Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.01.01
14:06
На жаль, таке в історії бува.
Про когось книги і романи пишуть,
А іншого згадають словом лише,
Хоч багатьом жаліють і слова.
Згадати Оришевського, хоча б.
Хтось чув про нього? Щось про нього знає?
З істориків хтось в двох словах згадає,
Що в гетьма
Про когось книги і романи пишуть,
А іншого згадають словом лише,
Хоч багатьом жаліють і слова.
Згадати Оришевського, хоча б.
Хтось чув про нього? Щось про нього знає?
З істориків хтось в двох словах згадає,
Що в гетьма
2026.01.01
13:49
Де Бог присутній – все просте,
там сяє полум’я густе,
бо Духом сповнене росте,
коли цей шанс Йому дасте.
01.01.2026р. UA
там сяє полум’я густе,
бо Духом сповнене росте,
коли цей шанс Йому дасте.
01.01.2026р. UA
2026.01.01
13:36
Відшуміла трепетна гітара
Під бузком шаленим і хмільним.
Нині реп заходить в шумні бари,
Як розбійник в пеклі молодім.
Наш романтик зачаївся в сумі
І зачах у навісних димах.
Тільки шльондра грає бугі-вугі
Під бузком шаленим і хмільним.
Нині реп заходить в шумні бари,
Як розбійник в пеклі молодім.
Наш романтик зачаївся в сумі
І зачах у навісних димах.
Тільки шльондра грає бугі-вугі
2026.01.01
11:59
Одягнула зимонька
Білу кожушинку,
А на ній вмостилися
Сріблені сніжинки.
І яскріють гудзики -
Золотять крижини.
Комірець із пуху -
Білу кожушинку,
А на ній вмостилися
Сріблені сніжинки.
І яскріють гудзики -
Золотять крижини.
Комірець із пуху -
2026.01.01
11:52
За-олів’є-нчив олів’є…
За-вінігретив віні-грет я
І в ролі хитрого круп’є
Погодив витрати з бюджетом…
Шампаньське в список не ввійшло.
Вино червоне зчервоніло
Тому, що зрадило бабло.
Причин до ста… перехотіло.
За-вінігретив віні-грет я
І в ролі хитрого круп’є
Погодив витрати з бюджетом…
Шампаньське в список не ввійшло.
Вино червоне зчервоніло
Тому, що зрадило бабло.
Причин до ста… перехотіло.
2026.01.01
10:40
Вже повертаючись назад
в минулий рік, такий болючий,
згадалось, як у снігопад
долала бескиди і кручі.
Без рятувального весла
назустріч повені пливла
і розбивала босі ноги
об кам'яні життя пороги.
в минулий рік, такий болючий,
згадалось, як у снігопад
долала бескиди і кручі.
Без рятувального весла
назустріч повені пливла
і розбивала босі ноги
об кам'яні життя пороги.
2025.12.31
22:34
А голови у виборців як ріпи,
та розуміння істини нема,
аби не кліпи
розвидняли сліпи,
а мислення критичного ума.
***
А партія лакеїв... погоріла
та розуміння істини нема,
аби не кліпи
розвидняли сліпи,
а мислення критичного ума.
***
А партія лакеїв... погоріла
2025.12.31
18:40
Зажурилась Україна, не зна, як тут діять:
Розвелися, немов миші, невтомні злодії.
Хтось воює, захищає здобуту свободу,
А злодії-казнокради крадуть де завгодно.
Хтось у шанцях потерпає і хука на руки,
А злодії в кабінетах бізнес хвацько луплять…
Зажу
Розвелися, немов миші, невтомні злодії.
Хтось воює, захищає здобуту свободу,
А злодії-казнокради крадуть де завгодно.
Хтось у шанцях потерпає і хука на руки,
А злодії в кабінетах бізнес хвацько луплять…
Зажу
2025.12.31
18:35
Зажурилась Україна, не зна, як тут діять:
Розвелися, немов миші, невтомні злодії.
Хтось воює, захищає здобуту свободу,
А злодії-казнокради крадуть де завгодно.
Хтось у шанцях потерпає і хука на руки,
А злодії в кабінетах бізнес хвацько луплять…
За
Розвелися, немов миші, невтомні злодії.
Хтось воює, захищає здобуту свободу,
А злодії-казнокради крадуть де завгодно.
Хтось у шанцях потерпає і хука на руки,
А злодії в кабінетах бізнес хвацько луплять…
За
2025.12.31
18:05
роздум)
Демократія вмирає в темряві,
коли людство живе в брехні,
коли істини втрачені терміни
коли слабне народу гнів.
Ось наразі, як приклад, зі Штатами:
проковтнув той народ брехню,
Демократія вмирає в темряві,
коли людство живе в брехні,
коли істини втрачені терміни
коли слабне народу гнів.
Ось наразі, як приклад, зі Штатами:
проковтнув той народ брехню,
2025.12.31
16:42
Ми таки дочекалися –
Сама Вічність прийшла до нас
Прийшла старою жебрачкою
У лахмітті дірявому
(Колись оздобленому)
З ясеневою патерицею.
А ми все виглядаємо
Цього дня похмурого,
Сама Вічність прийшла до нас
Прийшла старою жебрачкою
У лахмітті дірявому
(Колись оздобленому)
З ясеневою патерицею.
А ми все виглядаємо
Цього дня похмурого,
2025.12.31
14:31
Хоч Вчора давно проминуло
хоч Завтра в мріях як дитина спить
сьогодні спершись на дитини кулак
читаю все те що мене болить
А має що боліти мене Нині
віра надія і всесильна любов
в старому році пишуть Україні
хоч Завтра в мріях як дитина спить
сьогодні спершись на дитини кулак
читаю все те що мене болить
А має що боліти мене Нині
віра надія і всесильна любов
в старому році пишуть Україні
2025.12.31
14:08
Тут короткий вступ в теорію із зазначенням структур основних частин, відтак ряд початкових пояснень з посиланням на вже опубліковані на наукових сайтах і просто в інтернеті більш докладні документи.
Частина І Монографії
_______________________________
2025.12.31
11:55
Для грішників - пошана й привілеї,
Для праведників - прірва самоти.
Ви думаєте, пекло - під землею,
А біля казана стоять чорти?
Емігрували назавжди лелеки,
Лишилися тепер самі круки.
Гадаєте, що пекло десь далеко?
Для праведників - прірва самоти.
Ви думаєте, пекло - під землею,
А біля казана стоять чорти?
Емігрували назавжди лелеки,
Лишилися тепер самі круки.
Гадаєте, що пекло десь далеко?
2025.12.31
11:48
Безконечно гудуть ваговози
За маршрутами дальніх шляхів.
І лунають нечутні погрози
З глибини первозданних віків.
Безконечно гудуть, протестують
Проти фатуму і небуття,
Залишаючи нам одесную
За маршрутами дальніх шляхів.
І лунають нечутні погрози
З глибини первозданних віків.
Безконечно гудуть, протестують
Проти фатуму і небуття,
Залишаючи нам одесную
2025.12.31
10:51
Що мене тримає на цім світі?
Обрубала всі кінці, та в воду.
Ще цвяхи залізні не забиті
у труну соснової колоди.
Витягнула біль із серця глею,
залишила пустці вільне місце.
Разом з самотиною своєю
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Обрубала всі кінці, та в воду.
Ще цвяхи залізні не забиті
у труну соснової колоди.
Витягнула біль із серця глею,
залишила пустці вільне місце.
Разом з самотиною своєю
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Юрій Строкань (1977) /
Проза
Вуди Ален. Эпизод I
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Вуди Ален. Эпизод I
Однажды к Вуди Аллену пришла его бывшая жена.
Пришла она за рыбками.
Когда они расходились, у неё были заняты все руки и аквариум ей пришлось оставить. Так вот.
Прошло уже без малого полгода и вдруг она вспомнила. Он так и сказал: "За рыбками?". " У меня есть замечательный старый кинопроектор... У меня есть набор для душа, ты мне его подарила... У меня есть маска дракона... Тебе точно нужны рыбки?"
Она сказала, что "да".
"Но ведь я уже полгода кормлю их и меняю им воду, я знаю как зовут каждого, и в зоомагазине мне делают на корм скидку. В конце концов это я их тебе подарил"
"Вот именно", сказала она.
"Но ведь это не честно. Это живые существа. Они не могут переходить от хозяина к хозяину, как резиновые игрушки от старшего брата к младшему. Отдать - значит предать. А мне как? Как мне, по твоему? Кроме них и велосипеда у меня никого не осталось.
" Я их тоже люблю", она не отступала.
"Люблю!? Меня ты тоже любила... По крайней мере так говорила. Но я привёз тебя в этот ужасный город и ты нашла себя. Ты любишь всё ужасное. Я не исключение. Зачем тебе этот баксовоз? Он покрутит тобой и выбросит"
"Он меня любит", она повернулась к двери, -"Гари!?", на пороге нарисовался огромный негр охранник с толстыми руками, толстыми губами, толстой задницей и, как показалось Вуди, тонёхонькой душой. "Забери, пожалста, вот этот аквариум". "Да, мэм", сказал негр и приблизился к рыбкам: Анне, Алтее, Фрэю, Гастону, Робокопу и Джеку.
"Через мой трупп!", - Вуди упёрся головой в живот негру и поднял руку, пытаясь то ли ударить, то ли обозначить свою позицию. Позиция была до очевидности слабой.
"Нет, проблем, сэр", охранник поднял за пояс и поднятую руку старика и затряс толстыми губами. Затряс, как трясут шаманы у костра.
Когда очки Вуди были полностью забрызганы толстой слюной Гари, он опустил писателя на пол, отвёл к креслу, включил лампу и предложил сесть. Вуди сел. С забрызганными очками он не мог держать оборону.
Анна, его бывшая жена, подошла и села рядом. " Милый, когда мы жили в Анагуа, самой большой достопримечательностью его столицы был ты. У тебя были отличные друзья, твои пьесы и океан на ладони. Но ты сам привёз меня сюда. Ты показал мне этот ужасный, как ты говоришь, город и я стала такой же рыбкой в этом огромном аквариуме, как и они в этом стеклянном. Я плаваю между витринами, небоскрёбами, театрами и казино. Я люблю Нью-Йорк. Ты мне его подарил. Я благодарна тебе. Но, мне мало твоего аквариума. Мне стало мало океана на ладони. Ты познакомил меня со своими друзьями и я научилась у них всему, что они мне дали. Что дал ты. Так, что не унывай. Ты хороший учитель. А ученики обычно не очень благодарны своим учителям. Поезжай-ка в Анагуа. Там у тебя остались хорошие друзья. А?
Прощай"
Она вышла следом за большим Гари и аккуратно закрыла за собой дверь.
Он достал из холодильника апельсин и стал аккуратно очищать его от кожуры, отделяя каждую дольку и кладя по очереди в рот.
Когда дольки закончились, он пошёл спать.
Ему снились рыбки, велосипед и Анагуа.
****
Даже не знаю как назвать эти ощущения.
С тем, что она ушла, я смирился. Иногда она называла мои поступки детскими, но с аквариумом она по-моему даже меня обставила. Кстати, на счёт детства. Был бы я метр девяносто ростом, сомневаюсь, что в её глазах мои поступки казались бы детскими. Представляете, мне метр девяносто, и я говорю ей: "Милая, давай заведём ребёнка...?" А она мне: "Ну, ты прямо как маленький..." Не верю! А так, мне 50, я метр шестьдесят два и она мне говорит: "Ну, ты прямо как маленький".
Да я и есть маленький! При чём здесь это?
В общем, спал я плохо. Можно сказать фрагментами. Мне снились рыбки, велосипед и Анагуа. Именно в такой последовательности. Именно такими фрагментами. И я проснулся одновременно больным и счастливым. Столько всего за одну ночь мне никогда не снилось.
Пришла она за рыбками.
Когда они расходились, у неё были заняты все руки и аквариум ей пришлось оставить. Так вот.
Прошло уже без малого полгода и вдруг она вспомнила. Он так и сказал: "За рыбками?". " У меня есть замечательный старый кинопроектор... У меня есть набор для душа, ты мне его подарила... У меня есть маска дракона... Тебе точно нужны рыбки?"
Она сказала, что "да".
"Но ведь я уже полгода кормлю их и меняю им воду, я знаю как зовут каждого, и в зоомагазине мне делают на корм скидку. В конце концов это я их тебе подарил"
"Вот именно", сказала она.
"Но ведь это не честно. Это живые существа. Они не могут переходить от хозяина к хозяину, как резиновые игрушки от старшего брата к младшему. Отдать - значит предать. А мне как? Как мне, по твоему? Кроме них и велосипеда у меня никого не осталось.
" Я их тоже люблю", она не отступала.
"Люблю!? Меня ты тоже любила... По крайней мере так говорила. Но я привёз тебя в этот ужасный город и ты нашла себя. Ты любишь всё ужасное. Я не исключение. Зачем тебе этот баксовоз? Он покрутит тобой и выбросит"
"Он меня любит", она повернулась к двери, -"Гари!?", на пороге нарисовался огромный негр охранник с толстыми руками, толстыми губами, толстой задницей и, как показалось Вуди, тонёхонькой душой. "Забери, пожалста, вот этот аквариум". "Да, мэм", сказал негр и приблизился к рыбкам: Анне, Алтее, Фрэю, Гастону, Робокопу и Джеку.
"Через мой трупп!", - Вуди упёрся головой в живот негру и поднял руку, пытаясь то ли ударить, то ли обозначить свою позицию. Позиция была до очевидности слабой.
"Нет, проблем, сэр", охранник поднял за пояс и поднятую руку старика и затряс толстыми губами. Затряс, как трясут шаманы у костра.
Когда очки Вуди были полностью забрызганы толстой слюной Гари, он опустил писателя на пол, отвёл к креслу, включил лампу и предложил сесть. Вуди сел. С забрызганными очками он не мог держать оборону.
Анна, его бывшая жена, подошла и села рядом. " Милый, когда мы жили в Анагуа, самой большой достопримечательностью его столицы был ты. У тебя были отличные друзья, твои пьесы и океан на ладони. Но ты сам привёз меня сюда. Ты показал мне этот ужасный, как ты говоришь, город и я стала такой же рыбкой в этом огромном аквариуме, как и они в этом стеклянном. Я плаваю между витринами, небоскрёбами, театрами и казино. Я люблю Нью-Йорк. Ты мне его подарил. Я благодарна тебе. Но, мне мало твоего аквариума. Мне стало мало океана на ладони. Ты познакомил меня со своими друзьями и я научилась у них всему, что они мне дали. Что дал ты. Так, что не унывай. Ты хороший учитель. А ученики обычно не очень благодарны своим учителям. Поезжай-ка в Анагуа. Там у тебя остались хорошие друзья. А?
Прощай"
Она вышла следом за большим Гари и аккуратно закрыла за собой дверь.
Он достал из холодильника апельсин и стал аккуратно очищать его от кожуры, отделяя каждую дольку и кладя по очереди в рот.
Когда дольки закончились, он пошёл спать.
Ему снились рыбки, велосипед и Анагуа.
****
Даже не знаю как назвать эти ощущения.
С тем, что она ушла, я смирился. Иногда она называла мои поступки детскими, но с аквариумом она по-моему даже меня обставила. Кстати, на счёт детства. Был бы я метр девяносто ростом, сомневаюсь, что в её глазах мои поступки казались бы детскими. Представляете, мне метр девяносто, и я говорю ей: "Милая, давай заведём ребёнка...?" А она мне: "Ну, ты прямо как маленький..." Не верю! А так, мне 50, я метр шестьдесят два и она мне говорит: "Ну, ты прямо как маленький".
Да я и есть маленький! При чём здесь это?
В общем, спал я плохо. Можно сказать фрагментами. Мне снились рыбки, велосипед и Анагуа. Именно в такой последовательности. Именно такими фрагментами. И я проснулся одновременно больным и счастливым. Столько всего за одну ночь мне никогда не снилось.
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
