ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
nbsp       Я розіллю л
                            І
               &

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві

Микола Соболь
2024.11.20 05:11
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,

Микола Дудар
2024.11.19 21:50
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…

Борис Костиря
2024.11.19 18:51
Я розпався на дві половини,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.

Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,

Сергій Губерначук
2024.11.19 13:51
Мені здається – я вже трішки твій,
а те, що я тобою не хворію,
є результатом згублених надій,
якими я щоразу червонію.

17 липня 1995 р., Київ
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Самослав Желіба
2024.05.20

Лайоль Босота
2024.04.15

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Геннадій Дегтярьов
2024.03.02

Теді Ем
2023.02.18

Анна Лисенко
2021.07.17

Валентина Інклюд
2021.01.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Анонім Я Саландяк (1955) / Критика | Аналітика

 Розуміння простого (по Канту)
“Гола тяма”
(bloße Bewußtsein-гола свідомість) .
Про просте найлегше сказати: усе складно!
    А виходячи з Канта (aus Immanuel Kant) я спромігся логічно сформулювати таке: чогось простого в повноцінному досвіді - немає! (“... weil das Einfache in ganz und gar keiner Erfahrung vorkommen kann... – ... бо просте в цілому і готовому ніякому досвіді траплятися може...” - (згідно словника) Критика чистого розуму Трансцендентальної методології Першого розділу Секція третя Дисципліна чистого розуму стосовно гіпотез...)
    ... Живий розум (“гола тяма”) – потребує логічно-простого!.. спробую бути відверто-голим-bloß біля Канта бронзового... пафосно виголошуючи: просто бути може – однак сумнівно!.. Смію стверджувати, що це слова Канта (вибрані): ... einfachen... sein mag... doch die Bedenklichkeit... Але... ось (про природу простоти) все-ціле речення, подане тут, на мій погляд, якомога логічно-простіше, тож:
    І Кант: Тож - хоч очевидно-абстрагований ДОКАЗ ПРОСТОЇ природи нашої мислячої сутності (субстанції-матерії), як похідної від єдності апперцепції-до чуттєвого (Apperzeption-до перцепція - до сприймання, пізнавання) - ЦІЛКОМ ПРИЙНЯТНИЙ, - ОДНАК проти, неминуче, постає невизначеність (СУМНІВНІСТЬ), отже: АБСОЛЮТНА ПРОСТОТА, тут-однак, не є поняттям, котре може з’явитись (постати), безпосередньо, з першого погляду (auf eine Wahrnehmung-за одне спостереження) , а слід (муситься) досягати її (абсолютної простоти), спочатку, відбираючи ідеї - як прості (bloß-голі) – щоб, потім, ущільнювати, не бачачи їх (у процесі) готовими, - як то-воно мені, ще ПОЧАТКОВОЮ ТЯМОЮ (bloße Bewußtsein-голою свідомістю) , бачилось (все-зразу), постаючи також і у всьому-попередньому мисленні (Denken) , зразу ж як ціле, і можливо - як щось-якесь вище (розуміння всього-воднораз), - а чи воно є (також) і одне простісіньке уявлення (einfache Vorstellung ist- поняття-нескладний сеанс є) , потрібне для ТЯМИ (Bewußtsein-свідомість, притомність, тяма) , і повинне відкриватися як знання про одиноку річ в собі (Dinges-справа, крихітка) , - тут (in welchem-в якій) (в свідомості-тямі), (де) й само мислення (Denken) має розміщуватися (sein kann-бути може).
ОТ ВАМ технічний переклад... для аналізу (згідно словника)
- Таким чином очевидно-ніби-уявно звідти гаданий-вважаний доказ простоти природи нашої мислячої-думаючої субстанції-матерії з-від згоди-одиниці-єдності апперцепції-попереднього сприйняття бути може, так стоїть йому однак сумнівність-непевність невідхильно проти: що-щоб, тут-там абсолютна простота однак ніяке поняття є, прямо за одне спостереження стосуючись ставати може, відбирати як ідеї голі змикаючи-цілісніші робити мусить, готові не для розгляду є, як мені гола свідомість-притомність, які в усім-насамперед мисленні містити-утримувати є, вищий-головний принаймні бути може, чи воно правда-хоч оскільки одне просте уявлення-поняття-вистава є, для притомності-свідомості і відомості-знання одної речі в собі відкривати бути повинне, в якій мислення одне-окреме містити-утримувати бути може”.
А ОСЬ у перекладі Ігоря Бурковського:
    Тож хоч яким би правдоподібним видавався гаданий доказ простої природи нашої мислячої субстанції, [посталий] з єдності апперцепції, усе ж таки йому неодмінно протистоїть сумнів: раз абсолютна простота не є поняття, яке може бути безпосередньо віднесене до сприйняття, а має бути лише виснувана як ідея, то геть незрозуміло, як чиста (bloße) свідомість, що міститься або принаймні може міститися в усякому мисленні , хоча в цьому аспекті вона є просте уявлення, повинне привести мене до усвідомлення та знання речі, у котрій єдино тільки й може міститися мислення.
ОТ ВАМ оригінальний текст.
Immanuel Kant: “So scheinbar daher auch der vermeintliche Beweis der einfachen Natur unserer denkenden Substanz aus der Einheit der Apperzeption sein mag, so steht ihm doch die Bedenklichkeit unabweislich entgegen: daß, da die absolute Einfachheit doch kein Begriff ist, der unmittelbar auf eine Wahrnehmung bezogen werden kann, sondern als Idee bloß geschlossen werden muß, gar nicht einzusehen ist, wie mich das bloße Bewußtsein, welches in allem Denken enthalten ist, oder wenigstens sein kann, ob es zwar sofern eine einfache Vorstellung ist, zu dem Bewußtsein und der Kenntnis eines Dinges überführen solle, in welchem das Denken allein enthalten sein kann. (І Кант Критика чистого розуму Трансцендентальної методології Першого розділу Секція четверта Дисципліна чистого розуму стосовно його доказів, другий абзац) .
12.05.2018 р. facebook
ЩОДО ПРИМІТИВІЗМУ 4... шукайте варіант тут: https://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=12583




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-05-14 10:24:37
Переглядів сторінки твору 1860
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.904 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.524 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.733
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2024.08.17 05:17
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ночі Вітер (Л.П./М.К.) [ 2018-05-14 11:17:54 ]
Простота - сестра таланта? Залишитися голим...Знайоме відчуття матеріального, тілесного і духовного. Або не відчуття. Залишитися на спийнятті тільки власного, стерти все. НІ, навіть своє Я. Непотріб душі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2018-05-14 11:47:17 ]
.. дякую... завжди!