ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олена Побийголод
2026.01.31 16:05
Із Леоніда Сергєєва

Дійові особи та виконавці:
• Анатолій Карпов – ліричний тенор
• Претендент – драматичний баритон
• Михайло Таль – баритон
• Петра Ліуверік – мецо-сопрано
• Суддя матчу – бас-кантанте

Артур Курдіновський
2026.01.31 14:26
Я на старому цвинтарі заритий,
Під пам'ятником з чорного граніту.
Читаю, що написано... О, небо!
"Тримайся! Все попереду ще в тебе!"

Борис Костиря
2026.01.31 12:07
Ця вічна сирена просвердлює мозок
І спокою, певно, ніколи не дасть.
Ця вічна сирена, як згущений морок.
І попіл століть опадає на нас.

У ній ми впізнаємо сутність століття.
Освенцим, Дахау, доносів рої.
Її віспувате обличчя столике.

Володимир Бойко
2026.01.30 23:35
Недосить обрати вірний напрямок, важливо не збитися з курсу. Меншовартість занадто вартує. Якщо люди метають ікру, лососі відпочивають. Хто править бал, тому правила зайві. У кожного історика свої історичні паралелі і своя паралельна історія.

Іван Потьомкін
2026.01.30 21:35
Найбільше бійсь фанатиків і вбивць,
різниця поміж ними невелика:
і там, і там ідея перед очима мерехтить,
але немає й гадки про живого чоловіка.
О, скільки ж їх, богобоязних і безбожних…
Всевишньому це споконвік не в новину,
та Він карає їх тоді, як

Тетяна Левицька
2026.01.30 21:03
Сердечний, що далі, та як
ми будемо дійсність ділити?
Тобі в чорнім морі маяк,
мені незабудки у житі?

А їй, що дістанеться — даль
і смуток у пелені днини?
Не ділиться, як не гадай,

Артур Курдіновський
2026.01.30 16:17
Доводити - немає часу,
Доносити - бракує сил.
Давно роздав усі прикраси
Надійний мій душевний тил.

Захмарна тупість ходить світом.
О, горе щирим та відкритим!
Тепла промінчик не знайти,

Юрій Лазірко
2026.01.30 15:28
Згораю я у пломені жаги,
Палаю стосом, серце спопеляю.
Крилом вогню домотую круги
Між брамами пекельними і раєм.

Поріг блаженства – щастя береги.
Табун шаленства зупинити мушу
Над урвищем, де пристрасті боги

Артур Курдіновський
2026.01.30 13:38
Розплетемо рондельний магістрал
Й напишемо малий вінок ронделів.
Щоб не шукати воду у пустелі,
Влаштуємо в оазі справжній бал!

Спочатку хай співає генерал,
А потім рядові, мов менестрелі.
Розплетемо рондельний магістрал

Борис Костиря
2026.01.30 10:48
О часе, не спіши, не мчи удаль стрілою,
Що пробива серця в невдалій метушні,
Що залишається марою і маною,
Тим світом, що розвіявся вві сні.

Що хочеш забирай, та серце не розколюй,
Минуле і майбутнє не діли
І спогади, мов яструб, не розорюй,

Світлана Пирогова
2026.01.29 21:59
Скляне повітря, тиша нежива.
Застиг у глянці вечір на порозі.
Необережно кинуті слова
Лишились, як льодинки на дорозі.

Весь світ накрила панцирна броня.
Прозорий шовк, підступний і блискучий.
Заснула з льодом зморена стерня.

Артур Курдіновський
2026.01.29 19:57
МАГІСТРАЛ

Дитинством пахнуть ночі темно-сині,
А на снігу - ялинкою сліди.
Буває, зігрівають холоди
І спогади, такі живі картини!

Розпливчасті та ледь помітні тіні

С М
2026.01.29 18:05
о так я відьмача
бігме-бо відьмача

я родився в ту ніч
як місяць божий зачервонів
родився в ту ніч
як місяць був у червонім огні
небіжка мати скричала ”циганка повіла правду!“

Іван Потьомкін
2026.01.29 18:01
Шукаю на Святій Землі пейзажі,
Чимсь схожі на вкраїнські:
Горби і пагорби не лисі, а залісені,
Карпати вгадую в Голанах,
Говерлу - в засніженім Хермоні ,
Йордан у верболозі, як і Дніпро,
Вливається у серце щемом...
...А за пейзажами на Сході

Юрко Бужанин
2026.01.29 17:20
Нас поєднало. Правда, не навіки.
Згадай, як тебе палко цілував.
У пристрасті стуляла ти повіки,
А я свої відкритими тримав.

Усе я бачив: - як ти десь літала,
Пелюсточки, мов айстри, розцвіли...
І люба, до солодкого фіна

Євген Федчук
2026.01.29 16:03
Цікаво, як же вміють москалі
Все дригом догори перевернути,
Вину свою на іншого спихнути.
І совість їх не мучить взагалі.
На нас напали, на весь світ кричать,
Що лише ми у тому всьому винні.
На їх умовах здатися повинні,
Інакше вони будуть нас вбив
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19

Федір Паламар
2025.05.15

Ольга Незламна
2025.04.30

Пекун Олексій
2025.04.24

Софія Пасічник
2025.03.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тамара Швець (1953) / Проза

 «Велич не в мені - я в величі»
«Велич не в мені - я в величі»
Світло до Землі проходить дев'яносто три мільйона миль за вісім з невеликим хвилин. Воно не має смаку, запаху і, якщо немає веселки, то і кольору. Заломлюючі його крапельки вологи можуть зробити видимим те, що завжди знаходилося навколо. Радуга може стати прекрасним символом, що нагадує нам про те, що в невидимому світі таїться безліч скарбів для тих, чиї очі бачать.
У кожен день нашого життя наші почуття знаходяться під постійним впливом стимулів. В результаті постійного контакту з якимись предметами ми можемо надати їм особливого значення. Наприклад, ми можемо почати думати, що шматок торта може підняти нам настрій швидше, ніж добре слово. Ми можемо розраховувати на те, що солодощі зроблять нас м'якше і добріше, тому що наші почуття говорять нам, що смак і високий вміст цукру - це реальність.
Насправді матеріальні блага можуть бути розраховані на те, щоб відвернути нас від печалі, коли для нашого духовного благополуччя було б сумувати про втрату. Зовнішні обставини можуть приховати наші помилки, тоді як набагато корисніше було б їх визнати. Матеріальні розради можуть стимулювати недбалість, коли наше здоров'я і навколишнє середовище дають нам попередження про захворювання. У той момент, коли нам здається, що нашому благополуччю щось загрожує, ми кидаємося в найближчий магазин за «втіхою», чекаючи, що гроші принесуть нам те, чого за гроші не купиш, - духовне щастя.
Зрештою, стабілізуючі сили знову повертають нам рівновагу, як сила тяжіння, що діє на маятник. Ці сили можуть проявитися як економічний спад, перехід на нову посаду, зміна в сімейному житті або хвороба. Ці неприємності можуть стати важливими можливостями для духовного зростання.
Звичайно, це не означає, що не можна бути багатим матеріально і в той же час збагачуватися духовно. Золото і срібло небезпечні не самі по собі, а через нашу до них прихильність. Нам потрібно запитати себе: «З якими думками і цілями я використовую речі, які складають мій світ? Хто я - раб матеріального або зберігач добра, котре дотримується високих морально-етичних принципів і безкорисливо примножувати мої земні блага? »
Гроші не мають іншого значення, крім як служити законним засобом торгового обміну для людства. А духовні принципи, відірвані від відчутного світу, можуть бути дуже простими. Істинне щастя часто полягає в тому, щоб привести з духовного світу в матеріальний якусь дивно творчу ідею, а потім насолоджуватися тією користю, яку вона приносить оточуючим, і пожинати її плоди у вигляді подяки. Більш того, духовний добробут може підкорятися тим же універсальним законам, що і добробут матеріальне. Фізичні об'єкти нашого повсякденного світу можуть бути всього лише проявом їх духовної сутності. Приказка «На землі, як на небі» підтверджує, що ідеї духовного світу можуть мати результати в фізичному плані. Творча уява може співвідноситися з конкретними діями, духовна мудрість - з мирськими знаннями, безумовна любов - з конкретним служінням, спляче «я» - зі свідомістю. Зв'язок духовного і матеріального світів треба враховувати, якщо ми хочемо вести повне і осмислене життя.
В кінцевому рахунку, гроші допомагають організувати і гармонізувати підприємництво. Матеріальне багатство можна направити на вищі цілі. По правді кажучи, багато наших хвилювань з приводу того, що досить, а що ні, можна було б знищити, пам'ятаючи такі слова: «Велич не в мені - я в величі». Яку свободу дає ця думка! Ми не є джерелом щедрості і корисних вчинків. Ми - тільки провідники, через які ці блага виливаються на людство. Ми - розпорядники, а не власники всіх земних благ.
Коли ми починаємо застосовувати цю ідею до нашого життя, падають завіси, які приховували істину. Бажання купити нову машину часто виявляється усвідомленням того, що стара недостатньо добре працює. Коли це зрозуміло, «новизна» машини стає вторинною. Переїзд з великого будинку в менший може виявитися потребою спростити життя.Тоді з нещастя ця подія перетворюється в перегляд пріоритетів.
«Врешті-решт велич, незважаючи на її назву, це не стільки певний обсяг, скільки певна якість людського життя. Воно може бути присутнім в такому житті, діапазон якого досить малий ». / Філіппс Брукс /
«Немає нічого простіше величі: насправді бути простим - це і означає бути великим». / Ральф Уолдо Емерсон /
«Ми не можемо робити великих речей - тільки малі з великою любов'ю». /Мати Тереза/

Джон Темплтон. Всесвітні закони життя Переклала на українську мову 14.12.18 12.13




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2018-12-28 12:05:43
Переглядів сторінки твору 415
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (3.973 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.773
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ ПРОЗИ
Автор востаннє на сайті 2025.10.09 17:01
Автор у цю хвилину відсутній