Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.09.07
09:48
Старі бульбульці - публіка нервова,
Вони самі для себе сомельє.
Глитають чикилдиху із полови,
Носи вмочають потім в олів'є.
Сивуха з часником - найліпша страва ,
А шнапс із пивом - це делікатес!
За штоф винця кумасю кум вкривавив,
Вони самі для себе сомельє.
Глитають чикилдиху із полови,
Носи вмочають потім в олів'є.
Сивуха з часником - найліпша страва ,
А шнапс із пивом - це делікатес!
За штоф винця кумасю кум вкривавив,
2026.09.07
07:43
Занадився тхір
У бабусин двір, -
Уночі проник
Знову у курник.
Ухопив курча
І мерщій помчав
Звично до нори,
Де малі тхори
У бабусин двір, -
Уночі проник
Знову у курник.
Ухопив курча
І мерщій помчав
Звично до нори,
Де малі тхори
2026.09.07
07:40
ЦИКЛ V: АНТИЧНИЙ СВІТ (ТРОЯ-ІЛІАДА)
ГЕКТОР І АНДРОМАХА: Захід сонця над Іліоном
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Гектор – царевич, вождь троянського війська, надія Іліона, щит і жертовна кров троянського роду
ГЕКТОР І АНДРОМАХА: Захід сонця над Іліоном
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Гектор – царевич, вождь троянського війська, надія Іліона, щит і жертовна кров троянського роду
2026.09.07
03:17
Ми всі складаємось з нічого,
Із вакууму, пустоти.
І тільки наша віра в Нього
Нас робить гідними мети.
Наше життя- то плід реакцій,
Плюсів та мінусів зв'язок,
Розділення на сотні фракцій
Із вакууму, пустоти.
І тільки наша віра в Нього
Нас робить гідними мети.
Наше життя- то плід реакцій,
Плюсів та мінусів зв'язок,
Розділення на сотні фракцій
2026.09.06
20:46
Відшуміла епоха на нас поглядає здаля.
Ці актори давно відіграли улюблені ролі.
Залишається тінь відлітаючого журавля,
Ніби спалах важкої, тремкої юдолі.
Залишаються фільми. У вічність паролю нема.
Залишається дух, у епоху закутий.
Ця енергія нас
Ці актори давно відіграли улюблені ролі.
Залишається тінь відлітаючого журавля,
Ніби спалах важкої, тремкої юдолі.
Залишаються фільми. У вічність паролю нема.
Залишається дух, у епоху закутий.
Ця енергія нас
2026.09.06
19:12
Перегортаю я альбом світлин з дитинства,
І знову зайчик сонячний стрибає.
Думки летять лелеками біля хатини,
В якій співає мати : баю, баю...
А потім білу ризу одягне світанок,
Щасливі йдемо у пшеничне поле.
Радію я землі заквітчаній, коханій,
І знову зайчик сонячний стрибає.
Думки летять лелеками біля хатини,
В якій співає мати : баю, баю...
А потім білу ризу одягне світанок,
Щасливі йдемо у пшеничне поле.
Радію я землі заквітчаній, коханій,
2026.09.06
18:52
«Ти дослухайся звітних!» —
Шерхотіла у простір канва.
Неупинно тремтить
На обличчях життя бахрома
Білим сріблом завчасним,
Якого не в змозі спинить
Над рубіновим тлом
Злих думок відокремлена хіть…
Шерхотіла у простір канва.
Неупинно тремтить
На обличчях життя бахрома
Білим сріблом завчасним,
Якого не в змозі спинить
Над рубіновим тлом
Злих думок відокремлена хіть…
2026.09.06
16:41
Здавалося, що усе добре йшло.
Хоч на душі його тривожно було,
Мов небезпеку та якусь відчула.
Десь бойовище у степу гуло.
Монголи налетіли, але їх
Вдалося досить легко відігнати,
Взялись коней із криками вертати
І то у війську запалило всіх.
Хоч на душі його тривожно було,
Мов небезпеку та якусь відчула.
Десь бойовище у степу гуло.
Монголи налетіли, але їх
Вдалося досить легко відігнати,
Взялись коней із криками вертати
І то у війську запалило всіх.
2026.09.06
15:10
1
Давно живу, та не збагну і досі
в природі перетворень весняних.
Дедалі краще розумію осінь.
А паростки? Що знаю я про них?
2026.09.06
11:41
Вірші, мої діти,
щодня підростають,
осені квіти
ще зацвітають,
умиваються росами
і втираються травами,
стають вірші дорослими
вірою й правдою;
щодня підростають,
осені квіти
ще зацвітають,
умиваються росами
і втираються травами,
стають вірші дорослими
вірою й правдою;
2026.09.06
08:46
заніміло поскучавши
розбрелися сірі сни
не залишивши у чаші
неживої рідини
все на ліпше
все на краще
все кінець іще війни
й перемога наша завше
розбрелися сірі сни
не залишивши у чаші
неживої рідини
все на ліпше
все на краще
все кінець іще війни
й перемога наша завше
2026.09.06
07:34
Я тебе, веселу і лукаву,
Пестити не хочу напоказ, -
Зігріваю поглядом ласкавим,
Подумки голублю повсякчас.
Росами вмиваю пишну вроду,
Витираю сонячним теплом
І, твоєму серцю на догоду,
Вітерцем цілую перед сном.
Пестити не хочу напоказ, -
Зігріваю поглядом ласкавим,
Подумки голублю повсякчас.
Росами вмиваю пишну вроду,
Витираю сонячним теплом
І, твоєму серцю на догоду,
Вітерцем цілую перед сном.
2026.09.06
00:04
ти прийшов до лікаря,
він тебе оглянув
запитав як завжди
чому не прийшов раніше
виписав якісь пігулки
по дві штуки під час їжі
тричі на день
одужуйте
він тебе оглянув
запитав як завжди
чому не прийшов раніше
виписав якісь пігулки
по дві штуки під час їжі
тричі на день
одужуйте
2026.09.05
22:42
Непідписаний щоденник загубився в школі.
Ніч лежав у коридорі на підлозі голій.
Мав, сердешний, сподівання на власника Вову,
що той знайде і закине до портфеля знову.
Та не сталось, як гадалось, бо якісь дівчата
підняли його з підлоги і мерщій гортат
Ніч лежав у коридорі на підлозі голій.
Мав, сердешний, сподівання на власника Вову,
що той знайде і закине до портфеля знову.
Та не сталось, як гадалось, бо якісь дівчата
підняли його з підлоги і мерщій гортат
2026.09.05
21:03
Цей сум, в очах
Тьми сміх, о так
В її очах
Почати щоби
У бездиханну ніч відчуй
Найлегший поцілунок уст
На самоті
Тьми сміх, о так
В її очах
Почати щоби
У бездиханну ніч відчуй
Найлегший поцілунок уст
На самоті
2026.09.05
18:40
Чи Південний Буг, чи Джаггер,
Чи палаццо Ручеллаї
Вздовж рамен часу відваги,
У полоні дармограю…
Бубонці біжать по колу,
Серце пнеться до яруги,
Там, де духи волошкові
Краще, ніж прудкі папуги!
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Чи палаццо Ручеллаї
Вздовж рамен часу відваги,
У полоні дармограю…
Бубонці біжать по колу,
Серце пнеться до яруги,
Там, де духи волошкові
Краще, ніж прудкі папуги!
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.08.07
2026.08.01
2026.07.22
2026.07.18
2026.07.12
2026.07.12
2026.07.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Борисівна Маршалова /
Вірші
Піжамна оповідка (із серії оповідок ведмедика Миська)
Піжаму Малюк цілий вечір шукав.
Де неї поклав, достовірно не знав. Шукав попід ліжком, шукав на канапі, шукав поза кріслом, у маминій шафі... Пропала піжама! Братів запитав.
І далі Силань, як зумів, з'ясував:
- За бОртом піжама твоя пропливала, я саме на вахті стояв за штурвалом.
Плила все, плила ... Корабель обганяла. Піжаму Медуза весь час приміряла.
Медузі піжама здалася на виріст, а тут Кашалот понад хвилями виріс. На сЕбе піжаму притьмОм зодягнув, залігши на дні моментально заснув.
- БулО все не так, - Карапуз підморгнув. - Піжаму твою наш кавун натягнув! По грядці од ранку в піжамі гуляв. Я думав, її кавуну ти віддав.
- Та ні! Все не так! - тут Мисько закричав . - Піжаму твою горобець відібрав! Літає в піжамі, лякає котів. Лишились котяри вже спОкою й снів.
- Ха-ха! Тільки, ні! - Карапуз підхопив. - Піжаму твою горобець загубив. Знайшов ту піжаму, кажу ж, кавунець.
- Чи буде, нарешті, гадкАм цим кінець?! - змішався Малюк тут, роззявивши рота.
- Кавун завітав до бістро Кашалота, - Силань відповів. - Тільки море штормило. Піжаму оту наче хвилею змило. Я чую - "рятуйте!". Дивлюся - кавун. Спустив отже шлюпку, та й витягнув. Ну... Кавун повернувся на грядку. А от, піжаму твою прихопив Кашалот!
І тут входить мама й оце шепотить:
- Я вийшла у двір - бачу, окунь сидить.
У смужку піжама на ньому! Так от, питаю: "Де взяв?".
- Передав кашалот! - той окунь повідав. На хвостик устав - піжама злетіла, а окунь пропав.
Всі речі, Малюк, полюбляють порядок. Клади їх на місце без ліні й пригадок. Тоді, як на місці все буде лежати, не стане потреби ті речі шукати.
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Піжамна оповідка (із серії оповідок ведмедика Миська)
Піжаму Малюк цілий вечір шукав.
Де неї поклав, достовірно не знав. Шукав попід ліжком, шукав на канапі, шукав поза кріслом, у маминій шафі... Пропала піжама! Братів запитав.
І далі Силань, як зумів, з'ясував:
- За бОртом піжама твоя пропливала, я саме на вахті стояв за штурвалом.
Плила все, плила ... Корабель обганяла. Піжаму Медуза весь час приміряла.
Медузі піжама здалася на виріст, а тут Кашалот понад хвилями виріс. На сЕбе піжаму притьмОм зодягнув, залігши на дні моментально заснув.
- БулО все не так, - Карапуз підморгнув. - Піжаму твою наш кавун натягнув! По грядці од ранку в піжамі гуляв. Я думав, її кавуну ти віддав.
- Та ні! Все не так! - тут Мисько закричав . - Піжаму твою горобець відібрав! Літає в піжамі, лякає котів. Лишились котяри вже спОкою й снів.
- Ха-ха! Тільки, ні! - Карапуз підхопив. - Піжаму твою горобець загубив. Знайшов ту піжаму, кажу ж, кавунець.
- Чи буде, нарешті, гадкАм цим кінець?! - змішався Малюк тут, роззявивши рота.
- Кавун завітав до бістро Кашалота, - Силань відповів. - Тільки море штормило. Піжаму оту наче хвилею змило. Я чую - "рятуйте!". Дивлюся - кавун. Спустив отже шлюпку, та й витягнув. Ну... Кавун повернувся на грядку. А от, піжаму твою прихопив Кашалот!
І тут входить мама й оце шепотить:
- Я вийшла у двір - бачу, окунь сидить.
У смужку піжама на ньому! Так от, питаю: "Де взяв?".
- Передав кашалот! - той окунь повідав. На хвостик устав - піжама злетіла, а окунь пропав.
Всі речі, Малюк, полюбляють порядок. Клади їх на місце без ліні й пригадок. Тоді, як на місці все буде лежати, не стане потреби ті речі шукати.
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Кухарська оповідка (із серії оповідок ведмедика Миська)"
• Перейти на сторінку •
"Мильна оповідка (із серії оповідок ведмедика Миська)"
• Перейти на сторінку •
"Мильна оповідка (із серії оповідок ведмедика Миська)"
Про публікацію
