ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.03.17 17:57
Ти вже шосте коло з легкістю долаєш,
А я по-старечому ледве шкутильгаю.
Не стану хвалитись, що колись і я
Не одного з бігунів, як ти, обганяв.
Спогади, щоправда, в спорті не підмога,-
Попри біль і втому треба трудить ноги.
Ти вже на десятім – я ж на

Ігор Терен
2026.03.17 12:43
                    І
Що не малюй,
              а йде війна,
допоки є московія
і корегує сатана
неписану історію.

                    ІІ

Юрій Гундарів
2026.03.17 12:22
…Я люблю людські руки. Вони мені здаються живими додатками до людського розуму. Руки мені розповідають про труд і людське горе. Я бачу творчі пальці — тремтячі й нервові. Руки жорстокі й хижацькі, руки працьовиті й ледарські, руки мужчини й жінки! Вас я л

Борис Костиря
2026.03.17 11:46
Ти дивишся у дзеркало
і не бачиш
свого відображення.
Ти розчинився у просторі,
ти злився
із безликістю кімнати.
Так дух розчиняється
у безмежних полях космосу,

Ірина Вовк
2026.03.17 09:33
«Ой, під горою, під Сучавою, Там козак Тиміш лежить із славою. Там не били в дзвони, там не грали сурми, Тільки лиш Розанда мовить так над мурами... – Ой, мій соколе, ясний муженьку, чом не кличеш мене, мій под

Віктор Кучерук
2026.03.17 06:18
Весна навколо - і в душі весна
Відразу та охоче відродилась, -
Вона жива, як світу таїна,
І невблаганна, наче Божа милість.
То ледве чутна, ніби шелест крил,
То гомінка й весела, як цимбали, -
Від неї знову набираюсь сил,
Щоб старості пручатися над

Ярослав Чорногуз
2026.03.17 01:48
Хилитає вітер тую
Сонце зникло, не сія.
Так сумую, так сумую
За тобою, мила я.

З-під вечірньої вуалі
І гіркої самоти --
Від печалі, від печалі

Володимир Бойко
2026.03.17 00:30
Російсько українська війна – війна за виживання. Українців – як нації, московитів – як імперії. Мало повернути державність, треба повернути ще й історію. Моральні авторитети черпають своє натхнення із кримінального минулого. Найліпше захищати інт

Ірина Вовк
2026.03.16 23:37
– Ти знову дивишся на захід, Тимоше, – її голос був тихим, як шелест шовкової завіси. – Там, де небо стає червоним, наче розлите вино твого батька. Там Молдова... чи там війна? Він не обернувся, але вона відчула, як напружилися його плечі під жупаном. Йо

Ірина Вовк
2026.03.16 19:53
«…Їх щастя тривало – як літня гроза, На білеє личенько впала сльоза. Лишилась вдовиця у Рашківській тиші, Де вітер холодний легенди колише. Ні перли коштовні, ні княжий поріг Від лиха і згуби її не вберіг. Розтанули мрії, мов замок з піску, Лишивши

Артур Курдіновський
2026.03.16 18:13
МАГІСТРАЛ

Давно покрився пилом чорний фрак,
І потьмяніли камінці корони.
Пронизує мовчання телефона,
Вразливий спогад назавжди закляк.

Так важко волю стиснути в кулак,

Борис Костиря
2026.03.16 10:59
Шалені дикі ґедзі не кусають.
Приходить час примирення й добра.
Як зло збиреться у потужні зграї,
Тоді розчахнемо цей світ до дна.

Нас лагідно й покірно сонце пестить.
Минула спека, ніби пекла крик.
Із глибини ті спогади воскреснуть,

Віктор Кучерук
2026.03.16 05:47
То вітер грається волоссям,
То ясне сонце сліпить зір, -
То дощ іде і скрізь розносить
Шум крапелин, як поговір.
Усе навкруг, як сни, мінливе,
Щедротне надмір і скупе, -
Лише завжди минуле сиве
За мною гониться й сопе...

Євген Федчук
2026.03.15 17:20
В Московії завжди таке бувало:
Коли за владу билися «царі»,
То гинули і ті, хто при дворі,
І ті, що право на престола мали.
А вже, коли на трон хтось усідавсь,
Завжди важлива знайдеться причина,
Чому була убита та людина.
То й «переможець», звісно

С М
2026.03.15 16:33
Я розповів за Поле Суниць
Де не було реального ніц
Альтернативний плейс я найшов
Де плине будь-ш
Глянь розгорнені тюльпани
Те, чим жиє різне панство
Глянь у віко цибулинне
Я розповів, що морж і я сам – те ж

Ігор Шоха
2026.03.15 16:17
                    І
Ми пасажири. Нас несе Земля
чи то у рай, чи у космічне пекло,
де не буває холодно чи тепло
і де уже була душа моя,
коли перегоріла і воскресла
як его мого первісного я.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ігор Шоха (1947) / Вірші / ЗА ВИДНОКОЛОМ

 До воскресіння
Вселенська тиша... Аж до воскресіння
розп’ятого на череп’ї Христа...
За немочі німого покоління
вознеслася душа Його свята.

Але і досі капища погані
курять у небо ідолу й тельцю,
а нехристи і душі окаянні
не моляться єдиному Отцю.

І сатаніє кривослав’є хиже
лукавої Московії-орди.
Іуда у Пілата п’яти лиже,
і фарисей готовий, як завжди,
і знову розіпне або заріже
за щире слово чистої води.

03.2018




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-04-08 07:34:19
Переглядів сторінки твору 2538
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.300 / 5.57)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.661 / 5.93)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.930
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Духовна поезія
Автор востаннє на сайті 2026.03.15 16:26
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2018-04-08 17:45:08 ]
звірі не мають віри ніякої, в них нема богів, так гадаю - я про всіх звірів, що на землі живуть


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2018-04-08 21:56:26 ]
І скільки віруючих ще готові молитися звіриний владі, яка 70 років нищила їхню віру?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2018-04-10 12:29:31 ]

Звірі (природа) якраз мають діючий механізм "віри" ( безпосередніх зв'язків з Найвищими джерелами життя-буття, що патронують і тутешню тілесність).
А ось з "хомо" є проблеми. "Хомо" ж отримало вільну волю від "обов'язкової програми" природи. Тож із природою все в порядку а з "хомо", автоматично ні.
На жаль, 99 відсотків з так званих "віруючих" не мають усвідомлення роботи в собі механізму "віри", а це реальний енергетичний механізм.
Обман у тому, що "віру" прирівнюють до "церкви", а "церкву" до "віри". Але це як бетон порівнювати з "людиною". Різні явища. Але як інакше орди "віруючих" і т.з. "атеїстів" утримати в межах хоч-якогось промислу? (


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2018-04-24 11:50:57 ]

Звісно, що порівнювати людину з бетоном некоректно, так само як порівнювати віру з релігією. Тут скоріше потрібно говорити про рівень свідомості цивілізованої людини у порівнянні зі звірем(дикуном), для якого добро – це коли він украв і зло – коли у нього вкрали.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2018-04-24 11:56:10 ]
Православний світ нашої сусіди в цьому відношенні не особливо просунувся порівняно з язичництвом чи вуду, з огляду на анексію Криму і війну на Донбасі. Я тільки констатую факти, які аж ніяк не відповідають основним заповідям Христа і моралі не тільки сучасного православ’я, а й інших авторитетних релігій.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-04-08 18:56:18 ]
Серйозна думка. Але декому може не сподобатися.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2018-04-08 21:59:27 ]
Декому не обов'язково показувати на себе пальцем.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2018-04-10 12:44:03 ]
Проблеми, шановний Ігорю, завжди є, коли захищати не Ісуса, а суто інтереси тої чи тої релігії. Чи "рідновірів", чи "старовірів", чи "нововірів".

Насправді, немає різниці, де замкнути земного тубільця - в "капищі", чи в "церкві". Система для розвитку має бути тільки відкритою.
Смію зауважити, що у вашому творі саме слово "Христос" є елементом, що закриває загальне порозуміння, закриває твір суто в рамках "християнства".
Тобто, в рамках, ісламу, чи в рамках "юдаїзму", чи "вуду", тощо, може бути написане схоже, тільки дещо навпаки. І це підстава для продовження одвічного конфлікту. І хто ж його, цікаво , розпалює? )

Вочевидь, що не Ісус, котрий сам себе і "Христом", наче, ніколи не називав, навіть зважаючи на тотальну фальсифікацію і старого і нового завітів.

Який вихід (якщо когось цікавить саме вихід, а не війна до повного знищення людства)? Та просто розвиватися і зростати, переростати з любов'ю всі проміжні суспільні інстанції, і виходити на власний, особистий шлях по вертикалі (з виконанням своєї місії, нехай і двірника , наприклад). І цей шлях обов'язково містить в собі пункт відповідальності за суспільство, за менших по розуму, які свою любов проявляють нехай і нижче рівнем, але до всього, що бачать. В тому числі і до капищ і церков...