Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.02.10
07:12
На фото пожовкле дивлюся
І згадую легко краї
В яких потрапляла бабуся
В обійми юначі мої.
Як сонцю весна, довірялась
Теплу моїх лагідних рук
І тішилась щиро помалу,
Що часто гостює онук.
І згадую легко краї
В яких потрапляла бабуся
В обійми юначі мої.
Як сонцю весна, довірялась
Теплу моїх лагідних рук
І тішилась щиро помалу,
Що часто гостює онук.
2026.02.09
21:55
Ми колись перестрінемось поглядом
в центрі міста твого серед натовпу
мимовільно, побіжно і поквапом.
Я дивитимусь пильно й не знатиму
звідки мчиш і куди повноводною
провесінньою чистою річкою.
Милуватимусь літньою вродою
і душею, що сонцем відсвіч
в центрі міста твого серед натовпу
мимовільно, побіжно і поквапом.
Я дивитимусь пильно й не знатиму
звідки мчиш і куди повноводною
провесінньою чистою річкою.
Милуватимусь літньою вродою
і душею, що сонцем відсвіч
2026.02.09
21:41
закриття сезону
закриття сезону
літо йде
мов недовгий сон
що діяти
закриття сезону
вранці ми не думали про те
закриття сезону
літо йде
мов недовгий сон
що діяти
закриття сезону
вранці ми не думали про те
2026.02.09
21:19
Кому бракує друзів – вишукує ворогів.
У московській мові слова «братство» і «рабство» пишуться по-різному, але сприймаються однаково.
Невчасно подана до обіду ложка може обернутися ложкою дьогтю.
Московському баранові Золотих воріт не бачити.
2026.02.09
21:09
Заграйте, Маестро Перельмане ,
Щось із Сарасате .
А поки ви настроюєте скрипку,
Оповім, як довелось почуть про вас уперше.
...За обідом, який завжди передував уроку,
Учителька івриту у диптиху про Гріга
Порадила змінити Швейцера на Перельмана.
Я зн
Щось із Сарасате .
А поки ви настроюєте скрипку,
Оповім, як довелось почуть про вас уперше.
...За обідом, який завжди передував уроку,
Учителька івриту у диптиху про Гріга
Порадила змінити Швейцера на Перельмана.
Я зн
2026.02.09
20:59
Він приречено жив, бо давно розумів,
Що горітиме вперше й востаннє,
І собою вогонь запалити хотів
Неземного святого кохання.
А у неї із кременя серце було –
Почуття їй були незнайомі.
Що горіння для неї? Воно – ремесло,
Що горітиме вперше й востаннє,
І собою вогонь запалити хотів
Неземного святого кохання.
А у неї із кременя серце було –
Почуття їй були незнайомі.
Що горіння для неї? Воно – ремесло,
2026.02.09
19:14
У село на місяць бабці
З міста син привіз онука.
Щоб привчить його до праці,
Бо село -то добра штука.
А малий – у телефоні,
Не піде нізащо з хати.
Що йому корова, свині?
З міста син привіз онука.
Щоб привчить його до праці,
Бо село -то добра штука.
А малий – у телефоні,
Не піде нізащо з хати.
Що йому корова, свині?
2026.02.09
16:51
Ївґа горлала на третій день весілля
так – ніби їй всипали п’яного зілля:
«Так, немає обручки! Не-ма-є!!
Вона вислизнула, а де – не знаю!
Вона розбилася й десь закотилася!..»
Тут Ївдю й кинув до льоху пан Тодорош:
«О-ось тобі наша весільна подорож!!!
так – ніби їй всипали п’яного зілля:
«Так, немає обручки! Не-ма-є!!
Вона вислизнула, а де – не знаю!
Вона розбилася й десь закотилася!..»
Тут Ївдю й кинув до льоху пан Тодорош:
«О-ось тобі наша весільна подорож!!!
2026.02.09
16:39
Вись розчулила весною,
Навіть крізь холодне скло,
Сяєва голубизною
Творить голубине тло.
Фіанітом пречудово
Спалахнув небесний цвіт.
І шаленствами любові
Навіть крізь холодне скло,
Сяєва голубизною
Творить голубине тло.
Фіанітом пречудово
Спалахнув небесний цвіт.
І шаленствами любові
2026.02.09
14:24
«Служу Україні!» — від віку й донині
Слова ці лунають і серце діймають.
«Служу Україні!» — їй, неньці єдиній.
Міцне в нас коріння, родюче насіння.
Традиції, мова, батьків заповіт —
Основа держави на тисячі літ.
Пильнуймо зірко, тримаймося стійко.
Б
Слова ці лунають і серце діймають.
«Служу Україні!» — їй, неньці єдиній.
Міцне в нас коріння, родюче насіння.
Традиції, мова, батьків заповіт —
Основа держави на тисячі літ.
Пильнуймо зірко, тримаймося стійко.
Б
2026.02.09
14:06
В червоній сукні жінка чарівна,
Іще не осінь, та вже не весна.
Красиві форми і смарагд очей
Непересічних зваблюють людей.
Одним здається, що таких кобіт
Гойдає у долонях цілий світ.
Співають херувими в небесах,
Дарує лебедині крила птах.
Іще не осінь, та вже не весна.
Красиві форми і смарагд очей
Непересічних зваблюють людей.
Одним здається, що таких кобіт
Гойдає у долонях цілий світ.
Співають херувими в небесах,
Дарує лебедині крила птах.
2026.02.09
10:39
Відтепер і дотепер
Маю сотню зауважень.
Свідки поруч — власний нерв.
Правда, він без повноважень.
Є двигун, і є штовхач…
Є кажись, дивлюсь, предтеча:
Після неї знову плач —
Маю сотню зауважень.
Свідки поруч — власний нерв.
Правда, він без повноважень.
Є двигун, і є штовхач…
Є кажись, дивлюсь, предтеча:
Після неї знову плач —
2026.02.09
10:36
Мовчання, мов кактус в пустелі німій,
Родилося після словесних завій.
Мовчання, мов крапка в поемі життя,
Що скине з вершини в степи каяття.
Мовчання, мов клекіт природних стихій,
Пронизливі звуки в сонаті сумній.
Так звершиться сила холодних
Родилося після словесних завій.
Мовчання, мов крапка в поемі життя,
Що скине з вершини в степи каяття.
Мовчання, мов клекіт природних стихій,
Пронизливі звуки в сонаті сумній.
Так звершиться сила холодних
2026.02.08
15:07
То не вітер Диким полем трави колихає,
То не табун диких коней по степу втікає.
І не чорна хмара суне, небо все закрила.
То орда на шлях Муравський у похід ступила.
Суне орда, аж до неба пилюку здіймає.
І, здавалось, перешкод їй у степу немає.
Стопч
То не табун диких коней по степу втікає.
І не чорна хмара суне, небо все закрила.
То орда на шлях Муравський у похід ступила.
Суне орда, аж до неба пилюку здіймає.
І, здавалось, перешкод їй у степу немає.
Стопч
2026.02.08
12:49
Я снігом табірним впаду тобі до ніг
посеред камери на карцеру бетоні,
де у бою несправедливім і невтомнім
ти, своїй совісті не зрадивши, поліг.
Я вітровієм обійматиму твій хрест,
що розіпнув тоді на собі чорну осінь
та не приміряний ніким стоїть і
посеред камери на карцеру бетоні,
де у бою несправедливім і невтомнім
ти, своїй совісті не зрадивши, поліг.
Я вітровієм обійматиму твій хрест,
що розіпнув тоді на собі чорну осінь
та не приміряний ніким стоїть і
2026.02.08
11:37
Безконечне протяжне гудіння
Від сирен, що пронизує слух.
Проростає тривоги пагіння,
Мов порочний ненависний дух.
І яке ж те потворне насіння
Він народить в шаленості днів,
Досягнувши глибин і коріння
У потузі могутніх мечів!
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Від сирен, що пронизує слух.
Проростає тривоги пагіння,
Мов порочний ненависний дух.
І яке ж те потворне насіння
Він народить в шаленості днів,
Досягнувши глибин і коріння
У потузі могутніх мечів!
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.02.07
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Василь Буколик /
Проза
Оґюст Роден. Заповіт
Віддано любіть майстрів, які передували вам.
Уклоніться Фідієві й Мікеланджело, захоплюючись божественною ясністю першого і суворою тривогою другого. Захоплення – ось благородне вино для піднесеного розуму.
Тимчасом утримайтесь від імітування попередників. Поважаючи традицію, вмійте відрізнити в ній одвічно плідне: Любов до Природи й щирість, ці дві пристрасті геніїв. Усі вони плекали захоплене ставлення до Природи й ніколи не брехали в мистецтві. Так традиція простягає вам ключ, завдяки якому ви зумієте уникнути рутини. Сама традиція рекомендує вам постійно звіряти себе з дійсністю, і вона ж забороняє вам сліпо підлягати будь-якому майстрові.
Нехай Природа буде вашим єдиним божеством.
Вірте їй абсолютно. Будьте певні, вона ніколи не буває потворною; слугуючи їй, стримуйте власні амбіції.
Для митця прекрасне все, позаяк в усьому сущому його погляд виявляє характер, тобто внутрішню правду, що проступає крізь форму. А в ній-бо і прихована краса. Вивчайте її з релігійною старанністю, і ви не пропустите знайденої краси, оскільки зустрінете правду.
Працюйте наполегливо.
Ви, скульптори, розвивайте в собі відчуття глибини. Зазвичай цю навичку засвоюють насилу, виразно уявляючи лише поверхню. Доволі тяжко уявити форму ніби зсередини. А тимчасом це ж бо є ваше завдання.
Передусім належно усвідомте великі плани фігур, над якими ви працюєте. Ретельно акцентуйте напрям, якого збираєтеся надати кожній частині тіла: голові, плечам, тазові, ногам. Мистецтво вимагає визначеності. Завдяки плину підкреслених ліній ви занурюєтеся в простір і опановуєте глибину. Щойно визначили плани, а вже все схоплено. Статуя вже живе. Деталі народжуються і вкладаються самі собою.
Під час ліплення не можна мислити площинно – тільки рельєфно.
Розумом сприймайте кожну поверхню як диктоване ззовні кінцеве вираження об’єму. Уявляйте всі форми ніби скерованими до вас. Будь-яке життя виходить із певного внутрішнього центру, потім воно проростає, поширюючись ізсередини назовні. Подібно до цього, у прекрасній скульптурі завжди вгадується могутній внутрішній імпульс. Саме це – секрет античного мистецтва.
Ви, художники, як і скульптоори, вдивляйтеся в глибину дійсності. Погляньте, приміром, на портрети пензля Рафаеля. Коли цей майстер представляє портретованого у фас, його груди зображуються трохи похило, що дає ілюзію третього виміру.
Усі великі митці досліджують простір. Їхня сила вкорінена в усвідомленні щільності предметів.
Ось про що пам’ятайте: ліній не існує, існують лише об’єми. Коли ви малюєте, ніколи не зосереджуйте уваги на контурах – тільки на рельєфі. Саме рельєф визначає контур.
Безнастанно вправляйтеся. Необхідно набути навичок ремесла.
Мистецтво – не щось інше, а почуття. Але без науки об’ємів, пропорцій, кольору, без технічних навичок найживіше почуття буде паралізоване. Ким стане на чужині найбільший поет, не знаючи мови? У новому художньому поколінні, на жаль, існують поети, які відмовляються вчитись говорити. Тому вони видають лише бурчання.
Терпіння! Не розраховуйте на натхнення. Його не існує. Єдино необхідні митцю якості – це мудрість, увага, щирість, воля. Виконуйте свою роботу як чесні трударі.
Юнаки, будьте правдивими. Це не означає бути одномірно точними. Є найнижчий ґатунок точності – точність світлини або зліпку. Мистецтво починається там, де є внутрішня точність. Нехай ваші форма і колір завжди переказують почуття.
Митець, який вдовольняється оманливою зовнішністю, ретельно відтворюючи навіть найнесуттєвіші деталі, ніколи не стане майстром. Якщо ви бували на якомусь італійському campo santo (цвинтарі), ви, поза сумнівом, зауважили, з якою наївністю митці, що виконують декорування надгробків, прагнуть у своїх статуях копіювати вишивку, мережива, волосся, заплетене в коси. Можливо, вони й точні. Але неправдиві, оскільки їхні творіння не звернені до душі.
Майже всі наші скульптори нагадують цих творців з італійських кладовищ. Дивлячись на пам’ятники, встановлені в громадських місцях, розрізняємо лише рединготи, столи й столики, стільці, колби, телеграфні апарати. У цьому зернина внутрішньої правди, а отже, і мистецтва. Лякайтеся такого мотлоху.
Будьте глибоко і непримиренно достовірні. Ніколи не бійтеся виразити те, що ви відчуваєте, навіть коли опиняєтеся в опозиції до загальноприйнятих ідей. Можливо, зрозуміють вас не відразу. Але ваша ізоляція триватиме недовго. Скоро до вас долучаться друзі – адже те, що глибоко істинне для одного, таким є для всіх.
І все-таки – геть гримаси, кривляння з метою привернути публіку. Більше простоти, наївності!
Найкращі сюжети – перед вами, а саме ті, які ви знаєте найкраще.
Любий моєму серцю великий художник Ежен Кар’єр, який так рано залишив нас, виявив свій талант, зображуючи дружину і дітей. Славлення материнської любові виявилося достатньо для його возвеличення. Майстрами можна назвати тих, хто власними очима дивиться на те, що бачили всі, і вміє виявляти красу в речах, що іншим видаються цілком звичайними.
Кепські митці завжди прагнуть дивитися крізь чужі окуляри.
Надзвичай важливо – бути схвильованим, любити, сподіватися, тріпотіти, жити. Бути людиною, а тоді вже митцем! Достеменне красномовство сміється з красномовства, сказано в Паскаля. Достеменне мистецтво сміється з мистецтва. Знову звернуся до прикладу Ежена Кар’єра. Більша частина картин на виставках – усього лише живопис; на їхньому тлі його картини – це вікна, розчинені в життя!
Приймайте справедливу критику. Ви легко її розпізнаєте. Справдлива та критика, що потверджує ваші сумніви. Не піддавайтеся тим, чию критику ваша свідомість відкидає.
Не лякайтеся несправедливої критики. Вона збудить обурення ваших прихильників, змусить їх замислитися над симпатією, яку вони живлять до вас; коли вони виразніше уявлять собі її причини, то висловлять їїї рішучіше.
Якщо ваш талант новий, варто розраховувати лише на невелику групу прибічників, зате ворогів матимете більш ніж достатньо. Перші будуть святкувати перемогу, адже вони знають, за що люблять вас; другим невідомо, чому ви так їм ненависні; перші пристрасно прагнуть істини, постійно залучаючи дедалі нових прихильників; другі не докладають скількись тривалих зусиль, аби обстояти хибну думку; перші наполегливі; другі, подібно до флюгера, розвертають носа за вітром. Перемогу, безсумнівно, здобуде істина.
Не марнуйте часу на здобуття світських або політичних зв’язків. Вам відомо, що чимало ваших колег завдяки інтригам досягають почестей і багатства, – проте їх не можна віднести до справжніх творців. Тимчасом декотрі з них вельми розумні, і якщо ви надумаєте битися з ними на їхній території, то витратите на це стільки само часу, як і вони, – інакше кажучи, все життя: боротьба не залишить вам ані хвилини для того, аби стати митцем.
Пристрасно любіть ваше покликання. Немає нічого прекраснішого. Це набагато більш піднесене заняття, аніж вважають філістери.
Митець подає великий приклад.
Він обожнює своє ремесло, для нього найвища нагорода – радість від добре зробленої роботи. На жаль, нині нас переконують, що робітники, які ненавидять і саботують свою роботу, нещасні. Але світ буде щасливий тільки тоді, коли кожен буде обдарований душею митця, тобто коли кожен знаходитиме у своїй праці задоволення.
Мистецтво – ще й чудовий урок щирості.
Справжній митець завжди виражає те, що він думає, навіть ризикуючи зруйнувати усталені забобони.
Таким чином він навчає собі подібних щирості.
Уявіть, якого дивовижного поступу можна б було раптово досягнути, якби у світі запанувала абсолютна правдивість!
Ох, якби суспільство представило на власний суд власні помилки й неподобства і визнало себе винним, наскільки стрімким було б перетворення нашої землі на Рай!
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Оґюст Роден. Заповіт
Переклав Василь Білоцерківський
Юнаки, котрі бажаєте стати служителями Краси, можливо, ви будете раді, коли знайдете тут узагальнення тривалого досвіду.
Віддано любіть майстрів, які передували вам.
Уклоніться Фідієві й Мікеланджело, захоплюючись божественною ясністю першого і суворою тривогою другого. Захоплення – ось благородне вино для піднесеного розуму.
Тимчасом утримайтесь від імітування попередників. Поважаючи традицію, вмійте відрізнити в ній одвічно плідне: Любов до Природи й щирість, ці дві пристрасті геніїв. Усі вони плекали захоплене ставлення до Природи й ніколи не брехали в мистецтві. Так традиція простягає вам ключ, завдяки якому ви зумієте уникнути рутини. Сама традиція рекомендує вам постійно звіряти себе з дійсністю, і вона ж забороняє вам сліпо підлягати будь-якому майстрові.
Нехай Природа буде вашим єдиним божеством.
Вірте їй абсолютно. Будьте певні, вона ніколи не буває потворною; слугуючи їй, стримуйте власні амбіції.
Для митця прекрасне все, позаяк в усьому сущому його погляд виявляє характер, тобто внутрішню правду, що проступає крізь форму. А в ній-бо і прихована краса. Вивчайте її з релігійною старанністю, і ви не пропустите знайденої краси, оскільки зустрінете правду.
Працюйте наполегливо.
Ви, скульптори, розвивайте в собі відчуття глибини. Зазвичай цю навичку засвоюють насилу, виразно уявляючи лише поверхню. Доволі тяжко уявити форму ніби зсередини. А тимчасом це ж бо є ваше завдання.
Передусім належно усвідомте великі плани фігур, над якими ви працюєте. Ретельно акцентуйте напрям, якого збираєтеся надати кожній частині тіла: голові, плечам, тазові, ногам. Мистецтво вимагає визначеності. Завдяки плину підкреслених ліній ви занурюєтеся в простір і опановуєте глибину. Щойно визначили плани, а вже все схоплено. Статуя вже живе. Деталі народжуються і вкладаються самі собою.
Під час ліплення не можна мислити площинно – тільки рельєфно.
Розумом сприймайте кожну поверхню як диктоване ззовні кінцеве вираження об’єму. Уявляйте всі форми ніби скерованими до вас. Будь-яке життя виходить із певного внутрішнього центру, потім воно проростає, поширюючись ізсередини назовні. Подібно до цього, у прекрасній скульптурі завжди вгадується могутній внутрішній імпульс. Саме це – секрет античного мистецтва.
Ви, художники, як і скульптоори, вдивляйтеся в глибину дійсності. Погляньте, приміром, на портрети пензля Рафаеля. Коли цей майстер представляє портретованого у фас, його груди зображуються трохи похило, що дає ілюзію третього виміру.
Усі великі митці досліджують простір. Їхня сила вкорінена в усвідомленні щільності предметів.
Ось про що пам’ятайте: ліній не існує, існують лише об’єми. Коли ви малюєте, ніколи не зосереджуйте уваги на контурах – тільки на рельєфі. Саме рельєф визначає контур.
Безнастанно вправляйтеся. Необхідно набути навичок ремесла.
Мистецтво – не щось інше, а почуття. Але без науки об’ємів, пропорцій, кольору, без технічних навичок найживіше почуття буде паралізоване. Ким стане на чужині найбільший поет, не знаючи мови? У новому художньому поколінні, на жаль, існують поети, які відмовляються вчитись говорити. Тому вони видають лише бурчання.
Терпіння! Не розраховуйте на натхнення. Його не існує. Єдино необхідні митцю якості – це мудрість, увага, щирість, воля. Виконуйте свою роботу як чесні трударі.
Юнаки, будьте правдивими. Це не означає бути одномірно точними. Є найнижчий ґатунок точності – точність світлини або зліпку. Мистецтво починається там, де є внутрішня точність. Нехай ваші форма і колір завжди переказують почуття.
Митець, який вдовольняється оманливою зовнішністю, ретельно відтворюючи навіть найнесуттєвіші деталі, ніколи не стане майстром. Якщо ви бували на якомусь італійському campo santo (цвинтарі), ви, поза сумнівом, зауважили, з якою наївністю митці, що виконують декорування надгробків, прагнуть у своїх статуях копіювати вишивку, мережива, волосся, заплетене в коси. Можливо, вони й точні. Але неправдиві, оскільки їхні творіння не звернені до душі.
Майже всі наші скульптори нагадують цих творців з італійських кладовищ. Дивлячись на пам’ятники, встановлені в громадських місцях, розрізняємо лише рединготи, столи й столики, стільці, колби, телеграфні апарати. У цьому зернина внутрішньої правди, а отже, і мистецтва. Лякайтеся такого мотлоху.
Будьте глибоко і непримиренно достовірні. Ніколи не бійтеся виразити те, що ви відчуваєте, навіть коли опиняєтеся в опозиції до загальноприйнятих ідей. Можливо, зрозуміють вас не відразу. Але ваша ізоляція триватиме недовго. Скоро до вас долучаться друзі – адже те, що глибоко істинне для одного, таким є для всіх.
І все-таки – геть гримаси, кривляння з метою привернути публіку. Більше простоти, наївності!
Найкращі сюжети – перед вами, а саме ті, які ви знаєте найкраще.
Любий моєму серцю великий художник Ежен Кар’єр, який так рано залишив нас, виявив свій талант, зображуючи дружину і дітей. Славлення материнської любові виявилося достатньо для його возвеличення. Майстрами можна назвати тих, хто власними очима дивиться на те, що бачили всі, і вміє виявляти красу в речах, що іншим видаються цілком звичайними.
Кепські митці завжди прагнуть дивитися крізь чужі окуляри.
Надзвичай важливо – бути схвильованим, любити, сподіватися, тріпотіти, жити. Бути людиною, а тоді вже митцем! Достеменне красномовство сміється з красномовства, сказано в Паскаля. Достеменне мистецтво сміється з мистецтва. Знову звернуся до прикладу Ежена Кар’єра. Більша частина картин на виставках – усього лише живопис; на їхньому тлі його картини – це вікна, розчинені в життя!
Приймайте справедливу критику. Ви легко її розпізнаєте. Справдлива та критика, що потверджує ваші сумніви. Не піддавайтеся тим, чию критику ваша свідомість відкидає.
Не лякайтеся несправедливої критики. Вона збудить обурення ваших прихильників, змусить їх замислитися над симпатією, яку вони живлять до вас; коли вони виразніше уявлять собі її причини, то висловлять їїї рішучіше.
Якщо ваш талант новий, варто розраховувати лише на невелику групу прибічників, зате ворогів матимете більш ніж достатньо. Перші будуть святкувати перемогу, адже вони знають, за що люблять вас; другим невідомо, чому ви так їм ненависні; перші пристрасно прагнуть істини, постійно залучаючи дедалі нових прихильників; другі не докладають скількись тривалих зусиль, аби обстояти хибну думку; перші наполегливі; другі, подібно до флюгера, розвертають носа за вітром. Перемогу, безсумнівно, здобуде істина.
Не марнуйте часу на здобуття світських або політичних зв’язків. Вам відомо, що чимало ваших колег завдяки інтригам досягають почестей і багатства, – проте їх не можна віднести до справжніх творців. Тимчасом декотрі з них вельми розумні, і якщо ви надумаєте битися з ними на їхній території, то витратите на це стільки само часу, як і вони, – інакше кажучи, все життя: боротьба не залишить вам ані хвилини для того, аби стати митцем.
Пристрасно любіть ваше покликання. Немає нічого прекраснішого. Це набагато більш піднесене заняття, аніж вважають філістери.
Митець подає великий приклад.
Він обожнює своє ремесло, для нього найвища нагорода – радість від добре зробленої роботи. На жаль, нині нас переконують, що робітники, які ненавидять і саботують свою роботу, нещасні. Але світ буде щасливий тільки тоді, коли кожен буде обдарований душею митця, тобто коли кожен знаходитиме у своїй праці задоволення.
Мистецтво – ще й чудовий урок щирості.
Справжній митець завжди виражає те, що він думає, навіть ризикуючи зруйнувати усталені забобони.
Таким чином він навчає собі подібних щирості.
Уявіть, якого дивовижного поступу можна б було раптово досягнути, якби у світі запанувала абсолютна правдивість!
Ох, якби суспільство представило на власний суд власні помилки й неподобства і визнало себе винним, наскільки стрімким було б перетворення нашої землі на Рай!
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
