ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сергій СергійКо
2025.10.11 22:57
Серед сльоз, серед крові й розрухи,
Де суцільне жахіття триває,
Відчуваю душі своїй рухи,
Бо її розтинає і крає.
Та молюсь не за тих, хто при владі.
Збагатіти, можливості, раді.
Не за тих, хто вдають, що хрещені
Та в поранених цуплять з кишені.

Борис Костиря
2025.10.11 22:10
Так не хочеться,
щоб закінчувалася ніч.
Так не хочеться,
щоб починалася спека.
Здавалося б, що може
бути ліпшим від світла?
Але сонце спопеляє,
воно пропікає

Олександр Буй
2025.10.11 20:45
Дешево Матвій Тебе купив
Тим, що кинув гроші на дорогу:
Грошей тих бо він не заробив,
А стягнув податком із народу!

Так чому ж не кинути було
Те, що зовсім не йому належить?..
Кажуть, що добро долає зло...

Юрій Гундарєв
2025.10.11 20:05
жовтня я опублікував на ПМ вірш «Джон Леннон - 85»: Дві маленькі зелені фари висвітлюють шлях до нас - його культові окуляри випереджають час. Подолано календарні межі: здається, саме сьогодні народжується «Імеджин»… Чи ви не згодні? І отри

Володимир Мацуцький
2025.10.11 17:55
Першу людину створив Бог, і цією людиною була жінка, яка природно, можливо від Бога, народила сина ( ребро Адама тут ні до чого). Згодом поміж батьком і сином виникла суперечка. Син став анти Богом, тобто Сатаною. Між ними і досі іде війна.

С М
2025.10.11 15:50
дивні дні найшли нас
дивні дні йдуть по слідах
змагаючись занапастити
блаженніші миті
на цій саме сцені
і в інші міста

вічей дім дивацький

Іван Потьомкін
2025.10.11 14:55
Кажуть, як прийде Месія,
Судний день перетвориться на свято.
Отож, зодягнені в усе біле,
з накинутими поверх талітами
натщесерце простують юдеї в синагоги.
Навіть ті, хто не молиться в будень
І порушує приписи шабату.
По всі негаразди так хочеться

Микола Дудар
2025.10.11 14:36
На омріяній перерві
В колі спільних сподівань
І живі і напівмертві.
І ніяких запитань…
Жодних натяків на заздрість…
Жодно спротиву на те,
Що чекає нашу старість
Безупречне і святе…

Віктор Кучерук
2025.10.11 12:36
Не кожна жінка має вміння
В комусь запалювати дух, -
Не всім дано у час осінній
Зцілять коханням од недуг.
Тобі одній подяка й шана,
Що до цих пір не ізнеміг, -
Що в тілі сили ще не тануть
І я продовжую свій біг.

Борис Костиря
2025.10.11 00:09
Я стою під дощем, і мене обпікають потоки.
Ніби голки небес, пропікають до самого дна.
Увійду в тихоплинну печаль, в непорочність затоки,
І поглине мене невтолима п'янка глибина.

Ніби голос небес, прозвучать ці потоки стозвучні
І дістануть з д

Юрій Гундарєв
2025.10.10 21:23
Отже, 9 жовтня Шведська академія оголосила ім‘я лавреата Нобелівської премії з літератури 2025 року. Володарем цієї найпрестижнішої нагороди «за переконливу та пророчу творчість, що серед апокаліптичного терору підтверджує силу мистецтва", став 71-річний

Микола Дудар
2025.10.10 19:21
Плаксивий Жовтень… що тут вдієш?
У нього стрес, йому видніше…
А ти не жнеш, ще тільки сієш.
Сказав би ЩО, як би не вірші…
І спокій твій давно не спокій.
Ти як шахед, і зліт щоночі
В уяві, в снах… їх безліч поки
І голос: — О, (між ними) Отче…

Микола Дудар
2025.10.10 18:58
Під завалами, що на «львівщині»,
Схороню свої душі залишки.
Передбачення, снами віщими,
Не торкатимусь, зайві заклики…
І лежатиму під завалами
Сотні, тисячі років скривджених
Своїм побутом, хай віддаленим
Але ж вибритим і остриженим…

Віктор Насипаний
2025.10.10 17:14
Танцює дощ легенький знов,
Плете із неба холоди.
А я дивлюсь німе кіно,
Де зранку всі спішать кудись.

2.І дощ біжить, немов літа.
А під дощем стоїть дівча.
Чи жде когось, чи просто так.

Віктор Кучерук
2025.10.10 15:36
Потік бажаного тепла
Тече по всьому тілу
Не лиш тому, що не дотла
Осінні дні згоріли.
Горить нестримано вогонь
Дерев різномаїтих,
А я теплом твоїх долонь
Все більш і більш зігрітий.

Сергій СергійКо
2025.10.10 15:20
За вікном моїм – сумний краєвид.
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сонце Місяць / Вірші

 Жовтень
Образ твору  
1.

Вечір ~ ніч. Ідеаліст релаксово перебуває на власній кухні
Неначе Господь десь там у своїй наднебесній господі
FM транслює ангельські хори в супроводі цитри й лютні
Співають здається латиною слова прості, сливе народні

За кухонним, кватиркою настіж, вікном далі лютує жовтень
Людиноподібні істоти як риби в невідомих його глибинах
Хапають повітря чи пиво, проминають сумніви вкотре
Проминають радощі й сльози для більшості неочевидні

Місто живе як заведено, містяни говіркують як звикли
Маніяки-таксисти, лесбійкуваті повії, гіпоблуди & гопи
Всі їхні клопоти або подвиги, у темряві чи на світлі
Трохи полум’я, більше тління, чи врешті~ решт попіл

Ідеалістові однаково привабливі, однаково надзвичайні
Хоча із таких марґіналій не постає літопис правдиво
Цікавинки, дрібниці, які полюбляє & все відмічає він
Якщо і не медитація per se, то добряча нагода, чи привід

Отак міркувати собі про знедолених, згублених, божевільних
Їх недоречну, здавалося би, чесність & шибеницький гумор
Ніким не оцінену працю, десь притомні уривки дозвілля
Обов’язки & дивацькі імперативи, які оце сам напридумав

А ще поринати у спогади, фільтруючи нетребне та нице
Конденсуючи еліксири легкі, електричні & фейерверкові
Теплі рампові позитиви, облич сяйво, виблиски у зіницях
Мініатюри у ракурсах іронічних, люстерках роверкових


2.

А ще рефлексії приязні до теми жінок, уявних & явних
Моментами ледь сп’янілих, а загалом, пожиттєво, тверезих
Переважно довірливих подруг, рідше спонтанних коханок
Що не потребують зайвих реплік, ані обіцянок, ані перверзій

Щодо матерій містичних у знаках, снивах, видіннях
Розмислює з особливою ревністю, із майже залежністю
Начебто їхня абстрактність & ніби окремість їхня ~

Трансценденція хмар~ вітрил між обрієм~ узбережжям
Трансценденція нічних ліхтарів~ зір у воді, металі, чи склі

Перестворює все земне, з архетипів посутно відмінних
Не для чиєїсь вигоди, не задля якоїсь іще справедливості
Напростець інтерпретуючи водевілі & пантоміми

Мирські*




 


 
2016
 
_______________________________
Art : Hieronymus Bosch : 1489



Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-10-28 22:09:33
Переглядів сторінки твору 11292
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.682 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.625 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.749
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.10.11 20:16
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-10-29 21:16:41 ]
Нічого собі, поставилаб 6, як би могла. Сьогодні мені попадаються сильні вірші, а Ваш твір, Сонце Місяцю, для мене приємна несподіванка. Зазвичай у Вас лаконічно і виважено, а тут такий безкрайній потік свідомості, повінь світу. Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-10-30 03:38:22 ]
щиро навзаєм всяко, Тетяно

та в мене яксь не складається із поезіями більшого обсягу
аніж 14-16 рядків, навіть не знаю, чому
тобто, мінімальна реакція читацька, помітив таке
видно, не моє

а оцінковий блюз я оминаю вже багато років, як
з одного боку, звісно, менше відгуків, бо
немає трейду, оціночка за оціночку -
з іншого боку, це якось вивільняє від догоджання
пересічному читачеві, який любить, чим простіш

найбільша мабуть печаль у тім, що нема можливості
опротестувати свідоме збивання рейтингу
тобто прийде якийсь неофіт, нізвідки, наставить
із ліпшими навіть намірами, але на свій невимушений розсуд,
оцінок типу 5.0 і щезне

а ти - кричи не кричи - хіба що переопубліковуватися весь час
якщо вже таки важливий той рейтинг

але знаєте, рейтинг насправді - неважливий


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-10-30 14:56:43 ]
Я Вас розумію. Як би перша оцінка висвітлювалась, то людина подумала б чи ставити чи ні низьку оцінку, а так тишком нишком прийде спортить рейтинг і думай хто тобі свиню підкинув. У мене теж ток буває. А великі оповіді у Вас не виходять лише тому, що Ви вмієте консолідувати думки. Нічого зайвого, це теж не кожен вміє... Глобально і стисло. Недарма афоризми живуть вічно і передаються з покоління нащаткам.
Тож пишайтесь...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2018-10-29 22:43:52 ]
...ніби їдучи вночі... десь далеко на південь... на самоті... і нічне шосе пустельне... і це неодмінно літо...

о СоМі - я сумую за такими тревелз...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-10-30 03:49:08 ]
всі кудись травелюємо, До....
навіть у снах
хоч ті земні сни терміновані
а ектратеррестіальні снива ~ хто їх зна
Гамлет на тому моменті вмикає собі Канта...

із музичної якби сфери, якщо
(трохи услід попереднім приміткам)
& оскільки музичні метафори мабуть, найулюбленіші ~
то часом досить чистих собі чесних нот, пентатонікою навіть
часом навіть і флажолетика досить так само
а інколи таки буває момент, коли слід потягнути відкриту струну
догори й на себе, і то так добре потягнути

аби струна втримала тільки ~
але тут вже додаткові розумієш, прибамбаси
& заміси...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2018-11-01 06:56:50 ]
Таке густе, смаковите, насичене твориво - рлзглядалося пофрагментово, і влягалося цільно, бачилося багаторакурсово і просто очима пересічного перехожого...і попри все: оте твоє: " врешті решт попіл" якби зібрало усе містечково- суєтне під філософічне покриття, додало особливоі глибинки, овічнило простоденне і моментне...гарно ж


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-11-02 22:39:37 ]
’простоденне і моментне’, саме ось...

це все якби більше пошук, меншою мірою -
віднайдення, атож, є і воно -
своєї власної прозовості, бо все-таки,
текст будується на розвитку персонажа
прозовими по суті засобами
ось такий він є, або і такий, теж
таке він бачить й отак він собі мислить
тут, хотілося вірити, випрбовується проза якогось
трохи святковішого гатунку, не якомога
однозначніше супроводження надуманого сюжету
що їх освячує кінематограф (жодних печалей, хай, звісно)
але може, спроба взяти щось поезійне із
матерій, які скоріше зневажаються
або не враховуються, як безумовно поезійні

хоч, здавалося би, в наш час у віршах можна знайти все
що тільки завгодно, окрім чи й замість поезій
але, як се не дивно, забагато ще, і на ПМ, також
творчих людей із підходом до саме віршування
не то, щоби кастрованим, але намірено
всяко обмеженим, і чим обмеженіш, тим ліпш
(таке не раз враження складається)
аж до зведення наніц вже будь-якого змісту
а ще хороша така злободенна незмінно тема ~
вишукувати будь-який ілюзорний ґандж
у всякому поетичному беззмісті, що скоріше
музика, напевно, якщо вже дивитися, як ідеаліст
а роль ідеаліста неганебна, але і непроста, однак