ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.07.12 22:17
Як на мене, він народився не в ту епоху. Було б це 17-18 століття, і ми б знали не Івана Сірка чи Костя Гордієнка, а Толю Григоренка. Так і бачу його на коні, з шаблюкою поперед таких, як і він сам, козарлюг. Щоправда, набагато грамотнішим , вільної хв

Микола Дудар
2024.07.12 17:06
І затиснуті ми днями серпневими…
Зайвим теплом, боюсь, переповнені...
Віщими в міру, без міри веселими
Тільки на дотик всі вони вогненні…

Кревні, закопчені, дикого галасу…
Ось вони плюси, ось вони мінуси
Діткам і нам — всьому світу дісталося

Марія Дем'янюк
2024.07.12 15:07
Хочу пригорнутися до тата
І розповісти йому про те,
Що у школі ми не мали свята,
Бо донат для нас понад усе.

Малювали татусям малюнки.
Майстрували власноруч дарунки:
Оберіг й батончик з курагою,

Володимир Бойко
2024.07.12 13:34
Які прекрасні були часи, коли російських дурнів звали лише іванами. Заміри на світове панування давні, як первородний гріх. Жінок виправдовують істерики, загарбників - історики. Хороших замірів не буває забагато, буває замало хороших виконавці

Самослав Желіба
2024.07.12 10:02
Серед сучасних вітчизняних письменників постать Самослава Желіби, безумовно, примітна першочергово гіпертекстуальністю поетичного тексту. Порівняно невеликий його вірш може містити в собі відсилки до інших письменників, міфологічно-релігійні сюжети та філ

Іван Потьомкін
2024.07.12 08:56
Коли простують до синагоги красуні-ефіопки,
Вбрані у широкополі білосніжні сукні,
Із пірамідними намітками на голові...
Точнісінсько, як сама цариця Савська...
Так і здається: якби на Храмовій горі
Цар Соломон тоді їх стрів, спочатку
Підморгнув би

Віктор Кучерук
2024.07.12 07:57
Легше, напевно,вкусити свій лікоть,
Ніж підшукати тобі чоловіка
Гарного, доброго і молодого,
Бо до сьогодні в тобі анічого...
12.07.24

Микола Соболь
2024.07.12 07:50
Поле благає: «Засій мене житом, людино!»
та падають міни у танками зриту ріллю.
Стоїть на межі війною розбитий будинок
у спалених сінях зросли колоски ячменю.
Було тут колись звичайне селянське обійстя,
праворуч лелека мостив на тополі гніздо,
тепер

Артур Курдіновський
2024.07.12 06:21
Тимофій (4 місяці)
Ліза (7 місяців)
Марк (3 роки)
Злата (8 років)
Сергійко (10 років)

Тим злодіям, що смерті чорну хмару
Несуть сюди, міцне прокляття сію.

Ярослав Чорногуз
2024.07.12 03:55
Я земляків своїх любити радий,
І у чужій, і в рідній стороні.
Хай буде все у Вас у шоколаді,
А в москалів хай буде все в лайні.

Кохана земле, сяй у зорепаді,
Всі чорні, жовті, білі - на коні.
Хай буде все у Вас у шоколаді,

Самослав Желіба
2024.07.11 21:29
Ти одержима даймоном кохання,
Віддайсь йому, прийми солодкий гріх,
Коли жага тебе повалить з ніг,
Ошаленій від вечора до рання;

І темні сили хай довкола стріх
Тобі весною крутяться пізнання.
Цей час такий недовгий, мов змагання!

Євген Федчук
2024.07.11 19:12
А вже надворі зима.
Чого втікати? Куди?
В степу доріг вже нема,
Сніг перемів всі сліди.
Та він надумавсь отак:
Хоч в ріднім краї помру,
Не хочу грати ніяк
У цю ненависну гру,

Сергій Губерначук
2024.07.11 14:20
Так яро славу здобуває хтось,
що вже й озимини не сіятиме зовсім...
А Ви, чиє ім’я збулось,
знов сипте зерна у тривожну осінь.

Чекайте знову сходів молодих,
тих усмішок, які Вас щиро гріють,
щоб мати щастя вжинків золотих

Микола Дудар
2024.07.11 09:54
Лай собачий, безпроглядний
Полум’яна ніч страшить
Залишаєшся нарядним,
Бо тобі ще тута жить…
Свій, до всього, депортамент…
Дударівський… лейтмотив
Бабці й материн орнамент
З ким повсюду ти гостив

Іван Потьомкін
2024.07.11 08:56
Другий десяток на прикупі сиджу.
Тасую карти, готую каву,
Шампанське і коньяк підношу.
Не одмовляюсь од чарчини, як пригостять.
А от сигарний дим не зношу
(В дитинстві батько добряче нагодував махоркою).
А хлопці смалять, хоч сокиру вішай.
Десь з

Віктор Кучерук
2024.07.11 07:48
Обхопивши голову руками,
Тугу переборюю гірку, –
Позираю болісно на плями
Крові на порожньому візку.
Тільце причепурене “кинджалом”
І блискуче від осколків скла, –
Очманіла матінка помалу
Повз жаркі руїни понесла.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олекса Квіт
2024.07.05

Любов Інішева
2024.07.04

Тетяна Стовбур
2024.07.02

Рута Птаха
2024.06.26

Олекса Скрипник
2024.06.20

Еродія Благодатна
2024.06.11

Самослав Желіба
2024.05.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Володимир Мельник / Вірші

 ***
Холодними руками по стіні
Стікало моє вчора і сьогодні.
Хвилини запікались на вогні
Й холонули... - засмажені, аж чорні.

Та час-гурман їх їсти не хотів
Без соусу з підсоленої крові,
Без ніжних, не подрібнених шматків
Сьогодні лиш убитої любові.

На щастя ти мені допомогла,
Ти - кулінар, якого пошукати.
Моєї крові в страву додала
І лук взяла - коханя полювати.

І був хоча ще ніби й не сезон -
Вернулась не з порожніми руками.
Десь недалеко чувся крик ворон,
А ти кохання різала шматками...

Наївся час, подякував, пішов.
Брудні миски, рахунок, щось "на чай", -
І лиш тебе я поряд не знайшов:
"А де ж кохання наше?" - "Вибачай..."

©




Найвища оцінка Ондо Линдэ 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Оксана Барбак 5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2007-07-24 18:10:36
Переглядів сторінки твору 5053
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.779 / 5.17  (4.678 / 5.18)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.591 / 5.11)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.788
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2019.12.15 00:13
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Король (Л.П./М.К.) [ 2007-07-24 18:33:27 ]
Володимире, а про що, власне, вірш?:)
Як на мене, непереконливо і спроба епатажу не працює.
Хоча, це моя суб`єктивна точка зору.. :)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Мельник (Л.П./Л.П.) [ 2007-07-24 18:52:00 ]
В кого що болить той те і лікує, тобто про те і пише; часто-густо невміло, непереконливо, але ж я ні на що не претендую. Хоча ні, претендую - на реакцію людей. Наприкликлад, як від Вас Олеже :) . Епатажу особисто я тут не планував та й не бачу - це моя суб"єктивна точка зору (І напевно ЗНАЧНО суб"ктивніша ніж Ваша) :))) Дякую!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ондо Линдэ (Л.П./М.К.) [ 2007-07-24 20:32:37 ]
чуть-чуть поправить там в одном куплете... ха! а мне кажется все сверхлогичным)), хотя зажаренная любовь, имхо, могла быть и чьей-то еще)).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2007-07-25 00:57:05 ]
"стікало руками"????? це як? я б хотіла знати, як саме Ви це уявляєте?
ПС "І хоча був ще ніби й не сезон " - наголос у слові "хоча" падає на О, а має певне на А...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Мельник (Л.П./Л.П.) [ 2007-07-25 17:39:15 ]
Юліє!Стосовно "хоча"-будь ласка!-я зробив наголос так як Ви хотіли (хоча я вважаю що в даному випадку це було не принципово).Стосовно "стікало руками" - уявімо, що "Вчора і сьогодні" - це гарна закохана дівчина через кілька секунд після того як її коханий повідомив їй, що Він виявляється НІКОЛИ її не кохав. Усвідомлення цього завдає їй неймовірного болю; Вона втрачаючи свідомість повільно опускається на землю, з останніх сил намагаючись втриматися руками за стіну, але руки лише ковзають вниз... -тому "СТІКАЛО РУКАМИ". П.С. Дякую за відгук :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Мельник (Л.П./Л.П.) [ 2007-07-25 17:41:04 ]
Ондо линде, спасибі за розуміння!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-07-26 00:14:46 ]
Володю, вірш мені сподобався і образи, як на мене підібрані вдало, адже я читаю це як містерію, тому не слід розуміти все буквально.
Маю парочку спостережень:
Мооєї - моєї?
Ти повернулась не з порожніми руками. - тут ритм збивається можна вирівняти легко:
вернулась не з порожніми руками...

Останній куплет ще варто переглянути, як на мене - особливо останній рядок.