ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юхим Семеняко
2025.09.16 16:00
Під сувору музику Шопена
Скаже хтось услід:
«Не повезло».
Ось і налаштовує геєна
Янголу-хранителю на зло
Печі, казани, вогненні плити,
Паливо, трійчата і багри,
Щоб мене у смолах кип’ятити,

Світлана Пирогова
2025.09.16 14:47
Причепурила осінь землю
жоржинами у теплих кольорах,
хоча трава втрачає зелень,
смарагдовий наряд гаїв побляк,
але леліє айстр паради
і чорнобривців барви неспроста,
щоб берегли, - дає пораду,-
красу земну, - без неї суєта,

Віктор Кучерук
2025.09.16 07:42
Перекреслений стежками
Викошений луг, -
Перечесаний вітрами
Верболіз навкруг.
Поруділі та вологі,
Стебла і листки, -
Обмочили звично ноги
І усі стежки.

Борис Костиря
2025.09.15 22:21
Осіннє листя падає за комір
і наповнює страхом.
Сніг лягає білим саваном
для всіх дум і сподівань.
Грати в доміно можна
хіба що з пусткою.
Грати в карти - з абсурдом.
Цокатися з дзеркалом,

Артур Сіренко
2025.09.15 11:24
Вікно було відчинено не просто в густу теплоту ранку ранньої осені, вікно (доволі прозоре) було відчинено в безодню Всесвіту. І мені здавалось, що варто мені стрибнути з вікна, я не впаду на клумбу з жовтими колючими трояндами, а полечу незачесаною голово

Ігор Шоха
2025.09.15 10:40
А від «охочих» дуже мало толку,
хоча і повечеряли вони...
чотири роки
буцаються вовки
і одинадцять – виють барани.

***
А після європейського фуршету

Юрій Гундарєв
2025.09.15 09:33
Коли спецпредставник президента США Кіт Келлог перебуває в Києві, агресор не завдає масованих ударів. Отже, кияни можуть трохи виспатися…

Коли у Києві спецпредставник,
діти у дворі гомонять до ночі,
ніякої управи на них -
додому ніхто не хоче!

Ко

Віктор Кучерук
2025.09.15 05:57
Вона приходить на світанні,
Коли іще дрімає двір, –
Коли ледь видимі останні
Вогні холодні зблідлих зір.
Вона замислено світліє
На фоні сірого вікна
І подає щораз надію,
Що стане ніжити півдня.

Володимир Бойко
2025.09.15 00:57
Використаний корисний ідіот перестає бути корисним, але не перестає бути ідіотом. Без корисних ідіотів жодна корисна справа не обходиться. Всякий корисний ідіот комусь та шкідливий. Люди борються із шкідниками, але самі шкодять набагато більше.

Борис Костиря
2025.09.14 21:39
Я хочу поринути в розпад.
Лише в розпаді
я стану неабияк цілісносним.
Я хочу вести аморальний
спосіб життя. І тоді
мені відкриється нова мораль.
Ставши ізгоєм, буду
новим пророком.

С М
2025.09.14 16:19
дівчино що
на самоті
граєш у пасьянс
наглядачкою душі
замкнена у в’язниці
свого набуття
чи повіриш ти
болісно мені

Євген Федчук
2025.09.14 15:59
Іду якось тихцем по вулиці села.
Спекотний полудень, пташки навкруг співають.
Гулящий вітер десь, напевно, спочиває.
Я ледь встигаю піт втирати із чола.
День вихідний, отож і вулиця пуста.
Хто десь на річці, хто в кімнатній прохолоді.
Та я б і сам,

Віктор Кучерук
2025.09.14 15:00
Поки зором пещу виднокраї
Та гасаю по шляхах земних, -
Про полеглих завжди пам'ятаю
І щомить молюся за живих.
Бо, що справжнє, - те не затаїти
І несила втримати в собі, -
Тішуся, коли сміються діти
І журюсь, коли хтось у журбі.

Леся Горова
2025.09.13 22:18
Синьоока осінь, охролиста.
Як мені ти мила! Гойда-да:
Сливи лазуритове намисто
Вітру обірвати не шкода.

Він давно вже яблука обшморгав
Із вершків, що підпирають синь,
Груші обірвав, лише угорка,

Борис Костиря
2025.09.13 22:12
Я не хочу, щоб далі зима
Нас заковувала у кайдани.
Я оновлення жду, як права
Неповторні і Господом дані.

Я не хочу, щоб варта льодів
На холодних жорстоких багнетах
Нас тримала в тюрмі холодів,

Марія Дем'янюк
2025.09.13 13:17
Сонячний промінчик
Скочив на камінчик,
Радісно всміхається,
Всюди озирається.

Оглядає видноколо:
"Oй! Яка краса довкола!
Он троянди та жоржини,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Одександр Яшан
2025.08.19

Ольга Незламна
2025.04.30

Пекун Олексій
2025.04.24

Софія Пасічник
2025.03.18

Эвилвен Писатель
2025.03.09

Вікторія Гавриленко
2025.02.12

Богдан Архіпов
2024.12.24






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Віта Парфенович Віва ЛаВіта (1983) / Проза

 Скибка
Почуваюся скибкою хліба, що лежить на столі. Коли є що їсти краще, то можна і не помітити, що хліб тут, нарізаний, м’який з хрусткою скоринкою. Він просто є і все. І лежить отак цей окраєць на столі і помалу обвітрюється і засихає… Засихає, бо йому ніколи не стати пишним тортом чи легковажним тістечком з кремом. Він хліб, що зрів на полі, ввібрав у себе сили ниви, нещадного сонця і дощів, світанків і чорничних ночей. Він хліб. Не пухка булка, не слойка з джемом, не ватрушка. Хліб з чесним смаком ситності і повноцінності. І ти береш цей окраєць часто із задоволенням, і жуєш, смакуючи, хоча на перший погляд це лишень хліб. На додачу до нього не дають коробку, як торту, навіть не дають пакет, просто руками його беруть, і хто зна, скільки рук бачив буханець… В дитинстві ніколи хлібинку не брали у рукавичках, продавчиня клала на прилавок цілу хлібину, яка потім перекочовувала з торби на стіл. Я скибка хлібу, яка може втамувати голод, у мене є багато різноманітних історій про життя, про землю, на якій я зростала, про людей, яких мені доводилося стрічати у житті. Але ти відсуваєш мої історії, для тебе голод – то основна причина протягнути руку до мене. Я можу більше, ніж втамувати фізичний голод, кажу я, але ти глухий до моїх слів. Я хочу скотитися зі столу, хай мною поласує кицька, але не ти. Бо ти звик до того, що я буденний атрибут. І часто дивишся у магазині на батон. Тобі хліб за чотири роки приївся, звісно, у мені нема начинки, як у шаурмі, крему, як у торту. Я самодостатній продукт. І коли ми знайомилися, то пора було зрозуміти, що я ніколи не стану іншою. Булка з корицею подобається твоїй мамі, бо вона любить корицю, тому її хліб не влаштовує. Тітка хоче тебе познайомити зі смаком батонів, пропонуючи багети і студентські рогалики. Я не буду для них ні тим, ні тим, я – це я, самодостатня хлібина, яку хочеться розділити з любителем не кидати слова на вітер, любителем відчувати мене, а не брати зі столу тоді, коли мені не хочеться. Мені хочеться бути поруч з тим, хто справді оцінить і мою хрустку скоринку і відвертість м’якуша. Я дозволю себе посипати сіллю, коли стріну таку людину, і стану почуватися пишним короваєм, хоча… лишуся хлібиною.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-07-14 18:21:59
Переглядів сторінки твору 2583
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.185 / 5.5  (4.906 / 5.37)
* Рейтинг "Майстерень" 5.071 / 5.5  (4.730 / 5.29)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.797
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.02.14 17:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2018-07-15 01:05:53 ]
Дуже символічно і смачно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2018-07-19 20:45:51 ]
Дякую, Галинко💗. Хліб можна намочити і присипати цукром, або натерти салом з часником. А от тістечко такої ролі не зіграє.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-07-15 17:52:35 ]
Хліб на кожен день, а тістечка - на свято, але без них можно обійтись, без хліба не прожити. Цікаві роздуми. Будьше хлібом, бо він всьому голова!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2018-07-19 20:48:49 ]
Щиросердно дякую Вам, Тетяно, за розуміння і увагу.