ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ідан Мерол
2024.03.03 15:43
починатися там звідки стелиться небо як дим
звідки сотні доріг поведуть тебе строго туди
де чекають давно там є стіл і накрито на стіл
невблаганно далекі й такі невимовно прості

звідки видно міста у яких ти ніколи не був
де про грішне мовчать адж

Євген Федчук
2024.03.03 14:27
Вийшов дядько Петро з хати, потилицю чуха
Та жінчине буркотіння слуха краєм вуха:
- Дожилися, вже у хаті і кусника хліба!
А він ходить спокійненько, то не знає ніби.
- Та ж немає в магазині! Не завозять, кляті!
Де ж я маю тобі хліба, скажи мені, взя

Володимир Бойко
2024.03.03 12:53
Відповідатимуть за все!
Горітимуть в огні геєни
За всіх невинно убієнних –
Ніщо від кари не спасе.

І буде суд. І буде кара.
І людський суд. І Божий суд.
І буревії занесуть

Олена Побийголод
2024.03.03 11:32
Жартуна – керувати собою
обирали зі сміхом дядьки;
і коли уже йшлося до бою –
він усім обіцяв шашлики.

А дядьки – геть наївні, як діти!
Рахувати їм щось – не з руки...
От і йдуть – за свій кошт боронити

Козак Дума
2024.03.03 11:03
Одними «пише Бог», «у сні приходить» іншим,
та заповіді нам кладе у їх уста,
а я пишу свої, не заповіти, вірші.
Там натяку нема на авторство Христа…

І пафосу катма, все більше із натури,
про хамство і війну, підступність і цинізм.
Відверто, без пр

Світлана Пирогова
2024.03.03 10:53
Суцільна чорнота. Ніхто не відав,
Що нелюди пришлють кривавий вітер.
Одеса плаче і нема спокою.
Який мерзотник злодіяння скоїв
У березневу першу нічку сонну,
В будинок запустивши смерті дрони.
Руїни і завали - сон навічно,
Ніколи діти не розплющать

Тетяна Левицька
2024.03.03 09:22
присвячується народній артистці України Світлані Мирводі)

Королева романсів
В такт кружляє у танці
І несе людям радість,
Раювання душі.
Сонцем лагідним світить
І дарують чар-квіти,

Микола Соболь
2024.03.03 08:46
Таких ночей, напевно, вже не буде.
Переплелися руки, мов лоза.
І крапельки роси лягли на груди…
На жаль тоді не все тобі сказав.

Слова пусті, коли говорить тіло,
коли знемога утомила плоть.
У той момент були ми надто смілі

Іван Потьомкін
2024.03.03 08:12
А що коли усе це –
Видиме й невидиме,
Непізнане і знане –
Лежить під серцем,
Б’ється дитячим кулачком?
І щоб збагнути світ –
Частіше наслухати серце.
І щоб не звергнуть світ –

Віктор Кучерук
2024.03.03 06:00
Рудіє сонце золотаве
І синє небо меркне теж, –
Дніпро відсвічує заграви
Незатухаючих пожеж.
Вода тьмяніє неохоче,
Хоч сутеніє навкруги, –
Бо колір змінювать не хочуть
Червонобокі береги.

Артур Сіренко
2024.03.02 23:27
У долину анемон білих
Повернусь я весняним вітром,
Холодним як вічна Істина.
У долину очитку квітучого
Повернусь диким каменем,
Важким, наче мої спогади.
У долину весняних вишень
Повернусь сірим птахом –

Володимир Бойко
2024.03.02 22:29
Гречні гречку поважають.
Гречні в гречку не стрибають,
Увіходять поволеньки
І кохаються легенько.

Гречні гречку не толочать,
Гречні гречно залоскочуть,
Гречні люди діють гречно,

Вікторія Лимар
2024.03.02 21:50
Смаки, кольори, вподобання всілякі
у кожного різні, звичайно, вони.
Тож хто заперечить їх цінність та якість?
Хто наслідки візьме на себе вини?

Ми різні наскільки, що інколи розум
не може сприйняти окремих речей,
які викликають обурення й суд.

Наталія Кравченко
2024.03.02 14:18
Мені мама свої сльози передала, Ось так вилив, з глибини душі! Сльозами вона багато не забудить і не пробачить: За Забране життя ворогом, І за Брехливу історію За Зруйновані мрії, І за Знищені церкви Наскрізь проплаканими маминими сльозами не проб

Юрко Бужанин
2024.03.02 13:48
Органна музика звучить...
Зі сфер далеких, з–понад хмари…
З глибини сивої століть
До нас вона волає марно…

А людство слухає “попсу”,
Легалізує лихослів’я;
Над Божим світом чинить суд

Леся Горова
2024.03.02 12:02
Ранковий промінь у долоні.
Лоскоче березневий подих.
Незатишно і сіро поки.
Та рушили по вітах соки,
І сірокрилки невгомонні
Розтрушують зимовий спокій.

Він опадає м'яко, тихо,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Геннадій Дегтярьов
2024.03.02

Ярослав Бих
2024.02.14

Меланія Дереза
2024.02.08

Галина Украйна
2024.02.02

Ґадза Володимир
2024.01.31

Рікардо Лаер
2024.01.15

Котенко Вадим Бойко
2024.01.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Вірші / У Роздумах

 Душі живуча каламуть
Прогладь П`ятою Ахілеса
Душі живучу каламуть.
Колись тут ваготіло плесо,
погоже протікала суть.

Від витоку джерельно-чисто
думки пускалися уплав.
Краплини змісту, мов намисто,
лисніли словом. Переслав

зневірами, неначе мулом,
лукавий перестріт на дні
каміння. Істина майнула
в`юнкою рибою. А дні

злинали водоплавним птахом,
губили пір`я, крик закляк.
Давав (та не давався) маху
старий вахляр - протлілий ляк.

Тут заглядало небо. Зорі
кидались вниз, мов жебраку.
Тут Сонце видихом прозорим
теплінь всівало нетривку.

Але нема кому впіймати
ні риби, ані птаха. Суть
злягла на дно... і в`язнуть п`яти
в Душі живучій. Каламуть.

9 Серпня 2007




Найвища оцінка Святослав Синявський 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Просто Немо 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-08-09 16:34:32
Переглядів сторінки твору 2827
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.913 / 5.67  (5.044 / 5.64)
* Рейтинг "Майстерень" 4.759 / 5.5  (5.060 / 5.67)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.718
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2024.03.02 18:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-09 16:50:06 ]
О, і я з цим же!
Пяти можуть вязнути в чомусь - пильнуйте узгодження, пліз :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-09 17:01:44 ]
Погоджуюсь Колеги,
Уже виправив. Це мені англійська на вухо станула.
Дякую - cool catch! :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-09 17:51:58 ]
Ти мене просто лякаєш своєю зрослою на очах майстерністю володiння українським словом.
That's another pair of shoes :+)))

Just to admit your high rank at the scale of mine :+)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Просто Немо (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-09 17:53:29 ]
!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-09 19:00:55 ]
Славцю,
Не бійсі - все буде файні.
Дякую же читаєш!
The admission is mutual! :)
***
Серж Ко - thnx!

З повагою,
Л.Ю. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-08-10 10:17:58 ]
Непогано, Юрцю! Глибоко копнув ти тутай!
Єдиде, що трішки під сумнівом мені, то є той рядок:
вдавалися думки у плав. - як правило, вдаються ДО чогось - до хитрості, активних дій, і т.д.
Крім того, ще хочеться тоді наголошувати додатково останній склад у ВДАВАЛИСЯ, аби була мелодика з рядком:
лисніли словом. Переслав.
Слухай, а може спростити:

Від витоку джерельно-чисто
думки пускалися УПЛАВ (пишеться разом)
Тримайся!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-10 20:43:02 ]
Славцю Н.,
Дєкую ті друже,
Виправив жем то слово "ВДАВАЛИСЯ",
але дививсі до "тлумака" і не знайшовім "уплав", але знайшовім "плав".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-08-11 14:56:23 ]
Юрчику, даю наводку!
ВПЛАВ (УПЛАВ), присл. Пливучи по воді.
http://www.slovnyk.net/?swrd=%E2%EF%EB%E0%E2&btnG=%C7%ED%E0%F7%E5%ED%ED%FF+%F1%EB%EE%E2%E0


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-08-13 18:36:26 ]
Долучуся до вашої розмови, колеги зі своїми кількома копійками. Вірш сподобався, але нині маємо право чіплятися до Юрія строгіше, :( бо головний редактор його, Юрія, нахабно закинув до групи "R1-R2max". Але таке життя, що поробиш! Право бути біля Назара Федорака у рейтингах не кожному дається без гірких сліз на очах... Перепрошую за сентиментальність, але самі спробуйте перекласти вірші-пісні Толкіна українською, як те зробив Назар. Тоді відчуєте важливість його присутності.

Щодо "Душі живуча каламуть", то, можливо, "ступи", "здійми" трішки краще, аніж "погладь", "всівало" -"гойдало"? І "перестріт" чи оптимально передає бачення автора?
Взагалі, важко мені знаходити у віршах Юрія заперечення Природи речей, рідко трапляються, попри експерименти зі словом, модерністичні рішення, тому, як на мене, закінчення могло би для Юрія виглядати і "класичніше", із замінами "злягла" - "зляглась" (?) "... і в`язнуть", на "і цілять в п'яти"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-13 19:49:01 ]
Моє пошанування Майстерням :)
Чим строгіше - тим краще! - мені ще є багато чому повчитися.
Україномовну поезію вважаю невіддільною і рівноправною часткою власної творчості.
Перегляну повністю вірш і внесу необхідні зміни.
Хоча вважаю переклади з російської на українську - марною справою, все ж не заперечую таланту пана Назара :)
Я почав тепер багато займатися реверсним перекладом - з української на англійську.
З часом запропоную деякі власні скромні спроби... :)
Дякую!
З повагою,
Юрій

***
Славцю Н.- маєш рацію - разом пишетьсі - зміню,
Ще раз дєкую ти :)