ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.10.03 06:52
Прискорилась бійня скажена,
Щоб швидше мети досягти, -
І тишу гвалтують сирени,
І вибухи множать хрести.
І ходять од хати до хати
Нещастя, печалі, жалі,
Немов одніє утрати
Замало стражденній землі...

Борис Костиря
2025.10.02 22:32
Повернутися в ніщо,
до першооснов,
перетворитися на порох,
відійти від справ,
зрозумівши суєтність
амбіцій і статусу,
повернутися
до того природного стану,

Сергій СергійКо
2025.10.02 20:26
Розчинились дерева й кущі
Після, сонця за обрієм втечі.
“Почитай мені, милий, вірші” –
Раптом, просиш ти тихо надвечір.
Після досить спекотного дня,
Прохолода приходить на поміч.
Ці хвилини – приємна платня
За незмінне “ми разом”, “ми поруч”.

Тетяна Левицька
2025.10.02 19:43
Невблаганно під дощем
Гірко плачеш без підстави.
Не навчилася іще
перед іншими лукавить.

Правда гірше від ножа
ріже слух зарозумілим.
Де ж та праведна межа,

Світлана Майя Залізняк
2025.10.02 17:28
Осіннє соте" - співана поезія. Запрошую слухати.
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 14 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом а

Євген Федчук
2025.10.02 16:56
Сидять діди на Подолі. Сидять, спочивають.
Бо ж неділя, після церкви вже занять не мають.
Ото хіба посидіти та поговорити
У тіньочку, бо ж надворі середина літа.
Поміж ними сидить сивий, ще міцний Микита.
Йому, мабуть, нетерплячка на місці сидіти.
П

Іван Потьомкін
2025.10.02 13:17
Судний день перетвориться на свято...
Отож, натщесерце, зодягнені в усе біле,
з накинутими на плечі талітами
простують в синагоги навіть ті,
хто не молиться й порушує приписи шабату.
Кожному хочеться, щоб сталось так,
як пророкував протягом всього ж

Ярослав Чорногуз
2025.10.02 12:06
День осінній коротшає, тане,
Дощ усі розмиває сліди.
Лунко падають долі каштани
Під шумок монотонний води.

І під звуки розкотисті туби --
Сум зненацька пошерх, порідів --
Ми кохались так пристрасно, люба,

Віктор Кучерук
2025.10.02 11:47
Дощем навіяна печаль
Покірну душу охопила, -
Штрикнула в серце, мов кинджал,
Та з тіла вимотала сили.
Чудовий настрій відняла
І стала прикрість завдавати,
Бо мрії знищила дотла,
Бо знову сам нудьгую в хаті...

Юрій Гундарєв
2025.10.02 11:04
жовтня зустрічає свій день народження легендарний англійський рок-музикант. Мало хто знає його справжнє ім‘я Гордон Самнер, але сценічне - Стінг, що у перекладі означає «жалити», відомо кожному, хто цікавиться сучасною музикою.
Він від першого дня повном

Юрій Гундарєв
2025.10.02 09:27
Сутеніло рано, як завжди наприкінці листопада. Поет Н. зробив ковток майже зовсім холодної кави і перечитав щойно написаний вірш. Його увагу зупинив один рядок: «І серце б‘ється, ніби птах…» Скільки вже цих птахів билося біля серця?! Н. закреслив «ніб

Борис Костиря
2025.10.01 22:21
Ящірка - це сенс,
який вислизає з рук.
Чи не є Всесвіт
такою самою ящіркою?
Ми шукаємо необхідних слів,
які падають у траву
і губляться там.
Ящірка є необхідним словом,

Юрій Гундарєв
2025.10.01 10:09
Російські окупанти офіційно стверджують, що б‘ють лише по військових об‘єктах…
28 вересня 2025 року внаслідок чергової нічної масованої атаки на Київ загинула
12-річна Олександра Поліщук, учениця 7-Б класу.

Знов військові об‘єкти - діти!
Витягують

Віктор Кучерук
2025.10.01 08:46
Знову листя опале
І пожовкла трава, -
І захмарена далеч,
І ріка нежива.
Німота безутішно
І самотність така,
Що незатишно віршам
У тужливих рядках.

Борис Костиря
2025.09.30 22:19
Чоловік повернувся додому
На батьківський тривожний поріг,
Розчинивши столітню утому,
Накопичену в сотні доріг.

Та удома його не чекали,
І батьки вже померли давно.
Поросли бур'яном рідні камені

С М
2025.09.30 21:29
я стрів її на реєстрації
фужер вина – у руці
чекала напевно по справах
при ній – безногий чоловік
о не все йтиме так як бажав би
не все йтиме так як бажав би
не все йтиме так як бажав би
та постарайся ще
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19

Ольга Незламна
2025.04.30

Пекун Олексій
2025.04.24

Софія Пасічник
2025.03.18

Эвилвен Писатель
2025.03.09

Вікторія Гавриленко
2025.02.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Строкань (1977) / Проза

 Вуди Ален. Эпизод I
Однажды к Вуди Аллену пришла его бывшая жена.
Пришла она за рыбками.
Когда они расходились, у неё были заняты все руки и аквариум ей пришлось оставить. Так вот.
Прошло уже без малого полгода и вдруг она вспомнила. Он так и сказал: "За рыбками?". " У меня есть замечательный старый кинопроектор... У меня есть набор для душа, ты мне его подарила... У меня есть маска дракона... Тебе точно нужны рыбки?"
Она сказала, что "да".
"Но ведь я уже полгода кормлю их и меняю им воду, я знаю как зовут каждого, и в зоомагазине мне делают на корм скидку. В конце концов это я их тебе подарил"
"Вот именно", сказала она.
"Но ведь это не честно. Это живые существа. Они не могут переходить от хозяина к хозяину, как резиновые игрушки от старшего брата к младшему. Отдать - значит предать. А мне как? Как мне, по твоему? Кроме них и велосипеда у меня никого не осталось.
" Я их тоже люблю", она не отступала.
"Люблю!? Меня ты тоже любила... По крайней мере так говорила. Но я привёз тебя в этот ужасный город и ты нашла себя. Ты любишь всё ужасное. Я не исключение. Зачем тебе этот баксовоз? Он покрутит тобой и выбросит"
"Он меня любит", она повернулась к двери, -"Гари!?", на пороге нарисовался огромный негр охранник с толстыми руками, толстыми губами, толстой задницей и, как показалось Вуди, тонёхонькой душой. "Забери, пожалста, вот этот аквариум". "Да, мэм", сказал негр и приблизился к рыбкам: Анне, Алтее, Фрэю, Гастону, Робокопу и Джеку.
"Через мой трупп!", - Вуди упёрся головой в живот негру и поднял руку, пытаясь то ли ударить, то ли обозначить свою позицию. Позиция была до очевидности слабой.
"Нет, проблем, сэр", охранник поднял за пояс и поднятую руку старика и затряс толстыми губами. Затряс, как трясут шаманы у костра.
Когда очки Вуди были полностью забрызганы толстой слюной Гари, он опустил писателя на пол, отвёл к креслу, включил лампу и предложил сесть. Вуди сел. С забрызганными очками он не мог держать оборону.
Анна, его бывшая жена, подошла и села рядом. " Милый, когда мы жили в Анагуа, самой большой достопримечательностью его столицы был ты. У тебя были отличные друзья, твои пьесы и океан на ладони. Но ты сам привёз меня сюда. Ты показал мне этот ужасный, как ты говоришь, город и я стала такой же рыбкой в этом огромном аквариуме, как и они в этом стеклянном. Я плаваю между витринами, небоскрёбами, театрами и казино. Я люблю Нью-Йорк. Ты мне его подарил. Я благодарна тебе. Но, мне мало твоего аквариума. Мне стало мало океана на ладони. Ты познакомил меня со своими друзьями и я научилась у них всему, что они мне дали. Что дал ты. Так, что не унывай. Ты хороший учитель. А ученики обычно не очень благодарны своим учителям. Поезжай-ка в Анагуа. Там у тебя остались хорошие друзья. А?
Прощай"
Она вышла следом за большим Гари и аккуратно закрыла за собой дверь.
Он достал из холодильника апельсин и стал аккуратно очищать его от кожуры, отделяя каждую дольку и кладя по очереди в рот.
Когда дольки закончились, он пошёл спать.
Ему снились рыбки, велосипед и Анагуа.

****

Даже не знаю как назвать эти ощущения.
С тем, что она ушла, я смирился. Иногда она называла мои поступки детскими, но с аквариумом она по-моему даже меня обставила. Кстати, на счёт детства. Был бы я метр девяносто ростом, сомневаюсь, что в её глазах мои поступки казались бы детскими. Представляете, мне метр девяносто, и я говорю ей: "Милая, давай заведём ребёнка...?" А она мне: "Ну, ты прямо как маленький..." Не верю! А так, мне 50, я метр шестьдесят два и она мне говорит: "Ну, ты прямо как маленький".
Да я и есть маленький! При чём здесь это?
В общем, спал я плохо. Можно сказать фрагментами. Мне снились рыбки, велосипед и Анагуа. Именно в такой последовательности. Именно такими фрагментами. И я проснулся одновременно больным и счастливым. Столько всего за одну ночь мне никогда не снилось.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-07-11 10:58:53
Переглядів сторінки твору 1328
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.976 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.417 / 5.42)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.798
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2017.12.09 19:14
Автор у цю хвилину відсутній