ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.04.21 22:19
* 49 *
що тут вигадувати що ліпити
у порожнечі між байдужих стін
і то не гобіти були а брити
казав тобі а ти скривилася при цім
тебе цікавить щось просте і зрозуміле
поплакати чи посміятися собі
і речі що тебе наразі оточили
чи уточнили · всі вони аби

Тетяна Левицька
2026.04.21 21:35
А ти ж казав...
А ти ж казав мені: «Не плач,
не бідкайся, все добре буде...»
Та смерті чорної палаш*
встромився гостряком у груди.

Не вберегли ні Бог, ні я,
ні ті, що теж добра бажали.
Без тебе, сонечко, ніяк

Марія Дем'янюк
2026.04.21 16:09
Котилася крашанка
Покотилась крашанка до самого неба,
І яскравим місяцем дивиться на тебе.
"Віруєш? Не віруєш?" — боюся спитати,
Темнооку тишу щоби не злякати.

Сяє Луна у Всесвіті, а навколо зорі —
Крашанки яскраві в небі неозорім.
Скоро прийде раночок. В кошик В

Борис Костиря
2026.04.21 14:09
Зелений лист
Листок зелений завітав у хату,
Як стислі і спресовані слова.
Слова із чебрецю, із рути й м'яти,
В яких надія знову ожива.
І ми цінуємо цей лист зелений
Посланням у майбутнє, у світи,
В яких тополі, виноград і клени
Зазеленіють, певно, навіки.

Володимир Бойко
2026.04.21 13:50
Нетривіальні думки - 2
Людям справді великим манія величі ні до чого. Завдяки розвою філософії людство позбулося найкращих ілюзій. Не зазнавши гіркоти поразок, не відчуєш смаку перемог. Дика природа надто чутлива до диких звичаїв. Коли відчуваєш листопад у квітні –

Юрій Гундарів
2026.04.21 12:01
Рядок, що запамʼятався
Один видатний поет якось зауважив: справжній вірш це такий, де кожен рядок - вірш. Гадаю, не варто забирати літр крові, іноді досить й однієї краплі. Скажімо, достатньо 123-секундної композиції «Yesterday», щоб зрозуміти, якого рівня музикант перед вами…

Ігор Шоха
2026.04.21 11:38
За дверима вічності
Живу, не марную ні грошей, ні часу,
скорочую ради здоров’я меню –
підсовую тій, що з клюкою, свиню,
в уяві малюю пастелі, пейзажі,
а щоб економити нерви, наразі
не слухаю вісті з війни і рідню.

ІІ

Костянтин Ватульов
2026.04.21 08:53
Голуб мене
Голуб мене долонями, як вогку глину
Гончар бере та ліпить вправно груди, стегна…
Якщо колись я все-таки десь раптом зникну,
Не зможеш відчувати: як у ребрах б’ється

Сердечний ритм, відлуння, досить сильний стукіт;
Приємність рук, що зачепили кожен

Віктор Кучерук
2026.04.21 05:57
* * *
Ні людини, ні собаки,
І ніщо ні грим, ні блим, -
Тільки зрана висне мряка
Понад берегом крутим.
Всюди холодно і тьмяно
Так, що гепну сторчака
Отуди, де у тумані
Зачаїлася ріка.

Охмуд Песецький
2026.04.20 20:28
Код грудня
Бігти, наче за тобою гнались,
Щоб успіти там, де вже не встиг -
І застав би, може, сніжну навись,
Вісницю потеплень і відлиг.

Це була зима грудневих тижнів
З мороком сердечних потрясінь,
Гірша, ніж усі позаторішні,

Світлана Пирогова
2026.04.20 20:16
Хата
Під очеретом хата зустрічала
Свічу вечірню, місяць ночі.
Здавалося, доволі в неї часу,
І не лякали поторочі.

Рожеві абрикоси обіймали
Тим цвітом, що пахтів сміливо.
Пережила старенька вже чимало.

хома дідим
2026.04.20 17:51
* 48 *
усе це буде не про нас
хіба що раптом
бо час
який минає зна
не сильно фактор
ми дивні
і чого би не
десь-божевільні

Іван Потьомкін
2026.04.20 17:42
Ізраїль - це Тори сувій
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Ігор Терен
2026.04.20 17:30
Заочні проводи
Чи прислухаєшся до зір,
чи чуєш грому канонади,
а з юності і до сих пір
лягають думи на папір
і цьому вже немає ради.

А по ночах тривожать сни
і сюр-реальні, і пророчі,

Борис Костиря
2026.04.20 15:08
Енергія
Долинають спогади тремтливі
Із туманності німих зірок.
Долинають болі нескоримі,
Як старий невивчений урок.
І, напевно, душі нелюдимі
Віднайдуть спочинок в певний строк.

Долинають образи трмвожні,

Олена Побийголод
2026.04.20 10:33
1971. Неслухняний трактор
Олександр Чуркін (1903-1971)

В дальнім полі любонька
    жде мене,
а вже сходить сонечко
    весняне,
обрій світлом сяючим
    залило...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Тетяна Левицька / Вірші

 Прозрій
Не зникло панство, множаться раби.
Пройшли віки, а мало, що змінилось.
Ростуть пани тутешні, як дуби,
А у рабів, хоч є сокири й вила,
Та от біда, глухі, німі, сліпі -
Суспільство соціальних категорій.
Кому собача кістка і напій,
Кому жиріти на людському горі!
Було і є...Чи буде завше так?
Допоки не зійшла земля з орбіти,
Не втрутився Господь, молись, батрак,
Навчися мислити! Дай, Бог, прозріти!
Збагнути важко, зріють дві олжі,
А Бог один на лівих і на правих.
Війна - безглуздя, пекло на межі,
А люди знову оберуть - Варавву!

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2018-11-27 17:13:31
Переглядів сторінки твору 6699
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.591 / 6.23)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.672 / 6.32)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.747
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.04.21 22:04
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-11-28 10:47:34 ]
Молись, гряди - невірно. До кого звернення? Якщо молись - до до людей, якщо гряди, то до Бога. А у вас усе в підрядному реченні через кому. Зараз подумаю.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-11-28 10:52:31 ]
Не втрутився Господь! Ура! Радій! Є шанс тобі -незрячому - прозріти!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-11-28 10:53:31 ]
Після Господь знак запитання.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-11-28 11:00:52 ]
Сашо, пилкою можна спилити дуба, тому мені не хотілось би переробляти на сапи.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-11-28 12:25:28 ]
Сашо, переробила знову, все що могла!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Кучеренко (Л.П./Л.П.) [ 2018-11-28 14:24:41 ]
Пані Тетяно, завжди уважна до вашої творчості, тому мені стали не байдужі Ваші пошуки щодо покращення твору. І хоча я не зовсім поділаю аж ввсі його аспекти, але порив дуже мені імпонує і на часі.
Можливо Щось із моїх пропозицій Вам згодиться:
…Та у рабів ножі є ще і вила… (зазвичай "На ножі/на ножах" а не на пилки)
…Суспільство соціальних категорій/ Суспільство споживацьких категорій/ Суспільство дармовщинних категорій/ Суспільство захребетних категорій…
Не знадобиться - не біда.
Успіхів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-11-28 16:26:58 ]
Хай буде - сокири


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-11-28 15:08:01 ]
Дуже дякую, Галино! З пилкою пов"язані дуби, бо хочеться, щоб їх спиляли. Вила, сапки, знаряддя праці тому не треба перечисляти. Ножі теж можна, але з пилкою пояснила чому. Стосовно Населення суспільних категорій теж мені не дуже подобається і Ваші пропозиції у деякій мірі влучніші, тож можливо, і треба прислухатись. Мені подобається, " Суспільство соціальних категорій" більше, бо все інше трохи образливо. Я дуже вдячна за допомогу. Ви мали рацію, що з цим віршем трохи поквапилась, але тільки тому, що цими словами у віршовій формі відповіла рецензією на чужій сторінці і не хотіла, щоб ними хтось скористався.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-11-28 18:11:56 ]
Дякую, друзі, всім хто мені допомагав! Здається спільними зусиллями вийшло непогано!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2018-11-29 17:43:25 ]
Для рівноваги рекомендую додаткові штрихи:
А у рабів – тупі сокири й вила;
Суспільство негативних категорій;
До Господа помолимося так:
– Навчи нас мислити, о, Боже, дай прозріти!
Після війна - кома.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-11-29 20:26:30 ]
Дякую, Ігоре, так можна правити вічно! Одному те не подобається, іншому інше. "Хоч є сокира й вила" поєднується з наступною фразою, тому коли переробити, то " От біда", буде зайвим.
"Суспільство негативних категорій;" Соціальних з"язано з пільгами з іншими соціальними виплатами, а негативних категорій ні, не краще. Коли мова йде про рабів, то батрак саме те, що потрібно. Там, "Так", римується з "батрак". А Ви пропонуєте однакову риму?
І далі теж не дуже влучно, а за кому, дякую!
Ігоре, мені здається, що нічого міняти не треба.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-11-29 21:47:43 ]
Прозріють декотрі, покаються. А далі ... Що від них залежить?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-11-30 09:46:23 ]
Зробити правильный вибір! Ми самі обираємо не тих, дозволяємо нами керувати, дурити і приймати закони на користь багатіїв. Дякую, Світлано Майє, дуже рада, що зайшли та висловились!