ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олена Побийголод
2026.01.31 16:05
1978. Шахи (опера-буфа)
Із Леоніда Сергєєва

Дійові особи та виконавці:
• Анатолій Карпов – ліричний тенор
• Претендент – драматичний баритон
• Михайло Таль – баритон
• Петра Ліуверік – мецо-сопрано
• Суддя матчу – бас-кантанте

Артур Курдіновський
2026.01.31 14:26
***
Я на старому цвинтарі заритий,
Під пам'ятником з чорного граніту.
Читаю, що написано... О, небо!
"Тримайся! Все попереду ще в тебе!"

Борис Костиря
2026.01.31 12:07
Сирена
Ця вічна сирена просвердлює мозок
І спокою, певно, ніколи не дасть.
Ця вічна сирена, як згущений морок.
І попіл століть опадає на нас.

У ній ми впізнаємо сутність століття.
Освенцим, Дахау, доносів рої.
Її віспувате обличчя столике.

Володимир Бойко
2026.01.30 23:35
Словосплетіння
Недосить обрати вірний напрямок, важливо не збитися з курсу. Меншовартість занадто вартує. Якщо люди метають ікру, лососі відпочивають. Хто править бал, тому правила зайві. У кожного історика свої історичні паралелі і своя паралельна історія.

Іван Потьомкін
2026.01.30 21:35
***
Найбільше бійсь фанатиків і вбивць,
різниця поміж ними невелика:
і там, і там ідея перед очима мерехтить,
але немає й гадки про живого чоловіка.
О, скільки ж їх, богобоязних і безбожних…
Всевишньому це споконвік не в новину,
та Він карає їх тоді, як

Тетяна Левицька
2026.01.30 21:03
Лоскотливий
Сердечний, що далі, та як
ми будемо дійсність ділити?
Тобі в чорнім морі маяк,
мені незабудки у житі?

А їй, що дістанеться — даль
і смуток у пелені днини?
Не ділиться, як не гадай,

Артур Курдіновський
2026.01.30 16:17
Його Величність Примітив (сонет/онєгінська строфа)
Доводити - немає часу,
Доносити - бракує сил.
Давно роздав усі прикраси
Надійний мій душевний тил.

Захмарна тупість ходить світом.
О, горе щирим та відкритим!
Тепла промінчик не знайти,

Юрій Лазірко
2026.01.30 15:28
Згораю Я -- український блюз
Згораю я у пломені жаги,
Палаю стосом, серце спопеляю.
Крилом вогню домотую круги
Між брамами пекельними і раєм.

Поріг блаженства – щастя береги.
Табун шаленства зупинити мушу
Над урвищем, де пристрасті боги

Артур Курдіновський
2026.01.30 13:38
Про малий вінок ронделів
Розплетемо рондельний магістрал
Й напишемо малий вінок ронделів.
Щоб не шукати воду у пустелі,
Влаштуємо в оазі справжній бал!

Спочатку хай співає генерал,
А потім рядові, мов менестрелі.
Розплетемо рондельний магістрал

Борис Костиря
2026.01.30 10:48
Стріла часу
О часе, не спіши, не мчи удаль стрілою,
Що пробива серця в невдалій метушні,
Що залишається марою і маною,
Тим світом, що розвіявся вві сні.

Що хочеш забирай, та серце не розколюй,
Минуле і майбутнє не діли
І спогади, мов яструб, не розорюй,

Світлана Пирогова
2026.01.29 21:59
Ожеледиця
Скляне повітря, тиша нежива.
Застиг у глянці вечір на порозі.
Необережно кинуті слова
Лишились, як льодинки на дорозі.

Весь світ накрила панцирна броня.
Прозорий шовк, підступний і блискучий.
Заснула з льодом зморена стерня.

Артур Курдіновський
2026.01.29 19:57
Ночі темно-сині (малий вінок ронделів)
МАГІСТРАЛ

Дитинством пахнуть ночі темно-сині,
А на снігу - ялинкою сліди.
Буває, зігрівають холоди
І спогади, такі живі картини!

Розпливчасті та ледь помітні тіні

С М
2026.01.29 18:05
Відьмача (The Jimi Hendrix Experience)
о так я відьмача
бігме-бо відьмача

я родився в ту ніч
як місяць божий зачервонів
родився в ту ніч
як місяць був у червонім огні
небіжка мати скричала ”циганка повіла правду!“

Іван Потьомкін
2026.01.29 18:01
***
Шукаю на Святій Землі пейзажі,
Чимсь схожі на вкраїнські:
Горби і пагорби не лисі, а залісені,
Карпати вгадую в Голанах,
Говерлу - в засніженім Хермоні ,
Йордан у верболозі, як і Дніпро,
Вливається у серце щемом...
...А за пейзажами на Сході

Юрко Бужанин
2026.01.29 17:20
Спогад.
Нас поєднало. Правда, не навіки.
Згадай, як тебе палко цілував.
У пристрасті стуляла ти повіки,
А я свої відкритими тримав.

Усе я бачив: - як ти десь літала,
Пелюсточки, мов айстри, розцвіли...
І люба, до солодкого фіна

Євген Федчук
2026.01.29 16:03
* * *
Цікаво, як же вміють москалі
Все дригом догори перевернути,
Вину свою на іншого спихнути.
І совість їх не мучить взагалі.
На нас напали, на весь світ кричать,
Що лише ми у тому всьому винні.
На їх умовах здатися повинні,
Інакше вони будуть нас вбив
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Немодна Монада
2026.01.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Володимир Бойко (1953) / Вірші

 * * *
Ранок, неначе кі́тва,
Пристрасть спинив безжально.
Певно, кінець ловитві,
Певно, віват печалі.

Скрута не пожаліє,
Безвість за душу візьме...
Годі впіймати мрію,
Як не стає харизми.






    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2019-02-17 20:39:41
Переглядів сторінки твору 2134
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.100 / 5.54)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.166 / 5.62)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.700
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.02.01 00:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2019-02-17 21:36:04 ]
Гарно написано, але як в одному з моїх недописаних віршів - "радісно і сумно від зими". Це коли чорне і біле - сніг і плями.
Так от і у вірші. І печаль, і віват. На мою думку, цікаве поєднання, варте осмислення.
І останнє досягло кінця.
"Марно взивати всує" - це те ж саме, що марно взивати марно. Мінус на мінус дає плюс.
Тобто, варто взивати.
Фінальний рядок мене привів до питання про наголоси.
Бо "коли́". Нормативний наголос такий, якщо йдеться навіть про "кіл" у множині. Про кілок.
Автори, буває, навмисно, змінюють віршовий розмір - щоб викликати увагу. Зупинити читача, а потім - гайда з некопаного по копаному.
Загадковий вірш.
Дякую.
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Бойко (Л.П./М.К.) [ 2019-02-17 22:53:20 ]
Дякую. Все чітко Ви зазначили. Певні зміни зробив.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2019-02-18 00:40:45 ]
Вже краще.
Важко зрозуміти, що за біда спіткала літгероя.
Але це не проблема. У творі може бути загадка, на яку може знайтися відповідь якщо не в читача, то в автора або в нащадків.
Якщо автор знаний і визнаний, то чим більше загадковості в його творах, тим більший інтерес вони можуть викликати. Вони будуть як "джаконди", "квадрати" тощо.
Але я відхилився від курсу.
Про дієслова.
Дієслово "пошкодувати" має декілька значень. Якщо спиратись на перші, то виходить, що скрута не пошкодує, що щось вона зробила чи не зробила, втратила чи ні.
Якщо автор мав на увазі, що скрута нікого не пожаліє, то дієслово "пошкодувати" у такому значенні є перехідним. Тобто, дія повинна перейти з підмета на додаток - пошкодувати (пожаліти) [кого? що?]. Або не пошкодувати (не пожаліти) [кого? чого?].
Я запропонував би наступний варіант:

Скрута не дасть пощади,
Безвість за душу візьме...
Щастя біда не вкраде -
Вистачить їй харизми.

І що ми маємо:
Щастя (у род. відм.) біда не вкраде, бо вже немає чого красти, або біді вистачило чиєїсь харизми.

Можливі кращі варіанти. Свого я не нав'язую.
Існують вірші з більшою загадковістю, яка починається ще з граматики. Автор цього не розуміє, бо він "на своїй хвилі". Або ті чи інші фрази для нього є звичними, якщо не новими, перлами, творчими знахідками etc.

Вибачте мені обширне пояснення.
Буде видаленим - я не ображусь.
Тренування пам'яті ніколи не зайве.
Воно корисне.
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Бойко (Л.П./М.К.) [ 2019-02-18 08:32:36 ]
Наскільки я зрозумів свого літгероя, то біда у нього досить типова. Він згадав, нарешті, приказку: «Не тратьте, куме, сили...» і зрозумів, що з його харизмою це –найраціональніший вихід. Аби полегшити його долю, спробував випрозорити закінчення вірша.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2019-02-18 08:58:29 ]
Тобто, я діяв у правильному напрямку. За допомогою першої версії вірша суть проблеми літгероя була зрозумілою.
Залишалося лише узгодити між собою деякі розбіжності.
Можливо, за моїх порад відбулося певне вихолощення ідеї.
Але вона не вмерла.
Дякую за увагу та довіру.
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-02-19 05:06:33 ]
Отже, віват печалі. Повтор тут непотрібен. Дуже коротка форма.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Бойко (Л.П./М.К.) [ 2019-02-19 10:18:28 ]
Частково можна погодитись. Але "отже" - це вже остаточно, а "певно" - ще залишає якийсь люфт, невелику надію. Подумаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-02-19 05:10:22 ]
"Годі впіймати мрію, бо заважа харизма". Тут маємо пояснення, чому маємо те, до маємо. А у Вашому варіанті трохи не чітко. Хоча можу помилятися.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Бойко (Л.П./М.К.) [ 2019-02-19 10:25:54 ]
Теж можна погодитись, але частково. Саме слово "заважа" мені щось "не до шмиги", та й акценти трохи зміщує. У першому варіанті харизма не заважає, її просто замало. А у запропонованому - харизма є, але геть не та. Чиновники, перед тим, як відкласти щось "у довгу шухляду", казали: "питання потребує подальшого доопрацювання".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2019-02-19 14:53:15 ]
Оскільки я брав участь у редагуванні цієї мініатюри, то дозвольте додати.
Крім усічених закінчень дієслів (-ти, -ть, -ся, - сь) існують і стягнені.
У прикметниках (наведу приклади) "коханая" - "кохана", "рідна" - "рідная" etc). У дієсловах - "буває" - "бува", "кохає - "коха", "робить - "робе" etc).
Про це я довідався з Інтернету. Посилань не надаю, бо головне - знання, а не докази та свідки.
Оце "бажа" мені теж не до шмиги :))
Дякую за увагу,
Ю. С.