ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Козак Дума
2024.05.19 13:59
Одного погожого ранку, у перші дні березня, велика ватага любителів підлідного лову зібралася за околицею села Новокиївка, на самому березі Дніпра. Оскільки сьогоднішній день був вихідним, багато мешканців вирішили спробувати свого щастя – змістовно прове

Володимир Бойко
2024.05.19 12:13
Потвори видають свою потворність за неповторність. Росіяни поважають тільки підкорені народи, усіх інших ненавидять або бояться. Ті, що прикидаються носіями абсолютної істини, найчастіше і є абсолютними брехунами. Правду можна скомпілювати так,

Олександр Сушко
2024.05.19 11:36
Сусідка укотре прийшла зарюмсаною. Це й не дивно, бо власне чадо щоденно мордує власну неню. З виду - хлопець як хлопець: повнощокий, сідниці ледь улазять у штани, пузо звисає аж до колін. І це при тому, що йому всього лишень 25 годочків і ніякі хвороб

Микола Соболь
2024.05.19 09:09
Кажеш, з Чорноволом за столом
у буфеті Ради сьорбав зупу?
В'ячеславе, що ж Ви це лайно
не втопили у тарілці супу?!
19.05.24р.

Віктор Кучерук
2024.05.19 06:04
Зігріває сонечко повіки
І обличчя обдає вогнем, -
Цілий день, немов сумлінний лікар,
Сяянням обстежує мене.
Усього пронизує промінням,
Щоб я радо стверджував затим:
Сонце залишається незмінно
Неутомним, милим, дорогим…

Микола Соболь
2024.05.19 04:20
Открытое письмо Артуру Курдиновскому Артур Дмитриевич, меня смутили и даже весьма огорчили Ваши последние по времени публикации. Несколько цитат. О русском языке - «свинособача мова» («Народу, отрезающему головы»). Однако в миру, как говорится, Вы об

Артур Курдіновський
2024.05.19 02:31
У колгоспі "Червоне дишло"
Вся свідома громадськість вийшла.
Уперед понесли їх ноги,
Перекрили усі дороги.

Транспорант несе дядя Юра,
Визначна й відома фігура.
І кричить він, хоча й не хлопчик:

Вадим Василенко
2024.05.18 20:22
Заступаєш у тінь, як у сірий, понурий куток,
Не прикритий від ока, що зрить віковою злобою.
Підійшовши до прірви, торкаєшся краю ногою,
Прислухаючись. Серце й годинник відлічують крок.
Чий це вирок? Урок? І ти зводиш свій зір, як курок.
Але це пантом

Тетяна Левицька
2024.05.18 18:30
Я виходжу зі гри, бо кохання не гра,
а святе почуття незбагненне.
Це блаженство душі, світло вічного Ра,
на солоних губах рідне ймення.

Не гравець запасний, що на лаві вузькій
жде на зоряний час з нетерпінням.
Заздрість чорна і біла — пристрітом

Микола Соболь
2024.05.18 11:26
Шановна редакція майстерень! Чому видалено мій допис-відповідь гундарєву і при цьому його юрко-гав залишився не тронутим? Це така вибірковість? Я маю свою думку щодо гундарєва і дорофієвської і висвітив це без порушень правил сайту. гундарєва дуже зачипт

Віктор Кучерук
2024.05.18 06:42
Уже навкіл не міражі,
А дійсність повсякденна, –
Як сирота в сім’ї чужій,
Вчуваю скверни терні.
Стає все важче далі жить
Мені в хисткій хатині, –
Тривоги множаться щомить
В новім життєвім плині.

Микола Соболь
2024.05.18 05:41
– Крок у небо.
– А далі що?
– Тиша.
Більше такої не буде ніде.
І тільки вітер купол колише,
навіть двигун літака не гуде –
тиша.
Тут горизонти зовсім інакші,

Артур Курдіновський
2024.05.18 01:39
Я - твій промінчик, вірний оберіг.
Тебе, кохана квіточко, зігрію!
Врятую я твою крихку надію
В байдужості засніжених доріг.

Я згаснув. Так багато ще не встиг!
Але своїм теплом я втілив мрію
В життя твоє. Я добре розумію:

Ілахім Поет
2024.05.18 00:04
Зроби це, поки я ще не встиг на око зважити pro і contra.
В моєму світі нема святих. То страть його поцілунком шльондри.
А хочеш – ніжно-грайливим «ні» розбий його на слова та звуки.
Будь найзначнішим митцем брехні та диригентом моєї туги.
Замкни в ду

Іван Потьомкін
2024.05.17 20:47
«Це добре, – розум говорив, –
Що стрілися вони, сказати б,
Вже на фінішній прямій.
Але навіщо?»
«Навіщо? – озвалось серце. –
А стільки часу переконувать себе,
Що то лиш спогад отроцтва?»
«Стривай, чи ще когось

Володимир Каразуб
2024.05.17 19:20
Починаючи з міста в якому усе слова,
Починаючи з вулиць де трава обростає камінь,
Кроки стирають підошви запилюжених сандаль,
І пейзаж витісняє пам'ять
Про все, що залишилось вчора, як сонце близьким
Здається далеким, — насправді, як на листівці,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Меланія Дереза
2024.02.08

Ольга Чернетка
2023.12.19

Галюся Чудак
2023.11.15

Лінь Лінь
2023.10.26

Світлана Луценко
2023.07.27

Гельґа Простотакі
2023.07.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Василь Буколик / Проза

 Оґюст Роден. Заповіт

Переклав Василь Білоцерківський

Юнаки, котрі бажаєте стати служителями Краси, можливо, ви будете раді, коли знайдете тут узагальнення тривалого досвіду.
Віддано любіть майстрів, які передували вам.
Уклоніться Фідієві й Мікеланджело, захоплюючись божественною ясністю першого і суворою тривогою другого. Захоплення – ось благородне вино для піднесеного розуму.
Тимчасом утримайтесь від імітування попередників. Поважаючи традицію, вмійте відрізнити в ній одвічно плідне: Любов до Природи й щирість, ці дві пристрасті геніїв. Усі вони плекали захоплене ставлення до Природи й ніколи не брехали в мистецтві. Так традиція простягає вам ключ, завдяки якому ви зумієте уникнути рутини. Сама традиція рекомендує вам постійно звіряти себе з дійсністю, і вона ж забороняє вам сліпо підлягати будь-якому майстрові.
Нехай Природа буде вашим єдиним божеством.
Вірте їй абсолютно. Будьте певні, вона ніколи не буває потворною; слугуючи їй, стримуйте власні амбіції.
Для митця прекрасне все, позаяк в усьому сущому його погляд виявляє характер, тобто внутрішню правду, що проступає крізь форму. А в ній-бо і прихована краса. Вивчайте її з релігійною старанністю, і ви не пропустите знайденої краси, оскільки зустрінете правду.
Працюйте наполегливо.
Ви, скульптори, розвивайте в собі відчуття глибини. Зазвичай цю навичку засвоюють насилу, виразно уявляючи лише поверхню. Доволі тяжко уявити форму ніби зсередини. А тимчасом це ж бо є ваше завдання.
Передусім належно усвідомте великі плани фігур, над якими ви працюєте. Ретельно акцентуйте напрям, якого збираєтеся надати кожній частині тіла: голові, плечам, тазові, ногам. Мистецтво вимагає визначеності. Завдяки плину підкреслених ліній ви занурюєтеся в простір і опановуєте глибину. Щойно визначили плани, а вже все схоплено. Статуя вже живе. Деталі народжуються і вкладаються самі собою.
Під час ліплення не можна мислити площинно – тільки рельєфно.
Розумом сприймайте кожну поверхню як диктоване ззовні кінцеве вираження об’єму. Уявляйте всі форми ніби скерованими до вас. Будь-яке життя виходить із певного внутрішнього центру, потім воно проростає, поширюючись ізсередини назовні. Подібно до цього, у прекрасній скульптурі завжди вгадується могутній внутрішній імпульс. Саме це – секрет античного мистецтва.
Ви, художники, як і скульптоори, вдивляйтеся в глибину дійсності. Погляньте, приміром, на портрети пензля Рафаеля. Коли цей майстер представляє портретованого у фас, його груди зображуються трохи похило, що дає ілюзію третього виміру.
Усі великі митці досліджують простір. Їхня сила вкорінена в усвідомленні щільності предметів.
Ось про що пам’ятайте: ліній не існує, існують лише об’єми. Коли ви малюєте, ніколи не зосереджуйте уваги на контурах – тільки на рельєфі. Саме рельєф визначає контур.
Безнастанно вправляйтеся. Необхідно набути навичок ремесла.
Мистецтво – не щось інше, а почуття. Але без науки об’ємів, пропорцій, кольору, без технічних навичок найживіше почуття буде паралізоване. Ким стане на чужині найбільший поет, не знаючи мови? У новому художньому поколінні, на жаль, існують поети, які відмовляються вчитись говорити. Тому вони видають лише бурчання.
Терпіння! Не розраховуйте на натхнення. Його не існує. Єдино необхідні митцю якості – це мудрість, увага, щирість, воля. Виконуйте свою роботу як чесні трударі.
Юнаки, будьте правдивими. Це не означає бути одномірно точними. Є найнижчий ґатунок точності – точність світлини або зліпку. Мистецтво починається там, де є внутрішня точність. Нехай ваші форма і колір завжди переказують почуття.
Митець, який вдовольняється оманливою зовнішністю, ретельно відтворюючи навіть найнесуттєвіші деталі, ніколи не стане майстром. Якщо ви бували на якомусь італійському campo santo (цвинтарі), ви, поза сумнівом, зауважили, з якою наївністю митці, що виконують декорування надгробків, прагнуть у своїх статуях копіювати вишивку, мережива, волосся, заплетене в коси. Можливо, вони й точні. Але неправдиві, оскільки їхні творіння не звернені до душі.
Майже всі наші скульптори нагадують цих творців з італійських кладовищ. Дивлячись на пам’ятники, встановлені в громадських місцях, розрізняємо лише рединготи, столи й столики, стільці, колби, телеграфні апарати. У цьому зернина внутрішньої правди, а отже, і мистецтва. Лякайтеся такого мотлоху.
Будьте глибоко і непримиренно достовірні. Ніколи не бійтеся виразити те, що ви відчуваєте, навіть коли опиняєтеся в опозиції до загальноприйнятих ідей. Можливо, зрозуміють вас не відразу. Але ваша ізоляція триватиме недовго. Скоро до вас долучаться друзі – адже те, що глибоко істинне для одного, таким є для всіх.
І все-таки – геть гримаси, кривляння з метою привернути публіку. Більше простоти, наївності!
Найкращі сюжети – перед вами, а саме ті, які ви знаєте найкраще.
Любий моєму серцю великий художник Ежен Кар’єр, який так рано залишив нас, виявив свій талант, зображуючи дружину і дітей. Славлення материнської любові виявилося достатньо для його возвеличення. Майстрами можна назвати тих, хто власними очима дивиться на те, що бачили всі, і вміє виявляти красу в речах, що іншим видаються цілком звичайними.
Кепські митці завжди прагнуть дивитися крізь чужі окуляри.
Надзвичай важливо – бути схвильованим, любити, сподіватися, тріпотіти, жити. Бути людиною, а тоді вже митцем! Достеменне красномовство сміється з красномовства, сказано в Паскаля. Достеменне мистецтво сміється з мистецтва. Знову звернуся до прикладу Ежена Кар’єра. Більша частина картин на виставках – усього лише живопис; на їхньому тлі його картини – це вікна, розчинені в життя!
Приймайте справедливу критику. Ви легко її розпізнаєте. Справдлива та критика, що потверджує ваші сумніви. Не піддавайтеся тим, чию критику ваша свідомість відкидає.
Не лякайтеся несправедливої критики. Вона збудить обурення ваших прихильників, змусить їх замислитися над симпатією, яку вони живлять до вас; коли вони виразніше уявлять собі її причини, то висловлять їїї рішучіше.
Якщо ваш талант новий, варто розраховувати лише на невелику групу прибічників, зате ворогів матимете більш ніж достатньо. Перші будуть святкувати перемогу, адже вони знають, за що люблять вас; другим невідомо, чому ви так їм ненависні; перші пристрасно прагнуть істини, постійно залучаючи дедалі нових прихильників; другі не докладають скількись тривалих зусиль, аби обстояти хибну думку; перші наполегливі; другі, подібно до флюгера, розвертають носа за вітром. Перемогу, безсумнівно, здобуде істина.
Не марнуйте часу на здобуття світських або політичних зв’язків. Вам відомо, що чимало ваших колег завдяки інтригам досягають почестей і багатства, – проте їх не можна віднести до справжніх творців. Тимчасом декотрі з них вельми розумні, і якщо ви надумаєте битися з ними на їхній території, то витратите на це стільки само часу, як і вони, – інакше кажучи, все життя: боротьба не залишить вам ані хвилини для того, аби стати митцем.
Пристрасно любіть ваше покликання. Немає нічого прекраснішого. Це набагато більш піднесене заняття, аніж вважають філістери.
Митець подає великий приклад.
Він обожнює своє ремесло, для нього найвища нагорода – радість від добре зробленої роботи. На жаль, нині нас переконують, що робітники, які ненавидять і саботують свою роботу, нещасні. Але світ буде щасливий тільки тоді, коли кожен буде обдарований душею митця, тобто коли кожен знаходитиме у своїй праці задоволення.
Мистецтво – ще й чудовий урок щирості.
Справжній митець завжди виражає те, що він думає, навіть ризикуючи зруйнувати усталені забобони.
Таким чином він навчає собі подібних щирості.
Уявіть, якого дивовижного поступу можна б було раптово досягнути, якби у світі запанувала абсолютна правдивість!
Ох, якби суспільство представило на власний суд власні помилки й неподобства і визнало себе винним, наскільки стрімким було б перетворення нашої землі на Рай!





Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2018-11-30 06:01:02
Переглядів сторінки твору 1200
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.761
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми КЛАСИКА
ПЕРЕКЛАДИ ПРОЗИ
Автор востаннє на сайті 2024.05.10 12:14
Автор у цю хвилину відсутній