ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Пиріжкарня Асорті
2026.02.13 10:25
Протокол 01/02.2026 від тринадцятого лютого поточного року. Спостерігається поле образів, в якому сакральне, космічне й наукове не стільки з’єднані логічно, як взаємно взаємно розчиняються. "Миро" як ритуальна субстанція і "місячність" як холодна

Борис Костиря
2026.02.13 10:21
Я бачу в полоні минулих років
Своїх сьогоденних знайомих.
Вони подолали великий розрив
Епох і часів невідомих.

Ну звідки вони там узятись могли
У зовсім далекій епосі?
Знамена і гасла стоїчно несли,

Олена Побийголод
2026.02.13 07:49
Із Леоніда Сергєєва

Починає світлий образ Тещі:
Ну, от і слава Богу, розписали.
Сідайте, гості-гостеньки, за стіл!
Ослін займе, звичайно, баба Валя,
якраз із дідом Петриком навпіл!

Віктор Кучерук
2026.02.13 06:43
Злісні ракетні удари
Горе раз-по-раз несуть, -
Запах дошкульного гару
Легко породжує сум.
Скрізь повибивані вікна,
Скрипи розкритих дверей, -
Нищать роками без ліку
Орки невинних людей.

С М
2026.02.13 03:10
Я – той
Ким він є, так само
Ти – той, ким я є
І ми всі разом

Бачте, свиня
Тікає від ножа
Або летить

Іван Потьомкін
2026.02.12 19:13
Заграйте, Маестро Перельмане ,
«Наспіви циганські» з Сарасате .
А поки настроюєте скрипку,
Оповім, як довелось почуть про вас уперше.
...За обідом, який завжди передував уроку,
Учителька івриту в моєму диптиху про Гріга
Порадила змінити Швейцера на

Сергій Губерначук
2026.02.12 18:03
У джунґлях я на тигра наступив,
і все довкола стало враз смугастим,
цей жах мене злякав і притупив –
сон зник – і в пащі я не встиг пропасти.

На ковзанах лечу по кризі я,
яка вже надломилася на краї;
ось ріже лід, ось-ось підводний яр –

Євген Федчук
2026.02.12 17:32
Серед степу в глухій балці багаття палає.
Утомився, зупинився козак, спочиває.
Коня пустив, хай пасеться – трави у достатку.
Сам сидить та на сорочці пришиває латку.
Вже подерлася сорочка, на тілі зіпріла.
Давно уже козаченьки в похід не ходили.
Нем

Борис Костиря
2026.02.12 11:59
Я піду крізь дощ, і град, і бурі.
Я піду крізь болі лихоліть.
Я піду крізь снігу кучугури,
Щоб пізнати глибину століть.

Я пройду випробування світу,
Пастку сатани, вогонь проклять,
Продерусь крізь зарості і віти,

В Горова Леся
2026.02.12 10:31
Мила подруго, сестро чи мамо старенька й недужа
У холодному домі, де зимно від вікон і стін,
У замерзлому місті, де небо тривогами тужить,
Там усе, що ти мала, поставила доля на кін.

Найрідніші твої опинились у кроці до прірви.
А усе, що бажалос

Микола Дудар
2026.02.12 09:18
Тужать не дужі… очі нужденних…
Боже, байдужі… гори консервних
Дико прикуті, зморені горем.
Прадід забутий без обговорень.
В сходах безсмерття панство панує,
А у конвертах старість сумує…
Тужаться дужі… тож небезпека?
Боже, байдужі… небом лелеки…

Віктор Насипаний
2026.02.12 09:03
Нині в класі про прикмети
Завели розмову:
Що це значить, як знайдеш ти
Враз стару підкову?

Всі мовчать. Один сміється:
- Певно, хитрість є там.
Бо мені чогось здається, -

Лесь Коваль
2026.02.11 22:42
Зима шаліла - її лютий половинив,
прохожі куталися, ковзали і грузли,
а ми щасливі у тенетах хуртовини
стояли осторонь від всіх.
Землею
Тузли.

З твоїх очей на білий сніг летіли іскри.

Ярослав Чорногуз
2026.02.11 19:48
Он засяяв сніг за віконечком,
Пішли іскорки у танок,
Народилося ясне сонечко –
Молодесенький Божич - Бог.

І надворі вже дні погожії,
Знову більшає білий день.
Прибуває нам сила Божая,

Юрко Бужанин
2026.02.11 12:29
Арчі —
мій малий читирилапий друг —
завершив свій ранковий ритуал
на газоні біля під’їзду.
Потім він подивився на мене
цими вологими очима,
у яких —
і любов, і виклик,

Тетяна Левицька
2026.02.11 11:23
Про ідеал, мій друже, не пишіть —
дурман ілюзій в полисках звабливих.
Немає цвіту в змореній душі,
це Вам здалося, що я особлива.

То Ви мене намріяли з пісень,
зліпили із фантазій феєричних.
А я скажу відверто Вам, лишень,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сонце Місяць / Вірші

 echoes
Образ твору  
сезонно було ще ідей
резони були безперечно
 
я згадуватиму хейдéй
& дещо посутніші речі
 
у мить проминання всього
ось небо вже плаче лелече
 
& ледь напідпитку босх
граффіті здира надвечір
 
 
 
 
 
 
 
 

 
_______________________________
Art © William Kurelek, 1961
 
 
 


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-10-30 23:29:49
Переглядів сторінки твору 9551
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.682 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.625 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.753
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.02.13 10:15
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-10-31 05:36:19 ]
Технічно трохи розбалансовано - немає рими у парі "його босх". Утік склад у передостанньому пядку. І немає розуміння логіки вчинку. Ну, здирає графіті під вечір. Гаразд, здаюся. Але нащо? І питання зависло у повітрі. Це ж як пердь у воду. Але і цьому разі є хоч смисл - у літгероя живіт болить чи щось там ще.
Повірте - якщо з розумним поглядом виводити буквиці на папері, це ще не означає, що автор написав щось розумне і цікаве. Ви зі мною згодні?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-10-31 15:31:31 ]
ну по-перше, дякую, що ще навіть заходите, Олександре....

(тут деякі суб’єктивні нотатки, дуже спокійним тоном)
:
ситуація нагадує мем про собаку, котрий не кусає
але робить боляче в інший спосіб, егеж ~
ні, той собака не Ви, той собака якраз СМ...

бачте, коментар Ваш у конкретному наявному випадку
це НЕ критика твору, це критика Вашої неспроможності
якби Ви просто розписуєтеся у власному безсиллі
та може, граєте на публіку, але вжеж, у кожнім жарті
є доля жарту, оk


хотів Вам просто сказати, що Ви все пропустили

або що Вам із того, що інші коментують чи роз’яснюють,
мовляв, всі вони апріорі дУрні, чи невігласи, так
хоч я вже давно не печалюся з того всього, набридло бо


*


текст не заточений, як би могли би бачити, при бажанні
на монотонне (чи як Ви кажете, збалансонване)
викладення інформації, яку можна прийняти до відома
щоби, можливо, яксь використати надалі

текст, як говорить назва його, є відлуннями
і є, відповідно до відлуння, побудованим
для цього і використовуються, і дуже навіть точечно
поетичні засоби, яких Ви поки ще не вмієте
і не факт, що навчитеся, при Вашому підході до творчості:

школярський квадратовий ритм, часто-густо зримовані
іменники в одному й тому самому відмінку
перехресне римування АБАБ - і більш нічого -
а по змісту - ну Ви собі гоните пургу зазвичай
це як у дитячому садочку, садять когось на стільчик
перед усіма, й він/вона імпровізує казку, щось таке....

ну але хто ж Вам каже, що Ви не мистець, Олександре
та мистець, бо так, народ любить чим примітивніш


*


про босха - це звідси: http://maysterni.com/publication.php?id=39175

я не претендую, щоби Ви знали напам’ять, чи бодай орієнтувалися
у моїх якихсь інших текстах, ні -

але для мене самого, бо я пишу тексти насамперед, для себе
а не для друкування в часописах, чи дуркування на фестах etc.


сподіваюся, що трохи прояснив щось,
із усіма щирими побажаннями
творчих звершень &
подальших злетів




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ночі Вітер (Л.П./М.К.) [ 2018-10-31 20:04:40 ]
Мені подобається стиль і те, про що пише СМ.
Моожна Подумати, помріяти, доМислити, покопирсатись в інеті. Немає розжованих думок І фраз. Що ще?
Інколи розуміти - це ще не все , потрібно відчувати.
Потрібно багато роками читати,
щоб сказати хоча б слово про витвір того
чи іншого поета...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-10-31 21:22:57 ]
о Вітре

і все це, і всі це - прекрасно відчувають насправді
ніхто не ходить як правило до іншого
із доброю звісткою, що мовляв
’Я не поняв, а це означає, що текст лажовий’
навіть той самий Олександр Сушко, та
прекрасно все розуміє, і відчуває

але треба ж яксь поговорити, ну


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2018-11-01 06:40:32 ]
Безцінним є той текст, який дихає правдивістю, легко виростає з поезійного грунту і запливає в уяву читача емоційною гілкою...саме емоційна складова робить свою місійну справу - непримосово заставляє читача повірити кожному слову...цей текст саме такий. Моє шанування Босху. Най твориться під вечірнім небом...і не тільки :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-11-02 22:16:45 ]
дякую)

є речі, які майже очевидні на позір
а коли трохи відступаєш від них,
бо записуючи, пильнуєш інші моменти
та й у полоні чуттів, які шукали вилиття
критичне начало є слабшим зі творче
інакше нічого би не наважився створювати
еге ж

відступаєш трохи від того всього, віддаляєшся плином часу
а тоді, трохи інакшим поглядом, дивишся й

подобається.


& від босха, котрий вже невідомо хто тепер, але не богарт
хоч їхні ролі таки паралельні -
& від мене зрештою, (last but not least)

найліпші сезонні побажання всіх правдивостей
художніх, емоційних, творчих, фантазійних

о Роксолано.