Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.11.21
22:43
ніхто ні разу не просив
мене
дістати з неба зірку
мабуть життя пройшло дарма
поезія це рух окремий
або рух
усього із усім
і звідки взяти певність
мене
дістати з неба зірку
мабуть життя пройшло дарма
поезія це рух окремий
або рух
усього із усім
і звідки взяти певність
2026.11.21
18:28
В душі - гіркий відбиток болю втрат.
Лунають самоти осінні дзвони.
Та тільки вірний перстень Соломона
Не дозволяє бити у набат
І темний проклинати каземат,
В якому все життя дарма спливає.
Як лячно підійти до вогнеграю,
Бо він чужий! У когось є свя
Лунають самоти осінні дзвони.
Та тільки вірний перстень Соломона
Не дозволяє бити у набат
І темний проклинати каземат,
В якому все життя дарма спливає.
Як лячно підійти до вогнеграю,
Бо він чужий! У когось є свя
2026.11.21
14:59
ПЗ неба червоно захід хлюпає,
Зафарбовує сокурину.
Будуть в осені сумнолюбої
Ще погідні та теплі днини.
Будуть в осені любоніжної
Над водою легкі тумани.
Буде осінь щоранку іншою,
Зафарбовує сокурину.
Будуть в осені сумнолюбої
Ще погідні та теплі днини.
Будуть в осені любоніжної
Над водою легкі тумани.
Буде осінь щоранку іншою,
2026.11.21
13:13
Я лезами тендітних пелюсток
Прийду у край нечуваний, незнаний
Крізь сонце і розпечений пісок,
Де квітне час глибокий, несказанний.
Так важко парадоксами іти,
Шляхами незбагненними, чужими.
Ти битим склом дістанешся мети,
Прийду у край нечуваний, незнаний
Крізь сонце і розпечений пісок,
Де квітне час глибокий, несказанний.
Так важко парадоксами іти,
Шляхами незбагненними, чужими.
Ти битим склом дістанешся мети,
2026.11.21
12:33
Гусак містом ходить-бродить*
винуватий без вини,
що шукає – не знаходить
бо довкола стан війни.
Ой, шкода як, сумний пташе,
не гроза, не буревій
так змінили життя наше –
винуватий без вини,
що шукає – не знаходить
бо довкола стан війни.
Ой, шкода як, сумний пташе,
не гроза, не буревій
так змінили життя наше –
2026.11.21
11:57
Ні промінчика. Ніч смоляна.
Вже націлені жерла…
Люд у світі дивується нам:
Ще живі, ще не вмерли.
Стіни зводим і сієм жита,
Хоч війна за війною,
І бороним безцінне життя –
Та якою ціною…
Вже націлені жерла…
Люд у світі дивується нам:
Ще живі, ще не вмерли.
Стіни зводим і сієм жита,
Хоч війна за війною,
І бороним безцінне життя –
Та якою ціною…
2026.11.21
11:18
Унаслідок російської атаки на Київ 19 листопада 2026 року вибухова хвиля від падіння уламків пошкодила вікна, рами та окремі елементи фасаду й карнизів Володимирського собору.
Одними з авторів розписів у цьому храмі є видатні художники Віктор Васнєцов і
Одними з авторів розписів у цьому храмі є видатні художники Віктор Васнєцов і
2026.11.21
07:39
Із Василя Лебедєва-Кумача)
Барвить РАНОК світозорий
мури в древньому Кремлі.
Прокидається бадьорий
люд радянської землі.
Прохолода добромисно
Барвить РАНОК світозорий
мури в древньому Кремлі.
Прокидається бадьорий
люд радянської землі.
Прохолода добромисно
2026.11.21
07:20
Німіють, поколюють, просто болять
Натруджені працею руки,
Та хочуть, як завжди, мене обійнять
Опісля гіркої розлуки.
В зусиллі притиснуть - прожиті літа,
Турбота, терпіння і ласка,
І мамина мудрість, одвічно свята,
Що з буднів утворює казку.
Натруджені працею руки,
Та хочуть, як завжди, мене обійнять
Опісля гіркої розлуки.
В зусиллі притиснуть - прожиті літа,
Турбота, терпіння і ласка,
І мамина мудрість, одвічно свята,
Що з буднів утворює казку.
2026.11.20
23:44
Колись, не так давно, в часи не такі уже й давні і навіть не епічні, і не міфічні я написав новелу «Дружина прокурора». Мене тоді звинуватили в упередженості, однобічності, суб’єктивності, надлишковій актуальності (це не література, мовляв), гіперболізова
2026.11.20
22:24
видива осінні
мокнуть під дощем
красоту зацінить
дехто із нікчем
начебто дизайнер
інколи естет
часом копірайтер
може і поет
мокнуть під дощем
красоту зацінить
дехто із нікчем
начебто дизайнер
інколи естет
часом копірайтер
може і поет
2026.11.20
21:23
Догоряє свіча горизонту,
Розповзається напівпітьма.
Вовкулаки незримого фронту
У облогу беруть крадькома.
Поховалися далі чимдалі,
Світ уклався у відстань руки.
Лиш в астралі, мов авта на ралі
Розповзається напівпітьма.
Вовкулаки незримого фронту
У облогу беруть крадькома.
Поховалися далі чимдалі,
Світ уклався у відстань руки.
Лиш в астралі, мов авта на ралі
2026.11.20
21:11
Осіння ніч
примчала на колісниці,
зупинилась…
п'є чашу темряви
до самого дна.
Ловить крізь тишу звуки -
гучно…
гучно…
примчала на колісниці,
зупинилась…
п'є чашу темряви
до самого дна.
Ловить крізь тишу звуки -
гучно…
гучно…
2026.11.20
20:59
Не забуду! І свічка ніколи не згасне!
Я шукаю Її серед суму алей,
Заглядаю в обличчя байдужих людей,
Все навколо здається пустим і невчасним.
О, насніться мені, рідні очі прекрасні!
Вся реальність - поламана. Все шкереберть.
Ніжний погляд юрбою спап
Я шукаю Її серед суму алей,
Заглядаю в обличчя байдужих людей,
Все навколо здається пустим і невчасним.
О, насніться мені, рідні очі прекрасні!
Вся реальність - поламана. Все шкереберть.
Ніжний погляд юрбою спап
2026.11.20
13:05
Чоловік, що прожив небагато
І розтанув у розквіті сил,
Мов згоріле до часу багаття,
Наче птах без польоту і крил.
По собі він залишив надгробок,
Ну а пам'ять розтала в літах,
Почорнілих, як зношена роба,
І розтанув у розквіті сил,
Мов згоріле до часу багаття,
Наче птах без польоту і крил.
По собі він залишив надгробок,
Ну а пам'ять розтала в літах,
Почорнілих, як зношена роба,
2026.11.20
12:46
Настала драма у комедіанта –
розтанули ілюзії і ось
нема кому у вічі заглядати,
прокажене продовжує стріляти,
а західне недочуває, – SOS!!!
***
Малоросійців зомбувати просто
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...розтанули ілюзії і ось
нема кому у вічі заглядати,
прокажене продовжує стріляти,
а західне недочуває, – SOS!!!
***
Малоросійців зомбувати просто
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.04
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2026.01.11
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Человек Песок (1995) /
Проза
Квіти смерті
2017
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Квіти смерті
Рій мух маневрував навколо трупа, в очах його роїлися личинки.
Человек Песок
Адам ріс звичайною дитиною, у звичайній сім'ї з робочого кварталу. Як і всі діти він ходив до школи, грав у футбол з друзями і не рівно дихав до дівчини з сусідньої вулиці. Отримував хороші оцінки, особливо з природничих наук і математики. Він був затятим колекціонером: комікси, комахи, рослини і навіть гриби. Гриби? Ти серйозно? Адам я ніколи не чув, щоб хтось колекціонував гриби. Одного разу заявив Томас. Я знаю тебе від тоді, як ми ще ходити нормально не вміли, але, що ти схиблений зрозумів тільки зараз. Том! Незадоволено фиркнув Адам. Гриби – це окремий вид життя, до речі , вони ще й розумні. Назви мені хоча б одну причину, чому колекціонувати їх значить бути схибленим! Я не знаю нікого хто би цим займався, чорт, та про таке навіть не чув ніхто! Том та пішов ти. У цьому вся проблема, раз ніхто не чув, значить дивно, а хто це робить поїхав стріхою. Це стереотипне бачення реальності! Друже у світі є безліч речей про які ти ніколи не чув, це ж не означає , що їх придумали хворі на голову люди. Думай, що хочеш , але ти псих! Відповів Томас окинувши підозрілим поглядом гербарій висушених грибів. Адам, ти прийдеш в суботу до озера в лісі? А що там буде? Ми вирішили влаштувати невеличку гулянку, страшні історії порозказувати. Ми це хто? З агресивно налаштованою фізіономією запитав Адам. Томі, ти б не міг наводити конкретні факти , а не говорити загадками. Воу, аміго охолонь. Там будуть Роберт, Шон і Аліса. Аліса? Здивовано повторив Адам. Так Аліса, я знаю , що вона тобі подобається , навіть не думай про те, щоб не прийти через свою низьку самооцінку! Думаєш це так замітно? Що? Твоя самооцінка, яка знаходиться нижче рівня моря? Ні чорт забирай, те, що вона мені подобається. Та не дуже, просто не стовбич, як дурень в її присутності, от і все. Сьогодні п'ятниця, у тебе є час до завтрашнього вечора, щоб взяти себе в руки. З єхидною посмішкою мовив Том. В кінці кінців тобі вже п'ятнадцять. Адам мені пора. Куди? До дому, уявляєш маман найняла вчительку з математики на літо. Воно й не дивно, ти тупий як пробка в точних науках. Точно підмітив мій товстлобий друже. До завтра Адам. Ага бувай. Двері зачинилися, гуркіт пронісся по сходах, «до побачення пані Лін», «бувай Томас». Чорт, як мені бути, цей бовдур примусив мене підписати уявний договір про суботу, я ж згорю від сорому. Він упав на ліжко і взявся розглядати свою колекцію метеликів, яку уміло розмістив на стелі. Мама була приємно вражена. Згадував Адам. «Синку, я раніше нічого подібного не бачила, це дуже оригінально.» Та про павуків вона була іншої думки, тому довелося сховати їх у шухляди. Дві стіни були обладнані полицями, відкритими й закритими. На відкритих розташовані книги, розділені по авторам і жанрам, в закритих колекції комах, та рослин. Біля виходу з кімнати прикріплена дошка для записів, розміром два на два метри. На дверях гачки і відсіки для необхідних речей, які часто забуваєш взяти коли виходиш з дому. Все розташовано так, щоб економити час і простір. Адам педант і цього не відняти , в кімнаті у нього завжди прибрано, одяг чистий, ніхто його не бачив у пом’ятій футболці, бо такого не буває. В голові порядок, спогади мають своє місце, уже близько чотирьох років він практикує систему запам'ятовування «римська кімната». Адама завжди цікавило, як влаштований навколишній світ, особливо живі організми. Одного разу Томас сказав «Дивно не те , що ти колекціонуєш всяких комах, а те що ти їх омертвляєш заради цього». Чорт, моя кімната повна трупів, красивих і цікавих, але все одно мерців. І ці думки стали частими гостями у Адамовій голові. Багато хто не розумів його захоплення і це мимоволі , наштовхнуло його на думку , що він дивак.2017
18+
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
