ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.04.26 23:36
Ірод Антипа (подумки):
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але

Олександр Сушко
2024.04.26 14:24
То що - почнім уму екзамен?
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.

Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,

Світлана Пирогова
2024.04.26 08:55
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.

Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,

Ілахім Поет
2024.04.26 08:39
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.

Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.

Леся Горова
2024.04.26 07:39
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.

Козак Дума
2024.04.25 19:15
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ігор Шоха (1947) / Вірші / ЗА ВИДНОКОЛОМ

 До воскресіння
Вселенська тиша... Аж до воскресіння
розп’ятого на череп’ї Христа...
За немочі німого покоління
вознеслася душа Його свята.

Але і досі капища погані
курять у небо ідолу й тельцю,
а нехристи і душі окаянні
не моляться єдиному Отцю.

І сатаніє кривослав’є хиже
лукавої Московії-орди.
Іуда у Пілата п’яти лиже,
і фарисей готовий, як завжди,
і знову розіпне або заріже
за щире слово чистої води.

03.2018




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-04-08 07:34:19
Переглядів сторінки твору 2213
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.302 / 5.56)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.648 / 5.91)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.930
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Духовна поезія
Автор востаннє на сайті 2024.04.24 05:05
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2018-04-08 17:45:08 ]
звірі не мають віри ніякої, в них нема богів, так гадаю - я про всіх звірів, що на землі живуть


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2018-04-08 21:56:26 ]
І скільки віруючих ще готові молитися звіриний владі, яка 70 років нищила їхню віру?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2018-04-10 12:29:31 ]

Звірі (природа) якраз мають діючий механізм "віри" ( безпосередніх зв'язків з Найвищими джерелами життя-буття, що патронують і тутешню тілесність).
А ось з "хомо" є проблеми. "Хомо" ж отримало вільну волю від "обов'язкової програми" природи. Тож із природою все в порядку а з "хомо", автоматично ні.
На жаль, 99 відсотків з так званих "віруючих" не мають усвідомлення роботи в собі механізму "віри", а це реальний енергетичний механізм.
Обман у тому, що "віру" прирівнюють до "церкви", а "церкву" до "віри". Але це як бетон порівнювати з "людиною". Різні явища. Але як інакше орди "віруючих" і т.з. "атеїстів" утримати в межах хоч-якогось промислу? (


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2018-04-24 11:50:57 ]

Звісно, що порівнювати людину з бетоном некоректно, так само як порівнювати віру з релігією. Тут скоріше потрібно говорити про рівень свідомості цивілізованої людини у порівнянні зі звірем(дикуном), для якого добро – це коли він украв і зло – коли у нього вкрали.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2018-04-24 11:56:10 ]
Православний світ нашої сусіди в цьому відношенні не особливо просунувся порівняно з язичництвом чи вуду, з огляду на анексію Криму і війну на Донбасі. Я тільки констатую факти, які аж ніяк не відповідають основним заповідям Христа і моралі не тільки сучасного православ’я, а й інших авторитетних релігій.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-04-08 18:56:18 ]
Серйозна думка. Але декому може не сподобатися.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2018-04-08 21:59:27 ]
Декому не обов'язково показувати на себе пальцем.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2018-04-10 12:44:03 ]
Проблеми, шановний Ігорю, завжди є, коли захищати не Ісуса, а суто інтереси тої чи тої релігії. Чи "рідновірів", чи "старовірів", чи "нововірів".

Насправді, немає різниці, де замкнути земного тубільця - в "капищі", чи в "церкві". Система для розвитку має бути тільки відкритою.
Смію зауважити, що у вашому творі саме слово "Христос" є елементом, що закриває загальне порозуміння, закриває твір суто в рамках "християнства".
Тобто, в рамках, ісламу, чи в рамках "юдаїзму", чи "вуду", тощо, може бути написане схоже, тільки дещо навпаки. І це підстава для продовження одвічного конфлікту. І хто ж його, цікаво , розпалює? )

Вочевидь, що не Ісус, котрий сам себе і "Христом", наче, ніколи не називав, навіть зважаючи на тотальну фальсифікацію і старого і нового завітів.

Який вихід (якщо когось цікавить саме вихід, а не війна до повного знищення людства)? Та просто розвиватися і зростати, переростати з любов'ю всі проміжні суспільні інстанції, і виходити на власний, особистий шлях по вертикалі (з виконанням своєї місії, нехай і двірника , наприклад). І цей шлях обов'язково містить в собі пункт відповідальності за суспільство, за менших по розуму, які свою любов проявляють нехай і нижче рівнем, але до всього, що бачать. В тому числі і до капищ і церков...