
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.07.06
18:51
Заквітчали мальви літо
біля хати й на городі.
Сонцем лагідним зігріті
обереги - на сторожі.
У шорсткому листі квіти
фіолетові, лимонні
і червоні (пестить вітер)
і рожеві - без шаблону.
біля хати й на городі.
Сонцем лагідним зігріті
обереги - на сторожі.
У шорсткому листі квіти
фіолетові, лимонні
і червоні (пестить вітер)
і рожеві - без шаблону.
2025.07.06
16:14
Хто не знає Олександра, що Невським прозвався?
В Московії його славлять і святим вважають.
Правду про його «геройства» чути не бажають.
Але зовсім не про нього я писати взявся,
А про батька Ярослава – в кого син і вдався.
Ба, ще й, навіть, переплюнув
В Московії його славлять і святим вважають.
Правду про його «геройства» чути не бажають.
Але зовсім не про нього я писати взявся,
А про батька Ярослава – в кого син і вдався.
Ба, ще й, навіть, переплюнув
2025.07.06
10:12
Кармічні завитки бувають різні,
В одних любов'ю світяться, добром.
А в інших, наче зло у парадизі,
Води мутної на столі цебро.
Тотеми, знаки - у квітках, клечанні
Та щебеті травневім солов'їв.
Душа моя - після дощу світанок,
В одних любов'ю світяться, добром.
А в інших, наче зло у парадизі,
Води мутної на столі цебро.
Тотеми, знаки - у квітках, клечанні
Та щебеті травневім солов'їв.
Душа моя - після дощу світанок,
2025.07.06
05:16
Серед знайомих є така,
Що на співучу пташку схожа, –
Весела, жвава, гомінка
В негожий час і пору гожу.
Вона іскриться, мов ріка
У надвечірньому промінні, –
Її хода дрібна й легка,
А стан тонкий – прямий незмінно.
Що на співучу пташку схожа, –
Весела, жвава, гомінка
В негожий час і пору гожу.
Вона іскриться, мов ріка
У надвечірньому промінні, –
Її хода дрібна й легка,
А стан тонкий – прямий незмінно.
2025.07.05
21:59
Подзвонити самому собі -
що це означає?
Подзвонити в невідомість,
достукатися до власного Я,
якщо воно ще залишилося
і не стерлося
нашаруваннями цивілізації,
умовностями, законами,
що це означає?
Подзвонити в невідомість,
достукатися до власного Я,
якщо воно ще залишилося
і не стерлося
нашаруваннями цивілізації,
умовностями, законами,
2025.07.05
19:45
стало сонце в росах на коліна
птахою молилося за нас
там за полем виросла в руїнах
недослухана померлими луна
підіймає вітер попелини
розбиває небо сни воді
то заходить в серце Батьківщина
птахою молилося за нас
там за полем виросла в руїнах
недослухана померлими луна
підіймає вітер попелини
розбиває небо сни воді
то заходить в серце Батьківщина
2025.07.05
10:14
дім червоний ген за пагорбом
бейбі мешкає у нім
о, дім червоний ген за пагорбом
і моя бейбі живе у нім
а я не бачив мою бейбі
дев’яносто дев’ять із чимось днів
зажди хвилину бо не теє щось
бейбі мешкає у нім
о, дім червоний ген за пагорбом
і моя бейбі живе у нім
а я не бачив мою бейбі
дев’яносто дев’ять із чимось днів
зажди хвилину бо не теє щось
2025.07.05
06:36
На світанні стало видно
Подобрілому мені,
Що за ніч не зникли злидні,
Як це бачилося в сні.
Знову лізуть звідусюди
І шикуються в ряди,
Поки видно недоїдок
Сухаря в руці нужди.
Подобрілому мені,
Що за ніч не зникли злидні,
Як це бачилося в сні.
Знову лізуть звідусюди
І шикуються в ряди,
Поки видно недоїдок
Сухаря в руці нужди.
2025.07.04
17:34
Ти закинутий від усього світу,
ніби на безлюдному острові.
Без Інтернету і зв'язку,
тобі ніхто не може
додзвонитися, до тебе
не долетить птах відчаю чи надії,
не долетить голос
волаючого в пустелі,
ніби на безлюдному острові.
Без Інтернету і зв'язку,
тобі ніхто не може
додзвонитися, до тебе
не долетить птах відчаю чи надії,
не долетить голос
волаючого в пустелі,
2025.07.04
16:53
До побачення, до завтра,
До повернення cюди,
Де уже згасає ватра
Біля бистрої води.
Де опівночі надію
Залишаю неспроста
На оте, що знов зігрію
Поцілунками уста.
До повернення cюди,
Де уже згасає ватра
Біля бистрої води.
Де опівночі надію
Залишаю неспроста
На оте, що знов зігрію
Поцілунками уста.
2025.07.04
12:09
Сторожать небо зір одвічні світляки,
Де ночі мур і строгі велети-зірки.
У жорнах світу стерті в пил життя чиїсь.
Рахують нас вони, візьмуть у стрій колись.
Свої ховаєм тайни в них уже віки.
Вони ж як здобич ждуть, неначе хижаки.
І кличе Бог іти у м
Де ночі мур і строгі велети-зірки.
У жорнах світу стерті в пил життя чиїсь.
Рахують нас вони, візьмуть у стрій колись.
Свої ховаєм тайни в них уже віки.
Вони ж як здобич ждуть, неначе хижаки.
І кличе Бог іти у м
2025.07.04
06:37
Шаліє вітрове гліссандо
На струнах віт жага бринить,
І усміхаються троянди,
І золотава сонця нить
Нас пестить ніжністю, кохана,
У твій ясний, чудовий день.
І літо звечора й до рана
На струнах віт жага бринить,
І усміхаються троянди,
І золотава сонця нить
Нас пестить ніжністю, кохана,
У твій ясний, чудовий день.
І літо звечора й до рана
2025.07.03
21:54
Як не стало Мономаха і Русі не стало.
Нема кому князів руських у руках тримати.
Знов взялися між собою вони воювати,
Знов часи лихі, непевні на Русі настали.
За шмат землі брат на брата руку піднімає,
Син на батька веде військо, щоб «своє» забрати.
Нема кому князів руських у руках тримати.
Знов взялися між собою вони воювати,
Знов часи лихі, непевні на Русі настали.
За шмат землі брат на брата руку піднімає,
Син на батька веде військо, щоб «своє» забрати.
2025.07.03
21:10
По білому – чорне. По жовтому – синь.
Та він же у мене однісінький син".
Муарова туга схиля прапори.
А в танку Василько, мов свічка, горить.
Клубочаться з димом слова-заповіт:
«Прощайте, матусю...Не плачте...Живіть!..»
По білому – чорне. По жовтому
Та він же у мене однісінький син".
Муарова туга схиля прапори.
А в танку Василько, мов свічка, горить.
Клубочаться з димом слова-заповіт:
«Прощайте, матусю...Не плачте...Живіть!..»
По білому – чорне. По жовтому
2025.07.03
10:35
поки ти сковзаєш за браму снів
іще цілунка би мені
осяйний шанс в екстазові
цілунок твій цілунок твій
у дні ясні та болю повні
твій ніжний дощ мене огорне
це безум утікати годі
іще цілунка би мені
осяйний шанс в екстазові
цілунок твій цілунок твій
у дні ясні та болю повні
твій ніжний дощ мене огорне
це безум утікати годі
2025.07.03
08:50
У ніч на 29 червня під час відбиття масованої повітряної атаки рф на літаку F-16 загинув
український льотчик Максим Устименко.
Герою було 32 роки. Без батька залишився чотирирічний син…
Вдалося збити сім повітряних цілей,
відвести від населених пу
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...український льотчик Максим Устименко.
Герою було 32 роки. Без батька залишився чотирирічний син…
Вдалося збити сім повітряних цілей,
відвести від населених пу
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
2025.02.12
2024.12.24
2024.10.17
2024.08.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Сократ, древньогрецький філософ
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Сократ, древньогрецький філософ
Погляд на мудрість.
Сократ, древньогрецький філософ і загадковий геній, народився в далекому 470 р до н.е. в Афінах. Хоча його батьки були звичайними афинянами: батько був каменярем і скульптором, а мати була акушеркою (повитухою), вони дали синові базову освіту. Перш ніж присвятити своє життя філософії, Сократ протягом багатьох років працював муляром, також як і його батько. Був двічі одружений і мав трьох синів, яким приділяв дуже мало уваги. Кілька разів брав участь у військових походах, захищаючи своє рідне місто.
Сократа вважають першим публічним грецьким філософом, який проводив свої філософські заняття не в школах, а на вулицях міста, і для самих різних людей: торговців, солдат, ремісників, аристократів, а також для бідних і бездомних.
Сократ першим серед своїх сучасників акцентує філософське увагу не на розгляді навколишнього світу, а на розгляді самої людини. Сократ розглядав людину, перш за все як моральну істоту, а головним предметом своїх бесід вважав етичні питання про те, як треба жити. Сократ вважав, що основним завданням філософії є пізнання людиною самого себе, своєї душі, вчинків, а тільки потім вже перехід до пізнання світу.
Серед найбільш відомих його учнів значаться Антисфен, Аристипп, Ксенофонт і Платон.
Критичне мислення Сократа, його погляд на життя і оточення, зробили його чудовим джерелом натхнення для багатьох, а також нагородили недоброзичливцями, які в остаточному підсумку й призвели його до суду і страти.
У 399 році до нашої ери відбувся судовий процес, на якому 70-ти річний Сократ був визнаний винним в тому, що він «відмовляється визнавати богів, визнаних державою», і «розбещує молодь». Йому було запропоновано сплатити штраф або бути вигнаним з міста, але він відмовився, посилаючись на те, що таким чином він би визнав за собою провину. Тому суд постановив привести смертну кару в дію: Сократу дали випити чашу з отрутою.
Цитати Сократа, наповнених вічною мудрістю
• Будьте тим, ким хочете бути
• Єдина справжня мудрість знаходиться в знанні того, що ви нічого не знаєте
• Єдине хороше - це знання, а єдине зло - невігластво
• Заговори, щоб я тебе побачив
• Знання не є розум
• Знати - це усвідомлювати, що ви нічого не знаєте. У цьому є сенс істинного знання
• Іноді ви зводите стіни не для стримування людей, але для того, щоб побачити, хто наважиться їх зруйнувати
• Як багато є на світі речей, які мені не потрібні
• Яка людина, будучи рабом задоволень, не зіпсує свого тіла і душі
• Хто хоче - шукає можливості, хто не хоче - шукає причини
• Будь-якими засобами одружіться: якщо у вас буде хороша дружина, ви станете щасливим; якщо погана - станете філософом
• Мудрість починається з подиву
• Треба їсти, щоб жити, а не жити, щоб їсти
• Навчання - це розпалювання полум'я, а не наповнення судини
• Пізнай самого себе
• Краще знання багатства, бо одне минуще, а інше вічно
• Силою можна нажити ворога, але не одного
• Сильні уми обговорюють ідеї, посередні уми обговорюють події, слабкі уми обговорюють людей
• Те, що ми знаємо, - обмежено, а що не знаємо, - безмежно
• Той, хто не задоволений тим, що має, не буде задовольнятися і тим, що хотів би мати
• У справжньої дружби немає ніякої різниці між давати і брати
• Задоволеність - це природне багатство, надмірність - це штучна бідність
• Щоб знайти себе, пізнавайте себе
• Я не афінянин, і не грек, я громадянин світу
• Я знаю тільки те, що нічого не знаю
Переклала на українську мову 15.05.18 6.30
Сократ, древньогрецький філософ і загадковий геній, народився в далекому 470 р до н.е. в Афінах. Хоча його батьки були звичайними афинянами: батько був каменярем і скульптором, а мати була акушеркою (повитухою), вони дали синові базову освіту. Перш ніж присвятити своє життя філософії, Сократ протягом багатьох років працював муляром, також як і його батько. Був двічі одружений і мав трьох синів, яким приділяв дуже мало уваги. Кілька разів брав участь у військових походах, захищаючи своє рідне місто.
Сократа вважають першим публічним грецьким філософом, який проводив свої філософські заняття не в школах, а на вулицях міста, і для самих різних людей: торговців, солдат, ремісників, аристократів, а також для бідних і бездомних.
Сократ першим серед своїх сучасників акцентує філософське увагу не на розгляді навколишнього світу, а на розгляді самої людини. Сократ розглядав людину, перш за все як моральну істоту, а головним предметом своїх бесід вважав етичні питання про те, як треба жити. Сократ вважав, що основним завданням філософії є пізнання людиною самого себе, своєї душі, вчинків, а тільки потім вже перехід до пізнання світу.
Серед найбільш відомих його учнів значаться Антисфен, Аристипп, Ксенофонт і Платон.
Критичне мислення Сократа, його погляд на життя і оточення, зробили його чудовим джерелом натхнення для багатьох, а також нагородили недоброзичливцями, які в остаточному підсумку й призвели його до суду і страти.
У 399 році до нашої ери відбувся судовий процес, на якому 70-ти річний Сократ був визнаний винним в тому, що він «відмовляється визнавати богів, визнаних державою», і «розбещує молодь». Йому було запропоновано сплатити штраф або бути вигнаним з міста, але він відмовився, посилаючись на те, що таким чином він би визнав за собою провину. Тому суд постановив привести смертну кару в дію: Сократу дали випити чашу з отрутою.
Цитати Сократа, наповнених вічною мудрістю
• Будьте тим, ким хочете бути
• Єдина справжня мудрість знаходиться в знанні того, що ви нічого не знаєте
• Єдине хороше - це знання, а єдине зло - невігластво
• Заговори, щоб я тебе побачив
• Знання не є розум
• Знати - це усвідомлювати, що ви нічого не знаєте. У цьому є сенс істинного знання
• Іноді ви зводите стіни не для стримування людей, але для того, щоб побачити, хто наважиться їх зруйнувати
• Як багато є на світі речей, які мені не потрібні
• Яка людина, будучи рабом задоволень, не зіпсує свого тіла і душі
• Хто хоче - шукає можливості, хто не хоче - шукає причини
• Будь-якими засобами одружіться: якщо у вас буде хороша дружина, ви станете щасливим; якщо погана - станете філософом
• Мудрість починається з подиву
• Треба їсти, щоб жити, а не жити, щоб їсти
• Навчання - це розпалювання полум'я, а не наповнення судини
• Пізнай самого себе
• Краще знання багатства, бо одне минуще, а інше вічно
• Силою можна нажити ворога, але не одного
• Сильні уми обговорюють ідеї, посередні уми обговорюють події, слабкі уми обговорюють людей
• Те, що ми знаємо, - обмежено, а що не знаємо, - безмежно
• Той, хто не задоволений тим, що має, не буде задовольнятися і тим, що хотів би мати
• У справжньої дружби немає ніякої різниці між давати і брати
• Задоволеність - це природне багатство, надмірність - це штучна бідність
• Щоб знайти себе, пізнавайте себе
• Я не афінянин, і не грек, я громадянин світу
• Я знаю тільки те, що нічого не знаю
Переклала на українську мову 15.05.18 6.30
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію