
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.08.29
17:35
Дід Василь перебирав важкі стиглі качани кукурудзи, які перед тим щойно позривав на полі, здирав з них зелену листяну шкіру, обтинав жовті бороди і сортував на три великих полив’яних миски:
- То для онучків, то на продаж, а то для хрума.
Кукурудзу нин
2025.08.29
05:46
Прогриміли вибухи і зразу
Здійнялись пожежі навкруги, –
І дими ядуче-чорномазі
Огорнули щільно береги.
Темна мла забарвлювала місто
Пройняте плачами, від яких
Струменіли тихо тужні вісті
По дорогах давніх і нових.
Здійнялись пожежі навкруги, –
І дими ядуче-чорномазі
Огорнули щільно береги.
Темна мла забарвлювала місто
Пройняте плачами, від яких
Струменіли тихо тужні вісті
По дорогах давніх і нових.
2025.08.28
22:01
Крізь хмару тютюнового диму
не можна побачити істину,
а лише диявола.
Сон розуму породжує чудовиськ.
Літери стають
так само розпливчатими,
як дим. Крізь смог безумства
не можна побачити
не можна побачити істину,
а лише диявола.
Сон розуму породжує чудовиськ.
Літери стають
так само розпливчатими,
як дим. Крізь смог безумства
не можна побачити
2025.08.28
21:43
Із Бориса Заходера
– Скажіть, а хто пошкодив сир,
нарив у ньому стільки дір?
«Без жодних сумнівів, не я!» –
квапливо рохнула Свиня.
«Це загадка! – ґеґекнув Гусь,
– Скажіть, а хто пошкодив сир,
нарив у ньому стільки дір?
«Без жодних сумнівів, не я!» –
квапливо рохнула Свиня.
«Це загадка! – ґеґекнув Гусь,
2025.08.28
19:27
Цар москальський скликав кодло все на раду.
Пика скривлена, немов життю не радий.
Вся зібралася на раду ту «еліта».
Скоса зиркають, немовби пси побиті.
Забагато розвелося «горлопанів»,
Що говорять й по тверезому, й по п‘яні,
Що зажерлась влада та на
Пика скривлена, немов життю не радий.
Вся зібралася на раду ту «еліта».
Скоса зиркають, немовби пси побиті.
Забагато розвелося «горлопанів»,
Що говорять й по тверезому, й по п‘яні,
Що зажерлась влада та на
2025.08.28
06:17
Вишгород високий, Вишгород горбатий,
Вишгород яристий і зелений вкрай, –
У віках не зникнув та красу не втратив,
Попри грабування під гарматний грай.
Вишгород прадавній берегом похилим
До Дніпра приникнув, а не в бран попав,
Бо з ріки святої набува
Вишгород яристий і зелений вкрай, –
У віках не зникнув та красу не втратив,
Попри грабування під гарматний грай.
Вишгород прадавній берегом похилим
До Дніпра приникнув, а не в бран попав,
Бо з ріки святої набува
2025.08.28
00:54
Не люби, не люби, не люби --
Темна смуга лягає між нами.
Як вселенська печаль - тінь журби,
Наче тріщина між берегами.
Розверзається прірвою лих,
Твої руки з моїх вириває,
Пекла лютого видих і вдих -
Темна смуга лягає між нами.
Як вселенська печаль - тінь журби,
Наче тріщина між берегами.
Розверзається прірвою лих,
Твої руки з моїх вириває,
Пекла лютого видих і вдих -
2025.08.27
21:20
Голоси із покинутого будинку,
голоси із далеких епох,
дитячий щебет.
Як воскресити голоси
із магми часу?
Вони доносяться, ледь живі,
ледве відчутні,
майже нерозбірливі.
голоси із далеких епох,
дитячий щебет.
Як воскресити голоси
із магми часу?
Вони доносяться, ледь живі,
ледве відчутні,
майже нерозбірливі.
2025.08.27
17:23
Мені якусь пораду мудру дай! –
Знайомій жіночка жаліється. –
Не знаю, чи дурниця, чи біда,
Бо щось із чоловіком діється.
Гіпноз йому чи лікаря б мені.
Не знаю, що з ним врешті коїться.
Раніше часто говорив у сні,
Тепер лиш хитро посміхається.
Знайомій жіночка жаліється. –
Не знаю, чи дурниця, чи біда,
Бо щось із чоловіком діється.
Гіпноз йому чи лікаря б мені.
Не знаю, що з ним врешті коїться.
Раніше часто говорив у сні,
Тепер лиш хитро посміхається.
2025.08.27
12:42
Повітря пряне...Чорнобривці
голівки не схиляють дружно.
Плісе жоржин у росах дивне,
але свою тримає пружність.
Засмагле дотліває літо.
Сачком лови, хіба впіймаєш?
Час спокою, і час марніти.
голівки не схиляють дружно.
Плісе жоржин у росах дивне,
але свою тримає пружність.
Засмагле дотліває літо.
Сачком лови, хіба впіймаєш?
Час спокою, і час марніти.
2025.08.27
11:40
Коли мрійливо сню тобою,
Чи наяву наткнусь впритул,
То серце сплескує прибоєм,
А почуттів зростає гул.
Думки про тебе зразу будять
У серці ніжні почуття, -
І радість пнеться звідусюди,
І щастям повниться життя.
Чи наяву наткнусь впритул,
То серце сплескує прибоєм,
А почуттів зростає гул.
Думки про тебе зразу будять
У серці ніжні почуття, -
І радість пнеться звідусюди,
І щастям повниться життя.
2025.08.27
09:15
Заплющую очі та, аж важко повірити,
навіть у горлі наростає ком,
бачу: рудий весь із очима сірими -
Франко…
-Пане Іване, як ви там на небесех?
Чи бачите на годиннику лютий час?
-Вболіваю, рідні мої, всім серцем
навіть у горлі наростає ком,
бачу: рудий весь із очима сірими -
Франко…
-Пане Іване, як ви там на небесех?
Чи бачите на годиннику лютий час?
-Вболіваю, рідні мої, всім серцем
2025.08.26
21:33
Ти - груднева, ти - холодна зима,
укриваєш мене снігом,
ніби поцілунками.
На твою честь я п'ю
снігове шампанське
і п'янію від крижаного холоду.
У зимовому полоні -
ніби в царстві задзеркалля,
укриваєш мене снігом,
ніби поцілунками.
На твою честь я п'ю
снігове шампанське
і п'янію від крижаного холоду.
У зимовому полоні -
ніби в царстві задзеркалля,
2025.08.26
11:52
Дзуміє тиша. В класі нічичирк.
Дитячі лики сірі від тривоги.
Схиляється над ними божий лик
Й шепоче: - Малеч! Буде перемога.
Із ирію повернуться татки
І спокоєм огорнуть ваші душі.
Я дам їм мир з Господньої руки,
Дитячі лики сірі від тривоги.
Схиляється над ними божий лик
Й шепоче: - Малеч! Буде перемога.
Із ирію повернуться татки
І спокоєм огорнуть ваші душі.
Я дам їм мир з Господньої руки,
2025.08.26
05:38
Великий гріх читати мало,
Або до рук не брати книг,
Які століттями навчали
Життю щасливому усіх.
Великий гріх втрачати віру
У слово Боже і в слова,
Які дарує ніжна Ліра
Отим, що творять з них дива.
Або до рук не брати книг,
Які століттями навчали
Життю щасливому усіх.
Великий гріх втрачати віру
У слово Боже і в слова,
Які дарує ніжна Ліра
Отим, що творять з них дива.
2025.08.25
21:56
Я хочу затьмарити мозок,
Я хочу пірнути в імлу,
Я хочу дивитися в морок
І падати в сон-ковилу.
Вино простягає долоні
Для радості і забуття.
Відчую в космічному лоні
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Я хочу пірнути в імлу,
Я хочу дивитися в морок
І падати в сон-ковилу.
Вино простягає долоні
Для радості і забуття.
Відчую в космічному лоні
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.08.19
2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
2025.02.12
2024.12.24
2024.10.17
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Притча про щасливих людей
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Притча про щасливих людей
Притча про щасливих людей
Якось раз група колишніх товаришів по навчанню, а нині висококласних професіоналів, успішних, шанованих і багатих людей, зібралася провідати свого старого улюбленого професора. Вони прийшли до нього в будинок, і дуже скоро розмова зайшла про безперервні стреси, які провокує і робота, і сучасний світ, і взагалі життя в цілому. Професор запропонував всім своїм учням кави і, отримавши згоду, пішов на кухню. Повернувся він з великим кавником, поруч з яким на підносі красувалися на подив різні кавові чашки. Чашки були різнокольоровими, різнокаліберними. Серед цієї компанії були і дорогі порцелянові, і звичайні керамічні, і просто глиняні, і скляні, і пластикові. Вони відрізнялися за формою, декору, зручності ручок ... Професор влаштував кавник посеред столу і запропонував, щоб кожен вибрав собі вподобану йому чашку і заповнив її тільки що звареною кавою. Коли чашки були розібрані і кава налита, професор трохи відкашлявся і тихо, з неймовірною теплою доброзичливістю звернувся до своїх гостей: - Ви звернули увагу, що найкрасивіші і дорогі чашки розійшлися в першу чергу? А залишилися найпростіші і дешеві? Це нормально, так як кожен хоче для себе кращого. Насправді це є в більшості випадків причиною стресів, про які ви говорили. Продовжу: чашка не додала смаку або якості кави. Чашка тільки маскує або приховує те, що ми п'ємо. Ви хотіли кави, а не чашку, але інстинктивно ви шукали ту, що трохи краще. Життя - це кава. Робота, гроші, соціальне становище - це просто чашки, які надають форму і вкривають в чомусь життя. І тип чашки не визначає і не змінює якість того життя, яке ми ведемо. Навпаки, якщо ми концентруємося тільки на чашці, перестаємо насолоджуватися кавою. Насолоджуйтесь своєю кавою! Найщасливіші люди не ті, хто має найкраще, а ті, хто робить найкраще з тим, що має. Пам'ятайте.
Переклала на українську мову 2.07.18 19.00
Якось раз група колишніх товаришів по навчанню, а нині висококласних професіоналів, успішних, шанованих і багатих людей, зібралася провідати свого старого улюбленого професора. Вони прийшли до нього в будинок, і дуже скоро розмова зайшла про безперервні стреси, які провокує і робота, і сучасний світ, і взагалі життя в цілому. Професор запропонував всім своїм учням кави і, отримавши згоду, пішов на кухню. Повернувся він з великим кавником, поруч з яким на підносі красувалися на подив різні кавові чашки. Чашки були різнокольоровими, різнокаліберними. Серед цієї компанії були і дорогі порцелянові, і звичайні керамічні, і просто глиняні, і скляні, і пластикові. Вони відрізнялися за формою, декору, зручності ручок ... Професор влаштував кавник посеред столу і запропонував, щоб кожен вибрав собі вподобану йому чашку і заповнив її тільки що звареною кавою. Коли чашки були розібрані і кава налита, професор трохи відкашлявся і тихо, з неймовірною теплою доброзичливістю звернувся до своїх гостей: - Ви звернули увагу, що найкрасивіші і дорогі чашки розійшлися в першу чергу? А залишилися найпростіші і дешеві? Це нормально, так як кожен хоче для себе кращого. Насправді це є в більшості випадків причиною стресів, про які ви говорили. Продовжу: чашка не додала смаку або якості кави. Чашка тільки маскує або приховує те, що ми п'ємо. Ви хотіли кави, а не чашку, але інстинктивно ви шукали ту, що трохи краще. Життя - це кава. Робота, гроші, соціальне становище - це просто чашки, які надають форму і вкривають в чомусь життя. І тип чашки не визначає і не змінює якість того життя, яке ми ведемо. Навпаки, якщо ми концентруємося тільки на чашці, перестаємо насолоджуватися кавою. Насолоджуйтесь своєю кавою! Найщасливіші люди не ті, хто має найкраще, а ті, хто робить найкраще з тим, що має. Пам'ятайте.
Переклала на українську мову 2.07.18 19.00
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію