ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.09.29 21:54
з дассеновим
лєт індьєн
вагон вповзає до столиці
іще зачинено крамниці
але хлопчина продає
із трейлера
нормальну каву
пірнути в метрополітен

Артур Курдіновський
2026.09.29 17:15
Нарешті, Мамо, сталося! Зустрів!
Привіт, рідненька! Скучив за Тобою!
О, скільки, мила, виплакав рядків
Та окропив рукописів сльозою!

Ми підемо у затишок гаїв,
Мене погладиш ніжною рукою.
Для нас червоним обрій заяснів,

Вячеслав Руденко
2026.09.29 17:10
Так хто ж вони, оті птахи облич,
Над язиками полум’я строкатих,
Де нескінченність сталого — мов клич
У хмарах з гелію, що вже не наздогнати?

Що наростають в залишках грибів
Над домовинами бажань від несповитих,
В горіхових смаках віддалених віків,

Ольга Садкова
2026.09.29 14:57
Пролітав горобчик, сів на підвіконня.
Привітався чемно до малої Тоні.
Роззирнувся, бачить — поряд горобець,
такий самий жвавий, сірий молодець.
Він кивнув до нього: і тобі привіт.
У ту ж мить отримав теж кивком одвіт.
Підстрибнув, підскочив

Борис Костиря
2026.09.29 14:41
Голова болить від безсоння,
В голові поселився туман.
Я шукаю далеке осоння,
А навколо панує дурман.

Напливають утоми хвилі
І пустельність небачена днів.
Як узяти буденність на вила

Кока Черкаський
2026.09.29 11:18
Запросив він мене на побачення-
Ніби з виду нормальний мужик,
Ми зустрілись,як і було зазначено,
І я відчула, що він їв часник.

Так, він їв часник!
Так, він з'їв часник!
Так, він їв часник,

Юрій Гундарів
2026.09.29 10:09
вересня легендарному Шеві виповнюється 50 років.
ВІТАЄМО!

Злива питань нескінченна…
Тлумачний словник тримай!
Значення слова «Шевченко»?
«Шевченко» означає: най!

Ірина Вовк
2026.09.29 10:03
ХІ. ФРЕСКА, ЯКУ НІХТО НЕ ПОБАЧИТЬ Об одинадцятій годині ранку в триклінії – парадній їдальні багатого помпейського будинку – пахло свіжим вапном та терпким пилком рослинних фарб. Бідний, але талановитий майстер Клавдій стояв на дерев'яному помості, т

Віктор Кучерук
2026.09.29 07:21
Почуваюся мішенню
В напівтемній залі тиру, -
Ворог цілить пильно в мене
І надворі, і в квартирі.
І опівдні, й серед ночі
Йде неспинна естафета, -
Лиш мопед своє відстрочить,
Як уже гуде ракета.

хома дідим
2026.09.28 23:46
у старовиннім королівстві
всілякий має свій костюм
і певну роль і власну гідність
а музиканти королівські
уміють альбу та ноктюрн
щодня в корчмі гуляки всяко
спивають вайн лікери ссуть
хай за вікном осіння мряка

Іван Потьомкін
2026.09.28 21:07
Дві Варвари, мати й донька,
В двох геніїв закохані,
Серцем тугу розривали,
А як впоратись з недугом,
До пуття не знали.
Та настала та година,
Коли тільки їх підмога
І благословення Бога

Ірина Білінська
2026.09.28 18:30
Як же близько ми до безодні,
як ніколи —
тепер, сьогодні...
Хто збере нас усіх докупи:
слово-зброя
чи слово-купіль,
слово-лезо
чи слово-спалах?

Вячеслав Руденко
2026.09.28 16:20
Не плач у день, не голоси із примхи,
Не зазивай гірке у самоту
Життя звіринцю вздовж стрімкої ринви,
Де кров тече, як золото в Орду.

Вже зацвіли від неї злі жоржини
Між гарпій неолітових* грядок.
З’ясуй-но, спробуй відчуттям рослини,

Артур Курдіновський
2026.09.28 15:55
Я - частинка осіннього міста,
Я - молекула жовтих вітрів.
Мандрівник із душею артиста,
Сам себе на узбіччі зустрів.

Монолог мій навряд чи хтось прийме...
Прочитають, забудуть - і все.
Поринаю в осінні обійми...

Борис Костиря
2026.09.28 15:42
Проходить час крізь пальці, мов пісок.
Ми в'язнемо в багні старих ілюзій.
Із трюму виринає лютий кок,
Заплутаний у плетиво алюзій.
Година протікає, ніби мить,
Поранивши напівзабуту вічність
Стилетом непромовлених століть,
Коли ще цінували честь і

Ольга Береза
2026.09.28 15:25
Для нього подеколи Львів був листівкою з кавою,
одначе здебільшого — текстом, що будить легенди.
У велич не грав і не марив, як інші, він славою,
носив вишиванку, а не оті віденські тренди.

Десь зверхньо шептали: «Дивак той Франко нерозважливий», —
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Охмуд Песецький
2026.03.19

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Строкань (1977) / Проза

 Вуди Ален. Эпизод I
Однажды к Вуди Аллену пришла его бывшая жена.
Пришла она за рыбками.
Когда они расходились, у неё были заняты все руки и аквариум ей пришлось оставить. Так вот.
Прошло уже без малого полгода и вдруг она вспомнила. Он так и сказал: "За рыбками?". " У меня есть замечательный старый кинопроектор... У меня есть набор для душа, ты мне его подарила... У меня есть маска дракона... Тебе точно нужны рыбки?"
Она сказала, что "да".
"Но ведь я уже полгода кормлю их и меняю им воду, я знаю как зовут каждого, и в зоомагазине мне делают на корм скидку. В конце концов это я их тебе подарил"
"Вот именно", сказала она.
"Но ведь это не честно. Это живые существа. Они не могут переходить от хозяина к хозяину, как резиновые игрушки от старшего брата к младшему. Отдать - значит предать. А мне как? Как мне, по твоему? Кроме них и велосипеда у меня никого не осталось.
" Я их тоже люблю", она не отступала.
"Люблю!? Меня ты тоже любила... По крайней мере так говорила. Но я привёз тебя в этот ужасный город и ты нашла себя. Ты любишь всё ужасное. Я не исключение. Зачем тебе этот баксовоз? Он покрутит тобой и выбросит"
"Он меня любит", она повернулась к двери, -"Гари!?", на пороге нарисовался огромный негр охранник с толстыми руками, толстыми губами, толстой задницей и, как показалось Вуди, тонёхонькой душой. "Забери, пожалста, вот этот аквариум". "Да, мэм", сказал негр и приблизился к рыбкам: Анне, Алтее, Фрэю, Гастону, Робокопу и Джеку.
"Через мой трупп!", - Вуди упёрся головой в живот негру и поднял руку, пытаясь то ли ударить, то ли обозначить свою позицию. Позиция была до очевидности слабой.
"Нет, проблем, сэр", охранник поднял за пояс и поднятую руку старика и затряс толстыми губами. Затряс, как трясут шаманы у костра.
Когда очки Вуди были полностью забрызганы толстой слюной Гари, он опустил писателя на пол, отвёл к креслу, включил лампу и предложил сесть. Вуди сел. С забрызганными очками он не мог держать оборону.
Анна, его бывшая жена, подошла и села рядом. " Милый, когда мы жили в Анагуа, самой большой достопримечательностью его столицы был ты. У тебя были отличные друзья, твои пьесы и океан на ладони. Но ты сам привёз меня сюда. Ты показал мне этот ужасный, как ты говоришь, город и я стала такой же рыбкой в этом огромном аквариуме, как и они в этом стеклянном. Я плаваю между витринами, небоскрёбами, театрами и казино. Я люблю Нью-Йорк. Ты мне его подарил. Я благодарна тебе. Но, мне мало твоего аквариума. Мне стало мало океана на ладони. Ты познакомил меня со своими друзьями и я научилась у них всему, что они мне дали. Что дал ты. Так, что не унывай. Ты хороший учитель. А ученики обычно не очень благодарны своим учителям. Поезжай-ка в Анагуа. Там у тебя остались хорошие друзья. А?
Прощай"
Она вышла следом за большим Гари и аккуратно закрыла за собой дверь.
Он достал из холодильника апельсин и стал аккуратно очищать его от кожуры, отделяя каждую дольку и кладя по очереди в рот.
Когда дольки закончились, он пошёл спать.
Ему снились рыбки, велосипед и Анагуа.

****

Даже не знаю как назвать эти ощущения.
С тем, что она ушла, я смирился. Иногда она называла мои поступки детскими, но с аквариумом она по-моему даже меня обставила. Кстати, на счёт детства. Был бы я метр девяносто ростом, сомневаюсь, что в её глазах мои поступки казались бы детскими. Представляете, мне метр девяносто, и я говорю ей: "Милая, давай заведём ребёнка...?" А она мне: "Ну, ты прямо как маленький..." Не верю! А так, мне 50, я метр шестьдесят два и она мне говорит: "Ну, ты прямо как маленький".
Да я и есть маленький! При чём здесь это?
В общем, спал я плохо. Можно сказать фрагментами. Мне снились рыбки, велосипед и Анагуа. Именно в такой последовательности. Именно такими фрагментами. И я проснулся одновременно больным и счастливым. Столько всего за одну ночь мне никогда не снилось.

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-07-11 10:58:53
Переглядів сторінки твору 1413
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.976 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.417 / 5.42)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.798
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2017.12.09 19:14
Автор у цю хвилину відсутній