Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.11.13
20:39
Я втішена тобою, я втишена тобою,
Як світ після відбою усіх земних тривог.
У нас з тобою, ні, кохання не запоєм,
А тихі почуття, розділені на двох.
Так юність не змогла б, у неї інша вдача -
Шаленство та азарт і ще сліпі дощі.
І хто б тоді зумів? І
Як світ після відбою усіх земних тривог.
У нас з тобою, ні, кохання не запоєм,
А тихі почуття, розділені на двох.
Так юність не змогла б, у неї інша вдача -
Шаленство та азарт і ще сліпі дощі.
І хто б тоді зумів? І
2026.11.13
13:49
Недремні очі у сліпої власті
і особливо пильні при вогні.
Розпалює суґестія у масці
зеленої і крапленої масті
вендету судочинства і брехні,
та намагання викурити трясця,
задіяне у внутрішній війні
супроти новоявлених династій,
і особливо пильні при вогні.
Розпалює суґестія у масці
зеленої і крапленої масті
вендету судочинства і брехні,
та намагання викурити трясця,
задіяне у внутрішній війні
супроти новоявлених династій,
2026.11.13
10:23
Тут важлива місія —
Та, що вабить збуджене
Ранками алюзії
Біля скла повздовжнього,
В колі із мережива,
Сутінках напружених,
Біля знов відроджених
В боротьбі за розуми.
Та, що вабить збуджене
Ранками алюзії
Біля скла повздовжнього,
В колі із мережива,
Сутінках напружених,
Біля знов відроджених
В боротьбі за розуми.
2026.11.13
06:27
Зоря спалахує й згасає
В передвечірній сизій млі,
Але на попіл не згоряє,
Не поспішає до землі.
Так само мрія у людини:
Померкне трохи й знов блищить, -
Вперед спрямовує щоднини
І душу гріє кожну мить.
В передвечірній сизій млі,
Але на попіл не згоряє,
Не поспішає до землі.
Так само мрія у людини:
Померкне трохи й знов блищить, -
Вперед спрямовує щоднини
І душу гріє кожну мить.
2026.11.12
23:32
дощ пішов по обіді
цей нудний листопадовий дощ
листопад без дощу проти правил
нехай би неписаних
стукотить несміливо в шибку
мов останній із найбідніших родичів
ми стрічали їх
усі ці південні північні західні східні
цей нудний листопадовий дощ
листопад без дощу проти правил
нехай би неписаних
стукотить несміливо в шибку
мов останній із найбідніших родичів
ми стрічали їх
усі ці південні північні західні східні
2026.11.12
22:33
Пророкам було велено воскресати
В країні, де собори будують з ясенів,
Зрізуючи їхні ще живі стовбури,
Як зрізують свічки залізними ножицями
Біля закіптюжених портретів апостолів,
Коли циферблати
вічнопоспішаючих годинників
Перетв
В країні, де собори будують з ясенів,
Зрізуючи їхні ще живі стовбури,
Як зрізують свічки залізними ножицями
Біля закіптюжених портретів апостолів,
Коли циферблати
вічнопоспішаючих годинників
Перетв
2026.11.12
20:29
Стояв звичайний березневий ранок.
Був понеділок. В школу треба йти.
Я кусень хліба смальцем намастив,
Вхопив портфель і вискочив на ганок.
Жуючи хліб, дістався до зупинки.
Трамвай ось-ось повинен підійти,
Мене до школи швидко довезти.
Трамваєм шлях
Був понеділок. В школу треба йти.
Я кусень хліба смальцем намастив,
Вхопив портфель і вискочив на ганок.
Жуючи хліб, дістався до зупинки.
Трамвай ось-ось повинен підійти,
Мене до школи швидко довезти.
Трамваєм шлях
2026.11.12
20:24
Мені не дасть спокою цей плач,
плач із середини лісу,
із його гущавини.
Плач дитини чи невідомого пророка,
плач сторіччя,
плач незбагненності,
невизначеності.
Плач, який переходить
плач із середини лісу,
із його гущавини.
Плач дитини чи невідомого пророка,
плач сторіччя,
плач незбагненності,
невизначеності.
Плач, який переходить
2026.11.12
15:05
Зранку зібраним чилімам
Відра додані в світлицях,
Над рогами їх витає
Дум неясних зграя дика.
Ширма з хутра у куточку
У ранковому серпанку
Шепіт шашеля рятує.
Явори, каміння, крики,
Відра додані в світлицях,
Над рогами їх витає
Дум неясних зграя дика.
Ширма з хутра у куточку
У ранковому серпанку
Шепіт шашеля рятує.
Явори, каміння, крики,
2026.11.12
11:02
Леся Українка і Василь Симоненко, молоді, красиві, харизматичні, повернулися до нас…
4 листопада 2026 року на сцені Національного академічного драматичного театру імені Лесі Українки в Києві відбулася надзвичайна подія. Вірші двох видатних українських
2026.11.12
07:21
Ворог винищити нас не в змозі,
Не убити волі у серцях -
Попри перепони на дорозі,
Ми незламні будем до кінця.
В стійкості кується перемога,
Людський дух гартується в боях -
До мети освітлює дорогу
Незборима правди течія.
Не убити волі у серцях -
Попри перепони на дорозі,
Ми незламні будем до кінця.
В стійкості кується перемога,
Людський дух гартується в боях -
До мети освітлює дорогу
Незборима правди течія.
2026.11.12
06:54
«РАФАЕЛЬ САНТІ: ПЕРЕДЧУТТЯ, АБО ТРАГЕДІЯ ГАРМОНІЇ»
(Драматичний есей-містерія в голосах на три з’яви з прологом та епілогом)
Дійові особи:
Рафаель Санті – Майстер світла, принц живопису, який шукає абсолютну гармонію;
(Драматичний есей-містерія в голосах на три з’яви з прологом та епілогом)
Дійові особи:
Рафаель Санті – Майстер світла, принц живопису, який шукає абсолютну гармонію;
2026.11.11
23:37
Замовить Mot et Chandon
У приватний кабінет
”Хай їдять торт“ звелить
Мовби Мері-Антуанет
Ліки від певності
Хрущов ти, чи Кеннеді
Будь-коли тебе запросить і ти скажеш ”так“
У приватний кабінет
”Хай їдять торт“ звелить
Мовби Мері-Антуанет
Ліки від певності
Хрущов ти, чи Кеннеді
Будь-коли тебе запросить і ти скажеш ”так“
2026.11.11
21:38
Ще нас нема, а камені живуть -
нутро застигле давнього вулкана.
Ці свідки світотворення, що стануть
І свідками занепаду, мабуть...
І перший водоспад, і перший ліс,
І перше слово, так, оте, найперше,
Що блискавку об камінь раптом скреше -
І розіллє
нутро застигле давнього вулкана.
Ці свідки світотворення, що стануть
І свідками занепаду, мабуть...
І перший водоспад, і перший ліс,
І перше слово, так, оте, найперше,
Що блискавку об камінь раптом скреше -
І розіллє
2026.11.11
13:37
Хто не помер за волю і свободу,
у того невеликий пієтет,
який не заслуговує на оду,
хай краще слух порадує дует.
Диктує моду на пустий сюжет
нечесана поетика бомонду.
Папуги теж піїти із народу
у того невеликий пієтет,
який не заслуговує на оду,
хай краще слух порадує дует.
Диктує моду на пустий сюжет
нечесана поетика бомонду.
Папуги теж піїти із народу
2026.11.11
10:43
Господи, дякую Тобі за тишу, наповнену голосами.
Господи, я знову чую пісню своєї мами.
Господи, слухаю мову мого татусьо.
Господи, чую Твоє: «Поклич. Я озвуся».
Господи, мій любий, пресвітлий Боже,
Люблю Тебе усім серцем, як тільки можу.
Господи,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Господи, я знову чую пісню своєї мами.
Господи, слухаю мову мого татусьо.
Господи, чую Твоє: «Поклич. Я озвуся».
Господи, мій любий, пресвітлий Боже,
Люблю Тебе усім серцем, як тільки можу.
Господи,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.04
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Квіти - залишки раю на землі
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Квіти - залишки раю на землі
Погляд на мудрість.
Квіти (вислови,погляди),частина 2.
Квіти - залишки раю на землі.
Іоанн Кронштадтський
Щаслива квітка, розквітша там, де посадив її Господь(автор невідомий)
Поки квітці кохання добре в сімейному горщику, квітам життя, що сидить на горщиках, теж добре."
Олена Єрмолова
Вчення - це лише один з пелюсток тієї квітки, яка називається вихованням.
В. О. Сухомлинський
Як люди повірять в компанію, якщо все що вони бачать день у день - це пара засохлих квітів і вогнегасник?
Річард Бренсон
Кохання - чудова квітка, але потрібна відвага, щоб підійти й зірвати її на краю прірви.
Фредерік Стендаль
Кохання творить дива. Той, кого любиш гарнішає на очах, немов розквітає. Точно також і з садом. Завдяки любові, сад росте, квіти стають пишними і яскравими. Все це я дізнався давним-давно від однієї дивовижної жінки.
Генрієтта і Міранда притихли. Обидві розуміли: ця людина буде вічно любити свою єдину. Ту саму, про яку він з ніжністю згадує, саджаючи квіти в саду.
«Французький садівник»
Шкіра жінки те саме, що аромат для квітки
«Петро Перший»
Жінка, яка оживає під поглядом коханого, мабуть дає більш яскравий доказ своєї любові, ніж та, що вмирає, уражена сумнівом, або в'яне, як квітка, позбавлена життєвих соків.
«Лілія долини»
Істинна пристрасть подібна прекрасній квітці, яка особливо полонить погляд, коли вона виросла на безплідному грунті.
«Лілія долини»
Життя наше, життя людське подібно квітці, пишно розквітлій в полі: прийшов козел, з'їв її - немає квітки
«Іванов»
Це квітка без аромату, - помічали люди похилого віку. - Нині багато дівчат схожі на такі квіти. Доторкнешся - а вони паперові
«Літній ранок, літня ніч»
Взагалі здається, що існує два типи людей: справжні і штучні, як зазвичай говорять діти-квіти. Справжні люди самі приймають рішення, а штучні чекають подарунків долі.
«Люди, які грають в ігри»
Це розквітало кохання, змушуючи цвісти все кругом: кохання - небесна квітка, ще більш сяюча, більш аромата, ніж всі земні квіти.
«Чорний тюльпан»
Мені просто потрібна увага. Я не вимагаю багато. Мені потрібно просто увагу. Як жити, якщо ти не відчуваєш, що про тебе думають, мріють? Це нестерпно. Квітка не може без сонця, і я не можу без уваги. Це ж так природно
«Маленька принцеса»
Якщо діти - квіти життя, то ця дитина була квітучим кактусом.
«Новий дозор»
Аромат - душа квітки.
«Двадцять тисяч льє під водою»
На самоті людина нагадує собою нерозкритий бутон: ми здогадуємося про красу квітки, але побачити її не можемо.
«Канони»
Адже всі мрії так - спочатку народжуються в уяві, а потім здебільшого терплять крах за те, що посміли виростати бeз коренів, як інші квіти і дерева Адже всі мрії так - і в тому їх трагічна необхідність в пізнанні добра і зла
«Плаха»
Мені подобається, коли квіти ростуть, але, зірвані, вони втрачають для мене принадність. Я бачу, як вони приречені смерті, і мені стає сумно від цього подібності їх з життям. Я ніколи не дарую квітів тим, кого люблю, і не бажаю приймати їх від того, хто мені дорогий.
«Городок»
Читаючи добрі книги, ми поливаємо квіти, які ростуть в нас.
«Кнігармонія»
Розповідають, що одного разу мудрецю Чжу-ан Чжоу наснилося, що він метелик. Він весело пурхав з квітки на квітку і був щасливий. Він не знав, що він - Чжоу. Але потім він прокинувся і здивувався тому, що він - Чжоу. «Дивна річ, - подумав він, - то чи Чжоу снилося, що він - метелик, чи то метелику сниться зараз, що вона - Чжоу? »
«Щоденник божевільного»
Коли зірвеш квітку, гілка повернеться на колишнє місце. Не так з квітами серця.
«Бальтазар»
Біда завжди ходить поруч з нами, варто лише з необережності або через незнання відкрити двері і впустити її в свій будинок. Щастя ж, навпаки, капризне і важкодоступне, і далеко не у кожного вистачить мудрості і терпіння, достатнього для залучення настільки рідкісного гостя. Біда приходить незваною, привільно розташовується на хозяйському місці, і потім її важко вже зупинити або вигнати. Щастя нагадує екзотичну квітку, вибагливу і крихку, плекану старанням і розсудливістю.
«Обличчя для божевільною принцеси»
Ти говориш, що любиш квіти і ти зриваєш їх.
Ти говориш, що любиш собак і ти саджаєш їх на ланцюг.
Ти говориш, що любиш птахів і поміщаєш їх в клітини.
Ти говориш, що любиш мене, я переляканий.
Жан Кокто
У своїх мріях люди завжди виходять з того, що любов нескінченна. Ніби як один раз увійшов в воду і пливеш все життя. Таке буває, але рідко. Резерв любові у кожного свій. Кого-то вистачає на рік, когось на п'ять років, кого-то на десять. Жодна квітка не може цвісти нескінченно. Пора цвітіння рано чи пізно пройде, і тоді ти відчуєш себе дурним метеликом, який завис над облетілою квіткою.
«Таня Гроттер і прокляття некромага»
Замість того, щоб нарікати, що троянда має шипи, я радію, що над шипами - троянда і кущ дає квіти.По німецькій приказці - з будь-якого свинства можна викроїти шматок шинки.
Жозеф Жубер
Дороги, що ведуть до мистецтва, сповнені тернів, але на них вдається зривати і прекрасні квіти.
Жорж Санд
Улюблена квітка - це в першу чергу відмова від всіх інших квіток.
«Цитадель»
Для чоловіка любити означає зірвати квітку жіночої краси, помістити в оранжерею, де вона буде відчувати себе в безпеці, і дбайливо зберігати її поки час не змусить її поблекнуть. Тоді чоловіки вирушають рвати інші квіти.
Марк Леві
З кожного насінини виростає квітка, якщо за ним доглядати, і любов - таке ж насіннячко.
«Не вірю. Чи не сподіваюся. Люблю »
Ромашка - це квітка, яка бореться за своє кохання до останньої пелюстки.
Борис Юзефович Крутієр
Якщо ти любиш квітку - єдину, якої більше немає ні на одній з багатьох мільйонів зірок, цього досить: дивишся на небо і відчуваєш себе щасливим. І кажеш собі: «Десь там і моя квітка»
«Маленький принц»
Твій сонячне світло посміхається зимових днів мого серця, ні на мить не сумніваючись у поверненні його весняних квітів.
Рабіндранат Тагор
- Так як метелики харчуються нектаром, квіти виробляють цей нектар. Тому метелики забирають його з собою. А коли квітка зрізають через її красу, сумує від цього метелик?
- йому залишається лише знайти нову квітку, так адже?
- Весь світ - це поле квітів.
Темний дворецький
Квітка польова та бур'ян виросли на одному грунті - один, щоб прикрасити собою світ, інший - марний. Так і ви у квітів повчіться, як вносити красу в життя там, де інші вносять лише неподобство і сміття. Чи не від умов, але від вас залежить, що дати. Бур'янам житті не уподібнимося, краще - квітам.
«Грані Агні Йоги»
Час, зібраний,
стислий, точно
японська
паперова квітка.
один дотик
пам'яті - і все розкриється, обернеться
прозорою росою
думки, весняним
вітерцем, чудовими
квітами - величезними,
яких не буває в житті.
Рей Бредбері
Варто тільки померти, вони тебе відразу ж запроторять! Одна надія, що, коли я помру, знайдеться розумна людина, додумається викинути моє тіло в річку, чи що. Куди завгодно - тільки не на це дуремарське кладовище. Ще прийдуть по неділях, класти тобі квіти на живіт. Ось теж нісенітниця собача! На якого дідька мерцеві квіти? Кому вони потрібні?
«Над прірвою в житі»
Нічого я тоді не розумів! Треба було судити не за словами, а за справами. Вона дарувала мені свій аромат, осяювала моє життя. Я не повинен був бігти. За цими жалюгідними хитрощами треба було вгадати ніжність. Квіти так непослідовні! Але я був занадто молодий, щоб уміти любити.
Антуан де Сент-Екзюпері
Він дивився на неї, як дивиться людина на зірвану їм і зів'ялу квітку, в якій він ніяк не дізнається красу, за яку він зірвав і знищив її. «Анна Кареніна»
Лев Миколайович Толстой
Зараз я згадую слова бабусі, яка говорила, що любов - це коли хочеш з кимось переживати всі чотири пори року. Коли хочеш бігти з кимось від весняної грози під посипаний квітами бузок, а влітку збирати з кимось ягоди і купатися в річці. Восени разом варити варення і заклеювати вікна від холоду. Взимку - допомагати пережити нежить і довгі вечори, а коли стане холодно - разом топити піч. Так говорила бабуся. "Мартіна" Я.Вишневський
Існують серця ніжні, тендітні, як квіти, і вони ламаються від легкого дотику, якого навіть не відчують інші серця-мінерали.
Оноре де Бальзак
Я подарую Тобі квіти,
Душа моя того бажає
Вони небесної краси,
За ними мій дракон літає
Вони схожі на мрії,
В які відкрито кришку
Я подарую тобі квіти
З диханням люблячого серця
Сергій Федоров
Це все одно, що отримати букет зірваних квітів і позбутися задоволення збирати їх самому.
Оскар Уайльд
Ось шарфом рожевого кольору
Світанок укутав горизонт.
Весна юна і так легко одягнена
Знову розкриє різнокольорову парасольку.
З золотого волосся промені линуть,
Квіти постелить їй земля,
І спячий світ змусять стрепенутися
Її словам: -Ти, чекав мене не даремно
Сергій Федоров
ЩОБ ЖИТИ ТРЕБА СОНЦЕ, СВОБОДА І МАЛЕНЬКА КВІТКА (Г. Х. Андерсен)
Переклала з російської мови.
4.05.18 7.20
Квіти (вислови,погляди),частина 2.
Квіти - залишки раю на землі.
Іоанн Кронштадтський
Щаслива квітка, розквітша там, де посадив її Господь(автор невідомий)
Поки квітці кохання добре в сімейному горщику, квітам життя, що сидить на горщиках, теж добре."
Олена Єрмолова
Вчення - це лише один з пелюсток тієї квітки, яка називається вихованням.
В. О. Сухомлинський
Як люди повірять в компанію, якщо все що вони бачать день у день - це пара засохлих квітів і вогнегасник?
Річард Бренсон
Кохання - чудова квітка, але потрібна відвага, щоб підійти й зірвати її на краю прірви.
Фредерік Стендаль
Кохання творить дива. Той, кого любиш гарнішає на очах, немов розквітає. Точно також і з садом. Завдяки любові, сад росте, квіти стають пишними і яскравими. Все це я дізнався давним-давно від однієї дивовижної жінки.
Генрієтта і Міранда притихли. Обидві розуміли: ця людина буде вічно любити свою єдину. Ту саму, про яку він з ніжністю згадує, саджаючи квіти в саду.
«Французький садівник»
Шкіра жінки те саме, що аромат для квітки
«Петро Перший»
Жінка, яка оживає під поглядом коханого, мабуть дає більш яскравий доказ своєї любові, ніж та, що вмирає, уражена сумнівом, або в'яне, як квітка, позбавлена життєвих соків.
«Лілія долини»
Істинна пристрасть подібна прекрасній квітці, яка особливо полонить погляд, коли вона виросла на безплідному грунті.
«Лілія долини»
Життя наше, життя людське подібно квітці, пишно розквітлій в полі: прийшов козел, з'їв її - немає квітки
«Іванов»
Це квітка без аромату, - помічали люди похилого віку. - Нині багато дівчат схожі на такі квіти. Доторкнешся - а вони паперові
«Літній ранок, літня ніч»
Взагалі здається, що існує два типи людей: справжні і штучні, як зазвичай говорять діти-квіти. Справжні люди самі приймають рішення, а штучні чекають подарунків долі.
«Люди, які грають в ігри»
Це розквітало кохання, змушуючи цвісти все кругом: кохання - небесна квітка, ще більш сяюча, більш аромата, ніж всі земні квіти.
«Чорний тюльпан»
Мені просто потрібна увага. Я не вимагаю багато. Мені потрібно просто увагу. Як жити, якщо ти не відчуваєш, що про тебе думають, мріють? Це нестерпно. Квітка не може без сонця, і я не можу без уваги. Це ж так природно
«Маленька принцеса»
Якщо діти - квіти життя, то ця дитина була квітучим кактусом.
«Новий дозор»
Аромат - душа квітки.
«Двадцять тисяч льє під водою»
На самоті людина нагадує собою нерозкритий бутон: ми здогадуємося про красу квітки, але побачити її не можемо.
«Канони»
Адже всі мрії так - спочатку народжуються в уяві, а потім здебільшого терплять крах за те, що посміли виростати бeз коренів, як інші квіти і дерева Адже всі мрії так - і в тому їх трагічна необхідність в пізнанні добра і зла
«Плаха»
Мені подобається, коли квіти ростуть, але, зірвані, вони втрачають для мене принадність. Я бачу, як вони приречені смерті, і мені стає сумно від цього подібності їх з життям. Я ніколи не дарую квітів тим, кого люблю, і не бажаю приймати їх від того, хто мені дорогий.
«Городок»
Читаючи добрі книги, ми поливаємо квіти, які ростуть в нас.
«Кнігармонія»
Розповідають, що одного разу мудрецю Чжу-ан Чжоу наснилося, що він метелик. Він весело пурхав з квітки на квітку і був щасливий. Він не знав, що він - Чжоу. Але потім він прокинувся і здивувався тому, що він - Чжоу. «Дивна річ, - подумав він, - то чи Чжоу снилося, що він - метелик, чи то метелику сниться зараз, що вона - Чжоу? »
«Щоденник божевільного»
Коли зірвеш квітку, гілка повернеться на колишнє місце. Не так з квітами серця.
«Бальтазар»
Біда завжди ходить поруч з нами, варто лише з необережності або через незнання відкрити двері і впустити її в свій будинок. Щастя ж, навпаки, капризне і важкодоступне, і далеко не у кожного вистачить мудрості і терпіння, достатнього для залучення настільки рідкісного гостя. Біда приходить незваною, привільно розташовується на хозяйському місці, і потім її важко вже зупинити або вигнати. Щастя нагадує екзотичну квітку, вибагливу і крихку, плекану старанням і розсудливістю.
«Обличчя для божевільною принцеси»
Ти говориш, що любиш квіти і ти зриваєш їх.
Ти говориш, що любиш собак і ти саджаєш їх на ланцюг.
Ти говориш, що любиш птахів і поміщаєш їх в клітини.
Ти говориш, що любиш мене, я переляканий.
Жан Кокто
У своїх мріях люди завжди виходять з того, що любов нескінченна. Ніби як один раз увійшов в воду і пливеш все життя. Таке буває, але рідко. Резерв любові у кожного свій. Кого-то вистачає на рік, когось на п'ять років, кого-то на десять. Жодна квітка не може цвісти нескінченно. Пора цвітіння рано чи пізно пройде, і тоді ти відчуєш себе дурним метеликом, який завис над облетілою квіткою.
«Таня Гроттер і прокляття некромага»
Замість того, щоб нарікати, що троянда має шипи, я радію, що над шипами - троянда і кущ дає квіти.По німецькій приказці - з будь-якого свинства можна викроїти шматок шинки.
Жозеф Жубер
Дороги, що ведуть до мистецтва, сповнені тернів, але на них вдається зривати і прекрасні квіти.
Жорж Санд
Улюблена квітка - це в першу чергу відмова від всіх інших квіток.
«Цитадель»
Для чоловіка любити означає зірвати квітку жіночої краси, помістити в оранжерею, де вона буде відчувати себе в безпеці, і дбайливо зберігати її поки час не змусить її поблекнуть. Тоді чоловіки вирушають рвати інші квіти.
Марк Леві
З кожного насінини виростає квітка, якщо за ним доглядати, і любов - таке ж насіннячко.
«Не вірю. Чи не сподіваюся. Люблю »
Ромашка - це квітка, яка бореться за своє кохання до останньої пелюстки.
Борис Юзефович Крутієр
Якщо ти любиш квітку - єдину, якої більше немає ні на одній з багатьох мільйонів зірок, цього досить: дивишся на небо і відчуваєш себе щасливим. І кажеш собі: «Десь там і моя квітка»
«Маленький принц»
Твій сонячне світло посміхається зимових днів мого серця, ні на мить не сумніваючись у поверненні його весняних квітів.
Рабіндранат Тагор
- Так як метелики харчуються нектаром, квіти виробляють цей нектар. Тому метелики забирають його з собою. А коли квітка зрізають через її красу, сумує від цього метелик?
- йому залишається лише знайти нову квітку, так адже?
- Весь світ - це поле квітів.
Темний дворецький
Квітка польова та бур'ян виросли на одному грунті - один, щоб прикрасити собою світ, інший - марний. Так і ви у квітів повчіться, як вносити красу в життя там, де інші вносять лише неподобство і сміття. Чи не від умов, але від вас залежить, що дати. Бур'янам житті не уподібнимося, краще - квітам.
«Грані Агні Йоги»
Час, зібраний,
стислий, точно
японська
паперова квітка.
один дотик
пам'яті - і все розкриється, обернеться
прозорою росою
думки, весняним
вітерцем, чудовими
квітами - величезними,
яких не буває в житті.
Рей Бредбері
Варто тільки померти, вони тебе відразу ж запроторять! Одна надія, що, коли я помру, знайдеться розумна людина, додумається викинути моє тіло в річку, чи що. Куди завгодно - тільки не на це дуремарське кладовище. Ще прийдуть по неділях, класти тобі квіти на живіт. Ось теж нісенітниця собача! На якого дідька мерцеві квіти? Кому вони потрібні?
«Над прірвою в житі»
Нічого я тоді не розумів! Треба було судити не за словами, а за справами. Вона дарувала мені свій аромат, осяювала моє життя. Я не повинен був бігти. За цими жалюгідними хитрощами треба було вгадати ніжність. Квіти так непослідовні! Але я був занадто молодий, щоб уміти любити.
Антуан де Сент-Екзюпері
Він дивився на неї, як дивиться людина на зірвану їм і зів'ялу квітку, в якій він ніяк не дізнається красу, за яку він зірвав і знищив її. «Анна Кареніна»
Лев Миколайович Толстой
Зараз я згадую слова бабусі, яка говорила, що любов - це коли хочеш з кимось переживати всі чотири пори року. Коли хочеш бігти з кимось від весняної грози під посипаний квітами бузок, а влітку збирати з кимось ягоди і купатися в річці. Восени разом варити варення і заклеювати вікна від холоду. Взимку - допомагати пережити нежить і довгі вечори, а коли стане холодно - разом топити піч. Так говорила бабуся. "Мартіна" Я.Вишневський
Існують серця ніжні, тендітні, як квіти, і вони ламаються від легкого дотику, якого навіть не відчують інші серця-мінерали.
Оноре де Бальзак
Я подарую Тобі квіти,
Душа моя того бажає
Вони небесної краси,
За ними мій дракон літає
Вони схожі на мрії,
В які відкрито кришку
Я подарую тобі квіти
З диханням люблячого серця
Сергій Федоров
Це все одно, що отримати букет зірваних квітів і позбутися задоволення збирати їх самому.
Оскар Уайльд
Ось шарфом рожевого кольору
Світанок укутав горизонт.
Весна юна і так легко одягнена
Знову розкриє різнокольорову парасольку.
З золотого волосся промені линуть,
Квіти постелить їй земля,
І спячий світ змусять стрепенутися
Її словам: -Ти, чекав мене не даремно
Сергій Федоров
ЩОБ ЖИТИ ТРЕБА СОНЦЕ, СВОБОДА І МАЛЕНЬКА КВІТКА (Г. Х. Андерсен)
Переклала з російської мови.
4.05.18 7.20
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
