
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.08.27
21:20
Голоси із покинутого будинку,
голоси із делеких епох,
дитячий щебет.
Як воскресити голоси
із магми часу?
Вони доносяться, ледь живі,
ледве відчутні,
майже нерозбірливі.
голоси із делеких епох,
дитячий щебет.
Як воскресити голоси
із магми часу?
Вони доносяться, ледь живі,
ледве відчутні,
майже нерозбірливі.
2025.08.27
17:23
Мені якусь пораду мудру дай! –
Знайомій жіночка жаліється. –
Не знаю, чи дурниця, чи біда,
Бо щось із чоловіком діється.
Гіпноз йому чи лікаря б мені.
Не знаю, що з ним врешті коїться.
Раніше часто говорив у сні,
Тепер лиш хитро посміхається.
Знайомій жіночка жаліється. –
Не знаю, чи дурниця, чи біда,
Бо щось із чоловіком діється.
Гіпноз йому чи лікаря б мені.
Не знаю, що з ним врешті коїться.
Раніше часто говорив у сні,
Тепер лиш хитро посміхається.
2025.08.27
12:42
Повітря пряне...Чорнобривці
голівки не схиляють дружно.
Плісе жоржин у росах дивне,
але свою тримає пружність.
Засмагле дотліває літо.
Сачком лови, хіба впіймаєш?
Час спокою, і час марніти.
голівки не схиляють дружно.
Плісе жоржин у росах дивне,
але свою тримає пружність.
Засмагле дотліває літо.
Сачком лови, хіба впіймаєш?
Час спокою, і час марніти.
2025.08.27
11:40
Коли мрійливо сню тобою,
Чи наяву наткнусь впритул,
То серце сплескує прибоєм,
А почуттів зростає гул.
Думки про тебе зразу будять
У серці ніжні почуття, -
І радість пнеться звідусюди,
І щастям повниться життя.
Чи наяву наткнусь впритул,
То серце сплескує прибоєм,
А почуттів зростає гул.
Думки про тебе зразу будять
У серці ніжні почуття, -
І радість пнеться звідусюди,
І щастям повниться життя.
2025.08.27
09:15
Заплющую очі та, аж важко повірити,
навіть у горлі наростає ком,
бачу: рудий весь із очима сірими -
Франко…
-Пане Іване, як ви там на небесех?
Чи бачите на годиннику лютий час?
-Вболіваю, рідні мої, всім серцем
навіть у горлі наростає ком,
бачу: рудий весь із очима сірими -
Франко…
-Пане Іване, як ви там на небесех?
Чи бачите на годиннику лютий час?
-Вболіваю, рідні мої, всім серцем
2025.08.26
21:33
Ти - груднева, ти - холодна зима,
укриваєш мене снігом,
ніби поцілунками.
На твою честь я п'ю
снігове шампанське
і п'янію від крижаного холоду.
У зимовому полоні -
ніби в царстві задзеркалля,
укриваєш мене снігом,
ніби поцілунками.
На твою честь я п'ю
снігове шампанське
і п'янію від крижаного холоду.
У зимовому полоні -
ніби в царстві задзеркалля,
2025.08.26
11:52
Дзуміє тиша. В класі нічичирк.
Дитячі лики сірі від тривоги.
Схиляється над ними божий лик
Й шепоче: - Малеч! Буде перемога.
Із ирію повернуться татки
І спокоєм огорнуть ваші душі.
Я дам їм мир з Господньої руки,
Дитячі лики сірі від тривоги.
Схиляється над ними божий лик
Й шепоче: - Малеч! Буде перемога.
Із ирію повернуться татки
І спокоєм огорнуть ваші душі.
Я дам їм мир з Господньої руки,
2025.08.26
05:38
Великий гріх читати мало,
Або до рук не брати книг,
Які століттями навчали
Життю щасливому усіх.
Великий гріх втрачати віру
У слово Боже і в слова,
Які дарує ніжна Ліра
Отим, що творять з них дива.
Або до рук не брати книг,
Які століттями навчали
Життю щасливому усіх.
Великий гріх втрачати віру
У слово Боже і в слова,
Які дарує ніжна Ліра
Отим, що творять з них дива.
2025.08.25
21:56
Я хочу затьмарити мозок,
Я хочу пірнути в імлу,
Я хочу дивитися в морок
І падати в сон-ковилу.
Вино простягає долоні
Для радості і забуття.
Відчую в космічному лоні
Я хочу пірнути в імлу,
Я хочу дивитися в морок
І падати в сон-ковилу.
Вино простягає долоні
Для радості і забуття.
Відчую в космічному лоні
2025.08.25
05:50
Почуттів усіх навала,
В серці радості прилив, –
До грудей грудьми припала,
Як обійми їй розкрив.
Уст торкалася вустами,
Вибачаючись щомить
За кохання до нестями,
Що у ній вогнем пашить.
В серці радості прилив, –
До грудей грудьми припала,
Як обійми їй розкрив.
Уст торкалася вустами,
Вибачаючись щомить
За кохання до нестями,
Що у ній вогнем пашить.
2025.08.24
22:12
В її житті майже не було
чоловіків. Останній залицяльник
зник у пучинах часу.
Його голос розчинився
у сипучих пісках,
доторки рук розтанули,
поцілунки вицвіли.
Самотність огортає жінку,
чоловіків. Останній залицяльник
зник у пучинах часу.
Його голос розчинився
у сипучих пісках,
доторки рук розтанули,
поцілунки вицвіли.
Самотність огортає жінку,
2025.08.24
15:28
Як же доля зовсім різно у людей складається.
Хтось накоїть людям лиха, ворогам продасться.
А в потомках за святого він уже вважається.
Хоча б Невського згадати у тій клятій Рашці.
А другий нічого ж, наче не зробить такого.
Інші, бува набагато більше
Хтось накоїть людям лиха, ворогам продасться.
А в потомках за святого він уже вважається.
Хоча б Невського згадати у тій клятій Рашці.
А другий нічого ж, наче не зробить такого.
Інші, бува набагато більше
2025.08.24
11:51
був ти для мене тільки чотирикутником паперу
але моє серце має ту ж форму
був ти зрештою моїм серцем
і той самий поспішний ритм оживляв папір
вивищував до розміру дерева
слова твої були листям
а смуток мій вітром
але моє серце має ту ж форму
був ти зрештою моїм серцем
і той самий поспішний ритм оживляв папір
вивищував до розміру дерева
слова твої були листям
а смуток мій вітром
2025.08.24
10:55
Відвойована ніч, вир із обстрілів - день…
Ми у плетиві рішень і мареві мрій.
кат закручує Світ у брехню теревень…
Світ продовжує рух за життя і надії….
Ми у плетиві рішень і мареві мрій.
кат закручує Світ у брехню теревень…
Світ продовжує рух за життя і надії….
2025.08.24
09:29
Із Бориса Заходера
Злетіла сорока високо,
і зверху стрекоче сорока,
що цукор страшенно солений,
що яйця беруть зі смаженей,
що раки зимують на дубі,
що риби гуляють у шубі,
Злетіла сорока високо,
і зверху стрекоче сорока,
що цукор страшенно солений,
що яйця беруть зі смаженей,
що раки зимують на дубі,
що риби гуляють у шубі,
2025.08.24
09:23
Я на колінах попрошу Святих,
щоб рідні всі були здорові,
а поруч ти була завжди
у буднях сірих й кольорових.
Не дайте дітям гинути, Святі,
хай біль такий не точить струмом душу,
коли на цвинтарі на крихітній плиті
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...щоб рідні всі були здорові,
а поруч ти була завжди
у буднях сірих й кольорових.
Не дайте дітям гинути, Святі,
хай біль такий не точить струмом душу,
коли на цвинтарі на крихітній плиті
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.08.19
2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
2025.02.12
2024.12.24
2024.10.17
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Свобода - це факт життя"
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Свобода - це факт життя"
"Свобода - це факт життя"
Призупиніться на хвилину і чесно подивіться на світ з вашої сьогоднішньої точки зору. Чи можете ви сказати, що ваше життя йде плавно і відкрито? Або, може бути, часом ви відчуваєте, що в чомусь обмежені? Чи є у вас відчуття, що ви твердо керуєте ходом свого життя? Або бувають моменти, коли вас женуть вітри долі і збивають з курсу думки і дії оточуючих? Чи можете ви без перешкод переслідувати обрану вами мету? Або вам хтось або щось заважає, і ваше життя не йде так, як вам хотілося б?
Щоб жити в повну силу і по-справжньому, щоб не просто існувати, важливо зробити так, щоб ви перебували в гармонійному єднанні з оточуючими вас людьми і подіями, але в той же час не втрачали здатності просуватися до здійснення ваших щирих бажань. Нам не можна замикатися на жорсткому уявленні про те, хто ми і як, на нашу думку, мають робити ту чи іншу річ. Східний мудрець сказав одного разу, що ключем до свободи і щастя повинна бути здатність «перестати свої думки». Ця думка відкриває нам очі на багато що. Найчастіше ми нафаршировані звичками робити щось одним певним чином. Тоді, якщо події не йдуть в тому напрямі, в якому ми очікували, або якщо хто-небудь пропонує нову ідею або точку зору, ми виходимо з себе і дратуємо самих себе, і оточуючих. Один шлях до свободи полягає в тому, щоб звільнитися від старого ходу думок і накатаних звичок.
У книзі «Пошуки сенсу» Віктор Франкл розповідає про те, що пережив у нацистському концентраційному таборі. Він розмірковує над іронією долі: ніколи він не почувався таким вільним, як в той жахливий час. Як це може бути правдою? Хоча у нього була відібрана видима свобода і він жив під постійною загрозою хвороби, тортур і смерті, він виявив в собі внутрішню свободу, якої раніше не бачив.
У кожному з нас живе вільний дух і наш розум нічим не пов'язаний - якщо тільки ми самі не вважаємо себе зв'язаними. Кілька років тому по американському телебаченню йшла стара інтермедія «Три коміка». Ларрі кричав Моу: «Я не бачу! Я не бачу! »Моу негайно кидався Ларрі на допомогу, питаючи:« Що трапилося? Чому? »Тоді Ларрі з посмішкою оголошував:« Тому що я закрив очі! »І звичайно, Моу моментально давав Ларрі ляпаса. Це дуже хороша думка - іноді замислюватися про те, чи не осліпли ми по відношенню до чогось, просто закривши очі. (І бажано це робити до того, як ми отримаємо ляпаса від обставин!) Треба замислюватися над тим, чи обмежує нас життя, або ми самі обмежуємо себе за рахунок вузькості мислення. Було б дуже добре, якби ми зрозуміли, що наш розум не можна прив'язати до жодного життєвого досвіду, якщо ми не будемо пов'язані нашими власними думками.
Якщо ми зрозуміємо, що свобода неминуча, це свідомість може істотно допомогти нам вести щасливе і плідне життя. В умовах крайньої фізичної несвободи Віктор Франкл усвідомив, що таке справжня свобода. Він зрозумів, що куди б його не привело життя, якими б жахливими не були її зовнішні умови, з ним як і раніше залишилася свобода думки і поглядів. Він міг свідомо прийняти рішення дивитися на все очима вільного духу.
Ми часто добровільно відмовляємося від цієї невід'ємної свободи, вважаючи, що наші батьки, друзі, вчителі, роботодавці або ще хтось змушують нас відчувати так, а не інакше. Однак, якщо ми усвідомлюємо, що ніхто не може змусити нас щось думати і відчувати, ми почнемо розуміти всю повноту нашої свободи. Ніяка людина і ніякі обставини не можуть змінити цієї істини. Віктор Франкл показав нам, красномовно і зворушливо, що навіть посередині страхітливої трагедії можна пізнати щось цінне. Він міг опустити руки, зневірившись змінити свої обставини. Він міг переконати себе, що це нацисти винні в тому, що він здався. А він усвідомив, що навіть диктатори не можуть управляти нашими думками і ставленням до життя і що він сам може використовувати свій життєвий досвід так, як вважає за потрібне.Якщо ваші думки іноді йдуть в негативному напрямку, то хіба вам не здається, що це - результат якогось зовнішнього впливу? Чи не ловили ви себе на думці, що у вас немає майбутнього, тому що хтось змушує вас йти в якомусь певному напрямку? Чи не здається вам, що ви будете щасливі тільки в тому випадку, якщо зміняться оточуючі? Або ви намагаєтеся знайти сенс і благо в будь-якій ситуації?
Не можна піти від істини, яка полягає в тому, що ми вільні думати так, як вважатимемо за потрібне, і що ми самі відповідальні за наші думки і позиції. Якщо вони нас не влаштовують, то в нашій владі їх змінити, тим самим змінивши наше сприйняття життя. Поки ми плекаємо свою свободу мислити і бути, її у нас нікому не відняти. Рутина не може затягнути нас, якщо ми в неї не віримо. Звички дані нам для того, щоб вони нам допомагали, а не для того, щоб ми ставали їх рабами. Старе прислів'я говорить: «Подивися на черепаху, яка може рухатися вперед, тільки висунувши голову з-під панцира!» Насмілюєтеся ви сміливо і вільно йти вперед? Справжня свобода може прийти до нас, тільки якщо ми будемо володіти собою. Коли в серці починає рости щире прагнення до духовної підтримки, тоді ця підтримка знаходиться, і вам забезпечена свобода. Тоді ви можете стати по-справжньому незалежні!
«Вільна людина - це не той, хто порушує всі правила, а той ... хто, визнаючи всі властиві йому спонукання, прагне прочитати, відзначити, вивчити і засвоїти події кожного дня». / Бернард Белл /
«Свобода, яка має справжній сенс, - це не просто позачасова абстракція, не просто відсутність обмежень». / Хелен Лінд /
«До чого якісь права, якщо ми позбавлені свободи і спокою думок, якщо наше внутрішнє і найособистіше« я »- це закисша каламутна калюжа?» / Анрі Торо /
Джон Темплтон. Всесвітні закони життя
Переклала на українську мову 14.12.18 13.43
Призупиніться на хвилину і чесно подивіться на світ з вашої сьогоднішньої точки зору. Чи можете ви сказати, що ваше життя йде плавно і відкрито? Або, може бути, часом ви відчуваєте, що в чомусь обмежені? Чи є у вас відчуття, що ви твердо керуєте ходом свого життя? Або бувають моменти, коли вас женуть вітри долі і збивають з курсу думки і дії оточуючих? Чи можете ви без перешкод переслідувати обрану вами мету? Або вам хтось або щось заважає, і ваше життя не йде так, як вам хотілося б?
Щоб жити в повну силу і по-справжньому, щоб не просто існувати, важливо зробити так, щоб ви перебували в гармонійному єднанні з оточуючими вас людьми і подіями, але в той же час не втрачали здатності просуватися до здійснення ваших щирих бажань. Нам не можна замикатися на жорсткому уявленні про те, хто ми і як, на нашу думку, мають робити ту чи іншу річ. Східний мудрець сказав одного разу, що ключем до свободи і щастя повинна бути здатність «перестати свої думки». Ця думка відкриває нам очі на багато що. Найчастіше ми нафаршировані звичками робити щось одним певним чином. Тоді, якщо події не йдуть в тому напрямі, в якому ми очікували, або якщо хто-небудь пропонує нову ідею або точку зору, ми виходимо з себе і дратуємо самих себе, і оточуючих. Один шлях до свободи полягає в тому, щоб звільнитися від старого ходу думок і накатаних звичок.
У книзі «Пошуки сенсу» Віктор Франкл розповідає про те, що пережив у нацистському концентраційному таборі. Він розмірковує над іронією долі: ніколи він не почувався таким вільним, як в той жахливий час. Як це може бути правдою? Хоча у нього була відібрана видима свобода і він жив під постійною загрозою хвороби, тортур і смерті, він виявив в собі внутрішню свободу, якої раніше не бачив.
У кожному з нас живе вільний дух і наш розум нічим не пов'язаний - якщо тільки ми самі не вважаємо себе зв'язаними. Кілька років тому по американському телебаченню йшла стара інтермедія «Три коміка». Ларрі кричав Моу: «Я не бачу! Я не бачу! »Моу негайно кидався Ларрі на допомогу, питаючи:« Що трапилося? Чому? »Тоді Ларрі з посмішкою оголошував:« Тому що я закрив очі! »І звичайно, Моу моментально давав Ларрі ляпаса. Це дуже хороша думка - іноді замислюватися про те, чи не осліпли ми по відношенню до чогось, просто закривши очі. (І бажано це робити до того, як ми отримаємо ляпаса від обставин!) Треба замислюватися над тим, чи обмежує нас життя, або ми самі обмежуємо себе за рахунок вузькості мислення. Було б дуже добре, якби ми зрозуміли, що наш розум не можна прив'язати до жодного життєвого досвіду, якщо ми не будемо пов'язані нашими власними думками.
Якщо ми зрозуміємо, що свобода неминуча, це свідомість може істотно допомогти нам вести щасливе і плідне життя. В умовах крайньої фізичної несвободи Віктор Франкл усвідомив, що таке справжня свобода. Він зрозумів, що куди б його не привело життя, якими б жахливими не були її зовнішні умови, з ним як і раніше залишилася свобода думки і поглядів. Він міг свідомо прийняти рішення дивитися на все очима вільного духу.
Ми часто добровільно відмовляємося від цієї невід'ємної свободи, вважаючи, що наші батьки, друзі, вчителі, роботодавці або ще хтось змушують нас відчувати так, а не інакше. Однак, якщо ми усвідомлюємо, що ніхто не може змусити нас щось думати і відчувати, ми почнемо розуміти всю повноту нашої свободи. Ніяка людина і ніякі обставини не можуть змінити цієї істини. Віктор Франкл показав нам, красномовно і зворушливо, що навіть посередині страхітливої трагедії можна пізнати щось цінне. Він міг опустити руки, зневірившись змінити свої обставини. Він міг переконати себе, що це нацисти винні в тому, що він здався. А він усвідомив, що навіть диктатори не можуть управляти нашими думками і ставленням до життя і що він сам може використовувати свій життєвий досвід так, як вважає за потрібне.Якщо ваші думки іноді йдуть в негативному напрямку, то хіба вам не здається, що це - результат якогось зовнішнього впливу? Чи не ловили ви себе на думці, що у вас немає майбутнього, тому що хтось змушує вас йти в якомусь певному напрямку? Чи не здається вам, що ви будете щасливі тільки в тому випадку, якщо зміняться оточуючі? Або ви намагаєтеся знайти сенс і благо в будь-якій ситуації?
Не можна піти від істини, яка полягає в тому, що ми вільні думати так, як вважатимемо за потрібне, і що ми самі відповідальні за наші думки і позиції. Якщо вони нас не влаштовують, то в нашій владі їх змінити, тим самим змінивши наше сприйняття життя. Поки ми плекаємо свою свободу мислити і бути, її у нас нікому не відняти. Рутина не може затягнути нас, якщо ми в неї не віримо. Звички дані нам для того, щоб вони нам допомагали, а не для того, щоб ми ставали їх рабами. Старе прислів'я говорить: «Подивися на черепаху, яка може рухатися вперед, тільки висунувши голову з-під панцира!» Насмілюєтеся ви сміливо і вільно йти вперед? Справжня свобода може прийти до нас, тільки якщо ми будемо володіти собою. Коли в серці починає рости щире прагнення до духовної підтримки, тоді ця підтримка знаходиться, і вам забезпечена свобода. Тоді ви можете стати по-справжньому незалежні!
«Вільна людина - це не той, хто порушує всі правила, а той ... хто, визнаючи всі властиві йому спонукання, прагне прочитати, відзначити, вивчити і засвоїти події кожного дня». / Бернард Белл /
«Свобода, яка має справжній сенс, - це не просто позачасова абстракція, не просто відсутність обмежень». / Хелен Лінд /
«До чого якісь права, якщо ми позбавлені свободи і спокою думок, якщо наше внутрішнє і найособистіше« я »- це закисша каламутна калюжа?» / Анрі Торо /
Джон Темплтон. Всесвітні закони життя
Переклала на українську мову 14.12.18 13.43
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"«Велич не в мені - я в величі»"
• Перейти на сторінку •
"Мудра притча про те, як важливі наші щоденні рішення"
• Перейти на сторінку •
"Мудра притча про те, як важливі наші щоденні рішення"
Про публікацію