
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.08.27
12:42
Повітря пряне...Чорнобривці
голівки не схиляють дружно.
Плісе жоржин у росах дивне,
але свою тримає пружність.
Засмагле дотліває літо.
Сачком лови, хіба впіймаєш?
Час спокою, і час марніти.
голівки не схиляють дружно.
Плісе жоржин у росах дивне,
але свою тримає пружність.
Засмагле дотліває літо.
Сачком лови, хіба впіймаєш?
Час спокою, і час марніти.
2025.08.27
11:40
Коли мрійливо сню тобою,
Чи наяву наткнусь впритул,
То серце сплескує прибоєм,
А почуттів зростає гул.
Думки про тебе зразу будять
У серці ніжні почуття, -
І радість пнеться звідусюди,
І щастям повниться життя.
Чи наяву наткнусь впритул,
То серце сплескує прибоєм,
А почуттів зростає гул.
Думки про тебе зразу будять
У серці ніжні почуття, -
І радість пнеться звідусюди,
І щастям повниться життя.
2025.08.27
09:15
Заплющую очі та, аж важко повірити,
навіть у горлі наростає ком,
бачу: рудий весь із очима сірими -
Франко…
-Пане Іване, як ви там на небесех?
Чи бачите на годиннику лютий час?
-Вболіваю, рідні мої, всім серцем
навіть у горлі наростає ком,
бачу: рудий весь із очима сірими -
Франко…
-Пане Іване, як ви там на небесех?
Чи бачите на годиннику лютий час?
-Вболіваю, рідні мої, всім серцем
2025.08.26
21:33
Ти - груднева, ти - холодна зима,
укриваєш мене снігом,
ніби поцілунками.
На твою честь я п'ю
снігове шампанське
і п'янію від крижаного холоду.
У зимовому полоні -
ніби в царстві задзеркалля,
укриваєш мене снігом,
ніби поцілунками.
На твою честь я п'ю
снігове шампанське
і п'янію від крижаного холоду.
У зимовому полоні -
ніби в царстві задзеркалля,
2025.08.26
11:52
Дзуміє тиша. В класі нічичирк.
Дитячі лики сірі від тривоги.
Схиляється над ними божий лик
Й шепоче: - Малеч! Буде перемога.
Із ирію повернуться татки
І спокоєм огорнуть ваші душі.
Я дам їм мир з Господньої руки,
Дитячі лики сірі від тривоги.
Схиляється над ними божий лик
Й шепоче: - Малеч! Буде перемога.
Із ирію повернуться татки
І спокоєм огорнуть ваші душі.
Я дам їм мир з Господньої руки,
2025.08.26
05:38
Великий гріх читати мало,
Або до рук не брати книг,
Які століттями навчали
Життю щасливому усіх.
Великий гріх втрачати віру
У слово Боже і в слова,
Які дарує ніжна Ліра
Отим, що творять з них дива.
Або до рук не брати книг,
Які століттями навчали
Життю щасливому усіх.
Великий гріх втрачати віру
У слово Боже і в слова,
Які дарує ніжна Ліра
Отим, що творять з них дива.
2025.08.25
21:56
Я хочу затьмарити мозок,
Я хочу пірнути в імлу,
Я хочу дивитися в морок
І падати в сон-ковилу.
Вино простягає долоні
Для радості і забуття.
Відчую в космічному лоні
Я хочу пірнути в імлу,
Я хочу дивитися в морок
І падати в сон-ковилу.
Вино простягає долоні
Для радості і забуття.
Відчую в космічному лоні
2025.08.25
05:50
Почуттів усіх навала,
В серці радості прилив, –
До грудей грудьми припала,
Як обійми їй розкрив.
Уст торкалася вустами,
Вибачаючись щомить
За кохання до нестями,
Що у ній вогнем пашить.
В серці радості прилив, –
До грудей грудьми припала,
Як обійми їй розкрив.
Уст торкалася вустами,
Вибачаючись щомить
За кохання до нестями,
Що у ній вогнем пашить.
2025.08.24
22:12
В її житті майже не було
чоловіків. Останній залицяльник
зник у пучинах часу.
Його голос розчинився
у сипучих пісках,
доторки рук розтанули,
поцілунки вицвіли.
Самотність огортає жінку,
чоловіків. Останній залицяльник
зник у пучинах часу.
Його голос розчинився
у сипучих пісках,
доторки рук розтанули,
поцілунки вицвіли.
Самотність огортає жінку,
2025.08.24
15:28
Як же доля зовсім різно у людей складається.
Хтось накоїть людям лиха, ворогам продасться.
А в потомках за святого він уже вважається.
Хоча б Невського згадати у тій клятій Рашці.
А другий нічого ж, наче не зробить такого.
Інші, бува набагато більше
Хтось накоїть людям лиха, ворогам продасться.
А в потомках за святого він уже вважається.
Хоча б Невського згадати у тій клятій Рашці.
А другий нічого ж, наче не зробить такого.
Інші, бува набагато більше
2025.08.24
11:51
був ти для мене тільки чотирикутником паперу
але моє серце має ту ж форму
був ти зрештою моїм серцем
і той самий поспішний ритм оживляв папір
вивищував до розміру дерева
слова твої були листям
а смуток мій вітром
але моє серце має ту ж форму
був ти зрештою моїм серцем
і той самий поспішний ритм оживляв папір
вивищував до розміру дерева
слова твої були листям
а смуток мій вітром
2025.08.24
10:55
Відвойована ніч, вир із обстрілів - день…
Ми у плетиві рішень і мареві мрій.
кат закручує Світ у брехню теревень…
Світ продовжує рух за життя і надії….
Ми у плетиві рішень і мареві мрій.
кат закручує Світ у брехню теревень…
Світ продовжує рух за життя і надії….
2025.08.24
09:29
Із Бориса Заходера
Злетіла сорока високо,
і зверху стрекоче сорока,
що цукор страшенно солений,
що яйця беруть зі смаженей,
що раки зимують на дубі,
що риби гуляють у шубі,
Злетіла сорока високо,
і зверху стрекоче сорока,
що цукор страшенно солений,
що яйця беруть зі смаженей,
що раки зимують на дубі,
що риби гуляють у шубі,
2025.08.24
09:23
Я на колінах попрошу Святих,
щоб рідні всі були здорові,
а поруч ти була завжди
у буднях сірих й кольорових.
Не дайте дітям гинути, Святі,
хай біль такий не точить струмом душу,
коли на цвинтарі на крихітній плиті
щоб рідні всі були здорові,
а поруч ти була завжди
у буднях сірих й кольорових.
Не дайте дітям гинути, Святі,
хай біль такий не точить струмом душу,
коли на цвинтарі на крихітній плиті
2025.08.24
06:35
Освітлені місяцем хвилі
Пшениці, як шовк, шурхотіли, –
І в сяєві срібнім іскрились
Очам хлібороба на милість.
У руки його працьовиті,
Неначе просилось щомиті,
Колосся тужаве, налите
І потом старанно обмите…
Пшениці, як шовк, шурхотіли, –
І в сяєві срібнім іскрились
Очам хлібороба на милість.
У руки його працьовиті,
Неначе просилось щомиті,
Колосся тужаве, налите
І потом старанно обмите…
2025.08.23
21:39
Кістки дерев. Нестерпний, дикий холод
Так пробирає до самих глибин.
Реальність відчувається, як голод,
Як море без коралів і рибин.
Ідеш у парк віддалений, забутий
У цю зимову пору, мов чернець,
Встромивши ніж у нестерпимий будень,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Так пробирає до самих глибин.
Реальність відчувається, як голод,
Як море без коралів і рибин.
Ідеш у парк віддалений, забутий
У цю зимову пору, мов чернець,
Встромивши ніж у нестерпимий будень,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.08.19
2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
2025.02.12
2024.12.24
2024.10.17
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Афоризми Стародавнього Світу2 століття до н.е.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Афоризми Стародавнього Світу2 століття до н.е.
Погляд на мудрість.
Афоризми Стародавнього Світу
2 століття до н.е.
Цицерон
А наші філософи? Пишучи книги про презирство до смерті, жоден з них не забуває надписати на них своє ім'я.
Благо народу - вищий закон.
Папір все стерпить.
Адже такого роду міркування, вкладені в уста людей колишніх часів, і до того ж найзнаменитіших невідомим чином набувають особливої ваги і піднесену важливість.
Імовірнісні знання - ось межа людського розуміння.
Чи можлива в житті радість, коли денно і нощно доводиться міркувати, що тебе чекає смерть?
Все прекрасне рідко.
Всьому свій час.
Всякому - своє.
Вища право - вища безправ'я.
Дурниці так глибоко в нас засіли, що завжди щось залишиться; але постараємося залишити лише саме неминуче.
Навіть і тепер я не більше заздрю силі молодих, ніж раніше заздрив силі бика або слона.
Для яких їх вчення - це закон життя, а не тільки знання
Друзі пізнаються в біді.
Якщо є що-небудь поважне, то це цілісність усього життя.
Бажаючим навчитися перешкоджає авторитет тих, хто вчить.
Жити - значить мислити.
Коли гримить зброя, закони молкнут.
Коли нема чим пишатися в цьому, хваляться вчорашніми заслугами.
Краща філософія: все заперечувати і ні про що не висловлювати певної думки.
Мовчання теж красномовно.
Найбільш важка частина - вступ.
Наші душі довговічні, але не безсмертні.
Невелика заслуга, якщо людина чесна лише тому, що ніхто і не намагається його підкупити.
Немає нічого більш протилежного розуму і природі, ніж випадковість.
Ніщо так не шкодить, як покладені надії.
Про Греція, як часом ти мізерна в своєму достатку слів!
Засмучення існує не сама по собі, а в нашій уяві.
Вчинки мудрих людей продиктовані розумом, людей менш кмітливих - досвідом, найбільш неосвічених - необхідністю, тварин - природою.
Поетами народжуються, ораторами стають.
Звичка - друга натура.
Природа не дала нам пізнання межі речей.
Приємно згадувати негаразди, якщо вони минули.
Найважче в дружбі - бути врівень з тим, хто нижче тебе ... якщо ти в силах надати іншому будь-яку послугу, суспензія перш, по плечу вона йому.
Ті, хто хочуть дізнатися, що ми думаємо про всяку річ, більш цікаві, ніж потрібно.
Те, що боги існують, - це я не буду заперечувати, але я буду оскаржувати будь-які докази.
Фортуна не тільки сама сліпа, але і засліплює кожного, кого укладе в обійми.
Часто навіть не корисно знати, що станеться в майбутньому: адже це нещастя - журитися про те, чому не можна допомогти і не мати останнього і, проте, загального розради - надії.
Людина - свій найлютіший ворог.
Людині властиво помилятися, а дурневі - наполягати на своїй помилці.
Теренцій
Скільки людей стільки й думок.
Вища право часто є вища зло.
Зрештою не скажеш нічого вже,
що не було б іншими раніше сказано.
Коли у нас успіх у всьому, тоді-то ось особливо
Готовим треба бути до того, які нас негаразди чекають.
Перший бій - важкий бій!
Переклала на українську мову 20.05.18 7.55
Афоризми Стародавнього Світу
2 століття до н.е.
Цицерон
А наші філософи? Пишучи книги про презирство до смерті, жоден з них не забуває надписати на них своє ім'я.
Благо народу - вищий закон.
Папір все стерпить.
Адже такого роду міркування, вкладені в уста людей колишніх часів, і до того ж найзнаменитіших невідомим чином набувають особливої ваги і піднесену важливість.
Імовірнісні знання - ось межа людського розуміння.
Чи можлива в житті радість, коли денно і нощно доводиться міркувати, що тебе чекає смерть?
Все прекрасне рідко.
Всьому свій час.
Всякому - своє.
Вища право - вища безправ'я.
Дурниці так глибоко в нас засіли, що завжди щось залишиться; але постараємося залишити лише саме неминуче.
Навіть і тепер я не більше заздрю силі молодих, ніж раніше заздрив силі бика або слона.
Для яких їх вчення - це закон життя, а не тільки знання
Друзі пізнаються в біді.
Якщо є що-небудь поважне, то це цілісність усього життя.
Бажаючим навчитися перешкоджає авторитет тих, хто вчить.
Жити - значить мислити.
Коли гримить зброя, закони молкнут.
Коли нема чим пишатися в цьому, хваляться вчорашніми заслугами.
Краща філософія: все заперечувати і ні про що не висловлювати певної думки.
Мовчання теж красномовно.
Найбільш важка частина - вступ.
Наші душі довговічні, але не безсмертні.
Невелика заслуга, якщо людина чесна лише тому, що ніхто і не намагається його підкупити.
Немає нічого більш протилежного розуму і природі, ніж випадковість.
Ніщо так не шкодить, як покладені надії.
Про Греція, як часом ти мізерна в своєму достатку слів!
Засмучення існує не сама по собі, а в нашій уяві.
Вчинки мудрих людей продиктовані розумом, людей менш кмітливих - досвідом, найбільш неосвічених - необхідністю, тварин - природою.
Поетами народжуються, ораторами стають.
Звичка - друга натура.
Природа не дала нам пізнання межі речей.
Приємно згадувати негаразди, якщо вони минули.
Найважче в дружбі - бути врівень з тим, хто нижче тебе ... якщо ти в силах надати іншому будь-яку послугу, суспензія перш, по плечу вона йому.
Ті, хто хочуть дізнатися, що ми думаємо про всяку річ, більш цікаві, ніж потрібно.
Те, що боги існують, - це я не буду заперечувати, але я буду оскаржувати будь-які докази.
Фортуна не тільки сама сліпа, але і засліплює кожного, кого укладе в обійми.
Часто навіть не корисно знати, що станеться в майбутньому: адже це нещастя - журитися про те, чому не можна допомогти і не мати останнього і, проте, загального розради - надії.
Людина - свій найлютіший ворог.
Людині властиво помилятися, а дурневі - наполягати на своїй помилці.
Теренцій
Скільки людей стільки й думок.
Вища право часто є вища зло.
Зрештою не скажеш нічого вже,
що не було б іншими раніше сказано.
Коли у нас успіх у всьому, тоді-то ось особливо
Готовим треба бути до того, які нас негаразди чекають.
Перший бій - важкий бій!
Переклала на українську мову 20.05.18 7.55
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію