Милуюся зимою. Дякую за панораму зриму. Легким пенлем мальована.

(пензлем)

Нарешті й Ви, шановний пане Ярославе, уподобали Зиму!

Уже давно уподобав, дорогий пане Іване! В минулі роки критикував зиму за те, що вона була неприродньою, несправжньою, а тепер вона така, як слід, тому і вірш такий, відповідно!)))

Мені чомусь із зимою лише вороняче каркання асоціюється...

Але у Вашій поезії - все так ідилічно співіснує: сніги, весняний спів пташок у небі, що маю на меті придивитися і прислухатися пильніше до зими, що за вікном :)

Любо, радий Вашим відвідинам. Що я скажу? Є на природі місця, які нагадують навіть воронячий з`їзд комуністичної партії, стільки їх на гілках і в одному місці, і каркають на все горло, як на дебатах, справді є таке! Але є і місця віддалені від них, які я дужче люблю, і там можна зустріти ось таку зимову пастораль і звуки іншого птаства, які подеколи нагадують дзюркотіння весняних струмків...)))

Ярославе, ти не лише поет кохання, а й художник пейзажист!)))

Дякую, дорога Таню! Люблю Природу описувати! Вона завжди така прекрасна!))))