Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.09.07
09:48
Старі бульбульці - публіка нервова,
Вони самі для себе сомельє.
Глитають чикилдиху із полови,
Носи вмочають потім в олів'є.
Сивуха з часником - найліпша страва ,
А шнапс із пивом - це делікатес!
За штоф винця кумасю кум вкривавив,
Вони самі для себе сомельє.
Глитають чикилдиху із полови,
Носи вмочають потім в олів'є.
Сивуха з часником - найліпша страва ,
А шнапс із пивом - це делікатес!
За штоф винця кумасю кум вкривавив,
2026.09.07
07:43
Занадився тхір
У бабусин двір, -
Уночі проник
Знову у курник.
Ухопив курча
І мерщій помчав
Звично до нори,
Де малі тхори
У бабусин двір, -
Уночі проник
Знову у курник.
Ухопив курча
І мерщій помчав
Звично до нори,
Де малі тхори
2026.09.07
07:40
ЦИКЛ V: АНТИЧНИЙ СВІТ (ТРОЯ-ІЛІАДА)
ГЕКТОР І АНДРОМАХА: Захід сонця над Іліоном
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Гектор – царевич, вождь троянського війська, надія Іліона, щит і жертовна кров троянського роду
ГЕКТОР І АНДРОМАХА: Захід сонця над Іліоном
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Гектор – царевич, вождь троянського війська, надія Іліона, щит і жертовна кров троянського роду
2026.09.07
03:17
Ми всі складаємось з нічого,
Із вакууму, пустоти.
І тільки наша віра в Нього
Нас робить гідними мети.
Наше життя- то плід реакцій,
Плюсів та мінусів зв'язок,
Розділення на сотні фракцій
Із вакууму, пустоти.
І тільки наша віра в Нього
Нас робить гідними мети.
Наше життя- то плід реакцій,
Плюсів та мінусів зв'язок,
Розділення на сотні фракцій
2026.09.06
20:46
Відшуміла епоха на нас поглядає здаля.
Ці актори давно відіграли улюблені ролі.
Залишається тінь відлітаючого журавля,
Ніби спалах важкої, тремкої юдолі.
Залишаються фільми. У вічність паролю нема.
Залишається дух, у епоху закутий.
Ця енергія нас
Ці актори давно відіграли улюблені ролі.
Залишається тінь відлітаючого журавля,
Ніби спалах важкої, тремкої юдолі.
Залишаються фільми. У вічність паролю нема.
Залишається дух, у епоху закутий.
Ця енергія нас
2026.09.06
19:12
Перегортаю я альбом світлин з дитинства,
І знову зайчик сонячний стрибає.
Думки летять лелеками біля хатини,
В якій співає мати : баю, баю...
А потім білу ризу одягне світанок,
Щасливі йдемо у пшеничне поле.
Радію я землі заквітчаній, коханій,
І знову зайчик сонячний стрибає.
Думки летять лелеками біля хатини,
В якій співає мати : баю, баю...
А потім білу ризу одягне світанок,
Щасливі йдемо у пшеничне поле.
Радію я землі заквітчаній, коханій,
2026.09.06
18:52
«Ти дослухайся звітних!» —
Шерхотіла у простір канва.
Неупинно тремтить
На обличчях життя бахрома
Білим сріблом завчасним,
Якого не в змозі спинить
Над рубіновим тлом
Злих думок відокремлена хіть…
Шерхотіла у простір канва.
Неупинно тремтить
На обличчях життя бахрома
Білим сріблом завчасним,
Якого не в змозі спинить
Над рубіновим тлом
Злих думок відокремлена хіть…
2026.09.06
16:41
Здавалося, що усе добре йшло.
Хоч на душі його тривожно було,
Мов небезпеку та якусь відчула.
Десь бойовище у степу гуло.
Монголи налетіли, але їх
Вдалося досить легко відігнати,
Взялись коней із криками вертати
І то у війську запалило всіх.
Хоч на душі його тривожно було,
Мов небезпеку та якусь відчула.
Десь бойовище у степу гуло.
Монголи налетіли, але їх
Вдалося досить легко відігнати,
Взялись коней із криками вертати
І то у війську запалило всіх.
2026.09.06
15:10
1
Давно живу, та не збагну і досі
в природі перетворень весняних.
Дедалі краще розумію осінь.
А паростки? Що знаю я про них?
2026.09.06
11:41
Вірші, мої діти,
щодня підростають,
осені квіти
ще зацвітають,
умиваються росами
і втираються травами,
стають вірші дорослими
вірою й правдою;
щодня підростають,
осені квіти
ще зацвітають,
умиваються росами
і втираються травами,
стають вірші дорослими
вірою й правдою;
2026.09.06
08:46
заніміло поскучавши
розбрелися сірі сни
не залишивши у чаші
неживої рідини
все на ліпше
все на краще
все кінець іще війни
й перемога наша завше
розбрелися сірі сни
не залишивши у чаші
неживої рідини
все на ліпше
все на краще
все кінець іще війни
й перемога наша завше
2026.09.06
07:34
Я тебе, веселу і лукаву,
Пестити не хочу напоказ, -
Зігріваю поглядом ласкавим,
Подумки голублю повсякчас.
Росами вмиваю пишну вроду,
Витираю сонячним теплом
І, твоєму серцю на догоду,
Вітерцем цілую перед сном.
Пестити не хочу напоказ, -
Зігріваю поглядом ласкавим,
Подумки голублю повсякчас.
Росами вмиваю пишну вроду,
Витираю сонячним теплом
І, твоєму серцю на догоду,
Вітерцем цілую перед сном.
2026.09.06
00:04
ти прийшов до лікаря,
він тебе оглянув
запитав як завжди
чому не прийшов раніше
виписав якісь пігулки
по дві штуки під час їжі
тричі на день
одужуйте
він тебе оглянув
запитав як завжди
чому не прийшов раніше
виписав якісь пігулки
по дві штуки під час їжі
тричі на день
одужуйте
2026.09.05
22:42
Непідписаний щоденник загубився в школі.
Ніч лежав у коридорі на підлозі голій.
Мав, сердешний, сподівання на власника Вову,
що той знайде і закине до портфеля знову.
Та не сталось, як гадалось, бо якісь дівчата
підняли його з підлоги і мерщій гортат
Ніч лежав у коридорі на підлозі голій.
Мав, сердешний, сподівання на власника Вову,
що той знайде і закине до портфеля знову.
Та не сталось, як гадалось, бо якісь дівчата
підняли його з підлоги і мерщій гортат
2026.09.05
21:03
Цей сум, в очах
Тьми сміх, о так
В її очах
Почати щоби
У бездиханну ніч відчуй
Найлегший поцілунок уст
На самоті
Тьми сміх, о так
В її очах
Почати щоби
У бездиханну ніч відчуй
Найлегший поцілунок уст
На самоті
2026.09.05
18:40
Чи Південний Буг, чи Джаггер,
Чи палаццо Ручеллаї
Вздовж рамен часу відваги,
У полоні дармограю…
Бубонці біжать по колу,
Серце пнеться до яруги,
Там, де духи волошкові
Краще, ніж прудкі папуги!
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Чи палаццо Ручеллаї
Вздовж рамен часу відваги,
У полоні дармограю…
Бубонці біжать по колу,
Серце пнеться до яруги,
Там, де духи волошкові
Краще, ніж прудкі папуги!
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.08.07
2026.08.01
2026.07.22
2026.07.18
2026.07.12
2026.07.12
2026.07.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Борисівна Маршалова /
Вірші
Кухарська оповідка (із серії оповідок ведмедика Миська)
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Кухарська оповідка (із серії оповідок ведмедика Миська)
Сьогодні ведмежата - на кухні кухарята! Усі наділи ковпачки та білосніжні фартушки.
Що готуватимуть? Обід! Підготувалися, як слід.
Смачне меню — в нім: борщ, омлет, салат, узвар. Немов бенкет!
Ось посуд вишикувався в ряд: каструльки, сковорідки...
- Хоч мають кУхарський наряд, на жаль, малі ще дітки, - це чайник гучно засвистів.
Тут сірники згадали про те, що зроду малюків до них не підпускали...
- Не підпускали! Згоден, так! - тут ніж сказав суворо. - Пожежа, має знати всяк, жахливішим є словом! А, що до мене, хоч сяйний, та для дітей - не втіха, блищу бо лезом я своїм, відомо, не для сміху.
- Який там сміх? - плита веде. - А газ? Це небезпечно! Як без потреби десь іде — це лихо, безперечно!
- Буль-буль! - щосил забулькав кран. - Вода буває різна. Гаряча вразить геть до ран! Тому є дуже грізна.
Електроміксер дзизнув:
- Дзу-ум! Отут було б доречно, запам'ятати, що вже й струм на дотик небезпечний!
- Спасибі, друзі, вам усім! - Ведмедиця сказала. - Ви несете підмогу в дім. ЗавждИ про це я знала. А для веселих кухарят підпорою я буду. Та зауважень слушних ряд ніколи не забуду.
Кипить робота, борщ кипить... Малюк омлет збиває. Силань узвар наллє за мить. Мисько допомагає.
Приїхав тато на обід. Усі його стрічають. А Карапуз біжить услід - борщем він пригощає.
-Удавсь обід, немов бенкет! - радіють ведмежата. - У кухарів є свій секрет! - сміються кухарята.
Що готуватимуть? Обід! Підготувалися, як слід.
Смачне меню — в нім: борщ, омлет, салат, узвар. Немов бенкет!
Ось посуд вишикувався в ряд: каструльки, сковорідки...
- Хоч мають кУхарський наряд, на жаль, малі ще дітки, - це чайник гучно засвистів.
Тут сірники згадали про те, що зроду малюків до них не підпускали...
- Не підпускали! Згоден, так! - тут ніж сказав суворо. - Пожежа, має знати всяк, жахливішим є словом! А, що до мене, хоч сяйний, та для дітей - не втіха, блищу бо лезом я своїм, відомо, не для сміху.
- Який там сміх? - плита веде. - А газ? Це небезпечно! Як без потреби десь іде — це лихо, безперечно!
- Буль-буль! - щосил забулькав кран. - Вода буває різна. Гаряча вразить геть до ран! Тому є дуже грізна.
Електроміксер дзизнув:
- Дзу-ум! Отут було б доречно, запам'ятати, що вже й струм на дотик небезпечний!
- Спасибі, друзі, вам усім! - Ведмедиця сказала. - Ви несете підмогу в дім. ЗавждИ про це я знала. А для веселих кухарят підпорою я буду. Та зауважень слушних ряд ніколи не забуду.
Кипить робота, борщ кипить... Малюк омлет збиває. Силань узвар наллє за мить. Мисько допомагає.
Приїхав тато на обід. Усі його стрічають. А Карапуз біжить услід - борщем він пригощає.
-Удавсь обід, немов бенкет! - радіють ведмежата. - У кухарів є свій секрет! - сміються кухарята.
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Політ уві сні... Чи наяву? "
• Перейти на сторінку •
"Піжамна оповідка (із серії оповідок ведмедика Миська)"
• Перейти на сторінку •
"Піжамна оповідка (із серії оповідок ведмедика Миська)"
Про публікацію
