ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2025.12.17 14:01
Хмари чередою
Випасає вечір.
Не сумуй за мною
В темній порожнечі.

Маячіють миті,
Лиш зірки палають.
В небі оксамитнім

Борис Костиря
2025.12.17 12:49
Ніхто не йде до цієї
Богом забутої вулиці
у глибокій провінції.
Вона занесена листям,
пилом і снігами.
Вулиця міліє, як ріка
під час посухи.
Молодь виїжджає

Юрко Бужанин
2025.12.17 10:51
Сама себе обманюєш, кохана,
Вдаєш із себе леді ти залізну.
І демонструєш, надто аж старанно,
Що, мабуть, у твоєму віці пізно


Не те, щоб поринати в вир любови,
А просто саму думку допускати

Кока Черкаський
2025.12.17 00:04
Привіт! Мене звати Портос. Можете сміятися, я вже звик. Можете також задавати дурнуваті запитання на кшталт «А чому не Араміс чи Дартаньян», гадаєте ви перші? Таких персонажів із таким «тонким» почуттям гумору я за свої тридцять з гаком років зустр

Борис Костиря
2025.12.16 17:55
Після ерзац-замінників зими
Прийшла зима упевнена і справжня.
Прийшла зима із лютої тюрми,
Прийшла, як генерал з найвищим рангом.

Прийшла зима, мов армія міцна
З настирливістю танків і піхоти.
Заснула в лісі змучена весна,

Сергій Губерначук
2025.12.16 13:22
Порадуй моє тіло – я готовий.
На ланцюгах моя труна – ореля.
Тих не почуй, хто про мій дух злословить.
Вони ніколи не були в моїх постелях.

Дай доторкнутися рукою до любові,
не відсахнись від мертвої руки, –
бо то не смерть, – то понагусло крові

Юлія Щербатюк
2025.12.16 13:21
Не спішіть серед шторму і злив
промовляти: "Пройшов!". Все складніше.
"Пал, що наскрізь обох пропалив,
безпритульними потім залишив".

Не спішіть ви твердити про те,
що прочитаний вже до основи
ваш роман. Є багато ще тем.

Юрко Бужанин
2025.12.16 12:37
Дивлюся в небо — там зірки і вічність,
А під ногами — грузько, як життя.
Сусід Євген, утративши логічність,
Штовха у безвість баки для сміття.
А я стою, немов антична статуя,
В руці —"Первак", у серці — порожнеча.
Дружина каже: «Досить вже бухати,

Артур Курдіновський
2025.12.16 12:21
Сувора Совість дивиться на мене,
Тримає міцно землю й небеса.
Ніколи не виходила на сцену -
Далеко не для всіх її краса.

Тверді слова не промовляє гучно,
Все пошепки. І погляд вольовий.
Мені нелегко. Я - її заручник,

Олександр Сушко
2025.12.16 10:42
Я - чарівник, слуга сяйних казок,
Ерато благородної невільник.
Тож віршопад пахтить, немов бузок,
У строфах - муси, слоїки ванільні.

МрійнА оаза! Щастя береги!
Повсюди айви, квітнучі оливи!
Рожевий мед любової жаги

Тетяна Левицька
2025.12.16 09:36
Буває, що чоловіки
ідуть із дому без валізи,
без штампа в паспорті та візи,
без вороття і навіки
в країну вільних душ, туди,
де благодать незрозуміла
стирає росяні сліди
серпанків яблунево-білих.

Віктор Кучерук
2025.12.16 06:08
Зима розквітла білизною
І світ морозом обдала, -
Красу створивши бахромою,
Оторочила півсела.
Сніжок порипує й блискоче
Навкруг холодна бахрома, -
Така зима милує очі
Та душу тішить крадькома.

Володимир Бойко
2025.12.15 23:52
Недобре добро називати добром недобре. Кремлівські недомірки міряють світ своєю міркою. Ворожка ворогам ворожила вороже. Генії на гени не нарікають. Світило у світі недовго світило. Пан Баняк до банку поклав грошей банку. Одержимі своє о

Ярослав Чорногуз
2025.12.15 21:19
Теплом огорнута зима
Прийшла, нарешті, забілила
Цей світ чорнющий крадькома,
Поклала осінь у могилу.

Та раптом знов прийшла теплінь,
Лягла на плечі сніготалу.
Аж він од радості зомлів...

Тетяна Левицька
2025.12.15 20:55
Мій Боже, не лишай мене
одну на паперті юдолі.
Не все, мов злива промайне
у ніжних пелюстках магнолій.

За що не знаю, і мабуть,
я більш того не хочу знати,
залляла очі каламуть

Сергій СергійКо
2025.12.15 20:27
Ніч наповнена жахом,
Ще страшнішим за сон, –
Кров'ю вкрита і прахом.
Замінованим шляхом
Нас штовхають в полон.

Обгорілі кімнати
І відсутні дахи.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ігор Шоха (1947) / Вірші / БЛИЗЬКЕ НА ЗНАЙОМИЙ МОТИВ

 Дівчина із Нагасакі

Ремейк на слова В.Інбер
під мелодію

В.Висоцького

Образ твору Він капітан і порт його – Марсель.
У нього репутація вояки.
Він курить люльку, п’є вино і ель
І любить парію із Нагасакі.

У неї як проказа на руках,
Видніються татуювання знаки.
А вечорами джигу в кабаках
Танцює дівчина із Нагасакі.

Його п'янить її дівочий стан
І губи, що палають, наче маки.
Іде у рейс далекий капітан,
Цілує пасію із Нагасакі.

Коралі, як її гаряча кров,
І блузу оксамитового хакі,
Свою жагучу і палку любов
Везе коханій він у Нагасакі.

Вертається із рейсу капітан
І дізнається, що жиган у фраку,
Окурений гашишем жентельмен
Убив любов його у Нагасакі.

Її уже окутує туман,
Оплакують її дощі і мряки.
Іде у рейс далекий капітан
І не цілує гейшу з Нагасакі.

І у шторми, коли реве гроза,
У ночі самоти на полубаку
Він бачить карі очі і сльоза
Ятрить його путі у Нагасакі.

Її уже окутує туман,
Оплакують її дощі і мряки.
Іде у рейс далекий капітан
І забуває гейшу з Нагасакі.

                                      19.01.2018


В. Инбер
               Девушка из Нагасаки
Он капитан и родина его - Марсель.
Он обожает споры, шумы, драки,
Он курит трубку, пьет крепчайший эль
И любит девушку из Нагасаки.

У ней следы проказы на руках,
У ней татуированные знаки,
И вечерами джигу в кабаках
Танцует девушка из Нагасаки

У ней такая маленькая грудь,
И губы, губы алые как маки.
Уходит капитан в далекий путь
И любит девушку из Нагасаки.

Кораллы алые как кровь
И шелковую блузку цвета хаки
И пылкую, и страстную любовь
Везет он девушке из Нагасаки.

Вернулся капитан издалека,
И он узнал, что джентельмен во фраке,
Однажды накурившись гашиша,
Зарезал девушку из Нагасаки.

У ней такая маленькая грудь,
А губы, губы алые как маки.
Уходит капитан в далекий путь,
И любит девушку из Нагасаки...

И в дикий шторм, когда ревёт гроза,
И в тихие часы на полубаке
Он вспоминает карие глаза
И бредит девушкой из Нагасаки.


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-01-19 22:48:02
Переглядів сторінки твору 5429
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.296 / 5.56)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.642 / 5.91)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.966
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
Автор востаннє на сайті 2025.11.25 15:22
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2018-01-20 07:25:58 ]
от дуже люблю цю пісню, да, того і переклад дратує. по матчастині – ель засновково не може бути пекучим, він солодкавий, може мати гіркоти нотки. оце "ще така дитяча грудь" – якась геть недоречна педофілійна нота, і – направду бракує цього іронічно-ігрового начебто простомовного "у ней", ну і заодно – далека путь – якомь невідома – інші конатації. морський хакі – це що за колір такий?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2018-01-20 22:19:25 ]

Я з Вами загалом згоден і найпростіше було б видалити цей переклад як невдалий спонтанний експеримент. Вперше я спробував перекласти твір майже слово в слово, але те, що на слуху десятиліттями, важко сприймається з першого разу непопулярною мовою. З іншого боку, якщо оригінал подобається і не тільки Вам, то логічно було б очікувати ще на якийсь десяток ліпших перекладів. Ан нєт.
Очевидно, що альтернативою може бути тільки смачний суржик. Я на це піти не можу.
Спробуємо розібратись у деталях. Звичайно, що «нєпєрєдаваємую ігру слов – у нєй» – ні змістовно, ні мелодійно не передати. Пропоную це перекласти Вам, тільки буквальне – у ній або біля неї – не пропонуйте. Немає великого гріха, якщо я трошки поправив велику Інбер.
Ель не пив. Може й солодкавий, але пекучий не так уже й відрізняється від авторського «крепчайшего».
Колір хакі найближчий до кольору моря і це цілком у дусі романтичних уявлень.
Щодо «прєдмєтов вождєлєнія», то тут важко потрапити на потрібну ноту, враховуючи психологічні вивихи окремих індивідуумів. Якщо можете, запропонуйте щось точніше до оригіналу, обійшовши делікатні чи дратівливі нюанси.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2018-01-20 22:31:34 ]
Це виконавці пісні, яких за даних обставин можна вважати співавторами Віри Інбер і не велика біда, що на місці Чернова міг бути Висоцький.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2018-01-22 12:39:02 ]
З Вашого дозволу, пане Андрію. Я виправив ті місця, на які Ви вказуєте як на недоліки 'по матчастині'.
Цікаво було б ознайомитись з Вашою думкою цього разу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2018-01-20 07:29:22 ]
а, щодо авторів – до чого там прекрасна Джемма і хто такий А. Чернов?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-01-20 08:07:55 ]
Тайна песни "Девушка из Нагасаки"
Популярная песня "Девушка из Нагасаки" была написана еще в конце 20-х годов одесской поэтессой Верой Инбер. Эту песню потом и Высоцкий исполнял, и Джемма Халид (ее исполнение самое известное).

Если бы советские власти знали, про кого идет речь в песне, то они бы ни за что не дали Вере Инбер Сталинскую премию.


В песне идет речь о Великом Князе Александре Михайловиче (Сандро), внуке Российского Императора Николая Первого, и его "временной жене" из Нагасаки.

Великий Князь Александр Михайлович несколько лет провел в плавании на русском корабле "Рында", а в Японии (в Нагасаки) он жил 2-3 года. Точнее, не постоянно жил, а выходил в плавание из Нагасаки, но тем не менее основная стоянка была там. Вот как он это описывает в своих мемуарах:

"Так как наша главная стоянка была в Haгасаки, мы возвращались туда из наших рейсов каждые три месяца. «Рында» шла по намеченному курсу и мы, таким образом, посетили Филиппинские острова, Индию, Австралию и различные острова, расположенные в Великом и Индийском океанах."

Также в мемуарах Великий Князь описывает особенности "временного брака" с японками:

"Обычно «брачный контракт» заключался с японками на срок от одного до трех лет, в зависимости от того, сколько времени находилось военное судно в водах. Японии. К моменту истечения срока подобного контракта, появлялся новый офицер, или же, если предыдущей «муж» был в достаточной мере щедр и его «жена» могла, сэкономить достаточную сумму денег, то она возвращалась обратно в свою семью."

Александр Михайлович также решил взять себе "временную жену". Вот как он описывает девушку, с которой он начал жить в Нагасаки:

"Веселость характера этой японочки была поразительна. Она никогда не хмурилась, не сердилась и всем была довольна. Мне нравилось, когда она была одета в кимоно различных цветов, и я постоянно приносил ей новые куски шелка. При виде каждого нового подарка, японочка выскакивала, как сумасшедшая, на, улицу и созывала наших соседей, чтобы показать им обновку. Уговорить ее делать меньше шума - было бы напрасным трудом; она очень гордилась великодушием своего «самурая».

Русские офицеры называли ее в шутку «нашей великой княгиней» - причем туземцы принимали этот титул всерьез. Почтенные японцы останавливали меня на улиц и интересовались, не было ли у меня каких-либо претензий в отношении моей «жены». Мне казалось, что вся деревня смотрела на мой «брак», как на известного рода политический успех."

Также девушка из Нагасаки обучила Великого Князя японскому языку:

"Так как мне предстояло, остаться в Нагасаки около двух лет, я решил изучить японский язык. Блестящее будущее Японии не вызывало во мне никаких сомнений, а потому я считал весьма полезным, чтобы хоть один из членов Императорской Фамилии говорил бы на языке страны Восходящего Солнца. Моя «жена» предложила мне быть моей преподавательницей, и через некоторое время, несмотря на трудности японской грамматики, я научился стольким фразам, что мог поддерживать разговор на простые темы."

Великий Князь имел встречу с императором Японии, удивил императорскую семью Японии тем, что разговаривал на японском языке, правда, насмешил японскую императрицу тем, что разговаривал с "нагасакским" акцентом.

Потом Александру Михайловичу пришлось вернуться в Россию. А японка тем временем умерла.

"Когда в 1890 году я снова посетил Дальний Восток, ее друзья сообщили мне, что она скончалась от туберкулеза."

А в 1894 году Александр Михайлович женился на Великой Княгине Ксении Александровне, сестре Николая II. Они жили в Крыму в имении "Ай-Тодор".

Почему же в песне есть строчки "Родина его - Марсель"? После эмиграции Александр Михайлович жил на Лазурном побережье Франции, недалеко от Марселя. И скончался в 1933 году в городке Рокбрюн под Марселем.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2018-01-20 22:24:35 ]
Дякую, Олександре, за посильну участь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-01-20 09:00:49 ]
я певний того, що кожен трудар поетичний, маючи дещицю часу й натхнення
міг би додати до загальних мозаїк чи вітражів -
своїх власних уподобань, які можливо, іншим ще невідомі
або ж інтерпретувати якісь загально визнані речі
за власним смаком & умінням

тому, щодо перекладів, є слушним, коли ініціативний суб’єкт
звертається до чогось близького, що звучить у нім
роками, принагідно, більше чи менше

і це вдячна тема, повірте


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2018-01-20 22:27:06 ]
Все – як має бути & дяка за "души прекрасные порывы".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-01-22 20:04:59 ]
цікаво, я переглянув рими оригіналу - вони такі вже заяложені)
але не в тім справа, єдиний випадок невідповідності
у римі, це там, де про гашиш (і чого би?)

може варто було б якось гашиш і до перекладу взяти
оскільки немає насправді необхідності
дотримуватися аж такої чіткої рими в цім місці

може певне порушення параду банальних рим -
як раз там - і додає певного хуліганського шарму

як гадаєте?

екзотичний гашиш і абстрактний дурман - все-таки щодо мовного ефекту - різні речі


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2018-01-23 23:41:50 ]
Бачите, великі критики і знавці матчастини похуліганили і злиняли з палуби:)
Тому прислухаючись до Ваших зауважень, дещо поправив відносно гашишу в цілком хуліганському дусі по відношенню до ...поезії. Ви ж маєте на увазі, що потрібно передати манеру письма Інбер, а не манеру виконання її твору безшабашними виконавцями?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-01-24 01:43:30 ]
постараюся викласти свої враження якнайпростіш

є стиль, назвіть його хоча б ’вуличним’
в цьому стилі приймається, як ’зачотне’
деяке хуліганство щодо правильності вірша
в наявному випадку, це рядок із гашишем, якій
наче би випадає з римованого ряду, але це насправді
ефект, який несе естетичне, відповідне до
’вуличного’ стилю навантаження

тому, для збереження духу цієї поезії,
вартувало би якомога ретельніше пропрацювати
саме оцей момент

Ваша правка вертає гашиш, і це вже симпатично
але рима, рима..

я би наважився запропонувати щось на кшталт:
’знічев’я у гашишному дурмані’

не сильно порушує аж так мелодику тексту загалом
і все ж - ’так начебто’


із усілякою правдивою симпатією до Вашої праці, Ігорю


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2018-01-24 08:50:23 ]
О! Але якби це можна було втулити другим рядком.
А чи не буде у фуліганському дусі щось близьке до Вашого - накурений гашишний наркоман?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-01-26 20:04:25 ]
ага, врешті таки вийшло більш по-фулюганському, ну


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2018-01-27 10:44:24 ]
Ви і мертвого уболтаєтє.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2018-01-20 14:07:57 ]
Шановний пане Ігорю, редакція Майстерень чесно визнає, що дуже обережно ставиться до можливого коментування ваших цікавезних і самобутніх творів. По-суті. це навряд чи потрібно, бо ви досить виразно контролюєте ситуацію, тобто, і просто швидкі замальовки , і цілком самостійні поетичні полотна природно наповнюють вашу сторінку. Можливо десь виникає питання щодо надзавдання, але загальна стереоскопія вашого творчого світу достатньо глибока, аби бачити і поетичну долю автора, його стосунки з нею.
Мені особисто ще цікаво було зустріти ваше прізвище на сторінках Майстерень і тому, що колись я мав стосунок із Анатолієм Івановичем Шохою, з міста героя Мукачева, він туди приїхав із Росії, і був у Мукачеві на видних постах за СРСР (80-ті роки). Я міг називати його своїм старшим товаришем - у плані дружніх стосунків. Там була і цікава сім"я, стосунки із Сталіним. Тощо...
Оце все це якось і навколо вас ). На різних планах.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2018-01-20 22:04:49 ]

Шановний пане Володимире, я розумію, що Ваша оцінка моєї творчості трошки завищена, але мені все одно приємно і я вдячний Вам. Відчуваю Вашу моральну підтримку у цей момент, коли я, м'яко кажучи, «вляпався» з перекладом поезії вуличної аристократії радянських часів. Я не збираюсь «лізти в пляшку», хоч можливо найкраще було б залишити «Дівчину з Нагасакі» у спокої разом із Вірою Інбер. Але ж – взявся за гуж. Якось викручусь, ще може й проспіваю, я́к би це й не різало комусь вуха українською мовою.)
Відносно прізвища. Якщо довіряти доступним у різні часи архівним матеріалам, то всі Шохи – родичі і походять із одного села, в якому я народився. Із літературних джерел потрапляв на очі журнал «Дзвін» у 90-ті роки, де згадувались прізвища козацької старшини у переписці турецького султана і гетьмана Січі. Султан нарікав, що випущені ним із полону козаки під чесне слово за самовикуп, не дотримались цього слова, за виключенням козака Шохи. Можливо це і є наш далекий спільний предок. Тому мені цікаво було б дізнатися детальніше про Анатолія Івановича і як про діяча, і як про людину. Можливо обставини будуть цьому сприяти. Щодо Сталіна, то мені ще в ранньому дитинстві врізалось у пам’ять, що мій батько, який пройшов усі можливі фронти другої світової війни, не просто не любив, а люто ненавидів «вождя всіх народів і всіх часів». Мені це передалось генетично.
З повагою