Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.10.30
21:33
Знімаєш чорні окуляри
І дивишся на сонце так,
Немов на лицаря Каяли,
Що подає таємний знак.
Дивитися у вічі правді,
У вічі істині сумній,
Мов пережити час розправи,
І дивишся на сонце так,
Немов на лицаря Каяли,
Що подає таємний знак.
Дивитися у вічі правді,
У вічі істині сумній,
Мов пережити час розправи,
2025.10.30
20:00
А знаєте, - то вже Петро озвавсь, -
Я ж у Котельві був тамтого року,
Як москалі упхались з того боку
І Ромодан нас облягати взявсь.
Про те Мирон словечком лиш згадав,
Мені б хотілось більше розказати,
Як боронились ми від супостата,
Як Ромодан від
Я ж у Котельві був тамтого року,
Як москалі упхались з того боку
І Ромодан нас облягати взявсь.
Про те Мирон словечком лиш згадав,
Мені б хотілось більше розказати,
Як боронились ми від супостата,
Як Ромодан від
2025.10.30
18:21
Землетруси, повені, цунамі,
Ще дощів кислотних дикі танці...
Це земля здригається під нами,
Атмосфера з нею в резонансі.
Смог і смерчі, різні катастрофи –
Вдосталь уже знаків Провидіння.
Руйнуватиме свій Світ допоки
Ще дощів кислотних дикі танці...
Це земля здригається під нами,
Атмосфера з нею в резонансі.
Смог і смерчі, різні катастрофи –
Вдосталь уже знаків Провидіння.
Руйнуватиме свій Світ допоки
2025.10.30
11:18
Люблю, коли біцухами натягую футболку,
Іду, такий, по вулиці — знімаю собі тьолку.
Іду, такий, по вулиці — знімаю собі тьолку.
2025.10.30
10:52
«На вікні свіча миготіла»…
Мати дитинча мовчки їла,
їла-доїдала.
Смачно чи не смачно було,
але всі про те вже забули.
Україна салом заросла!
Пнеться в матки пузо вгору
Мати дитинча мовчки їла,
їла-доїдала.
Смачно чи не смачно було,
але всі про те вже забули.
Україна салом заросла!
Пнеться в матки пузо вгору
2025.10.30
10:03
Мені би трішечки б тепла
Твоїх очей і губ, не проти?
І ти щоб пахла і цвіла…
Дай Боже, знати
До суботи…
Мені би спокою… мені б…
І бажано, щоб без сюрпризів
Твоїх очей і губ, не проти?
І ти щоб пахла і цвіла…
Дай Боже, знати
До суботи…
Мені би спокою… мені б…
І бажано, щоб без сюрпризів
2025.10.29
22:28
Не вслухаюсь в гамір дітвори,
у гомінкі перепалки дорослих,
а от пронизливі надривні
зойки амбулансів тривожать серце,
і на їхній одчайдушний клич
пошепки Всевишнього прошу,
щоб швидше добрались до мети,
і потерпілого вдалося врятувати.
у гомінкі перепалки дорослих,
а от пронизливі надривні
зойки амбулансів тривожать серце,
і на їхній одчайдушний клич
пошепки Всевишнього прошу,
щоб швидше добрались до мети,
і потерпілого вдалося врятувати.
2025.10.29
21:47
Старий зруйнований парк
ніби після запеклого бою.
Старі атракціони й будівлі
зносять, утворюючи пустку,
яку нічим заповнити,
яка волає до нас усіх,
яка ставить питання,
на які неможливо відповісти,
ніби після запеклого бою.
Старі атракціони й будівлі
зносять, утворюючи пустку,
яку нічим заповнити,
яка волає до нас усіх,
яка ставить питання,
на які неможливо відповісти,
2025.10.29
18:32
Вже гарненькі дівчатка у ліжку, мабуть
Вітці сього міста намагаються, жмуть
Щоб коня Пола Ревіра реінкарнуть
А містечку – чого нервувати
Душа Бели Стар поглум передає
Єзавелі-черниці й та шалено плете
Півперуку для Різника-Джека що є
Вітці сього міста намагаються, жмуть
Щоб коня Пола Ревіра реінкарнуть
А містечку – чого нервувати
Душа Бели Стар поглум передає
Єзавелі-черниці й та шалено плете
Півперуку для Різника-Джека що є
2025.10.29
17:54
Народжуються десь, а може поруч,
Цнотливі та незаймані слова.
Та де шукати? Спереду, праворуч?
Як завжди таємниця вікова.
Промовить хто, почуєш їх від кого?
Як лине недоторкана трава
До сонця. Так торуємо дорогу
До тих, хто має справжні почуття,
Цнотливі та незаймані слова.
Та де шукати? Спереду, праворуч?
Як завжди таємниця вікова.
Промовить хто, почуєш їх від кого?
Як лине недоторкана трава
До сонця. Так торуємо дорогу
До тих, хто має справжні почуття,
2025.10.29
13:15
А для мене негода - вона у замащених берцях
Об окопної глини тягучу і ржаву багнюку.
То не дощ, що мені цілу ніч підвіконнями стукав.
Дощ - це там, де солдату на плечі натомлені ллється.
Де тяжіє розгрузка, де мокрі несушені ноги,
Де гарячого чаю
Об окопної глини тягучу і ржаву багнюку.
То не дощ, що мені цілу ніч підвіконнями стукав.
Дощ - це там, де солдату на плечі натомлені ллється.
Де тяжіє розгрузка, де мокрі несушені ноги,
Де гарячого чаю
2025.10.29
11:51
Іржа в іржі не іржавіє…
Вода з водою все це бачить.
Тому, хто бачити не вміє
Навряд чи Видиво пробачить.
Надія, все ж, оптомістична:
Є інші видиви: калюжі…
Ну а якщо ви симпатичні —
Вам поталанило предуже…
Вода з водою все це бачить.
Тому, хто бачити не вміє
Навряд чи Видиво пробачить.
Надія, все ж, оптомістична:
Є інші видиви: калюжі…
Ну а якщо ви симпатичні —
Вам поталанило предуже…
2025.10.29
06:04
Пообіді в гастрономі
Я зустрів сусідку Тому
З імпозантним чоловіком
Одного зі мною віку.
Він всміхався без упину
І все гладив Томи спину,
Поки та не захотіла
Від руки звільнити тіло,
Я зустрів сусідку Тому
З імпозантним чоловіком
Одного зі мною віку.
Він всміхався без упину
І все гладив Томи спину,
Поки та не захотіла
Від руки звільнити тіло,
2025.10.28
22:03
Вогненні мечі - це основа закону.
Ми перед мечами присягу даєм.
Вогненні мечі, як таємні ікони,
Які кровоточать у полі знамен.
Вогненні мечі у танку хаотичнім,
У щільному колі хоругв і списів.
Вогненні мечі в нетривалім затишші,
Ми перед мечами присягу даєм.
Вогненні мечі, як таємні ікони,
Які кровоточать у полі знамен.
Вогненні мечі у танку хаотичнім,
У щільному колі хоругв і списів.
Вогненні мечі в нетривалім затишші,
2025.10.28
16:14
Безліч творчих людей
Тут приймали за честь
Набувати ідей
В центрі всіх перехресть,
В місті цім, де стою.
Тож вкладав свій талант
І амбітність свою
Генерал, музикант,
Тут приймали за честь
Набувати ідей
В центрі всіх перехресть,
В місті цім, де стою.
Тож вкладав свій талант
І амбітність свою
Генерал, музикант,
2025.10.28
12:32
Він міг розрізнити сміттєві контейнери за запахом.
Пам’ятав господарів, які викидали в них сміття.
Промишляв на скляній тарі та макулатурі.
Якщо везло знайти пристойні ношені речі,
здавав по п’ять гривен Вірці –
стерві у дві точки: на барахолці
і
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.09.04
2025.08.19
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
2025.02.12
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Афоризми Стародавнього Світу2 століття до н.е.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Афоризми Стародавнього Світу2 століття до н.е.
Погляд на мудрість.
Афоризми Стародавнього Світу
2 століття до н.е.
Цицерон
А наші філософи? Пишучи книги про презирство до смерті, жоден з них не забуває надписати на них своє ім'я.
Благо народу - вищий закон.
Папір все стерпить.
Адже такого роду міркування, вкладені в уста людей колишніх часів, і до того ж найзнаменитіших невідомим чином набувають особливої ваги і піднесену важливість.
Імовірнісні знання - ось межа людського розуміння.
Чи можлива в житті радість, коли денно і нощно доводиться міркувати, що тебе чекає смерть?
Все прекрасне рідко.
Всьому свій час.
Всякому - своє.
Вища право - вища безправ'я.
Дурниці так глибоко в нас засіли, що завжди щось залишиться; але постараємося залишити лише саме неминуче.
Навіть і тепер я не більше заздрю силі молодих, ніж раніше заздрив силі бика або слона.
Для яких їх вчення - це закон життя, а не тільки знання
Друзі пізнаються в біді.
Якщо є що-небудь поважне, то це цілісність усього життя.
Бажаючим навчитися перешкоджає авторитет тих, хто вчить.
Жити - значить мислити.
Коли гримить зброя, закони молкнут.
Коли нема чим пишатися в цьому, хваляться вчорашніми заслугами.
Краща філософія: все заперечувати і ні про що не висловлювати певної думки.
Мовчання теж красномовно.
Найбільш важка частина - вступ.
Наші душі довговічні, але не безсмертні.
Невелика заслуга, якщо людина чесна лише тому, що ніхто і не намагається його підкупити.
Немає нічого більш протилежного розуму і природі, ніж випадковість.
Ніщо так не шкодить, як покладені надії.
Про Греція, як часом ти мізерна в своєму достатку слів!
Засмучення існує не сама по собі, а в нашій уяві.
Вчинки мудрих людей продиктовані розумом, людей менш кмітливих - досвідом, найбільш неосвічених - необхідністю, тварин - природою.
Поетами народжуються, ораторами стають.
Звичка - друга натура.
Природа не дала нам пізнання межі речей.
Приємно згадувати негаразди, якщо вони минули.
Найважче в дружбі - бути врівень з тим, хто нижче тебе ... якщо ти в силах надати іншому будь-яку послугу, суспензія перш, по плечу вона йому.
Ті, хто хочуть дізнатися, що ми думаємо про всяку річ, більш цікаві, ніж потрібно.
Те, що боги існують, - це я не буду заперечувати, але я буду оскаржувати будь-які докази.
Фортуна не тільки сама сліпа, але і засліплює кожного, кого укладе в обійми.
Часто навіть не корисно знати, що станеться в майбутньому: адже це нещастя - журитися про те, чому не можна допомогти і не мати останнього і, проте, загального розради - надії.
Людина - свій найлютіший ворог.
Людині властиво помилятися, а дурневі - наполягати на своїй помилці.
Теренцій
Скільки людей стільки й думок.
Вища право часто є вища зло.
Зрештою не скажеш нічого вже,
що не було б іншими раніше сказано.
Коли у нас успіх у всьому, тоді-то ось особливо
Готовим треба бути до того, які нас негаразди чекають.
Перший бій - важкий бій!
Переклала на українську мову 20.05.18 7.55
Афоризми Стародавнього Світу
2 століття до н.е.
Цицерон
А наші філософи? Пишучи книги про презирство до смерті, жоден з них не забуває надписати на них своє ім'я.
Благо народу - вищий закон.
Папір все стерпить.
Адже такого роду міркування, вкладені в уста людей колишніх часів, і до того ж найзнаменитіших невідомим чином набувають особливої ваги і піднесену важливість.
Імовірнісні знання - ось межа людського розуміння.
Чи можлива в житті радість, коли денно і нощно доводиться міркувати, що тебе чекає смерть?
Все прекрасне рідко.
Всьому свій час.
Всякому - своє.
Вища право - вища безправ'я.
Дурниці так глибоко в нас засіли, що завжди щось залишиться; але постараємося залишити лише саме неминуче.
Навіть і тепер я не більше заздрю силі молодих, ніж раніше заздрив силі бика або слона.
Для яких їх вчення - це закон життя, а не тільки знання
Друзі пізнаються в біді.
Якщо є що-небудь поважне, то це цілісність усього життя.
Бажаючим навчитися перешкоджає авторитет тих, хто вчить.
Жити - значить мислити.
Коли гримить зброя, закони молкнут.
Коли нема чим пишатися в цьому, хваляться вчорашніми заслугами.
Краща філософія: все заперечувати і ні про що не висловлювати певної думки.
Мовчання теж красномовно.
Найбільш важка частина - вступ.
Наші душі довговічні, але не безсмертні.
Невелика заслуга, якщо людина чесна лише тому, що ніхто і не намагається його підкупити.
Немає нічого більш протилежного розуму і природі, ніж випадковість.
Ніщо так не шкодить, як покладені надії.
Про Греція, як часом ти мізерна в своєму достатку слів!
Засмучення існує не сама по собі, а в нашій уяві.
Вчинки мудрих людей продиктовані розумом, людей менш кмітливих - досвідом, найбільш неосвічених - необхідністю, тварин - природою.
Поетами народжуються, ораторами стають.
Звичка - друга натура.
Природа не дала нам пізнання межі речей.
Приємно згадувати негаразди, якщо вони минули.
Найважче в дружбі - бути врівень з тим, хто нижче тебе ... якщо ти в силах надати іншому будь-яку послугу, суспензія перш, по плечу вона йому.
Ті, хто хочуть дізнатися, що ми думаємо про всяку річ, більш цікаві, ніж потрібно.
Те, що боги існують, - це я не буду заперечувати, але я буду оскаржувати будь-які докази.
Фортуна не тільки сама сліпа, але і засліплює кожного, кого укладе в обійми.
Часто навіть не корисно знати, що станеться в майбутньому: адже це нещастя - журитися про те, чому не можна допомогти і не мати останнього і, проте, загального розради - надії.
Людина - свій найлютіший ворог.
Людині властиво помилятися, а дурневі - наполягати на своїй помилці.
Теренцій
Скільки людей стільки й думок.
Вища право часто є вища зло.
Зрештою не скажеш нічого вже,
що не було б іншими раніше сказано.
Коли у нас успіх у всьому, тоді-то ось особливо
Готовим треба бути до того, які нас негаразди чекають.
Перший бій - важкий бій!
Переклала на українську мову 20.05.18 7.55
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
