розкажи мені, мамо, я́к ти там у раю…
ти і там піднімаєшся разом із сонцем
і шепочеш подячну молитву свою?
і мене називаєш своїм оборонцем?
я тобі розкажу де живу тепер я…
наш поріг розвалився як ти відлетіла
мене морем понесла стрімка течія
і не чую відтоді ні лі́та… ні тіла…
розкажи мені, мамо, де подіти слова…
хто дарує життя і дивується з нього?
і куди заведе ця словесна дорога
і чому моя пісня ще досі жива?
побалакай зі мною… про все розкажи…
як там наші? чи чують мене з молитвами?
я либонь пережду цю ходу з хоругвами
і зігрію дитину що з ляку дрижить…
… розвидняється… треба стрічати зорю…
треба сонце будити і ладити душу…
заспіваймо тихенько… це тишу не зрушить…
кличе день – і мій камінь новий вівтарю…