Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.08.10
12:54
Педагогіка вчить
Змалку робити дітей атеїстами.
Мої рідні
Зроду-віку не чули про ту науку
І казали, що знайшли мене в капусті,
Що на горищі удень спить,
А вночі стереже наш сон домовик,
Що є такі білі тваринки ласки,
Змалку робити дітей атеїстами.
Мої рідні
Зроду-віку не чули про ту науку
І казали, що знайшли мене в капусті,
Що на горищі удень спить,
А вночі стереже наш сон домовик,
Що є такі білі тваринки ласки,
2026.08.10
12:52
Біліє поступово полотно
Від снігу із його авангардизмом.
Вже вицвіло гомерове руно,
Укривши душі білим песимізмом.
Так чорно-біле втомлене кіно
Міняється і міниться зі свистом.
Сніг владно і уперто наступа,
Від снігу із його авангардизмом.
Вже вицвіло гомерове руно,
Укривши душі білим песимізмом.
Так чорно-біле втомлене кіно
Міняється і міниться зі свистом.
Сніг владно і уперто наступа,
2026.08.10
12:22
Ні відняти, не додати —
Ноги смерть невчасно в'яже;
сповиває тіло в лати,
закриває очі. Як же
існувати нещасливо,
чолобитні бити в церкві,
пробачати зраду хтивим
і плескати «Браво» смерті?
Ноги смерть невчасно в'яже;
сповиває тіло в лати,
закриває очі. Як же
існувати нещасливо,
чолобитні бити в церкві,
пробачати зраду хтивим
і плескати «Браво» смерті?
2026.08.10
08:53
Платона очі плющові
Сова його на глобусі
В орлянку грає арлекін
Глуз у папужім одязі
Ридає Леді Скарлет Скрін
Дощ театральний ллє
А Темна Королева Снів
Зна людський біль як є
Сова його на глобусі
В орлянку грає арлекін
Глуз у папужім одязі
Ридає Леді Скарлет Скрін
Дощ театральний ллє
А Темна Королева Снів
Зна людський біль як є
2026.08.10
07:19
Докуривсь пилюкою
Літній час над луками, -
Вже понад городами
Тягне прохолодою
Від полів покошених,
Пилом запорошених.
На порозі осені
Серпень вмився росами,
Літній час над луками, -
Вже понад городами
Тягне прохолодою
Від полів покошених,
Пилом запорошених.
На порозі осені
Серпень вмився росами,
2026.08.10
06:45
Історія на вістрі сариса
Тишу попелястого ранку розірвав не звук сурми, а важкий, глухий тупіт сотень ніг і лютий, дикий крик, що долинав із боку південних кварталів.
– За Серапіса! За богоподібного царя Птолемея! – багатоголосий рев прокотивс
2026.08.10
01:58
Помаранчевий серпень у горло вчепився і душить.
І нема порятунку від спеки та згубних думок.
Я дізнався, що десь дзеленчить кришталевий струмок,
А у звуках магічних відлуння почув: "Друже-друже..."
Замордований літом, я планів його не порушу.
На
І нема порятунку від спеки та згубних думок.
Я дізнався, що десь дзеленчить кришталевий струмок,
А у звуках магічних відлуння почув: "Друже-друже..."
Замордований літом, я планів його не порушу.
На
2026.08.09
23:16
Солом’яного сонця капелюх
Ще нині крутить небом досить швидко.
Лякає спека, наче лихо з лих.
Лелечить тихо люд у гнізда вікон.
Роздерта на стовітрі джинсосинь.
Авто блукають довго в джунглях вулиць.
Когось впіймати хоче хитра тінь,
Ще нині крутить небом досить швидко.
Лякає спека, наче лихо з лих.
Лелечить тихо люд у гнізда вікон.
Роздерта на стовітрі джинсосинь.
Авто блукають довго в джунглях вулиць.
Когось впіймати хоче хитра тінь,
2026.08.09
22:20
Вухань засмикався: ой, лихо!
В осіннім лісі дітись де?
Це листя падає так тихо
чи крадькома вовчисько йде?
*
Розкішний сонях втратив вроду,
увесь засох і геть змарнів.
Усеньке літо мав турботу —
В осіннім лісі дітись де?
Це листя падає так тихо
чи крадькома вовчисько йде?
*
Розкішний сонях втратив вроду,
увесь засох і геть змарнів.
Усеньке літо мав турботу —
2026.08.09
21:58
У бабусі на городі
Я побачив пташку-одуд.
Чубчик-віяло. Дзьобатий.
Пір'я в одуда строкате.
Хочу я про нього знати.
А чи має одуд хату?
- Уд. уд, уд, - почав співати,
Прилетіли ще пташата.
Я побачив пташку-одуд.
Чубчик-віяло. Дзьобатий.
Пір'я в одуда строкате.
Хочу я про нього знати.
А чи має одуд хату?
- Уд. уд, уд, - почав співати,
Прилетіли ще пташата.
2026.08.09
17:20
Старезний дід геть сивий помирав.
На ліжку вкритий ковдрами лежав
І важко дихав, мовби, що зосталось
З життя, йому нелегко так давалось.
Лежав, уперши бляклі очі в стелю.
Думки, мабуть роїлись невеселі.
Старий та не хотілось помирати.
Чи щось не за
На ліжку вкритий ковдрами лежав
І важко дихав, мовби, що зосталось
З життя, йому нелегко так давалось.
Лежав, уперши бляклі очі в стелю.
Думки, мабуть роїлись невеселі.
Старий та не хотілось помирати.
Чи щось не за
2026.08.09
15:52
Коротшають і лІто і літА,
Життя дощенту вибрало ліміти,
Мелодія на mesto поверта
І спробуй не хворіти, не старіти.
Хмаринками торкнувшись верховіть
Війнуло літо в напрямі на осінь.
У кроні кожна гілочка тремтить,
Життя дощенту вибрало ліміти,
Мелодія на mesto поверта
І спробуй не хворіти, не старіти.
Хмаринками торкнувшись верховіть
Війнуло літо в напрямі на осінь.
У кроні кожна гілочка тремтить,
2026.08.09
13:08
Ледве шкутильгають люди на льоду,
Ніби оминають лихо і біду.
На льоду пратексту, на льоду буття
Падає людина в пазли каяття.
Падає людина у глибокий страх
У безжальних, лютих, навісних вітрах.
Падає людина в пазури зусиль,
У лабети пам'яті, в па
Ніби оминають лихо і біду.
На льоду пратексту, на льоду буття
Падає людина в пазли каяття.
Падає людина у глибокий страх
У безжальних, лютих, навісних вітрах.
Падає людина в пазури зусиль,
У лабети пам'яті, в па
2026.08.09
10:35
обіцяючи
жодного разу
не знаючи
що з того вийде
начебто стимул
чи виклик чи вибір тобі
що згадуєш ти
що сповідаєш
жодного разу
не знаючи
що з того вийде
начебто стимул
чи виклик чи вибір тобі
що згадуєш ти
що сповідаєш
2026.08.09
07:12
Золотіють соняхи від сонця,
Променями зніжені украй, -
Вздовж городу, ніби охоронці,
Бережуть багатий урожай.
Шелестять стривожено листками,
Бриликами крутячи довкруж, -
Повсякчасно пройняті страхами,
Горобці цвірінкають чимдуж.
Променями зніжені украй, -
Вздовж городу, ніби охоронці,
Бережуть багатий урожай.
Шелестять стривожено листками,
Бриликами крутячи довкруж, -
Повсякчасно пройняті страхами,
Горобці цвірінкають чимдуж.
2026.08.09
00:07
Перші кроки серед руїн
Посеред цього згарища, оточені щільним кільцем німецьких тілоохоронців Цезаря, з'явилися володарі доль. Юлій Цезар ішов першим. На ньому був похідний панцир, але поверх нього – пурпуровий плащ імператора. Його обличчя виглядало
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.09.04
2025.08.19
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Всесвітні закони життя
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Всесвітні закони життя
"Слабкі, але наполегливі спроби завершать будь-яке починання" Ог Мандино
Поступаючи в перший клас, деякі діти відчувають страх. У порівнянні з тим, що вони знали досі, цілі здаються просто монументальними! Але завдяки допомозі і підтримці батьків і вчителів ми постійно йшли вперед і освоїли безліч важливих навичок.
Для деяких першокласників запам'ятовування дивних значків алфавіту спочатку видається просто немислимим. Перш від них ніколи не вимагали, щоб вони так навантажували свою пам'ять. Однак завдяки постійній практиці, знову і знову виписуючи букви і вимовляючи їх вголос, діти запам'ятовують абетку. Коли це зроблено, дітей просять виймати з каси слів літери, перемішувати їх і розкладати в певному порядку, складаючи слова. Після того як діти навчаться складати слова, вони починають працювати над цілими реченнями, а потім і абзацами, і до кінця першого класу кожен з них може написати розповідь. Завдяки практиці і повторення виконувалися все більш і більш важкі завдання. Те, що спочатку здавалося нездійсненним завданням, стало буденністю. Кожен, хто вчиться читати і писати, бере на себе величезну задачу і, завдяки щоденним вправам і завзятості, врешті-решт з нею справляється. У школі кожен клас ставить перед нами нові завдання. Навчившись їх вирішувати, ми переходимо до наступного класу, з більш важкими завданнями і великими можливостями вчитися.
Життя - це процес, схожий з тим, що ми бачимо в школі. У міру того, як ми рухаємося по життю і намагаємося самовдосконалюватися, поглиблювати своє розуміння того, хто ми і в чому сенс життя, ми стикаємося з новими проблемами. Всякий раз, як ми намагаємося зробити щось нове або зробити якісь зміни, часто здається, що у нас виникають нові труднощі. Такі класи в повсякденному житті! Іноді це схоже на навчання новому алфавітом. В наше життя доводиться включати нові фактори, нові міркування, пристосовуватися до нових обставин. Якщо ми не лякаємося масштабності завдання, а діємо послідовно і впевнено, то можемо завершити практично будь-яке починання, з яким стикаємося.
Ми - істоти вільні, і нічим не пов'язані і не обмежені - якщо самі не вважаємо, що це так. Стара приказка говорить: «Дивіться на черепаху, яка може рухатися вперед, тільки якщо висуне голову з-під панцира!»
У нашому житті вкрай рідко зустрічаються завдання, з якими ми не могли б впоратися, труднощі, яких не могли б подолати. Треба просто підходити до кожної ситуації рішуче, рухатися вперед крок за кроком і знати, що прийдемо до мети: для цього потрібні тільки час і завзятість. Як в першому класі «слабкі, але наполегливі спроби» допомагають дітям навчитися читати і писати, так і пізніше всі позитивні зусилля, які ми докладаємо до завершення починання, просувають нас в потрібному напрямку.
«Краще робити добре небагато, чим дуже багато - але погано». / Сократ /
«Той, хто чекає можливості зробити відразу багато хорошого, ніколи нічого не зробить. Життя складається з дрібниць. Дуже рідко з'являється можливість зробити відразу дуже багато. Істинна велич полягає в тому, щоб бути великим в дрібницях ». / Семюель Джонсон /
Джон Темплтон. Всесвітні закони життя.
Переклала на українську мову 14.12.18 13.20
Поступаючи в перший клас, деякі діти відчувають страх. У порівнянні з тим, що вони знали досі, цілі здаються просто монументальними! Але завдяки допомозі і підтримці батьків і вчителів ми постійно йшли вперед і освоїли безліч важливих навичок.
Для деяких першокласників запам'ятовування дивних значків алфавіту спочатку видається просто немислимим. Перш від них ніколи не вимагали, щоб вони так навантажували свою пам'ять. Однак завдяки постійній практиці, знову і знову виписуючи букви і вимовляючи їх вголос, діти запам'ятовують абетку. Коли це зроблено, дітей просять виймати з каси слів літери, перемішувати їх і розкладати в певному порядку, складаючи слова. Після того як діти навчаться складати слова, вони починають працювати над цілими реченнями, а потім і абзацами, і до кінця першого класу кожен з них може написати розповідь. Завдяки практиці і повторення виконувалися все більш і більш важкі завдання. Те, що спочатку здавалося нездійсненним завданням, стало буденністю. Кожен, хто вчиться читати і писати, бере на себе величезну задачу і, завдяки щоденним вправам і завзятості, врешті-решт з нею справляється. У школі кожен клас ставить перед нами нові завдання. Навчившись їх вирішувати, ми переходимо до наступного класу, з більш важкими завданнями і великими можливостями вчитися.
Життя - це процес, схожий з тим, що ми бачимо в школі. У міру того, як ми рухаємося по життю і намагаємося самовдосконалюватися, поглиблювати своє розуміння того, хто ми і в чому сенс життя, ми стикаємося з новими проблемами. Всякий раз, як ми намагаємося зробити щось нове або зробити якісь зміни, часто здається, що у нас виникають нові труднощі. Такі класи в повсякденному житті! Іноді це схоже на навчання новому алфавітом. В наше життя доводиться включати нові фактори, нові міркування, пристосовуватися до нових обставин. Якщо ми не лякаємося масштабності завдання, а діємо послідовно і впевнено, то можемо завершити практично будь-яке починання, з яким стикаємося.
Ми - істоти вільні, і нічим не пов'язані і не обмежені - якщо самі не вважаємо, що це так. Стара приказка говорить: «Дивіться на черепаху, яка може рухатися вперед, тільки якщо висуне голову з-під панцира!»
У нашому житті вкрай рідко зустрічаються завдання, з якими ми не могли б впоратися, труднощі, яких не могли б подолати. Треба просто підходити до кожної ситуації рішуче, рухатися вперед крок за кроком і знати, що прийдемо до мети: для цього потрібні тільки час і завзятість. Як в першому класі «слабкі, але наполегливі спроби» допомагають дітям навчитися читати і писати, так і пізніше всі позитивні зусилля, які ми докладаємо до завершення починання, просувають нас в потрібному напрямку.
«Краще робити добре небагато, чим дуже багато - але погано». / Сократ /
«Той, хто чекає можливості зробити відразу багато хорошого, ніколи нічого не зробить. Життя складається з дрібниць. Дуже рідко з'являється можливість зробити відразу дуже багато. Істинна велич полягає в тому, щоб бути великим в дрібницях ». / Семюель Джонсон /
Джон Темплтон. Всесвітні закони життя.
Переклала на українську мову 14.12.18 13.20
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
