ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2025.07.06 16:14
Хто не знає Олександра, що Невським прозвався?
В Московії його славлять і святим вважають.
Правду про його «геройства» чути не бажають.
Але зовсім не про нього я писати взявся,
А про батька Ярослава – в кого син і вдався.
Ба, ще й, навіть, переплюнув

Олександр Сушко
2025.07.06 10:12
Кармічні завитки бувають різні,
В одних любов'ю світяться, добром.
А в інших, наче зло у парадизі,
Води мутної на столі цебро.

Тотеми, знаки - у квітках, клечанні
Та щебеті травневім солов'їв.
Душа моя - після дощу світанок,

Віктор Кучерук
2025.07.06 05:16
Серед знайомих є така,
Що на співучу пташку схожа, –
Весела, жвава, гомінка
В негожий час і пору гожу.
Вона іскриться, мов ріка
У надвечірньому промінні, –
Її хода дрібна й легка,
А стан тонкий – прямий незмінно.

Борис Костиря
2025.07.05 21:59
Подзвонити самому собі -
що це означає?
Подзвонити в невідомість,
достукатися до власного Я,
якщо воно ще залишилося
і не стерлося
нашаруваннями цивілізації,
умовностями, законами,

Юрій Лазірко
2025.07.05 19:45
стало сонце в росах на коліна
птахою молилося за нас
там за полем виросла в руїнах
недослухана померлими луна

підіймає вітер попелини
розбиває небо сни воді
то заходить в серце Батьківщина

С М
2025.07.05 10:14
дім червоний ген за пагорбом
бейбі мешкає у нім
о, дім червоний ген за пагорбом
і моя бейбі живе у нім
а я не бачив мою бейбі
дев’яносто дев’ять із чимось днів

зажди хвилину бо не теє щось

Віктор Кучерук
2025.07.05 06:36
На світанні стало видно
Подобрілому мені,
Що за ніч не зникли злидні,
Як це бачилося в сні.
Знову лізуть звідусюди
І шикуються в ряди,
Поки видно недоїдок
Сухаря в руці нужди.

Борис Костиря
2025.07.04 17:34
Ти закинутий від усього світу,
ніби на безлюдному острові.
Без Інтернету і зв'язку,
тобі ніхто не може
додзвонитися, до тебе
не долетить птах відчаю чи надії,
не долетить голос
волаючого в пустелі,

Віктор Кучерук
2025.07.04 16:53
До побачення, до завтра,
До повернення cюди,
Де уже згасає ватра
Біля бистрої води.
Де опівночі надію
Залишаю неспроста
На оте, що знов зігрію
Поцілунками уста.

Віктор Насипаний
2025.07.04 12:09
Сторожать небо зір одвічні світляки,
Де ночі мур і строгі велети-зірки.
У жорнах світу стерті в пил життя чиїсь.
Рахують нас вони, візьмуть у стрій колись.
Свої ховаєм тайни в них уже віки.
Вони ж як здобич ждуть, неначе хижаки.
І кличе Бог іти у м

Ярослав Чорногуз
2025.07.04 06:37
Шаліє вітрове гліссандо
На струнах віт жага бринить,
І усміхаються троянди,
І золотава сонця нить

Нас пестить ніжністю, кохана,
У твій ясний, чудовий день.
І літо звечора й до рана

Євген Федчук
2025.07.03 21:54
Як не стало Мономаха і Русі не стало.
Нема кому князів руських у руках тримати.
Знов взялися між собою вони воювати,
Знов часи лихі, непевні на Русі настали.
За шмат землі брат на брата руку піднімає,
Син на батька веде військо, щоб «своє» забрати.

Іван Потьомкін
2025.07.03 21:10
По білому – чорне. По жовтому – синь.
Та він же у мене однісінький син".
Муарова туга схиля прапори.
А в танку Василько, мов свічка, горить.
Клубочаться з димом слова-заповіт:
«Прощайте, матусю...Не плачте...Живіть!..»
По білому – чорне. По жовтому

С М
2025.07.03 10:35
поки ти сковзаєш за браму снів
іще цілунка би мені
осяйний шанс в екстазові
цілунок твій цілунок твій

у дні ясні та болю повні
твій ніжний дощ мене огорне
це безум утікати годі

Юрій Гундарєв
2025.07.03 08:50
У ніч на 29 червня під час відбиття масованої повітряної атаки рф на літаку F-16 загинув
український льотчик Максим Устименко.
Герою було 32 роки. Без батька залишився чотирирічний син…

Вдалося збити сім повітряних цілей,
відвести від населених пу

Віктор Кучерук
2025.07.03 05:38
Ще мліє ніч перед відходом
І місяць замітає слід,
А вже в досвітній прохолоді
Забагровів утішно схід.
І небосхил узявся жаром,
І трохи ширшим обрій став, –
І роси вкрили, ніби чаром,
Безшумне листя сонних трав.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Пекун Олексій
2025.04.24

Софія Пасічник
2025.03.18

Эвилвен Писатель
2025.03.09

Вікторія Гавриленко
2025.02.12

Богдан Архіпов
2024.12.24

Богдан Фекете
2024.10.17

Полікарп Смиренник
2024.08.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Потьомкін (1937) / Проза

 Гастарбайтеры


– Я наверняка никогда бы не смог работать в органах принуждения, – такими словами встретил меня у входа в Общинный дом мой новый знакомый по курсам английского языка.
– Да тебя, кажется, и не приглашают туда, – сказал я, чтобы как-то снять возбуждение, в котором находился мой собеседник. – Но что же привело тебя к такому заключению?
– Давай сначала поднимемся по этим проклятым ступеням, а потом услышишь, что мне вчера привелось увидеть.
Молча, чтобы не тратить попусту силы, преодолевали мы ступенька за ступенькой, этаж за этажом. Видел бы нас в эту минуту Карл Маркс, который, как мы английским, тоже далеко не в юном возрасте занялся русским, непременно вспомнил бы свои знаменитые слова о тех, кто, не жалея сил, бесстрашно карабкается по каменистым тропам знаний.
– Еще чуток, – первым заговорил будущий рассказчик, пытаясь привести в порядок дыхание, когда мы оказались на верхотуре, – и ты все узнаешь.
До начала занятий оставалась четверть часа. Мы вошли в класс, уселись на свои места. Я приготовился к рассказу, но вместо этого вынужден был отвечать на вопросы.
– Как ты относишься к иностранным рабочим?
– С уважением и сочувствием. Не от хорошей жизни у себя дома они приехали в наши края.
– А к тем, у кого истек срок визы? К так называемым “нелегалам”?
– Представь себе, с пониманием. Ведь они же не отбирают работу у израильтян, которым сподручней сидеть на пособии по безработице, чем трудиться на стройке или же заниматься уборкой. Но тебе-то что до всего этого?
– А то, что я с ними работаю. Правда, до сегодняшнего дня не знал, что часть из них – ”нелегалы”.
Мой собеседник на какое-то мгновенье прикрыл ладонями глаза, а потом от вопросов перешел к рассказу.
...Где-то после полудня заявляются в мою богадельню с десяток полицейских и один в гражданском. Спрашивают, как пройти в одну из наших ведущих фирм. Объясняю, еще не догадываясь, зачем они пришли такой компанией...
Не доходя до лифта, вместо того, чтобы подняться наверх, необычные посетители вдруг увидели Мики, нашего новенького рабочего-эфиопа, и направились к нему. Не расслышал, что они сказали пареньку, но только вижу, что тот бросился наутек во двор. Полицейские – за ним. Погоня была короткой, и вот уже беглец лежит на полу. На ногах у него – по полицейскому, а руки скованы наручниками. Ты бы видел его глаза!.. Они напоминали взгляд загнанного олененка. А у меня так и закипело все внутри: “Ну, зачем же так? Ну, струсил пацан. Но необязательно же валить его на пол, заковывать. Можно было бы объяснить ему, почти безъязыкому, чего от него хотят. Успокоить наконец“.
Паренька куда-то повели, а через каких-то полчаса его и еще троих рабочих, среди которых была и наша с тобой землячка из Донецка, в наручниках и прикованных к полицейским вывели из здания и увезли...
Утром следующего дня, будто ничего не случилось, является Мики на работу. Глаза светятся радостью. Его настроение передается и мне. Оказалось, что с документами у него все в порядке, только в момент пленения они были дома.
– Ну хоть извинились перед тобой? – спрашиваю и чувствую, что поторопился с вопросом.
Мики только посмотрел на меня теперь уже печальным взглядом, взял ведро с водой и направился убирать туалет.
– А ты спрашиваешь, какое мне до всего этого дело, – слышу я будто издали, так как и сам на какой-то момент ощутил себя в наручниках.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-02-10 11:14:09
Переглядів сторінки твору 669
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.035 / 5.61)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.223 / 5.85)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.764
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2025.07.06 17:16
Автор у цю хвилину присутній