ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2023.03.25 09:05
«Ти плачеш, Йоно? І за чим?
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мен

Козак Дума
2023.03.25 07:41
Пошматували мій вечірній спокій
твої зелені очі навісні,
підмішуючи жаль у сум глибокий,
коли і так нерадісно мені…

Але згасає ефемерна драма,
на милість перетворюється гнів…
Вечірнє місто прямо під ногами

Віктор Кучерук
2023.03.25 06:37
Як хочеться жити й кохати,
І бути весь час молодим,
Щоби ненаситні дівчата
По черзі спішили в мій дім.
Як хочеться жити й кохати
Не жінку свою, а оту,
Якої тугі груденята
Я бачу в чужому саду.

Володимир Бойко
2023.03.25 01:52
Боролися за денацифікацію, напоролися на дерусифікацію. Лояльність до зла несумісна з добром. Великодержавні інтереси загальнолюдських цінностей не сприймають. Справжій рашист справжнім людям не товариш. Рашисти запечатали тему «братских наро

Ярослав Чорногуз
2023.03.25 00:28
Серце захлинається від болю -
Похвальби в твій бік — чужі слова...
Ні від кого так не божеволів,
І нікого так не ревнував.

Не позбудуся ніяк напасті,
(Чи вона привиділася в сні?)
Ця любов дана мені на щастя,

Ігор Деркач
2023.03.24 22:48
На вулиці у напрямі Дунаю
мене якась die Frau зупиняє:
– Sage Sie bitte, wie es diese heien? –
І я місцевою відповідаю:
– Madame, diese eine Strase
war immer hatte Name Keisergase,
по-українськи означає – царська,
даруйте, не умію по-кацапськи.

Теді Ем
2023.03.24 22:11
Подаруй мені слово –
не пісню, не вірш, ні весну
в солов’їних гаях що розлилася
квітом акацій,
ні небесну безмежну ранкову
блакить осяйну,
ні осіннього міста принадних
чудних декорацій.

Марія Дем'янюк
2023.03.24 20:28
Цілувала мене в щічку — донечку вітала,
Ніжно-ніжно, наче небо, вуста притуляла.
Умостився поцілунок — уподобав личко,
І тепер маю на щічці любові криничку.

Де б не була, що б не сталось ти завжди зі мною,
Змию серця біль і журу тією водою,
А я

Віктор Михайлович Насипаний
2023.03.24 19:44
Діти учать на уроці
Фауну і флору.
Враз чомусь один із хлопців
Руку тягне вгору:

- Я спитать хотів, до речі, -
Хитро зуби шкірить.
- Ми до кого ближчі врешті,

Микола Дудар
2023.03.24 15:16
…Дні зникають набожні безслідно
У жалобі скривджених доріг.
Наздогнати мусиш вірогідно
Тих, кого безбожно не зберіг…
Острівець намитий вкаже звідки
І куди й за ким… І не спіши…
Те, що ти почуєш від сопілки…
Буде час, бажання - опиши

Козак Дума
2023.03.24 12:21
Дай, Боже, щоб не він! Хай ліпше я…
Я вже пожив, а він на середині.
Я вже один, а в нього є сім’я,
хай будуть діти, внуки, далі сині…

Хай, Боже, краще я! Бери мене,
якщо без цього вже не обійтися…
Нехай ця доля сина омине,

Наталія Кравченко
2023.03.24 10:25
Кожний з молодих сокіл уже навчився чомусь у бойовому мистецтві. Кожний уже досяг чогось у військовій справі. Хоча це може й здаватися малим і навіть незначним у порівнянні з тим, що сокола чекає в майбутньому. Але молодий сокіл уже досяг якогось щабля вд

Теді Ем
2023.03.24 09:05
Мажорна нота утопилася в калюжі,
коли забрали барабан сусіди дужі.

***
Дізнався Lexus, що таке фіаско –
це траса на Кропівницький
плюс відсутність КАСКО.

Віктор Кучерук
2023.03.24 08:28
Люблю прокинутися рано
І споглядати дня красу, -
Спиває з келихів тюльпанів
Спросоння сонечко росу.
Радіє співом півень світлу
Так, що видовжує тільце,
А вітер запахом привітним
Грайливо дмухає в лице.

Микола Соболь
2023.03.24 06:00
Кошлатий дощ, а він таки кошлатий.
Таких дощів ніколи не стрічав.
Шибки вмиває пристарілій хаті,
дзвенить серед торік пожухлих трав.
Од зимосну пробуджує природу,
висотує снігів осілий бруд.
І перший грім йому у нагороду
грімницею висвічує салют.

Гриць Янківська
2023.03.23 23:41
Здається, все оце колись було:
Той самий стіл і розчерк на папері,
Той самий кут для відступу у двері,
Ті самі сни, як запітніле скло.

І він спитав: за віщо ти ідеш?
Боги за сон не доведуть провини.
Як хочеш, – розмочи шматочок глини,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

На Кой
2023.03.09

Марина Хрумало
2023.03.01

Зоя Бідило
2023.02.18

Ольга Стельмах
2023.02.06

Гриць Янківська
2023.01.04

Максим мксклгн
2023.01.03

Хельґі Йогансен
2022.12.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Віва ЛаВіта (1983) / Проза

 Перша подруга
Я беру її біляве волоссячко до рук і чешу гребінцем, боячись зробити боляче, смикнути ненароком. Я люблю її, а вона любить мене. І я не знаю, як давно у мене ця любов виникла. Здається, я її любила завжди, ще до своєї появи у цьому світі.
Сьогодні я вчуся плести косичку. Бабуся терпляче сидить на дивані. Я стою позаду і наполегливо намагаюся заплести косу. У бабусі багато терпіння. Вона виростила двох синів. Тепер няньчить мене. Мені з нею добре, затишно, цікаво і смачно. Я люблю перебувати у її товаристві навіть більше, аніж йти до дитсадка. Хіба що там є музичне. Адже музику я люблю не менше.
Люблю музичне і дні, коли воно є, стараюся не пропускати. Але коли мама мацає лоба, з докором хитає головою і каже, що я захворіла і в дитсадочок не піду, бо треба лікуватися, беру маленьке дитяче піаніно. Воно схоже на те, що у дитячому садочку. Україна. Така назва у піаніно. Це мені сказала мама і я їй вірю. Таким чином музичне проходить у мене вдома.
Мама заклопотана домашніми справами і роботою. Бабуся ж на роботу не ходить, тому це моя перша подруга. Ми разом ходимо до магазину. І бабуся купила мені першу мою власну помаду яскравого червоного кольору. Помада гарно пахне. Бабуся сказала, що якщо я рано почну фарбувати губи, то вони рано стануть сині, як у неї. Насправді у бабусі губи не сині. Трішки фіолетові. Але помаду я на смак спробувала. Схожа на пластилін, тільки тане швидше у роті. Не солодка. Безперечно, запах у помади і колір кращий, аніж смак. Того дня мене перевдягнули двічі, адже самотужки спробувала зробити помадою макіяж, розмалювати дзеркало і сукню.
Сьогодні ми гарнесенько чепуримося і йдемо на цвинтар прибирати могилки, саджати квіти. Бабуся розповідає мені про квіти і трави, мені цікаво абсолютно все нове. Вчора я прогуляла дитсадок умисно, адже бабуся напередодні ще звечора сказала, що полотиме квітничок. Квітничок гарний, мені хочеться разом з нею робити роботу. Тому зранку я кажу, що мене нудить. Музичного нема. Можна і попрацювати. Мама переживає, що мені недобре. А я маю з годину поприкидатися. Бабуся робить трав’яний чай і готує мені ліжечко з периною. Мама йде на роботу. Я, випивши чай, через деякий час стрибаю уже біля бабусі і кажу, що мені краще. Ще б пак! Я буду полоти квітничок! Бабусенька показує, як сходять тюльпани, лілії, півонії і любисток, як пробивається воронець і нарциси. Я обожнюю слухати про кожну травиночку. І мені кожної травинки відверто шкода. Але їм не місце у квітнику!
Ще ми разом ліпимо з тіста. Бабуся смачні вареники, а я – коники. Я дуже люблю тісто. Потім на обід у мене суп. Це перша страва. У бабусі завжди свіжий суп з добре засмаженою цибулею. Вона навіть трішки підгоріла. Але смак супу від того лише кращий. Друга страва – мої улюблені вареники з капустою. Я люблю і з картоплею. І з сиром. Але з капустою найбільше! Вони навіть смачніші, ніж з м’ясом. Потім бабусенька мене приколисує. А я скачу зайцем, поки не засну. Скакати – то своєрідний протест. Чому я маю вдень спати, коли скільки всього цікавого навкруги? Скільки всього корисного можна дізнатися, скільки роботи переробити!
Але бабуся майстерно приколисує. У неї залізне терпіння. Не зчуюся, а вже засну. Прокидаюся і розумію, що спала. Трішки похнюплена чвалаю на кухню. Бабуся або лаштує вечерю, або пере. І тоді я беруся прати ляльковий одяг. Не важливо, що він чистий. Важливий процес. Прання! Я намилюю велетенським шматком мила сукню ляльки. Мило не вміщається у руку, тому я тру об мило сукенку. Потім полощу, повторюючи за бабусею. Коли все чисте, бабуся бере і моє випране, прищіплює на мотузці. Мотузка зависоко, я не дістаю. Згодом мені зробив татко таку саму мотузку з міцної нитки, а бабуся купила дитячі прищепки.
Я ще з дитинства знаю, що стану багатою і знаменитою артисткою. Я люблю виступати і дарувати радість. Але не менше я люблю трави, шити одяг з рукавами лялькам, який жодна з дівчаток у групі дитсадка шити не вміє, носити у пору першої редиски і зеленої цибулі у дитсадок торбинку, яку пошила для мене мама, а там – хліб з салом , чи котлети, і ми з групою мандрівників летимо на дитячому літачку на майданчику і топчемо смачні бутерброди з редискою. Аж за вухами лящить! Ми часто подорожуємо в Африку, Австралію і Америку. Поки я знаю лише ці назви в свої чотири рочки. А ще я знаю літери. Не всі.
Мені легко і просто бути собою – зіркою. Інколи, щоправда, хочеться стати відьмою, адже відьма від слова відати – знати, щоб вилікувати бабусю. Бо бабуся сама збирає трави і лікує себе. Вона знає багато про трави. Я намагаюся запам'ятовувати. А ще ми разом збираємо полуниці. Їх велетенська грядка. Я не надто люблю їх на смак, лише коли з цукром. А бабуся продає зранку на базарі, щоб купити щось інше, як лимонад чи шоколад. Я страшенно люблю лимонад. І люблю грати в бармена, звісно, я не знаю, що то бармен, винаходжу нові коктейлі, додаючи у різних пропорціях до лимонаду цукру, солі, харчової соди, інколи – пива. Все пробую на смак і морщу носика, коли занадто солоне чи пивне. Але переконана, що знайду ідеальний напій. Пиво беру таємно у батька. Він навіть не помічає, як я у маленьку чарочку відливаю. Або прошу. Трішки. Для коктейлю.
Мені страшенно хочеться вдома мати собачку чи котика. Я весь час, по дорозі з садочка додому дивлюся кого б поцупити, а раптом трапиться цуценя чи кошеня. Але кошенят просто так нічиїх не трапляється. І цуценят теж. Бабуся каже, що я ще маленька, трішки підрости треба. Але я самостійна. Вмію шити, читати по складам, співати, ліпити, вирізати з паперу аплікації, пекти у пісочниці торти і будувати замки, полоти квіти і малювати. Я часто малюю будинок і сад, і сонечко. Так я бачу дім, затишок. Так я уявляю світ – безкінечний простір доброти і любові. Так вчить мене бабуся – моя перша подруга.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-04-16 22:26:52
Переглядів сторінки твору 2807
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.491 / 5.5  (4.906 / 5.37)
* Рейтинг "Майстерень" 5.371 / 5.5  (4.730 / 5.29)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.853
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Денники
Автор востаннє на сайті 2023.01.19 21:06
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Шон Маклех (Л.П./М.К.) [ 2018-04-17 01:19:31 ]
:-) Цікаво, оригінально.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2018-04-25 12:27:18 ]
Вітаю! Давно сюди не заходила, дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-04-17 07:34:28 ]
Цікаво. Але порушувати правила спільноти не годиться. Хутенько знищіть цю публікацію і поставте сьогоднішнім днем. Зараз тільки одна публікація анонсується за добу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2018-04-25 12:27:58 ]
Я не буду знищувати, доброго дня! Я просто знатиму і не порушуватиму, гаразд? Раніше було 3!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-04-18 12:31:18 ]
По складах. виправте
Чудова оповідка.
Я теж не ходила в дитсадок.
Бабуся Настя варила такий суп, ліпила вареники, гукала до галушок, ламати шпички ми бігали...виделками не так цікаво...
Дякую за розповідь!
Яготин пригадався...той.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2018-04-25 12:30:17 ]
Вітаю, Майє! Я дуже рада, що Вам сподобалася моя історія, насправді, я так давно хотіла написати ці рядки, бо багато хорошого чого є згадати! Вдячна Вам, дуже, за теплий відгук, Яготин... моє родинне гніздечко, люблю той час, багато чого можна ще було додати сюди ж, тому з часом планую продовжити. Дякую


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-04-18 12:32:02 ]
5,5 від мене.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2018-04-25 12:30:37 ]
Вдячна за високу оцінку, писалося серцем