Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.15
00:20
Чого хоче жінка, того хоче Бог,
а ти про що мрієш, панянко?
Усе в тебе є: на полиці — Ван Гог,
у серці палаючім — Данко.
В піалі фаянсовій щедрі дари:
червона смородина, сливи.
Корицею пахнуть твої вечори,
терпкими кислицями зливи.
а ти про що мрієш, панянко?
Усе в тебе є: на полиці — Ван Гог,
у серці палаючім — Данко.
В піалі фаянсовій щедрі дари:
червона смородина, сливи.
Корицею пахнуть твої вечори,
терпкими кислицями зливи.
2025.12.14
22:21
Зима невідчутна і геть невловима.
Непрошений сніг скиглить, проситься в рими.
Куди ж закотилась її булава?
Напевно, порожня зими голова.
Ми втратили зиму, як грізний двобій
Переднього краю ідей і вогнів.
Непрошений сніг скиглить, проситься в рими.
Куди ж закотилась її булава?
Напевно, порожня зими голова.
Ми втратили зиму, як грізний двобій
Переднього краю ідей і вогнів.
2025.12.14
18:39
Той ряд бабусь,
Що квіти продають на Байковім, –
Здається вічний.
Їх або смерть обходить стороною,
Або ж вони…
Bже встигли побувати на тім світі.
Порозумілися з Хароном
І вдосвіта вертаються до нас.
Що квіти продають на Байковім, –
Здається вічний.
Їх або смерть обходить стороною,
Або ж вони…
Bже встигли побувати на тім світі.
Порозумілися з Хароном
І вдосвіта вертаються до нас.
2025.12.14
17:36
Цвіркун очерету співає сонети зірок,
А море зелене озерне
підспівує шелестом:
Тихо падають краплі, пугач Улісс
Чекає рибалку, в якого кишені
Повні каштанів, які назбирав
У світлі жовтого ліхтаря Місяця
На вулиці нео
А море зелене озерне
підспівує шелестом:
Тихо падають краплі, пугач Улісс
Чекає рибалку, в якого кишені
Повні каштанів, які назбирав
У світлі жовтого ліхтаря Місяця
На вулиці нео
2025.12.14
15:10
По піску у Сахарі ідуть,
Угоряють від спеки пінгвіни,
Перевернута метеосуть -
Модернового хеллоуіну.
Все у світі тепер навпаки --
Вже снігами мандрують верблюди...
Сніг скупий, ніби зниклі рядки,
Угоряють від спеки пінгвіни,
Перевернута метеосуть -
Модернового хеллоуіну.
Все у світі тепер навпаки --
Вже снігами мандрують верблюди...
Сніг скупий, ніби зниклі рядки,
2025.12.14
11:48
Туман висів, як молоко густий.
В такому дуже легко заблукати.
І будеш вихід цілий день шукати,
І колами ходити в пастці тій.
Коли він свою гаву упіймав
І не помітив. Мов мара вхопила
В свої обійми. Коли відпустила,
Товаришів уже і слід пропав.
В такому дуже легко заблукати.
І будеш вихід цілий день шукати,
І колами ходити в пастці тій.
Коли він свою гаву упіймав
І не помітив. Мов мара вхопила
В свої обійми. Коли відпустила,
Товаришів уже і слід пропав.
2025.12.14
10:33
Якби усі людей любили,
То, звісно, в думці не було б війни.
Але в сучасників гора вини,
Яка і породила бійню.
Зупинить хто це божевілля,
Що вміщує в собі ненависть,зло.
Горить у полум'ї людина й тло,
То, звісно, в думці не було б війни.
Але в сучасників гора вини,
Яка і породила бійню.
Зупинить хто це божевілля,
Що вміщує в собі ненависть,зло.
Горить у полум'ї людина й тло,
2025.12.14
10:29
Красою приваблював завше,
літав за туманами в брід.
Тонув комашнею у чаші —
п'янким і бентежним був світ.
Із кокона гусені вийшов
метелик у ясну блакить.
Віночком заврунилась вишня —
сніжисто на сонці ярить.
літав за туманами в брід.
Тонув комашнею у чаші —
п'янким і бентежним був світ.
Із кокона гусені вийшов
метелик у ясну блакить.
Віночком заврунилась вишня —
сніжисто на сонці ярить.
2025.12.14
09:23
Перед мною уранці
Натюрморти малі -
Чай видніється в склянці
Та папір на столі.
А ще фрукти і квіти
Кличуть часто в політ
Мрії з настрою звиті,
Думам різним услід.
Натюрморти малі -
Чай видніється в склянці
Та папір на столі.
А ще фрукти і квіти
Кличуть часто в політ
Мрії з настрою звиті,
Думам різним услід.
2025.12.14
06:11
Стіна що із пророцтвами
По швах потріскує
На інструменті смерті ще
Яскраві сонця вилиски
Ще навпіл роздираєшся
І снами і кошмарами
О хто вінка поклав би там
Де тиша крик затьмарить?
По швах потріскує
На інструменті смерті ще
Яскраві сонця вилиски
Ще навпіл роздираєшся
І снами і кошмарами
О хто вінка поклав би там
Де тиша крик затьмарить?
2025.12.14
04:43
Мені приємно у твоєму товаристві.
Я навіть не навиджу тебе.
Можливо, зазнайомимося близько й
колись-то збіг обставин приведе
нам кілька років пережити разом.
Тобі подібну я подеколи шукав
і ти не проти. Звісно, не відразу.
Я навіть не навиджу тебе.
Можливо, зазнайомимося близько й
колись-то збіг обставин приведе
нам кілька років пережити разом.
Тобі подібну я подеколи шукав
і ти не проти. Звісно, не відразу.
2025.12.14
02:46
Повстань!
Страшний бо Суд іде,
почеплений, як материнська плата,
немов дощу тяжка мені заплата,
та батьківський нечуваний
хардрайв.
Прівіт, мала.
Страшний бо Суд іде,
почеплений, як материнська плата,
немов дощу тяжка мені заплата,
та батьківський нечуваний
хардрайв.
Прівіт, мала.
2025.12.14
00:08
Було колись під шістдесят,
А ви ще вештали думками…
Поміж віршованих цитат
Цідили ніжними струмками…
І що ж такого в тих думках?
Думки з думок втечуть у вірші,
А вас пошлють за шістдесят
Й струмки на вигляд стануть інші…
А ви ще вештали думками…
Поміж віршованих цитат
Цідили ніжними струмками…
І що ж такого в тих думках?
Думки з думок втечуть у вірші,
А вас пошлють за шістдесят
Й струмки на вигляд стануть інші…
2025.12.13
23:44
Послання віків скупі, як сніг,
Що грайливо мерехтить в місячному сяйві,
але це не біда*.
Сни ллються, як симфонії з радіо «Люксембург»,
з просторів небес, що хмарами оповиті,
але там ніколи не було симфоній…
Що грайливо мерехтить в місячному сяйві,
але це не біда*.
Сни ллються, як симфонії з радіо «Люксембург»,
з просторів небес, що хмарами оповиті,
але там ніколи не було симфоній…
2025.12.13
21:01
Сніг скупий, як послання віків,
Мерехтить у грайливій сюїті.
І симфонія ллється зі снів
У просторах, що небом сповиті.
Сніг скупий, ніби зниклі рядки
У віршах, що прийшли із нікуди.
Сніг скупий, ніби помах руки.
Мерехтить у грайливій сюїті.
І симфонія ллється зі снів
У просторах, що небом сповиті.
Сніг скупий, ніби зниклі рядки
У віршах, що прийшли із нікуди.
Сніг скупий, ніби помах руки.
2025.12.13
16:56
Дощ крижаний у шибу - музика крапель мерзлих.
Колеться сон у друзки, сиплеться за вікно.
Ближче до ранку дійсність, ніч неохоче кресне.
І на окрайці неба синій цвіте вінок.
Зорі тум утерла сірим своїм подолом -
Виглянули, обмиті, жаль, що всього н
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Колеться сон у друзки, сиплеться за вікно.
Ближче до ранку дійсність, ніч неохоче кресне.
І на окрайці неба синій цвіте вінок.
Зорі тум утерла сірим своїм подолом -
Виглянули, обмиті, жаль, що всього н
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Квіти - залишки раю на землі
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Квіти - залишки раю на землі
Погляд на мудрість.
Квіти (вислови,погляди),частина 2.
Квіти - залишки раю на землі.
Іоанн Кронштадтський
Щаслива квітка, розквітша там, де посадив її Господь(автор невідомий)
Поки квітці кохання добре в сімейному горщику, квітам життя, що сидить на горщиках, теж добре."
Олена Єрмолова
Вчення - це лише один з пелюсток тієї квітки, яка називається вихованням.
В. О. Сухомлинський
Як люди повірять в компанію, якщо все що вони бачать день у день - це пара засохлих квітів і вогнегасник?
Річард Бренсон
Кохання - чудова квітка, але потрібна відвага, щоб підійти й зірвати її на краю прірви.
Фредерік Стендаль
Кохання творить дива. Той, кого любиш гарнішає на очах, немов розквітає. Точно також і з садом. Завдяки любові, сад росте, квіти стають пишними і яскравими. Все це я дізнався давним-давно від однієї дивовижної жінки.
Генрієтта і Міранда притихли. Обидві розуміли: ця людина буде вічно любити свою єдину. Ту саму, про яку він з ніжністю згадує, саджаючи квіти в саду.
«Французький садівник»
Шкіра жінки те саме, що аромат для квітки
«Петро Перший»
Жінка, яка оживає під поглядом коханого, мабуть дає більш яскравий доказ своєї любові, ніж та, що вмирає, уражена сумнівом, або в'яне, як квітка, позбавлена життєвих соків.
«Лілія долини»
Істинна пристрасть подібна прекрасній квітці, яка особливо полонить погляд, коли вона виросла на безплідному грунті.
«Лілія долини»
Життя наше, життя людське подібно квітці, пишно розквітлій в полі: прийшов козел, з'їв її - немає квітки
«Іванов»
Це квітка без аромату, - помічали люди похилого віку. - Нині багато дівчат схожі на такі квіти. Доторкнешся - а вони паперові
«Літній ранок, літня ніч»
Взагалі здається, що існує два типи людей: справжні і штучні, як зазвичай говорять діти-квіти. Справжні люди самі приймають рішення, а штучні чекають подарунків долі.
«Люди, які грають в ігри»
Це розквітало кохання, змушуючи цвісти все кругом: кохання - небесна квітка, ще більш сяюча, більш аромата, ніж всі земні квіти.
«Чорний тюльпан»
Мені просто потрібна увага. Я не вимагаю багато. Мені потрібно просто увагу. Як жити, якщо ти не відчуваєш, що про тебе думають, мріють? Це нестерпно. Квітка не може без сонця, і я не можу без уваги. Це ж так природно
«Маленька принцеса»
Якщо діти - квіти життя, то ця дитина була квітучим кактусом.
«Новий дозор»
Аромат - душа квітки.
«Двадцять тисяч льє під водою»
На самоті людина нагадує собою нерозкритий бутон: ми здогадуємося про красу квітки, але побачити її не можемо.
«Канони»
Адже всі мрії так - спочатку народжуються в уяві, а потім здебільшого терплять крах за те, що посміли виростати бeз коренів, як інші квіти і дерева Адже всі мрії так - і в тому їх трагічна необхідність в пізнанні добра і зла
«Плаха»
Мені подобається, коли квіти ростуть, але, зірвані, вони втрачають для мене принадність. Я бачу, як вони приречені смерті, і мені стає сумно від цього подібності їх з життям. Я ніколи не дарую квітів тим, кого люблю, і не бажаю приймати їх від того, хто мені дорогий.
«Городок»
Читаючи добрі книги, ми поливаємо квіти, які ростуть в нас.
«Кнігармонія»
Розповідають, що одного разу мудрецю Чжу-ан Чжоу наснилося, що він метелик. Він весело пурхав з квітки на квітку і був щасливий. Він не знав, що він - Чжоу. Але потім він прокинувся і здивувався тому, що він - Чжоу. «Дивна річ, - подумав він, - то чи Чжоу снилося, що він - метелик, чи то метелику сниться зараз, що вона - Чжоу? »
«Щоденник божевільного»
Коли зірвеш квітку, гілка повернеться на колишнє місце. Не так з квітами серця.
«Бальтазар»
Біда завжди ходить поруч з нами, варто лише з необережності або через незнання відкрити двері і впустити її в свій будинок. Щастя ж, навпаки, капризне і важкодоступне, і далеко не у кожного вистачить мудрості і терпіння, достатнього для залучення настільки рідкісного гостя. Біда приходить незваною, привільно розташовується на хозяйському місці, і потім її важко вже зупинити або вигнати. Щастя нагадує екзотичну квітку, вибагливу і крихку, плекану старанням і розсудливістю.
«Обличчя для божевільною принцеси»
Ти говориш, що любиш квіти і ти зриваєш їх.
Ти говориш, що любиш собак і ти саджаєш їх на ланцюг.
Ти говориш, що любиш птахів і поміщаєш їх в клітини.
Ти говориш, що любиш мене, я переляканий.
Жан Кокто
У своїх мріях люди завжди виходять з того, що любов нескінченна. Ніби як один раз увійшов в воду і пливеш все життя. Таке буває, але рідко. Резерв любові у кожного свій. Кого-то вистачає на рік, когось на п'ять років, кого-то на десять. Жодна квітка не може цвісти нескінченно. Пора цвітіння рано чи пізно пройде, і тоді ти відчуєш себе дурним метеликом, який завис над облетілою квіткою.
«Таня Гроттер і прокляття некромага»
Замість того, щоб нарікати, що троянда має шипи, я радію, що над шипами - троянда і кущ дає квіти.По німецькій приказці - з будь-якого свинства можна викроїти шматок шинки.
Жозеф Жубер
Дороги, що ведуть до мистецтва, сповнені тернів, але на них вдається зривати і прекрасні квіти.
Жорж Санд
Улюблена квітка - це в першу чергу відмова від всіх інших квіток.
«Цитадель»
Для чоловіка любити означає зірвати квітку жіночої краси, помістити в оранжерею, де вона буде відчувати себе в безпеці, і дбайливо зберігати її поки час не змусить її поблекнуть. Тоді чоловіки вирушають рвати інші квіти.
Марк Леві
З кожного насінини виростає квітка, якщо за ним доглядати, і любов - таке ж насіннячко.
«Не вірю. Чи не сподіваюся. Люблю »
Ромашка - це квітка, яка бореться за своє кохання до останньої пелюстки.
Борис Юзефович Крутієр
Якщо ти любиш квітку - єдину, якої більше немає ні на одній з багатьох мільйонів зірок, цього досить: дивишся на небо і відчуваєш себе щасливим. І кажеш собі: «Десь там і моя квітка»
«Маленький принц»
Твій сонячне світло посміхається зимових днів мого серця, ні на мить не сумніваючись у поверненні його весняних квітів.
Рабіндранат Тагор
- Так як метелики харчуються нектаром, квіти виробляють цей нектар. Тому метелики забирають його з собою. А коли квітка зрізають через її красу, сумує від цього метелик?
- йому залишається лише знайти нову квітку, так адже?
- Весь світ - це поле квітів.
Темний дворецький
Квітка польова та бур'ян виросли на одному грунті - один, щоб прикрасити собою світ, інший - марний. Так і ви у квітів повчіться, як вносити красу в життя там, де інші вносять лише неподобство і сміття. Чи не від умов, але від вас залежить, що дати. Бур'янам житті не уподібнимося, краще - квітам.
«Грані Агні Йоги»
Час, зібраний,
стислий, точно
японська
паперова квітка.
один дотик
пам'яті - і все розкриється, обернеться
прозорою росою
думки, весняним
вітерцем, чудовими
квітами - величезними,
яких не буває в житті.
Рей Бредбері
Варто тільки померти, вони тебе відразу ж запроторять! Одна надія, що, коли я помру, знайдеться розумна людина, додумається викинути моє тіло в річку, чи що. Куди завгодно - тільки не на це дуремарське кладовище. Ще прийдуть по неділях, класти тобі квіти на живіт. Ось теж нісенітниця собача! На якого дідька мерцеві квіти? Кому вони потрібні?
«Над прірвою в житі»
Нічого я тоді не розумів! Треба було судити не за словами, а за справами. Вона дарувала мені свій аромат, осяювала моє життя. Я не повинен був бігти. За цими жалюгідними хитрощами треба було вгадати ніжність. Квіти так непослідовні! Але я був занадто молодий, щоб уміти любити.
Антуан де Сент-Екзюпері
Він дивився на неї, як дивиться людина на зірвану їм і зів'ялу квітку, в якій він ніяк не дізнається красу, за яку він зірвав і знищив її. «Анна Кареніна»
Лев Миколайович Толстой
Зараз я згадую слова бабусі, яка говорила, що любов - це коли хочеш з кимось переживати всі чотири пори року. Коли хочеш бігти з кимось від весняної грози під посипаний квітами бузок, а влітку збирати з кимось ягоди і купатися в річці. Восени разом варити варення і заклеювати вікна від холоду. Взимку - допомагати пережити нежить і довгі вечори, а коли стане холодно - разом топити піч. Так говорила бабуся. "Мартіна" Я.Вишневський
Існують серця ніжні, тендітні, як квіти, і вони ламаються від легкого дотику, якого навіть не відчують інші серця-мінерали.
Оноре де Бальзак
Я подарую Тобі квіти,
Душа моя того бажає
Вони небесної краси,
За ними мій дракон літає
Вони схожі на мрії,
В які відкрито кришку
Я подарую тобі квіти
З диханням люблячого серця
Сергій Федоров
Це все одно, що отримати букет зірваних квітів і позбутися задоволення збирати їх самому.
Оскар Уайльд
Ось шарфом рожевого кольору
Світанок укутав горизонт.
Весна юна і так легко одягнена
Знову розкриє різнокольорову парасольку.
З золотого волосся промені линуть,
Квіти постелить їй земля,
І спячий світ змусять стрепенутися
Її словам: -Ти, чекав мене не даремно
Сергій Федоров
ЩОБ ЖИТИ ТРЕБА СОНЦЕ, СВОБОДА І МАЛЕНЬКА КВІТКА (Г. Х. Андерсен)
Переклала з російської мови.
4.05.18 7.20
Квіти (вислови,погляди),частина 2.
Квіти - залишки раю на землі.
Іоанн Кронштадтський
Щаслива квітка, розквітша там, де посадив її Господь(автор невідомий)
Поки квітці кохання добре в сімейному горщику, квітам життя, що сидить на горщиках, теж добре."
Олена Єрмолова
Вчення - це лише один з пелюсток тієї квітки, яка називається вихованням.
В. О. Сухомлинський
Як люди повірять в компанію, якщо все що вони бачать день у день - це пара засохлих квітів і вогнегасник?
Річард Бренсон
Кохання - чудова квітка, але потрібна відвага, щоб підійти й зірвати її на краю прірви.
Фредерік Стендаль
Кохання творить дива. Той, кого любиш гарнішає на очах, немов розквітає. Точно також і з садом. Завдяки любові, сад росте, квіти стають пишними і яскравими. Все це я дізнався давним-давно від однієї дивовижної жінки.
Генрієтта і Міранда притихли. Обидві розуміли: ця людина буде вічно любити свою єдину. Ту саму, про яку він з ніжністю згадує, саджаючи квіти в саду.
«Французький садівник»
Шкіра жінки те саме, що аромат для квітки
«Петро Перший»
Жінка, яка оживає під поглядом коханого, мабуть дає більш яскравий доказ своєї любові, ніж та, що вмирає, уражена сумнівом, або в'яне, як квітка, позбавлена життєвих соків.
«Лілія долини»
Істинна пристрасть подібна прекрасній квітці, яка особливо полонить погляд, коли вона виросла на безплідному грунті.
«Лілія долини»
Життя наше, життя людське подібно квітці, пишно розквітлій в полі: прийшов козел, з'їв її - немає квітки
«Іванов»
Це квітка без аромату, - помічали люди похилого віку. - Нині багато дівчат схожі на такі квіти. Доторкнешся - а вони паперові
«Літній ранок, літня ніч»
Взагалі здається, що існує два типи людей: справжні і штучні, як зазвичай говорять діти-квіти. Справжні люди самі приймають рішення, а штучні чекають подарунків долі.
«Люди, які грають в ігри»
Це розквітало кохання, змушуючи цвісти все кругом: кохання - небесна квітка, ще більш сяюча, більш аромата, ніж всі земні квіти.
«Чорний тюльпан»
Мені просто потрібна увага. Я не вимагаю багато. Мені потрібно просто увагу. Як жити, якщо ти не відчуваєш, що про тебе думають, мріють? Це нестерпно. Квітка не може без сонця, і я не можу без уваги. Це ж так природно
«Маленька принцеса»
Якщо діти - квіти життя, то ця дитина була квітучим кактусом.
«Новий дозор»
Аромат - душа квітки.
«Двадцять тисяч льє під водою»
На самоті людина нагадує собою нерозкритий бутон: ми здогадуємося про красу квітки, але побачити її не можемо.
«Канони»
Адже всі мрії так - спочатку народжуються в уяві, а потім здебільшого терплять крах за те, що посміли виростати бeз коренів, як інші квіти і дерева Адже всі мрії так - і в тому їх трагічна необхідність в пізнанні добра і зла
«Плаха»
Мені подобається, коли квіти ростуть, але, зірвані, вони втрачають для мене принадність. Я бачу, як вони приречені смерті, і мені стає сумно від цього подібності їх з життям. Я ніколи не дарую квітів тим, кого люблю, і не бажаю приймати їх від того, хто мені дорогий.
«Городок»
Читаючи добрі книги, ми поливаємо квіти, які ростуть в нас.
«Кнігармонія»
Розповідають, що одного разу мудрецю Чжу-ан Чжоу наснилося, що він метелик. Він весело пурхав з квітки на квітку і був щасливий. Він не знав, що він - Чжоу. Але потім він прокинувся і здивувався тому, що він - Чжоу. «Дивна річ, - подумав він, - то чи Чжоу снилося, що він - метелик, чи то метелику сниться зараз, що вона - Чжоу? »
«Щоденник божевільного»
Коли зірвеш квітку, гілка повернеться на колишнє місце. Не так з квітами серця.
«Бальтазар»
Біда завжди ходить поруч з нами, варто лише з необережності або через незнання відкрити двері і впустити її в свій будинок. Щастя ж, навпаки, капризне і важкодоступне, і далеко не у кожного вистачить мудрості і терпіння, достатнього для залучення настільки рідкісного гостя. Біда приходить незваною, привільно розташовується на хозяйському місці, і потім її важко вже зупинити або вигнати. Щастя нагадує екзотичну квітку, вибагливу і крихку, плекану старанням і розсудливістю.
«Обличчя для божевільною принцеси»
Ти говориш, що любиш квіти і ти зриваєш їх.
Ти говориш, що любиш собак і ти саджаєш їх на ланцюг.
Ти говориш, що любиш птахів і поміщаєш їх в клітини.
Ти говориш, що любиш мене, я переляканий.
Жан Кокто
У своїх мріях люди завжди виходять з того, що любов нескінченна. Ніби як один раз увійшов в воду і пливеш все життя. Таке буває, але рідко. Резерв любові у кожного свій. Кого-то вистачає на рік, когось на п'ять років, кого-то на десять. Жодна квітка не може цвісти нескінченно. Пора цвітіння рано чи пізно пройде, і тоді ти відчуєш себе дурним метеликом, який завис над облетілою квіткою.
«Таня Гроттер і прокляття некромага»
Замість того, щоб нарікати, що троянда має шипи, я радію, що над шипами - троянда і кущ дає квіти.По німецькій приказці - з будь-якого свинства можна викроїти шматок шинки.
Жозеф Жубер
Дороги, що ведуть до мистецтва, сповнені тернів, але на них вдається зривати і прекрасні квіти.
Жорж Санд
Улюблена квітка - це в першу чергу відмова від всіх інших квіток.
«Цитадель»
Для чоловіка любити означає зірвати квітку жіночої краси, помістити в оранжерею, де вона буде відчувати себе в безпеці, і дбайливо зберігати її поки час не змусить її поблекнуть. Тоді чоловіки вирушають рвати інші квіти.
Марк Леві
З кожного насінини виростає квітка, якщо за ним доглядати, і любов - таке ж насіннячко.
«Не вірю. Чи не сподіваюся. Люблю »
Ромашка - це квітка, яка бореться за своє кохання до останньої пелюстки.
Борис Юзефович Крутієр
Якщо ти любиш квітку - єдину, якої більше немає ні на одній з багатьох мільйонів зірок, цього досить: дивишся на небо і відчуваєш себе щасливим. І кажеш собі: «Десь там і моя квітка»
«Маленький принц»
Твій сонячне світло посміхається зимових днів мого серця, ні на мить не сумніваючись у поверненні його весняних квітів.
Рабіндранат Тагор
- Так як метелики харчуються нектаром, квіти виробляють цей нектар. Тому метелики забирають його з собою. А коли квітка зрізають через її красу, сумує від цього метелик?
- йому залишається лише знайти нову квітку, так адже?
- Весь світ - це поле квітів.
Темний дворецький
Квітка польова та бур'ян виросли на одному грунті - один, щоб прикрасити собою світ, інший - марний. Так і ви у квітів повчіться, як вносити красу в життя там, де інші вносять лише неподобство і сміття. Чи не від умов, але від вас залежить, що дати. Бур'янам житті не уподібнимося, краще - квітам.
«Грані Агні Йоги»
Час, зібраний,
стислий, точно
японська
паперова квітка.
один дотик
пам'яті - і все розкриється, обернеться
прозорою росою
думки, весняним
вітерцем, чудовими
квітами - величезними,
яких не буває в житті.
Рей Бредбері
Варто тільки померти, вони тебе відразу ж запроторять! Одна надія, що, коли я помру, знайдеться розумна людина, додумається викинути моє тіло в річку, чи що. Куди завгодно - тільки не на це дуремарське кладовище. Ще прийдуть по неділях, класти тобі квіти на живіт. Ось теж нісенітниця собача! На якого дідька мерцеві квіти? Кому вони потрібні?
«Над прірвою в житі»
Нічого я тоді не розумів! Треба було судити не за словами, а за справами. Вона дарувала мені свій аромат, осяювала моє життя. Я не повинен був бігти. За цими жалюгідними хитрощами треба було вгадати ніжність. Квіти так непослідовні! Але я був занадто молодий, щоб уміти любити.
Антуан де Сент-Екзюпері
Він дивився на неї, як дивиться людина на зірвану їм і зів'ялу квітку, в якій він ніяк не дізнається красу, за яку він зірвав і знищив її. «Анна Кареніна»
Лев Миколайович Толстой
Зараз я згадую слова бабусі, яка говорила, що любов - це коли хочеш з кимось переживати всі чотири пори року. Коли хочеш бігти з кимось від весняної грози під посипаний квітами бузок, а влітку збирати з кимось ягоди і купатися в річці. Восени разом варити варення і заклеювати вікна від холоду. Взимку - допомагати пережити нежить і довгі вечори, а коли стане холодно - разом топити піч. Так говорила бабуся. "Мартіна" Я.Вишневський
Існують серця ніжні, тендітні, як квіти, і вони ламаються від легкого дотику, якого навіть не відчують інші серця-мінерали.
Оноре де Бальзак
Я подарую Тобі квіти,
Душа моя того бажає
Вони небесної краси,
За ними мій дракон літає
Вони схожі на мрії,
В які відкрито кришку
Я подарую тобі квіти
З диханням люблячого серця
Сергій Федоров
Це все одно, що отримати букет зірваних квітів і позбутися задоволення збирати їх самому.
Оскар Уайльд
Ось шарфом рожевого кольору
Світанок укутав горизонт.
Весна юна і так легко одягнена
Знову розкриє різнокольорову парасольку.
З золотого волосся промені линуть,
Квіти постелить їй земля,
І спячий світ змусять стрепенутися
Її словам: -Ти, чекав мене не даремно
Сергій Федоров
ЩОБ ЖИТИ ТРЕБА СОНЦЕ, СВОБОДА І МАЛЕНЬКА КВІТКА (Г. Х. Андерсен)
Переклала з російської мови.
4.05.18 7.20
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
