Вірш дочитано. Вигуки "Браво!",
Друг-руладник за плечі обняв.
Наче ловко і трішки лукаво,
Та насправді - одверта дурня.

Випрозорюю критики натяк,
Повизбирую гречку з пшонин:
Вштабелюють віршаток громаддя
В джомолунгми вторсировини.

Пересиплеться в чан потеруха,
Думи й оди засмокче у вир.
На гачки поначіплює кухар
У рулонах м'якенький папір.

Колообіг: віршата - вбиральня,
Муза хвора, у серці шуми.
В інтернеті доволі писання
Прости Господи і хай Бог ми...!

18.03.2019р.

Утіха

Жінки - троянди! Айстри! Мальви!
Краса аж сліпить лупаки!
Мені подобаються жваві
Та сухуваті, не пухкі.

А от сусідові - мотрони,
Поважні пані, у літах.
Та їм давай ален делонів,
Бо кожна мавка вереда.

Моя краса - не Пенелопа,
Для неї муж - порожній звук.
А в кума жіночка - секс-бомба,
Її не випускає з рук.

Таке добро - не заваляще,
Коштовний супер-діамант.
Моя ж рука щоденно лащить
Лиш засмальцьований халат.

Парцели інші у дружини -
Робота, кухня, суєта...
Без мусі-пусі скоро гигну,
За поцілунок - все віддам.

Вдоволено сокоче півник,
Чубата курочка без лах.
О, де ж ви, де, палкі обійми?
Живу, немов скопець-монах.

Мегера злюща знову зрання
Скубнула вже не раз й не два.
Піду писати про кохання,
Хоч так утішуся, братва.

18.03.2019 р.