В селі далекім біля Бугу
Молода дівчина жила.
Від Бога хист мала, заслугу -
Зцілювати інших бо ж вміла.
Набіги часті від татарів
Козакам гідно їх зустріть.
Та не уникнути ударів -
У бої бились до лахміть.
Спасала всіх мила Любава
За що народ це цінував.
Яка б не була ворогів облава -
Все в таємниці він тримав.
Знайшли хитрий підхід татари -
Під немічних, під кобзарів
Та й нарядилися варвари,
Щоб знайти лікуючих дарів.
Вдалося їм таки дізнати,
Що то Любава робила.
За що її схопили з хати,
Як тільки знайшла татарва.
Із двору рідного тягнули,
За коси мавку молоду.
Нічого вони не збагнули
Про що молила природу.
Наказ їй дали лікувати
Хана найстаршого й синів.
Та не захотіла того діяти
Для України ворогів.
У ніч узяли її вбили,
Думали що збулися від чар.
Та у рослин взялися сили -
Прийняли від Любави дар.
З тих пір у кожної травинки
Частина Любавиної душі.
Нам вигравати поєдинки,
Як тре зцілитися в глуші.
Українська земля силу має,
Її рослинам віддає.
Хто її любить, захищає
Того вона і зцілює.