ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2026.11.15 01:14
Людожерам непогано вдаються ролі людинолюбців. Хтось демократією живе, хтось нею грається. Політик – це особа, яка однією рукою будує державу, а іншою її руйнує. Навіть наймізернішим людцям доступні цукерки «Гулівер» в асортименті. Криводушн

Віктор Насипаний
2026.11.14 23:50
З молитви проростаєм до життя.
Комусь шляхи чи стежка невеличка.
А весни, як горобчики, летять.
Міліє, висихає люд, як річка.


Щодня кудись мчимо, як хитрий грак.
І враз, як тінь, в землі минаєм поспіль.

С М
2026.11.14 22:44
Безконечний дощ зі слів ллє в паперовий келих
Током, досхочу свавільним, сковзаючи крізь усесвіт
Сум водойм і хвилі втіх поймають мій відкритий розум
Осяюючи, пестячи

Jai Guru Deva Om
Світ незмінний, хай би що
Світ незмінний, хай би що

Світлана Пирогова
2026.11.14 22:03
Вуалями туманними вкриває листопад.
Мокріють і сиріють вулиці навколо.
Не залишилось майже осені чудних принад.
І сонця барва виглядає досить кволо.

Застигли сумно голі клени в сірому ряду.
Лапате листя застелило легко стежку,
(Нахаба вітер враз й

Ігор Шоха
2026.11.14 21:48
Лише у пам’яті спливає
дуга над плесами води
і сум за веселковим краєм.
На тому березі за плаєм
лишилися мої сліди.

У лузі, де росла калина
і де-не-де чортополох,

Іван Потьомкін
2026.11.14 21:34
«Йдучи до жінки, -Ніцше говорив,- треба брать батіг з собою». І ось він укупі з приятелем- філософом запряжені тягнуть віз, А підганяє обох їх батогом нічим, здавалося б, невиразна жінка. Обом судилось невблаганне «НІ» від неї,як мова заходила

хома дідим
2026.11.14 18:51
присіла ґава на димар
при іншій думці нерозкритій
який-сякий еміль верхарн
кому його державні ритми
старий єврей біля дверей
в його руках сезонні квіти
у нього власний апогей
він відає про смак амрити

Артур Курдіновський
2026.11.14 14:46
Кричить мені осінь захоплене "браво",
Дарує римовані оплески з листя.
Себе відчуваю воскреслим артистом -
Та вже нема сил на реакцію жваву.

Ні з ким у житті не співав я в октаву.
За те, що не змерз у порожньому місті
Кричить мені осінь захоплен

Артур Сіренко
2026.11.14 13:30
У 1895 році після завершення навчання в Київському інституті шляхетних дівчат доля закинула мене в одне подільське містечко N., де були білі хати-мазанки з солом’яними горобцевими стріхами, де круторогі корови та нечемні гуси ходили просто вулицями, де с

В Горова Леся
2026.11.14 13:04
То так сумно, як знову торкається подихом
Неминуча зима, що почином бентежила,
Як губилася поміж циклонними межами,
Снігу мокрого в ніч насипаючи потайки,
Щоб вернути мене за зимовими мештами
Від порогу, де біле узрію я з подивом.

То так прикро,

Борис Костиря
2026.11.14 10:30
Не віриться, що зараз травень
Отак неждано підійшов.
І музика крізь свіжі трави
Вливається крізь біль і шок.

Нові надії пробивають
Жорсткі заслони небуття.
Зупиниться новітній варвар

Віктор Кучерук
2026.11.14 08:39
Сиротливо слову на папері,
Поки інші бродять у думках, -
Варто, може, прочинити двері
Та вказати на потрібний шлях?
Щоб слова злетілися, мов птиці,
В рими повні, в речення стрункі, -
Хочу з серця, наче із криниці,
Вичерпати строфи гомінкі.

Софія Кримовська
2026.11.13 20:39
Я втішена тобою, я втишена тобою,
Як світ після відбою усіх земних тривог.
У нас з тобою, ні, кохання не запоєм,
А тихі почуття, розділені на двох.
Так юність не змогла б, у неї інша вдача -
Шаленство та азарт і ще сліпі дощі.
І хто б тоді зумів? І

Ігор Шоха
2026.11.13 13:49
Недремні очі у сліпої власті
і особливо пильні при вогні.
Розпалює суґестія у масці
зеленої і крапленої масті
вендету судочинства і брехні,
та намагання викурити трясця,
задіяне у внутрішній війні
супроти новоявлених династій,

Вячеслав Руденко
2026.11.13 10:23
Тут важлива місія —
Та, що вабить збуджене
Ранками алюзії
Біля скла повздовжнього,
В колі із мережива,
Сутінках напружених,
Біля знов відроджених
В боротьбі за розуми.

Віктор Кучерук
2026.11.13 06:27
Зоря спалахує й згасає
В передвечірній сизій млі,
Але на попіл не згоряє,
Не поспішає до землі.
Так само мрія у людини:
Померкне трохи й знов блищить, -
Вперед спрямовує щоднини
І душу гріє кожну мить.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Охмуд Песецький
2026.03.19

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тамара Швець (1953) / Проза

 «Велич не в мені - я в величі»
«Велич не в мені - я в величі»
Світло до Землі проходить дев'яносто три мільйона миль за вісім з невеликим хвилин. Воно не має смаку, запаху і, якщо немає веселки, то і кольору. Заломлюючі його крапельки вологи можуть зробити видимим те, що завжди знаходилося навколо. Радуга може стати прекрасним символом, що нагадує нам про те, що в невидимому світі таїться безліч скарбів для тих, чиї очі бачать.
У кожен день нашого життя наші почуття знаходяться під постійним впливом стимулів. В результаті постійного контакту з якимись предметами ми можемо надати їм особливого значення. Наприклад, ми можемо почати думати, що шматок торта може підняти нам настрій швидше, ніж добре слово. Ми можемо розраховувати на те, що солодощі зроблять нас м'якше і добріше, тому що наші почуття говорять нам, що смак і високий вміст цукру - це реальність.
Насправді матеріальні блага можуть бути розраховані на те, щоб відвернути нас від печалі, коли для нашого духовного благополуччя було б сумувати про втрату. Зовнішні обставини можуть приховати наші помилки, тоді як набагато корисніше було б їх визнати. Матеріальні розради можуть стимулювати недбалість, коли наше здоров'я і навколишнє середовище дають нам попередження про захворювання. У той момент, коли нам здається, що нашому благополуччю щось загрожує, ми кидаємося в найближчий магазин за «втіхою», чекаючи, що гроші принесуть нам те, чого за гроші не купиш, - духовне щастя.
Зрештою, стабілізуючі сили знову повертають нам рівновагу, як сила тяжіння, що діє на маятник. Ці сили можуть проявитися як економічний спад, перехід на нову посаду, зміна в сімейному житті або хвороба. Ці неприємності можуть стати важливими можливостями для духовного зростання.
Звичайно, це не означає, що не можна бути багатим матеріально і в той же час збагачуватися духовно. Золото і срібло небезпечні не самі по собі, а через нашу до них прихильність. Нам потрібно запитати себе: «З якими думками і цілями я використовую речі, які складають мій світ? Хто я - раб матеріального або зберігач добра, котре дотримується високих морально-етичних принципів і безкорисливо примножувати мої земні блага? »
Гроші не мають іншого значення, крім як служити законним засобом торгового обміну для людства. А духовні принципи, відірвані від відчутного світу, можуть бути дуже простими. Істинне щастя часто полягає в тому, щоб привести з духовного світу в матеріальний якусь дивно творчу ідею, а потім насолоджуватися тією користю, яку вона приносить оточуючим, і пожинати її плоди у вигляді подяки. Більш того, духовний добробут може підкорятися тим же універсальним законам, що і добробут матеріальне. Фізичні об'єкти нашого повсякденного світу можуть бути всього лише проявом їх духовної сутності. Приказка «На землі, як на небі» підтверджує, що ідеї духовного світу можуть мати результати в фізичному плані. Творча уява може співвідноситися з конкретними діями, духовна мудрість - з мирськими знаннями, безумовна любов - з конкретним служінням, спляче «я» - зі свідомістю. Зв'язок духовного і матеріального світів треба враховувати, якщо ми хочемо вести повне і осмислене життя.
В кінцевому рахунку, гроші допомагають організувати і гармонізувати підприємництво. Матеріальне багатство можна направити на вищі цілі. По правді кажучи, багато наших хвилювань з приводу того, що досить, а що ні, можна було б знищити, пам'ятаючи такі слова: «Велич не в мені - я в величі». Яку свободу дає ця думка! Ми не є джерелом щедрості і корисних вчинків. Ми - тільки провідники, через які ці блага виливаються на людство. Ми - розпорядники, а не власники всіх земних благ.
Коли ми починаємо застосовувати цю ідею до нашого життя, падають завіси, які приховували істину. Бажання купити нову машину часто виявляється усвідомленням того, що стара недостатньо добре працює. Коли це зрозуміло, «новизна» машини стає вторинною. Переїзд з великого будинку в менший може виявитися потребою спростити життя.Тоді з нещастя ця подія перетворюється в перегляд пріоритетів.
«Врешті-решт велич, незважаючи на її назву, це не стільки певний обсяг, скільки певна якість людського життя. Воно може бути присутнім в такому житті, діапазон якого досить малий ». / Філіппс Брукс /
«Немає нічого простіше величі: насправді бути простим - це і означає бути великим». / Ральф Уолдо Емерсон /
«Ми не можемо робити великих речей - тільки малі з великою любов'ю». /Мати Тереза/

Джон Темплтон. Всесвітні закони життя Переклала на українську мову 14.12.18 12.13




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2018-12-28 12:05:43
Переглядів сторінки твору 474
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (3.973 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.773
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ ПРОЗИ
Автор востаннє на сайті 2025.10.09 17:01
Автор у цю хвилину відсутній