ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.03.19 11:07
Шок від того, що літо минає,
Переллється у трепет ріки,
Розіллється луною у гаю
І полине в поля навіки.

Так багато ми влітку не встигли.
Час минув у сипучий пісок.
Ми торкнемось небесної титли

Віктор Кучерук
2026.03.19 05:55
Ясне сонечко пригріло
І тепліше стала вись, -
І сніги сліпучо-білі
Вже водою узялись.
І відразу розбудили
Землю лоскотом струмки,
Що біжать із крутосхилів
І затоплюють ярки.

Юрко Бужанин
2026.03.18 22:08
Якось трапивсь папуасам
Отакий журнал «Плейбой».
Племенем вивчають, разом, -
Лише чути: - йой та йой.

Граціознії постави
І фігурки, бюсти пишні.
Папуасам все цікаве -

Оксана Дністран
2026.03.18 21:01
Перемовчи, перетерпи,
Перелюби мою печаль,
Коли розхристані вітри
Крізь мене мчатимуть у даль,
Коли відступниця зима
Мене полишить на весну,
Коли давитиме вина
Холодним потом після сну,

В Горова Леся
2026.03.18 20:36
Весняного зачаття дух тонкий
Несе світання поспіхом несмілим.
Де снігу нерозталі п'ятаки
Дивацьким слідом поміж трав осіли,

Збігаючись до півночі у тінь.
Так схожі на потріпані мачули.
Обабіч них струмок прохлюпотів,

Олена Побийголод
2026.03.18 19:12
Михайло Голодний (1903-1949; народився й провів юність в Україні)

Йшов загін над берегом
    в цокоті підків,
на коні під прапором
    командир сидів.

Голова зав’язана,

Марія Дем'янюк
2026.03.18 19:05
Молочний місяць — золоте телятко,
Візьму тебе на руки й притулю...
Одвічна на Землі для всіх загадка:
Хто це говорить зорями «Люблю»?
Чому стежина в небесах ясніє?
Хто йде по ній і одночасно мріє?
Чому сопілки музика бринить,
Коли, здається, все до

Іван Потьомкін
2026.03.18 19:04
Я був майже в приятельських стосунках з Іваном Дзюбою, Євгеном Сверстюком – чоловими шістдесятниками, чиєю думкою дорожив кожний з причетних до красного письменства. Не раз і не два, відвідуючи Євгена Сверстюка в Інституті ботаніки, чув від нього: «Оце н

Борис Костиря
2026.03.18 13:24
Народжується ранок, як оргазм.
Народжується у вогні страждань.
І кожен промінь, наче богомаз,
У первісному вихорі жадань.

Проміння пронесеться крізь пітьму,
Немов крізь павутиння і полон,
Крізь пустку ошелешену й німу,

Юлія Щербатюк
2026.03.18 13:14
Маки цвітом в полях облетіли,
Скоро в вікна загляне зима.
І природа слаба і безсила
Вже не схожа на себе сама.

По самотніх і голих алеях,
Там, де шурхіт опалих пожеж.
Голови не покривши своєї,

Юрій Гундарів
2026.03.18 09:47
Оперний співак зі світовим іменем. Володар унікального голосу - контртенору.
Соліст Паризької національної опери.
Перебуваючи за межами України, ніколи не припиняв переживати за її долю, завжди був у вирі подій.
Загинув у бою на Донбасі від кулі снайп

Віктор Кучерук
2026.03.18 06:36
Сірі котики вербові
І пухнасті, і м'які, -
І убрані празниково,
І завжди небоязкі
Ці сіренькі верхолази,
Ці пухнастики малі,
Що знов просяться до вази
На письмовому столі.

Ірина Вовк
2026.03.18 06:35
Не шукайте її в холодних реєстрах, у переліку дат чи в тесаному камені. Вона розчинилася в Рашківському тумані, там, де Дністер зупиняє свій біг, зачувши шерех княжих подолів. Її могила – не пагорб із хрестом, а простір між козацьким степом і молдавськи

С М
2026.03.17 22:01
За чуттями як-от бити фарфор
Або сміятися
Бий фарфор, сміючись
Бий фарфор, сміючись, сміючись

За чуттями, як-от падолист
Або усміхання
Падай листям усміхаючись

Ірина Вовк
2026.03.17 19:35
…У скринях окованих, серед шовків і смирни, лежало в о н о – дарунок зі Сходу, важкий і сліпучий. Намисто султана, де кожен алмаз – як сльоза, і кожен рубін – наче крапля крові пекучої. Господар Васіле Лупул надів його доньці на шию в день шлюбу: «Носи, Р

Іван Потьомкін
2026.03.17 17:57
Ти вже шосте коло з легкістю долаєш,
А я по-старечому ледве шкутильгаю.
Не стану хвалитись, що колись і я
Не одного з бігунів, як ти, обганяв.
Спогади, щоправда, в спорті не підмога,-
Попри біль і втому треба трудить ноги.
Ти вже на десятім – я ж на
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19

Федір Паламар
2025.05.15

Ольга Незламна
2025.04.30

Пекун Олексій
2025.04.24






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тамара Швець (1953) / Проза

 «Велич не в мені - я в величі»
«Велич не в мені - я в величі»
Світло до Землі проходить дев'яносто три мільйона миль за вісім з невеликим хвилин. Воно не має смаку, запаху і, якщо немає веселки, то і кольору. Заломлюючі його крапельки вологи можуть зробити видимим те, що завжди знаходилося навколо. Радуга може стати прекрасним символом, що нагадує нам про те, що в невидимому світі таїться безліч скарбів для тих, чиї очі бачать.
У кожен день нашого життя наші почуття знаходяться під постійним впливом стимулів. В результаті постійного контакту з якимись предметами ми можемо надати їм особливого значення. Наприклад, ми можемо почати думати, що шматок торта може підняти нам настрій швидше, ніж добре слово. Ми можемо розраховувати на те, що солодощі зроблять нас м'якше і добріше, тому що наші почуття говорять нам, що смак і високий вміст цукру - це реальність.
Насправді матеріальні блага можуть бути розраховані на те, щоб відвернути нас від печалі, коли для нашого духовного благополуччя було б сумувати про втрату. Зовнішні обставини можуть приховати наші помилки, тоді як набагато корисніше було б їх визнати. Матеріальні розради можуть стимулювати недбалість, коли наше здоров'я і навколишнє середовище дають нам попередження про захворювання. У той момент, коли нам здається, що нашому благополуччю щось загрожує, ми кидаємося в найближчий магазин за «втіхою», чекаючи, що гроші принесуть нам те, чого за гроші не купиш, - духовне щастя.
Зрештою, стабілізуючі сили знову повертають нам рівновагу, як сила тяжіння, що діє на маятник. Ці сили можуть проявитися як економічний спад, перехід на нову посаду, зміна в сімейному житті або хвороба. Ці неприємності можуть стати важливими можливостями для духовного зростання.
Звичайно, це не означає, що не можна бути багатим матеріально і в той же час збагачуватися духовно. Золото і срібло небезпечні не самі по собі, а через нашу до них прихильність. Нам потрібно запитати себе: «З якими думками і цілями я використовую речі, які складають мій світ? Хто я - раб матеріального або зберігач добра, котре дотримується високих морально-етичних принципів і безкорисливо примножувати мої земні блага? »
Гроші не мають іншого значення, крім як служити законним засобом торгового обміну для людства. А духовні принципи, відірвані від відчутного світу, можуть бути дуже простими. Істинне щастя часто полягає в тому, щоб привести з духовного світу в матеріальний якусь дивно творчу ідею, а потім насолоджуватися тією користю, яку вона приносить оточуючим, і пожинати її плоди у вигляді подяки. Більш того, духовний добробут може підкорятися тим же універсальним законам, що і добробут матеріальне. Фізичні об'єкти нашого повсякденного світу можуть бути всього лише проявом їх духовної сутності. Приказка «На землі, як на небі» підтверджує, що ідеї духовного світу можуть мати результати в фізичному плані. Творча уява може співвідноситися з конкретними діями, духовна мудрість - з мирськими знаннями, безумовна любов - з конкретним служінням, спляче «я» - зі свідомістю. Зв'язок духовного і матеріального світів треба враховувати, якщо ми хочемо вести повне і осмислене життя.
В кінцевому рахунку, гроші допомагають організувати і гармонізувати підприємництво. Матеріальне багатство можна направити на вищі цілі. По правді кажучи, багато наших хвилювань з приводу того, що досить, а що ні, можна було б знищити, пам'ятаючи такі слова: «Велич не в мені - я в величі». Яку свободу дає ця думка! Ми не є джерелом щедрості і корисних вчинків. Ми - тільки провідники, через які ці блага виливаються на людство. Ми - розпорядники, а не власники всіх земних благ.
Коли ми починаємо застосовувати цю ідею до нашого життя, падають завіси, які приховували істину. Бажання купити нову машину часто виявляється усвідомленням того, що стара недостатньо добре працює. Коли це зрозуміло, «новизна» машини стає вторинною. Переїзд з великого будинку в менший може виявитися потребою спростити життя.Тоді з нещастя ця подія перетворюється в перегляд пріоритетів.
«Врешті-решт велич, незважаючи на її назву, це не стільки певний обсяг, скільки певна якість людського життя. Воно може бути присутнім в такому житті, діапазон якого досить малий ». / Філіппс Брукс /
«Немає нічого простіше величі: насправді бути простим - це і означає бути великим». / Ральф Уолдо Емерсон /
«Ми не можемо робити великих речей - тільки малі з великою любов'ю». /Мати Тереза/

Джон Темплтон. Всесвітні закони життя Переклала на українську мову 14.12.18 12.13




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2018-12-28 12:05:43
Переглядів сторінки твору 421
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (3.973 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.773
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ ПРОЗИ
Автор востаннє на сайті 2025.10.09 17:01
Автор у цю хвилину відсутній