ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.10.28 15:15
БЕЗ ТЕБЕ (глоса)

Як порожньо та сумно восени!
Ані душі навколо. Тільки листя
З журбою повінчалося у місті...
На хвилях нескінченної війни,
Коли від долі - біль та стусани,
А від людей - лихі моря підлоти,

Вячеслав Руденко
2026.10.28 13:56
Ламає розум полум’яний
Звитяжний погляд пломінкий,
В червоне листя між туманів
Ховає вогкість чорних вій.

В кутах сандалових, у грозах,
Від’ємних від сльози дощів,
У ластовинні верболозу,

Володимир Бойко
2026.10.28 11:55
Московитам нічого втрачати окрім кайданів, наготованих на інших. Хтось ділить останню скибку хліба, а хтось ділить світ. Людяними можуть бути і люди з невисоким інтелектом і, на жаль, навпаки. Із ворогами розстатися важче, ніж із друзями. «Де

Юрій Гундарів
2026.10.28 11:54
Сьогодні, 28 жовтня, у Михайлівському соборі в Києві відспівали українського воїна.

Десять днів тому під час виконання бойового завдання в районі Авдіївки загинув 21-річний студент КНЕУ імені Вадима Гетьмана та військовий Олександр Чижов на позивний "

Віктор Кучерук
2026.10.28 07:07
За гроші ніколи не змушуй
Поета зректися лиця, -
Поет обслуговує душі,
Словами лікує серця.
Поету потрібно літати
І віршами зцілювать світ,
А слово за статки чи плату
Помре, не залишивши слід.

хома дідим
2026.10.27 23:18
про що було воно тоді
коли життя світліш одверте
із відчуттями холодів
ставало загадково стерпним
відбитком на віконній шибці
у місті наче іншим ледь
з його скарбами у крамницях
в очах доросліших дітей

С М
2026.10.27 21:41
Свій, чужий
Всі ми, урешті, ординарні типажі
Я і ти
Бог відає, що вибір зовсім не простий

Із тилу кричали «У бій!»
Але гинув перший ряд
Сидить генерал, посуває війська

Світлана Пирогова
2026.10.27 21:29
Шарудить ще...знеможене листя кленове,
Хоч ввібрало у собі іржавість буття.
Лиш почути б твоє сокровенності слово,
Що дозріє глибинно з саков почуття.

Певно, тихо з дощем над оголеним кленом,
Де розхристана правда бентежних років,
Віднайдеш для св

Вячеслав Руденко
2026.10.27 17:19
Сни стрімкі, недавні, полохливі,
Степові, між вогкого піску, —
Баби вапнякові пустотливі,
Коники руді на колоску.

Кураю вирують перші квіти,
Ночви начиняють для добра,
Погляди грайливі, ніби діти,

Ігор Шоха
2026.10.27 15:53
Кебеті можна дорікнути
не раз на нашому віку,
що важко ув’язати сутні
причини й наслідки майбутні,
«та ясно, навіть, їжаку» –
організатори кориди
це «їхні воші й наші гниди»
у божевільному краю,

Борис Костиря
2026.10.27 13:24
Самотня вишня край паркану
Цвіте, та цвіт її новий.
Мов наречену з-за туману,
Її украв неситий змій.

Краса беззахисна, могутня
І пробиває мур тюрми.
Самі криваві, люті гуни

Віктор Кучерук
2026.10.27 06:09
Прибоєм днів утомлені роки
В минулому осіли, наче в мулі
Піску дрібні крупини затонулі
Чи в голові старі якісь думки.
Завжди шліфує грані самоти
Ріка життя, яка не знає спину
І вимиває кожної хвилини
Усе, що зміг чомусь уберегти.

Артур Сіренко
2026.10.26 23:08
Ніщо не намарне.
Я здогадався про це,
Але мовчав,
Бо осінь надто відверта,
Бо бронзовий ніж жовтня
Розтинає хлібину парадоксів,
Шал теплих днів
Холоне скипілим чайником

Іван Потьомкін
2026.10.26 19:16
Як плинуть сльози, хустинкою їх витирають,
Як кров тече, з губками поспішають,
Але як дух сочиться під тиском,
Не біжать одразу з рукою щирою,
Допоки Господь сам не витре
Блискавки блиском.
-Тоді лиш допіру.

хома дідим
2026.10.26 19:13
що ви читаєте
мій принце
слова слова слова
а зрештою чому би
не читати
звичайніші
чи зовсім непрості
пригоди слів

Борис Костиря
2026.10.26 18:21
Коли поїду я із цих країв,
Залишу три сльозини в чистім полі,
Залишу смуток луків і роїв,
Рубці і шрами довгої неволі.
Поїду в невідомість назавжди.
Від спогадів розірвані валізи.
Поїду від руйновища, біди,
Від жесту неповторної маркізи.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Микола Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08

Ольга Береза
2026.09.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сонце Місяць / Вірші

 спейд
Образ твору  
болото обвівають бурі
неспішно всяк своє чудить
хай бізнес трохи не в ажурі
рясніють, кат його тудить
пів~пристрасті під~абажурні

тут місяців пітьмаве світло
фрагменти сіро~чорних снив
обтяжливо та діловито
літгер не відає стіни
коли не квити, може й квіти ~

то він ступає назирці
крізь пил, що залишивсь без літа
пляшки & грубші папірці
пригадуючи, що ізвıдти
як не мотив, то раптом ціль

там зачаровані притулки
мадмуазелі бістурі
ледь сардонічно вічі стулить
проклятий під усі вітри
швейцар у звісному ретурі

окей життя смертельна втіха
проси~прохай її сюди
сам перелесник & базіка
кудись дівається зажди
з обличчя маска блідопика

знавав безладдя строгий ритм
всі варіації шаленства
практичні досліди <окрім>
від піанісимо до престо
знавав таємні драми рим

& під зірками над борделі
без якісно помітних змін
чи в барах вицвіло пастельних
находив цинамон & цмин
доаріонових містерій

<нрзб.>




 


 
2014



• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-02-28 21:06:34
Переглядів сторінки твору 7217
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.683 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.629 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.695
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.10.22 19:14
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2018-03-01 13:34:23 ]
Кому лише наприкінці "нрзб.", а кому і з самого початку "нзрзм." ))
Фільм не бачила, а от книжку читала (половина домашньої бібліотеки - детективи). З одного боку, незрозуміло абсолютно, як ото людина може з доброї волі власним життям ризикувати заради казна-чого, з іншого - саме тому і хочеться читати (дивитися) про таке. Хоча, можливо, чоловікам ті мотиви ясніші, бо жінка не встигає ще й на ноги толком зіп'ястися, як у неї вже на руках і ногах дибами - купа обов'язків і відповідальності за когось, і фіг тут станеш розпоряджатися власним життям на власний розсуд.
Пів~пристрасті під~абажурні" - це автора на іронію пробило чи самого ЛГ?
Ще хотілося б знати, що цмин тут поробляє )) Це ж не прянощі, а просто цілюща травичка. Чи мається на увазі друга його назва - безсмертник?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-03-01 17:47:45 ]
нрзб. то якби fadeout....
уникання патетики, що добре вдається книжці і
не дуже вдається фільмові, хоч могло бути й гірше
’цинамон & цмин’ те саме, непретензійні на позір штуки
хоч певно, іммортелі щось та значать, не полова)

щодо самого лг, тут мікс різних площин & зрізів, є
плюс акумульований десь за 5 років досвід трансляції
бо на рівному місці переконливо звіршувати палпфікшн
це непересічне зовсім діло, навіть маючи певний смак
коли я був надіслав А.Н. шматок із Пустелі влітку 2009 &
якби вловив відлуння інтересу, то мусив ще майже з півроку
так і сяк прикидати, форму, поетику, інтонацію....

а стосовно іронії, то вона працює механізмом практично
всіх подій, герої або глядачі можуть бачити/відчувати чи ні
іронія завжди додає до містерійності, а містерії ~
якщо би раптом сторонній хто почав дивуватися
чого до них так без кінця заграють... містерії це святкові
події, які є повторюваними ad infinitum, і всякчас
щось ще вичитаєш чи переживеш,

хоча здавалося би




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2018-03-01 22:34:46 ]
Я, власне, зовсім без упередження, бо і не читала, і не бачила твору першоджерела....я так зрозуміла, що це настроєвий перегук? Але дуже, навіть, самодостатньо - зі смаковитими образами, певною- такою - димною атмосферністю, іронією, таким просторопротинанням дійсності. Як завше - цікаво.Як завше- тебе не сплутаєш із іншими авторами. Моє шанування.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-03-02 01:35:04 ]
бо іронія тут якби шворка, на яку все начеплено...
щодо жанрів, то я старий фанат того, що в Штатах
між двома війнами етабліювалося як hard-boiled
а потім продалося голлівудові як нуар, врешті
там частий атрибут стилю - безпросвітній такий
гумор, героя все б’ють злочинці, ґанґстери, копи
а він це все якби іронічно коментує,
але загалом все це геть не смішно виходить

мабуть, якщо би серйозно писати про депресію, війну
корупцію, контрабанду, мафію тощо етц.,
воно би не так віддзеркалювало епоху

а так виходить трохи мюзікхол & сінема...