ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2025.04.17 21:51
Скільки горя і нещастя комуняки принесли –
Ледь не шосту частку світу до голоду довели.
Доки вони воювали, аби владу укріпить,
Селян бідних обдирали, не давали людям жить.
Лютували продзагони. Як же їм не лютувать,
Як навчились комуняки лиш одного –

Борис Костиря
2025.04.17 21:43
Антипітьма, антивогонь.
Антилюбов антиоснов.
Все навпаки. Промінь долонь
Родить не радість, а тільки кров.

Антиправа антилюдей,
Антидержава антивождів.
В антив'язницях скрегіт плечей.

Артур Сіренко
2025.04.17 16:00
Якщо Ви відвідували Донецьк на День шахтаря чи під час знаменитого донецького карнавалу на День Паризької Комуни, Ви обов’язково мусили побачити яскравий та емоційний танець донецьких шахтарів, що називається донго. І, певно, Ви чули оповідку, що цей тане

Іван Потьомкін
2025.04.17 10:50
А хто бачив, а хто чув,
Хто в Максимка сюніч був?
Мабуть, хтось із зоосаду,
Де зайчаток він погладив,
Задивився- на жирафу,
Тигр нагнав такого страху...
Заспокоїв трохи півень,
Проспівав із ним нарівні...

Віктор Кучерук
2025.04.17 06:14
Прислухаючись до свисту
Ховрашка серед пшениць, –
Не спиняє жайвір виступ,
Не спішить упасти ниць.
Тішить співом хліборобів
Перелітний птах тому,
Що за шкоду ту, що робить,
Дістається не йому.

С М
2025.04.16 21:59
Кину все в пікап і переїду
Вірогідно, в Ел-Eй
Нашукаю собі дім, а далі зійде
Справді новий день

Жінка усі думки, що маю, повнить
Хай нині досить зле
Світ у ній, душі моїй

Борис Костиря
2025.04.16 21:44
Як залишитися цілими
під уламками історії?
На тебе навалені
брили бетону і шлакоблоку,
глини, будівельного сміття,
піску, ти намагаєшся
вибратися, але марно,
тобі залишається

Хельґі Йогансен
2025.04.16 19:29
Серед тисяч вогнів
Єлисейських полів,
де з вітрин діаманти й парфуми
ваблять око моє,
не знайду тільки те,
що ніколи й ніде не забуду.

Вежі Ейфеля шпиль,

Артур Курдіновський
2025.04.16 19:09
Все почалося у холоднім січні.
З тих пір, як сніг промовив гучно "плі!",
Я відбуваю термін свій довічний,
Похмурий в'язень на оцій землі.

Терпів тортури струмом електричним,
Спостерігав чужі обличчя злі.
А камера для мене - простір звичний,

Тетяна Левицька
2025.04.16 16:59
Райське яблуко, Адаме, не надкушуй,
бо пізнавши смак не знайдеш спокій,
збожеволієш, змарнуєш чисту душу,
втративши едем зеленоокий.

Спокушати буде мізки змій лукавий
похітливим стогоном омани.
Бачиш, ніде впасти яблукам тужавим,

Віктор Кучерук
2025.04.16 11:15
Барви яскраві, хмільні аромати,
Співи пташині і море тепла, -
Ніжної свіжості всюди багато,
Добрості світу немає числа.
Сонячне небо, ласкаве проміння,
Лагідний вітер і далеч ясна, -
Світу пасують обнови весінні,
Все наділяє красою весна.

Козак Дума
2025.04.16 09:26
Життя – ріка: потоки і стрімнини,
та хвилі, що біжать на перекат.
Вона зрідні стрімкому часоплину,
якому тихе плесо – неформат.

Обабіч залишаються заплави
і комишем порослі береги,
стоять гаї у величі і славі,

Юрій Гундарєв
2025.04.16 09:25
квітня - День народження легендарного актора і режисера, автора, зокрема, знаменитої стрічки «Великий диктатор» - нищівної сатири на нацизм і на особисто Гітлера.


З вечора і до ранку
диктатор збирає гармати,
бомби, потужні танки -
вбивати!

Борис Костиря
2025.04.15 21:23
Величезні ангари і сховища
зберігають мовчання.
Нескінченні простори...
Підприємства-гіганти в місті
припадають пилом віків.
На них лише крякають
ворони, передвіщаючи
майбутні потрясіння.

Ірина Білінська
2025.04.15 18:54
І ти мені явилася у сні,
журлива музо, зірвана з орбіти…
Кому довічні дала ти обіти,
що цвіт убрався у студений сніг?
Кому віддала крила золоті,
сама упавши у німу безодню? —
Колодязі глибокі і безводні,
а ночі — невиразні і густі.

Іван Потьомкін
2025.04.15 14:58
Ірод Антипа (подумки):
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від н
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександр Омельченко
2025.04.14

Коломієць Роман
2025.04.12

Іван Кривіцький
2025.04.08

Вячеслав Руденко
2025.04.03

Дарина Меліса
2025.03.20

Софія Пасічник
2025.03.18

Діон Трефович
2025.03.03






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сонце Місяць / Вірші

 Жовтень
Образ твору  
1.

Вечір ~ ніч. Ідеаліст релаксово перебуває на власній кухні
Неначе Господь десь там у своїй наднебесній господі
FM транслює ангельські хори в супроводі цитри й лютні
Співають здається латиною слова прості, сливе народні

За кухонним, кватиркою настіж, вікном далі лютує жовтень
Людиноподібні істоти як риби в невідомих його глибинах
Хапають повітря чи пиво, проминають сумніви вкотре
Проминають радощі й сльози для більшості неочевидні

Місто живе як заведено, містяни говіркують як звикли
Маніяки-таксисти, лесбійкуваті повії, гіпоблуди & гопи
Всі їхні клопоти або подвиги, у темряві чи на світлі
Трохи полум’я, більше тління, чи врешті~ решт попіл

Ідеалістові однаково привабливі, однаково надзвичайні
Хоча із таких марґіналій не постає літопис правдиво
Цікавинки, дрібниці, які полюбляє & все відмічає він
Якщо і не медитація per se, то добряча нагода, чи привід

Отак міркувати собі про знедолених, згублених, божевільних
Їх недоречну, здавалося би, чесність & шибеницький гумор
Ніким не оцінену працю, десь притомні уривки дозвілля
Обов’язки & дивацькі імперативи, які оце сам напридумав

А ще поринати у спогади, фільтруючи нетребне та нице
Конденсуючи еліксири легкі, електричні & фейерверкові
Теплі рампові позитиви, облич сяйво, виблиски у зіницях
Мініатюри у ракурсах іронічних, люстерках роверкових


2.

А ще рефлексії приязні до теми жінок, уявних & явних
Моментами ледь сп’янілих, а загалом, пожиттєво, тверезих
Переважно довірливих подруг, рідше спонтанних коханок
Що не потребують зайвих реплік, ані обіцянок, ані перверзій

Щодо матерій містичних у знаках, снивах, видіннях
Розмислює з особливою ревністю, із майже залежністю
Начебто їхня абстрактність & ніби окремість їхня ~

Трансценденція хмар~ вітрил між обрієм~ узбережжям
Трансценденція нічних ліхтарів~ зір у воді, металі, чи склі

Перестворює все земне, з архетипів посутно відмінних
Не для чиєїсь вигоди, не задля якоїсь іще справедливості
Напростець інтерпретуючи водевілі & пантоміми

Мирські*




 


 
2016
 
_______________________________
Art : Hieronymus Bosch : 1489



Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-10-28 22:09:33
Переглядів сторінки твору 10723
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.682 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.625 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.749
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.04.17 20:47
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-10-29 21:16:41 ]
Нічого собі, поставилаб 6, як би могла. Сьогодні мені попадаються сильні вірші, а Ваш твір, Сонце Місяцю, для мене приємна несподіванка. Зазвичай у Вас лаконічно і виважено, а тут такий безкрайній потік свідомості, повінь світу. Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-10-30 03:38:22 ]
щиро навзаєм всяко, Тетяно

та в мене яксь не складається із поезіями більшого обсягу
аніж 14-16 рядків, навіть не знаю, чому
тобто, мінімальна реакція читацька, помітив таке
видно, не моє

а оцінковий блюз я оминаю вже багато років, як
з одного боку, звісно, менше відгуків, бо
немає трейду, оціночка за оціночку -
з іншого боку, це якось вивільняє від догоджання
пересічному читачеві, який любить, чим простіш

найбільша мабуть печаль у тім, що нема можливості
опротестувати свідоме збивання рейтингу
тобто прийде якийсь неофіт, нізвідки, наставить
із ліпшими навіть намірами, але на свій невимушений розсуд,
оцінок типу 5.0 і щезне

а ти - кричи не кричи - хіба що переопубліковуватися весь час
якщо вже таки важливий той рейтинг

але знаєте, рейтинг насправді - неважливий


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-10-30 14:56:43 ]
Я Вас розумію. Як би перша оцінка висвітлювалась, то людина подумала б чи ставити чи ні низьку оцінку, а так тишком нишком прийде спортить рейтинг і думай хто тобі свиню підкинув. У мене теж ток буває. А великі оповіді у Вас не виходять лише тому, що Ви вмієте консолідувати думки. Нічого зайвого, це теж не кожен вміє... Глобально і стисло. Недарма афоризми живуть вічно і передаються з покоління нащаткам.
Тож пишайтесь...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2018-10-29 22:43:52 ]
...ніби їдучи вночі... десь далеко на південь... на самоті... і нічне шосе пустельне... і це неодмінно літо...

о СоМі - я сумую за такими тревелз...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-10-30 03:49:08 ]
всі кудись травелюємо, До....
навіть у снах
хоч ті земні сни терміновані
а ектратеррестіальні снива ~ хто їх зна
Гамлет на тому моменті вмикає собі Канта...

із музичної якби сфери, якщо
(трохи услід попереднім приміткам)
& оскільки музичні метафори мабуть, найулюбленіші ~
то часом досить чистих собі чесних нот, пентатонікою навіть
часом навіть і флажолетика досить так само
а інколи таки буває момент, коли слід потягнути відкриту струну
догори й на себе, і то так добре потягнути

аби струна втримала тільки ~
але тут вже додаткові розумієш, прибамбаси
& заміси...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2018-11-01 06:56:50 ]
Таке густе, смаковите, насичене твориво - рлзглядалося пофрагментово, і влягалося цільно, бачилося багаторакурсово і просто очима пересічного перехожого...і попри все: оте твоє: " врешті решт попіл" якби зібрало усе містечково- суєтне під філософічне покриття, додало особливоі глибинки, овічнило простоденне і моментне...гарно ж


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-11-02 22:39:37 ]
’простоденне і моментне’, саме ось...

це все якби більше пошук, меншою мірою -
віднайдення, атож, є і воно -
своєї власної прозовості, бо все-таки,
текст будується на розвитку персонажа
прозовими по суті засобами
ось такий він є, або і такий, теж
таке він бачить й отак він собі мислить
тут, хотілося вірити, випрбовується проза якогось
трохи святковішого гатунку, не якомога
однозначніше супроводження надуманого сюжету
що їх освячує кінематограф (жодних печалей, хай, звісно)
але може, спроба взяти щось поезійне із
матерій, які скоріше зневажаються
або не враховуються, як безумовно поезійні

хоч, здавалося би, в наш час у віршах можна знайти все
що тільки завгодно, окрім чи й замість поезій
але, як се не дивно, забагато ще, і на ПМ, також
творчих людей із підходом до саме віршування
не то, щоби кастрованим, але намірено
всяко обмеженим, і чим обмеженіш, тим ліпш
(таке не раз враження складається)
аж до зведення наніц вже будь-якого змісту
а ще хороша така злободенна незмінно тема ~
вишукувати будь-який ілюзорний ґандж
у всякому поетичному беззмісті, що скоріше
музика, напевно, якщо вже дивитися, як ідеаліст
а роль ідеаліста неганебна, але і непроста, однак