Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.05.06
16:44
Весна! А я і не помітив...
В повітрі осяйні октави
Наспівує красивий травень,
Народжуються білі квіти.
Двір мій, промінням оповитий,
Костюм примірив золотавий.
Весна! А я і не помітив...
В повітрі осяйні октави
Наспівує красивий травень,
Народжуються білі квіти.
Двір мій, промінням оповитий,
Костюм примірив золотавий.
Весна! А я і не помітив...
2026.05.06
16:34
Поету гроші не потрібні!
Достатньо хліба та водиці.
Усі таланти - люди бідні,
Це вже давно не таємниця.
Цей світ краде щоденно сили,
Недосконалий, недолугий.
Поет сидить на хмарці білій
Достатньо хліба та водиці.
Усі таланти - люди бідні,
Це вже давно не таємниця.
Цей світ краде щоденно сили,
Недосконалий, недолугий.
Поет сидить на хмарці білій
2026.05.06
14:38
Працює, піднімаючись все вище.
У резиденції його весь світ.
Світило дня, дароване Всевишнім
Живе і житиме мільярди літ.
Несе і світло, і тепло завзято,
Гігантське і всесильне для землі
І для людей. Небес правічне свято,
У резиденції його весь світ.
Світило дня, дароване Всевишнім
Живе і житиме мільярди літ.
Несе і світло, і тепло завзято,
Гігантське і всесильне для землі
І для людей. Небес правічне свято,
2026.05.06
12:22
ТАНКА галицько-пуерто-риканська.
Я - ніби кролик,
З котрого чупакабра
Кров відсмоктала.
Крівці мого кохання
Достатньо тобі на ланч?
Я - ніби кролик,
З котрого чупакабра
Кров відсмоктала.
Крівці мого кохання
Достатньо тобі на ланч?
2026.05.06
12:01
Постійні калюжі, постійна сльота.
Похмурий пейзаж, як сама німота.
У цьому болоті втонула зоря,
Що сяяла нам на далекі моря.
Постійний застій і застиглість думок.
Панує безумства прадавній амок.
Похмурий пейзаж, як сама німота.
У цьому болоті втонула зоря,
Що сяяла нам на далекі моря.
Постійний застій і застиглість думок.
Панує безумства прадавній амок.
2026.05.06
11:27
Ти не промовляй, так нестерпно живеться,
як матері тій, що утратила сина.
Носила крилату надію під серцем,
але віддала горю в люту годину.
Сорочка своя завше ближче до тіла —
чужої скорботи нам не перейняти,
Не пестила лялю, а просто хотіла,
щоб па
як матері тій, що утратила сина.
Носила крилату надію під серцем,
але віддала горю в люту годину.
Сорочка своя завше ближче до тіла —
чужої скорботи нам не перейняти,
Не пестила лялю, а просто хотіла,
щоб па
2026.05.06
08:49
Шопен меланхолійний ,Рільке серед дня
І лебідь Малларме на дзеркалі води.
Чи в змозі крок важкий гидкого каченя
Завершити рядки щириці й лободи?
В забутому ставку серед самих забрьох,
Що в справжній глушині полють на бабок,
Чи можна в інший сві
І лебідь Малларме на дзеркалі води.
Чи в змозі крок важкий гидкого каченя
Завершити рядки щириці й лободи?
В забутому ставку серед самих забрьох,
Що в справжній глушині полють на бабок,
Чи можна в інший сві
2026.05.06
06:55
Наум Лисиця (1932-2013, Україна)
Сонця не буде, не чекай,
вже третій тиждень – дощ, і край,
мокрий ущент маршрут у нас,
неба забута синь.
Ніби з незримих сит мілких,
сіється мжичка, як на гріх...
Сонця не буде, не чекай,
вже третій тиждень – дощ, і край,
мокрий ущент маршрут у нас,
неба забута синь.
Ніби з незримих сит мілких,
сіється мжичка, як на гріх...
2026.05.06
06:10
Удосвіта шибки задеренчали
І злякано розсіялася мла, -
І всі побігли швидко якнайдалі
З охопленого полум'ям села.
Хати горіли шумно і багрово
На склі тремтіли відблиски вогнів,
А я, руками бурими від крові,
Хотів сусіду дати стусанів.
І злякано розсіялася мла, -
І всі побігли швидко якнайдалі
З охопленого полум'ям села.
Хати горіли шумно і багрово
На склі тремтіли відблиски вогнів,
А я, руками бурими від крові,
Хотів сусіду дати стусанів.
2026.05.06
02:41
О Боже, о Боже, о Боже!
Нарешті настало плюс двадцять!
Повилітали хрущі,
Дівки почали роздягаться!
Повиймали із шафів
Свої коротенькі спідниці!
Як гляну – відразу, о Боже!-
Нарешті настало плюс двадцять!
Повилітали хрущі,
Дівки почали роздягаться!
Повиймали із шафів
Свої коротенькі спідниці!
Як гляну – відразу, о Боже!-
2026.05.05
22:17
Коло покинутої хати старий колодязь,
з якого більше не п'ють ні люди, ні звірі.
Інколи птаха сідає на тряхлий рипучий обід,
гойдаючись у вишнім небеснім ефірі.
Вітер крутить зотліле колесо.
Линуть між хмари веселі пташині співи.
Хтось гукає знемо
з якого більше не п'ють ні люди, ні звірі.
Інколи птаха сідає на тряхлий рипучий обід,
гойдаючись у вишнім небеснім ефірі.
Вітер крутить зотліле колесо.
Линуть між хмари веселі пташині співи.
Хтось гукає знемо
2026.05.05
22:03
життя картини поллока
але усе мине
розвидніє за мороком
земне таке земне
і хліба житнє золото
і молоко і мед
з-під ніг злітають голуби
дідок травицю жне
але усе мине
розвидніє за мороком
земне таке земне
і хліба житнє золото
і молоко і мед
з-під ніг злітають голуби
дідок травицю жне
2026.05.05
14:08
Питання – що робити з цим
Я і він, чи я і ти?
Ви стоїте, волосся вітер звіює
Очі сяють і душі замріяні
Говорячи
«Тебе ми любимо, як же нам бути?»
І я обох люблю
Я і він, чи я і ти?
Ви стоїте, волосся вітер звіює
Очі сяють і душі замріяні
Говорячи
«Тебе ми любимо, як же нам бути?»
І я обох люблю
2026.05.05
13:44
Розлився туман велемудрий, тужавий,
Розлився, як ціла аморфна держава.
Які таємниці, які парадокси
Чаїть у собі, ніби сховані оси!
Туман розчиняє депресію люту,
У вічні слова й заповіти закуту.
Розлився, як ціла аморфна держава.
Які таємниці, які парадокси
Чаїть у собі, ніби сховані оси!
Туман розчиняє депресію люту,
У вічні слова й заповіти закуту.
2026.05.05
12:08
Літа лебедіють, мов кужіль прядуть,
У вир'єчку гублять пір'їни.
Дари мироносні до стіп покладуть
У церкві святої Ірини.
Над мороки ночі, над тугу в очах,
Над біль, що метеликом зрине.
Невпинно співатиме божа свіча
У вир'єчку гублять пір'їни.
Дари мироносні до стіп покладуть
У церкві святої Ірини.
Над мороки ночі, над тугу в очах,
Над біль, що метеликом зрине.
Невпинно співатиме божа свіча
2026.05.05
10:16
Можливо десь за вісім днів до свят
Тут Фіміам кадив задорого у ямі -
На шиї каганець, на вигляд як архат*
На грудях золото, в долонях оригамі.
В китайських косах бігали дівки
І…, ніби у записаному стрімі
Лимонний сік, бамбук і огірки
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Тут Фіміам кадив задорого у ямі -
На шиї каганець, на вигляд як архат*
На грудях золото, в долонях оригамі.
В китайських косах бігали дівки
І…, ніби у записаному стрімі
Лимонний сік, бамбук і огірки
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Принцеса павичів
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Принцеса павичів
Принцеса павичів: Трагічна доля спадкоємиці престолу Гаваїв, яка хотіла захистити свій народ
Каюлані - принцеса Гаваїв.
Гаваї пробули королівством зовсім недовго, менше століття, але корінні жителі островів пам'ятають і шанують свою кронпринцеса Каюлані. Ця тендітна дівчина прожила зовсім небагато, але багато хто відчув на собі силу її королівського характеру. А ще ця принцеса мала дар викликати прихильність до себе кожного, хто з нею знайомився.
Принцеса Вікторія Каюлані (або Каіулані) з'явилася на світ в Гонолулу 16 жовтня 1875 року. Повне ім'я її звучало як Victoria Kawekiu Lunaliko Kalaninuiahilapalapa Kaiulani Cleghorn. Батьками дівчинки були гавайська принцеса Міріам і шотландський бізнесмен Арчибальд Скотт Клегхорн. Дівчинка взяла від них тільки найкраще: екзотичну красу матері і гострий розум і прогресивні погляди від батька.
Дитинство Каюлані було безхмарним. Батько побудував для сім'ї заможний будинок. Замість свічок там вже використовували електрику. До речі у Клегхорн електрику в житло з'явилося раніше, ніж в Білому домі. В саду дівчинка грала з черепахами, особливо вона любила павичів. У неї була ціла зграя цих птахів. Через подібну прихильності Каюлані стали називати «Принцесою павичів».
Але щастя не може тривати вічно. Коли дівчинці виповнилося 11 років, її мати померла. У 13-річному віці Каюлані відправили вчитися в Англію. Передбачалося, що з європейською освітою принцеса буде краще підготовлена до ролі майбутньої королеви.
Каюлані прожила в Англії 4 роки. Вона робила успіхи в латині, історії, математики, історії. Принцеса чудово розмовляла англійською, французькою та німецькою мовами. Коли Каюлані подорожувала по Європі, всі чекали побачити дикарку, «язичницьку принцесу», але замість цього перед ними поставала чарівна дівчина з бездоганними манерами.
Опікуни навіть запланували аудієнцію принцеси у королеви Вікторії, на честь якої вона отримала своє друге ім'я. Але цим планам не судилося збутися, т. як на Гаваях в цей час трапився переворот, і її тітка королева Ліліуокалані була повалена з престолу. Каюлані вважалася наступною претенденткою на престол і відправилася в свою країну, щоб допомогти народу.
Справа в тому, що Гаваї для багатьох країн були ласим шматком, де можна було розмістити свої військові бази. США, скориставшись ситуацією, практично анексували острова. Каюлані в 1893 році відправилася в Сполучені Штати Америки з метою переконати президента Гровера Клівленда і Конгрес не позбавляти Гаваї незалежності. На той момент відчайдушній дівчині було всього 17 років.
Принцеса влаштовувала публічні виступи, засуджуючи американський уряд за несправедливе ставлення до гавайського народу. Каюлані проїхала практично по всіх штатах. Люди і чиновники були здивовані, побачивши принцесу, адже до її появи, «завдяки» пресі, склався зовсім інший образ. Каюлані поставала такою собі дикаркою в страшному вбранні і говорила тільки через перекладача. А замість вони бачили елегантну леді, прекрасно говорила на різних мовах.
Репортер газети «The San Francisco Examiner» захоплено писав: «Варварська принцеса? Нічого подібного. Навіть не полуварварка. А справжня екзотична квітка. Принцеса Каюлані - це чарівне, симпатичне обличчя ». Інший журналіст відзначав: «Її вимова говорить про те, що вона з Лондона, фігура вказує - з Нью-Йорка, а серце наполягає:« Гаваї ».Принцеса доклала багато сил і вимовила чимало промов, сподіваючись, що американці переймуться її проблемою, але все залишилися глухими до благань і закликів. У 1897 році Конгрес проголосував за приєднання Гаваїв до США.
На Гаваях здоров'я принцеси стало стрімко погіршуватися. Їй стало важко переносити тропічний клімат. Пригнічений стан і погане здоров'я стали причиною ранньої смерті Каюлані. Вона померла в 23 роки. Кажуть, що коли Каюлані не стало, її улюблені павичі кричали так голосно, що птахів довелося застрелити, щоб змусити замовкнути.
На Гаваях принцеса Каюлані досі вважається символом боротьби за незалежність. Про неї написано не одну книга і знятий фільм.
Переклала на українську мову 25.02.19 10.52
На фото принцеса Каюлані
Принцесса павлинов: Трагическая судьба наследницы престола Гавайев, которая хотела защитить свой народ
Каюлани - принцесса Гавайев.
Гавайи пробыли королевством совсем недолго, менее века, но коренные жители островов помнят и чтят свою кронпринцессу Каюлани. Эта хрупкая девушка прожила совсем немного, но многие ощутили на себе силу ее королевского характера. А еще эта принцесса имела дар располагать к себе каждого, кто с ней знакомился.
Принцесса Виктория Каюлани (или Каиулани) появилась на свет в Гонолулу 16 октября 1875 года. Полное имя ее звучало как Victoria Kawekiu Lunaliko Kalaninuiahilapalapa Kaiulani Cleghorn. Родителями девочки были гавайская принцесса Мириам и шотландский бизнесмен Арчибальд Скотт Клегхорн. Девочка взяла от них только самое лучшее: экзотическую красоту матери и острый ум и прогрессивные взгляды от отца.
Детство Каюлани было безоблачным. Отец построил для семьи шикарный дом. Вместо свечей там уже использовали электричество. Кстати у Клегхорна электричество в жилище появилось раньше, чем в Белом доме. В саду девочка играла с черепахами, особенно она любила павлинов. У нее была целая стая этих птиц. Из-за подобной привязанности Каюлани стали называть «Принцессой павлинов».
Но счастье не может длиться вечно. Когда девочке исполнилось 11 лет, ее мать умерла. В 13-летнем возрасте Каюлани отправили учиться в Англию. Предполагалось, что с европейским образованием принцесса будет лучше подготовлена к роли будущей королевы.
Каюлани прожила в Англии 4 года. Она делала успехи в латыни, истории, математике, истории. Принцесса превосходно разговаривала на английском, французском и немецком языках. Когда Каюлани путешествовала по Европе, все ожидали увидеть дикарку, «языческую принцессу», но вместо этого перед ними представала обаятельная девушка с безупречными манерами.
Опекуны даже запланировали аудиенцию принцессы у королевы Виктории, в честь которой она получила свое второе имя. Но этим планам не суждено было сбыться, т. к. на Гавайях в это время случился переворот, и ее тетя королева Лилиуокалани была свергнута с престола. Каюлани считалась следующий претенденткой на престол и отправилась в свою страну, чтобы помочь народу.
Дело в том, что Гавайи для многих стран были лакомым куском, где можно было разместить свои военные базы. США, воспользовавшись ситуацией, практически аннексировали острова. Каюлани в 1893 году отправилась в Соединенные Штаты Америки с целью убедить президента Гровера Кливленда и Конгресс не лишать Гавайи независимости. На тот момент отчаянной девушке было всего 17 лет.
Принцесса устраивала публичные выступления, осуждая американское правительство за несправедливое отношение к гавайскому народу. Каюлани проехала практически по всем штатам. Люди и чиновники были удивлены, увидев принцессу, ведь до ее появления, «благодаря» прессе, сложился совсем другой образ. Каюлани представала эдакой дикаркой в жутком наряде и говорившей только через переводчика. А вместо они видели элегантную леди, прекрасно говорившую на разных языках.
Репортер газеты «The San Francisco Examiner» восторженно писал: «Варварская принцесса? Ничего подобного. Даже не полуварвар. А настоящий экзотический цветок. Принцесса Каюлани – это очаровательное, симпатичное лицо». Другой журналист отмечал: «Ее произношение говорит о том, что она из Лондона, фигура указывает – из Нью-Йорка, а сердце настаивает: «Гавайи».
Принцесса приложила много сил и произнесла немало речей, надеясь, что американцы проникнутся ее проблемой, но все остались глухи к мольбам и призывам. В 1897 году Конгресс проголосовал за присоединение Гавайев к США.
На Гавайях здоровье принцессы стало стремительно ухудшаться. Ей стало тяжело переносить тропический климат. Подавленное состояние и плохое здоровье стали причиной ранней смерти Каюлани. Она скончалась в 23 года. Говорят, что когда Каюлани не стало, ее любимые павлины кричали так громко, что птиц пришлось застрелить, чтобы заставить замолчать.
На Гавайях принцесса Каюлани до сих пор считается символом борьбы за независимость. О ней написана не одна книга и снят фильм.
Каюлані - принцеса Гаваїв.
Гаваї пробули королівством зовсім недовго, менше століття, але корінні жителі островів пам'ятають і шанують свою кронпринцеса Каюлані. Ця тендітна дівчина прожила зовсім небагато, але багато хто відчув на собі силу її королівського характеру. А ще ця принцеса мала дар викликати прихильність до себе кожного, хто з нею знайомився.
Принцеса Вікторія Каюлані (або Каіулані) з'явилася на світ в Гонолулу 16 жовтня 1875 року. Повне ім'я її звучало як Victoria Kawekiu Lunaliko Kalaninuiahilapalapa Kaiulani Cleghorn. Батьками дівчинки були гавайська принцеса Міріам і шотландський бізнесмен Арчибальд Скотт Клегхорн. Дівчинка взяла від них тільки найкраще: екзотичну красу матері і гострий розум і прогресивні погляди від батька.
Дитинство Каюлані було безхмарним. Батько побудував для сім'ї заможний будинок. Замість свічок там вже використовували електрику. До речі у Клегхорн електрику в житло з'явилося раніше, ніж в Білому домі. В саду дівчинка грала з черепахами, особливо вона любила павичів. У неї була ціла зграя цих птахів. Через подібну прихильності Каюлані стали називати «Принцесою павичів».
Але щастя не може тривати вічно. Коли дівчинці виповнилося 11 років, її мати померла. У 13-річному віці Каюлані відправили вчитися в Англію. Передбачалося, що з європейською освітою принцеса буде краще підготовлена до ролі майбутньої королеви.
Каюлані прожила в Англії 4 роки. Вона робила успіхи в латині, історії, математики, історії. Принцеса чудово розмовляла англійською, французькою та німецькою мовами. Коли Каюлані подорожувала по Європі, всі чекали побачити дикарку, «язичницьку принцесу», але замість цього перед ними поставала чарівна дівчина з бездоганними манерами.
Опікуни навіть запланували аудієнцію принцеси у королеви Вікторії, на честь якої вона отримала своє друге ім'я. Але цим планам не судилося збутися, т. як на Гаваях в цей час трапився переворот, і її тітка королева Ліліуокалані була повалена з престолу. Каюлані вважалася наступною претенденткою на престол і відправилася в свою країну, щоб допомогти народу.
Справа в тому, що Гаваї для багатьох країн були ласим шматком, де можна було розмістити свої військові бази. США, скориставшись ситуацією, практично анексували острова. Каюлані в 1893 році відправилася в Сполучені Штати Америки з метою переконати президента Гровера Клівленда і Конгрес не позбавляти Гаваї незалежності. На той момент відчайдушній дівчині було всього 17 років.
Принцеса влаштовувала публічні виступи, засуджуючи американський уряд за несправедливе ставлення до гавайського народу. Каюлані проїхала практично по всіх штатах. Люди і чиновники були здивовані, побачивши принцесу, адже до її появи, «завдяки» пресі, склався зовсім інший образ. Каюлані поставала такою собі дикаркою в страшному вбранні і говорила тільки через перекладача. А замість вони бачили елегантну леді, прекрасно говорила на різних мовах.
Репортер газети «The San Francisco Examiner» захоплено писав: «Варварська принцеса? Нічого подібного. Навіть не полуварварка. А справжня екзотична квітка. Принцеса Каюлані - це чарівне, симпатичне обличчя ». Інший журналіст відзначав: «Її вимова говорить про те, що вона з Лондона, фігура вказує - з Нью-Йорка, а серце наполягає:« Гаваї ».Принцеса доклала багато сил і вимовила чимало промов, сподіваючись, що американці переймуться її проблемою, але все залишилися глухими до благань і закликів. У 1897 році Конгрес проголосував за приєднання Гаваїв до США.
На Гаваях здоров'я принцеси стало стрімко погіршуватися. Їй стало важко переносити тропічний клімат. Пригнічений стан і погане здоров'я стали причиною ранньої смерті Каюлані. Вона померла в 23 роки. Кажуть, що коли Каюлані не стало, її улюблені павичі кричали так голосно, що птахів довелося застрелити, щоб змусити замовкнути.
На Гаваях принцеса Каюлані досі вважається символом боротьби за незалежність. Про неї написано не одну книга і знятий фільм.
Переклала на українську мову 25.02.19 10.52
На фото принцеса Каюлані
Принцесса павлинов: Трагическая судьба наследницы престола Гавайев, которая хотела защитить свой народ
Каюлани - принцесса Гавайев.
Гавайи пробыли королевством совсем недолго, менее века, но коренные жители островов помнят и чтят свою кронпринцессу Каюлани. Эта хрупкая девушка прожила совсем немного, но многие ощутили на себе силу ее королевского характера. А еще эта принцесса имела дар располагать к себе каждого, кто с ней знакомился.
Принцесса Виктория Каюлани (или Каиулани) появилась на свет в Гонолулу 16 октября 1875 года. Полное имя ее звучало как Victoria Kawekiu Lunaliko Kalaninuiahilapalapa Kaiulani Cleghorn. Родителями девочки были гавайская принцесса Мириам и шотландский бизнесмен Арчибальд Скотт Клегхорн. Девочка взяла от них только самое лучшее: экзотическую красоту матери и острый ум и прогрессивные взгляды от отца.
Детство Каюлани было безоблачным. Отец построил для семьи шикарный дом. Вместо свечей там уже использовали электричество. Кстати у Клегхорна электричество в жилище появилось раньше, чем в Белом доме. В саду девочка играла с черепахами, особенно она любила павлинов. У нее была целая стая этих птиц. Из-за подобной привязанности Каюлани стали называть «Принцессой павлинов».
Но счастье не может длиться вечно. Когда девочке исполнилось 11 лет, ее мать умерла. В 13-летнем возрасте Каюлани отправили учиться в Англию. Предполагалось, что с европейским образованием принцесса будет лучше подготовлена к роли будущей королевы.
Каюлани прожила в Англии 4 года. Она делала успехи в латыни, истории, математике, истории. Принцесса превосходно разговаривала на английском, французском и немецком языках. Когда Каюлани путешествовала по Европе, все ожидали увидеть дикарку, «языческую принцессу», но вместо этого перед ними представала обаятельная девушка с безупречными манерами.
Опекуны даже запланировали аудиенцию принцессы у королевы Виктории, в честь которой она получила свое второе имя. Но этим планам не суждено было сбыться, т. к. на Гавайях в это время случился переворот, и ее тетя королева Лилиуокалани была свергнута с престола. Каюлани считалась следующий претенденткой на престол и отправилась в свою страну, чтобы помочь народу.
Дело в том, что Гавайи для многих стран были лакомым куском, где можно было разместить свои военные базы. США, воспользовавшись ситуацией, практически аннексировали острова. Каюлани в 1893 году отправилась в Соединенные Штаты Америки с целью убедить президента Гровера Кливленда и Конгресс не лишать Гавайи независимости. На тот момент отчаянной девушке было всего 17 лет.
Принцесса устраивала публичные выступления, осуждая американское правительство за несправедливое отношение к гавайскому народу. Каюлани проехала практически по всем штатам. Люди и чиновники были удивлены, увидев принцессу, ведь до ее появления, «благодаря» прессе, сложился совсем другой образ. Каюлани представала эдакой дикаркой в жутком наряде и говорившей только через переводчика. А вместо они видели элегантную леди, прекрасно говорившую на разных языках.
Репортер газеты «The San Francisco Examiner» восторженно писал: «Варварская принцесса? Ничего подобного. Даже не полуварвар. А настоящий экзотический цветок. Принцесса Каюлани – это очаровательное, симпатичное лицо». Другой журналист отмечал: «Ее произношение говорит о том, что она из Лондона, фигура указывает – из Нью-Йорка, а сердце настаивает: «Гавайи».
Принцесса приложила много сил и произнесла немало речей, надеясь, что американцы проникнутся ее проблемой, но все остались глухи к мольбам и призывам. В 1897 году Конгресс проголосовал за присоединение Гавайев к США.
На Гавайях здоровье принцессы стало стремительно ухудшаться. Ей стало тяжело переносить тропический климат. Подавленное состояние и плохое здоровье стали причиной ранней смерти Каюлани. Она скончалась в 23 года. Говорят, что когда Каюлани не стало, ее любимые павлины кричали так громко, что птиц пришлось застрелить, чтобы заставить замолчать.
На Гавайях принцесса Каюлани до сих пор считается символом борьбы за независимость. О ней написана не одна книга и снят фильм.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
