ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.01.18 11:39
Якже так сталось? Якже так сталось,
Що дідусями друзі враз стали?
Досить залишить було їх мені,
Як забіліли чуприни, мов сніг.
З іменем кожним в’ється стежина,
Де ми сварились, де ми дружили.
Як я вцілів, уторопать незмога?
Здогад-надія серце пече:

Борис Костиря
2026.01.18 10:49
Так хочеться зануритися в сон,
Зануритися в тишу і блаженство,
Щоб клен співав зі мною в унісон,
Утверджуючи культ багатоженства.

Так хочеться зануритися в мить,
Яка страждання й прикрощі зупинить,
Що солов'єм у глушині щемить,

Олександр Сушко
2026.01.18 10:42
Тримає цупко час мене за карк,
Підштовхує в соснову халабуду
Сховаюсь там від оплесків, подяк
І ґвалту екзальтованого люду.

Зотліють в ямі грона орденів
У темені і тиші, під надгробком,
Все полишу: бажання, плани, гнів

Світлана Пирогова
2026.01.17 22:04
Пастки льодові у звичних під'їздах,
Брили, мов у холодних печерах.
Як обігріти будинки-гнізда?
Глузду - жах божевілля перечить.

Це не північ, а страдницький Київ.
Дихання вже є густим туманом.
І не снились у снах навіть Кию,

Микола Дудар
2026.01.17 21:42
На тиждень вийшли з колії
І повернулись нишком в мрії
Як справжні мрійні хазяї
Супроти бестій - лиходіїв.

Заруби їхні відповзли
Кудись туди, де мокротеча,
А ми в цей час і підросли,

Володимир Ляшкевич
2026.01.17 18:08
З волоссям довшим модних галстуків - були ми
незмінним колоритом дискотек,
нічним звучанням парків, денним - вікон,
гротеском вуличним. І переймались віком,
заюним для тісних єднань статевих – з так
безжалісно присутніми над нами
"Бітлами", "Папл

Кока Черкаський
2026.01.17 12:10
Ти мені так посміхалась,
Наче ми вже переспали.
Проте навіть як кого звати
Ми тоді ще не знали.

Твоє розкішне волосся
Мене всього огортало,
Й мені не було потрібне

Борис Костиря
2026.01.17 10:45
Попасти під дощ серед вільного поля.
Попасти під стріли небесних армад.
Потрапити в сіті, болючу неволю,
Під обстріли грізних ворожих гармат.

Попасти під дощ - це везіння чи кара,
Це поклик небес чи прокляття століть?
Пасеться далеко спокійн

І Ірпінський
2026.01.16 21:52
Дорогу бавлять ліхтарі
Тікають тіні вслід за снігом
Ніч розчиняється в вині
Чуття ховаються під кригу

Віддай таємне самоті
На зберігання безстрокове
Гріхів лічильник - в каятті

Олена Побийголод
2026.01.16 17:14
Із Леоніда Сергєєва

Навколо калюжечки спирту сирого
сидять таргани В’ячеслав та Серьога,
і перший, відомий між друзів як Слава,
кумпана по вусиках гладить ласкаво:

– Ну що ти, Серього! Не бачу причини!

Юрій Лазірко
2026.01.16 15:52
пригрій мене
Боже
у серці зболілім
хоч я
твої прикрощі
а ти
мої крила

Борис Костиря
2026.01.16 11:53
Як я люблю оці простори ночі,
Коли усе навколо затихає,
І сняться сни небачені, пророчі,
І марить поле вільне і безкрає.

Від марноти, від торгу і базару
Ти утечеш у ніч, святі пенати,
У ній зустрінеш звістку чи примару,

Іван Потьомкін
2026.01.15 21:29
Стільки народ мій мудрості втілив у прислів’я,
що лишатися в дурнях якось вже й незручно:
«Дозволь собаці лапу покласти на стіл, то вона увесь готова захопити».
«Добре говорить, а зле робить».
Чи, може, ми й справді «мудрі потім»?
«Шукаємо мудрість

С М
2026.01.15 21:12
війна закінчиться вже скоро
хай ми зістарились обоє
невідомий воїне

снідають – новини днесь
телек діти поруч десь
ще в утробі – скоро мрець
куля й шолом нанівець

Ярослав Чорногуз
2026.01.15 20:08
Зима, зима, снігами вкрила все --
Краса природня і холодна сила.
Але для нас біду вона несе,
Вкраїна мов од горя посивіла.

Не сміх дітей, а горе матерів.
Землі здригання від ракет, шахедів.
Ну хто б тебе, Вкраїнонько, зігрів?

Євген Федчук
2026.01.15 19:55
Ходять чутки, що колись люди могли знати
Коли саме, в який день будуть помирати.
Ото якось Бог спустивсь, взяв людську подобу,
Подивитись захотів, що ж рід людський робить.
Іде, бачить дід старий тин собі ладнає,
Патики лиш де-не-де в землю устромляє
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сонце Місяць / Вірші

 спейд
Образ твору  
болото обвівають бурі
неспішно всяк своє чудить
хай бізнес трохи не в ажурі
рясніють, кат його тудить
пів~пристрасті під~абажурні

тут місяців пітьмаве світло
фрагменти сіро~чорних снив
обтяжливо та діловито
літгер не відає стіни
коли не квити, може й квіти ~

то він ступає назирці
крізь пил, що залишивсь без літа
пляшки & грубші папірці
пригадуючи, що ізвıдти
як не мотив, то раптом ціль

там зачаровані притулки
мадмуазелі бістурі
ледь сардонічно вічі стулить
проклятий під усі вітри
швейцар у звісному ретурі

окей життя смертельна втіха
проси~прохай її сюди
сам перелесник & базіка
кудись дівається зажди
з обличчя маска блідопика

знавав безладдя строгий ритм
всі варіації шаленства
практичні досліди <окрім>
від піанісимо до престо
знавав таємні драми рим

& під зірками над борделі
без якісно помітних змін
чи в барах вицвіло пастельних
находив цинамон & цмин
доаріонових містерій

<нрзб.>




 


 
2014



Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-02-28 21:06:34
Переглядів сторінки твору 7032
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.682 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.625 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.695
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.01.18 11:49
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2018-03-01 13:34:23 ]
Кому лише наприкінці "нрзб.", а кому і з самого початку "нзрзм." ))
Фільм не бачила, а от книжку читала (половина домашньої бібліотеки - детективи). З одного боку, незрозуміло абсолютно, як ото людина може з доброї волі власним життям ризикувати заради казна-чого, з іншого - саме тому і хочеться читати (дивитися) про таке. Хоча, можливо, чоловікам ті мотиви ясніші, бо жінка не встигає ще й на ноги толком зіп'ястися, як у неї вже на руках і ногах дибами - купа обов'язків і відповідальності за когось, і фіг тут станеш розпоряджатися власним життям на власний розсуд.
Пів~пристрасті під~абажурні" - це автора на іронію пробило чи самого ЛГ?
Ще хотілося б знати, що цмин тут поробляє )) Це ж не прянощі, а просто цілюща травичка. Чи мається на увазі друга його назва - безсмертник?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-03-01 17:47:45 ]
нрзб. то якби fadeout....
уникання патетики, що добре вдається книжці і
не дуже вдається фільмові, хоч могло бути й гірше
’цинамон & цмин’ те саме, непретензійні на позір штуки
хоч певно, іммортелі щось та значать, не полова)

щодо самого лг, тут мікс різних площин & зрізів, є
плюс акумульований десь за 5 років досвід трансляції
бо на рівному місці переконливо звіршувати палпфікшн
це непересічне зовсім діло, навіть маючи певний смак
коли я був надіслав А.Н. шматок із Пустелі влітку 2009 &
якби вловив відлуння інтересу, то мусив ще майже з півроку
так і сяк прикидати, форму, поетику, інтонацію....

а стосовно іронії, то вона працює механізмом практично
всіх подій, герої або глядачі можуть бачити/відчувати чи ні
іронія завжди додає до містерійності, а містерії ~
якщо би раптом сторонній хто почав дивуватися
чого до них так без кінця заграють... містерії це святкові
події, які є повторюваними ad infinitum, і всякчас
щось ще вичитаєш чи переживеш,

хоча здавалося би




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вірлан Роксолана (Л.П./М.К.) [ 2018-03-01 22:34:46 ]
Я, власне, зовсім без упередження, бо і не читала, і не бачила твору першоджерела....я так зрозуміла, що це настроєвий перегук? Але дуже, навіть, самодостатньо - зі смаковитими образами, певною- такою - димною атмосферністю, іронією, таким просторопротинанням дійсності. Як завше - цікаво.Як завше- тебе не сплутаєш із іншими авторами. Моє шанування.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-03-02 01:35:04 ]
бо іронія тут якби шворка, на яку все начеплено...
щодо жанрів, то я старий фанат того, що в Штатах
між двома війнами етабліювалося як hard-boiled
а потім продалося голлівудові як нуар, врешті
там частий атрибут стилю - безпросвітній такий
гумор, героя все б’ють злочинці, ґанґстери, копи
а він це все якби іронічно коментує,
але загалом все це геть не смішно виходить

мабуть, якщо би серйозно писати про депресію, війну
корупцію, контрабанду, мафію тощо етц.,
воно би не так віддзеркалювало епоху

а так виходить трохи мюзікхол & сінема...