ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.09.07
12:10
Чомусь не спиться, в спогади поринув.
В часи, коли ще зовсім молоді,
Наївні, чисті, справжні та щасливі
Клялись в любові вічній і святій...
Безсонна ніч затьмарює мій розум.
Змішалося все: і світло, і пітьма.
Реальна ти?.. Навіяна в гіпнозі?..
В часи, коли ще зовсім молоді,
Наївні, чисті, справжні та щасливі
Клялись в любові вічній і святій...
Безсонна ніч затьмарює мій розум.
Змішалося все: і світло, і пітьма.
Реальна ти?.. Навіяна в гіпнозі?..
2024.09.07
11:32
вересня у Львові сталася страшна трагедія. Внаслідок чергової російської ракетної атаки загинула вся родина Ярослава Базилевича - 43-річна дружина Євгенія і три дочки: 21-річна Ярина, 18-річна Дарина та Емілія, якій було лише сім рочків… Батько чудом зали
2024.09.07
11:29
Цей світ не каже: ось твоя межа,
Хоч креслить площі, вулиці і храми,
Безмежну карту де кишить життя
За вікнами трагедії та драми.
Він каже: слухай, можеш то не будь,
Як блудний син, навчайся в Соломона,
Та молода і сонцем повна грудь
Збезчестить св
Хоч креслить площі, вулиці і храми,
Безмежну карту де кишить життя
За вікнами трагедії та драми.
Він каже: слухай, можеш то не будь,
Як блудний син, навчайся в Соломона,
Та молода і сонцем повна грудь
Збезчестить св
2024.09.07
10:37
Я в тишу цю утік від світу --
Душа запрагла чистоти.
Живу, допоки світло лити,
Мій саде, в неї будеш ти.
Розвієш все: печалі, стреси,
І гнилуватих друзів глум.
Іще б сюди озерне плесо,
Душа запрагла чистоти.
Живу, допоки світло лити,
Мій саде, в неї будеш ти.
Розвієш все: печалі, стреси,
І гнилуватих друзів глум.
Іще б сюди озерне плесо,
2024.09.07
07:26
Укріпився в серці біль
І щемить у грудях, –
Чую в небі звідусіль
Смертоносні гуди.
Зневажаю я ще гірш
Дикунів нащадків
За оте, що дітям більш
Не вдається спатки.
І щемить у грудях, –
Чую в небі звідусіль
Смертоносні гуди.
Зневажаю я ще гірш
Дикунів нащадків
За оте, що дітям більш
Не вдається спатки.
2024.09.07
05:12
маєте рацію
пане
хто я такий
не пророк
місце нагрів
у дивані
вимазав кров'ю
рядок
пане
хто я такий
не пророк
місце нагрів
у дивані
вимазав кров'ю
рядок
2024.09.06
21:59
Я про тебе весь час мрію
Ледь, було, не задихнувся…
Але, все таки, волію…
Кожну ніченьку я вчуся
То лишаю тебе блузки…
То вимощую сідничку
Італьянським… то французьким…
Ледь, було, не задихнувся…
Але, все таки, волію…
Кожну ніченьку я вчуся
То лишаю тебе блузки…
То вимощую сідничку
Італьянським… то французьким…
2024.09.06
17:38
Не молода. Звичайна жінка.
Спитайте, хто вона мені?
Лунає сміх не юно-дзвінко.
Вуста вже не такі смачні.
Вона не носить діамантів.
Не топче подіум щодня.
Не еталонна в арс аманді.
Її цікавить маячня:
Спитайте, хто вона мені?
Лунає сміх не юно-дзвінко.
Вуста вже не такі смачні.
Вона не носить діамантів.
Не топче подіум щодня.
Не еталонна в арс аманді.
Її цікавить маячня:
2024.09.06
16:33
замість того щоб прийнятися
за нікому нетребний програмний
опус дама в трьох актах . . .
омріюючи черговий анічим
не споживчий жест
для небагатьох ~
тому що вересневе проз
за нікому нетребний програмний
опус дама в трьох актах . . .
омріюючи черговий анічим
не споживчий жест
для небагатьох ~
тому що вересневе проз
2024.09.06
15:48
Лиш ти так міг збентежити безцеремонно,
Ввірватись вітерцем у тихі сни.
І шепотіти з ніжністю мені "мадонна",
Троянди дарувати навесні.
Лиш ти так міг без дозволу поцілувати,
І розсипати діаманти мрій,
І з пристрастю запалювати в серці ватру...
Ввірватись вітерцем у тихі сни.
І шепотіти з ніжністю мені "мадонна",
Троянди дарувати навесні.
Лиш ти так міг без дозволу поцілувати,
І розсипати діаманти мрій,
І з пристрастю запалювати в серці ватру...
2024.09.06
12:28
Психологічні травми окремих диктаторів мають смертельні наслідки для значної частини людства.
Б’ючи споконвіку чолом, московити хронічно травмували мізки.
Мізерні люди мілко плавають, зате глибоко риють.
Велика культура має бути ще й високою.
2024.09.06
11:58
Цю розповідь про відомого київського поета можна було б назвати інакше, а саме «Друга хвиля», якщо вважати першою хвилею захоплюючий і насичений період моєї роботи над піснями Сергія Ґуберначука*.
Взагалі створення пісень – це цікавий і непростий проце
2024.09.06
11:03
О, скільки раз я тамувала подих!
Сама безкрила, та мені болять
Всі помахи пташиного польоту,
В стараннях молодих ластовенят.
Лишають після себе тиші зліпки,
Які спадають, сіючи журу,
І чергова з очей зникає дрібка,
Сама безкрила, та мені болять
Всі помахи пташиного польоту,
В стараннях молодих ластовенят.
Лишають після себе тиші зліпки,
Які спадають, сіючи журу,
І чергова з очей зникає дрібка,
2024.09.06
06:57
Яка сім’я красива на світлині
Радіє щастю власному в ту мить,
Коли квітують райдужно рослини
І сонце помаранчеве горить.
Замріяно вдивляються в майбутнє,
Всміхаючись спокійному життю,
Хоча уже прийшла година скрутна
І смерть до них підкралася вприт
Радіє щастю власному в ту мить,
Коли квітують райдужно рослини
І сонце помаранчеве горить.
Замріяно вдивляються в майбутнє,
Всміхаючись спокійному життю,
Хоча уже прийшла година скрутна
І смерть до них підкралася вприт
2024.09.06
06:54
Чорнозем – це кров, що запеклася.
Ми багаті на такі ґрунти.
У новій чи прийде іпостасі
той, хто зможе наш народ спасти?
Але поки тільки фарисеї
брешуть про турботу та любов.
Залп дала ворожа батарея…
Чорнозему збільшилося знов.
Ми багаті на такі ґрунти.
У новій чи прийде іпостасі
той, хто зможе наш народ спасти?
Але поки тільки фарисеї
брешуть про турботу та любов.
Залп дала ворожа батарея…
Чорнозему збільшилося знов.
2024.09.06
06:50
Дозволь і я пройдусь по лезу…
Дозволь заглянути у вічі
Тобі, упійману, тверезу...
Собі, невиспаному двічі…
Дозволь, затисну поцілунком
Серпневу ніч… ніяких свідків!
В моїй уяві ти — дикунка,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Дозволь заглянути у вічі
Тобі, упійману, тверезу...
Собі, невиспаному двічі…
Дозволь, затисну поцілунком
Серпневу ніч… ніяких свідків!
В моїй уяві ти — дикунка,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
2024.08.20
2024.08.17
2024.08.04
2024.07.25
2024.07.05
2024.07.04
2024.07.02
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Ігор Деркач (2018) /
Вірші
/
Сонетні варіації
Лицарський мотив
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Лицарський мотив
Уперте серце не зворушу,
а доля милує мене...
У неї небо ще ясне,
а я уже чекаю стужу.
Якщо недоля омине,
то завоюю юну душу,
зігрію ♥ кам'яне.
Хоча і каюся, а мушу.
Упала карта із небес
і я уже умію – без
такої милої, моєї...
і з нею — цінувати час.
Але нікому не до нас,
якщо і я один у неї.
05/19
а доля милує мене...
У неї небо ще ясне,
а я уже чекаю стужу.
Якщо недоля омине,
то завоюю юну душу,
зігрію ♥ кам'яне.
Хоча і каюся, а мушу.
Упала карта із небес
і я уже умію – без
такої милої, моєї...
і з нею — цінувати час.
Але нікому не до нас,
якщо і я один у неї.
05/19
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію