ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2026.06.02 12:51
Живу минулим, там моє життя
від А до Я, від альфи до омеги!
Від дня народження до забуття
о, де ви, дні мого натхнення, де ви?

Ніколи не корилася вітрам —
плела віночки із маруни, м'яти.
Та тільки душу за любов віддам,

Кока Черкаський
2026.06.02 12:09
Розвелось у нас хвазанів-
Ну просто море хвазанів!
І тепер я часто чую
Їхній, так би мовить, "спів".

Хвазан -птаха наче й гарна,
Та співає ж - аби як.
Не як зовні непомітний

Борис Костиря
2026.06.02 11:56
Ні, я себе, напевно, знищу
В ночах запеклих, дорогих.
Лікую невмолиму тишу
В кімнатах вигаслих, старих.
Слова сховались і принишкли
У погребах німих, сумних.

Я спалюю себе на вітрі

Ірина Вовк
2026.06.02 10:36
V. СОНЦЕ З ПІВДНЯ Зима 1043 року сковувала Київ кригою, але серця людей палали від хвилювання. На дніпровських схилах зібрався натовп, бо з півдня, пробиваючись крізь засніжені річкові простори, сунула небачена раніше сила. Це повертався в і н. Біл

хома дідим
2026.06.02 08:43
він вийшов до режиму бога
покинувши вино хліб сіль
сусід вважав його за йога
а сам пиячив той сусід
йому здавалося ще трохи
і стане легко звідусіль
сусід той час привів небогу
стогнав із нею десь в куті

Охмуд Песецький
2026.06.02 07:47
Мої сердечні ув'язнення і спускання на землю з високих веж несвобод не передбачають втеч, а тільки терміни. Рецидивістам "не світить" амністія. Час – і тільки він, є тим механізмом, який спрацьовує для свободи – тихо і без ефектів, які притаманні подіб

Віктор Кучерук
2026.06.02 05:27
Я міг би загинути вчора
І зараз лежати в труні,
Або в тісноті коридору
Заклякти в останньому сні.
Донині руїни будинку,
Ще теплі від крові й вогню, -
Нагадують кожну хвилинку
Про долю щасливу мою.

Костянтин Ватульов
2026.06.01 19:27
Полюбляю зелене оточення,
Особливо під промені вранішні.
І удосталь росою намочений,
Задурманений квітом акації.

Ще пройтися стежками охайними
Водночас і тужливо, і радісно,
Де жбурляють промінчики барвами

хома дідим
2026.06.01 17:35
в житті холоднім і похмурім
чогось хотів кудись-там біг
за снами уві снах моїх
і в церкві тільки та премудрість
мене оточували мури
на цім лазурнім небодні
цикуту радили мені
а в перлах порпалися кури

Ольга Олеандра
2026.06.01 15:25
У кожній з нас є Щось позалюдське.
У кожному. Без винятків. Й неясно
це Щось несимпатичне і жаске
чи неповторно самобутнє і прекрасне?

Воно у нас танцює? Чи лежить
заховане, зарите якнайглибше?
Не через цю відчуженість сюрчить

Федір Паламар
2026.06.01 14:41
В ім’я вищого Життя, нехай буде прославлене горнє Світло! Блиском укрився я, і Світло засяяло світ. Утри стали поодаль і змовлялися проти мене. (…) Муж, який скинув мене зі свого місця на землю (…) ти знищиш їх (…) Не руйнуй творіння Утр і не проганяй

Тетяна Левицька
2026.06.01 13:44
Похмурий день у крона прослизнув
і зачепився поглядом за вечір.
Готується до стомленого сну
міських кварталів тьмяна порожнеча.

Сідаєш у намолене таксі,
мене лишивши на бруківці літа.
І наостанок зойкає шассі

Сергій Губерначук
2026.06.01 13:35
…Творчість – Така, як Ти!
Як, Ти?

18 жовтня 1999 р., Київ

Ігор Шоха
2026.06.01 13:01
Весна минає. Літо на порозі.
Немає миру, бо іде війна.
Жене людей додому чужина.
Дай, Боже, не почити у дорозі
міграції поезії у прозі
лихого житія. Душа одна.

ІІ

Борис Костиря
2026.06.01 12:10
Прийшов мороз такий справдешній,
Хитнув підвалини старі.
Сховалась думка у черешні,
Сховалась мова у землі.
У теплім краю журавлі
В піснях оспівують прийдешнє.

Мороз величною ходою

Юрко Бужанин
2026.06.01 11:29
Зелена матова тарілка
пахла метеоритами і космічним пилом
Його несли під руки два сірих гуманоїди
обережно як перше видання класика
Він гикав у невагомости
і думав про невиплачений гонорар

Землянине ми прийшли забрати твій розум
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Мария Дутко
2026.06.01

Андрій Олінковський
2026.05.31

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юля Бро (1979) / Вірші

 безсоння
тобі:)

Лелечі спомини про «спати на плечі»
Вночі, мов пір’я, залоскочуть до безсоння.
Дівча напівоголене змовчить,
Змочивши губи полум’ям свічі,
Залізе на холодне підвіконня.
Там зорепад - на відстані руки,
Горіхопад - на відстані трьох тижнів
Та гріх такий... закохуватись ніжно
Коли стікає липень сном п’янким.
Вже в сотий раз... і всотує світанок...
І з комину на дах вилазить дим,
Мов равлики примарні білий танок
Вигадують-виковзують над ним.
Фіранка мамина сховає під крило.
Нарешті зглянься, світлий охоронцю!
Обурене дівча, німе перо,
Дивись, як всесвіт стане на зеро
Твоїм обранцем,
бранцем,
принцем...
...сонцем.




Найвища оцінка Варвара Черезова 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Ванда Нова 5 Майстер-клас / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-08-07 17:45:58
Переглядів сторінки твору 5299
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.407 / 5.25  (4.836 / 5.55)
* Рейтинг "Майстерень" 4.181 / 5  (4.808 / 5.53)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.698
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2017.10.09 11:17
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Чепурко (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-08 16:16:46 ]
Дуже сподобалось!
Не пожалкував, що відклав роботу в сторону і прочитав вірш.
Чудесні образи! 8)
Дуже люблю гру слів. Якраз тут її і знайшов=)
Кінець просто чудесний. Дякую за вірш. Було дуже приємно!
Щоправда дещо я не зміг осмислити... 8)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-08 16:37:38 ]
Класний віршик Юліє,
Образи чудові.
***
"світАнок"/"танОк" - невдала рима - наголоси різні...
***
"Дивись, як всесвіт стане на зеро" - і що станеться, як "стане"???


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2007-08-08 22:48:56 ]
Дякую, Олександре. В принципі, більшого задоволення ніж схвальний коментар читача, автор отримати, мабуть, не може. А щодо гри слів - це Ви вірно зауважили, бо саме нею я і займаюсь: швидше граю, ніж віршую:)

Юрію, дякую:) а якщо вважати, що "танок" це похідне від "танк" то можна?:))насправді, я б з радістю щось з цим наголосом зробила, але поки що не знаю - що саме:)
А зі всесвітом.. ну, тут така штучечка..ніби-то всесвіт (ліргероїні), поставлений нею на "зеро" стане її обранцем. такий собі чендж...мається на увазі, що розпочинаючи будь-які стосунки людина, власне, ставить на кін увесь свій світ, попередній досвід і супутню тисячу дрібниць...Уффф...я вже зіпріла, а пояснити, здається так і не вдалося:) та це, мабуть, зайве:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-09-05 11:51:22 ]
Перечитую Ваші вірші. Подобається образність та звукопис.
У цьому вірші я би змінила "в сотий раз" на "всоте", було більш природньо, і треба прибрати літеру Д у слові тижнів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2007-09-05 22:02:39 ]
Ларисо, дякую - зайву літеру забрала і "всоте" дійсно було б краще..подумаю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-11-28 20:02:12 ]
Ах, який вірш! Дууууже гарно;)-


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2007-11-28 20:23:42 ]
:)згодна:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Сонценя (Л.П./Л.П.) [ 2009-07-07 22:15:37 ]
Дякую тобі за цей неймовірний вірш!
Відчула, що він такий рідний-рідний!.. чомусь :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2009-07-07 22:51:35 ]
Галочко, може, це тому, що у кожної жінки є плече, про сон на якому не можливо згадувати без почуття?;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Сонценя (Л.П./Л.П.) [ 2009-07-08 16:47:38 ]
Є таке... ;)