ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
nbsp       Я розіллю л
                            І
               &

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві

Микола Соболь
2024.11.20 05:11
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,

Микола Дудар
2024.11.19 21:50
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…

Борис Костиря
2024.11.19 18:51
Я розпався на дві половини,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.

Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тетяна Левицька / Вірші

 Прозрій
Не зникло панство, множаться раби.
Пройшли віки, а мало, що змінилось.
Ростуть пани тутешні, як дуби,
А у рабів, хоч є сокири й вила,
Та от біда, глухі, німі, сліпі -
Суспільство соціальних категорій.
Кому собача кістка і напій,
Кому жиріти на людському горі!
Було і є...Чи буде завше так?
Допоки не зійшла земля з орбіти,
Не втрутився Господь, молись, батрак,
Навчися мислити! Дай, Бог, прозріти!
Збагнути важко, зріють дві олжі,
А Бог один на лівих і на правих.
Війна - безглуздя, пекло на межі,
А люди знову оберуть - Варавву!

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-11-27 17:13:31
Переглядів сторінки твору 5632
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.470 / 6.1)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.552 / 6.19)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.747
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.11.20 11:49
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-11-28 10:47:34 ]
Молись, гряди - невірно. До кого звернення? Якщо молись - до до людей, якщо гряди, то до Бога. А у вас усе в підрядному реченні через кому. Зараз подумаю.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-11-28 10:52:31 ]
Не втрутився Господь! Ура! Радій! Є шанс тобі -незрячому - прозріти!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-11-28 10:53:31 ]
Після Господь знак запитання.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-11-28 11:00:52 ]
Сашо, пилкою можна спилити дуба, тому мені не хотілось би переробляти на сапи.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-11-28 12:25:28 ]
Сашо, переробила знову, все що могла!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Кучеренко (Л.П./Л.П.) [ 2018-11-28 14:24:41 ]
Пані Тетяно, завжди уважна до вашої творчості, тому мені стали не байдужі Ваші пошуки щодо покращення твору. І хоча я не зовсім поділаю аж ввсі його аспекти, але порив дуже мені імпонує і на часі.
Можливо Щось із моїх пропозицій Вам згодиться:
…Та у рабів ножі є ще і вила… (зазвичай "На ножі/на ножах" а не на пилки)
…Суспільство соціальних категорій/ Суспільство споживацьких категорій/ Суспільство дармовщинних категорій/ Суспільство захребетних категорій…
Не знадобиться - не біда.
Успіхів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-11-28 16:26:58 ]
Хай буде - сокири


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-11-28 15:08:01 ]
Дуже дякую, Галино! З пилкою пов"язані дуби, бо хочеться, щоб їх спиляли. Вила, сапки, знаряддя праці тому не треба перечисляти. Ножі теж можна, але з пилкою пояснила чому. Стосовно Населення суспільних категорій теж мені не дуже подобається і Ваші пропозиції у деякій мірі влучніші, тож можливо, і треба прислухатись. Мені подобається, " Суспільство соціальних категорій" більше, бо все інше трохи образливо. Я дуже вдячна за допомогу. Ви мали рацію, що з цим віршем трохи поквапилась, але тільки тому, що цими словами у віршовій формі відповіла рецензією на чужій сторінці і не хотіла, щоб ними хтось скористався.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-11-28 18:11:56 ]
Дякую, друзі, всім хто мені допомагав! Здається спільними зусиллями вийшло непогано!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2018-11-29 17:43:25 ]
Для рівноваги рекомендую додаткові штрихи:
А у рабів – тупі сокири й вила;
Суспільство негативних категорій;
До Господа помолимося так:
– Навчи нас мислити, о, Боже, дай прозріти!
Після війна - кома.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-11-29 20:26:30 ]
Дякую, Ігоре, так можна правити вічно! Одному те не подобається, іншому інше. "Хоч є сокира й вила" поєднується з наступною фразою, тому коли переробити, то " От біда", буде зайвим.
"Суспільство негативних категорій;" Соціальних з"язано з пільгами з іншими соціальними виплатами, а негативних категорій ні, не краще. Коли мова йде про рабів, то батрак саме те, що потрібно. Там, "Так", римується з "батрак". А Ви пропонуєте однакову риму?
І далі теж не дуже влучно, а за кому, дякую!
Ігоре, мені здається, що нічого міняти не треба.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-11-29 21:47:43 ]
Прозріють декотрі, покаються. А далі ... Що від них залежить?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-11-30 09:46:23 ]
Зробити правильный вибір! Ми самі обираємо не тих, дозволяємо нами керувати, дурити і приймати закони на користь багатіїв. Дякую, Світлано Майє, дуже рада, що зайшли та висловились!