
Спозарана дід худобу
Доглядає на лужку.
З-під верби спостерігає,
Добре бачачи здаля,
Що наблизилось до гаю
Недосвідчене теля.

М Менянин
2026.06.10 23:58
Нумо в коло йдіть до нас,
раді бачити тут вас.
В ритмі з рухом гучні гуки,
хто зна де ті ноги й руки…

Бубон тут як тулумбас**
грувом*** покриває нас.
Коло витримати в русі

Іван Потьомкін
2026.06.10 21:26
Стільки причин в юдеїв для печалі.
Стільки постів і молитов сумних.
Та все ж не знайдеш серед них
Оту, аби гірке минуле не вертало.
Як зненависть здолати безпричинну,
Одвічну зненависть людини до людини?
Почата Каїном, що так і не розкаявсь,
Як Аве

Ігор Шоха
2026.06.10 19:47
Поки ворог протягує лапи,
порятунок лише в боротьбі.
Святе діло – убити ка*апа
і не так у бою як в собі.

***
Важко бути поетом епохи
де в болоті зав’яз криголам,

Артур Сіренко
2026.06.10 19:19
Час квітучих чилійських суниць
Зачинені всі двері крамниць:
Вітер зітхає –
Щось шепоче про човен
В зеленому морі вишень,
А може про крихітку
Яку звуть Нетреба.
Рахую свічки-зірки
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05

Мария Дутко
2026.06.01

Андрій Олінковський
2026.05.31

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Марґо Ґейко / Вірші

 Спокутана

На камені стояла. Як на пласі.
Палило сонце осудом людським.

Та він пішов. Як літо – без пробачень.
У той Вирай, котрий уже не їх.
А плетиво півпотайних побачень
Забрав з собою. Їй зоставив гріх …

Рудокоса Схимниця

Образ твору ...
перейти до тексту твору

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-01-15 23:47:22
Переглядів сторінки твору 10505
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.143 / 6  (4.984 / 5.69)
* Рейтинг "Майстерень" 5.092 / 6  (4.984 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.739
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Метафізична поезія
Духовна поезія
Автор востаннє на сайті 2024.10.10 23:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2018-01-16 00:20:43 ]
Дьялог))

Хотів би я почути за буття,
що нетутешніх спрагло обіймає...
Скажи, чия ти? Нічия?..
Нічийним бути – наче зкраю!..

Хотів би також – перебути між,
поміж, що навіть краще за...
Ти кажеш: "Ось твоя труна"?
А ти ж для мене – майже одіж!..

Хотіти перехтів та й – більше – не захочу...
Хотіти, мабуть – то найбільший біль!
Усе моє-твоє – для унаочнень!..
Усе колишнє – мертвечиння гіль.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2018-01-16 00:39:32 ]
Хотів би також – перебути між,

оце якось дуже гарно і залишає поле фантазії)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2018-01-16 01:22:21 ]
Я вже відчуваю себе – поміж двома... красунями!))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марґо Ґейко (М.К./М.К.) [ 2018-01-16 00:46:01 ]
Тут вже я трішки схалявлю, можна?! Тримайте з мого раннього)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2018-01-16 00:47:29 ]
можна і треба)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2018-01-16 00:49:10 ]
Халяво, прийди!))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марґо Ґейко (М.К./М.К.) [ 2018-01-16 00:49:41 ]
"Усе колишнє – мертвечиння гіль." ??!!

IV ВИМІР
Вважали здавна мудреці зі Сходу,
Не увійдеш двічі в ту саму воду.
А я уявляю собі все інакше,
Вода не зникає з планети, наче...

Вона циркулює по колу в природі,
У жилах землі, змін коловороті.
В людину зі світу, у світ із людини.
Вода нас вбирає, гуртує в єдине.

Вона повертається, знов утікає
І витрачається, втім, не зникає.
Може так само є простір і вимір,
Де ми тодішні, а з нами любимі.

Любимі спочилі, кохані забуті,
Стосунки і настрої, мрії незбутні,
Все, що хотілося б переробити,
Повіднаходити, більш не губити.

І зберігається в «камері схову»
Про дії, події, слова тихий спогад.
У ньому триває життя давній устрій,
Тому кожен спогад - це також і зустріч.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2018-01-16 00:59:13 ]
Ознаки

Це перехрестя – наче плаха...
Чиясь цнотливість – каже знахар...
Чи є луна, що нескінченна?
Ти кажеш – вічність? Сокровенна...
Цілуєш в губи? Дивлюсь в очі!..
Втікаєш потай... Вщухне докір!
Я пройду вранці поміж – й обіч...
Надвечір, мабуть, будеш... поруч?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2018-01-16 01:03:43 ]
стрічай мене у затінку цвітіння серця
хай гілля чулих дум стане прихистком найкращого
хай пам"ять зрощує лише світляки добра
а біль просто щезне
дарую тобі веселку...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2018-01-16 01:08:00 ]
Валене, у вас цікаві такі штуки... але раптом несподівано може збитися ритм або збракнути складу. А жаль... бо гарно, ніжно і свіжо
буквально один розчерк - і все буде люкс)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2018-01-16 01:20:54 ]
Дякую Вам, о Рудокоско! )
Буду працювати над собою – або хоча б... поміж)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марґо Ґейко (М.К./М.К.) [ 2018-01-16 09:53:36 ]
"Скажи, чия ти? Нічия?..
Нічийним бути – наче зкраю!.."

Я, Друже, мужняя жона )
Та друзів залюбки приймаю
Нічийність – доля крижана
Стосунки – радості розмаю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2018-01-16 00:29:05 ]
«Відмолено!» - почула я луну.
Співають епілог твого роману

Кінець…?

Він питає про нашу війну чи уже кінець
Чи злітати совою у мряку грудневих вікон
А у горлі будяччя від сотень упертих не
Що прокушують губи і гаснуть охрипло криком

Де завершення болю в побоїщах тінних химер
Дайте пластир для вилиць порізаних словом байдужим
Я здорова тобою мій боже мій враже мій муже
Але квіти зів’яли конвалії лілії ружі
Порожніє партер

Я питаю про нашу війну пам’ятаєш все
Як ловили пір’їни блаватні ховали в книги
Передранішня пінка цілованого гляссе
Укривав мене ковдрою крилами теплим снігом

Ну а як поодинці насіяли двійно печаль
Мудрі сови на плечі мостились руками півбога
Тихий місяць стікав молоком замерзав під порогом
Дві стежини губились як зашморг лежала дорога
Догорала свіча
Бо час

8.12.15

я все ще халявлю старим... трохи вибита з колії...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марґо Ґейко (М.К./М.К.) [ 2018-01-16 00:41:35 ]
О, яка я щаслива Вас почути знов, дорога Схимнице! Дякую! Воно ж прекрасне, світле у Вас. Для мене нове, думаю, для багатьох теж.
«На камені» ще живе в моїй свідомості, не відпускає, бачите )
А моє депресивне трохи вийшло, бо теж з колії…
Втім, катарсис вкінці.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2018-01-16 00:46:16 ]
дякую Редакції Майстерень за мудрі аргументи і правильний підхід) та і багато гарних спогадів пов"язано з ПМ, стільки чудових людей зустріла... тепер Ви) життя прекрасне, нам своє робить)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2018-01-16 01:30:04 ]
Лоскоти)

Мені дівочий подив – наче спів...
Тобі не знаю, як хотілось
би – не маю слів,
а може це було – й наснилось?

Я радий, втішений – й неначе... між!
Отримуй, схимнице, тоді... мій "ніж"?
Зрадій собі – моєю... ніжністю?
Тамую подих свій... дотичністю!..

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марґо Ґейко (М.К./М.К.) [ 2018-01-16 00:55:16 ]
Ви абсолютно праві. Редакція Майстерень, дійсно, галантна, аристократична, виважена. Значить, все буде добре. Не будемо втрачати гідності та життєрадісності, як і належить маньєристам)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2018-01-16 00:57:48 ]
глибокий реверанс, дорога Сестро)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марґо Ґейко (М.К./М.К.) [ 2018-01-16 00:59:03 ]
туш на Вашу честь )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Шон Маклех (Л.П./М.К.) [ 2018-01-16 05:44:13 ]
Дуже цікава метафоричність! Особливо вразило "браслети стигм"... Успіхів!