Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.10.30
21:33
Знімаєш чорні окуляри
І дивишся на сонце так,
Немов на лицаря Каяли,
Що подає таємний знак.
Дивитися у вічі правді,
У вічі істині сумній,
Мов пережити час розправи,
І дивишся на сонце так,
Немов на лицаря Каяли,
Що подає таємний знак.
Дивитися у вічі правді,
У вічі істині сумній,
Мов пережити час розправи,
2025.10.30
20:00
А знаєте, - то вже Петро озвавсь, -
Я ж у Котельві був тамтого року,
Як москалі упхались з того боку
І Ромодан нас облягати взявсь.
Про те Мирон словечком лиш згадав,
Мені б хотілось більше розказати,
Як боронились ми від супостата,
Як Ромодан від
Я ж у Котельві був тамтого року,
Як москалі упхались з того боку
І Ромодан нас облягати взявсь.
Про те Мирон словечком лиш згадав,
Мені б хотілось більше розказати,
Як боронились ми від супостата,
Як Ромодан від
2025.10.30
18:21
Землетруси, повені, цунамі,
Ще дощів кислотних дикі танці...
Це земля здригається під нами,
Атмосфера з нею в резонансі.
Смог і смерчі, різні катастрофи –
Вдосталь уже знаків Провидіння.
Руйнуватиме свій Світ допоки
Ще дощів кислотних дикі танці...
Це земля здригається під нами,
Атмосфера з нею в резонансі.
Смог і смерчі, різні катастрофи –
Вдосталь уже знаків Провидіння.
Руйнуватиме свій Світ допоки
2025.10.30
11:18
Люблю, коли біцухами натягую футболку,
Іду, такий, по вулиці — знімаю собі тьолку.
Іду, такий, по вулиці — знімаю собі тьолку.
2025.10.30
10:52
«На вікні свіча миготіла»…
Мати дитинча мовчки їла,
їла-доїдала.
Смачно чи не смачно було,
але всі про те вже забули.
Україна салом заросла!
Пнеться в матки пузо вгору
Мати дитинча мовчки їла,
їла-доїдала.
Смачно чи не смачно було,
але всі про те вже забули.
Україна салом заросла!
Пнеться в матки пузо вгору
2025.10.30
10:03
Мені би трішечки б тепла
Твоїх очей і губ, не проти?
І ти щоб пахла і цвіла…
Дай Боже, знати
До суботи…
Мені би спокою… мені б…
І бажано, щоб без сюрпризів
Твоїх очей і губ, не проти?
І ти щоб пахла і цвіла…
Дай Боже, знати
До суботи…
Мені би спокою… мені б…
І бажано, щоб без сюрпризів
2025.10.29
22:28
Не вслухаюсь в гамір дітвори,
у гомінкі перепалки дорослих,
а от пронизливі надривні
зойки амбулансів тривожать серце,
і на їхній одчайдушний клич
пошепки Всевишнього прошу,
щоб швидше добрались до мети,
і потерпілого вдалося врятувати.
у гомінкі перепалки дорослих,
а от пронизливі надривні
зойки амбулансів тривожать серце,
і на їхній одчайдушний клич
пошепки Всевишнього прошу,
щоб швидше добрались до мети,
і потерпілого вдалося врятувати.
2025.10.29
21:47
Старий зруйнований парк
ніби після запеклого бою.
Старі атракціони й будівлі
зносять, утворюючи пустку,
яку нічим заповнити,
яка волає до нас усіх,
яка ставить питання,
на які неможливо відповісти,
ніби після запеклого бою.
Старі атракціони й будівлі
зносять, утворюючи пустку,
яку нічим заповнити,
яка волає до нас усіх,
яка ставить питання,
на які неможливо відповісти,
2025.10.29
18:32
Вже гарненькі дівчатка у ліжку, мабуть
Вітці сього міста намагаються, жмуть
Щоб коня Пола Ревіра реінкарнуть
А містечку – чого нервувати
Душа Бели Стар поглум передає
Єзавелі-черниці й та шалено плете
Півперуку для Різника-Джека що є
Вітці сього міста намагаються, жмуть
Щоб коня Пола Ревіра реінкарнуть
А містечку – чого нервувати
Душа Бели Стар поглум передає
Єзавелі-черниці й та шалено плете
Півперуку для Різника-Джека що є
2025.10.29
17:54
Народжуються десь, а може поруч,
Цнотливі та незаймані слова.
Та де шукати? Спереду, праворуч?
Як завжди таємниця вікова.
Промовить хто, почуєш їх від кого?
Як лине недоторкана трава
До сонця. Так торуємо дорогу
До тих, хто має справжні почуття,
Цнотливі та незаймані слова.
Та де шукати? Спереду, праворуч?
Як завжди таємниця вікова.
Промовить хто, почуєш їх від кого?
Як лине недоторкана трава
До сонця. Так торуємо дорогу
До тих, хто має справжні почуття,
2025.10.29
13:15
А для мене негода - вона у замащених берцях
Об окопної глини тягучу і ржаву багнюку.
То не дощ, що мені цілу ніч підвіконнями стукав.
Дощ - це там, де солдату на плечі натомлені ллється.
Де тяжіє розгрузка, де мокрі несушені ноги,
Де гарячого чаю
Об окопної глини тягучу і ржаву багнюку.
То не дощ, що мені цілу ніч підвіконнями стукав.
Дощ - це там, де солдату на плечі натомлені ллється.
Де тяжіє розгрузка, де мокрі несушені ноги,
Де гарячого чаю
2025.10.29
11:51
Іржа в іржі не іржавіє…
Вода з водою все це бачить.
Тому, хто бачити не вміє
Навряд чи Видиво пробачить.
Надія, все ж, оптомістична:
Є інші видиви: калюжі…
Ну а якщо ви симпатичні —
Вам поталанило предуже…
Вода з водою все це бачить.
Тому, хто бачити не вміє
Навряд чи Видиво пробачить.
Надія, все ж, оптомістична:
Є інші видиви: калюжі…
Ну а якщо ви симпатичні —
Вам поталанило предуже…
2025.10.29
06:04
Пообіді в гастрономі
Я зустрів сусідку Тому
З імпозантним чоловіком
Одного зі мною віку.
Він всміхався без упину
І все гладив Томи спину,
Поки та не захотіла
Від руки звільнити тіло,
Я зустрів сусідку Тому
З імпозантним чоловіком
Одного зі мною віку.
Він всміхався без упину
І все гладив Томи спину,
Поки та не захотіла
Від руки звільнити тіло,
2025.10.28
22:03
Вогненні мечі - це основа закону.
Ми перед мечами присягу даєм.
Вогненні мечі, як таємні ікони,
Які кровоточать у полі знамен.
Вогненні мечі у танку хаотичнім,
У щільному колі хоругв і списів.
Вогненні мечі в нетривалім затишші,
Ми перед мечами присягу даєм.
Вогненні мечі, як таємні ікони,
Які кровоточать у полі знамен.
Вогненні мечі у танку хаотичнім,
У щільному колі хоругв і списів.
Вогненні мечі в нетривалім затишші,
2025.10.28
16:14
Безліч творчих людей
Тут приймали за честь
Набувати ідей
В центрі всіх перехресть,
В місті цім, де стою.
Тож вкладав свій талант
І амбітність свою
Генерал, музикант,
Тут приймали за честь
Набувати ідей
В центрі всіх перехресть,
В місті цім, де стою.
Тож вкладав свій талант
І амбітність свою
Генерал, музикант,
2025.10.28
12:32
Він міг розрізнити сміттєві контейнери за запахом.
Пам’ятав господарів, які викидали в них сміття.
Промишляв на скляній тарі та макулатурі.
Якщо везло знайти пристойні ношені речі,
здавав по п’ять гривен Вірці –
стерві у дві точки: на барахолці
і
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.09.04
2025.08.19
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
2025.02.12
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Притча про щасливих людей
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Притча про щасливих людей
Притча про щасливих людей
Якось раз група колишніх товаришів по навчанню, а нині висококласних професіоналів, успішних, шанованих і багатих людей, зібралася провідати свого старого улюбленого професора. Вони прийшли до нього в будинок, і дуже скоро розмова зайшла про безперервні стреси, які провокує і робота, і сучасний світ, і взагалі життя в цілому. Професор запропонував всім своїм учням кави і, отримавши згоду, пішов на кухню. Повернувся він з великим кавником, поруч з яким на підносі красувалися на подив різні кавові чашки. Чашки були різнокольоровими, різнокаліберними. Серед цієї компанії були і дорогі порцелянові, і звичайні керамічні, і просто глиняні, і скляні, і пластикові. Вони відрізнялися за формою, декору, зручності ручок ... Професор влаштував кавник посеред столу і запропонував, щоб кожен вибрав собі вподобану йому чашку і заповнив її тільки що звареною кавою. Коли чашки були розібрані і кава налита, професор трохи відкашлявся і тихо, з неймовірною теплою доброзичливістю звернувся до своїх гостей: - Ви звернули увагу, що найкрасивіші і дорогі чашки розійшлися в першу чергу? А залишилися найпростіші і дешеві? Це нормально, так як кожен хоче для себе кращого. Насправді це є в більшості випадків причиною стресів, про які ви говорили. Продовжу: чашка не додала смаку або якості кави. Чашка тільки маскує або приховує те, що ми п'ємо. Ви хотіли кави, а не чашку, але інстинктивно ви шукали ту, що трохи краще. Життя - це кава. Робота, гроші, соціальне становище - це просто чашки, які надають форму і вкривають в чомусь життя. І тип чашки не визначає і не змінює якість того життя, яке ми ведемо. Навпаки, якщо ми концентруємося тільки на чашці, перестаємо насолоджуватися кавою. Насолоджуйтесь своєю кавою! Найщасливіші люди не ті, хто має найкраще, а ті, хто робить найкраще з тим, що має. Пам'ятайте.
Переклала на українську мову 2.07.18 19.00
Якось раз група колишніх товаришів по навчанню, а нині висококласних професіоналів, успішних, шанованих і багатих людей, зібралася провідати свого старого улюбленого професора. Вони прийшли до нього в будинок, і дуже скоро розмова зайшла про безперервні стреси, які провокує і робота, і сучасний світ, і взагалі життя в цілому. Професор запропонував всім своїм учням кави і, отримавши згоду, пішов на кухню. Повернувся він з великим кавником, поруч з яким на підносі красувалися на подив різні кавові чашки. Чашки були різнокольоровими, різнокаліберними. Серед цієї компанії були і дорогі порцелянові, і звичайні керамічні, і просто глиняні, і скляні, і пластикові. Вони відрізнялися за формою, декору, зручності ручок ... Професор влаштував кавник посеред столу і запропонував, щоб кожен вибрав собі вподобану йому чашку і заповнив її тільки що звареною кавою. Коли чашки були розібрані і кава налита, професор трохи відкашлявся і тихо, з неймовірною теплою доброзичливістю звернувся до своїх гостей: - Ви звернули увагу, що найкрасивіші і дорогі чашки розійшлися в першу чергу? А залишилися найпростіші і дешеві? Це нормально, так як кожен хоче для себе кращого. Насправді це є в більшості випадків причиною стресів, про які ви говорили. Продовжу: чашка не додала смаку або якості кави. Чашка тільки маскує або приховує те, що ми п'ємо. Ви хотіли кави, а не чашку, але інстинктивно ви шукали ту, що трохи краще. Життя - це кава. Робота, гроші, соціальне становище - це просто чашки, які надають форму і вкривають в чомусь життя. І тип чашки не визначає і не змінює якість того життя, яке ми ведемо. Навпаки, якщо ми концентруємося тільки на чашці, перестаємо насолоджуватися кавою. Насолоджуйтесь своєю кавою! Найщасливіші люди не ті, хто має найкраще, а ті, хто робить найкраще з тим, що має. Пам'ятайте.
Переклала на українську мову 2.07.18 19.00
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
