ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Насипаний
2025.09.02 13:41
Ще день малює гарне щось:
Ясні шовки останні літа.
І стільки барв іще знайшлось,
Тепла і радості палітра.

Вдягає сонце в кольори
Усе навкруж під усміх щирий.
Світлішим світ стає старий,

Віктор Кучерук
2025.09.02 12:17
Небувале, довгождане,
На краю земних доріг, -
Ти - кохання безнастанне
В смутках-радощах моїх.
За твої уста вологі
І за тіняву очей, -
Закохався до знемоги,
Як душа про це рече.

Світлана Майя Залізняк
2025.09.02 08:19
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 10 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії. Для "оживленн

Артур Курдіновський
2025.09.01 23:38
О, літо! Йди! Мені тебе не шкода!
Сховайся в герметичний саркофаг.
Зробило ти мені таку погоду,
Що захлинаюсь у сльозах-дощах.

Ти зіпсувало зошит мій для віршів,
У ньому оселилася печаль.
Ти відібрало в мене найцінніше!

Борис Костиря
2025.09.01 22:21
Мій голос обірвався у зеніті,
Мої слова згоріли у золі.
Мої думки у полі переритім
Замерзли нерозквітлими в землі.

До кого я кричу в безмежнім полі?
Зі світом же обірваний зв'язок.
Лиш холоднеча, як безжальність долі,

Олена Побийголод
2025.09.01 12:07
Із Бориса Заходера

Ледве ми виперлись з решти приматів
й рушили вдаль з усієї снаги –
з нами побігли, без жодних дебатів,
мордочка, хвіст та чотири ноги.

Часом блукаємо ми у хаосі, –

Ольга Олеандра
2025.09.01 09:47
Останній день літа.
Все сонцем залите.
І ніде вмістити
безмежжя тепла.
Пронизана світлом
серпнева тендітна
струїть малахітом
прощання пора.

Віктор Кучерук
2025.09.01 05:51
В частоколі останніх років
Причаїлася тиша німотна, –
Ми з тобою, мов крила, близькі
І водночас, як зорі, самотні.
Не засліплює зір відбиття
Учорашніх цілунків тривалих, –
Десь поділись палкі почуття,
Що серця нам обом зігрівали.

Олег Герман
2025.09.01 00:32
Чергова епоха раптово пішла,
Немов розчинилася, втратила цінність.
Можливо, це просто миттєвість життя,
Яку б я хотів розтягнути на вічність.

Не хочу про осінь, холодну і злу,
Чи сніг, що впаде на замерзлі дороги.
Про них надто рано, а біль та вій

Олександр Буй
2025.08.31 22:37
Зникло в мороку все. Ні очей, ні облич.
Тільки губи в цілунку злились навмання…
Нині трапилось диво – Тетянина ніч –
І у щасті своєму я віри не йняв!

Я на неї чекав кілька тисяч ночей,
Утираючи сльози, ковтаючи страх.
Допоміг мені ямб, дав надію х

Борис Костиря
2025.08.31 22:13
Всесвітній холод, як тюрма німа.
Всесвітнє безголосся, ніби тундра.
Безлюдність так жорстоко обійма.
Лягає тиша так велично й мудро.

І птах замерзне й тихо упаде
У невідомість, як в обійми страху.
Не знайдеш прихисток уже ніде,

Ярослав Чорногуз
2025.08.31 19:04
Пора поезії щемлива
Уже ступає на поріг.
І ллється віршів буйна злива,
І злото стелиться до ніг

Непрохано-медовим смутком,
Жалем за літечком ясним...
Що ніби квітка незабудка --

Артур Курдіновський
2025.08.31 18:30
Моє кохання - вигаданий грант.
Життя мене нічого не навчило.
Для тебе вже букет зібрав троянд -
Поверне він твої забуті крила!

Засяй, немов яскравий діамант,
Забудь минуле, долю чорно-білу!
Римує сни твій вірний ад'ютант,

Юрко Бужанин
2025.08.31 14:23
Люба, уяви лише
розмах крил птаха Рух –
Це частинка лиш розмаху
мого кохання...
Не відпускати б довіку
мені твоїх рук...
Твоє ложе встелю
простирадлом – Праною.

Євген Федчук
2025.08.31 14:03
Сидить Петрик у кімнаті, а надворі злива.
У вікно краплини б’ються та по склу стікають.
Громові удари часом хлопчика лякають.
Він тоді до діда очі повертає живо.
Дід Остап сидить спокійно, на те не звертає.
Його грім той не лякає, видно звик до того,

С М
2025.08.31 12:34
Глядача цікавого містер Кайт
Усяко розважає на трамплінові
І Гендерсони будуть теж
Щойно Пабло Фанкез Феа одплескав їм
Над людом і кіньми й підв’язками
Урешті через бочку з огнем на споді!
У цей спосіб містер Кей кидає свій виклик!
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Одександр Яшан
2025.08.19

Пекун Олексій
2025.04.24

Софія Пасічник
2025.03.18

Эвилвен Писатель
2025.03.09

Вікторія Гавриленко
2025.02.12

Богдан Архіпов
2024.12.24

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Потьомкін (1937) / Проза

 Гастарбайтеры


– Я наверняка никогда бы не смог работать в органах принуждения, – такими словами встретил меня у входа в Общинный дом мой новый знакомый по курсам английского языка.
– Да тебя, кажется, и не приглашают туда, – сказал я, чтобы как-то снять возбуждение, в котором находился мой собеседник. – Но что же привело тебя к такому заключению?
– Давай сначала поднимемся по этим проклятым ступеням, а потом услышишь, что мне вчера привелось увидеть.
Молча, чтобы не тратить попусту силы, преодолевали мы ступенька за ступенькой, этаж за этажом. Видел бы нас в эту минуту Карл Маркс, который, как мы английским, тоже далеко не в юном возрасте занялся русским, непременно вспомнил бы свои знаменитые слова о тех, кто, не жалея сил, бесстрашно карабкается по каменистым тропам знаний.
– Еще чуток, – первым заговорил будущий рассказчик, пытаясь привести в порядок дыхание, когда мы оказались на верхотуре, – и ты все узнаешь.
До начала занятий оставалась четверть часа. Мы вошли в класс, уселись на свои места. Я приготовился к рассказу, но вместо этого вынужден был отвечать на вопросы.
– Как ты относишься к иностранным рабочим?
– С уважением и сочувствием. Не от хорошей жизни у себя дома они приехали в наши края.
– А к тем, у кого истек срок визы? К так называемым “нелегалам”?
– Представь себе, с пониманием. Ведь они же не отбирают работу у израильтян, которым сподручней сидеть на пособии по безработице, чем трудиться на стройке или же заниматься уборкой. Но тебе-то что до всего этого?
– А то, что я с ними работаю. Правда, до сегодняшнего дня не знал, что часть из них – ”нелегалы”.
Мой собеседник на какое-то мгновенье прикрыл ладонями глаза, а потом от вопросов перешел к рассказу.
...Где-то после полудня заявляются в мою богадельню с десяток полицейских и один в гражданском. Спрашивают, как пройти в одну из наших ведущих фирм. Объясняю, еще не догадываясь, зачем они пришли такой компанией...
Не доходя до лифта, вместо того, чтобы подняться наверх, необычные посетители вдруг увидели Мики, нашего новенького рабочего-эфиопа, и направились к нему. Не расслышал, что они сказали пареньку, но только вижу, что тот бросился наутек во двор. Полицейские – за ним. Погоня была короткой, и вот уже беглец лежит на полу. На ногах у него – по полицейскому, а руки скованы наручниками. Ты бы видел его глаза!.. Они напоминали взгляд загнанного олененка. А у меня так и закипело все внутри: “Ну, зачем же так? Ну, струсил пацан. Но необязательно же валить его на пол, заковывать. Можно было бы объяснить ему, почти безъязыкому, чего от него хотят. Успокоить наконец“.
Паренька куда-то повели, а через каких-то полчаса его и еще троих рабочих, среди которых была и наша с тобой землячка из Донецка, в наручниках и прикованных к полицейским вывели из здания и увезли...
Утром следующего дня, будто ничего не случилось, является Мики на работу. Глаза светятся радостью. Его настроение передается и мне. Оказалось, что с документами у него все в порядке, только в момент пленения они были дома.
– Ну хоть извинились перед тобой? – спрашиваю и чувствую, что поторопился с вопросом.
Мики только посмотрел на меня теперь уже печальным взглядом, взял ведро с водой и направился убирать туалет.
– А ты спрашиваешь, какое мне до всего этого дело, – слышу я будто издали, так как и сам на какой-то момент ощутил себя в наручниках.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-02-10 11:14:09
Переглядів сторінки твору 678
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.035 / 5.61)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.223 / 5.85)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.764
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2025.08.24 21:58
Автор у цю хвилину відсутній