ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.10.05 12:19
Нехай же відкидають лизоблюди
Мої слова у синіх небесах.
Запроданці, перевертні, іуди,
Які пізнали не натхнення - страх.
Боїться сірість Божого натхнення,
Боїться слова на Голготах днів.
Це слово спалахне, як одкровення,
Стривоживши труху вчорашніх

Юрій Гундарів
2026.10.05 09:36
Спи, мій любий
хлопче буйночубий,
поки мовчить сирена
у небі смиреннім,
набирайся сил
для своїх вітрил!

Зрости одним махом,

Тетяна Левицька
2026.10.05 09:35
Я без щастя — безпорадна,
мов незряча сирота
на краєчку водоспаду,
за перилами моста,
за печальною нудьгою
та безсоннями думок,
де цнотливою любов'ю
огортає душу Бог.

Володимир Мацуцький
2026.10.05 09:23
Слава Богу грім гримить
і не гримлять ракети.
Шаную в громі кожну мить…
Всесвітній громе, де ти!?
Пролийся гасником-дощем
на війни-вогнища планети,
всі людські війни знищи вщент…
Всесвітній громе, де ти!?

Віктор Кучерук
2026.10.05 07:46
За зорями звіряюся вночі,
А вдень завжди за сонцем курс тримаю, -
В моїй душі палає дві свічі -
Любов до мами і любов до краю.
Вони горять, як предків заповіт,
Вони для мене - крила і коріння, -
З любов'ю тою я прямую в світ
Попереду нового поко

Софія Кримовська
2026.10.05 06:21
Колиска ця вигойдує печаль
Щасливих сподівань короткі миті.
Ще ріки чисті, кров'ю не залиті
Ліси й поля. Ще світла синя даль.
Ще у траві є місце для суниць,
Іще довкола тихо, навіть гречно.
Ще бігти полем легко і безпечно,
І падати знічев'я горіл

хома дідим
2026.10.04 23:02
вітрисько вщух
запала тиша
мов стороння дивна
поети люблять тишу
як-от звук
а ще негоду і свободу
в риму
бо приязне

Мирон Шагало
2026.10.04 21:27
Незбагненна таємниця,
ти і правда, й небилиця.
Сум у снах,
сміх в очах —
лиця, лиця, лиця, лиця.

Різнолика таємниця,
тут оса, а там — вже киця.

Володимир Бойко
2026.10.04 21:12
Заблукали в фіордах Норвегії
Футболісти варшавської «Легії».
Переплутали все
На шляху до Тромсе –
Тьмарить розум природа Норвегії.

У колишній Чехословаччині
Було все до кінця передбачено.

Вячеслав Руденко
2026.10.04 18:40
Марно думкою здіймаю
Вогке кволої бджоли.
Незручні та незугарні
З матіоли постоли.

Сік нектару — незборимий
У відрі на дні добра.
Дно на око — невловиме,

Євген Федчук
2026.10.04 15:23
Як піднявся Хмель і крикнув, що пора настала,
Україна тої ж миті уся запалала.
І козаки, і селяни за зброю взялися.
Пани-ляхи з України в страху подалися.
Жовті, Корсунь і Пилявці наснаги додали.
Вже й литвини не стерпіли, зброю в руки взяли.
Покоза

Іван Потьомкін
2026.10.04 13:28
Мокрого , як кажуть, не залякать дощем,
А деревам дощі і радість, і винагорода,
І з-поміж них калині чи не найбільша втіха –
Мов навесні, продовжує цвісти і радувати око…
Сховалось в передчутті негоди птаство невгамовне,
У шпарки позалазили його п

Борис Костиря
2026.10.04 13:03
Танцюючий блазень прийшов потішати
Холодну, жорстоку, неситу юрбу.
Прийшов у дранті і лахмітті, не в шатах.
Усмішка крива вперезала судьбу.

До кого промовить танцюючий блазень?
Він бачить байдужість і ницість в очах.
Навряд чи це хворе суспільство

Ірина Вовк
2026.10.04 10:55
СОН ДОВЖИНОЮ У ВІЧНІСТЬ (замість Післямови) Минуло майже дві тисячі років. Вулкан, який колись за лічені години стер з обличчя землі одне з найбагатших міст імперії, давно заспокоївся і покрився новим шаром зелені. Але під цим товстим, багат

Тетяна Левицька
2026.10.04 10:54
В юрбі знайти його не можу,
У інтернетних чатах теж.
Скажи мені, далекий Боже,
Де віднайти могильний хрест?
Можливо, син спочив у гаю
Чи на заплавині ріки?
Я полечу і позбираю
Його стражденні кісточки.

Віктор Кучерук
2026.10.04 07:14
Ключ журавлиний у небі курличе,
Мов за собою гукає мене
В край, де в озерах життя таємниче
Обігріває світіння ясне.
Там невідомо нічого про осінь
І не буває ніколи зими, -
Звідти весною тепло нам приносить
Птаство, якому радіємо ми.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сонце Місяць / Вірші

 Ізвıдти
Образ твору  
Будуть оси смугасті сновигати між трав
що безладно гаптовано вітром
лунатимуть співи кудись в небеса
у світі, де справжні лиш квіти

де тануть русалчині сльози весни
закликаючи знову радіти
у тім храмі, де тайни величають страсні
уклякаючи до молитви

надвища правда у намарності прав
що не мати & чим володіти
хоч над тернами саду є зірок без числа
чи веде хоч одна ізвıдти

геть & далі, за краєвиди й міста
у своєму зворотному ритмі
від утомного сяйва нескінченних вистав
& від звершень одноманітних




 


 
2013
 
_______________________________
Art © Casper Faassen



• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-05-18 21:27:31
Переглядів сторінки твору 10154
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.683 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.629 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.721
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.10.01 08:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-05-18 23:41:29 ]
Невже навіть таким запеклим урбаністам, як СонцеМісяць, місто іноді набридає?!
Я здивований і зачудований. Хоч поезія і метафізична, та щось у ній є від пейзажно-філософської лірики, близької мені. Приємно вражений! Пишіть іще таке, друже!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-05-19 05:45:21 ]
красно вдячний за душевний правдиво відгук, друже Ярославе
Ви маєте рацію повсякчас, та й інтуїцію ~
це я Вам як інтуїт більш запеклий, аніж урбаніст
так само радий підтвердити

а метафізичний, щоби не плутати в цих метафорах, що
часом трапляється з авторами, до чину яких ми давно
із Вами, хочеться вірити, не належимо ~
є такий, що стосується сновидіння чи так званої візії
у так званій яві
або інших можливостей метафізичного бачення таки нема



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марґо Ґейко (М.К./М.К.) [ 2018-05-19 14:40:10 ]
Геть & далі від усіх несправжніх квітів. І володіти в першу чергу собою, своїми чуттями, навіть нічого більш не маючи ~
о Сонце, такий чудовий споглядально-ліричний вірш!
Лише ритм може перевірити "...хоч над тернами саду є зірок без числа..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-05-20 05:50:04 ]
дякую)

ритм вже, який є, бо ми йдемо за ритмом
& лишається тільки ввіритися йому
а склади я вже років сім як перестав лічити

головна думка нмд, що ми все ладні віддати, аби
добратися туди, в одвічне ’десь там’, чи яку нібиландію
але цей рух, здається, не передбачає відмови

& вороття звідтіль також не буде...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марґо Ґейко (М.К./М.К.) [ 2018-05-20 16:51:29 ]
О, Сонце, хіба вважаєте, під "там" той світ? І ми туди прагнемо добратися?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-05-21 10:06:46 ]
ми якби всі трохи заручники метафор & термінів
о, Марґо

що таке є ’той світ’, наскільки він є ’світом’
ніхто ж направді не відає
ця інформація закрита для будь-кого

я не замахуюся так аж глобально, принаймні не маю цієї амбіції
все що є і може бути ’тут’
навіть якщо це поки що точно не визначено, де саме
хай би навіть у фантазії, чи в проекції фантазійній ~
є все ж у голові, чи у мозкові

& сади, & терни, & зірки, & дороги, & неповернення

якось так


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ночі Вітер (Л.П./М.К.) [ 2018-05-20 13:48:15 ]
Будуть оси смугасті і сльози весни,
будуть тигри, русалки і вітер.
Я лежу на бальконі і дИвлюся сни,
нескінченним і вічним сповитий.)))

Гарного настрою)))!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-05-20 14:46:55 ]
дяки)))


твої ступні на коці зі спини слона
на пантофлях зі стразами квіти
нескінченне & вічне ~ на що воно нам
пробудись, хильнемо щось, о Вітре...


*радо міксує всякого витриманого
питва
із химерних сулій...



* ~


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ночі Вітер (Л.П./М.К.) [ 2018-05-20 16:21:10 ]


О!
Виставляє на шкіряний ковер
нутрощі холодильника,
жбуррляє на голови вездесущих
капці
і чекає
на зустріч з другом
вічности...

*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-05-21 10:10:05 ]
ого

ну, це мабуть той
самий славетний

Холодильник
Який
Збудував
Джек

о, брате



*медитує на дійство, трохи
салютуючи вічності
залишками напою...* ~


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2018-05-21 14:48:53 ]
о... ці одноманітні звершення...

о... зворотній ритм...

циклічність = циклопічність



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-05-22 05:19:00 ]
та про циклопів що ми знаємо, окрім протистояння Одіссея з Поліфемом, До
хоча та ситуація цікава, і не без проекції, егеж

мене більше займала, при чому довгі роки, ідея фон Клейста
про те, що якщо до Едему заблоковано парадний вхід, то
чому би не спробувати зайти із протилежного боку,
хоч би для цього потрібно було обійти всю планету,

питання лише, а чи треба того нам