Чудовий фермер. Рідний син землі
Втішалася тобою Україна.
Цікавило усе. Боліло все тобі …
Тобі раділи друзі і родина …
Найбільше вразило тебе,
Як на землі цій дід загинув
Брудною шторою закрили від небес
Все на десятки літ. Болить все внуку й сину …
Для плану розстріляли чужаки -
Орда, що оповила Україну.
Як виявилось, ці ж самі зірки
На долю твою наплели руїну …
На фермерському полі для розваг
Місцеві глитаї вчинили полювання.
У відповідь на зауваження твої
В хід кулаки пустили. Совість там остання …
А потім прокурор і поліцай
Готові везти селянина в каземати,
Що він один шістьох з рушницями поклав
При цьому встиг собі в’язницю намотати …
Побігли в РДА листи «свідомих»,
Що наче всю округу залякав.
Це добре, що не знали друзі втоми,
Хто не боявся, той з тобою поруч встав!
А далі був Майдан …
Ти не стріляв ні в кого.
Ти ноші ніс і не одного врятував.
А куля снайпера - для чого невідомо?!
Чужак не знав, яку людину він вбивав …
Найкращий друг
Стоїть і гірко плаче,
Лишив мене самого, рідний мій козаче.
Хіба знайду такого ще на цій землі,
Селяни – фермери? Ні. Справжні королі …
Будинок при дорозі. В ньому ключ.
Втомився, подорожній? Тобі раді.
Його зробив Чміленко голіруч
Комусь стояла совість на заваді …
Як дід загинув, так і ти пішов,
А ми щось мабуть ще не зрозуміли,
Віктор Чміленко так життя пройшов,
Щоб очі ми свої хоча б на мить відкрили …

* Вірш присвячено Віктору Чміленку