
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.10.20
15:07
Вуальна осінь небо сумом прикривала,
І таємниць прихованих лягло чимало.
Але одна бентежить, незабутня досі,
Коли душа була оголена і боса,
Коли при зустрічі світи перевертались.
До ніг ти сипав зоряні корали.
Слова лились...Поезії прозорі роси...
І таємниць прихованих лягло чимало.
Але одна бентежить, незабутня досі,
Коли душа була оголена і боса,
Коли при зустрічі світи перевертались.
До ніг ти сипав зоряні корали.
Слова лились...Поезії прозорі роси...
2025.10.20
11:48
У водограї бавились веселки:
Зелені, жовті, сині кольори,
І фіолетово всміхались, і рожево,
Фонтан сміявся, прагнув догори,
Дістати неба, хоча б на секунду,
Торкнутись хмари, обійняти сонце,
Фонтан стрибав, а сонценята в хвильках
Ясніли наче сяєво
Зелені, жовті, сині кольори,
І фіолетово всміхались, і рожево,
Фонтан сміявся, прагнув догори,
Дістати неба, хоча б на секунду,
Торкнутись хмари, обійняти сонце,
Фонтан стрибав, а сонценята в хвильках
Ясніли наче сяєво
2025.10.20
11:20
Не бачив ще, ні Риму я, ні Лондона,
Варшави навіть, хоч І поруч – он вона!
Та головне – не бачив я Чугуєва!
Відвідати повинен я чому його?
Бо Репін народився тут, Ілля
– Художник видатний, чиє ім'я,
Чиї натхненні, пристрасні картини –
Чугуєва окр
Варшави навіть, хоч І поруч – он вона!
Та головне – не бачив я Чугуєва!
Відвідати повинен я чому його?
Бо Репін народився тут, Ілля
– Художник видатний, чиє ім'я,
Чиї натхненні, пристрасні картини –
Чугуєва окр
2025.10.20
09:31
Хто ізлякав тебе? Родилась на що, бейбі?
Обійма подвійні, чари твої, кохана
Родилась ти нащо, хіба не для гри?
Чи у екстазі, або у красі собі
Що в думках ~
Відпускай
Добре є, бейбі
Обійма подвійні, чари твої, кохана
Родилась ти нащо, хіба не для гри?
Чи у екстазі, або у красі собі
Що в думках ~
Відпускай
Добре є, бейбі
2025.10.20
09:01
Передбачив я і зупинивсь…
І приліг хутесенько за ширму.
Безумовно, виділось колись
Вже встрічав покладисту і смирну…
…уяви себе ти Королем,
Годен, то одінься в Падишаха!?
…видно переплутав хтось Едем.
Шахмати це все таки не шахи…
І приліг хутесенько за ширму.
Безумовно, виділось колись
Вже встрічав покладисту і смирну…
…уяви себе ти Королем,
Годен, то одінься в Падишаха!?
…видно переплутав хтось Едем.
Шахмати це все таки не шахи…
2025.10.20
06:29
Родить спогади печальні
Біль гірких утрат, -
Додається поминальних
Заходів і дат.
В боротьбі за виживання
Гинемо щодня, -
Голосіння і прощання
Звідуєм сповна.
Біль гірких утрат, -
Додається поминальних
Заходів і дат.
В боротьбі за виживання
Гинемо щодня, -
Голосіння і прощання
Звідуєм сповна.
2025.10.20
01:28
Відчує кожен весь цей жах:
орел, як лев – одвічний птах,
крилом де маше – там війна,
нещастя наше, в нас вона.
Це та війна, це та війна,
де з двох голів лише одна,
лиш та, де вдача леВова,
орел, як лев – одвічний птах,
крилом де маше – там війна,
нещастя наше, в нас вона.
Це та війна, це та війна,
де з двох голів лише одна,
лиш та, де вдача леВова,
2025.10.20
01:14
Вона поїхала у сутінки далекі,
У невідомість, пристрасність і страх,
У гай, де не злітають вже лелеки
І почуття засохли на вітрах.
Вона поїхала в кохання, як у морок,
В жагу, немов невигасла пітьма.
Невдовзі їй виповнюється сорок,
У невідомість, пристрасність і страх,
У гай, де не злітають вже лелеки
І почуття засохли на вітрах.
Вона поїхала в кохання, як у морок,
В жагу, немов невигасла пітьма.
Невдовзі їй виповнюється сорок,
2025.10.19
22:50
Слова твої, мов кулі - лента за лентою;
Склеюю серце своє ізолентою.
Склеюю серце своє ізолентою.
2025.10.19
22:25
Вона поїхала у сутінки далекі,
У невідомість, пристрасність і страх,
У гай, де не злітають вже лелеки
І почуття засохли на вітрах.
Вона поїхала в кохання, як у морок,
В жагу, немов невигасла пітьма.
Невдовзі їй виповнюється сорок,
У невідомість, пристрасність і страх,
У гай, де не злітають вже лелеки
І почуття засохли на вітрах.
Вона поїхала в кохання, як у морок,
В жагу, немов невигасла пітьма.
Невдовзі їй виповнюється сорок,
2025.10.19
22:01
Ішов чумак ще бідніший,
Аніж перше з дому вийшов,-
Ані соли, ні тарані,
Одні тільки штани рвані,
Тільки латана свитина
Та порожняя торбина.
“Де твої, чумаче, воли?
Чом вертаєшся ти голий?
Аніж перше з дому вийшов,-
Ані соли, ні тарані,
Одні тільки штани рвані,
Тільки латана свитина
Та порожняя торбина.
“Де твої, чумаче, воли?
Чом вертаєшся ти голий?
2025.10.19
20:45
Женуть вітри рябі отари хмар
в безкрає поле зоряного неба,
де музикує змучений Ремарк,
Адамові Творець рахує ребра…
Сади стрічають пахощами груш,
і яблуням лоскоче сонце скроні -
це Осені портрети пише Труш,
в безкрає поле зоряного неба,
де музикує змучений Ремарк,
Адамові Творець рахує ребра…
Сади стрічають пахощами груш,
і яблуням лоскоче сонце скроні -
це Осені портрети пише Труш,
2025.10.19
18:44
Я думаю про тебе дні та ночі,
Почути хочу голос твій, будь ласка.
І погляд жду і , наче зорі, очі.
Бо ти для мене, ніби добра казка.
Приспів:
Я пам’ятаю очі, твої очі.
Тебе зустріти, мила, знову хочу.
Почути хочу голос твій, будь ласка.
І погляд жду і , наче зорі, очі.
Бо ти для мене, ніби добра казка.
Приспів:
Я пам’ятаю очі, твої очі.
Тебе зустріти, мила, знову хочу.
2025.10.19
16:33
Нічого такого. Кащель, не більш…
Зідки узявся? Бог його знає
Жовтню присвята худощавий цей вірш
Наче ж не лає?
Ти вже проснувся… частково проснувсь
Дякуєш Богу, біжиш за кермо
І знову не їдеш… сумуєш чомусь
Буває. Клеймо…
Зідки узявся? Бог його знає
Жовтню присвята худощавий цей вірш
Наче ж не лає?
Ти вже проснувся… частково проснувсь
Дякуєш Богу, біжиш за кермо
І знову не їдеш… сумуєш чомусь
Буває. Клеймо…
2025.10.19
15:21
Як створив Господь Адама, то пустив до раю
І він там у тому раї і турбот не знає.
Є що їсти, є що пити, де лягти, поспати.
Та вже скоро Адам в раї почав сумувати.
Ніщо йому не цікаво, все набридло досі.
- Дай мені якесь заняття?! – у Господа просить.
І він там у тому раї і турбот не знає.
Є що їсти, є що пити, де лягти, поспати.
Та вже скоро Адам в раї почав сумувати.
Ніщо йому не цікаво, все набридло досі.
- Дай мені якесь заняття?! – у Господа просить.
2025.10.19
14:53
Димчастий дощ зливається із жовтнем:
То дріботить, то плаче водоспадом.
Не просушив ніхто сльозину жодну,
І омиває кожна - листя саду.
Осінній холод і мокрінь журлива
Закрастися у душу підло прагнуть,
А сад почув мелодію тужливу,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...То дріботить, то плаче водоспадом.
Не просушив ніхто сльозину жодну,
І омиває кожна - листя саду.
Осінній холод і мокрінь журлива
Закрастися у душу підло прагнуть,
А сад почув мелодію тужливу,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.09.04
2025.08.19
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
2025.02.12
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Всесвітні закони життя
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Всесвітні закони життя
"Слабкі, але наполегливі спроби завершать будь-яке починання" Ог Мандино
Поступаючи в перший клас, деякі діти відчувають страх. У порівнянні з тим, що вони знали досі, цілі здаються просто монументальними! Але завдяки допомозі і підтримці батьків і вчителів ми постійно йшли вперед і освоїли безліч важливих навичок.
Для деяких першокласників запам'ятовування дивних значків алфавіту спочатку видається просто немислимим. Перш від них ніколи не вимагали, щоб вони так навантажували свою пам'ять. Однак завдяки постійній практиці, знову і знову виписуючи букви і вимовляючи їх вголос, діти запам'ятовують абетку. Коли це зроблено, дітей просять виймати з каси слів літери, перемішувати їх і розкладати в певному порядку, складаючи слова. Після того як діти навчаться складати слова, вони починають працювати над цілими реченнями, а потім і абзацами, і до кінця першого класу кожен з них може написати розповідь. Завдяки практиці і повторення виконувалися все більш і більш важкі завдання. Те, що спочатку здавалося нездійсненним завданням, стало буденністю. Кожен, хто вчиться читати і писати, бере на себе величезну задачу і, завдяки щоденним вправам і завзятості, врешті-решт з нею справляється. У школі кожен клас ставить перед нами нові завдання. Навчившись їх вирішувати, ми переходимо до наступного класу, з більш важкими завданнями і великими можливостями вчитися.
Життя - це процес, схожий з тим, що ми бачимо в школі. У міру того, як ми рухаємося по життю і намагаємося самовдосконалюватися, поглиблювати своє розуміння того, хто ми і в чому сенс життя, ми стикаємося з новими проблемами. Всякий раз, як ми намагаємося зробити щось нове або зробити якісь зміни, часто здається, що у нас виникають нові труднощі. Такі класи в повсякденному житті! Іноді це схоже на навчання новому алфавітом. В наше життя доводиться включати нові фактори, нові міркування, пристосовуватися до нових обставин. Якщо ми не лякаємося масштабності завдання, а діємо послідовно і впевнено, то можемо завершити практично будь-яке починання, з яким стикаємося.
Ми - істоти вільні, і нічим не пов'язані і не обмежені - якщо самі не вважаємо, що це так. Стара приказка говорить: «Дивіться на черепаху, яка може рухатися вперед, тільки якщо висуне голову з-під панцира!»
У нашому житті вкрай рідко зустрічаються завдання, з якими ми не могли б впоратися, труднощі, яких не могли б подолати. Треба просто підходити до кожної ситуації рішуче, рухатися вперед крок за кроком і знати, що прийдемо до мети: для цього потрібні тільки час і завзятість. Як в першому класі «слабкі, але наполегливі спроби» допомагають дітям навчитися читати і писати, так і пізніше всі позитивні зусилля, які ми докладаємо до завершення починання, просувають нас в потрібному напрямку.
«Краще робити добре небагато, чим дуже багато - але погано». / Сократ /
«Той, хто чекає можливості зробити відразу багато хорошого, ніколи нічого не зробить. Життя складається з дрібниць. Дуже рідко з'являється можливість зробити відразу дуже багато. Істинна велич полягає в тому, щоб бути великим в дрібницях ». / Семюель Джонсон /
Джон Темплтон. Всесвітні закони життя.
Переклала на українську мову 14.12.18 13.20
Поступаючи в перший клас, деякі діти відчувають страх. У порівнянні з тим, що вони знали досі, цілі здаються просто монументальними! Але завдяки допомозі і підтримці батьків і вчителів ми постійно йшли вперед і освоїли безліч важливих навичок.
Для деяких першокласників запам'ятовування дивних значків алфавіту спочатку видається просто немислимим. Перш від них ніколи не вимагали, щоб вони так навантажували свою пам'ять. Однак завдяки постійній практиці, знову і знову виписуючи букви і вимовляючи їх вголос, діти запам'ятовують абетку. Коли це зроблено, дітей просять виймати з каси слів літери, перемішувати їх і розкладати в певному порядку, складаючи слова. Після того як діти навчаться складати слова, вони починають працювати над цілими реченнями, а потім і абзацами, і до кінця першого класу кожен з них може написати розповідь. Завдяки практиці і повторення виконувалися все більш і більш важкі завдання. Те, що спочатку здавалося нездійсненним завданням, стало буденністю. Кожен, хто вчиться читати і писати, бере на себе величезну задачу і, завдяки щоденним вправам і завзятості, врешті-решт з нею справляється. У школі кожен клас ставить перед нами нові завдання. Навчившись їх вирішувати, ми переходимо до наступного класу, з більш важкими завданнями і великими можливостями вчитися.
Життя - це процес, схожий з тим, що ми бачимо в школі. У міру того, як ми рухаємося по життю і намагаємося самовдосконалюватися, поглиблювати своє розуміння того, хто ми і в чому сенс життя, ми стикаємося з новими проблемами. Всякий раз, як ми намагаємося зробити щось нове або зробити якісь зміни, часто здається, що у нас виникають нові труднощі. Такі класи в повсякденному житті! Іноді це схоже на навчання новому алфавітом. В наше життя доводиться включати нові фактори, нові міркування, пристосовуватися до нових обставин. Якщо ми не лякаємося масштабності завдання, а діємо послідовно і впевнено, то можемо завершити практично будь-яке починання, з яким стикаємося.
Ми - істоти вільні, і нічим не пов'язані і не обмежені - якщо самі не вважаємо, що це так. Стара приказка говорить: «Дивіться на черепаху, яка може рухатися вперед, тільки якщо висуне голову з-під панцира!»
У нашому житті вкрай рідко зустрічаються завдання, з якими ми не могли б впоратися, труднощі, яких не могли б подолати. Треба просто підходити до кожної ситуації рішуче, рухатися вперед крок за кроком і знати, що прийдемо до мети: для цього потрібні тільки час і завзятість. Як в першому класі «слабкі, але наполегливі спроби» допомагають дітям навчитися читати і писати, так і пізніше всі позитивні зусилля, які ми докладаємо до завершення починання, просувають нас в потрібному напрямку.
«Краще робити добре небагато, чим дуже багато - але погано». / Сократ /
«Той, хто чекає можливості зробити відразу багато хорошого, ніколи нічого не зробить. Життя складається з дрібниць. Дуже рідко з'являється можливість зробити відразу дуже багато. Істинна велич полягає в тому, щоб бути великим в дрібницях ». / Семюель Джонсон /
Джон Темплтон. Всесвітні закони життя.
Переклала на українську мову 14.12.18 13.20
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію