ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.11.24 19:38
Коли сина з першого класу перевели в третій, батько вирішив поїхати з ним до Києва, показати дім, де прожив тридцять років поспіль, а головне – школу, де сам вчився. І ось вони в Києві. Не без хвилювання заходить батько в школу і першим стрічає завгоспа

Євген Федчук
2024.11.24 13:21
Андрія Боголюбського вважають москалі
Найпершим поміж всіх великоросів.
І носяться з тим виродком ще й досі.
Чим цей «герой» прославивсь на землі?
Жорстокий був і лютий, наче звір,
Не то чужі, свої його боялись,
З підступністю й жорстокістю спізнали

Микола Дудар
2024.11.24 09:26
Коли я вийду з темноти
Ковтнути жменьку Світла
Чи хвилюватимешся ти
Що то не я, а вітер…
Чи уявлятимеш, що в ніч
Лише одне бажання
Почути знов: « не в тому річ…»
І буде ще питання:

Тетяна Левицька
2024.11.24 08:07
Не розлюбила, а відпустила —
Любов не здатна відтяти крила!
Лети, як хочеш, у даль високу,
Мій волелюбний, зірчастий Сокіл.
За сніжні хмари, туди де вічність
Лоскоче вії промінням ніжним,
Несе цунамі на гострім вістрі
У сиве пір'я свавільний вітер

Козак Дума
2024.11.24 07:56
У повітрі якась загадковість,
влаштували світила парад,
і дочитує осені повість
з книги Неба сумний листопад…

Опустились сніжинки скраєчку
на ранкові уламки часу.
Свіжознесене сонця яєчко

Микола Соболь
2024.11.24 06:40
Над рікою стелиться туман,
холодіють листопада ночі.
Ти була найкращою з оман
і від тебе геть іти не хочу.
Для розлуки ніби ще не час
дзиґарі відлічують хвилини.
Господи, помилуй грішних нас
від Адама з Євою до нині.

Віктор Кучерук
2024.11.24 06:22
Як розповів, то пожурила,
Іще й очам вказала шлях
Повз чорториї повносилі
До очеретяних дівах.
Я сотні раз до них приходив
У снах сполоханих своїх
І зі снопами хороводи
Водив щоразу їй на сміх.

Тетяна Левицька
2024.11.23 20:48
Мчав потяг на семи вітрилах
із осені в зимову казку.
Натхненна Муза білокрила
з сонливих віч знімала маску.

А за вікном купейним бігли
засніжених картин пейзажі.
Зима минуле вкрила білим,

Іван Потьомкін
2024.11.23 17:20
З такої хмари в Україні
Такий би дощ зненацька ринув,
Що спраглі од чекання ринви
Діжки і відра перекинули б...
...Натомість із Єрусалиму
Хмара в Єгипет чомсь полинула.
Дощу благають синагоги,
Здіймають голоси до Бога,

Ігор Шоха
2024.11.23 16:51
                        І
Минуле на віки не радує нікого,
але у той же час на фініші доріг
вертаємо роки, які вартують того,
аби на схилі літ не забувати їх.

                        ІІ
Ганяли і мене як у окропі муху.

Олександр Сушко
2024.11.23 16:11
У світі нема справедливості,
Ні правди, ні ґлузду, ні рівності,
Зневажені мамині цінності,
Поламане правді крило.

Торгуємо тілом і гідністю,
У бога випрошуєм милості,
А в пазусі - пригорща підлості,

Світлана Пирогова
2024.11.23 15:55
А пізня осінь пахне особливо,
Лоскоче листям тротуари і дороги.
Хоч небо сизе кліпає мінливо,
Вдивляється: чиїсь рахує кроки.
Такі бажані, тихі, неповторні,
Як сонця довгожданого танок проміння
В кущах шипшини, у кленових кронах.
В оголеній душі ле

Володимир Каразуб
2024.11.23 10:26
Щодо вічності. Там де сходяться
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.

Микола Дудар
2024.11.23 09:17
Надмірним днем, умовним днем
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…

Віктор Кучерук
2024.11.23 05:40
Зарано смеркає і швидко ночіє
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль

Микола Соболь
2024.11.23 05:08
Сьогодні осінь вбралась у сніги,
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Богдан Фекете
2024.10.17

Полікарп Смиренник
2024.08.04

Тетяна Стовбур
2024.07.02

Самослав Желіба
2024.05.20

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Меланія Дереза
2024.02.08

Ольга Чернетка
2023.12.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тамара Швець (1953) / Проза

 «Велич не в мені - я в величі»
«Велич не в мені - я в величі»
Світло до Землі проходить дев'яносто три мільйона миль за вісім з невеликим хвилин. Воно не має смаку, запаху і, якщо немає веселки, то і кольору. Заломлюючі його крапельки вологи можуть зробити видимим те, що завжди знаходилося навколо. Радуга може стати прекрасним символом, що нагадує нам про те, що в невидимому світі таїться безліч скарбів для тих, чиї очі бачать.
У кожен день нашого життя наші почуття знаходяться під постійним впливом стимулів. В результаті постійного контакту з якимись предметами ми можемо надати їм особливого значення. Наприклад, ми можемо почати думати, що шматок торта може підняти нам настрій швидше, ніж добре слово. Ми можемо розраховувати на те, що солодощі зроблять нас м'якше і добріше, тому що наші почуття говорять нам, що смак і високий вміст цукру - це реальність.
Насправді матеріальні блага можуть бути розраховані на те, щоб відвернути нас від печалі, коли для нашого духовного благополуччя було б сумувати про втрату. Зовнішні обставини можуть приховати наші помилки, тоді як набагато корисніше було б їх визнати. Матеріальні розради можуть стимулювати недбалість, коли наше здоров'я і навколишнє середовище дають нам попередження про захворювання. У той момент, коли нам здається, що нашому благополуччю щось загрожує, ми кидаємося в найближчий магазин за «втіхою», чекаючи, що гроші принесуть нам те, чого за гроші не купиш, - духовне щастя.
Зрештою, стабілізуючі сили знову повертають нам рівновагу, як сила тяжіння, що діє на маятник. Ці сили можуть проявитися як економічний спад, перехід на нову посаду, зміна в сімейному житті або хвороба. Ці неприємності можуть стати важливими можливостями для духовного зростання.
Звичайно, це не означає, що не можна бути багатим матеріально і в той же час збагачуватися духовно. Золото і срібло небезпечні не самі по собі, а через нашу до них прихильність. Нам потрібно запитати себе: «З якими думками і цілями я використовую речі, які складають мій світ? Хто я - раб матеріального або зберігач добра, котре дотримується високих морально-етичних принципів і безкорисливо примножувати мої земні блага? »
Гроші не мають іншого значення, крім як служити законним засобом торгового обміну для людства. А духовні принципи, відірвані від відчутного світу, можуть бути дуже простими. Істинне щастя часто полягає в тому, щоб привести з духовного світу в матеріальний якусь дивно творчу ідею, а потім насолоджуватися тією користю, яку вона приносить оточуючим, і пожинати її плоди у вигляді подяки. Більш того, духовний добробут може підкорятися тим же універсальним законам, що і добробут матеріальне. Фізичні об'єкти нашого повсякденного світу можуть бути всього лише проявом їх духовної сутності. Приказка «На землі, як на небі» підтверджує, що ідеї духовного світу можуть мати результати в фізичному плані. Творча уява може співвідноситися з конкретними діями, духовна мудрість - з мирськими знаннями, безумовна любов - з конкретним служінням, спляче «я» - зі свідомістю. Зв'язок духовного і матеріального світів треба враховувати, якщо ми хочемо вести повне і осмислене життя.
В кінцевому рахунку, гроші допомагають організувати і гармонізувати підприємництво. Матеріальне багатство можна направити на вищі цілі. По правді кажучи, багато наших хвилювань з приводу того, що досить, а що ні, можна було б знищити, пам'ятаючи такі слова: «Велич не в мені - я в величі». Яку свободу дає ця думка! Ми не є джерелом щедрості і корисних вчинків. Ми - тільки провідники, через які ці блага виливаються на людство. Ми - розпорядники, а не власники всіх земних благ.
Коли ми починаємо застосовувати цю ідею до нашого життя, падають завіси, які приховували істину. Бажання купити нову машину часто виявляється усвідомленням того, що стара недостатньо добре працює. Коли це зрозуміло, «новизна» машини стає вторинною. Переїзд з великого будинку в менший може виявитися потребою спростити життя.Тоді з нещастя ця подія перетворюється в перегляд пріоритетів.
«Врешті-решт велич, незважаючи на її назву, це не стільки певний обсяг, скільки певна якість людського життя. Воно може бути присутнім в такому житті, діапазон якого досить малий ». / Філіппс Брукс /
«Немає нічого простіше величі: насправді бути простим - це і означає бути великим». / Ральф Уолдо Емерсон /
«Ми не можемо робити великих речей - тільки малі з великою любов'ю». /Мати Тереза/

Джон Темплтон. Всесвітні закони життя Переклала на українську мову 14.12.18 12.13




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2018-12-28 12:05:43
Переглядів сторінки твору 366
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (3.973 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.773
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ ПРОЗИ
Автор востаннє на сайті 2024.11.21 22:14
Автор у цю хвилину відсутній