ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.05.03 17:30
* 66 *
хмаровиння білий плин
і самотній пароплав
я шукав себе за цим
де-не-де або деінде
коли бачив моряків
зважувався і питав
а чи хто не зна який
пароплав прибув сьогодні

Вячеслав Руденко
2026.05.03 16:49
Весла вицвілих брів
Ми пливемо у світ
На човнах мертвяків
Між пожовклих дошок,
Випадкових батьків,

Над очима зоря,
Під очима синці,
Весла вицвілих брів ,

Сергій Губерначук
2026.05.03 16:43
Середа
Ти завела собі кота.
А кіт завів мишей.
І скоро тріїця свята
поповнилась уже.

Наш друг-поет спустився з гір
давно трагічних лір
і, наче допотопний звір,

Світлана Пирогова
2026.05.03 15:04
Отих думок розпалене багаття
Отих думок розпалене багаття
Гарячим подихом до нього вилось.
Бентежило в душі табу сум'яттям,
Крутилась курява від вітровію.

- Торкнутися б жаринкою любові,
Теплом, щоб висушити сліз утому,
І не завдати порухами болю,

Євген Федчук
2026.05.03 14:44
Павло Тетеря
Хитрим, кажуть, свого часу був Павло Тетеря.
Обідає в Чигирині, Варшаві – вечеря.
Вмів не тільки послужити, але й прислужитись.
Ще й на тому, зрозуміло, добряче нажитись.
Наче, в‘юн на сковорідці Павло той крутився,
Але ні з чим в результаті, усе ж о

Артур Курдіновський
2026.05.03 13:26
Холоди (рондель)
Здається, холод - назавжди...
Лишається себе картати
За невідвідані пенати,
Забуті краплі теплоти.

Пишу проникливі листи -
Цього для щастя малувато!
Здається, холод - назавжди...

Іван Потьомкін
2026.05.03 13:01
Бааль Шем Тов і Швець
В котрімсь містечку раннього ранку
Сидів Бааль Шем Тов і крізь кільця диму
Раз по раз вдивлявся в перехожих.
«Хто це за один, що немовби
У ворота Небес задумав увійти?»-
Питає раббі в учня.
«Той, що шкарпетки шиє.
Він так щодня простує в синагогу

Охмуд Песецький
2026.05.03 11:10
Без назви
Мріями не ходиться — ними літається.
Вони займають простір невагомості,
де речі були розкладені по місцях.
Лад не наводиться, і подовгу там ніхто
не затримується.
Місія з поверненням –
в оточенні плазми спротиву.
Назад не приймають без ризику згор

Кока Черкаський
2026.05.03 10:42
Якби сповідь
Озираюсь на прожиті роки:
Було вдосталь і грошей, і слави.
Та, до фінішу наближаючись,
Розгубив все, наліво й направо.

Піддавався спокусам неправедним,
Все хотілось чогось, іще кращого,
Чогось більшого, чогось солодшого,

С М
2026.05.03 10:31
Діло мовлю (The Doors)
Япа-тапа та-па
Япа-тапа чі-па
О хей-о, о хей-да
Тапа-хей-хей-да
Рікі-тата ті-да

Ха, ха, ха, ха, ха, ха
Ей

Володимир Мацуцький
2026.05.03 09:50
Напівсплячі цивілізації
звернення поета України
до суспільства планети Земля)

Ти споглядаєш, як убивця
вже п’ятий рік дітей вбиває,
як смерть регоче білолиця,
як шлях убивцю прокладає.
Війна для тебе – телепоказ

Юрій Гундарів
2026.05.03 09:43
Привіт від дяді Жори
Щотижня складає сонети,
заупокійні куплети -
чергові «останні ноти»:
могильні плити, скорботи…

Вилизує наївних метрів -
живих і мертвих,
щоб стати членом й лавреатом,

Тетяна Левицька
2026.05.03 08:49
Ти там...
Ти там, де обіцяє Бог блаженство,
немає: болю, горя і пітьми,
облуди, зради і жалоби ремства,
зміїної спокуси сатани.
Де зорі пестять вічності простори,
чумацьким шляхом ходить вітровій.
Гойдає тиша спокій, наче море
папірусні кораблики надій.

Віктор Кучерук
2026.05.03 07:12
* * *
То замру, неначе тиша,
То, як вітер, засвищу, -
То писати геть полишу,
То щодня беру й пишу.
То бажаю розказати
Ким я є та звідкіля, -
То змовкаю винувато,
Мов повільна течія.

Кока Черкаський
2026.05.02 23:45
В піст
Я, як Антоніо Бандерас
Хотів тебе іще й іще раз.
Та ти сказала: скільки можна?
Сьогодні ж піст іще, безбожник!

хома дідим
2026.05.02 20:57
* 64 *
я дійсно знаю
про сніги
про відчуття відлиги
подячний сонцю
що колись
зринає з-поза криги
у цім нема фальшивих нот
мій пульс ритмічний рівний
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ігор Шоха (1947) / Вірші / ЗА ВИДНОКОЛОМ

 Тільки так
Тільки й жити на білому світі,
тільки й мати, що небо дає,
і уміти малому радіти,
що призначення маєш своє.

Але спокій нам тільки-но сниться.
Даленіє дитяче, - тік-так...
А майбутнє, очима синиці
у руці - як іржавий п’ятак.

Розміняти б на чисту монету
все, що зріло у вільній душі,
і не дати забути поету,
що воістину все – на межі,

до якої котили роками
неприкаяні наші літа.
Ось і осінь уже золота.

А які були весни між нами!
Але як розказати словами,
що минає лише суєта?


03. 2018




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2018-04-09 08:24:54
Переглядів сторінки твору 2820
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.300 / 5.57)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.661 / 5.93)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.934
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Блюзу
Автор востаннє на сайті 2026.04.26 20:53
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2018-04-09 11:17:03 ]
Але сумно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2018-04-09 11:37:03 ]
І особливо, коли пора золота...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2018-04-09 13:15:28 ]
Світлі рядки вийшли, і трохи суму, певно, не зайве.
Але я ще хотів на один момент звернути увагу, цей момент у нас усіх намагаються м'яко розширити роки. Це я про рівноважне спокійне "висихання". Не води ) А чуттів. Це природно. Але якщо пробувати зупинити свій час, то "будь як час" - не обов"язково "засушувати". У вас тут немає аж такої сухості, і вказані-присутні напрямки для тих чи тих чуттєвих спогадів чи відчуттів, але ось "каталізатори" активації дещо, як на мене, "вікові", а не "позавікові". Це теж не є проблемою, і не робить текст якимсь не таким. Але цей момент у досвідчених авторів завжди присутній, і ним можна свідомо-підсвідомо розширювати, звужувати рамки простору.
От )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2018-04-09 22:09:30 ]
“Висихання” в часі – це чи не найболючіша точка нашого існування і тому час від часу ми повторюємо свої рефлексії на цей фактор тими чи іншими літературними засобами. Сила думки при цьому навряд чи трансформується у якість. І напевне основним каталізатором являється те, наскільки глибоко ми здатні зануритись у підсвідомість на черговому етапі життя. Звичайно, що при цьому має бути певна доза самоіронії, щоб наблизитися до читача.
Ось(як кажуть западенці:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2018-04-10 12:59:44 ]
Так, я згоден, пане Ігоре, але ось, приміром" слова"каталізатори" відчуттів, які я маю на увазі, "білому", "малому" (в контексті - уміти малому радіти), "спокій", "іржавий", "чисту", "вільні", "неприкаяні", "золота". Безумовно, це філософська лінія вашого досвіду і років. Але виглядає, як втеча від барвних чуттів, максимальне скерування до інтелекту і логіки. І це цілком можлива річ, але дуже специфічна, як самовиправдання, наприклад, або як мораліте. Бо фактично, весь заклик вірша зависає в повітрі. "Живи інакше" - але тоді і "пиши інакше"?
Звичайно, якщо виходити за межі себе нинішнього, то це легко робиться саме цими "маркерами", такі ось , відомі всім засоби, саме чуттєвого плану, але не завжди про це говоримо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2018-04-11 09:09:43 ]
О, пане Володимире, мені такі роздуми цікаві. Я зрозумів так: якщо маркери якості поезії(літературні тропи?) різнотипні, то така поезія скорше апелює до інтелекту, ніж до емоцій, і тому видається пісною і безбарвною. Іншими словами, цікавий поет – це “парадоксів друг”, хоч сам Пушкін, нмд, таким не був. А от сучасний Домінік Арфіст може бути в цьому прикладом. Його думки подразнюють якісь невідомі нам емоційні рецептори підсвідомості, але хвилюють, поки читаються відповідні рядки. А потім враження розвіюються як дим віртуального світу. Може так і повинно бути з високою поезією, але мені ближче наївна логічна послідовність думок, яка краще утримується в пам’яті.
А що стосується аналізу чи деталізації процесу творчості, то ці речі не завжди сумісні у моменти натхнення))). То вже поезія, яку може й будуть колись синтезувати інтелектуальні роботи.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-04-09 16:01:39 ]
Так, рухи людські часто не мають сенсу. Вони - віддзеркалення власних думок. Отже, і думки суєтні. Але не всі. Далеко не всі. Про такі речі Ви й нагадуєте отакими от словами.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2018-04-09 22:13:42 ]
Приймається Ваша філософська резолюція. Дякую за розуміння.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ковальчук (Л.П./М.К.) [ 2018-04-09 18:38:04 ]
"Тільки й мати, що небо дає" - це так. Але ми ще не все знаємо про життя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2018-04-09 22:17:35 ]
Погодьтесь, будь-ласка, що над цим і працюємо:), аби пізнати його і себе в ньому.