Пам'ятаю, Ви колись Серго зауважили "вєдомий"... я не помиляюся?
Є текст, є прочитання... І має бути доброзичлива атмосфера, літеплий клімат на сайті.
А логіка...от Серго логіки у моєму не вловить, а я у його...
і він першим прийшов до мене на сторінку нещодавно, коли я висловила невдоволення невдячністю пана Миколи. Я чемно відмовила.
...
Ви мене, Ярославе, під тим дописом палко підтримали, А Сокольник навпаки.
Бо я мала сміливість запитати: а чи не занадто швидко упорядковуєте колективний збірник.
І це робила лише з метою порадити видати досконало). якщо зайва порада, вихована особа б подякувала і не перла ...танком.
Як робить нині він. Дякую за розуміння. Я справді - за мир на ПМ.

Яка вам справа, що я і як роблю? Хто ви така, щоб постійно лізти в чужі справи (не лише мої, до речі), у яких ви нічого не розумієте до того ж? Ніхто.
Тому наступні слова не вам. Для людей.
Що і як я роблю? Я все гарно роблю. Правильно роблю. ЯК ТРЕБА РОБЛЮ. У випадку зі збіркою- таке солідне видання ПРОСТО НЕ ДОВІРИЛО Б МЕНІ ЩОСЬ РОБИТИ, якби я щось робив погано. Для людей роблю. Бо таких умов не було надано ніколи і нікому. І люди мені скажуть за це добре слово.
Тепер ПИТАНННЯ САМЕ ДО ВАС
А що робите ви?
Ви НІЧОГО НЕ РОБИТЕ.
Ні для країни, ніде. НІЧОГО. Окрім одного.
Ви ллєте бруд.
Ось і зараз у вас те ж саме.
Коли вас висвітлять на цьому, крутитесь, як вуж під вилами і знову безкінечно ллєте бруд. Не лише на мене, підкреслюю.
БІЛЬШЕ ВИ В ЦЬОМУ СВІТІ НІЧОГО НЕ ВМІЄТЕ.
Писати? Вам?
Я ніколи вам не писав перший. Лише чемно відповідав, коли ви щось писали мені.
Відповідав, бо не знав, з ким маю справу. Тепер знаю.
Тому не висувайте мені умов.
Щодо миру чи не миру. Я тут ні з ким не воюю. Я твори свої викладаю. І дуже не люблю, колись мені хтось заважає. Зараз ви відбираєте мій час, уже вдесяте прощаючись і знову повертаючись з черговою порцією припудреного бруду. Може, це і на краще, люди не ідіоти і все бачать.
Проте часу мені свого на вас справді шкода. Всіх благ.

Що сьогодні за день такий? Мабуть, наболіло у кожного, тому емоційно сьогодні на ПМ. Друзі, я Вас благаю всіх разом і кожного окремо, заспокоїтись. Ми знаємо один одного багато років. Всі ми сюди прийшли не для гладиаторських боїв. Що ми бачимо останнім часом, бої без правил. Замість того, щоб збагачувати свої знання ми навчилися гарно володіти шпагами. Я уже не знаю кого підтримувати, а кого ні у цій ситуації. Давайте не ставити один одному підніжки, провокувати, зневажати, нав"язуватись, і доказувати що ти не дурень. Ми забуваємо, що на нас дивиться молодь. Коли ми не навчимося поважати один одного, нас не будуть поважати інші. Ми за чварами забули чому ми сюди прийшли. Ми розучились пишатись один одним. Серед нас є справжні майстри поезії, члени Спілки Письменників, люди з досвідом, а ми дозволяємо їх ображати, принижувати. Я декілька разів хотіла піти з сайту. Перший раз тоді, коли щойно прийшла і на мене обрушилась лавина критики, до якої я була не готова і краще було померти ніж її сприйняти, вдруге тоді, коли захворіла і перестала писати, бо хімія спалила мізки, а сьогодні піймала себе на думці, що теж хочеться піти, бо не сила пручатися злу. Подумайте, не за ради мене, а за для того, щоб скінчилась війна треба її припинити і сховати знаряддя вбивства. Нам нема чого ділити. У кожного своє направлення в поезії. Кожен автор має свої плюси і мінуси, які можна перетворити на плюси, тож давайте скористаємось цією можливістю. Вибачте за емоції і помилки. Розумію, що яйця курей не вчать, але ж посміла...

Пані Тетяно, сайт не потребує людей з досвідом, і я свій досвід понесу далі).
Не маю потреби читати "хто ти"... Дійшло до того, що я мушу показувати, хто ж я, нагадувати... Оновила публікації рецензій. Маю безліч інших справ, тому приймати участі в житті сайту не планую. Дякую за прихильність. На все добре.
Добраніч.

Давайте не гарячкувати. Я думаю, що завтра на свіжу голову кожен зробить висновки. Тільки людина, яка дивилася смерті у вічі може сказати вам, що це такі дрібниці. Любіть і будете кохані старе, як світ, але ж воно так. Сильний не той хто вміє здачі давати, а той, хто вміє прощати!

Серго, ви мстивий чоловік, не раз писали, що віршуєте кілька років. А я значно довше. Мірятися силою не будемо.
Осилите видання, то добре. Ще одна книга потрапить на полиці бібліотек.
Я ж його у вас не просила віддати) Я у Вашу книгу не хочу.
Ви у мене під вікном сидите і бачите, що роблю? та я Вас знати не знала, писали мені у приват... добраніч, Майє...
Ніколи я не лила бруду, то Ви... у власному стоїте. Я уособлення гармонії.
Відчепіться. Працюйте над проектами, забудьте про мене. Ви знали, з ким маєте справу? та я ніяких справ із вами не розпочинала!!!!
Ви мені байдужий. Знаю, що за місяць відредагувати книгу неможливо, таку велику, тому запитала: чи буде коректура і редагування, втретє пояснюю. Знала б, то не запитувала). Ви амбіцій своїх не можете приховати. От їх направте в русло творчості.
Розумному досить.

Підкажіть, як з оцим усім звернутись до адміна. Цілком можливо, що таки доведеться це вирішувати юридично.


оце нормально? на ФБ був у мене в друзях Сокольник, на головну йшла його стрічка новин...
Прочитала, запитала...Бо там одна жінка зауважила деяку песимістичніть назви... От я долучилася...запитала...чи буде довидавнича підготовка.
Та я б зроду не питала таку особу. Він же вгамуватися не може...злоба ллється...наче я запитала сталевара...як він працює...хм.
Цілком природне запитання, зважаючи на мій досвід.
Ні, амбіцій океан.
Видалила з друзів, заблокувала Серго. Хай видає кого хоче і як хоче, нині всі поети, всі грамотні).
хто відтягне Серго від мене?

Хай вам усім риба і озеро... Не вистачало ще мені витримувати отут бурі, натиски. Справді, це дрібниці, Таню. Але я 6 років шщліфувала зібрання творів...І знаю, що талант плюс праця дорівнює професіоналізм.

Пішла я у реалії. Сайт лишаю на майстрів.

Ви вмієте взагалі прочитати хоча б бодай-який текст, окрім власного? Читайте ось тут, в коментарях своєчасну офіційно оприлюднену інфу стосовно книги. Іншої вам ніхто надавати не зобов"язаний. І таки наголошую вам ще раз. Мені набридло чути своє ім"я з ваших вуст. Як і інше, з ним пов"язане. Робіть висновки. Крапка.

Я ніколи до вас не підходила, не шукала знайомства... Я ж бачу Ваш рівень - текстів. Даруйте, не для мене.
Умію читати, умію оцінювати... 6 років працювала літературним консультантом, була в журі... упорядкувала збірник, оцінювала вірші учнів країни... Мені набридло Вам казати: Серго, відчепіться. Я не Ваша героїня. І ви не мій герой.
На ПМ мені дякували не раз...А що ви можете отут? Сперечатися...Я знаю українську мову досконало, вивчіть її так же... спробуйте. і хай Вам бог помагає видати ту збірку, повірте, мене це не турбує. Волаєте, наче я Вас образила, як хлопчика...
Чому я мушу вас розповідати: що роблю... Весь час: а що зробили ви...
Головне: як зробила.

Із 21 грудня я не доступна. Сайт функціонуватиме й без мене. Жодної користі від таких бесід немає.
Щасти.

Опаперюється нині все... агітки, візитівки, календарики з віршиками... роздається-дарується, нав'язується, продається...
От я маю гандж: хочу не псевдопоезії, а справжньої, не безграмотності, а вдумливої роботи над щойнонаписаним, так, випрозорювання, щоб читач підготовлений міг уявити, домислити, мандрувати текстом... панорамності. Звукопису хочу.
..."розумію Ваш розпач, коли Ви це бачите. Це як людину з абсолютним музичним слухом, який грає класику у симфонічному оркестрі, привести в караоке, щоб слухав безголосу попсу..."...

Отак написала мені розуміюча сучасниця.
І це наснажує) Бо є ті, хто мене шанує і розуміє. Для них я не 19-те сторіччя, а справжній нефальшивий потужний Голос посеред какофонії.
На цій ноті справді завершу дискусію.

шарантон

Голоси із-за Глевахи зароблять лайки-ахи...
Написалося будь-як... пнеться вгору ас-будяк...



Тиша... морозець...

Хочеться приємностей, шани - за життя...
А нечема тужиться: "Ти - ніхто, затям...
У твоєї музоньки вишитий корсет...
Ти - застигле олово, я буян-поет..."...

Хилиться, кусається...
Шепотіння... шок...
А друзяка: "Майєчко... "...
Маслюки - в мішок...

Жнивно... урожайненько...
тиша... морозець...
На щиті тефлоновім - надміцний різець.
Грані чітковіссимо, а прозоро ж як...
Муху півзасушену принесе будяк.

Десь орли і соколи...
Десь хорали...
Сміх.
Хто себе тут вирізьбив - той і переміг.

(заробляють)...
Муза приходила, нашептала...так мимохідь, ні про кого.

Прокурору з Наполеоном прочитаєте)))