ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Марія Дем'янюк
2026.02.23 12:23
Частину серця, зіроньку душі
Лишаю там, де небо у ковші —
Між горами. Де димчасті мережки
Вбирають гори не в хустки, в сережки.
І зіглядаються зеленолицьо
Красуні-гори до гнізда орлиці.
Шепочуть буки: не минеш розлуки.
Смереки кажуть, що вже осінь

Борис Костиря
2026.02.23 11:27
Я вийду на майдан, на велелюдний простір,
На людський суд і глум, на торжище століть.
Я покладу, як неповторний промінь,
Свої думки і страхи, як спалахи квилінь.

Я вийду на майдан, на суд людський і Божий.
Нехай стинає кат що хоче, а проте
Не

Ігор Терен
2026.02.23 10:16
                І
Весна розпочинається з калюж,
а далі... все в руці ентузіаста –
і проліски, і витинанки рясту,
але насправді хочемо чимдуж
оновлення осиротілих душ
у дусі правоти Екклезіаста.

В Горова Леся
2026.02.23 07:30
Не знаю я шипи взялись відкіль.
І слово - чи зродилося у терні?
У закутках душі, де хмуро й темно,
Призначення і смак втрачає сіль.

То ж вибач. Не тримаючи образ
Зламати колючки і легко й просто.
І благодать Великоднього посту

Віктор Кучерук
2026.02.23 05:30
Це ж так треба любить Україну,
Щоб її лише слухати спів,
У якому то крик журавлиний,
То задумливий шерхіт лугів.
Це ж так треба любить Україну,
Що б вона лиш приходила в сни
На які я чекаю щоднини,
Як узимку на з'яву весни.

Володимир Невесенко
2026.02.22 21:14
Хлюпоче дощ і вітер дзенька.
Стою, укутаний плащем.
Безлюдна площа. Лиш одненька
танцює жінка під дощем.

Прилипла суконька до тіла,
злітають коси раз у раз,
і їй нема до того діла,

Володимир Невесенко
2026.02.22 21:00
Сполоханий ранок давно від’ятрів
і землю розбурхав схололу,
і хмари ковзнули в обійми вітрів
й дощем полилися додолу.

Околицю вкрила густа пелена,
тьмяніють будинків зіниці,
і грім торохтить, і небес далина

Євген Федчук
2026.02.22 15:39
Мільярди років крутиться Земля.
На ній усе міняється із часом.
Але природа ( і то бачим ясно)
Змінити неспроможна москаля.
Віки ідуть, міняється усе.
Щиріші стають люди і добріші,
Життя у них покращується, лише
Від москалів лайном так і несе.

Олена Побийголод
2026.02.22 14:23
Леонід Радін (1860-1900)

Друзі, сміливо, у ногу!
Дух зміцнимо в боротьбі.
В царство свободи дорогу
ми проторуєм собі.

Вийшли ми всі із народу,

С М
2026.02.22 14:08
Леді Мадонно, діти під ногами
Як же зводиш ти кінці із кінцями
Де взяти гроші, чим платить оренду?
Думала, що гроші упадуть із неба?

У п’ятницю прибувши без валізи
У суботу навзнак молишся
Неділченя шнурки в’язати вчиться

Борис Костиря
2026.02.22 12:08
У подорожах дивних, безкінечних
Себе я загублю в знов знайду.
Готель - то вічний і правдивий речник,
Який відверне горе і біду.
У подорожах загублю частини
Самого себе, спогадів, ідей.
Так протікають дорогі години
У сяйві днів і темноті ночей.

Микола Дудар
2026.02.22 11:57
Поставим все це ми на паузу…
Розвієм дим і «вовчі» спалахи.
Гармат попросим балалайкати
Діалектично, врівень гамузу…
Переосмислим все схоронене
На полі нашого осмислення,
А хто призвав сюди гнобителя —
Попросим, щоб було відновлене…

Тетяна Левицька
2026.02.22 10:08
Нейлоновим пензлем малює любов —
ромашкове поле на срібних шпалерах,
і очі п'ють очі навпроти, немов
солодке вино з кришталевих фужерів.

Розмова джерельним струмком жебонить,
чечітку вистукують пульси ритмічно.
Завмерли у чуйних обіймах в цю мить

Віктор Кучерук
2026.02.22 06:58
Діти міряють калюжі
Попри те, що йде війна,
Бо малечі не байдуже
Їхня площа й глибина.
Дітворі завжди цікаво
Що і як, коли та де
Гра нова або забава
На появу їхню жде.

Володимир Невесенко
2026.02.21 23:55
Хмурий день тамує втому,
вечір ще ген-ген,
мліє в закутку тісному
одинокий клен.
Пнеться вгору міст горбатий,
як у небо трап.
І мов тріснув звід щербатий –
зверху кап та кап.

Іван Потьомкін
2026.02.21 21:45
Люблю дитячі голоси,
Де правих і неправих не існує,
Бо в річище одне зливаються усі,
Де фінал спірок - руки на плечі,
Щирі обійми, скріплені сміхом.
А як не терпиться довести правоту кулаками,
Того приборкують силою до пам’яті.
…Пригадую своє дитин
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сонце Місяць / Вірші

 echoes
Образ твору  
сезонно було ще ідей
резони були безперечно
 
я згадуватиму хейдéй
& дещо посутніші речі
 
у мить проминання всього
ось небо вже плаче лелече
 
& ледь напідпитку босх
граффіті здира надвечір
 
 
 
 
 
 
 
 

 
_______________________________
Art © William Kurelek, 1961
 
 
 


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-10-30 23:29:49
Переглядів сторінки твору 9587
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.682 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.625 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.753
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.02.23 11:26
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-10-31 05:36:19 ]
Технічно трохи розбалансовано - немає рими у парі "його босх". Утік склад у передостанньому пядку. І немає розуміння логіки вчинку. Ну, здирає графіті під вечір. Гаразд, здаюся. Але нащо? І питання зависло у повітрі. Це ж як пердь у воду. Але і цьому разі є хоч смисл - у літгероя живіт болить чи щось там ще.
Повірте - якщо з розумним поглядом виводити буквиці на папері, це ще не означає, що автор написав щось розумне і цікаве. Ви зі мною згодні?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-10-31 15:31:31 ]
ну по-перше, дякую, що ще навіть заходите, Олександре....

(тут деякі суб’єктивні нотатки, дуже спокійним тоном)
:
ситуація нагадує мем про собаку, котрий не кусає
але робить боляче в інший спосіб, егеж ~
ні, той собака не Ви, той собака якраз СМ...

бачте, коментар Ваш у конкретному наявному випадку
це НЕ критика твору, це критика Вашої неспроможності
якби Ви просто розписуєтеся у власному безсиллі
та може, граєте на публіку, але вжеж, у кожнім жарті
є доля жарту, оk


хотів Вам просто сказати, що Ви все пропустили

або що Вам із того, що інші коментують чи роз’яснюють,
мовляв, всі вони апріорі дУрні, чи невігласи, так
хоч я вже давно не печалюся з того всього, набридло бо


*


текст не заточений, як би могли би бачити, при бажанні
на монотонне (чи як Ви кажете, збалансонване)
викладення інформації, яку можна прийняти до відома
щоби, можливо, яксь використати надалі

текст, як говорить назва його, є відлуннями
і є, відповідно до відлуння, побудованим
для цього і використовуються, і дуже навіть точечно
поетичні засоби, яких Ви поки ще не вмієте
і не факт, що навчитеся, при Вашому підході до творчості:

школярський квадратовий ритм, часто-густо зримовані
іменники в одному й тому самому відмінку
перехресне римування АБАБ - і більш нічого -
а по змісту - ну Ви собі гоните пургу зазвичай
це як у дитячому садочку, садять когось на стільчик
перед усіма, й він/вона імпровізує казку, щось таке....

ну але хто ж Вам каже, що Ви не мистець, Олександре
та мистець, бо так, народ любить чим примітивніш


*


про босха - це звідси: http://maysterni.com/publication.php?id=39175

я не претендую, щоби Ви знали напам’ять, чи бодай орієнтувалися
у моїх якихсь інших текстах, ні -

але для мене самого, бо я пишу тексти насамперед, для себе
а не для друкування в часописах, чи дуркування на фестах etc.


сподіваюся, що трохи прояснив щось,
із усіма щирими побажаннями
творчих звершень &
подальших злетів




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ночі Вітер (Л.П./М.К.) [ 2018-10-31 20:04:40 ]
Мені подобається стиль і те, про що пише СМ.
Моожна Подумати, помріяти, доМислити, покопирсатись в інеті. Немає розжованих думок І фраз. Що ще?
Інколи розуміти - це ще не все , потрібно відчувати.
Потрібно багато роками читати,
щоб сказати хоча б слово про витвір того
чи іншого поета...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-10-31 21:22:57 ]
о Вітре

і все це, і всі це - прекрасно відчувають насправді
ніхто не ходить як правило до іншого
із доброю звісткою, що мовляв
’Я не поняв, а це означає, що текст лажовий’
навіть той самий Олександр Сушко, та
прекрасно все розуміє, і відчуває

але треба ж яксь поговорити, ну


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2018-11-01 06:40:32 ]
Безцінним є той текст, який дихає правдивістю, легко виростає з поезійного грунту і запливає в уяву читача емоційною гілкою...саме емоційна складова робить свою місійну справу - непримосово заставляє читача повірити кожному слову...цей текст саме такий. Моє шанування Босху. Най твориться під вечірнім небом...і не тільки :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-11-02 22:16:45 ]
дякую)

є речі, які майже очевидні на позір
а коли трохи відступаєш від них,
бо записуючи, пильнуєш інші моменти
та й у полоні чуттів, які шукали вилиття
критичне начало є слабшим зі творче
інакше нічого би не наважився створювати
еге ж

відступаєш трохи від того всього, віддаляєшся плином часу
а тоді, трохи інакшим поглядом, дивишся й

подобається.


& від босха, котрий вже невідомо хто тепер, але не богарт
хоч їхні ролі таки паралельні -
& від мене зрештою, (last but not least)

найліпші сезонні побажання всіх правдивостей
художніх, емоційних, творчих, фантазійних

о Роксолано.