Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.03
01:01
хотів тобі я наспівати
про любов
про блиски у очах
і як бурлила кров
і блиснуло в очах
і закипіла кров
нам у вогні палати
в ритмі рок-ен-рол
про любов
про блиски у очах
і як бурлила кров
і блиснуло в очах
і закипіла кров
нам у вогні палати
в ритмі рок-ен-рол
2025.12.02
22:34
Потойбіч і посейбіч – все це ти.
Ти розпростерся мало не по самий Ніжин.
А в серці, як колись і нині, й вічно –
Одна і та ж синівська ніжність.
На древніх пагорбах стою,
Немовби зависаю над святим Єрусалимом,
І, як йому, тобі пересилаю ці рядки:
“М
Ти розпростерся мало не по самий Ніжин.
А в серці, як колись і нині, й вічно –
Одна і та ж синівська ніжність.
На древніх пагорбах стою,
Немовби зависаю над святим Єрусалимом,
І, як йому, тобі пересилаю ці рядки:
“М
2025.12.02
22:17
Насправді грудень не зігріє,
мою невтішну безнадію,
сніжниці білу заметіль.
Жасминові, легкі, перові
летять лелітки пелюсткові —
на смак не цукор і не сіль.
Льодяники із океану,
що на губах рожевих тануть
мою невтішну безнадію,
сніжниці білу заметіль.
Жасминові, легкі, перові
летять лелітки пелюсткові —
на смак не цукор і не сіль.
Льодяники із океану,
що на губах рожевих тануть
2025.12.02
21:18
Поворожи мені на гущі кавовій!
Горнятко перекинь, немов життя моє:
Нехай стікає осад візерунками –
Пророчить долю дивними малюнками...
На порцеляні плямами розмитими
Минуле з майбуттям, докупи злитії.
Можливо, погляд вишень твоїх визрілих
Горнятко перекинь, немов життя моє:
Нехай стікає осад візерунками –
Пророчить долю дивними малюнками...
На порцеляні плямами розмитими
Минуле з майбуттям, докупи злитії.
Можливо, погляд вишень твоїх визрілих
2025.12.02
20:34
Вже і цвіркун заснув.
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання
2025.12.02
17:20
Грудень сіє на сито дощ,
І туману волога завись
Осіда на бетоні площ.
Голуби на обід зібрались.
Віддзеркалення лап і ший
Мерехтить, ніби скло побите.
Хтось би хліба їм накришив,
І туману волога завись
Осіда на бетоні площ.
Голуби на обід зібрались.
Віддзеркалення лап і ший
Мерехтить, ніби скло побите.
Хтось би хліба їм накришив,
2025.12.02
14:53
Дивлюсь у туман непроглядний, дівочий,
У епос далеких самотніх лісів.
Немов Гільгамеш, я бреду через очі
Дрімотних лугів і нежданих морів.
Я бачу в тумані чудовиська люті,
І посох пророка, і знаки біди.
Несеться полями нестриманий лютий,
У епос далеких самотніх лісів.
Немов Гільгамеш, я бреду через очі
Дрімотних лугів і нежданих морів.
Я бачу в тумані чудовиська люті,
І посох пророка, і знаки біди.
Несеться полями нестриманий лютий,
2025.12.02
12:01
Вже і цвіркун заснув.
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання
2025.12.02
10:58
Дехто, хто де.
Тільки ти не зникаєш нікуди,
головно в думці моїй осіла,
сплела невеличку стріху,
загидила ваксою ґанок,
курочку рябу примусила знестись,
зненавиділа сусіда
і запросила,
Тільки ти не зникаєш нікуди,
головно в думці моїй осіла,
сплела невеличку стріху,
загидила ваксою ґанок,
курочку рябу примусила знестись,
зненавиділа сусіда
і запросила,
2025.12.01
23:04
Закінчує справи свої листопад,
згрібаючи листя навколо .
А вітер жбурляє його невпопад,
Осіннє руйнуючи лоно.
Повітря холодним вкриває рядном.
Відчутна пронизлива туга.
Зима перетнула швиденько кордон.
згрібаючи листя навколо .
А вітер жбурляє його невпопад,
Осіннє руйнуючи лоно.
Повітря холодним вкриває рядном.
Відчутна пронизлива туга.
Зима перетнула швиденько кордон.
2025.12.01
12:00
Двадцять літ минає від часів
Як Сержант зібрав собі музик
Мода змінювалася не раз
Пепер далі усміхає нас
Мені за честь представити
Зірок, що з нами рік у рік
Пеперів Оркестр Одинаків!
Як Сержант зібрав собі музик
Мода змінювалася не раз
Пепер далі усміхає нас
Мені за честь представити
Зірок, що з нами рік у рік
Пеперів Оркестр Одинаків!
2025.12.01
11:08
Зрубане дерево біля паркану,
на яке я дивився з вікна,
як оголена сутність речей.
Воно не було красивим,
але з ним утрачено
щось важливе,
як дороговказ до раю.
Зрубане дерево нагадує
на яке я дивився з вікна,
як оголена сутність речей.
Воно не було красивим,
але з ним утрачено
щось важливе,
як дороговказ до раю.
Зрубане дерево нагадує
2025.12.01
09:50
А дерева в льолях із туману
(білене нашвидко полотно).
Тане день, ще геть і не проглянув,
але місто огортає сном.
Скавучать автівки навіжено
в жовтооку непроглядну путь.
Ми с тобою нині як мішені,
але й це минеться теж.... мабуть.
(білене нашвидко полотно).
Тане день, ще геть і не проглянув,
але місто огортає сном.
Скавучать автівки навіжено
в жовтооку непроглядну путь.
Ми с тобою нині як мішені,
але й це минеться теж.... мабуть.
2025.12.01
09:33
З темного боку з темного майже
Чекали на сумнів відтяли окраєць
Та байдуже нам хто це розкаже
Якщо не цікавить якщо не торкає…
З іншого боку світлого боку
Вернувся окраєць сумнівно відтятий…
Втрачений день вірніше півроку
Якщо не чіплятись… якщо по
Чекали на сумнів відтяли окраєць
Та байдуже нам хто це розкаже
Якщо не цікавить якщо не торкає…
З іншого боку світлого боку
Вернувся окраєць сумнівно відтятий…
Втрачений день вірніше півроку
Якщо не чіплятись… якщо по
2025.12.01
08:53
Ходить Гарбуз по городу,
Питається свого роду:
«Ой, чи живі, чи здорові
Всі родичі Гарбузові?»
Обізвалась жовта Диня —
Гарбузова господиня
І зелені Огірочки —
Гарбузові сини й дочки:
Питається свого роду:
«Ой, чи живі, чи здорові
Всі родичі Гарбузові?»
Обізвалась жовта Диня —
Гарбузова господиня
І зелені Огірочки —
Гарбузові сини й дочки:
2025.12.01
08:47
Хай і була найменшою з гірчин,
Які Ти для любові сієш, Боже.
Посіяна, я знала, що нічим
Окрім любові прорости не зможу.
Окрім надії, окрім сподівань,
Наділеної сили слова, волі,
Щоб між зневірою і вірою ставав
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Які Ти для любові сієш, Боже.
Посіяна, я знала, що нічим
Окрім любові прорости не зможу.
Окрім надії, окрім сподівань,
Наділеної сили слова, волі,
Щоб між зневірою і вірою ставав
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2021.12.12
2020.01.20
2020.01.18
2019.07.07
2018.01.11
2017.11.16
2017.06.10
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Максим Тарасівський (1975) /
Рецензії
Джозеф Конрад. Молодість
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Джозеф Конрад. Молодість
Оповідання Джозефа Конрада "Молодість" - наче дарунок тому, хто шукає відповідей. О, так багато відповідей! - та чи ви їх шукаєте? Чи ви можете жити без питань - до себе, до життя, до неба? Якщо можете - це книга не для вас.
50 сторінок триває подорож морем із Заходу на Схід; 50 сторінок старезний корабель із Марлоу, молодим помічником капітана долає всі можливі перешкоди та небезпеки, від шторму, що вигризає нутрощі корабля та ставить моряків у нескінченну вахту до помп - відкачувати воду, і аж до пожежі, яка охопила вугілля в трюмах і знову припнула команду до помп - закачувати воду в палаючий корабель; 50 сторінок попри все та всупереч всьому юний Марлоу прагне побачити брами Сходу - а корабель на ім'я "Юдея", який так і не дістався порту призначення, Бангкоку, згорів і потонув у морі - дарує йому та кожному читачеві девіз, який пережив корабель і кінець-кінцем привів Марлоу на Схід: "Зроби або помри".
"Зроби або помри!" - наче рефрен, це кредо лунає над сторінками книги; "Зроби або помри!" - ось який невидимий дух ширяє над мачтами "Юдеї", головами Марлоу, старого капітана, кількох ліверпульців і хвилями океану. Є в книзі і другий рефрен - молодість; о, як пристрасно, як солодко, як тужливо вимовляє вже сивий та зморшкуватий Марлоу це слово! І читачеві лишається одне: поринути у цей вік, який штовхає людину в самісінький вир смертельних небезпек, побачити на власні очі ті небезпеки, майстерно змальовані Конрадом, побачити їх без страху, а навпаки, - як кращих друзів, із радістю, та у своєму серці відчути: о, так, молодість - це благословіння! І хай самими губами, хай подумки, але повторити за старенькою "Юдеєю" та молодим Марлоу: "Зроби або помри!"
...і почути в тому відповідь - одну на силу-силенну питань.
2018
50 сторінок триває подорож морем із Заходу на Схід; 50 сторінок старезний корабель із Марлоу, молодим помічником капітана долає всі можливі перешкоди та небезпеки, від шторму, що вигризає нутрощі корабля та ставить моряків у нескінченну вахту до помп - відкачувати воду, і аж до пожежі, яка охопила вугілля в трюмах і знову припнула команду до помп - закачувати воду в палаючий корабель; 50 сторінок попри все та всупереч всьому юний Марлоу прагне побачити брами Сходу - а корабель на ім'я "Юдея", який так і не дістався порту призначення, Бангкоку, згорів і потонув у морі - дарує йому та кожному читачеві девіз, який пережив корабель і кінець-кінцем привів Марлоу на Схід: "Зроби або помри".
"Зроби або помри!" - наче рефрен, це кредо лунає над сторінками книги; "Зроби або помри!" - ось який невидимий дух ширяє над мачтами "Юдеї", головами Марлоу, старого капітана, кількох ліверпульців і хвилями океану. Є в книзі і другий рефрен - молодість; о, як пристрасно, як солодко, як тужливо вимовляє вже сивий та зморшкуватий Марлоу це слово! І читачеві лишається одне: поринути у цей вік, який штовхає людину в самісінький вир смертельних небезпек, побачити на власні очі ті небезпеки, майстерно змальовані Конрадом, побачити їх без страху, а навпаки, - як кращих друзів, із радістю, та у своєму серці відчути: о, так, молодість - це благословіння! І хай самими губами, хай подумки, але повторити за старенькою "Юдеєю" та молодим Марлоу: "Зроби або помри!"
...і почути в тому відповідь - одну на силу-силенну питань.
2018
За виданням: Джозеф Конрад. Зроби або помри. Морські історії. - К.: Темпора, 2011. Переклад П. Таращука
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"П'ятниця, 13-го, або Життя і смерть Томасів У. Лоусонів"
• Перейти на сторінку •
"Генералы и доктора"
• Перейти на сторінку •
"Генералы и доктора"
Про публікацію
