ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.06.21 05:06
Хлопчик має хом’яка, –
І без відпочинку
Всюди носить на руках
Чарівну тваринку.
З хом’яком і спить, і їсть,
І уроки учить, –
Ні подій нема, ні місць,
Що близьких розлучать.

Борис Костиря
2025.06.20 21:58
Мовчання, як вулкан.
Мовчання, як гора,
яка здатна народити
невідомо що:
красеня чи потвору,
але в будь-якому разі
щось грандіозне.
Мовчання, як плід,

С М
2025.06.20 15:51
Начебто дві голови у тебе
І два люстерка у руці
Проповідники з цегли із хрестами золотими
І твій ніс задрібний у краю цім
У голові твоїй місто
У твоїй кімнаті в’язниця
Натомість рота слонячий хобот
Пияцтво

Світлана Майя Залізняк
2025.06.20 15:22
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.



Панно Фа

Козак Дума
2025.06.20 14:58
Якщо порівнювати між собою такі явища, як політику, релігію і проституцію, відверто оцінюючи їх із точки зору людської моралі, то доведеться визнати, що остання із цієї тріади для суспільства – уже найменше зло.

Віктор Кучерук
2025.06.20 07:48
Вигулюючи песика на лузі,
Побачилась картинка отака:
Стоїть рогата із великим пузом
І вим’я так набралось молока,
Що я дійки відтягую руками,
Дійничку наповняючи ущерть,
Як тричі за добу робила мама,
Допоки я маленький був іще.

Борис Костиря
2025.06.19 21:35
Снігова маса розтає,
як магма часу.
Усе робиться хиским,
непевним у пухкому снігу.
Снігова маса проникає
у черевики, як сутності,
які ми не помічали,
як невидимі смисли,

Євген Федчук
2025.06.19 20:51
На вулиці спекотно, навіть парко,
Здавалось, сонце ладне спопелить.
Дідусь з онуком прогулялись парком,
На лавці сіли трохи відпочить.
Дерева прохолоду їм давали.
Пташки співали радісні пісні.
Отож, вони сиділи, спочивали.
Кущі позаду виросли тісні

Світлана Пирогова
2025.06.19 12:21
Літо видихає спеку,
і не тільки сонце розпеклось,
нечестивці пруть ракети,
скручена у мізках, мабуть, трость.
В них давно згоріла совість.
КАБи і шахеди дістають.
Падають безсилі сови,
в попелищі гине мирний люд.

Віктор Кучерук
2025.06.19 09:59
Голосистою напрочуд
Зрана горлиця та є,
Що в гайку щодня туркоче
Й довше спати не дає.
А батьки казали сину:
Їдь скоріше у село
І там гарно відпочиниш,
Нашим бідам всім на зло.

Світлана Майя Залізняк
2025.06.18 22:44
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 7 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.

Рожеві метел

Борис Костиря
2025.06.18 21:33
Уламки любові, уламки світів,
Які народились, щоб швидко померти.
Ти космос зруйнуєш без меж і мостів,
Де вже не існує народжень і смерті.

Уламки любові ніяк не збереш,
Вони розлетілися в простір печальний.
У дикому реготі буйних пожеж

Іван Потьомкін
2025.06.18 19:14
Слухаючи брехливу московську пропаганду, неодноразово ловиш себе на тому, що десь уже читав про це: що зроду-віку не було ніякої тобі України, що мова українська – це діалект російської... Та ще чимало чого можна почути з екранів телевізора чи надибати

Асорті Пиріжкарня
2025.06.18 14:52
У цьому архіві знаходиться коментарі співробітників sub-порталу "Пиріжкарня Асорті", які були видалені одним з активних користувачів поетичного порталу "Поетичні майстерні" разом з його римованими текстами. Коментарі свого часу сподобались, як сві

Віктор Кучерук
2025.06.18 05:43
Зозуляста наша квочка
Цілоденно радо квокче
Біля виводка курчат.
Доглядає за малими, –
Чи усі перед очима
В неї жалісно пищать?
Будь-коли, немов матусю,
Квочку бачимо у русі

С М
2025.06.17 22:00
Скривлений геть лагідний Клек
Їстиме скромний пай
Ліжко чекає барви згасають
У вже не вогких очах

Оголена муза що все куштує
Табаку на кущі
Кепа визує натопче люльку
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Пекун Олексій
2025.04.24

Софія Пасічник
2025.03.18

Эвилвен Писатель
2025.03.09

Вікторія Гавриленко
2025.02.12

Богдан Архіпов
2024.12.24

Богдан Фекете
2024.10.17

Полікарп Смиренник
2024.08.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Строкань (1977) / Проза

 Вуди Ален. Эпизод I
Однажды к Вуди Аллену пришла его бывшая жена.
Пришла она за рыбками.
Когда они расходились, у неё были заняты все руки и аквариум ей пришлось оставить. Так вот.
Прошло уже без малого полгода и вдруг она вспомнила. Он так и сказал: "За рыбками?". " У меня есть замечательный старый кинопроектор... У меня есть набор для душа, ты мне его подарила... У меня есть маска дракона... Тебе точно нужны рыбки?"
Она сказала, что "да".
"Но ведь я уже полгода кормлю их и меняю им воду, я знаю как зовут каждого, и в зоомагазине мне делают на корм скидку. В конце концов это я их тебе подарил"
"Вот именно", сказала она.
"Но ведь это не честно. Это живые существа. Они не могут переходить от хозяина к хозяину, как резиновые игрушки от старшего брата к младшему. Отдать - значит предать. А мне как? Как мне, по твоему? Кроме них и велосипеда у меня никого не осталось.
" Я их тоже люблю", она не отступала.
"Люблю!? Меня ты тоже любила... По крайней мере так говорила. Но я привёз тебя в этот ужасный город и ты нашла себя. Ты любишь всё ужасное. Я не исключение. Зачем тебе этот баксовоз? Он покрутит тобой и выбросит"
"Он меня любит", она повернулась к двери, -"Гари!?", на пороге нарисовался огромный негр охранник с толстыми руками, толстыми губами, толстой задницей и, как показалось Вуди, тонёхонькой душой. "Забери, пожалста, вот этот аквариум". "Да, мэм", сказал негр и приблизился к рыбкам: Анне, Алтее, Фрэю, Гастону, Робокопу и Джеку.
"Через мой трупп!", - Вуди упёрся головой в живот негру и поднял руку, пытаясь то ли ударить, то ли обозначить свою позицию. Позиция была до очевидности слабой.
"Нет, проблем, сэр", охранник поднял за пояс и поднятую руку старика и затряс толстыми губами. Затряс, как трясут шаманы у костра.
Когда очки Вуди были полностью забрызганы толстой слюной Гари, он опустил писателя на пол, отвёл к креслу, включил лампу и предложил сесть. Вуди сел. С забрызганными очками он не мог держать оборону.
Анна, его бывшая жена, подошла и села рядом. " Милый, когда мы жили в Анагуа, самой большой достопримечательностью его столицы был ты. У тебя были отличные друзья, твои пьесы и океан на ладони. Но ты сам привёз меня сюда. Ты показал мне этот ужасный, как ты говоришь, город и я стала такой же рыбкой в этом огромном аквариуме, как и они в этом стеклянном. Я плаваю между витринами, небоскрёбами, театрами и казино. Я люблю Нью-Йорк. Ты мне его подарил. Я благодарна тебе. Но, мне мало твоего аквариума. Мне стало мало океана на ладони. Ты познакомил меня со своими друзьями и я научилась у них всему, что они мне дали. Что дал ты. Так, что не унывай. Ты хороший учитель. А ученики обычно не очень благодарны своим учителям. Поезжай-ка в Анагуа. Там у тебя остались хорошие друзья. А?
Прощай"
Она вышла следом за большим Гари и аккуратно закрыла за собой дверь.
Он достал из холодильника апельсин и стал аккуратно очищать его от кожуры, отделяя каждую дольку и кладя по очереди в рот.
Когда дольки закончились, он пошёл спать.
Ему снились рыбки, велосипед и Анагуа.

****

Даже не знаю как назвать эти ощущения.
С тем, что она ушла, я смирился. Иногда она называла мои поступки детскими, но с аквариумом она по-моему даже меня обставила. Кстати, на счёт детства. Был бы я метр девяносто ростом, сомневаюсь, что в её глазах мои поступки казались бы детскими. Представляете, мне метр девяносто, и я говорю ей: "Милая, давай заведём ребёнка...?" А она мне: "Ну, ты прямо как маленький..." Не верю! А так, мне 50, я метр шестьдесят два и она мне говорит: "Ну, ты прямо как маленький".
Да я и есть маленький! При чём здесь это?
В общем, спал я плохо. Можно сказать фрагментами. Мне снились рыбки, велосипед и Анагуа. Именно в такой последовательности. Именно такими фрагментами. И я проснулся одновременно больным и счастливым. Столько всего за одну ночь мне никогда не снилось.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-07-11 10:58:53
Переглядів сторінки твору 1314
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.976 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.417 / 5.42)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.798
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2017.12.09 19:14
Автор у цю хвилину відсутній