1.
Вечір ~ ніч. Ідеаліст релаксово перебуває на власній кухні
Неначе Господь десь там у своїй наднебесній господі
FM транслює ангельські хори в супроводі цитри й лютні
Співають здається латиною слова прості, сливе народні
За кухонним, кватиркою настіж, вікном далі лютує жовтень
Людиноподібні істоти як риби в невідомих його глибинах
Хапають повітря чи пиво, проминають сумніви вкотре
Проминають радощі й сльози для більшості неочевидні
Місто живе як заведено, містяни говіркують як звикли
Маніяки-таксисти, лесбійкуваті повії, гіпоблуди & гопи
Всі їхні клопоти або подвиги, у темряві чи на світлі
Трохи полум’я, більше тління, чи врешті~ решт попіл
Ідеалістові однаково привабливі, однаково надзвичайні
Хоча із таких марґіналій не постає літопис правдиво
Цікавинки, дрібниці, які полюбляє & все відмічає він
Якщо і не медитація per se, то добряча нагода, чи привід
Отак міркувати собі про знедолених, згублених, божевільних
Їх недоречну, здавалося би, чесність & шибеницький гумор
Ніким не оцінену працю, десь притомні уривки дозвілля
Обов’язки & дивацькі імперативи, які оце сам напридумав
А ще поринати у спогади, фільтруючи нетребне та нице
Конденсуючи еліксири легкі, електричні & фейерверкові
Теплі рампові позитиви, облич сяйво, виблиски у зіницях
Мініатюри у ракурсах іронічних, люстерках роверкових
2.
А ще рефлексії приязні до теми жінок, уявних & явних
Моментами ледь сп’янілих, а загалом, пожиттєво, тверезих
Переважно довірливих подруг, рідше спонтанних коханок
Що не потребують зайвих реплік, ані обіцянок, ані перверзій
Щодо матерій містичних у знаках, снивах, видіннях
Розмислює з особливою ревністю, із майже залежністю
Начебто їхня абстрактність & ніби окремість їхня ~
Трансценденція хмар~ вітрил між обрієм~ узбережжям
Трансценденція нічних ліхтарів~ зір у воді, металі, чи склі
Перестворює все земне, з архетипів посутно відмінних
Не для чиєїсь вигоди, не задля якоїсь іще справедливості
Напростець інтерпретуючи водевілі & пантоміми
Мирські
*
2016
_______________________________
Art : Hieronymus Bosch : 1489