Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.09.29
21:54
з дассеновим
лєт індьєн
вагон вповзає до столиці
іще зачинено крамниці
але хлопчина продає
із трейлера
нормальну каву
пірнути в метрополітен
лєт індьєн
вагон вповзає до столиці
іще зачинено крамниці
але хлопчина продає
із трейлера
нормальну каву
пірнути в метрополітен
2026.09.29
17:15
Нарешті, Мамо, сталося! Зустрів!
Привіт, рідненька! Скучив за Тобою!
О, скільки, мила, виплакав рядків
Та окропив рукописів сльозою!
Ми підемо у затишок гаїв,
Мене погладиш ніжною рукою.
Для нас червоним обрій заяснів,
Привіт, рідненька! Скучив за Тобою!
О, скільки, мила, виплакав рядків
Та окропив рукописів сльозою!
Ми підемо у затишок гаїв,
Мене погладиш ніжною рукою.
Для нас червоним обрій заяснів,
2026.09.29
17:10
Так хто ж вони, оті птахи облич,
Над язиками полум’я строкатих,
Де нескінченність сталого — мов клич
У хмарах з гелію, що вже не наздогнати?
Що наростають в залишках грибів
Над домовинами бажань від несповитих,
В горіхових смаках віддалених віків,
Над язиками полум’я строкатих,
Де нескінченність сталого — мов клич
У хмарах з гелію, що вже не наздогнати?
Що наростають в залишках грибів
Над домовинами бажань від несповитих,
В горіхових смаках віддалених віків,
2026.09.29
14:57
Пролітав горобчик, сів на підвіконня.
Привітався чемно до малої Тоні.
Роззирнувся, бачить — поряд горобець,
такий самий жвавий, сірий молодець.
Він кивнув до нього: і тобі привіт.
У ту ж мить отримав теж кивком одвіт.
Підстрибнув, підскочив
Привітався чемно до малої Тоні.
Роззирнувся, бачить — поряд горобець,
такий самий жвавий, сірий молодець.
Він кивнув до нього: і тобі привіт.
У ту ж мить отримав теж кивком одвіт.
Підстрибнув, підскочив
2026.09.29
14:41
Голова болить від безсоння,
В голові поселився туман.
Я шукаю далеке осоння,
А навколо панує дурман.
Напливають утоми хвилі
І пустельність небачена днів.
Як узяти буденність на вила
В голові поселився туман.
Я шукаю далеке осоння,
А навколо панує дурман.
Напливають утоми хвилі
І пустельність небачена днів.
Як узяти буденність на вила
2026.09.29
11:18
Запросив він мене на побачення-
Ніби з виду нормальний мужик,
Ми зустрілись,як і було зазначено,
І я відчула, що він їв часник.
Так, він їв часник!
Так, він з'їв часник!
Так, він їв часник,
Ніби з виду нормальний мужик,
Ми зустрілись,як і було зазначено,
І я відчула, що він їв часник.
Так, він їв часник!
Так, він з'їв часник!
Так, він їв часник,
2026.09.29
10:09
вересня легендарному Шеві виповнюється 50 років.
ВІТАЄМО!
Злива питань нескінченна…
Тлумачний словник тримай!
Значення слова «Шевченко»?
«Шевченко» означає: най!
ВІТАЄМО!
Злива питань нескінченна…
Тлумачний словник тримай!
Значення слова «Шевченко»?
«Шевченко» означає: най!
2026.09.29
10:03
ХІ. ФРЕСКА, ЯКУ НІХТО НЕ ПОБАЧИТЬ
Об одинадцятій годині ранку в триклінії – парадній їдальні багатого помпейського будинку – пахло свіжим вапном та терпким пилком рослинних фарб. Бідний, але талановитий майстер Клавдій стояв на дерев'яному помості, т
2026.09.29
07:21
Почуваюся мішенню
В напівтемній залі тиру, -
Ворог цілить пильно в мене
І надворі, і в квартирі.
І опівдні, й серед ночі
Йде неспинна естафета, -
Лиш мопед своє відстрочить,
Як уже гуде ракета.
В напівтемній залі тиру, -
Ворог цілить пильно в мене
І надворі, і в квартирі.
І опівдні, й серед ночі
Йде неспинна естафета, -
Лиш мопед своє відстрочить,
Як уже гуде ракета.
2026.09.28
23:46
у старовиннім королівстві
всілякий має свій костюм
і певну роль і власну гідність
а музиканти королівські
уміють альбу та ноктюрн
щодня в корчмі гуляки всяко
спивають вайн лікери ссуть
хай за вікном осіння мряка
всілякий має свій костюм
і певну роль і власну гідність
а музиканти королівські
уміють альбу та ноктюрн
щодня в корчмі гуляки всяко
спивають вайн лікери ссуть
хай за вікном осіння мряка
2026.09.28
21:07
Дві Варвари, мати й донька,
В двох геніїв закохані,
Серцем тугу розривали,
А як впоратись з недугом,
До пуття не знали.
Та настала та година,
Коли тільки їх підмога
І благословення Бога
В двох геніїв закохані,
Серцем тугу розривали,
А як впоратись з недугом,
До пуття не знали.
Та настала та година,
Коли тільки їх підмога
І благословення Бога
2026.09.28
18:30
Як же близько ми до безодні,
як ніколи —
тепер, сьогодні...
Хто збере нас усіх докупи:
слово-зброя
чи слово-купіль,
слово-лезо
чи слово-спалах?
як ніколи —
тепер, сьогодні...
Хто збере нас усіх докупи:
слово-зброя
чи слово-купіль,
слово-лезо
чи слово-спалах?
2026.09.28
16:20
Не плач у день, не голоси із примхи,
Не зазивай гірке у самоту
Життя звіринцю вздовж стрімкої ринви,
Де кров тече, як золото в Орду.
Вже зацвіли від неї злі жоржини
Між гарпій неолітових* грядок.
З’ясуй-но, спробуй відчуттям рослини,
Не зазивай гірке у самоту
Життя звіринцю вздовж стрімкої ринви,
Де кров тече, як золото в Орду.
Вже зацвіли від неї злі жоржини
Між гарпій неолітових* грядок.
З’ясуй-но, спробуй відчуттям рослини,
2026.09.28
15:55
Я - частинка осіннього міста,
Я - молекула жовтих вітрів.
Мандрівник із душею артиста,
Сам себе на узбіччі зустрів.
Монолог мій навряд чи хтось прийме...
Прочитають, забудуть - і все.
Поринаю в осінні обійми...
Я - молекула жовтих вітрів.
Мандрівник із душею артиста,
Сам себе на узбіччі зустрів.
Монолог мій навряд чи хтось прийме...
Прочитають, забудуть - і все.
Поринаю в осінні обійми...
2026.09.28
15:42
Проходить час крізь пальці, мов пісок.
Ми в'язнемо в багні старих ілюзій.
Із трюму виринає лютий кок,
Заплутаний у плетиво алюзій.
Година протікає, ніби мить,
Поранивши напівзабуту вічність
Стилетом непромовлених століть,
Коли ще цінували честь і
Ми в'язнемо в багні старих ілюзій.
Із трюму виринає лютий кок,
Заплутаний у плетиво алюзій.
Година протікає, ніби мить,
Поранивши напівзабуту вічність
Стилетом непромовлених століть,
Коли ще цінували честь і
2026.09.28
15:25
Для нього подеколи Львів був листівкою з кавою,
одначе здебільшого — текстом, що будить легенди.
У велич не грав і не марив, як інші, він славою,
носив вишиванку, а не оті віденські тренди.
Десь зверхньо шептали: «Дивак той Франко нерозважливий», —
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...одначе здебільшого — текстом, що будить легенди.
У велич не грав і не марив, як інші, він славою,
носив вишиванку, а не оті віденські тренди.
Десь зверхньо шептали: «Дивак той Франко нерозважливий», —
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.04
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Свобода - це факт життя"
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Свобода - це факт життя"
"Свобода - це факт життя"
Призупиніться на хвилину і чесно подивіться на світ з вашої сьогоднішньої точки зору. Чи можете ви сказати, що ваше життя йде плавно і відкрито? Або, може бути, часом ви відчуваєте, що в чомусь обмежені? Чи є у вас відчуття, що ви твердо керуєте ходом свого життя? Або бувають моменти, коли вас женуть вітри долі і збивають з курсу думки і дії оточуючих? Чи можете ви без перешкод переслідувати обрану вами мету? Або вам хтось або щось заважає, і ваше життя не йде так, як вам хотілося б?
Щоб жити в повну силу і по-справжньому, щоб не просто існувати, важливо зробити так, щоб ви перебували в гармонійному єднанні з оточуючими вас людьми і подіями, але в той же час не втрачали здатності просуватися до здійснення ваших щирих бажань. Нам не можна замикатися на жорсткому уявленні про те, хто ми і як, на нашу думку, мають робити ту чи іншу річ. Східний мудрець сказав одного разу, що ключем до свободи і щастя повинна бути здатність «перестати свої думки». Ця думка відкриває нам очі на багато що. Найчастіше ми нафаршировані звичками робити щось одним певним чином. Тоді, якщо події не йдуть в тому напрямі, в якому ми очікували, або якщо хто-небудь пропонує нову ідею або точку зору, ми виходимо з себе і дратуємо самих себе, і оточуючих. Один шлях до свободи полягає в тому, щоб звільнитися від старого ходу думок і накатаних звичок.
У книзі «Пошуки сенсу» Віктор Франкл розповідає про те, що пережив у нацистському концентраційному таборі. Він розмірковує над іронією долі: ніколи він не почувався таким вільним, як в той жахливий час. Як це може бути правдою? Хоча у нього була відібрана видима свобода і він жив під постійною загрозою хвороби, тортур і смерті, він виявив в собі внутрішню свободу, якої раніше не бачив.
У кожному з нас живе вільний дух і наш розум нічим не пов'язаний - якщо тільки ми самі не вважаємо себе зв'язаними. Кілька років тому по американському телебаченню йшла стара інтермедія «Три коміка». Ларрі кричав Моу: «Я не бачу! Я не бачу! »Моу негайно кидався Ларрі на допомогу, питаючи:« Що трапилося? Чому? »Тоді Ларрі з посмішкою оголошував:« Тому що я закрив очі! »І звичайно, Моу моментально давав Ларрі ляпаса. Це дуже хороша думка - іноді замислюватися про те, чи не осліпли ми по відношенню до чогось, просто закривши очі. (І бажано це робити до того, як ми отримаємо ляпаса від обставин!) Треба замислюватися над тим, чи обмежує нас життя, або ми самі обмежуємо себе за рахунок вузькості мислення. Було б дуже добре, якби ми зрозуміли, що наш розум не можна прив'язати до жодного життєвого досвіду, якщо ми не будемо пов'язані нашими власними думками.
Якщо ми зрозуміємо, що свобода неминуча, це свідомість може істотно допомогти нам вести щасливе і плідне життя. В умовах крайньої фізичної несвободи Віктор Франкл усвідомив, що таке справжня свобода. Він зрозумів, що куди б його не привело життя, якими б жахливими не були її зовнішні умови, з ним як і раніше залишилася свобода думки і поглядів. Він міг свідомо прийняти рішення дивитися на все очима вільного духу.
Ми часто добровільно відмовляємося від цієї невід'ємної свободи, вважаючи, що наші батьки, друзі, вчителі, роботодавці або ще хтось змушують нас відчувати так, а не інакше. Однак, якщо ми усвідомлюємо, що ніхто не може змусити нас щось думати і відчувати, ми почнемо розуміти всю повноту нашої свободи. Ніяка людина і ніякі обставини не можуть змінити цієї істини. Віктор Франкл показав нам, красномовно і зворушливо, що навіть посередині страхітливої трагедії можна пізнати щось цінне. Він міг опустити руки, зневірившись змінити свої обставини. Він міг переконати себе, що це нацисти винні в тому, що він здався. А він усвідомив, що навіть диктатори не можуть управляти нашими думками і ставленням до життя і що він сам може використовувати свій життєвий досвід так, як вважає за потрібне.Якщо ваші думки іноді йдуть в негативному напрямку, то хіба вам не здається, що це - результат якогось зовнішнього впливу? Чи не ловили ви себе на думці, що у вас немає майбутнього, тому що хтось змушує вас йти в якомусь певному напрямку? Чи не здається вам, що ви будете щасливі тільки в тому випадку, якщо зміняться оточуючі? Або ви намагаєтеся знайти сенс і благо в будь-якій ситуації?
Не можна піти від істини, яка полягає в тому, що ми вільні думати так, як вважатимемо за потрібне, і що ми самі відповідальні за наші думки і позиції. Якщо вони нас не влаштовують, то в нашій владі їх змінити, тим самим змінивши наше сприйняття життя. Поки ми плекаємо свою свободу мислити і бути, її у нас нікому не відняти. Рутина не може затягнути нас, якщо ми в неї не віримо. Звички дані нам для того, щоб вони нам допомагали, а не для того, щоб ми ставали їх рабами. Старе прислів'я говорить: «Подивися на черепаху, яка може рухатися вперед, тільки висунувши голову з-під панцира!» Насмілюєтеся ви сміливо і вільно йти вперед? Справжня свобода може прийти до нас, тільки якщо ми будемо володіти собою. Коли в серці починає рости щире прагнення до духовної підтримки, тоді ця підтримка знаходиться, і вам забезпечена свобода. Тоді ви можете стати по-справжньому незалежні!
«Вільна людина - це не той, хто порушує всі правила, а той ... хто, визнаючи всі властиві йому спонукання, прагне прочитати, відзначити, вивчити і засвоїти події кожного дня». / Бернард Белл /
«Свобода, яка має справжній сенс, - це не просто позачасова абстракція, не просто відсутність обмежень». / Хелен Лінд /
«До чого якісь права, якщо ми позбавлені свободи і спокою думок, якщо наше внутрішнє і найособистіше« я »- це закисша каламутна калюжа?» / Анрі Торо /
Джон Темплтон. Всесвітні закони життя
Переклала на українську мову 14.12.18 13.43
Призупиніться на хвилину і чесно подивіться на світ з вашої сьогоднішньої точки зору. Чи можете ви сказати, що ваше життя йде плавно і відкрито? Або, може бути, часом ви відчуваєте, що в чомусь обмежені? Чи є у вас відчуття, що ви твердо керуєте ходом свого життя? Або бувають моменти, коли вас женуть вітри долі і збивають з курсу думки і дії оточуючих? Чи можете ви без перешкод переслідувати обрану вами мету? Або вам хтось або щось заважає, і ваше життя не йде так, як вам хотілося б?
Щоб жити в повну силу і по-справжньому, щоб не просто існувати, важливо зробити так, щоб ви перебували в гармонійному єднанні з оточуючими вас людьми і подіями, але в той же час не втрачали здатності просуватися до здійснення ваших щирих бажань. Нам не можна замикатися на жорсткому уявленні про те, хто ми і як, на нашу думку, мають робити ту чи іншу річ. Східний мудрець сказав одного разу, що ключем до свободи і щастя повинна бути здатність «перестати свої думки». Ця думка відкриває нам очі на багато що. Найчастіше ми нафаршировані звичками робити щось одним певним чином. Тоді, якщо події не йдуть в тому напрямі, в якому ми очікували, або якщо хто-небудь пропонує нову ідею або точку зору, ми виходимо з себе і дратуємо самих себе, і оточуючих. Один шлях до свободи полягає в тому, щоб звільнитися від старого ходу думок і накатаних звичок.
У книзі «Пошуки сенсу» Віктор Франкл розповідає про те, що пережив у нацистському концентраційному таборі. Він розмірковує над іронією долі: ніколи він не почувався таким вільним, як в той жахливий час. Як це може бути правдою? Хоча у нього була відібрана видима свобода і він жив під постійною загрозою хвороби, тортур і смерті, він виявив в собі внутрішню свободу, якої раніше не бачив.
У кожному з нас живе вільний дух і наш розум нічим не пов'язаний - якщо тільки ми самі не вважаємо себе зв'язаними. Кілька років тому по американському телебаченню йшла стара інтермедія «Три коміка». Ларрі кричав Моу: «Я не бачу! Я не бачу! »Моу негайно кидався Ларрі на допомогу, питаючи:« Що трапилося? Чому? »Тоді Ларрі з посмішкою оголошував:« Тому що я закрив очі! »І звичайно, Моу моментально давав Ларрі ляпаса. Це дуже хороша думка - іноді замислюватися про те, чи не осліпли ми по відношенню до чогось, просто закривши очі. (І бажано це робити до того, як ми отримаємо ляпаса від обставин!) Треба замислюватися над тим, чи обмежує нас життя, або ми самі обмежуємо себе за рахунок вузькості мислення. Було б дуже добре, якби ми зрозуміли, що наш розум не можна прив'язати до жодного життєвого досвіду, якщо ми не будемо пов'язані нашими власними думками.
Якщо ми зрозуміємо, що свобода неминуча, це свідомість може істотно допомогти нам вести щасливе і плідне життя. В умовах крайньої фізичної несвободи Віктор Франкл усвідомив, що таке справжня свобода. Він зрозумів, що куди б його не привело життя, якими б жахливими не були її зовнішні умови, з ним як і раніше залишилася свобода думки і поглядів. Він міг свідомо прийняти рішення дивитися на все очима вільного духу.
Ми часто добровільно відмовляємося від цієї невід'ємної свободи, вважаючи, що наші батьки, друзі, вчителі, роботодавці або ще хтось змушують нас відчувати так, а не інакше. Однак, якщо ми усвідомлюємо, що ніхто не може змусити нас щось думати і відчувати, ми почнемо розуміти всю повноту нашої свободи. Ніяка людина і ніякі обставини не можуть змінити цієї істини. Віктор Франкл показав нам, красномовно і зворушливо, що навіть посередині страхітливої трагедії можна пізнати щось цінне. Він міг опустити руки, зневірившись змінити свої обставини. Він міг переконати себе, що це нацисти винні в тому, що він здався. А він усвідомив, що навіть диктатори не можуть управляти нашими думками і ставленням до життя і що він сам може використовувати свій життєвий досвід так, як вважає за потрібне.Якщо ваші думки іноді йдуть в негативному напрямку, то хіба вам не здається, що це - результат якогось зовнішнього впливу? Чи не ловили ви себе на думці, що у вас немає майбутнього, тому що хтось змушує вас йти в якомусь певному напрямку? Чи не здається вам, що ви будете щасливі тільки в тому випадку, якщо зміняться оточуючі? Або ви намагаєтеся знайти сенс і благо в будь-якій ситуації?
Не можна піти від істини, яка полягає в тому, що ми вільні думати так, як вважатимемо за потрібне, і що ми самі відповідальні за наші думки і позиції. Якщо вони нас не влаштовують, то в нашій владі їх змінити, тим самим змінивши наше сприйняття життя. Поки ми плекаємо свою свободу мислити і бути, її у нас нікому не відняти. Рутина не може затягнути нас, якщо ми в неї не віримо. Звички дані нам для того, щоб вони нам допомагали, а не для того, щоб ми ставали їх рабами. Старе прислів'я говорить: «Подивися на черепаху, яка може рухатися вперед, тільки висунувши голову з-під панцира!» Насмілюєтеся ви сміливо і вільно йти вперед? Справжня свобода може прийти до нас, тільки якщо ми будемо володіти собою. Коли в серці починає рости щире прагнення до духовної підтримки, тоді ця підтримка знаходиться, і вам забезпечена свобода. Тоді ви можете стати по-справжньому незалежні!
«Вільна людина - це не той, хто порушує всі правила, а той ... хто, визнаючи всі властиві йому спонукання, прагне прочитати, відзначити, вивчити і засвоїти події кожного дня». / Бернард Белл /
«Свобода, яка має справжній сенс, - це не просто позачасова абстракція, не просто відсутність обмежень». / Хелен Лінд /
«До чого якісь права, якщо ми позбавлені свободи і спокою думок, якщо наше внутрішнє і найособистіше« я »- це закисша каламутна калюжа?» / Анрі Торо /
Джон Темплтон. Всесвітні закони життя
Переклала на українську мову 14.12.18 13.43
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"«Велич не в мені - я в величі»"
• Перейти на сторінку •
"Мудра притча про те, як важливі наші щоденні рішення"
• Перейти на сторінку •
"Мудра притча про те, як важливі наші щоденні рішення"
Про публікацію
