
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.07.07
13:17
А коси жінки - висріблений ліс,
А усмішка, як гляну - гірко, сумно...
Вона ж шепоче: - Муже, не журись!
І наяву, і в снах для тебе юна!
І пахну, як трояндові поля!
Обійми ніжні, а думки - про тебе!
Тобі служу весь вік - не королям,
А усмішка, як гляну - гірко, сумно...
Вона ж шепоче: - Муже, не журись!
І наяву, і в снах для тебе юна!
І пахну, як трояндові поля!
Обійми ніжні, а думки - про тебе!
Тобі служу весь вік - не королям,
2025.07.07
08:14
Додала лише печалі
Перевтомленій душі, –
Несподівано сказала,
Що ми люди вже чужі.
Що мені пора забути
Про все те, що відбуло
І тоді не сяде смуток
На похилене чоло.
Перевтомленій душі, –
Несподівано сказала,
Що ми люди вже чужі.
Що мені пора забути
Про все те, що відбуло
І тоді не сяде смуток
На похилене чоло.
2025.07.06
22:08
Я радію молодій траві.
Хай народяться мрії живі!
Ця трава пробилась до нас
Крізь зими ворожий спецназ,
Крізь зими надійну тюрму,
Крижану, жорстоку, німу.
Хай народяться мрії живі!
Ця трава пробилась до нас
Крізь зими ворожий спецназ,
Крізь зими надійну тюрму,
Крижану, жорстоку, німу.
2025.07.06
18:51
Заквітчали мальви літо
біля хати й на городі.
Сонцем лагідним зігріті
обереги - на сторожі.
У шорсткому листі квіти
фіолетові, лимонні
і червоні (пестить вітер)
і рожеві - без шаблону.
біля хати й на городі.
Сонцем лагідним зігріті
обереги - на сторожі.
У шорсткому листі квіти
фіолетові, лимонні
і червоні (пестить вітер)
і рожеві - без шаблону.
2025.07.06
16:14
Хто не знає Олександра, що Невським прозвався?
В Московії його славлять і святим вважають.
Правду про його «геройства» чути не бажають.
Але зовсім не про нього я писати взявся,
А про батька Ярослава – в кого син і вдався.
Ба, ще й, навіть, переплюнув
В Московії його славлять і святим вважають.
Правду про його «геройства» чути не бажають.
Але зовсім не про нього я писати взявся,
А про батька Ярослава – в кого син і вдався.
Ба, ще й, навіть, переплюнув
2025.07.06
10:12
Кармічні завитки бувають різні,
В одних любов'ю світяться, добром.
А в інших, наче зло у парадизі,
Води мутної на столі цебро.
Тотеми, знаки - у квітках, клечанні
Та щебеті травневім солов'їв.
Душа моя - після дощу світанок,
В одних любов'ю світяться, добром.
А в інших, наче зло у парадизі,
Води мутної на столі цебро.
Тотеми, знаки - у квітках, клечанні
Та щебеті травневім солов'їв.
Душа моя - після дощу світанок,
2025.07.06
05:16
Серед знайомих є така,
Що на співучу пташку схожа, –
Весела, жвава, гомінка
В негожий час і пору гожу.
Вона іскриться, мов ріка
У надвечірньому промінні, –
Її хода дрібна й легка,
А стан тонкий – прямий незмінно.
Що на співучу пташку схожа, –
Весела, жвава, гомінка
В негожий час і пору гожу.
Вона іскриться, мов ріка
У надвечірньому промінні, –
Її хода дрібна й легка,
А стан тонкий – прямий незмінно.
2025.07.05
21:59
Подзвонити самому собі -
що це означає?
Подзвонити в невідомість,
достукатися до власного Я,
якщо воно ще залишилося
і не стерлося
нашаруваннями цивілізації,
умовностями, законами,
що це означає?
Подзвонити в невідомість,
достукатися до власного Я,
якщо воно ще залишилося
і не стерлося
нашаруваннями цивілізації,
умовностями, законами,
2025.07.05
19:45
стало сонце в росах на коліна
птахою молилося за нас
там за полем виросла в руїнах
недослухана померлими луна
підіймає вітер попелини
розбиває небо сни воді
то заходить в серце Батьківщина
птахою молилося за нас
там за полем виросла в руїнах
недослухана померлими луна
підіймає вітер попелини
розбиває небо сни воді
то заходить в серце Батьківщина
2025.07.05
10:14
дім червоний ген за пагорбом
бейбі мешкає у нім
о, дім червоний ген за пагорбом
і моя бейбі живе у нім
а я не бачив мою бейбі
дев’яносто дев’ять із чимось днів
зажди хвилину бо не теє щось
бейбі мешкає у нім
о, дім червоний ген за пагорбом
і моя бейбі живе у нім
а я не бачив мою бейбі
дев’яносто дев’ять із чимось днів
зажди хвилину бо не теє щось
2025.07.05
06:36
На світанні стало видно
Подобрілому мені,
Що за ніч не зникли злидні,
Як це бачилося в сні.
Знову лізуть звідусюди
І шикуються в ряди,
Поки видно недоїдок
Сухаря в руці нужди.
Подобрілому мені,
Що за ніч не зникли злидні,
Як це бачилося в сні.
Знову лізуть звідусюди
І шикуються в ряди,
Поки видно недоїдок
Сухаря в руці нужди.
2025.07.04
17:34
Ти закинутий від усього світу,
ніби на безлюдному острові.
Без Інтернету і зв'язку,
тобі ніхто не може
додзвонитися, до тебе
не долетить птах відчаю чи надії,
не долетить голос
волаючого в пустелі,
ніби на безлюдному острові.
Без Інтернету і зв'язку,
тобі ніхто не може
додзвонитися, до тебе
не долетить птах відчаю чи надії,
не долетить голос
волаючого в пустелі,
2025.07.04
16:53
До побачення, до завтра,
До повернення cюди,
Де уже згасає ватра
Біля бистрої води.
Де опівночі надію
Залишаю неспроста
На оте, що знов зігрію
Поцілунками уста.
До повернення cюди,
Де уже згасає ватра
Біля бистрої води.
Де опівночі надію
Залишаю неспроста
На оте, що знов зігрію
Поцілунками уста.
2025.07.04
12:09
Сторожать небо зір одвічні світляки,
Де ночі мур і строгі велети-зірки.
У жорнах світу стерті в пил життя чиїсь.
Рахують нас вони, візьмуть у стрій колись.
Свої ховаєм тайни в них уже віки.
Вони ж як здобич ждуть, неначе хижаки.
І кличе Бог іти у м
Де ночі мур і строгі велети-зірки.
У жорнах світу стерті в пил життя чиїсь.
Рахують нас вони, візьмуть у стрій колись.
Свої ховаєм тайни в них уже віки.
Вони ж як здобич ждуть, неначе хижаки.
І кличе Бог іти у м
2025.07.04
06:37
Шаліє вітрове гліссандо
На струнах віт жага бринить,
І усміхаються троянди,
І золотава сонця нить
Нас пестить ніжністю, кохана,
У твій ясний, чудовий день.
І літо звечора й до рана
На струнах віт жага бринить,
І усміхаються троянди,
І золотава сонця нить
Нас пестить ніжністю, кохана,
У твій ясний, чудовий день.
І літо звечора й до рана
2025.07.03
21:54
Як не стало Мономаха і Русі не стало.
Нема кому князів руських у руках тримати.
Знов взялися між собою вони воювати,
Знов часи лихі, непевні на Русі настали.
За шмат землі брат на брата руку піднімає,
Син на батька веде військо, щоб «своє» забрати.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Нема кому князів руських у руках тримати.
Знов взялися між собою вони воювати,
Знов часи лихі, непевні на Русі настали.
За шмат землі брат на брата руку піднімає,
Син на батька веде військо, щоб «своє» забрати.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2024.05.20
2021.12.12
2020.01.20
2020.01.18
2019.07.07
2018.01.11
2017.11.16
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Максим Тарасівський (1975) /
Рецензії
Джозеф Конрад. Молодість
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Джозеф Конрад. Молодість
Оповідання Джозефа Конрада "Молодість" - наче дарунок тому, хто шукає відповідей. О, так багато відповідей! - та чи ви їх шукаєте? Чи ви можете жити без питань - до себе, до життя, до неба? Якщо можете - це книга не для вас.
50 сторінок триває подорож морем із Заходу на Схід; 50 сторінок старезний корабель із Марлоу, молодим помічником капітана долає всі можливі перешкоди та небезпеки, від шторму, що вигризає нутрощі корабля та ставить моряків у нескінченну вахту до помп - відкачувати воду, і аж до пожежі, яка охопила вугілля в трюмах і знову припнула команду до помп - закачувати воду в палаючий корабель; 50 сторінок попри все та всупереч всьому юний Марлоу прагне побачити брами Сходу - а корабель на ім'я "Юдея", який так і не дістався порту призначення, Бангкоку, згорів і потонув у морі - дарує йому та кожному читачеві девіз, який пережив корабель і кінець-кінцем привів Марлоу на Схід: "Зроби або помри".
"Зроби або помри!" - наче рефрен, це кредо лунає над сторінками книги; "Зроби або помри!" - ось який невидимий дух ширяє над мачтами "Юдеї", головами Марлоу, старого капітана, кількох ліверпульців і хвилями океану. Є в книзі і другий рефрен - молодість; о, як пристрасно, як солодко, як тужливо вимовляє вже сивий та зморшкуватий Марлоу це слово! І читачеві лишається одне: поринути у цей вік, який штовхає людину в самісінький вир смертельних небезпек, побачити на власні очі ті небезпеки, майстерно змальовані Конрадом, побачити їх без страху, а навпаки, - як кращих друзів, із радістю, та у своєму серці відчути: о, так, молодість - це благословіння! І хай самими губами, хай подумки, але повторити за старенькою "Юдеєю" та молодим Марлоу: "Зроби або помри!"
...і почути в тому відповідь - одну на силу-силенну питань.
2018
50 сторінок триває подорож морем із Заходу на Схід; 50 сторінок старезний корабель із Марлоу, молодим помічником капітана долає всі можливі перешкоди та небезпеки, від шторму, що вигризає нутрощі корабля та ставить моряків у нескінченну вахту до помп - відкачувати воду, і аж до пожежі, яка охопила вугілля в трюмах і знову припнула команду до помп - закачувати воду в палаючий корабель; 50 сторінок попри все та всупереч всьому юний Марлоу прагне побачити брами Сходу - а корабель на ім'я "Юдея", який так і не дістався порту призначення, Бангкоку, згорів і потонув у морі - дарує йому та кожному читачеві девіз, який пережив корабель і кінець-кінцем привів Марлоу на Схід: "Зроби або помри".
"Зроби або помри!" - наче рефрен, це кредо лунає над сторінками книги; "Зроби або помри!" - ось який невидимий дух ширяє над мачтами "Юдеї", головами Марлоу, старого капітана, кількох ліверпульців і хвилями океану. Є в книзі і другий рефрен - молодість; о, як пристрасно, як солодко, як тужливо вимовляє вже сивий та зморшкуватий Марлоу це слово! І читачеві лишається одне: поринути у цей вік, який штовхає людину в самісінький вир смертельних небезпек, побачити на власні очі ті небезпеки, майстерно змальовані Конрадом, побачити їх без страху, а навпаки, - як кращих друзів, із радістю, та у своєму серці відчути: о, так, молодість - це благословіння! І хай самими губами, хай подумки, але повторити за старенькою "Юдеєю" та молодим Марлоу: "Зроби або помри!"
...і почути в тому відповідь - одну на силу-силенну питань.
2018
За виданням: Джозеф Конрад. Зроби або помри. Морські історії. - К.: Темпора, 2011. Переклад П. Таращука
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"П'ятниця, 13-го, або Життя і смерть Томасів У. Лоусонів"
• Перейти на сторінку •
"Генералы и доктора"
• Перейти на сторінку •
"Генералы и доктора"
Про публікацію