ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2026.06.02 17:31
Жимолость (бружель)
Бружель шепоче, бо життю радіє,
Густа куляста яскравіє крона.
Від сонця струменить тепла надія.
Хизується у розквіті фасоном.

У парах квіти в пазухах листочків,
Плоди блакитно-темні із нальотом
І не розгледіти дрібненькі точки.

Артур Курдіновський
2026.06.02 17:10
Чорні квіти
Не відчуваю запах літніх трав,
Пишу рядки про інше тишком-нишком,
Бо червень чорні квіти розкидав,
Засипавши моє холодне ліжко.

Сьогодні поспішають майже всі
Скупатися в симфонії зеленій,
Знайти натхнення в радісній красі -

Вячеслав Руденко
2026.06.02 15:29
...туди, де досить малої крихти...
Покинь-мо нори!- Підемо в гори! -
Долучимо до ніг свічада,
Гарячий подих
В струмки занурим,
Немов у міфи
Про Ельдорадо!
На відпочинку водою змиєм,
Відчувши рятівну підтримку

Тетяна Левицька
2026.06.02 12:51
На смак
Живу минулим, там моє життя
від А до Я, від альфи до омеги!
Від дня народження до забуття
о, де ви, дні мого натхнення, де ви?

Ніколи не корилася вітрам —
плела віночки із маруни, м'яти.
Та тільки душу за любов віддам,

Кока Черкаський
2026.06.02 12:09
Хвазан
Розвелось у нас хвазанів-
Ну просто море хвазанів!
І тепер я часто чую
Їхній, так би мовить, "спів".

Хвазан -птаха наче й гарна,
Та співає ж - аби як.
Не як зовні непомітний

Борис Костиря
2026.06.02 11:56
Самопізнання
Ні, я себе, напевно, знищу
В ночах запеклих, дорогих.
Лікую невмолиму тишу
В кімнатах вигаслих, старих.
Слова сховались і принишкли
У погребах німих, сумних.

Я спалюю себе на вітрі

Ірина Вовк
2026.06.02 10:36
"Єлизавета Ярославна: Сага про любов" (продовження 5)
V. СОНЦЕ З ПІВДНЯ Зима 1043 року сковувала Київ кригою, але серця людей палали від хвилювання. На дніпровських схилах зібрався натовп, бо з півдня, пробиваючись крізь засніжені річкові простори, сунула небачена раніше сила. Це повертався в і н. Біл

хома дідим
2026.06.02 08:43
* 102 *
він вийшов до режиму бога
покинувши вино хліб сіль
сусід вважав його за йога
а сам пиячив той сусід
йому здавалося ще трохи
і стане легко звідусіль
сусід той час привів небогу
стогнав із нею десь в куті

Охмуд Песецький
2026.06.02 07:47
Коли тебе немає
Мої сердечні ув'язнення і спускання на землю з високих веж несвобод не передбачають втеч, а тільки терміни. Рецидивістам "не світить" амністія. Час – і тільки він, є тим механізмом, який спрацьовує для свободи – тихо і без ефектів, які притаманні подіб

Віктор Кучерук
2026.06.02 05:27
* * *
Я міг би загинути вчора
І зараз лежати в труні,
Або в тісноті коридору
Заклякти в останньому сні.
Донині руїни будинку,
Ще теплі від крові й вогню, -
Нагадують кожну хвилинку
Про долю щасливу мою.

Костянтин Ватульов
2026.06.01 19:27
Весна
Полюбляю зелене оточення,
Особливо під промені вранішні.
І удосталь росою намочений,
Задурманений квітом акації.

Ще пройтися стежками охайними
Водночас і тужливо, і радісно,
Де жбурляють промінчики барвами

хома дідим
2026.06.01 17:35
* 101 *
в житті холоднім і похмурім
чогось хотів кудись-там біг
за снами уві снах моїх
і в церкві тільки та премудрість
мене оточували мури
на цім лазурнім небодні
цикуту радили мені
а в перлах порпалися кури

Ольга Олеандра
2026.06.01 15:25
***
У кожній з нас є Щось позалюдське.
У кожному. Без винятків. Й неясно
це Щось несимпатичне і жаске
чи неповторно самобутнє і прекрасне?

Воно у нас танцює? Чи лежить
заховане, зарите якнайглибше?
Не через цю відчуженість сюрчить

Федір Паламар
2026.06.01 14:41
Йошамін
В ім’я вищого Життя, нехай буде прославлене горнє Світло! Блиском укрився я, і Світло засяяло світ. Утри стали поодаль і змовлялися проти мене. (…) Муж, який скинув мене зі свого місця на землю (…) ти знищиш їх (…) Не руйнуй творіння Утр і не проганяй

Тетяна Левицька
2026.06.01 13:44
Порожнеча
Похмурий день у крона прослизнув
і зачепився поглядом за вечір.
Готується до стомленого сну
міських кварталів тьмяна порожнеча.

Сідаєш у намолене таксі,
мене лишивши на бруківці літа.
І наостанок зойкає шассі

Сергій Губерначук
2026.06.01 13:35
Творчість…
…Творчість – Така, як Ти!
Як, Ти?

18 жовтня 1999 р., Київ
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Мария Дутко
2026.06.01

Андрій Олінковський
2026.05.31

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Сонце Місяць / Вірші

 Ізвıдти
Образ твору  
Будуть оси смугасті сновигати між трав
що безладно гаптовано вітром
лунатимуть співи кудись в небеса
у світі, де справжні лиш квіти

де тануть русалчині сльози весни
закликаючи знову радіти
у тім храмі, де тайни величають страсні
уклякаючи до молитви

надвища правда у намарності прав
що не мати & чим володіти
хоч над тернами саду є зірок без числа
чи веде хоч одна ізвıдти

геть & далі, за краєвиди й міста
у своєму зворотному ритмі
від утомного сяйва нескінченних вистав
& від звершень одноманітних




 


 
2013
 
_______________________________
Art © Casper Faassen



• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2018-05-18 21:27:31
Переглядів сторінки твору 9814
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.682 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.625 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.721
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.05.27 21:10
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-05-18 23:41:29 ]
Невже навіть таким запеклим урбаністам, як СонцеМісяць, місто іноді набридає?!
Я здивований і зачудований. Хоч поезія і метафізична, та щось у ній є від пейзажно-філософської лірики, близької мені. Приємно вражений! Пишіть іще таке, друже!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-05-19 05:45:21 ]
красно вдячний за душевний правдиво відгук, друже Ярославе
Ви маєте рацію повсякчас, та й інтуїцію ~
це я Вам як інтуїт більш запеклий, аніж урбаніст
так само радий підтвердити

а метафізичний, щоби не плутати в цих метафорах, що
часом трапляється з авторами, до чину яких ми давно
із Вами, хочеться вірити, не належимо ~
є такий, що стосується сновидіння чи так званої візії
у так званій яві
або інших можливостей метафізичного бачення таки нема



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марґо Ґейко (М.К./М.К.) [ 2018-05-19 14:40:10 ]
Геть & далі від усіх несправжніх квітів. І володіти в першу чергу собою, своїми чуттями, навіть нічого більш не маючи ~
о Сонце, такий чудовий споглядально-ліричний вірш!
Лише ритм може перевірити "...хоч над тернами саду є зірок без числа..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-05-20 05:50:04 ]
дякую)

ритм вже, який є, бо ми йдемо за ритмом
& лишається тільки ввіритися йому
а склади я вже років сім як перестав лічити

головна думка нмд, що ми все ладні віддати, аби
добратися туди, в одвічне ’десь там’, чи яку нібиландію
але цей рух, здається, не передбачає відмови

& вороття звідтіль також не буде...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марґо Ґейко (М.К./М.К.) [ 2018-05-20 16:51:29 ]
О, Сонце, хіба вважаєте, під "там" той світ? І ми туди прагнемо добратися?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-05-21 10:06:46 ]
ми якби всі трохи заручники метафор & термінів
о, Марґо

що таке є ’той світ’, наскільки він є ’світом’
ніхто ж направді не відає
ця інформація закрита для будь-кого

я не замахуюся так аж глобально, принаймні не маю цієї амбіції
все що є і може бути ’тут’
навіть якщо це поки що точно не визначено, де саме
хай би навіть у фантазії, чи в проекції фантазійній ~
є все ж у голові, чи у мозкові

& сади, & терни, & зірки, & дороги, & неповернення

якось так


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ночі Вітер (Л.П./М.К.) [ 2018-05-20 13:48:15 ]
Будуть оси смугасті і сльози весни,
будуть тигри, русалки і вітер.
Я лежу на бальконі і дИвлюся сни,
нескінченним і вічним сповитий.)))

Гарного настрою)))!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-05-20 14:46:55 ]
дяки)))


твої ступні на коці зі спини слона
на пантофлях зі стразами квіти
нескінченне & вічне ~ на що воно нам
пробудись, хильнемо щось, о Вітре...


*радо міксує всякого витриманого
питва
із химерних сулій...



* ~


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ночі Вітер (Л.П./М.К.) [ 2018-05-20 16:21:10 ]


О!
Виставляє на шкіряний ковер
нутрощі холодильника,
жбуррляє на голови вездесущих
капці
і чекає
на зустріч з другом
вічности...

*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-05-21 10:10:05 ]
ого

ну, це мабуть той
самий славетний

Холодильник
Який
Збудував
Джек

о, брате



*медитує на дійство, трохи
салютуючи вічності
залишками напою...* ~


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2018-05-21 14:48:53 ]
о... ці одноманітні звершення...

о... зворотній ритм...

циклічність = циклопічність



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-05-22 05:19:00 ]
та про циклопів що ми знаємо, окрім протистояння Одіссея з Поліфемом, До
хоча та ситуація цікава, і не без проекції, егеж

мене більше займала, при чому довгі роки, ідея фон Клейста
про те, що якщо до Едему заблоковано парадний вхід, то
чому би не спробувати зайти із протилежного боку,
хоч би для цього потрібно було обійти всю планету,

питання лише, а чи треба того нам