ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.10.29 07:30
Змалечку любов'ю оповитий
Жінки найріднішої на світі,
Маминою ніжністю зігрітий,
Почуваюсь восени, як літом.
Сонечко сіяє яскравіше,
Бо про мене думає найбільше,
Клопотами втомлена матуся, -
Я за це їй низько уклонюся,

хома дідим
2026.10.28 23:27
когось тобі нагадує сей труд
усе можливо і не суть важливо
іде процесія чогось несуть
періщить у серйозні очі злива
розмова заганяється у кут
інверсія сухотна й дратівлива
а ти вчепивсь у вибраний абсурд
що із-під ніг висковзуюча линва

М Менянин
2026.10.28 19:37
Круг*, рампа, зал,
штанкет софіта,
дзеркал портал,
туман залито.

За планом план,
своя куліса,
планшет, карман,

Борис Костиря
2026.10.28 17:20
Колись перегорнуть останню сторінку
Великої творчості, гулу життя,
Фатальної флейти чумного століття,
Яка уповільнює серцебиття.
Великі події і твори великі
Злились в цьому місці, немов контрапункт.
Зібрались актори і блазні столикі
На площі, щоб з

Артур Курдіновський
2026.10.28 15:15
БЕЗ ТЕБЕ (глоса)

Як порожньо та сумно восени!
Ані душі навколо. Тільки листя
З журбою повінчалося у місті...
На хвилях нескінченної війни,
Коли від долі - біль та стусани,
А від людей - лихі моря підлоти,

Вячеслав Руденко
2026.10.28 13:56
Ламає розум полум’яний
Звитяжний погляд пломінкий,
В червоне листя між туманів
Ховає вогкість чорних вій.

В кутах сандалових, у грозах,
Від’ємних від сльози дощів,
У ластовинні верболозу,

Володимир Бойко
2026.10.28 11:55
Московитам нічого втрачати окрім кайданів, наготованих на інших. Хтось ділить останню скибку хліба, а хтось ділить світ. Людяними можуть бути і люди з невисоким інтелектом і, на жаль, навпаки. Із ворогами розстатися важче, ніж із друзями. «Де

Юрій Гундарів
2026.10.28 11:54
Сьогодні, 28 жовтня, у Михайлівському соборі в Києві відспівали українського воїна.

Десять днів тому під час виконання бойового завдання в районі Авдіївки загинув 21-річний студент КНЕУ імені Вадима Гетьмана та військовий Олександр Чижов на позивний "

Віктор Кучерук
2026.10.28 07:07
За гроші ніколи не змушуй
Поета зректися лиця, -
Поет обслуговує душі,
Словами лікує серця.
Поету потрібно літати
І віршами зцілювать світ,
А слово за статки чи плату
Помре, не залишивши слід.

хома дідим
2026.10.27 23:18
про що було воно тоді
коли життя світліш одверте
із відчуттями холодів
ставало загадково стерпним
відбитком на віконній шибці
у місті наче іншим ледь
з його скарбами у крамницях
в очах доросліших дітей

С М
2026.10.27 21:41
Свій, чужий
Всі ми, урешті, ординарні типажі
Я і ти
Бог відає, що вибір зовсім не простий

Із тилу кричали «У бій!»
Але гинув перший ряд
Сидить генерал, посуває війська

Світлана Пирогова
2026.10.27 21:29
Шарудить ще...знеможене листя кленове,
Хоч ввібрало у собі іржавість буття.
Лиш почути б твоє сокровенності слово,
Що дозріє глибинно з саков почуття.

Певно, тихо з дощем над оголеним кленом,
Де розхристана правда бентежних років,
Віднайдеш для св

Вячеслав Руденко
2026.10.27 17:19
Сни стрімкі, недавні, полохливі,
Степові, між вогкого піску, —
Баби вапнякові пустотливі,
Коники руді на колоску.

Кураю вирують перші квіти,
Ночви начиняють для добра,
Погляди грайливі, ніби діти,

Ігор Шоха
2026.10.27 15:53
Кебеті можна дорікнути
не раз на нашому віку,
що важко ув’язати сутні
причини й наслідки майбутні,
«та ясно, навіть, їжаку» –
організатори кориди
це «їхні воші й наші гниди»
у божевільному краю,

Борис Костиря
2026.10.27 13:24
Самотня вишня край паркану
Цвіте, та цвіт її новий.
Мов наречену з-за туману,
Її украв неситий змій.

Краса беззахисна, могутня
І пробиває мур тюрми.
Самі криваві, люті гуни

Віктор Кучерук
2026.10.27 06:09
Прибоєм днів утомлені роки
В минулому осіли, наче в мулі
Піску дрібні крупини затонулі
Чи в голові старі якісь думки.
Завжди шліфує грані самоти
Ріка життя, яка не знає спину
І вимиває кожної хвилини
Усе, що зміг чомусь уберегти.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Віталій Татленко
2026.10.28

Микола Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сонце Місяць / Вірші

 echoes
Образ твору  
сезонно було ще ідей
резони були безперечно
 
я згадуватиму хейдéй
& дещо посутніші речі
 
у мить проминання всього
ось небо вже плаче лелече
 
& ледь напідпитку босх
граффіті здира надвечір
 
 
 
 
 
 
 
 

 
_______________________________
Art © William Kurelek, 1961
 
 
 


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-10-30 23:29:49
Переглядів сторінки твору 10007
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.683 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.629 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.753
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.10.22 19:14
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-10-31 05:36:19 ]
Технічно трохи розбалансовано - немає рими у парі "його босх". Утік склад у передостанньому пядку. І немає розуміння логіки вчинку. Ну, здирає графіті під вечір. Гаразд, здаюся. Але нащо? І питання зависло у повітрі. Це ж як пердь у воду. Але і цьому разі є хоч смисл - у літгероя живіт болить чи щось там ще.
Повірте - якщо з розумним поглядом виводити буквиці на папері, це ще не означає, що автор написав щось розумне і цікаве. Ви зі мною згодні?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-10-31 15:31:31 ]
ну по-перше, дякую, що ще навіть заходите, Олександре....

(тут деякі суб’єктивні нотатки, дуже спокійним тоном)
:
ситуація нагадує мем про собаку, котрий не кусає
але робить боляче в інший спосіб, егеж ~
ні, той собака не Ви, той собака якраз СМ...

бачте, коментар Ваш у конкретному наявному випадку
це НЕ критика твору, це критика Вашої неспроможності
якби Ви просто розписуєтеся у власному безсиллі
та може, граєте на публіку, але вжеж, у кожнім жарті
є доля жарту, оk


хотів Вам просто сказати, що Ви все пропустили

або що Вам із того, що інші коментують чи роз’яснюють,
мовляв, всі вони апріорі дУрні, чи невігласи, так
хоч я вже давно не печалюся з того всього, набридло бо


*


текст не заточений, як би могли би бачити, при бажанні
на монотонне (чи як Ви кажете, збалансонване)
викладення інформації, яку можна прийняти до відома
щоби, можливо, яксь використати надалі

текст, як говорить назва його, є відлуннями
і є, відповідно до відлуння, побудованим
для цього і використовуються, і дуже навіть точечно
поетичні засоби, яких Ви поки ще не вмієте
і не факт, що навчитеся, при Вашому підході до творчості:

школярський квадратовий ритм, часто-густо зримовані
іменники в одному й тому самому відмінку
перехресне римування АБАБ - і більш нічого -
а по змісту - ну Ви собі гоните пургу зазвичай
це як у дитячому садочку, садять когось на стільчик
перед усіма, й він/вона імпровізує казку, щось таке....

ну але хто ж Вам каже, що Ви не мистець, Олександре
та мистець, бо так, народ любить чим примітивніш


*


про босха - це звідси: http://maysterni.com/publication.php?id=39175

я не претендую, щоби Ви знали напам’ять, чи бодай орієнтувалися
у моїх якихсь інших текстах, ні -

але для мене самого, бо я пишу тексти насамперед, для себе
а не для друкування в часописах, чи дуркування на фестах etc.


сподіваюся, що трохи прояснив щось,
із усіма щирими побажаннями
творчих звершень &
подальших злетів




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ночі Вітер (Л.П./М.К.) [ 2018-10-31 20:04:40 ]
Мені подобається стиль і те, про що пише СМ.
Моожна Подумати, помріяти, доМислити, покопирсатись в інеті. Немає розжованих думок І фраз. Що ще?
Інколи розуміти - це ще не все , потрібно відчувати.
Потрібно багато роками читати,
щоб сказати хоча б слово про витвір того
чи іншого поета...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-10-31 21:22:57 ]
о Вітре

і все це, і всі це - прекрасно відчувають насправді
ніхто не ходить як правило до іншого
із доброю звісткою, що мовляв
’Я не поняв, а це означає, що текст лажовий’
навіть той самий Олександр Сушко, та
прекрасно все розуміє, і відчуває

але треба ж яксь поговорити, ну


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2018-11-01 06:40:32 ]
Безцінним є той текст, який дихає правдивістю, легко виростає з поезійного грунту і запливає в уяву читача емоційною гілкою...саме емоційна складова робить свою місійну справу - непримосово заставляє читача повірити кожному слову...цей текст саме такий. Моє шанування Босху. Най твориться під вечірнім небом...і не тільки :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-11-02 22:16:45 ]
дякую)

є речі, які майже очевидні на позір
а коли трохи відступаєш від них,
бо записуючи, пильнуєш інші моменти
та й у полоні чуттів, які шукали вилиття
критичне начало є слабшим зі творче
інакше нічого би не наважився створювати
еге ж

відступаєш трохи від того всього, віддаляєшся плином часу
а тоді, трохи інакшим поглядом, дивишся й

подобається.


& від босха, котрий вже невідомо хто тепер, але не богарт
хоч їхні ролі таки паралельні -
& від мене зрештою, (last but not least)

найліпші сезонні побажання всіх правдивостей
художніх, емоційних, творчих, фантазійних

о Роксолано.