ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.10.14 22:07
Мертва сторінка
у соціальній мережі,
із якої випарувалося життя.
Вона похована під брилами
гігабайтів інформації,
під мотлохом, шумом,
фейками, мемами,
хейтами, хештегами.

Віктор Кучерук
2025.10.14 21:34
В час ранковий зникли зорі
І розтанула імла, -
І від сну звільнилась скоро
Сонцем збуджена земля.
І промінням обігріті,
Вмиті росами усі, -
Перед зором стали квіти
Дивовижної краси.

Олександр Буй
2025.10.14 20:47
«Хто Ви такий?», – спитає «Берліоз» –
І, ніби Майстер, я зніяковію,
Бо іноді сам думаю всерйоз,
Що визнання – у повній безнадії...

У «Массолітах» захопили все
«Лавровичі», «Латунські», «Оремани»...
Тож не протиснутись моїм «есе»

Ірина Білінська
2025.10.14 19:51
Слова, слова, слова —
пустелі слів…
Мовчить душа вологими пісками.
Ти сам їй оніміти повелів,
кидаючи у сад квітучий —
камінь.

Небажані

Володимир Бойко
2025.10.14 12:25
Конгломерат відмороженого люду на болотах гордо іменують нацією. Малоцінні персони ціни собі ніяк не складуть. Злі генії добре вміють прикидатися добрими. Мистецтво брехні, як і будь-яке мистецтво, має і таланти, і шанувальників. Імідж благод

Іван Потьомкін
2025.10.14 10:55
Дерево рубав побіля річки чоловік.
І чи втомився, чи так собі про щось подумав,
Сокира вислизнула з рук й шубовснула у воду.
«Ой, що ж мені теперечки робить?
Вона ж у мене одна в господі!»-
Отак ось лементує чоловік, та хто ж почує...
Раптом з води

Микола Дудар
2025.10.13 23:22
Чекаю відповідь… Конкретно:
Коли і хто пірне у Осінь?..
І щоб з розгону на портрети…
Але не всі, у кого досвід.
Ніяких видумок з майбутнім.
Минуле хай, вже начудили…
І кожен щоб очнувся в Грудні —
Бо саме Він додасть вам сили…

Тетяна Левицька
2025.10.13 22:48
Три роки промайнуло, як жура
прийшла у дім, мов грім посеред ночі.
І обілляла осінь із відра
холодними жалями дні пророчі.

Сестричко, люба, не зійдеш з небес,
моя печаль — повітряна сирена.
На кладовищі дерев'яний хрест

Борис Костиря
2025.10.13 22:32
Увечері завжди здається,
що часу катастрофічно
не вистачає, що земля
вислизає з-під ніг.
Залишилися лічені хвилини.
Увечері ти опиняєшся
над прірвою.
Над прірвою життя,

Юрко Бужанин
2025.10.13 20:33
Едемський сад. Пташки щебечуть.
Буяє все в саду навколо.
Підкрався непомітно вечір –
Вже чути соловейка соло.

Так гармонійно, безтурботно –
Здавалося б,чого бажати…
І ніби добре так достоту.

С М
2025.10.13 06:56
світанок помер і
день услід
мене вітає сам-один
місяць-оксамит
власну самотність осягну в цей день
що трохи більше аніж досить
щоби кинути все й кинутися геть
палай північний

Юрій Лазірко
2025.10.13 04:09
Привіт усім приятелям і приятелькам!
Ідея цього Альбому - озвучити деякі мої тексти в стилі із присмаком іспанських ритмів.
Я вибрав 10-ть з них і помістив в одному відео. Надіюсь, що вони принесуть естетичне задоволення...
Відео просте, лише для перес

Борис Костиря
2025.10.12 22:29
Чи можна зробити
фотографію для вічності?
Фотографію, яка не пожовкне,
яку не зітре час.
Чи багатьом із фотографій
удалося подолати
навалу віків?
Від них збереглися

Микола Дудар
2025.10.12 19:37
А ось і стіл… дубовий стіл
У тиші міжпланетній
Не вистачає тільки бджіл…
І коментів від Петі…

До чого бджоли тут , скажіть,
Хіба, що меду хочте?
Скажіть, Миколо… краще — Віть…

Ярослав Чорногуз
2025.10.12 19:20
Усміхнися, осене сльотава,
Може, досить плакати дощем?!
Хай краса - сумна і величава -
Оксамитом заясніє ще.

Оповиє сонечком пестливо,
Хмари, як фіранки, відгорне.
І на мить хоч стану я щасливим,

Євген Федчук
2025.10.12 14:52
Були часи, як за Прутом гармати гриміли,
Козаки ледь не щороку в Молдову ходили.
Турок звідти виганяли, які там засіли,
Хижим оком на Європу звідтіля гляділи.
А Європа, що не в змозі із турком справлятись,
До козаків українських мусила звертатись.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ігор Шоха (1947) / Вірші / ЗА ВИДНОКОЛОМ

 Тільки так
Тільки й жити на білому світі,
тільки й мати, що небо дає,
і уміти малому радіти,
що призначення маєш своє.

Але спокій нам тільки-но сниться.
Даленіє дитяче, - тік-так...
А майбутнє, очима синиці
у руці - як іржавий п’ятак.

Розміняти б на чисту монету
все, що зріло у вільній душі,
і не дати забути поету,
що воістину все – на межі,

до якої котили роками
неприкаяні наші літа.
Ось і осінь уже золота.

А які були весни між нами!
Але як розказати словами,
що минає лише суєта?


03. 2018




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-04-09 08:24:54
Переглядів сторінки твору 2666
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.296 / 5.56)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.642 / 5.91)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.934
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Блюзу
Автор востаннє на сайті 2025.09.16 14:39
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2018-04-09 11:17:03 ]
Але сумно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2018-04-09 11:37:03 ]
І особливо, коли пора золота...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2018-04-09 13:15:28 ]
Світлі рядки вийшли, і трохи суму, певно, не зайве.
Але я ще хотів на один момент звернути увагу, цей момент у нас усіх намагаються м'яко розширити роки. Це я про рівноважне спокійне "висихання". Не води ) А чуттів. Це природно. Але якщо пробувати зупинити свій час, то "будь як час" - не обов"язково "засушувати". У вас тут немає аж такої сухості, і вказані-присутні напрямки для тих чи тих чуттєвих спогадів чи відчуттів, але ось "каталізатори" активації дещо, як на мене, "вікові", а не "позавікові". Це теж не є проблемою, і не робить текст якимсь не таким. Але цей момент у досвідчених авторів завжди присутній, і ним можна свідомо-підсвідомо розширювати, звужувати рамки простору.
От )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2018-04-09 22:09:30 ]
“Висихання” в часі – це чи не найболючіша точка нашого існування і тому час від часу ми повторюємо свої рефлексії на цей фактор тими чи іншими літературними засобами. Сила думки при цьому навряд чи трансформується у якість. І напевне основним каталізатором являється те, наскільки глибоко ми здатні зануритись у підсвідомість на черговому етапі життя. Звичайно, що при цьому має бути певна доза самоіронії, щоб наблизитися до читача.
Ось(як кажуть западенці:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2018-04-10 12:59:44 ]
Так, я згоден, пане Ігоре, але ось, приміром" слова"каталізатори" відчуттів, які я маю на увазі, "білому", "малому" (в контексті - уміти малому радіти), "спокій", "іржавий", "чисту", "вільні", "неприкаяні", "золота". Безумовно, це філософська лінія вашого досвіду і років. Але виглядає, як втеча від барвних чуттів, максимальне скерування до інтелекту і логіки. І це цілком можлива річ, але дуже специфічна, як самовиправдання, наприклад, або як мораліте. Бо фактично, весь заклик вірша зависає в повітрі. "Живи інакше" - але тоді і "пиши інакше"?
Звичайно, якщо виходити за межі себе нинішнього, то це легко робиться саме цими "маркерами", такі ось , відомі всім засоби, саме чуттєвого плану, але не завжди про це говоримо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2018-04-11 09:09:43 ]
О, пане Володимире, мені такі роздуми цікаві. Я зрозумів так: якщо маркери якості поезії(літературні тропи?) різнотипні, то така поезія скорше апелює до інтелекту, ніж до емоцій, і тому видається пісною і безбарвною. Іншими словами, цікавий поет – це “парадоксів друг”, хоч сам Пушкін, нмд, таким не був. А от сучасний Домінік Арфіст може бути в цьому прикладом. Його думки подразнюють якісь невідомі нам емоційні рецептори підсвідомості, але хвилюють, поки читаються відповідні рядки. А потім враження розвіюються як дим віртуального світу. Може так і повинно бути з високою поезією, але мені ближче наївна логічна послідовність думок, яка краще утримується в пам’яті.
А що стосується аналізу чи деталізації процесу творчості, то ці речі не завжди сумісні у моменти натхнення))). То вже поезія, яку може й будуть колись синтезувати інтелектуальні роботи.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-04-09 16:01:39 ]
Так, рухи людські часто не мають сенсу. Вони - віддзеркалення власних думок. Отже, і думки суєтні. Але не всі. Далеко не всі. Про такі речі Ви й нагадуєте отакими от словами.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2018-04-09 22:13:42 ]
Приймається Ваша філософська резолюція. Дякую за розуміння.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ковальчук (Л.П./М.К.) [ 2018-04-09 18:38:04 ]
"Тільки й мати, що небо дає" - це так. Але ми ще не все знаємо про життя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2018-04-09 22:17:35 ]
Погодьтесь, будь-ласка, що над цим і працюємо:), аби пізнати його і себе в ньому.