Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.15
00:20
Чого хоче жінка, того хоче Бог,
а ти про що мрієш, панянко?
Усе в тебе є: на полиці — Ван Гог,
у серці палаючім — Данко.
В піалі фаянсовій щедрі дари:
червона смородина, сливи.
Корицею пахнуть твої вечори,
терпкими кислицями зливи.
а ти про що мрієш, панянко?
Усе в тебе є: на полиці — Ван Гог,
у серці палаючім — Данко.
В піалі фаянсовій щедрі дари:
червона смородина, сливи.
Корицею пахнуть твої вечори,
терпкими кислицями зливи.
2025.12.14
22:21
Зима невідчутна і геть невловима.
Непрошений сніг скиглить, проситься в рими.
Куди ж закотилась її булава?
Напевно, порожня зими голова.
Ми втратили зиму, як грізний двобій
Переднього краю ідей і вогнів.
Непрошений сніг скиглить, проситься в рими.
Куди ж закотилась її булава?
Напевно, порожня зими голова.
Ми втратили зиму, як грізний двобій
Переднього краю ідей і вогнів.
2025.12.14
18:39
Той ряд бабусь,
Що квіти продають на Байковім, –
Здається вічний.
Їх або смерть обходить стороною,
Або ж вони…
Bже встигли побувати на тім світі.
Порозумілися з Хароном
І вдосвіта вертаються до нас.
Що квіти продають на Байковім, –
Здається вічний.
Їх або смерть обходить стороною,
Або ж вони…
Bже встигли побувати на тім світі.
Порозумілися з Хароном
І вдосвіта вертаються до нас.
2025.12.14
17:36
Цвіркун очерету співає сонети зірок,
А море зелене озерне
підспівує шелестом:
Тихо падають краплі, пугач Улісс
Чекає рибалку, в якого кишені
Повні каштанів, які назбирав
У світлі жовтого ліхтаря Місяця
На вулиці нео
А море зелене озерне
підспівує шелестом:
Тихо падають краплі, пугач Улісс
Чекає рибалку, в якого кишені
Повні каштанів, які назбирав
У світлі жовтого ліхтаря Місяця
На вулиці нео
2025.12.14
15:10
По піску у Сахарі ідуть,
Угоряють від спеки пінгвіни,
Перевернута метеосуть -
Модернового хеллоуіну.
Все у світі тепер навпаки --
Вже снігами мандрують верблюди...
Сніг скупий, ніби зниклі рядки,
Угоряють від спеки пінгвіни,
Перевернута метеосуть -
Модернового хеллоуіну.
Все у світі тепер навпаки --
Вже снігами мандрують верблюди...
Сніг скупий, ніби зниклі рядки,
2025.12.14
11:48
Туман висів, як молоко густий.
В такому дуже легко заблукати.
І будеш вихід цілий день шукати,
І колами ходити в пастці тій.
Коли він свою гаву упіймав
І не помітив. Мов мара вхопила
В свої обійми. Коли відпустила,
Товаришів уже і слід пропав.
В такому дуже легко заблукати.
І будеш вихід цілий день шукати,
І колами ходити в пастці тій.
Коли він свою гаву упіймав
І не помітив. Мов мара вхопила
В свої обійми. Коли відпустила,
Товаришів уже і слід пропав.
2025.12.14
10:33
Якби усі людей любили,
То, звісно, в думці не було б війни.
Але в сучасників гора вини,
Яка і породила бійню.
Зупинить хто це божевілля,
Що вміщує в собі ненависть,зло.
Горить у полум'ї людина й тло,
То, звісно, в думці не було б війни.
Але в сучасників гора вини,
Яка і породила бійню.
Зупинить хто це божевілля,
Що вміщує в собі ненависть,зло.
Горить у полум'ї людина й тло,
2025.12.14
10:29
Красою приваблював завше,
літав за туманами в брід.
Тонув комашнею у чаші —
п'янким і бентежним був світ.
Із кокона гусені вийшов
метелик у ясну блакить.
Віночком заврунилась вишня —
сніжисто на сонці ярить.
літав за туманами в брід.
Тонув комашнею у чаші —
п'янким і бентежним був світ.
Із кокона гусені вийшов
метелик у ясну блакить.
Віночком заврунилась вишня —
сніжисто на сонці ярить.
2025.12.14
09:23
Перед мною уранці
Натюрморти малі -
Чай видніється в склянці
Та папір на столі.
А ще фрукти і квіти
Кличуть часто в політ
Мрії з настрою звиті,
Думам різним услід.
Натюрморти малі -
Чай видніється в склянці
Та папір на столі.
А ще фрукти і квіти
Кличуть часто в політ
Мрії з настрою звиті,
Думам різним услід.
2025.12.14
06:11
Стіна що із пророцтвами
По швах потріскує
На інструменті смерті ще
Яскраві сонця вилиски
Ще навпіл роздираєшся
І снами і кошмарами
О хто вінка поклав би там
Де тиша крик затьмарить?
По швах потріскує
На інструменті смерті ще
Яскраві сонця вилиски
Ще навпіл роздираєшся
І снами і кошмарами
О хто вінка поклав би там
Де тиша крик затьмарить?
2025.12.14
04:43
Мені приємно у твоєму товаристві.
Я навіть не навиджу тебе.
Можливо, зазнайомимося близько й
колись-то збіг обставин приведе
нам кілька років пережити разом.
Тобі подібну я подеколи шукав
і ти не проти. Звісно, не відразу.
Я навіть не навиджу тебе.
Можливо, зазнайомимося близько й
колись-то збіг обставин приведе
нам кілька років пережити разом.
Тобі подібну я подеколи шукав
і ти не проти. Звісно, не відразу.
2025.12.14
02:46
Повстань!
Страшний бо Суд іде,
почеплений, як материнська плата,
немов дощу тяжка мені заплата,
та батьківський нечуваний
хардрайв.
Прівіт, мала.
Страшний бо Суд іде,
почеплений, як материнська плата,
немов дощу тяжка мені заплата,
та батьківський нечуваний
хардрайв.
Прівіт, мала.
2025.12.14
00:08
Було колись під шістдесят,
А ви ще вештали думками…
Поміж віршованих цитат
Цідили ніжними струмками…
І що ж такого в тих думках?
Думки з думок втечуть у вірші,
А вас пошлють за шістдесят
Й струмки на вигляд стануть інші…
А ви ще вештали думками…
Поміж віршованих цитат
Цідили ніжними струмками…
І що ж такого в тих думках?
Думки з думок втечуть у вірші,
А вас пошлють за шістдесят
Й струмки на вигляд стануть інші…
2025.12.13
23:44
Послання віків скупі, як сніг,
Що грайливо мерехтить в місячному сяйві,
але це не біда*.
Сни ллються, як симфонії з радіо «Люксембург»,
з просторів небес, що хмарами оповиті,
але там ніколи не було симфоній…
Що грайливо мерехтить в місячному сяйві,
але це не біда*.
Сни ллються, як симфонії з радіо «Люксембург»,
з просторів небес, що хмарами оповиті,
але там ніколи не було симфоній…
2025.12.13
21:01
Сніг скупий, як послання віків,
Мерехтить у грайливій сюїті.
І симфонія ллється зі снів
У просторах, що небом сповиті.
Сніг скупий, ніби зниклі рядки
У віршах, що прийшли із нікуди.
Сніг скупий, ніби помах руки.
Мерехтить у грайливій сюїті.
І симфонія ллється зі снів
У просторах, що небом сповиті.
Сніг скупий, ніби зниклі рядки
У віршах, що прийшли із нікуди.
Сніг скупий, ніби помах руки.
2025.12.13
16:56
Дощ крижаний у шибу - музика крапель мерзлих.
Колеться сон у друзки, сиплеться за вікно.
Ближче до ранку дійсність, ніч неохоче кресне.
І на окрайці неба синій цвіте вінок.
Зорі тум утерла сірим своїм подолом -
Виглянули, обмиті, жаль, що всього н
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Колеться сон у друзки, сиплеться за вікно.
Ближче до ранку дійсність, ніч неохоче кресне.
І на окрайці неба синій цвіте вінок.
Зорі тум утерла сірим своїм подолом -
Виглянули, обмиті, жаль, що всього н
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Василь Буколик /
Проза
Оґюст Роден. Заповіт
Віддано любіть майстрів, які передували вам.
Уклоніться Фідієві й Мікеланджело, захоплюючись божественною ясністю першого і суворою тривогою другого. Захоплення – ось благородне вино для піднесеного розуму.
Тимчасом утримайтесь від імітування попередників. Поважаючи традицію, вмійте відрізнити в ній одвічно плідне: Любов до Природи й щирість, ці дві пристрасті геніїв. Усі вони плекали захоплене ставлення до Природи й ніколи не брехали в мистецтві. Так традиція простягає вам ключ, завдяки якому ви зумієте уникнути рутини. Сама традиція рекомендує вам постійно звіряти себе з дійсністю, і вона ж забороняє вам сліпо підлягати будь-якому майстрові.
Нехай Природа буде вашим єдиним божеством.
Вірте їй абсолютно. Будьте певні, вона ніколи не буває потворною; слугуючи їй, стримуйте власні амбіції.
Для митця прекрасне все, позаяк в усьому сущому його погляд виявляє характер, тобто внутрішню правду, що проступає крізь форму. А в ній-бо і прихована краса. Вивчайте її з релігійною старанністю, і ви не пропустите знайденої краси, оскільки зустрінете правду.
Працюйте наполегливо.
Ви, скульптори, розвивайте в собі відчуття глибини. Зазвичай цю навичку засвоюють насилу, виразно уявляючи лише поверхню. Доволі тяжко уявити форму ніби зсередини. А тимчасом це ж бо є ваше завдання.
Передусім належно усвідомте великі плани фігур, над якими ви працюєте. Ретельно акцентуйте напрям, якого збираєтеся надати кожній частині тіла: голові, плечам, тазові, ногам. Мистецтво вимагає визначеності. Завдяки плину підкреслених ліній ви занурюєтеся в простір і опановуєте глибину. Щойно визначили плани, а вже все схоплено. Статуя вже живе. Деталі народжуються і вкладаються самі собою.
Під час ліплення не можна мислити площинно – тільки рельєфно.
Розумом сприймайте кожну поверхню як диктоване ззовні кінцеве вираження об’єму. Уявляйте всі форми ніби скерованими до вас. Будь-яке життя виходить із певного внутрішнього центру, потім воно проростає, поширюючись ізсередини назовні. Подібно до цього, у прекрасній скульптурі завжди вгадується могутній внутрішній імпульс. Саме це – секрет античного мистецтва.
Ви, художники, як і скульптоори, вдивляйтеся в глибину дійсності. Погляньте, приміром, на портрети пензля Рафаеля. Коли цей майстер представляє портретованого у фас, його груди зображуються трохи похило, що дає ілюзію третього виміру.
Усі великі митці досліджують простір. Їхня сила вкорінена в усвідомленні щільності предметів.
Ось про що пам’ятайте: ліній не існує, існують лише об’єми. Коли ви малюєте, ніколи не зосереджуйте уваги на контурах – тільки на рельєфі. Саме рельєф визначає контур.
Безнастанно вправляйтеся. Необхідно набути навичок ремесла.
Мистецтво – не щось інше, а почуття. Але без науки об’ємів, пропорцій, кольору, без технічних навичок найживіше почуття буде паралізоване. Ким стане на чужині найбільший поет, не знаючи мови? У новому художньому поколінні, на жаль, існують поети, які відмовляються вчитись говорити. Тому вони видають лише бурчання.
Терпіння! Не розраховуйте на натхнення. Його не існує. Єдино необхідні митцю якості – це мудрість, увага, щирість, воля. Виконуйте свою роботу як чесні трударі.
Юнаки, будьте правдивими. Це не означає бути одномірно точними. Є найнижчий ґатунок точності – точність світлини або зліпку. Мистецтво починається там, де є внутрішня точність. Нехай ваші форма і колір завжди переказують почуття.
Митець, який вдовольняється оманливою зовнішністю, ретельно відтворюючи навіть найнесуттєвіші деталі, ніколи не стане майстром. Якщо ви бували на якомусь італійському campo santo (цвинтарі), ви, поза сумнівом, зауважили, з якою наївністю митці, що виконують декорування надгробків, прагнуть у своїх статуях копіювати вишивку, мережива, волосся, заплетене в коси. Можливо, вони й точні. Але неправдиві, оскільки їхні творіння не звернені до душі.
Майже всі наші скульптори нагадують цих творців з італійських кладовищ. Дивлячись на пам’ятники, встановлені в громадських місцях, розрізняємо лише рединготи, столи й столики, стільці, колби, телеграфні апарати. У цьому зернина внутрішньої правди, а отже, і мистецтва. Лякайтеся такого мотлоху.
Будьте глибоко і непримиренно достовірні. Ніколи не бійтеся виразити те, що ви відчуваєте, навіть коли опиняєтеся в опозиції до загальноприйнятих ідей. Можливо, зрозуміють вас не відразу. Але ваша ізоляція триватиме недовго. Скоро до вас долучаться друзі – адже те, що глибоко істинне для одного, таким є для всіх.
І все-таки – геть гримаси, кривляння з метою привернути публіку. Більше простоти, наївності!
Найкращі сюжети – перед вами, а саме ті, які ви знаєте найкраще.
Любий моєму серцю великий художник Ежен Кар’єр, який так рано залишив нас, виявив свій талант, зображуючи дружину і дітей. Славлення материнської любові виявилося достатньо для його возвеличення. Майстрами можна назвати тих, хто власними очима дивиться на те, що бачили всі, і вміє виявляти красу в речах, що іншим видаються цілком звичайними.
Кепські митці завжди прагнуть дивитися крізь чужі окуляри.
Надзвичай важливо – бути схвильованим, любити, сподіватися, тріпотіти, жити. Бути людиною, а тоді вже митцем! Достеменне красномовство сміється з красномовства, сказано в Паскаля. Достеменне мистецтво сміється з мистецтва. Знову звернуся до прикладу Ежена Кар’єра. Більша частина картин на виставках – усього лише живопис; на їхньому тлі його картини – це вікна, розчинені в життя!
Приймайте справедливу критику. Ви легко її розпізнаєте. Справдлива та критика, що потверджує ваші сумніви. Не піддавайтеся тим, чию критику ваша свідомість відкидає.
Не лякайтеся несправедливої критики. Вона збудить обурення ваших прихильників, змусить їх замислитися над симпатією, яку вони живлять до вас; коли вони виразніше уявлять собі її причини, то висловлять їїї рішучіше.
Якщо ваш талант новий, варто розраховувати лише на невелику групу прибічників, зате ворогів матимете більш ніж достатньо. Перші будуть святкувати перемогу, адже вони знають, за що люблять вас; другим невідомо, чому ви так їм ненависні; перші пристрасно прагнуть істини, постійно залучаючи дедалі нових прихильників; другі не докладають скількись тривалих зусиль, аби обстояти хибну думку; перші наполегливі; другі, подібно до флюгера, розвертають носа за вітром. Перемогу, безсумнівно, здобуде істина.
Не марнуйте часу на здобуття світських або політичних зв’язків. Вам відомо, що чимало ваших колег завдяки інтригам досягають почестей і багатства, – проте їх не можна віднести до справжніх творців. Тимчасом декотрі з них вельми розумні, і якщо ви надумаєте битися з ними на їхній території, то витратите на це стільки само часу, як і вони, – інакше кажучи, все життя: боротьба не залишить вам ані хвилини для того, аби стати митцем.
Пристрасно любіть ваше покликання. Немає нічого прекраснішого. Це набагато більш піднесене заняття, аніж вважають філістери.
Митець подає великий приклад.
Він обожнює своє ремесло, для нього найвища нагорода – радість від добре зробленої роботи. На жаль, нині нас переконують, що робітники, які ненавидять і саботують свою роботу, нещасні. Але світ буде щасливий тільки тоді, коли кожен буде обдарований душею митця, тобто коли кожен знаходитиме у своїй праці задоволення.
Мистецтво – ще й чудовий урок щирості.
Справжній митець завжди виражає те, що він думає, навіть ризикуючи зруйнувати усталені забобони.
Таким чином він навчає собі подібних щирості.
Уявіть, якого дивовижного поступу можна б було раптово досягнути, якби у світі запанувала абсолютна правдивість!
Ох, якби суспільство представило на власний суд власні помилки й неподобства і визнало себе винним, наскільки стрімким було б перетворення нашої землі на Рай!
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Оґюст Роден. Заповіт
Переклав Василь Білоцерківський
Юнаки, котрі бажаєте стати служителями Краси, можливо, ви будете раді, коли знайдете тут узагальнення тривалого досвіду.
Віддано любіть майстрів, які передували вам.
Уклоніться Фідієві й Мікеланджело, захоплюючись божественною ясністю першого і суворою тривогою другого. Захоплення – ось благородне вино для піднесеного розуму.
Тимчасом утримайтесь від імітування попередників. Поважаючи традицію, вмійте відрізнити в ній одвічно плідне: Любов до Природи й щирість, ці дві пристрасті геніїв. Усі вони плекали захоплене ставлення до Природи й ніколи не брехали в мистецтві. Так традиція простягає вам ключ, завдяки якому ви зумієте уникнути рутини. Сама традиція рекомендує вам постійно звіряти себе з дійсністю, і вона ж забороняє вам сліпо підлягати будь-якому майстрові.
Нехай Природа буде вашим єдиним божеством.
Вірте їй абсолютно. Будьте певні, вона ніколи не буває потворною; слугуючи їй, стримуйте власні амбіції.
Для митця прекрасне все, позаяк в усьому сущому його погляд виявляє характер, тобто внутрішню правду, що проступає крізь форму. А в ній-бо і прихована краса. Вивчайте її з релігійною старанністю, і ви не пропустите знайденої краси, оскільки зустрінете правду.
Працюйте наполегливо.
Ви, скульптори, розвивайте в собі відчуття глибини. Зазвичай цю навичку засвоюють насилу, виразно уявляючи лише поверхню. Доволі тяжко уявити форму ніби зсередини. А тимчасом це ж бо є ваше завдання.
Передусім належно усвідомте великі плани фігур, над якими ви працюєте. Ретельно акцентуйте напрям, якого збираєтеся надати кожній частині тіла: голові, плечам, тазові, ногам. Мистецтво вимагає визначеності. Завдяки плину підкреслених ліній ви занурюєтеся в простір і опановуєте глибину. Щойно визначили плани, а вже все схоплено. Статуя вже живе. Деталі народжуються і вкладаються самі собою.
Під час ліплення не можна мислити площинно – тільки рельєфно.
Розумом сприймайте кожну поверхню як диктоване ззовні кінцеве вираження об’єму. Уявляйте всі форми ніби скерованими до вас. Будь-яке життя виходить із певного внутрішнього центру, потім воно проростає, поширюючись ізсередини назовні. Подібно до цього, у прекрасній скульптурі завжди вгадується могутній внутрішній імпульс. Саме це – секрет античного мистецтва.
Ви, художники, як і скульптоори, вдивляйтеся в глибину дійсності. Погляньте, приміром, на портрети пензля Рафаеля. Коли цей майстер представляє портретованого у фас, його груди зображуються трохи похило, що дає ілюзію третього виміру.
Усі великі митці досліджують простір. Їхня сила вкорінена в усвідомленні щільності предметів.
Ось про що пам’ятайте: ліній не існує, існують лише об’єми. Коли ви малюєте, ніколи не зосереджуйте уваги на контурах – тільки на рельєфі. Саме рельєф визначає контур.
Безнастанно вправляйтеся. Необхідно набути навичок ремесла.
Мистецтво – не щось інше, а почуття. Але без науки об’ємів, пропорцій, кольору, без технічних навичок найживіше почуття буде паралізоване. Ким стане на чужині найбільший поет, не знаючи мови? У новому художньому поколінні, на жаль, існують поети, які відмовляються вчитись говорити. Тому вони видають лише бурчання.
Терпіння! Не розраховуйте на натхнення. Його не існує. Єдино необхідні митцю якості – це мудрість, увага, щирість, воля. Виконуйте свою роботу як чесні трударі.
Юнаки, будьте правдивими. Це не означає бути одномірно точними. Є найнижчий ґатунок точності – точність світлини або зліпку. Мистецтво починається там, де є внутрішня точність. Нехай ваші форма і колір завжди переказують почуття.
Митець, який вдовольняється оманливою зовнішністю, ретельно відтворюючи навіть найнесуттєвіші деталі, ніколи не стане майстром. Якщо ви бували на якомусь італійському campo santo (цвинтарі), ви, поза сумнівом, зауважили, з якою наївністю митці, що виконують декорування надгробків, прагнуть у своїх статуях копіювати вишивку, мережива, волосся, заплетене в коси. Можливо, вони й точні. Але неправдиві, оскільки їхні творіння не звернені до душі.
Майже всі наші скульптори нагадують цих творців з італійських кладовищ. Дивлячись на пам’ятники, встановлені в громадських місцях, розрізняємо лише рединготи, столи й столики, стільці, колби, телеграфні апарати. У цьому зернина внутрішньої правди, а отже, і мистецтва. Лякайтеся такого мотлоху.
Будьте глибоко і непримиренно достовірні. Ніколи не бійтеся виразити те, що ви відчуваєте, навіть коли опиняєтеся в опозиції до загальноприйнятих ідей. Можливо, зрозуміють вас не відразу. Але ваша ізоляція триватиме недовго. Скоро до вас долучаться друзі – адже те, що глибоко істинне для одного, таким є для всіх.
І все-таки – геть гримаси, кривляння з метою привернути публіку. Більше простоти, наївності!
Найкращі сюжети – перед вами, а саме ті, які ви знаєте найкраще.
Любий моєму серцю великий художник Ежен Кар’єр, який так рано залишив нас, виявив свій талант, зображуючи дружину і дітей. Славлення материнської любові виявилося достатньо для його возвеличення. Майстрами можна назвати тих, хто власними очима дивиться на те, що бачили всі, і вміє виявляти красу в речах, що іншим видаються цілком звичайними.
Кепські митці завжди прагнуть дивитися крізь чужі окуляри.
Надзвичай важливо – бути схвильованим, любити, сподіватися, тріпотіти, жити. Бути людиною, а тоді вже митцем! Достеменне красномовство сміється з красномовства, сказано в Паскаля. Достеменне мистецтво сміється з мистецтва. Знову звернуся до прикладу Ежена Кар’єра. Більша частина картин на виставках – усього лише живопис; на їхньому тлі його картини – це вікна, розчинені в життя!
Приймайте справедливу критику. Ви легко її розпізнаєте. Справдлива та критика, що потверджує ваші сумніви. Не піддавайтеся тим, чию критику ваша свідомість відкидає.
Не лякайтеся несправедливої критики. Вона збудить обурення ваших прихильників, змусить їх замислитися над симпатією, яку вони живлять до вас; коли вони виразніше уявлять собі її причини, то висловлять їїї рішучіше.
Якщо ваш талант новий, варто розраховувати лише на невелику групу прибічників, зате ворогів матимете більш ніж достатньо. Перші будуть святкувати перемогу, адже вони знають, за що люблять вас; другим невідомо, чому ви так їм ненависні; перші пристрасно прагнуть істини, постійно залучаючи дедалі нових прихильників; другі не докладають скількись тривалих зусиль, аби обстояти хибну думку; перші наполегливі; другі, подібно до флюгера, розвертають носа за вітром. Перемогу, безсумнівно, здобуде істина.
Не марнуйте часу на здобуття світських або політичних зв’язків. Вам відомо, що чимало ваших колег завдяки інтригам досягають почестей і багатства, – проте їх не можна віднести до справжніх творців. Тимчасом декотрі з них вельми розумні, і якщо ви надумаєте битися з ними на їхній території, то витратите на це стільки само часу, як і вони, – інакше кажучи, все життя: боротьба не залишить вам ані хвилини для того, аби стати митцем.
Пристрасно любіть ваше покликання. Немає нічого прекраснішого. Це набагато більш піднесене заняття, аніж вважають філістери.
Митець подає великий приклад.
Він обожнює своє ремесло, для нього найвища нагорода – радість від добре зробленої роботи. На жаль, нині нас переконують, що робітники, які ненавидять і саботують свою роботу, нещасні. Але світ буде щасливий тільки тоді, коли кожен буде обдарований душею митця, тобто коли кожен знаходитиме у своїй праці задоволення.
Мистецтво – ще й чудовий урок щирості.
Справжній митець завжди виражає те, що він думає, навіть ризикуючи зруйнувати усталені забобони.
Таким чином він навчає собі подібних щирості.
Уявіть, якого дивовижного поступу можна б було раптово досягнути, якби у світі запанувала абсолютна правдивість!
Ох, якби суспільство представило на власний суд власні помилки й неподобства і визнало себе винним, наскільки стрімким було б перетворення нашої землі на Рай!
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
