ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2025.12.13 08:13
Ти ще мене не розлюбив,
і я тебе не розлюбила,
та згодом знайдемо мотив,
всадити в душу ніж щосили.
Така природа почуття;
любов і зрада синьоока
шукають істину глибоку
у манускриптах забуття.

Юрій Лазірко
2025.12.13 00:28
Йшла по селах ніч сріблиста,
Добрела начас до міста.
І втомившись, ради сну,
Розповзлася по вікну.

Навздогін їй, в кожну хату,
Де вже чемно сплять малята,
Зі санок тай на трамвай

Борис Костиря
2025.12.12 22:21
Безсніжна зима, ніби чудо природи,
Живий парадокс чи апорія слів.
Чекаєш забутий апокриф погоди,
Загублених в полі величних снігів.

Коли загубились сніги в дикім полі,
То висохне голос самої пітьми.
Чекаєш, як долі, розкутої волі.

Іван Потьомкін
2025.12.12 19:50
По грудках їхав грудень,
А в дорогу взяв сани:
«Поможіть, добрі люди,
бо вже коні пристали.
От коли б дістать воза
Або сніг раптом випав,
Говорить тоді б можна,
Що є лад якийсь в світі.

С М
2025.12.12 14:44
Є чуття у моєму серці
Не знаю я що і робити
О ти чудовий світе о світе
Як мені бути і що робити?
Чи знаєш ти що виснував я?
Ти міг би і сам осягнути
Сьогодні всякчас завтра але й учора
Недільно-дівчачий блюз із її горем

Сергій Губерначук
2025.12.12 14:03
У мене на грудях ти стогнеш, і довго,
звитяжуєш голосно щем.
А рима – проста й заримована Богом,
й окреслена віщим дощем.

Про що ця розмова? Коли ані слова?
Про що нереально тужу?
Ти плачеш білугою, дещо з совою.

Богдан Манюк
2025.12.12 12:51
Марія Лавренюк. Улиянка. Роман. —Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2024. —216 с. Чи не кожен автор рецензії замислюється над тим, чому не оминув увагою твір того чи іншого письменника, що підштовхнуло його до роздумів про прочитане і, власне, якими б

Тетяна Бондар
2025.12.12 07:59
ця присутність незримо гріє
ізсередини
як свіча
проростає в думки
надією
вперто спалюючи печаль
її дихання тихше тиші
її голос як неба глиб

Тетяна Левицька
2025.12.12 07:34
Дзвінок бентежний тишу зранив —
не мріяла узріть тебе
через сніги і океани,
захмарні молитви небес
такого дивного, чужого
без квітів і ковтка води.
Навіщо ж не лишив за рогом
свої непрохані сліди?

Віктор Кучерук
2025.12.12 06:55
Заспаний ранок туманиться
Стишено далі в півсні, -
Росами вкрита вівсяниця
Губить краплини ясні.
Чується каркання галичі,
В озері - слески плотви, -
Запах цвітіння вчучається
І шелестіння трави.

Віктор Насипаний
2025.12.12 01:13
Чому спізнивсь у школу ти? –
Питає вчителька Сашка Гудзя.
- На рибу з татом нині мали йти,
Та він мене з собою не узяв.

- Тобі ж, напевно, батько пояснив,
Чому до школи йти. Не на ставок.
- Еге ж. Сказав, чому не піду з ним.

Наталя Мазур
2025.12.11 21:42
Відколоситься, відголоситься,
Відцвіте, відшумить, відіграє.
Сива осінь - журлива пророчиця
Позбирає лелеки у зграї.

І відплаче дощем, і відмолиться,
Відгорить, порозносить димами.
Побілішає місто та вулиця,

Борис Костиря
2025.12.11 21:24
Ітимеш у лютий мороз
Босоніж крізь поле стооке,
Крізь спогади, сосни тривог,
Крізь мороку дивні мороки.

Ітимеш стернею кудись,
До крові поранивши стопи.
Ітимеш у даль чи у вись

Євген Федчук
2025.12.11 21:00
Розлючений Куремса у шатрі
Своєму собі місця не знаходив.
Кляв і Данила, й дощову погоду,
Й набіги шаленіючих вітрів.
Вже стільки літ він прагне одного:
Розширити монгольські володіння,
В Данила землі відібрати з півдня,
Улуса щоб розширити свого.

В Горова Леся
2025.12.11 20:24
Де безмежність засяяла спалахом зірки новОї
Де космічні потоки сплітають галактикам коси,
Там у просторі часу лунає наспІв із любові
Нам про те, що чекає на нас і що вже відбулося.

А любов - вона вічна Чумацького шляху скиталиця,
Не погасне на Обру

Світлана Пирогова
2025.12.11 13:19
Зима безсніжна оселилась
У час оголених дерев,
І десь далеко чути рев,
Пропаща рветься гірко сила.

Для попелищ нема різниці.
За роком рік одне і теж.
Червоне ллють сповна без меж
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сонце Місяць / Вірші

 echoes
Образ твору  
сезонно було ще ідей
резони були безперечно
 
я згадуватиму хейдéй
& дещо посутніші речі
 
у мить проминання всього
ось небо вже плаче лелече
 
& ледь напідпитку босх
граффіті здира надвечір
 
 
 
 
 
 
 
 

 
_______________________________
Art © William Kurelek, 1961
 
 
 


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-10-30 23:29:49
Переглядів сторінки твору 9402
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.682 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.625 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.753
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.12.13 08:35
Автор у цю хвилину присутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-10-31 05:36:19 ]
Технічно трохи розбалансовано - немає рими у парі "його босх". Утік склад у передостанньому пядку. І немає розуміння логіки вчинку. Ну, здирає графіті під вечір. Гаразд, здаюся. Але нащо? І питання зависло у повітрі. Це ж як пердь у воду. Але і цьому разі є хоч смисл - у літгероя живіт болить чи щось там ще.
Повірте - якщо з розумним поглядом виводити буквиці на папері, це ще не означає, що автор написав щось розумне і цікаве. Ви зі мною згодні?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-10-31 15:31:31 ]
ну по-перше, дякую, що ще навіть заходите, Олександре....

(тут деякі суб’єктивні нотатки, дуже спокійним тоном)
:
ситуація нагадує мем про собаку, котрий не кусає
але робить боляче в інший спосіб, егеж ~
ні, той собака не Ви, той собака якраз СМ...

бачте, коментар Ваш у конкретному наявному випадку
це НЕ критика твору, це критика Вашої неспроможності
якби Ви просто розписуєтеся у власному безсиллі
та може, граєте на публіку, але вжеж, у кожнім жарті
є доля жарту, оk


хотів Вам просто сказати, що Ви все пропустили

або що Вам із того, що інші коментують чи роз’яснюють,
мовляв, всі вони апріорі дУрні, чи невігласи, так
хоч я вже давно не печалюся з того всього, набридло бо


*


текст не заточений, як би могли би бачити, при бажанні
на монотонне (чи як Ви кажете, збалансонване)
викладення інформації, яку можна прийняти до відома
щоби, можливо, яксь використати надалі

текст, як говорить назва його, є відлуннями
і є, відповідно до відлуння, побудованим
для цього і використовуються, і дуже навіть точечно
поетичні засоби, яких Ви поки ще не вмієте
і не факт, що навчитеся, при Вашому підході до творчості:

школярський квадратовий ритм, часто-густо зримовані
іменники в одному й тому самому відмінку
перехресне римування АБАБ - і більш нічого -
а по змісту - ну Ви собі гоните пургу зазвичай
це як у дитячому садочку, садять когось на стільчик
перед усіма, й він/вона імпровізує казку, щось таке....

ну але хто ж Вам каже, що Ви не мистець, Олександре
та мистець, бо так, народ любить чим примітивніш


*


про босха - це звідси: http://maysterni.com/publication.php?id=39175

я не претендую, щоби Ви знали напам’ять, чи бодай орієнтувалися
у моїх якихсь інших текстах, ні -

але для мене самого, бо я пишу тексти насамперед, для себе
а не для друкування в часописах, чи дуркування на фестах etc.


сподіваюся, що трохи прояснив щось,
із усіма щирими побажаннями
творчих звершень &
подальших злетів




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ночі Вітер (Л.П./М.К.) [ 2018-10-31 20:04:40 ]
Мені подобається стиль і те, про що пише СМ.
Моожна Подумати, помріяти, доМислити, покопирсатись в інеті. Немає розжованих думок І фраз. Що ще?
Інколи розуміти - це ще не все , потрібно відчувати.
Потрібно багато роками читати,
щоб сказати хоча б слово про витвір того
чи іншого поета...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-10-31 21:22:57 ]
о Вітре

і все це, і всі це - прекрасно відчувають насправді
ніхто не ходить як правило до іншого
із доброю звісткою, що мовляв
’Я не поняв, а це означає, що текст лажовий’
навіть той самий Олександр Сушко, та
прекрасно все розуміє, і відчуває

але треба ж яксь поговорити, ну


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вірлан Роксолана (Л.П./М.К.) [ 2018-11-01 06:40:32 ]
Безцінним є той текст, який дихає правдивістю, легко виростає з поезійного грунту і запливає в уяву читача емоційною гілкою...саме емоційна складова робить свою місійну справу - непримосово заставляє читача повірити кожному слову...цей текст саме такий. Моє шанування Босху. Най твориться під вечірнім небом...і не тільки :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-11-02 22:16:45 ]
дякую)

є речі, які майже очевидні на позір
а коли трохи відступаєш від них,
бо записуючи, пильнуєш інші моменти
та й у полоні чуттів, які шукали вилиття
критичне начало є слабшим зі творче
інакше нічого би не наважився створювати
еге ж

відступаєш трохи від того всього, віддаляєшся плином часу
а тоді, трохи інакшим поглядом, дивишся й

подобається.


& від босха, котрий вже невідомо хто тепер, але не богарт
хоч їхні ролі таки паралельні -
& від мене зрештою, (last but not least)

найліпші сезонні побажання всіх правдивостей
художніх, емоційних, творчих, фантазійних

о Роксолано.