ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.10.28 07:07
За гроші ніколи не змушуй
Поета зректися лиця, -
Поет обслуговує душі,
Словами лікує серця.
Поету потрібно літати
І віршами зцілювать світ,
А слово за статки чи плату
Помре, не залишивши слід.

хома дідим
2026.10.27 23:18
про що було воно тоді
коли життя світліш одверте
із відчуттями холодів
ставало загадково стерпним
відбитком на віконній шибці
у місті наче іншим ледь
з його скарбами у крамницях
в очах доросліших дітей

С М
2026.10.27 21:41
Свій, чужий
Всі ми, урешті, ординарні типажі
Я і ти
Бог відає, що вибір зовсім не простий

Із тилу кричали «У бій!»
Але гинув перший ряд
Сидить генерал, посуває війська

Світлана Пирогова
2026.10.27 21:29
Шарудить ще...знеможене листя кленове,
Хоч ввібрало у собі іржавість буття.
Лиш почути б твоє сокровенності слово,
Що дозріє глибинно з саков почуття.

Певно, тихо з дощем над оголеним кленом,
Де розхристана правда бентежних років,
Віднайдеш для св

Вячеслав Руденко
2026.10.27 17:19
Сни стрімкі, недавні, полохливі,
Степові, між вогкого піску, —
Баби вапнякові пустотливі,
Коники руді на колоску.

Кураю вирують перші квіти,
Ночви начиняють для добра,
Погляди грайливі, ніби діти,

Ігор Шоха
2026.10.27 15:53
Кебеті можна дорікнути
не раз на нашому віку,
що важко ув’язати сутні
причини й наслідки майбутні,
«та ясно, навіть, їжаку» –
організатори кориди
це «їхні воші й наші гниди»
у божевільному краю,

Борис Костиря
2026.10.27 13:24
Самотня вишня край паркану
Цвіте, та цвіт її новий.
Мов наречену з-за туману,
Її украв неситий змій.

Краса беззахисна, могутня
І пробиває мур тюрми.
Самі криваві, люті гуни

Віктор Кучерук
2026.10.27 06:09
Прибоєм днів утомлені роки
В минулому осіли, наче в мулі
Піску дрібні крупини затонулі
Чи в голові старі якісь думки.
Завжди шліфує грані самоти
Ріка життя, яка не знає спину
І вимиває кожної хвилини
Усе, що зміг чомусь уберегти.

Артур Сіренко
2026.10.26 23:08
Ніщо не намарне.
Я здогадався про це,
Але мовчав,
Бо осінь надто відверта,
Бо бронзовий ніж жовтня
Розтинає хлібину парадоксів,
Шал теплих днів
Холоне скипілим чайником

Іван Потьомкін
2026.10.26 19:16
Як плинуть сльози, хустинкою їх витирають,
Як кров тече, з губками поспішають,
Але як дух сочиться під тиском,
Не біжать одразу з рукою щирою,
Допоки Господь сам не витре
Блискавки блиском.
-Тоді лиш допіру.

хома дідим
2026.10.26 19:13
що ви читаєте
мій принце
слова слова слова
а зрештою чому би
не читати
звичайніші
чи зовсім непрості
пригоди слів

Борис Костиря
2026.10.26 18:21
Коли поїду я із цих країв,
Залишу три сльозини в чистім полі,
Залишу смуток луків і роїв,
Рубці і шрами довгої неволі.
Поїду в невідомість назавжди.
Від спогадів розірвані валізи.
Поїду від руйновища, біди,
Від жесту неповторної маркізи.

Артур Курдіновський
2026.10.26 16:51
Перетвори мій вірш на попіл чорний,
Розвій рядки над містом кам'яним.
Нехай і далі резонують горни
Зі скрипками тонкими. Псевдонім
Здається недоречним і потворним
У порівнянні з іменем моїм.

Плювати на часи важкі, буремні!

Борис Костиря
2026.10.26 13:45
Лягаючи о третій ночі,
Уже не виспишся ніяк,
Вдивляючись у сни пророчі,
Шукаючи чужий маяк.

Подивишся у лик безсоння,
В його пропечене чоло,
Шукаючи в гаю осоння

Ігор Шоха
2026.10.26 08:57
Коли народ очолюють балбеси,
то владі і народу гріш ціна,
не буде ні зростання, ні прогресу
і не питай-те, – а чия вина...
а згадуй-те, що «раяв сатана
на лісапеті» і віщала преса,
яким баригам вигідна війна.
А в кого меркантильні інтерес

Віктор Кучерук
2026.10.26 06:35
Мете по вулиці безлюдній
Опале листя вітровій,
А те лише шурхоче нудно,
В сумній покірності своїй.
І так від рання до смеркання
Кружляє, шурхає, мигтить, -
Не рветься в сутінках туманних
Осіннього прощання мить.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Микола Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08

Ольга Береза
2026.09.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сонце Місяць / Вірші

 Ізвıдти
Образ твору  
Будуть оси смугасті сновигати між трав
що безладно гаптовано вітром
лунатимуть співи кудись в небеса
у світі, де справжні лиш квіти

де тануть русалчині сльози весни
закликаючи знову радіти
у тім храмі, де тайни величають страсні
уклякаючи до молитви

надвища правда у намарності прав
що не мати & чим володіти
хоч над тернами саду є зірок без числа
чи веде хоч одна ізвıдти

геть & далі, за краєвиди й міста
у своєму зворотному ритмі
від утомного сяйва нескінченних вистав
& від звершень одноманітних




 


 
2013
 
_______________________________
Art © Casper Faassen



• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-05-18 21:27:31
Переглядів сторінки твору 10239
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.683 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.629 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.721
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.10.22 19:14
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-05-18 23:41:29 ]
Невже навіть таким запеклим урбаністам, як СонцеМісяць, місто іноді набридає?!
Я здивований і зачудований. Хоч поезія і метафізична, та щось у ній є від пейзажно-філософської лірики, близької мені. Приємно вражений! Пишіть іще таке, друже!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-05-19 05:45:21 ]
красно вдячний за душевний правдиво відгук, друже Ярославе
Ви маєте рацію повсякчас, та й інтуїцію ~
це я Вам як інтуїт більш запеклий, аніж урбаніст
так само радий підтвердити

а метафізичний, щоби не плутати в цих метафорах, що
часом трапляється з авторами, до чину яких ми давно
із Вами, хочеться вірити, не належимо ~
є такий, що стосується сновидіння чи так званої візії
у так званій яві
або інших можливостей метафізичного бачення таки нема



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марґо Ґейко (М.К./М.К.) [ 2018-05-19 14:40:10 ]
Геть & далі від усіх несправжніх квітів. І володіти в першу чергу собою, своїми чуттями, навіть нічого більш не маючи ~
о Сонце, такий чудовий споглядально-ліричний вірш!
Лише ритм може перевірити "...хоч над тернами саду є зірок без числа..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-05-20 05:50:04 ]
дякую)

ритм вже, який є, бо ми йдемо за ритмом
& лишається тільки ввіритися йому
а склади я вже років сім як перестав лічити

головна думка нмд, що ми все ладні віддати, аби
добратися туди, в одвічне ’десь там’, чи яку нібиландію
але цей рух, здається, не передбачає відмови

& вороття звідтіль також не буде...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марґо Ґейко (М.К./М.К.) [ 2018-05-20 16:51:29 ]
О, Сонце, хіба вважаєте, під "там" той світ? І ми туди прагнемо добратися?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-05-21 10:06:46 ]
ми якби всі трохи заручники метафор & термінів
о, Марґо

що таке є ’той світ’, наскільки він є ’світом’
ніхто ж направді не відає
ця інформація закрита для будь-кого

я не замахуюся так аж глобально, принаймні не маю цієї амбіції
все що є і може бути ’тут’
навіть якщо це поки що точно не визначено, де саме
хай би навіть у фантазії, чи в проекції фантазійній ~
є все ж у голові, чи у мозкові

& сади, & терни, & зірки, & дороги, & неповернення

якось так


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ночі Вітер (Л.П./М.К.) [ 2018-05-20 13:48:15 ]
Будуть оси смугасті і сльози весни,
будуть тигри, русалки і вітер.
Я лежу на бальконі і дИвлюся сни,
нескінченним і вічним сповитий.)))

Гарного настрою)))!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-05-20 14:46:55 ]
дяки)))


твої ступні на коці зі спини слона
на пантофлях зі стразами квіти
нескінченне & вічне ~ на що воно нам
пробудись, хильнемо щось, о Вітре...


*радо міксує всякого витриманого
питва
із химерних сулій...



* ~


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ночі Вітер (Л.П./М.К.) [ 2018-05-20 16:21:10 ]


О!
Виставляє на шкіряний ковер
нутрощі холодильника,
жбуррляє на голови вездесущих
капці
і чекає
на зустріч з другом
вічности...

*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-05-21 10:10:05 ]
ого

ну, це мабуть той
самий славетний

Холодильник
Який
Збудував
Джек

о, брате



*медитує на дійство, трохи
салютуючи вічності
залишками напою...* ~


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2018-05-21 14:48:53 ]
о... ці одноманітні звершення...

о... зворотній ритм...

циклічність = циклопічність



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-05-22 05:19:00 ]
та про циклопів що ми знаємо, окрім протистояння Одіссея з Поліфемом, До
хоча та ситуація цікава, і не без проекції, егеж

мене більше займала, при чому довгі роки, ідея фон Клейста
про те, що якщо до Едему заблоковано парадний вхід, то
чому би не спробувати зайти із протилежного боку,
хоч би для цього потрібно було обійти всю планету,

питання лише, а чи треба того нам