Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.10.22
16:44
Старий дідусь сидів переді мною,
Борідку сиву нетерпляче м‘яв,
Немов слова потрібні підбирав
Й не міг знайти. І паузою тою
Мене все більш і більш інтригував:
Що ж саме хоче мені розказати,
Чого би я іще не можу знати?
А я ж був певен, що багато зна
Борідку сиву нетерпляче м‘яв,
Немов слова потрібні підбирав
Й не міг знайти. І паузою тою
Мене все більш і більш інтригував:
Що ж саме хоче мені розказати,
Чого би я іще не можу знати?
А я ж був певен, що багато зна
2026.10.22
15:35
Поки ще летять літа мої,
мрію наші витоки вернути,
де течуть цілющі ручаї
та джерела у чужі краї
і колись проявлене й забуте
повертає на круги свої.
ІІ
мрію наші витоки вернути,
де течуть цілющі ручаї
та джерела у чужі краї
і колись проявлене й забуте
повертає на круги свої.
ІІ
2026.10.22
13:21
до чого розмовляли ми
душевно та сердечно
в сарайчику покривленім
із мордами овечими
про що розказували ми
розпачливо неґречно
що зиму пережити би
а там безпечна втеча
душевно та сердечно
в сарайчику покривленім
із мордами овечими
про що розказували ми
розпачливо неґречно
що зиму пережити би
а там безпечна втеча
2026.10.22
08:16
Оспіваний дощами долі,
Він тишу колисав поволі,
І верби мав за парасолі
І не тримався берегів,
Де ранком панував Овідій
Під наглядом дурних сусідів,
Що салом заїдали мідій
Він тишу колисав поволі,
І верби мав за парасолі
І не тримався берегів,
Де ранком панував Овідій
Під наглядом дурних сусідів,
Що салом заїдали мідій
2026.10.22
06:30
Ракети знову грізно і гаряче
Шугали понад містом цілу ніч,
Роїлися і падали, неначе
Летіти далі їм було невміч.
Свистячі згуки, вибухи підступні
До мене долітали звідусіль, -
Дрижали стіни, мов дверима гупав
Отой сусід, що полюбляє хміль.
Шугали понад містом цілу ніч,
Роїлися і падали, неначе
Летіти далі їм було невміч.
Свистячі згуки, вибухи підступні
До мене долітали звідусіль, -
Дрижали стіни, мов дверима гупав
Отой сусід, що полюбляє хміль.
2026.10.21
21:14
Білий туман торОчиться
Стьожками між ліщиною,
Скочується у брижі.
Галасами сорочими -
Сваркою безпричинною,
Ранок шматує тишу.
Зібрані листям, шелестно
Стьожками між ліщиною,
Скочується у брижі.
Галасами сорочими -
Сваркою безпричинною,
Ранок шматує тишу.
Зібрані листям, шелестно
2026.10.21
15:50
Я прийшов у ліс сьогодні
По гриби, бо я голодний.
Але ж це не в тому плані:
Я ж не хотів "грибів в сметані".
Ондо білі, а там- лисички,
Та я не маю такої звички
Брати все, що попадеться
По гриби, бо я голодний.
Але ж це не в тому плані:
Я ж не хотів "грибів в сметані".
Ондо білі, а там- лисички,
Та я не маю такої звички
Брати все, що попадеться
2026.10.21
15:09
Я згадую у лютому сніги,
Немов фантом примарний і нещасний.
Припливом на піщані береги
Нахлине пристрасть гостра і нещадна.
Сніг пропікав до глибини душі
Прадавнім лезом і сарматським списом.
Тепер до нас промовлять спориші
Немов фантом примарний і нещасний.
Припливом на піщані береги
Нахлине пристрасть гостра і нещадна.
Сніг пропікав до глибини душі
Прадавнім лезом і сарматським списом.
Тепер до нас промовлять спориші
2026.10.21
12:43
Що робиться на гіацинтовій хаті
Що робиться на гіацинтовій, га
На радість левам, ей
У цей день
Вірю в нового друга, без претензії
Вірю в нового друга, без проблем отих
Мені потрібен друг
Що робиться на гіацинтовій, га
На радість левам, ей
У цей день
Вірю в нового друга, без претензії
Вірю в нового друга, без проблем отих
Мені потрібен друг
2026.10.21
11:43
Степи давно не мають пруфу, —
Шкодують блазням ковдри духу,
Ховають погляди від згуб
Вовків самотніх в літній дуб.
Вистава йде... Повільна тиша.
Над жолудем голодна миша,
Частково справжня, наче ми,
Світ наближає до чуми,
Шкодують блазням ковдри духу,
Ховають погляди від згуб
Вовків самотніх в літній дуб.
Вистава йде... Повільна тиша.
Над жолудем голодна миша,
Частково справжня, наче ми,
Світ наближає до чуми,
2026.10.21
10:32
Поезія «Вмирає хата без батьків» українського поета Володимира Мацуцького була написана у вересні 2022 року. Це глибокий і проникливий вірш, що поєднує біль особистої втрати з трагедією війни в Україні.
Нижче наведено повний текст твору:
______________
2026.10.21
08:52
він не / імя /
і не / іще імя /
і до усього
підходить він геть інакше
тобі поезія
йому маячня хоча
те саме необовязково завше
ще він торкається сердець
і не / іще імя /
і до усього
підходить він геть інакше
тобі поезія
йому маячня хоча
те саме необовязково завше
ще він торкається сердець
2026.10.21
06:03
Затягнуло димом просинь,
Стогне змучена земля
І в глухого Бога просить
Покарати москаля.
За усі дитячі сльози,
За зруйновані міста, -
За погрози і за грози,
І за спалені жита.
Стогне змучена земля
І в глухого Бога просить
Покарати москаля.
За усі дитячі сльози,
За зруйновані міста, -
За погрози і за грози,
І за спалені жита.
2026.10.20
20:08
Здається іншим світ під жовтим листям.
Коли імлисто
у тихім плачі
старі невдачі
спадають мрякою з будинків та дерев,
він виглядає, начебто завмер.
Без літніх барв у сирості холодній
згорнувся кволо
Коли імлисто
у тихім плачі
старі невдачі
спадають мрякою з будинків та дерев,
він виглядає, начебто завмер.
Без літніх барв у сирості холодній
згорнувся кволо
2026.10.20
17:07
Як тут чарівно, мамо, як чарівно,
У жовте листя увібралася царівна!
Кленовий лист, тонкі вербові віти,
Вільха і буки прагнуть золотіти.
Краплини срібла на багрянім листі,
Думки прозорі, стишені і чисті...
Мережки хмар - тендітне павутиння,
І павучк
У жовте листя увібралася царівна!
Кленовий лист, тонкі вербові віти,
Вільха і буки прагнуть золотіти.
Краплини срібла на багрянім листі,
Думки прозорі, стишені і чисті...
Мережки хмар - тендітне павутиння,
І павучк
2026.10.20
16:18
Густий туман укутав перехрестя,
Сховав орієнтири і шляхи.
Чи зможеш ти дійти до Евресту
І подолати всі свої страхи?
Не видно далі аніж на пів кроку.
Праворуч і ліворуч є межа.
Туман розлив відвагу. Змокнув?
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Сховав орієнтири і шляхи.
Чи зможеш ти дійти до Евресту
І подолати всі свої страхи?
Не видно далі аніж на пів кроку.
Праворуч і ліворуч є межа.
Туман розлив відвагу. Змокнув?
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.10.19
2026.10.17
2026.10.12
2026.10.08
2026.10.08
2026.09.08
2026.08.07
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Борисівна Маршалова /
Вірші
Абетка-дворядка
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Абетка-дворядка
А
Акула, взявши акварель,
Малює фарбами форель,
Б
Бегемот у мулі мріє
Про банан, що в джунглях зріє.
В
Вепру Вовк казки складав,
Поросяток трьох згадав.
Г
Гуска голосно гогоче,
Горошину з’їсти хоче.
Ґ
Ґедзь надумав ґречним стати -
Більш нікого не кусати.
Д
Дятел дерево рятує,
Довгоносиків чатує.
Е
Ему - птаха екзотична,
Емі дуже симпатична.
Є
Єнот не звик байдикувати -
Вже йде Єхидні одяг прати.
Ж
Журавель до жаб повідав:
- Ще наразі не обідав!
З
Зебра зуби лікувала,
За дантиста Зубра мала.
И, І
- “И”, – сказав Індик до Фретки, -
Це є літера абетки.
Ї
Їжачисі Їжачок
Ніс букет із квіточок.
Й
Йорж-умілець у ставочку
Вишив Коропу сорочку.
К
Короп Качечці вклонився,
Вишиванкою хвалився.
Л
Лис зібрав лисичок бочку,
Бо лисички ті - грибочки
М
Миша місяць виглядає,
Місяць сир їй нагадає.
Н
Носоріг, на носі ріг,
Випікав собі пиріг.
О
Олениха оленя
Вчить вмиватися щодня.
П
Півень скаржиться Папузі:
- Не ростуть от пальми в лузі!
Р
Равлик ріжок двійко має,
Ними світ довкіл сприймає.
С
Слоненя до Сонця пнеться,
Хоботком от-от торкнеться.
Т
Тигр на юнгу хоч не вчився,
Втім у тільник нарядився.
У
Удав вужів малих навчав,
Хвіст за указку слугував.
Ф
Фламінго – майстер галушок,
Зодяг рожевий фартушок.
Х
Ховрашок у зимні днини
З хом'яком печуть хлібини.
Ц
Цап цвяхів набив у стіни,
Буде вішати картини.
Ч
Чапля ходить по містках
У червоних чобітках.
Ш
Шершень-швець джмелю й джмелятам,
Гарні шуби зшив на свято.
Щ, Ь
Щука й Щур не схожі, друже.
Тільки от зубасті дуже!
Ю
Юрик – стриж, а от юрОк...
Це малесенький в’юрок!
Я
Яром ящірка блукала
Стиглі ягоди шукала
Ь
Знак м’який “Ь” у яр скотився,
На стебельці примостився.
Акула, взявши акварель,
Малює фарбами форель,
Б
Бегемот у мулі мріє
Про банан, що в джунглях зріє.
В
Вепру Вовк казки складав,
Поросяток трьох згадав.
Г
Гуска голосно гогоче,
Горошину з’їсти хоче.
Ґ
Ґедзь надумав ґречним стати -
Більш нікого не кусати.
Д
Дятел дерево рятує,
Довгоносиків чатує.
Е
Ему - птаха екзотична,
Емі дуже симпатична.
Є
Єнот не звик байдикувати -
Вже йде Єхидні одяг прати.
Ж
Журавель до жаб повідав:
- Ще наразі не обідав!
З
Зебра зуби лікувала,
За дантиста Зубра мала.
И, І
- “И”, – сказав Індик до Фретки, -
Це є літера абетки.
Ї
Їжачисі Їжачок
Ніс букет із квіточок.
Й
Йорж-умілець у ставочку
Вишив Коропу сорочку.
К
Короп Качечці вклонився,
Вишиванкою хвалився.
Л
Лис зібрав лисичок бочку,
Бо лисички ті - грибочки
М
Миша місяць виглядає,
Місяць сир їй нагадає.
Н
Носоріг, на носі ріг,
Випікав собі пиріг.
О
Олениха оленя
Вчить вмиватися щодня.
П
Півень скаржиться Папузі:
- Не ростуть от пальми в лузі!
Р
Равлик ріжок двійко має,
Ними світ довкіл сприймає.
С
Слоненя до Сонця пнеться,
Хоботком от-от торкнеться.
Т
Тигр на юнгу хоч не вчився,
Втім у тільник нарядився.
У
Удав вужів малих навчав,
Хвіст за указку слугував.
Ф
Фламінго – майстер галушок,
Зодяг рожевий фартушок.
Х
Ховрашок у зимні днини
З хом'яком печуть хлібини.
Ц
Цап цвяхів набив у стіни,
Буде вішати картини.
Ч
Чапля ходить по містках
У червоних чобітках.
Ш
Шершень-швець джмелю й джмелятам,
Гарні шуби зшив на свято.
Щ, Ь
Щука й Щур не схожі, друже.
Тільки от зубасті дуже!
Ю
Юрик – стриж, а от юрОк...
Це малесенький в’юрок!
Я
Яром ящірка блукала
Стиглі ягоди шукала
Ь
Знак м’який “Ь” у яр скотився,
На стебельці примостився.
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
