Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.04.18
22:13
Весна-рясна, схопила серце в руки,
Неначе навкруги сказилися:
Щоби нiхто не вiдчував розлуки,
Метеликом у скло не билися.
Цвiтуть сади та аромат розпуки.
Пташки спiвати вже втомилися.
Весняний вiтер пiдхопив пiд руки
Неначе навкруги сказилися:
Щоби нiхто не вiдчував розлуки,
Метеликом у скло не билися.
Цвiтуть сади та аромат розпуки.
Пташки спiвати вже втомилися.
Весняний вiтер пiдхопив пiд руки
2026.04.18
21:00
мої мізки тобі не машина
для цього придуманий ші
у нього є точні рими
а також вірші для душі
не питай про ормузьку кризу
про кордицепс і мікропластик
про те чи майбутній антихрист
буде сином ілона маска
для цього придуманий ші
у нього є точні рими
а також вірші для душі
не питай про ормузьку кризу
про кордицепс і мікропластик
про те чи майбутній антихрист
буде сином ілона маска
2026.04.18
19:57
Ідуть у засвіти поети
великі, і свої, й чужі,
і безрозмірної душі,
та не усіх піймає Лета,
неуловимі силуети
багатобожжя – міражі.
У вирій рано ще летіти,
а як немає вороття,
великі, і свої, й чужі,
і безрозмірної душі,
та не усіх піймає Лета,
неуловимі силуети
багатобожжя – міражі.
У вирій рано ще летіти,
а як немає вороття,
2026.04.18
19:50
Біла голубка з червоними ніжками –
Польща здалека.
Польща зблизька –
Тихої ночі, наче причаєні,
В польську вчаровані,
Польську вивчаємо.
Мов відчиняємо навстежінь вікна,
Аби вдихнути свіже повітря,
Польща здалека.
Польща зблизька –
Тихої ночі, наче причаєні,
В польську вчаровані,
Польську вивчаємо.
Мов відчиняємо навстежінь вікна,
Аби вдихнути свіже повітря,
2026.04.18
18:01
А у місті богами забутому,
Дзвонить гучно в неділю дзвіниця.
Ми з тобою зав’язані путами,
Що не можемо вкотре звільнитись?
Хоч життя розділило нас смугою,
Та мені чомусь стало замало.
Я все більше завівся та слухаю,
Дзвонить гучно в неділю дзвіниця.
Ми з тобою зав’язані путами,
Що не можемо вкотре звільнитись?
Хоч життя розділило нас смугою,
Та мені чомусь стало замало.
Я все більше завівся та слухаю,
2026.04.18
17:34
Насипані кургани* милі,
бо серце міць бере від них
і воскресає в новій силі
вогнем курганів вікових.
Як сонце в хмарах чи туманах
дає лиш знать, що є воно,
так і Жар-птиця в цих курганах
бо серце міць бере від них
і воскресає в новій силі
вогнем курганів вікових.
Як сонце в хмарах чи туманах
дає лиш знать, що є воно,
так і Жар-птиця в цих курганах
2026.04.18
13:44
І
Неповторимі доля і судьба
і очевидно – це одне й те саме,
як човник із паперу – орігамі,
так само, як життя – це боротьба,
як сум, жура і туга – це журба
поета над печальними рядками...
...............................
Неповторимі доля і судьба
і очевидно – це одне й те саме,
як човник із паперу – орігамі,
так само, як життя – це боротьба,
як сум, жура і туга – це журба
поета над печальними рядками...
...............................
2026.04.18
13:06
У Музеї Заповіту в Переяславі презентували акварель «Михайлівський Золотоверхий монастир у Києві» Тараса Шевченка, яка тривалий час вважалася втраченою.
Комплексна експертиза підтвердила: картину створено у 1840-х роках, і вона належить пензлю Кобзаря.
Комплексна експертиза підтвердила: картину створено у 1840-х роках, і вона належить пензлю Кобзаря.
2026.04.18
12:59
Безпритульний іде під дощем.
Пропікає вода до основи.
Він від світу закрився плащем,
Не знайшовши для неба обнови.
Безпритульний іде без мети,
В ліс густий, в безпритульності морок.
Не дано ж бо думкам розцвісти
Пропікає вода до основи.
Він від світу закрився плащем,
Не знайшовши для неба обнови.
Безпритульний іде без мети,
В ліс густий, в безпритульності морок.
Не дано ж бо думкам розцвісти
2026.04.18
11:27
Король води й повітря - тільки він,
Життя господар і прислуга,
У праві ставити на кін
Усіх - від ворога до друга.
Не виступай ні "за", ні "проти", -
Собі кажу, - живи й терпи,
І не нагадуй про чесноти,
Життя господар і прислуга,
У праві ставити на кін
Усіх - від ворога до друга.
Не виступай ні "за", ні "проти", -
Собі кажу, - живи й терпи,
І не нагадуй про чесноти,
2026.04.18
07:54
Володимир Диховичний (1911-1963),
Моріс Слободськой (1913-1991)
Коли не знавали досягнень казкових,
у давні, минулі часи –
чекаючи коней по трактах поштових,
співали мандрівці усі:
Моріс Слободськой (1913-1991)
Коли не знавали досягнень казкових,
у давні, минулі часи –
чекаючи коней по трактах поштових,
співали мандрівці усі:
2026.04.17
20:42
Як не втомивсь ти на роботі
(боровсь зі сном та протирав штани),
То не Америку з Європою вини,
Що не цілком беруть на себе наші клопоти,
А ледарів таких, як ти, та казнокрадів усесильних,
Та жевжиків, пролізлих в Раду бозна яким чином,
Та тих, хто н
(боровсь зі сном та протирав штани),
То не Америку з Європою вини,
Що не цілком беруть на себе наші клопоти,
А ледарів таких, як ти, та казнокрадів усесильних,
Та жевжиків, пролізлих в Раду бозна яким чином,
Та тих, хто н
2026.04.17
18:44
білий брудний голуб
із тьмяними рожево яскравими
лапами
сторожкий мов отруювач
у якого при собі
отрута і намір
скрадається підскоком
межею тіні й осоння
із тьмяними рожево яскравими
лапами
сторожкий мов отруювач
у якого при собі
отрута і намір
скрадається підскоком
межею тіні й осоння
2026.04.17
17:32
живе на лав стріт
любить свою лав стріт
у неї дім і сад є
всі нагоди і пригоди
у неї є халати й мавпи
лінтюхи у діамантах
має мудрість і відає суть
любить свою лав стріт
у неї дім і сад є
всі нагоди і пригоди
у неї є халати й мавпи
лінтюхи у діамантах
має мудрість і відає суть
2026.04.17
15:34
троє нас
набралося на віче
на безлюдді повному
корчма
де за біль
розносить вина
відчай
павутиння тче
набралося на віче
на безлюдді повному
корчма
де за біль
розносить вина
відчай
павутиння тче
2026.04.17
15:06
І знов сидить в півоберта та абрис ніжного плеча
На стінці тінню крізь зачинене фіранкою вікно.
В руці фужер, а там настоянка холодна та терпка,
Невже влаштовує на даний час її все це цілком ?
На білій шкірі видно анемічні сині русла вен,
На шиї об
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...На стінці тінню крізь зачинене фіранкою вікно.
В руці фужер, а там настоянка холодна та терпка,
Невже влаштовує на даний час її все це цілком ?
На білій шкірі видно анемічні сині русла вен,
На шиї об
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.18
2026.04.02
2026.03.31
2026.03.29
2026.03.28
2026.03.27
2026.03.19
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Борисівна Маршалова /
Вірші
Кухарська оповідка (із серії оповідок ведмедика Миська)
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Кухарська оповідка (із серії оповідок ведмедика Миська)
Сьогодні ведмежата - на кухні кухарята! Усі наділи ковпачки та білосніжні фартушки.
Що готуватимуть? Обід! Підготувалися, як слід.
Смачне меню — в нім: борщ, омлет, салат, узвар. Немов бенкет!
Ось посуд вишикувався в ряд: каструльки, сковорідки...
- Хоч мають кУхарський наряд, на жаль, малі ще дітки, - це чайник гучно засвистів.
Тут сірники згадали про те, що зроду малюків до них не підпускали...
- Не підпускали! Згоден, так! - тут ніж сказав суворо. - Пожежа, має знати всяк, жахливішим є словом! А, що до мене, хоч сяйний, та для дітей - не втіха, блищу бо лезом я своїм, відомо, не для сміху.
- Який там сміх? - плита веде. - А газ? Це небезпечно! Як без потреби десь іде — це лихо, безперечно!
- Буль-буль! - щосил забулькав кран. - Вода буває різна. Гаряча вразить геть до ран! Тому є дуже грізна.
Електроміксер дзизнув:
- Дзу-ум! Отут було б доречно, запам'ятати, що вже й струм на дотик небезпечний!
- Спасибі, друзі, вам усім! - Ведмедиця сказала. - Ви несете підмогу в дім. ЗавждИ про це я знала. А для веселих кухарят підпорою я буду. Та зауважень слушних ряд ніколи не забуду.
Кипить робота, борщ кипить... Малюк омлет збиває. Силань узвар наллє за мить. Мисько допомагає.
Приїхав тато на обід. Усі його стрічають. А Карапуз біжить услід - борщем він пригощає.
-Удавсь обід, немов бенкет! - радіють ведмежата. - У кухарів є свій секрет! - сміються кухарята.
Що готуватимуть? Обід! Підготувалися, як слід.
Смачне меню — в нім: борщ, омлет, салат, узвар. Немов бенкет!
Ось посуд вишикувався в ряд: каструльки, сковорідки...
- Хоч мають кУхарський наряд, на жаль, малі ще дітки, - це чайник гучно засвистів.
Тут сірники згадали про те, що зроду малюків до них не підпускали...
- Не підпускали! Згоден, так! - тут ніж сказав суворо. - Пожежа, має знати всяк, жахливішим є словом! А, що до мене, хоч сяйний, та для дітей - не втіха, блищу бо лезом я своїм, відомо, не для сміху.
- Який там сміх? - плита веде. - А газ? Це небезпечно! Як без потреби десь іде — це лихо, безперечно!
- Буль-буль! - щосил забулькав кран. - Вода буває різна. Гаряча вразить геть до ран! Тому є дуже грізна.
Електроміксер дзизнув:
- Дзу-ум! Отут було б доречно, запам'ятати, що вже й струм на дотик небезпечний!
- Спасибі, друзі, вам усім! - Ведмедиця сказала. - Ви несете підмогу в дім. ЗавждИ про це я знала. А для веселих кухарят підпорою я буду. Та зауважень слушних ряд ніколи не забуду.
Кипить робота, борщ кипить... Малюк омлет збиває. Силань узвар наллє за мить. Мисько допомагає.
Приїхав тато на обід. Усі його стрічають. А Карапуз біжить услід - борщем він пригощає.
-Удавсь обід, немов бенкет! - радіють ведмежата. - У кухарів є свій секрет! - сміються кухарята.
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Політ уві сні... Чи наяву? "
• Перейти на сторінку •
"Піжамна оповідка (із серії оповідок ведмедика Миська)"
• Перейти на сторінку •
"Піжамна оповідка (із серії оповідок ведмедика Миська)"
Про публікацію
