ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.06.19 21:02
***
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Мирон Шагало
2026.06.19 20:56
Пшеничне поле
За спогадом летять думки
туди, на стежку ту знайому,
туди, де стигнуть колоски
у полі, недалеко дому.

Пшеничне поле. В тихий сум
знов починає огортати.
Це поле в серці я несу,

Артур Сіренко
2026.06.19 19:13
Годі
Колись давно, коли світ ще був молодим і білі хмари називали островами в синьому морі, а не шматками алабамської вати, які хтось (можливо, чорношкірий всезнайка Джо) спересердя підкинув в гору, я познайомився зі старим дідом на ім’я Годі. На відміну від Ґ

Юрій Лазірко
2026.06.19 16:39
Слова-Зола --- танго - українська версія
о серце моє...
1.
пригадую...
це море дотиків
і поцілунків
оооооооооооо
о крила мої
полон обіймів

Світлана Пирогова
2026.06.19 15:46
Застигло літо
Навколо світ - як молитовний спів,
Де кожен подих серце хмелем поїть.
У тихім надвечір'ї між дубів
Застигло літо в золотім спокої.

Таких солодких, трепетних ночей,
Такого шовку у високих травах,
Такого блиску зоряних очей

Борис Костиря
2026.06.19 12:50
Кінець ярмарку
Закінчився ярмарок. Блазні спочили,
Стоять у чеканні старезних карет.
Вони спромоглися на гордий учинок
І вже декламують прадавній сонет.
Лютують кати у сваволі безчинства.
Замовк неприкаяний ніжний кларнет.

Закінчився ярмарок. Стухлі ідеї

Охмуд Песецький
2026.06.19 12:10
Орлан
Інерційне чекання того, на що чекаєш, здається безкінечною піснею зоряного неба, жодного куплета якої ти можеш не почути. Та твоя наука чекання не знає ні мойр, ні Кайроса, ні Гамлета. Тут не стежать за стрілками годинника. Тут обслуговують той механізм,

хома дідим
2026.06.19 08:19
* 116 *
стояв мовчав дивився
на останній
багряний кленовий листок
на дереві під під’їздом
думаючи про своє
про листок хай останній
який ще
повисить ще нічо ще ого

Віктор Кучерук
2026.06.19 07:02
* * *
Вогнем негаснучим москва
Охоплена місцями, -
Лягла завіса димова,
Як Божий гнів, на храми.
Зійшла покара із небес
На москалів за вчинки,
Що спонукали світ увесь
Здійснить переоцінку

Роксолана Вірлан
2026.06.19 06:21
Справедливість - 8 аркан
Жвріє вогник знеднілого сонця за містом -
встигну іще присмалити цигарку думок.
Вітер лабає на кабелях пісню джазисту,
свінг одтанцьовує - скок- йому все - перескок.

Не поспішаю сьогодні. Запаривши м'яти,
ковзаю поглядом з лоджії -з лету птахів.

Тетяна Левицька
2026.06.19 06:18
Хвороблива любов
Коли облітала акація біла
і падав додолу обпечений цвіт,
я невиліковно любов'ю хворіла,
бо ліків від неї не вигадав світ.

Світилися очі небесним опалом,
шалено у грудях вистукував пульс.
Та Єва в мені крізь віки воскресала

С М
2026.06.18 22:09
Ані до чого (Van der Graaf Generator)
Танець у піску на морі ]

Атож, ось і ми, а точніш, ось і я, сам-один
Видимі речі, які були спільними, о давніше
Пам’ять розтягується, я вражений, чому би ні
Бо це був прегарний час, я сміявся
Часи змінилися, недосяжна ти, я не можу скаржитись
Були

Євген Федчук
2026.06.18 20:12
Ржевська битва 1942-1943 років
Коли війна закінчилась, москалі завзято
Узялись про перемоги книжечки писати.
Тонни книжок написали про Московську битву,
Як їм удалося вперше ворога розбити,
Сталінградську, Курську, звісно, про взяття Берліна,
Як поставили фашистів вони на коліна.

Іван Потьомкін
2026.06.18 20:04
***
Війни невигойні стигмати.
Печаль Арахна тче і тче.
Виходить на узвишшя Мати
І руку прикладає до очей.
Кого там надивляє, – не питайте.
Про те в нас знають навіть малюки...
...Війни невигойні стигмати,
Невжеж ви оселились навіки?

Артур Курдіновський
2026.06.18 14:21
Малюк Жерве (за мотивами роману В. Ґюґо
Лютує сіре небо грозове.
Живуть під ним приборкані міщани.
Безпосередність малюка Жерве
Зустрілася з підступністю Вальжана.

Знов заглушають Божу благодать
Реальності приземлені куплети.
Нічого не змінилося. Дзвенять

Володимир Бойко
2026.06.18 12:57
Наш рід
Ми зійшлися, щоб множився рід,
Щоб зростав український нарід,
Та життя скерувало не так -
Ми злучали котів і собак.

Бо найперше цінує наш рід
Непоганий стабільний дохід,
А як треба продовжити рід -
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05

Мария Дутко
2026.06.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Тетяна Левицька / Вірші

 Ніжність
...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2019-03-18 11:00:07
Переглядів сторінки твору 7170
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.604 / 6.23)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.684 / 6.32)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.720
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.06.19 06:22
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2019-03-18 12:12:46 ]
Чудово, образно, тепло і ніжно, Таню! Справді по-весняному!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-03-18 13:54:23 ]
ДЯКУЮ, дорогий Ярославе! Весна надихає, пташка співає, світ звеселяє!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2019-03-18 15:53:34 ]
"Хмари розтопи" -збіг РИРО нехороший. "Радість в сонячні снопи" - СТЬВС - ще гірший збіг. "Небеса фіалкові, смужкою літак" - зайвий склад. Напишіть "Небеса бузкові, смужкою літак". І чому це "простір розділяє на дві половини"? Небо - так, розділяє. Але простір - ні. Подумайте.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-03-18 16:26:16 ]
Насправді, Вам вдячна, Олександре, правильно, гарні вірші повинні бути ідеальними, чи не так? Такого редактора, як Ви треба ще пошукати.☺ Завжди рада, коли слушні поради поліпшують вірш, бо після мені за них буде не соромно. Тож дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2019-03-18 15:55:05 ]
І ще одне: мачини не садять, а сіють. Отака петрушка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-03-19 10:19:02 ]
Виправила


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-03-18 16:45:04 ]
Додати кортить: зауважуючи, автор мусить бути впевненим, що в нього таких збігів не трапляється.
Я майже в кожному вірші могла б знайти хибу, тож Олександра цензор мав би добряче працювати над власним.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2019-03-18 17:56:18 ]
Нічого автор не повинен. Бо вини немає. Є у мене помилки - будь ласка - все сприймаю. Бачу у когось - підказую. А мовчати як риба об лід - то дурне.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-03-18 18:30:16 ]
Олександре, виправила, що змогла, простір залишила, бо небо не хочеться повторювати два рази у однім катрена. Чому не можна простір? Простір це все що нас оточує, до чого сягає зір і навіть небо, чи я знову помиляюся...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-03-18 18:41:30 ]
Змінила рростір на далеч


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-03-18 18:11:59 ]
ДЯКУЮ, Саітлано Майєчко, мабуть, у чужому оці добре скалку видно.))) Я не проти сприйняти зауваги. Інколи не відчуваю наголос, але часом за ради змісту, чи гарного слова можу знехтувати збігом приголосних. Навіщо себе замикати у жорстокі форми, коли читаєш майстрів і бачиш, що люди собі дозволяють збіги і не тільки. Вірш спрощується, втрачає красу, але читається
легше і зростає коефіцієнт прозорості не більше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-03-18 16:48:09 ]
заквітчану
розділяє простір нА дві половини.
отак наголошується
можна поліпшити...
Вірш оптимістичний, чудовий.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-03-18 18:17:04 ]
ДЯКУЮ, дорога!
Розділяє простір на дві половини, так і у мене. Не зрозуміла? Що не правильно?
Олександр говорить, що небо це не простір.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-03-18 18:58:25 ]
Вірш дуже гарний, кілька разів перечитувала... З задоволенням і розкриваючи нові й нові півтони. Але на ось цьому рядку постійно перечіпаюся. Погоджуюсь із Майєю. Тут щось із ритмом не те, інший він.

на заквітчану одрину супокою.

Чому б не зробити, скажімо, ось так, звісно, зберігши змвст, лиш іншими словами, що плавно лягають на заданий віршем темп:

на квітчасте ложе тиші й супокою.

Подумай)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-03-18 20:14:45 ]
Майя вказала на закрітчану, бо було заквітчена, а не тому що там збій ритму.
Любочко, там 12 складів і повинно бути.
А Фраза, " Розділяє простір на дві половини"
Наголос на НА, щось я тут не зрозуміла?
"На заквІтчане ложе тиші й супокою"- зайвий склад, подивись, будь ласка? Тому не можу прийняти. Ще буду думати! Дякую дуже!☺


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-03-18 20:20:55 ]
я тому й кажу, що заквітчане не підходить.
У ритм вписується

НА квітчАсте лОже тИші й сУпокОю

бо
зОлотИм узОром бІлоцвІт мерЕжить.

гОробцІв, синИчок згрАя гОлосИста.

І саджУ у сЕрці нІжностІ зернИни!


рядок, такий як є

на заквІтчану одрИну супокОю. -

читається в абсолютно іншому ритмі





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-03-18 20:25:45 ]
А якщо ,"На фіалкову одрину супокою" бо тиша і сурокій майже одне й те сама


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-03-18 20:28:08 ]
це не допоможе

на фіАлкову одрИну супокою - ритм не поправляється

ти можеш подумати, шоб без тиші, знайди інше слов, варіант, але ритм тут мусить бути такий як я навела в прикладі


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-03-18 20:27:30 ]
Таке слово гарне,☺☺☺ одрина


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-03-18 20:29:57 ]
як варіант -

на одрИну, вкрИту квІтом сУпокою

якщо вже так це слово до душі)


1   2   3   Переглянути все