Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.01.30
15:28
Згораю я у пломені жаги,
Палаю стосом, серце спопеляю.
Крилом вогню домотую круги
Між брамами пекельними і раєм.
Поріг блаженства – щастя береги.
Табун шаленства зупинити мушу
Над урвищем, де пристрасті боги
Палаю стосом, серце спопеляю.
Крилом вогню домотую круги
Між брамами пекельними і раєм.
Поріг блаженства – щастя береги.
Табун шаленства зупинити мушу
Над урвищем, де пристрасті боги
2026.01.30
13:38
Розплетемо рондельний магістрал
Й напишемо малий вінок ронделів.
Щоб не шукати воду у пустелі,
Влаштуємо в оазі справжній бал!
Спочатку хай співає генерал,
А потім рядові, мов менестрелі.
Розплетемо рондельний магістрал
Й напишемо малий вінок ронделів.
Щоб не шукати воду у пустелі,
Влаштуємо в оазі справжній бал!
Спочатку хай співає генерал,
А потім рядові, мов менестрелі.
Розплетемо рондельний магістрал
2026.01.30
10:48
О часе, не спіши, не мчи удаль стрілою,
Що пробива серця в невдалій метушні,
Що залишається марою і маною,
Тим світом, що розвіявся вві сні.
Що хочеш забирай, та серце не розколюй,
Минуле і майбутнє не діли
І спогади, мов яструб, не розорюй,
Що пробива серця в невдалій метушні,
Що залишається марою і маною,
Тим світом, що розвіявся вві сні.
Що хочеш забирай, та серце не розколюй,
Минуле і майбутнє не діли
І спогади, мов яструб, не розорюй,
2026.01.29
21:59
Скляне повітря, тиша нежива.
Застиг у глянці вечір на порозі.
Необережно кинуті слова
Лишились, як льодинки на дорозі.
Весь світ накрила панцирна броня.
Прозорий шовк, підступний і блискучий.
Заснула з льодом зморена стерня.
Застиг у глянці вечір на порозі.
Необережно кинуті слова
Лишились, як льодинки на дорозі.
Весь світ накрила панцирна броня.
Прозорий шовк, підступний і блискучий.
Заснула з льодом зморена стерня.
2026.01.29
19:57
МАГІСТРАЛ
Дитинством пахнуть ночі темно-сині,
А на снігу - ялинкою сліди.
Буває, зігрівають холоди
І спогади, такі живі картини!
Розпливчасті та ледь помітні тіні
Дитинством пахнуть ночі темно-сині,
А на снігу - ялинкою сліди.
Буває, зігрівають холоди
І спогади, такі живі картини!
Розпливчасті та ледь помітні тіні
2026.01.29
18:05
о так я відьмача
бігме-бо відьмача
я родився в ту ніч
як місяць божий зачервонів
родився в ту ніч
як місяць був у червонім огні
небіжка мати скричала ”циганка повіла правду!“
бігме-бо відьмача
я родився в ту ніч
як місяць божий зачервонів
родився в ту ніч
як місяць був у червонім огні
небіжка мати скричала ”циганка повіла правду!“
2026.01.29
18:01
Шукаю на Святій Землі пейзажі,
Чимсь схожі на вкраїнські:
Горби і пагорби не лисі, а залісені,
Карпати вгадую в Голанах,
Говерлу - в засніженім Хермоні ,
Йордан у верболозі, як і Дніпро,
Вливається у серце щемом...
...А за пейзажами на Сході
Чимсь схожі на вкраїнські:
Горби і пагорби не лисі, а залісені,
Карпати вгадую в Голанах,
Говерлу - в засніженім Хермоні ,
Йордан у верболозі, як і Дніпро,
Вливається у серце щемом...
...А за пейзажами на Сході
2026.01.29
17:20
Нас поєднало. Правда, не навіки.
Згадай, як тебе палко цілував.
У пристрасті стуляла ти повіки,
А я свої відкритими тримав.
Усе я бачив: - як ти десь літала,
Пелюсточки, мов айстри, розцвіли...
І люба, до солодкого фіна
Згадай, як тебе палко цілував.
У пристрасті стуляла ти повіки,
А я свої відкритими тримав.
Усе я бачив: - як ти десь літала,
Пелюсточки, мов айстри, розцвіли...
І люба, до солодкого фіна
2026.01.29
16:03
Цікаво, як же вміють москалі
Все дригом догори перевернути,
Вину свою на іншого спихнути.
І совість їх не мучить взагалі.
На нас напали, на весь світ кричать,
Що лише ми у тому всьому винні.
На їх умовах здатися повинні,
Інакше вони будуть нас вбив
Все дригом догори перевернути,
Вину свою на іншого спихнути.
І совість їх не мучить взагалі.
На нас напали, на весь світ кричать,
Що лише ми у тому всьому винні.
На їх умовах здатися повинні,
Інакше вони будуть нас вбив
2026.01.29
11:43
То він мене ніколи не кохав.
Чи згадує мелодію минулу?
Бо я ще й досі вальсу не забула,
як лопотіли в полисках заграв.
Ніяк наговоритись не могли,
всотати ніжність в почуття незриме
і дієслів невисловлених рими
під небесами бурштинових слив.
Чи згадує мелодію минулу?
Бо я ще й досі вальсу не забула,
як лопотіли в полисках заграв.
Ніяк наговоритись не могли,
всотати ніжність в почуття незриме
і дієслів невисловлених рими
під небесами бурштинових слив.
2026.01.29
11:26
Порожній стадіон - як виклик порожнечі,
Як виклик непроявленому злу.
Гуляє дух свободи і предтечі,
Як виклик небуттю і злому королю.
На стадіоні грає Марадона.
Всі матчі вирішальні у цей час
Розіграні на полі стадіону,
Як виклик непроявленому злу.
Гуляє дух свободи і предтечі,
Як виклик небуттю і злому королю.
На стадіоні грає Марадона.
Всі матчі вирішальні у цей час
Розіграні на полі стадіону,
2026.01.29
11:12
Поліфонія – лебедине звучання
рук погладливих,
синя синь,
кіт манюній з тонюнім сюрчанням,
що з-під боку мого смокче тінь,
мов комарик, який у комору
у тепло, у неволю, з простору…
рук погладливих,
синя синь,
кіт манюній з тонюнім сюрчанням,
що з-під боку мого смокче тінь,
мов комарик, який у комору
у тепло, у неволю, з простору…
2026.01.29
10:42
Із Іллі Еренбурга (1891-1967)
Вони напали, сказом пройняті,
з азартом вбивць та упиряк;
але таке є слово: «встояти»,
коли й не встояти ніяк,
і є душа – іще не скорена,
Вони напали, сказом пройняті,
з азартом вбивць та упиряк;
але таке є слово: «встояти»,
коли й не встояти ніяк,
і є душа – іще не скорена,
2026.01.29
05:37
То в жар мене, то в холод кине,
Рояться думоньки сумні --
Так заболіла Україна...
І душать сльози навісні.
Вкраїнці -- у боях титани,
І творять чудеса в борні,
А між собою - отамани,
Рояться думоньки сумні --
Так заболіла Україна...
І душать сльози навісні.
Вкраїнці -- у боях титани,
І творять чудеса в борні,
А між собою - отамани,
2026.01.28
23:03
У цьому будинку зникають душі....
Ти хочеш ступити на його поріг?
Спочатку прислухайся до звуків
(а раптом десь стогін ... крізь тишу століть)
У цьому будинку зникають душі...
Поріг переступлено...
Страшно? Не йди!
Ти хочеш ступити на його поріг?
Спочатку прислухайся до звуків
(а раптом десь стогін ... крізь тишу століть)
У цьому будинку зникають душі...
Поріг переступлено...
Страшно? Не йди!
2026.01.28
20:52
Не вгамую серця стук...
Січень, змилуйся над нами.
Божевільний хуги гук
між розлогими ярами.
Милий в чаті пропаде,
згубиться і не знайдеться.
Припаде ж бо де-не-де.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Січень, змилуйся над нами.
Божевільний хуги гук
між розлогими ярами.
Милий в чаті пропаде,
згубиться і не знайдеться.
Припаде ж бо де-не-де.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Сократ, древньогрецький філософ
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Сократ, древньогрецький філософ
Погляд на мудрість.
Сократ, древньогрецький філософ і загадковий геній, народився в далекому 470 р до н.е. в Афінах. Хоча його батьки були звичайними афинянами: батько був каменярем і скульптором, а мати була акушеркою (повитухою), вони дали синові базову освіту. Перш ніж присвятити своє життя філософії, Сократ протягом багатьох років працював муляром, також як і його батько. Був двічі одружений і мав трьох синів, яким приділяв дуже мало уваги. Кілька разів брав участь у військових походах, захищаючи своє рідне місто.
Сократа вважають першим публічним грецьким філософом, який проводив свої філософські заняття не в школах, а на вулицях міста, і для самих різних людей: торговців, солдат, ремісників, аристократів, а також для бідних і бездомних.
Сократ першим серед своїх сучасників акцентує філософське увагу не на розгляді навколишнього світу, а на розгляді самої людини. Сократ розглядав людину, перш за все як моральну істоту, а головним предметом своїх бесід вважав етичні питання про те, як треба жити. Сократ вважав, що основним завданням філософії є пізнання людиною самого себе, своєї душі, вчинків, а тільки потім вже перехід до пізнання світу.
Серед найбільш відомих його учнів значаться Антисфен, Аристипп, Ксенофонт і Платон.
Критичне мислення Сократа, його погляд на життя і оточення, зробили його чудовим джерелом натхнення для багатьох, а також нагородили недоброзичливцями, які в остаточному підсумку й призвели його до суду і страти.
У 399 році до нашої ери відбувся судовий процес, на якому 70-ти річний Сократ був визнаний винним в тому, що він «відмовляється визнавати богів, визнаних державою», і «розбещує молодь». Йому було запропоновано сплатити штраф або бути вигнаним з міста, але він відмовився, посилаючись на те, що таким чином він би визнав за собою провину. Тому суд постановив привести смертну кару в дію: Сократу дали випити чашу з отрутою.
Цитати Сократа, наповнених вічною мудрістю
• Будьте тим, ким хочете бути
• Єдина справжня мудрість знаходиться в знанні того, що ви нічого не знаєте
• Єдине хороше - це знання, а єдине зло - невігластво
• Заговори, щоб я тебе побачив
• Знання не є розум
• Знати - це усвідомлювати, що ви нічого не знаєте. У цьому є сенс істинного знання
• Іноді ви зводите стіни не для стримування людей, але для того, щоб побачити, хто наважиться їх зруйнувати
• Як багато є на світі речей, які мені не потрібні
• Яка людина, будучи рабом задоволень, не зіпсує свого тіла і душі
• Хто хоче - шукає можливості, хто не хоче - шукає причини
• Будь-якими засобами одружіться: якщо у вас буде хороша дружина, ви станете щасливим; якщо погана - станете філософом
• Мудрість починається з подиву
• Треба їсти, щоб жити, а не жити, щоб їсти
• Навчання - це розпалювання полум'я, а не наповнення судини
• Пізнай самого себе
• Краще знання багатства, бо одне минуще, а інше вічно
• Силою можна нажити ворога, але не одного
• Сильні уми обговорюють ідеї, посередні уми обговорюють події, слабкі уми обговорюють людей
• Те, що ми знаємо, - обмежено, а що не знаємо, - безмежно
• Той, хто не задоволений тим, що має, не буде задовольнятися і тим, що хотів би мати
• У справжньої дружби немає ніякої різниці між давати і брати
• Задоволеність - це природне багатство, надмірність - це штучна бідність
• Щоб знайти себе, пізнавайте себе
• Я не афінянин, і не грек, я громадянин світу
• Я знаю тільки те, що нічого не знаю
Переклала на українську мову 15.05.18 6.30
Сократ, древньогрецький філософ і загадковий геній, народився в далекому 470 р до н.е. в Афінах. Хоча його батьки були звичайними афинянами: батько був каменярем і скульптором, а мати була акушеркою (повитухою), вони дали синові базову освіту. Перш ніж присвятити своє життя філософії, Сократ протягом багатьох років працював муляром, також як і його батько. Був двічі одружений і мав трьох синів, яким приділяв дуже мало уваги. Кілька разів брав участь у військових походах, захищаючи своє рідне місто.
Сократа вважають першим публічним грецьким філософом, який проводив свої філософські заняття не в школах, а на вулицях міста, і для самих різних людей: торговців, солдат, ремісників, аристократів, а також для бідних і бездомних.
Сократ першим серед своїх сучасників акцентує філософське увагу не на розгляді навколишнього світу, а на розгляді самої людини. Сократ розглядав людину, перш за все як моральну істоту, а головним предметом своїх бесід вважав етичні питання про те, як треба жити. Сократ вважав, що основним завданням філософії є пізнання людиною самого себе, своєї душі, вчинків, а тільки потім вже перехід до пізнання світу.
Серед найбільш відомих його учнів значаться Антисфен, Аристипп, Ксенофонт і Платон.
Критичне мислення Сократа, його погляд на життя і оточення, зробили його чудовим джерелом натхнення для багатьох, а також нагородили недоброзичливцями, які в остаточному підсумку й призвели його до суду і страти.
У 399 році до нашої ери відбувся судовий процес, на якому 70-ти річний Сократ був визнаний винним в тому, що він «відмовляється визнавати богів, визнаних державою», і «розбещує молодь». Йому було запропоновано сплатити штраф або бути вигнаним з міста, але він відмовився, посилаючись на те, що таким чином він би визнав за собою провину. Тому суд постановив привести смертну кару в дію: Сократу дали випити чашу з отрутою.
Цитати Сократа, наповнених вічною мудрістю
• Будьте тим, ким хочете бути
• Єдина справжня мудрість знаходиться в знанні того, що ви нічого не знаєте
• Єдине хороше - це знання, а єдине зло - невігластво
• Заговори, щоб я тебе побачив
• Знання не є розум
• Знати - це усвідомлювати, що ви нічого не знаєте. У цьому є сенс істинного знання
• Іноді ви зводите стіни не для стримування людей, але для того, щоб побачити, хто наважиться їх зруйнувати
• Як багато є на світі речей, які мені не потрібні
• Яка людина, будучи рабом задоволень, не зіпсує свого тіла і душі
• Хто хоче - шукає можливості, хто не хоче - шукає причини
• Будь-якими засобами одружіться: якщо у вас буде хороша дружина, ви станете щасливим; якщо погана - станете філософом
• Мудрість починається з подиву
• Треба їсти, щоб жити, а не жити, щоб їсти
• Навчання - це розпалювання полум'я, а не наповнення судини
• Пізнай самого себе
• Краще знання багатства, бо одне минуще, а інше вічно
• Силою можна нажити ворога, але не одного
• Сильні уми обговорюють ідеї, посередні уми обговорюють події, слабкі уми обговорюють людей
• Те, що ми знаємо, - обмежено, а що не знаємо, - безмежно
• Той, хто не задоволений тим, що має, не буде задовольнятися і тим, що хотів би мати
• У справжньої дружби немає ніякої різниці між давати і брати
• Задоволеність - це природне багатство, надмірність - це штучна бідність
• Щоб знайти себе, пізнавайте себе
• Я не афінянин, і не грек, я громадянин світу
• Я знаю тільки те, що нічого не знаю
Переклала на українську мову 15.05.18 6.30
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
