ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Богдан Манюк
2025.12.12 12:51
Марія Лавренюк. Улиянка. Роман. —Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2024. —216 с. Чи не кожен автор рецензії замислюється над тим, чому не оминув увагою твір того чи іншого письменника, що підштовхнуло його до роздумів про прочитане і, власне, якими б

Тетяна Бондар
2025.12.12 07:59
ця присутність незримо гріє
ізсередини
як свіча
проростає в думки
надією
вперто спалюючи печаль
її дихання тихше тиші
її голос як неба глиб

Тетяна Левицька
2025.12.12 07:34
Дзвінок бентежний тишу зранив —
не мріяла узріть тебе
через сніги і океани,
захмарні молитви небес
такого дивного, чужого
без квітів і ковтка води.
Навіщо ж не лишив за рогом
свої непрохані сліди?

Віктор Кучерук
2025.12.12 06:55
Заспаний ранок туманиться
Стишено далі в півсні, -
Росами вкрита вівсяниця
Губить краплини ясні.
Чується каркання галичі,
В озері - слески плотви, -
Запах цвітіння вчучається
І шелестіння трави.

Віктор Насипаний
2025.12.12 01:13
Чому спізнивсь у школу ти? –
Питає вчителька Сашка Гудзя.
- На рибу з татом нині мали йти,
Та він мене з собою не узяв.

- Тобі ж, напевно, батько пояснив,
Чому до школи йти. Не на ставок.
- Еге ж. Сказав, чому не піду з ним.

Наталя Мазур
2025.12.11 21:42
Відколоситься, відголоситься,
Відцвіте, відшумить, відіграє.
Сива осінь - журлива пророчиця
Позбирає лелеки у зграї.

І відплаче дощем, і відмолиться,
Відгорить, порозносить димами.
Побілішає місто та вулиця,

Борис Костиря
2025.12.11 21:24
Ітимеш у лютий мороз
Босоніж крізь поле стооке,
Крізь спогади, сосни тривог,
Крізь мороку дивні мороки.

Ітимеш стернею кудись,
До крові поранивши стопи.
Ітимеш у даль чи у вись

Євген Федчук
2025.12.11 21:00
Розлючений Куремса у шатрі
Своєму собі місця не знаходив.
Кляв і Данила, й дощову погоду,
Й набіги шаленіючих вітрів.
Вже стільки літ він прагне одного:
Розширити монгольські володіння,
В Данила землі відібрати з півдня,
Улуса щоб розширити свого.

В Горова Леся
2025.12.11 20:24
Де безмежність засяяла спалахом зірки новОї
Де космічні потоки сплітають галактикам коси,
Там у просторі часу лунає наспІв із любові
Нам про те, що чекає на нас і що вже відбулося.

А любов - вона вічна Чумацького шляху скиталиця,
Не погасне на Обру

Світлана Пирогова
2025.12.11 13:19
Зима безсніжна оселилась
У час оголених дерев,
І десь далеко чути рев,
Пропаща рветься гірко сила.

Для попелищ нема різниці.
За роком рік одне і теж.
Червоне ллють сповна без меж

Тетяна Левицька
2025.12.11 11:25
Ніч стелила сиві сни
на стежину білу.
За п'ять років до війни
я тебе зустріла.
Посиділи сам на сам
у кафе готичнім:
Музика... поезій храм
і слова ліричні.

Віктор Кучерук
2025.12.11 07:14
Десь отам за видноколом
Край спокою і добра, -
Там в яскраво-синій колір
Вбрані лагідні моря.
Там хмариночки прозорі
Не затінюють блакить
І немає вбитих горем,
І стривожених щомить...

Сергій СергійКо
2025.12.10 23:47
Поповзла завіса, схоже,
Зал готує очі й слух.
Ми удвох. Затишна ложа
І легкий парфумів дух.

У житті ми ті ж актори.
Не на сцені хоч, але
Почуттів примхливе море

Іван Потьомкін
2025.12.10 22:41
Гадаю, що байка про Зайця й Ведмедя багатьом відома. Оповім її тим, хто ще не чув. Якось стрілись віч-на-віч наші герої. Привітались. А потім Заєць каже Ведмедю: «Хочеш у морду?» «Од тебе?»- питає з глуздом ошелешений Ведмідь. «Ні! Там, за рогом, усім

Борис Костиря
2025.12.10 20:55
Не сховаєшся уже у нішах.
Лише ти і голизна світів.
Ти стоїш, немов самотній інок,
У краю зруйнованих мостів.

Не сховаєшся за ті ідеї,
Що зітліли і упали в прах.
Не сховаєшся в краю Медеї,

С М
2025.12.10 16:42
Парашутистко приземлись на мене
Парашутистко приземлись на мене
Я вхоплю Нью Орлеан
І Керолайна має сенс

Парашутистко зі мною ти лети
Парашутистко зі мною ти лети
Я робитиму гру в Далласі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сонце Місяць / Вірші

 Ізвıдти
Образ твору  
Будуть оси смугасті сновигати між трав
що безладно гаптовано вітром
лунатимуть співи кудись в небеса
у світі, де справжні лиш квіти

де тануть русалчині сльози весни
закликаючи знову радіти
у тім храмі, де тайни величають страсні
уклякаючи до молитви

надвища правда у намарності прав
що не мати & чим володіти
хоч над тернами саду є зірок без числа
чи веде хоч одна ізвıдти

геть & далі, за краєвиди й міста
у своєму зворотному ритмі
від утомного сяйва нескінченних вистав
& від звершень одноманітних




 


 
2013
 
_______________________________
Art © Casper Faassen



Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-05-18 21:27:31
Переглядів сторінки твору 9420
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.682 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.625 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.721
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.12.12 09:28
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-05-18 23:41:29 ]
Невже навіть таким запеклим урбаністам, як СонцеМісяць, місто іноді набридає?!
Я здивований і зачудований. Хоч поезія і метафізична, та щось у ній є від пейзажно-філософської лірики, близької мені. Приємно вражений! Пишіть іще таке, друже!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-05-19 05:45:21 ]
красно вдячний за душевний правдиво відгук, друже Ярославе
Ви маєте рацію повсякчас, та й інтуїцію ~
це я Вам як інтуїт більш запеклий, аніж урбаніст
так само радий підтвердити

а метафізичний, щоби не плутати в цих метафорах, що
часом трапляється з авторами, до чину яких ми давно
із Вами, хочеться вірити, не належимо ~
є такий, що стосується сновидіння чи так званої візії
у так званій яві
або інших можливостей метафізичного бачення таки нема



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марґо Ґейко (М.К./М.К.) [ 2018-05-19 14:40:10 ]
Геть & далі від усіх несправжніх квітів. І володіти в першу чергу собою, своїми чуттями, навіть нічого більш не маючи ~
о Сонце, такий чудовий споглядально-ліричний вірш!
Лише ритм може перевірити "...хоч над тернами саду є зірок без числа..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-05-20 05:50:04 ]
дякую)

ритм вже, який є, бо ми йдемо за ритмом
& лишається тільки ввіритися йому
а склади я вже років сім як перестав лічити

головна думка нмд, що ми все ладні віддати, аби
добратися туди, в одвічне ’десь там’, чи яку нібиландію
але цей рух, здається, не передбачає відмови

& вороття звідтіль також не буде...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марґо Ґейко (М.К./М.К.) [ 2018-05-20 16:51:29 ]
О, Сонце, хіба вважаєте, під "там" той світ? І ми туди прагнемо добратися?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-05-21 10:06:46 ]
ми якби всі трохи заручники метафор & термінів
о, Марґо

що таке є ’той світ’, наскільки він є ’світом’
ніхто ж направді не відає
ця інформація закрита для будь-кого

я не замахуюся так аж глобально, принаймні не маю цієї амбіції
все що є і може бути ’тут’
навіть якщо це поки що точно не визначено, де саме
хай би навіть у фантазії, чи в проекції фантазійній ~
є все ж у голові, чи у мозкові

& сади, & терни, & зірки, & дороги, & неповернення

якось так


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ночі Вітер (Л.П./М.К.) [ 2018-05-20 13:48:15 ]
Будуть оси смугасті і сльози весни,
будуть тигри, русалки і вітер.
Я лежу на бальконі і дИвлюся сни,
нескінченним і вічним сповитий.)))

Гарного настрою)))!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-05-20 14:46:55 ]
дяки)))


твої ступні на коці зі спини слона
на пантофлях зі стразами квіти
нескінченне & вічне ~ на що воно нам
пробудись, хильнемо щось, о Вітре...


*радо міксує всякого витриманого
питва
із химерних сулій...



* ~


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ночі Вітер (Л.П./М.К.) [ 2018-05-20 16:21:10 ]


О!
Виставляє на шкіряний ковер
нутрощі холодильника,
жбуррляє на голови вездесущих
капці
і чекає
на зустріч з другом
вічности...

*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-05-21 10:10:05 ]
ого

ну, це мабуть той
самий славетний

Холодильник
Який
Збудував
Джек

о, брате



*медитує на дійство, трохи
салютуючи вічності
залишками напою...* ~


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2018-05-21 14:48:53 ]
о... ці одноманітні звершення...

о... зворотній ритм...

циклічність = циклопічність



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-05-22 05:19:00 ]
та про циклопів що ми знаємо, окрім протистояння Одіссея з Поліфемом, До
хоча та ситуація цікава, і не без проекції, егеж

мене більше займала, при чому довгі роки, ідея фон Клейста
про те, що якщо до Едему заблоковано парадний вхід, то
чому би не спробувати зайти із протилежного боку,
хоч би для цього потрібно було обійти всю планету,

питання лише, а чи треба того нам