Дякую. Все чітко Ви зазначили. Певні зміни зробив.

Вже краще.
Важко зрозуміти, що за біда спіткала літгероя.
Але це не проблема. У творі може бути загадка, на яку може знайтися відповідь якщо не в читача, то в автора або в нащадків.
Якщо автор знаний і визнаний, то чим більше загадковості в його творах, тим більший інтерес вони можуть викликати. Вони будуть як "джаконди", "квадрати" тощо.
Але я відхилився від курсу.
Про дієслова.
Дієслово "пошкодувати" має декілька значень. Якщо спиратись на перші, то виходить, що скрута не пошкодує, що щось вона зробила чи не зробила, втратила чи ні.
Якщо автор мав на увазі, що скрута нікого не пожаліє, то дієслово "пошкодувати" у такому значенні є перехідним. Тобто, дія повинна перейти з підмета на додаток - пошкодувати (пожаліти) [кого? що?]. Або не пошкодувати (не пожаліти) [кого? чого?].
Я запропонував би наступний варіант:

Скрута не дасть пощади,
Безвість за душу візьме...
Щастя біда не вкраде -
Вистачить їй харизми.

І що ми маємо:
Щастя (у род. відм.) біда не вкраде, бо вже немає чого красти, або біді вистачило чиєїсь харизми.

Можливі кращі варіанти. Свого я не нав'язую.
Існують вірші з більшою загадковістю, яка починається ще з граматики. Автор цього не розуміє, бо він "на своїй хвилі". Або ті чи інші фрази для нього є звичними, якщо не новими, перлами, творчими знахідками etc.

Вибачте мені обширне пояснення.
Буде видаленим - я не ображусь.
Тренування пам'яті ніколи не зайве.
Воно корисне.
Ю. С.

Тобто, я діяв у правильному напрямку. За допомогою першої версії вірша суть проблеми літгероя була зрозумілою.
Залишалося лише узгодити між собою деякі розбіжності.
Можливо, за моїх порад відбулося певне вихолощення ідеї.
Але вона не вмерла.
Дякую за увагу та довіру.
Ю. С.

Частково можна погодитись. Але "отже" - це вже остаточно, а "певно" - ще залишає якийсь люфт, невелику надію. Подумаю.

Теж можна погодитись, але частково. Саме слово "заважа" мені щось "не до шмиги", та й акценти трохи зміщує. У першому варіанті харизма не заважає, її просто замало. А у запропонованому - харизма є, але геть не та. Чиновники, перед тим, як відкласти щось "у довгу шухляду", казали: "питання потребує подальшого доопрацювання".

Оскільки я брав участь у редагуванні цієї мініатюри, то дозвольте додати.
Крім усічених закінчень дієслів (-ти, -ть, -ся, - сь) існують і стягнені.
У прикметниках (наведу приклади) "коханая" - "кохана", "рідна" - "рідная" etc). У дієсловах - "буває" - "бува", "кохає - "коха", "робить - "робе" etc).
Про це я довідався з Інтернету. Посилань не надаю, бо головне - знання, а не докази та свідки.
Оце "бажа" мені теж не до шмиги :))
Дякую за увагу,
Ю. С.