ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.07.05 06:36
На світанні стало видно
Подобрілому мені,
Що за ніч не зникли злидні,
Як це бачилося в сні.
Знову лізуть звідусюди
І шикуються в ряди,
Поки видно недоїдок
Сухаря в руці нужди.

Борис Костиря
2025.07.04 17:34
Ти закинутий від усього світу,
ніби на безлюдному острові.
Без Інтернету і зв'язку,
тобі ніхто не може
додзвонитися, до тебе
не долетить птах відчаю чи надії,
не долетить голос
волаючого в пустелі,

Віктор Кучерук
2025.07.04 16:53
До побачення, до завтра,
До повернення cюди,
Де уже згасає ватра
Біля бистрої води.
Де опівночі надію
Залишаю неспроста
На оте, що знов зігрію
Поцілунками уста.

Віктор Насипаний
2025.07.04 12:09
Сторожать небо зір одвічні світляки,
Де ночі мур і строгі велети-зірки.
У жорнах світу стерті в пил життя чиїсь.
Рахують нас вони, візьмуть у стрій колись.
Свої ховаєм тайни в них уже віки.
Вони ж як здобич ждуть, неначе хижаки.
І кличе Бог іти у м

Ярослав Чорногуз
2025.07.04 06:37
Шаліє вітрове гліссандо
На струнах віт жага бринить,
І усміхаються троянди,
І золотава сонця нить

Нас пестить ніжністю, кохана,
У твій ясний, чудовий день.
І літо звечора й до рана

Євген Федчук
2025.07.03 21:54
Як не стало Мономаха і Русі не стало.
Нема кому князів руських у руках тримати.
Знов взялися між собою вони воювати,
Знов часи лихі, непевні на Русі настали.
За шмат землі брат на брата руку піднімає,
Син на батька веде військо, щоб «своє» забрати.

Іван Потьомкін
2025.07.03 21:10
По білому – чорне. По жовтому – синь.
Та він же у мене однісінький син".
Муарова туга схиля прапори.
А в танку Василько, мов свічка, горить.
Клубочаться з димом слова-заповіт:
«Прощайте, матусю...Не плачте...Живіть!..»
По білому – чорне. По жовтому

С М
2025.07.03 10:35
поки ти сковзаєш за браму снів
іще цілунка би мені
осяйний шанс в екстазові
цілунок твій цілунок твій

у дні ясні та болю повні
твій ніжний дощ мене огорне
це безум утікати годі

Юрій Гундарєв
2025.07.03 08:50
У ніч на 29 червня під час відбиття масованої повітряної атаки рф на літаку F-16 загинув
український льотчик Максим Устименко.
Герою було 32 роки. Без батька залишився чотирирічний син…

Вдалося збити сім повітряних цілей,
відвести від населених пу

Віктор Кучерук
2025.07.03 05:38
Ще мліє ніч перед відходом
І місяць замітає слід,
А вже в досвітній прохолоді
Забагровів утішно схід.
І небосхил узявся жаром,
І трохи ширшим обрій став, –
І роси вкрили, ніби чаром,
Безшумне листя сонних трав.

Борис Костиря
2025.07.02 21:58
Чоловік ховався у хащах мороку,
у глибинній воді ненависті,
він поринав без батискафа
у водорості підсвідомості,
у зарості алогічних питань,
у зіткнення, контрапункт
нерозв'язних проблем буття,
у війну світу й антисвіту,

Юрій Лазірко
2025.07.02 17:34
На кого лишив Ти, гадe?
Повні груди, пишний заде -
Літру назбирала сліз,
В бульбашках забило ніс.

Сповідаласі три рази,
Щоб позбутисі зарази.
Як мене поплутав біс,

Віктор Кучерук
2025.07.02 05:30
Як ґрунт підготувати,
Щоб мати врожаї, –
Розказують вдвадцяте
Учителі мої.
Відомо їм достоту,
Коли пора якраз
Уже іти полоти,
Чи підгортати час.

Юрій Лазірко
2025.07.02 03:14
Залишайсі на ніч - мій Сірко
Відхлепоче ті з рук мольоко,
Схочуть кури курчати "ко-ко"
На підстилках у стиль ро-ко-ко!

Я тебе на руках донесу,
Прополощу в миднице красу,
Покрою нам на двох кубасу,

Федір Паламар
2025.07.01 23:57
Розхожими були Патерики
Про кельників німих і бісогонів –
Тоді миряни різні залюбки
Рівнялись показово на канони.

Опісля настає період хронік:
Походи, розкоші, повстання мас,
Прославлені в суспільній обороні –

Леся Горова
2025.07.01 22:02
На екватор вмощені небесний
Зір липневих квітнуть едельвейси.
Космосу похитує їх вітер.
Там десь паленіє Бетельгейзе.
В Оріоні - зоряна імпреза!
Наднова народжується світу!

Багрянисто зірка догорає,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ігор Шоха (1947) / Вірші / ЗА ВИДНОКОЛОМ

 Тільки так
Тільки й жити на білому світі,
тільки й мати, що небо дає,
і уміти малому радіти,
що призначення маєш своє.

Але спокій нам тільки-но сниться.
Даленіє дитяче, - тік-так...
А майбутнє, очима синиці
у руці - як іржавий п’ятак.

Розміняти б на чисту монету
все, що зріло у вільній душі,
і не дати забути поету,
що воістину все – на межі,

до якої котили роками
неприкаяні наші літа.
Ось і осінь уже золота.

А які були весни між нами!
Але як розказати словами,
що минає лише суєта?


03. 2018




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-04-09 08:24:54
Переглядів сторінки твору 2610
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.296 / 5.56)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.642 / 5.91)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.934
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Блюзу
Автор востаннє на сайті 2025.06.07 12:13
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2018-04-09 11:17:03 ]
Але сумно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2018-04-09 11:37:03 ]
І особливо, коли пора золота...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2018-04-09 13:15:28 ]
Світлі рядки вийшли, і трохи суму, певно, не зайве.
Але я ще хотів на один момент звернути увагу, цей момент у нас усіх намагаються м'яко розширити роки. Це я про рівноважне спокійне "висихання". Не води ) А чуттів. Це природно. Але якщо пробувати зупинити свій час, то "будь як час" - не обов"язково "засушувати". У вас тут немає аж такої сухості, і вказані-присутні напрямки для тих чи тих чуттєвих спогадів чи відчуттів, але ось "каталізатори" активації дещо, як на мене, "вікові", а не "позавікові". Це теж не є проблемою, і не робить текст якимсь не таким. Але цей момент у досвідчених авторів завжди присутній, і ним можна свідомо-підсвідомо розширювати, звужувати рамки простору.
От )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2018-04-09 22:09:30 ]
“Висихання” в часі – це чи не найболючіша точка нашого існування і тому час від часу ми повторюємо свої рефлексії на цей фактор тими чи іншими літературними засобами. Сила думки при цьому навряд чи трансформується у якість. І напевне основним каталізатором являється те, наскільки глибоко ми здатні зануритись у підсвідомість на черговому етапі життя. Звичайно, що при цьому має бути певна доза самоіронії, щоб наблизитися до читача.
Ось(як кажуть западенці:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2018-04-10 12:59:44 ]
Так, я згоден, пане Ігоре, але ось, приміром" слова"каталізатори" відчуттів, які я маю на увазі, "білому", "малому" (в контексті - уміти малому радіти), "спокій", "іржавий", "чисту", "вільні", "неприкаяні", "золота". Безумовно, це філософська лінія вашого досвіду і років. Але виглядає, як втеча від барвних чуттів, максимальне скерування до інтелекту і логіки. І це цілком можлива річ, але дуже специфічна, як самовиправдання, наприклад, або як мораліте. Бо фактично, весь заклик вірша зависає в повітрі. "Живи інакше" - але тоді і "пиши інакше"?
Звичайно, якщо виходити за межі себе нинішнього, то це легко робиться саме цими "маркерами", такі ось , відомі всім засоби, саме чуттєвого плану, але не завжди про це говоримо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2018-04-11 09:09:43 ]
О, пане Володимире, мені такі роздуми цікаві. Я зрозумів так: якщо маркери якості поезії(літературні тропи?) різнотипні, то така поезія скорше апелює до інтелекту, ніж до емоцій, і тому видається пісною і безбарвною. Іншими словами, цікавий поет – це “парадоксів друг”, хоч сам Пушкін, нмд, таким не був. А от сучасний Домінік Арфіст може бути в цьому прикладом. Його думки подразнюють якісь невідомі нам емоційні рецептори підсвідомості, але хвилюють, поки читаються відповідні рядки. А потім враження розвіюються як дим віртуального світу. Може так і повинно бути з високою поезією, але мені ближче наївна логічна послідовність думок, яка краще утримується в пам’яті.
А що стосується аналізу чи деталізації процесу творчості, то ці речі не завжди сумісні у моменти натхнення))). То вже поезія, яку може й будуть колись синтезувати інтелектуальні роботи.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-04-09 16:01:39 ]
Так, рухи людські часто не мають сенсу. Вони - віддзеркалення власних думок. Отже, і думки суєтні. Але не всі. Далеко не всі. Про такі речі Ви й нагадуєте отакими от словами.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2018-04-09 22:13:42 ]
Приймається Ваша філософська резолюція. Дякую за розуміння.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ковальчук (Л.П./М.К.) [ 2018-04-09 18:38:04 ]
"Тільки й мати, що небо дає" - це так. Але ми ще не все знаємо про життя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2018-04-09 22:17:35 ]
Погодьтесь, будь-ласка, що над цим і працюємо:), аби пізнати його і себе в ньому.