ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

І Ірпінський
2026.01.16 21:52
Дорогу бавлять ліхтарі
Тікають тіні вслід за снігом
Ніч розчиняється в вині
Чуття ховаються під кригу

Віддай таємне самоті
На зберігання безстрокове
Гріхів лічильник - в каятті

Олена Побийголод
2026.01.16 17:14
Із Леоніда Сергєєва

Навколо калюжечки спирту сирого
сидять таргани В’ячеслав та Серьога,
і перший, відомий між друзів як Слава,
кумпана по вусиках гладить ласкаво:

– Ну що ти, Серього! Не бачу причини!

Юрій Лазірко
2026.01.16 15:52
пригрій мене
Боже
у серці зболілім
хоч я
твої прикрощі
а ти
мої крила

Борис Костиря
2026.01.16 11:53
Як я люблю оці простори ночі,
Коли усе навколо затихає,
І сняться сни небачені, пророчі,
І марить поле вільне і безкрає.

Від марноти, від торгу і базару
Ти утечеш у ніч, святі пенати,
У ній зустрінеш звістку чи примару,

Іван Потьомкін
2026.01.15 21:29
Стільки народ мій мудрості втілив у прислів’я,
що лишатися в дурнях якось вже й незручно:
«Дозволь собаці лапу покласти на стіл, то вона увесь готова захопити».
«Добре говорить, а зле робить».
Чи, може, ми й справді «мудрі потім»?
«Шукаємо мудрість

С М
2026.01.15 21:12
війна закінчиться вже скоро
хай ми зістарились обоє
невідомий воїне

снідають – новини днесь
телек діти поруч десь
ще в утробі – скоро мрець
куля й шолом нанівець

Ярослав Чорногуз
2026.01.15 20:08
Зима, зима, снігами вкрила все --
Краса природня і холодна сила.
Але для нас біду вона несе,
Вкраїна мов од горя посивіла.

Не сміх дітей, а горе матерів.
Землі здригання від ракет, шахедів.
Ну хто б тебе, Вкраїнонько, зігрів?

Євген Федчук
2026.01.15 19:55
Ходять чутки, що колись люди могли знати
Коли саме, в який день будуть помирати.
Ото якось Бог спустивсь, взяв людську подобу,
Подивитись захотів, що ж рід людський робить.
Іде, бачить дід старий тин собі ладнає,
Патики лиш де-не-де в землю устромляє

Юлія Щербатюк
2026.01.15 13:17
А час цей моральність затер
в догоду занепаду плину.
Та я, от дивак, дотепер
нас поміж шукаю Людину.

Шукаю, і мрію знайти
подій серед, надто розхожих.
Та мрії спливають, із тим

Ольга Олеандра
2026.01.15 11:41
Сядемо, запалимо свічки.
Руки складені у форму для молитви.
Та слова, що виринають звідкись,
мають смак прогірклий та бридкий.

Хочеться картати – нам за що?
Скільки можна? Скільки ще? Де брати
сили відмовлятись помирати

Борис Костиря
2026.01.15 10:37
Я все чекаю дива з невідомості,
Немовби пароксизми випадковості.
Впаду у сніг чи в зелень-мураву,
Впаду в надію ледь іще живу.
І стану крапкою у дивній повісті,
Немов непогасимий спалах совісті.

Я дива жду в задушливій буденності.

Віктор Кучерук
2026.01.15 07:44
Уже добре утоптаний сніг
Під ногами порипує в тих,
Кого холод злякати не зміг
І не змусив гуляти не йти.
А надворі - сама білизна
Проти сонця блищить, наче скло, -
Тішить очі мої дотемна
Вкрите снігом промерзле село...

Ярослав Чорногуз
2026.01.14 19:17
Мільйонами світять у небі зірки,
Освітлюють і умирають.
Кохання всевишнє пройде крізь віки -
Без нього життя немає.

У небі яріє там зірка твоя -
Дощ, хмари, туман пробиває.
Вона мені денно і нощно сія -

Володимир Мацуцький
2026.01.14 18:23
Моє варення їсть оса,
Допоки їм я суп.
Варення буду їсти сам,
Я прожену осу.

Осу я миттю зачавлю,
Вона поганий гість
Чого осу я не люблю?

Микола Дудар
2026.01.14 12:07
І буде все гаразд.
Надіюсь, вірю… також
Відклеїться маразм —
Принаймні з аміаку…

Гаразди, зазвичай,
Без усмішки не ходять
Маразм з маразмом, хай…

Борис Костиря
2026.01.14 10:52
Не можу я зібратися докупи.
Увага розлітається, мов дим,
Розшарпаний, розбитий і закутий
В розряди вибухів, як пілігрим.
Я думкою літаю поверхово,
Не здатний осягнути глибину.
Вона бреде, немов бідак, по колу,
Не в змозі усвідомити вину.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19

Федір Паламар
2025.05.15

Ольга Незламна
2025.04.30

Пекун Олексій
2025.04.24

Софія Пасічник
2025.03.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сонце Місяць / Проза

 gina
  
Мрячне світання. Орендований однокімнатний варіант із незаскленим балконом, краєвид на земельні ділянки, що від декількох до кількадесяти квадратних метрів, понаперегороджених жердинами пінопластом фанерою дошками колючим і всяким іншим дротом у всіх імовірних комбінаціях ad absurdum. В самій хаті порохнява, застарілий аромат тютюнових згарищ & рештків, із нотками примітивної кухні й домішком хлорованої води, який просотується з-за дверей до ванної-туалету, сама ванна ще мокра, люстро над умивальником геть запітніле, вогкий рушник на сушарці, з крану крапає.
 
Myron49 закінчує застібати сорочку, влізає в маринарку, натягає мешти, користуючись ложкою для взування, заплітає шнурівки, трохи обтирає плями підсохлого бруду, далі, знявши з гачка шкірянку й проінспектувавши для порядку всі кишені, одягає її, ретельно защіпається, бере з вішалки кашкета, вмощує на голову, зацінює результат у придверному люстрові. Постава виструнчується, підборіддя висувається вперед.
 
“Я―працівник секс-індустрії”, промовляє він до порожнечі, суворо та грізно, наголошуючи кожне слово, після чого відбуває, як слід грюкнувши дверима.
 
 

 
Сходова із нічною люмінесценцією, майданчик між поверхами в офісному центрі ординарного профілю. Та ж мряка за вікном, на підвіконні справа та зліва якісь фікуси, поміж фікусами―той, кому за чверть години заступати на зміну, тупо втикає прямо й угору, туди, де сходи межують із коридором, а там іще зо дванадцять кроків, і. Нема потреби уявляти, бо працює він тут не перший, навіть не другий рік, атож, більш аніж у темі.
 
Проблема не в тім, що його бентежить чи пригнічує нескінченна карусель яких завгодно машкар личин типажів персонажів демонів гротесків потороч, феєричне мультиплікування людських комедій обломів конфліктів драм, нескінченні химерні джунґлі ілюзорних принад зваб розбещень злягань збочень колапсів, плюс які завгодно імітації щодо імплементації вищезазначеного. Він-бо як раз і працює тим ключем, яким заводиться вся пекельна машинерія, тому напевне знає як що куди скільки. Не він деміург, хоча, в певному сенсі пророк, а щодо проблеми,―
 
Проблема тут і тепер полягає в тім, що якоїсь би думки або ідеї, чи бодай чуття―а немає, зеро. Він спустошений, вичерпаний, виснажений ще на старті, та оскільки працює тут далеко не перший рік тощо, то витягує з нетрів своєї куртки нулькомадволітровку з якимсь дешевим, але моцним бальзамом і, без будь-якого наперед смакування, механічно хляє, зволожуючи душевні рани.
 
Вже за хвилину світлішає. Вертаються чуття, проявляються належні кольори відтінки контрасти, мислі―на підході. Ще має бути хвилин шість часу. Він лагідно посміхається до порожнечі, а порожнеча з її терплячою байдужістю немовби вишкірилася у відповідь.
 
 

 
Треновані пальці вправно набирають Myron49, потім пароль, що відображується сімома зірочками, курсор клікає OK. Буденне, тривіальне тло, де відкриваються мінімізуються зручно розташовуються програмні вікна, радіо ефемить свій коронний шляґер лайв із лайф, похрипуючи на басових лініях, час іде, а контора все не пише, отже, у відповідності до інструкції, пора будити публічку, що педантично і виконується.
 
Декілька хронічних хануриків, поскидавши анонси з авансами, котрий рік все ті й самі, хутко змилися. Коні з воза, бабам легше. Невідомо хто, намалювавшись у загальному чаті, приймає пару-трійку повідомлень, після чого ізікард вичерпує свої мізерні можливості, а ще за декілька хвилин клієнт викидується геть системою, одне слово сінекура. Нарешті сигналить бажаючий трохи пошпіляти в текстові бешкетник, який мабуть як раз добирається собі на роботу & принагідно ще би позбутися ранкового бажання влізти на хоча би уявну, але―інь, що авжеж запросто.
 
Тож незабаром, два чоловіки, в різних країнах, один―не підозрюючи, що з іншого боку sms-комунікації такий собі працівник, або, може й підозрюючи, та начеб певний у тім, що сам перебуває під захистом анонімності: “я запальна негритянська лесбійка чи хочеш ніжності зі мною джіно”, у приблизному перекладі; а другий при звичній праці, наразі типу джіною, чому ні, з добряче відомою одвічній порожнечі
посмішкою на устах,―
накручують
пристрасний віртуальний лесбійський секс.
 
 
 
 
 
 
 
 

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-03-31 02:32:04
Переглядів сторінки твору 7635
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.682 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.625 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.748
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.01.16 22:21
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марґо Ґейко (М.К./М.К.) [ 2018-03-31 16:24:05 ]
Со Мі, такий прозаїчний виворіт глянцю! Здавалось би спочатку, що Ваш герой студент чи офісний планктон, а сюжет інакший. І хтось за це ще платить гроші, за стимуляцію своєї хворої уяви) Квазіпростір, квазічуття, квазі ... Добре, що хоч гроші платили справжні )
А враження від есе важке, траг(іі)ронія


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-04-01 03:28:32 ]
за всяким глянцем якби чиясь щоденна мука, о Марґо
іронії тут не так багато, іронічний присмак мислився
у трохи переосмисленні ніцшеанського афоризму про безодню

а загалом, лайв із лайф, та да да дада...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-03-31 19:17:21 ]
Ви наштовхнули мене на цікаву думку. Зсередини знаю як крутяться такі коліщатка. А типажі які шикарші спливли на гадку. Якщо не полінуюся - буде гром-есе.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-04-01 03:32:16 ]
типажів неміряно, Олександре...
я тут навіть не замахувався на їхні окремості, бо
за Ейнштейном, людській глупості таки немає межі

вжеж, завжди радий якимсь Вашим належним відлунням творчим

із усякчасною подякою