ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.07.29 05:36
* * *
Приснилася жінка безвісна
І щез надокучливий сум,
Бо в тиші почулася пісня
Та запах відчувся парфум.
Помадою змащені губи
Роняли усмішки й слова,
А очі дивились так любо,
Що обертом йшла голова.

Ірина Вовк
2026.07.29 03:09
КСАВЕР МОЦАРТ. Сповідь у дощі (продовження 3)
Штрих IV: Прихисток на Ринку та Слава Галичини Музичний супровід: продовжує тихо звучати Другий концерт (Andante espressivo) Невдовзі Лемберг капітулював перед ним. Ксавер став головною фігурою тутешнього музичного життя – засновником хорового То

С М
2026.07.28 20:51
Кажи усім (The Doors)
Кажи усім, кого зустрів
О, ідімо, зі мною, о так
Кажи усім, кого зустрів
Себе звільніть, зі мною, о так

Кажи, що бігти їм не варто
Усіх можливо позбирати
Візьмімося за руки &

Артур Курдіновський
2026.07.28 19:35
Питання до осені
У світі, бездонному морі скорботи,
Завжди дві стихії - крилата й безкрила.
Весна - це натхненна колиска природи,
А осінь - її неминуча могила.

Беру собі осінь скорботно-барвисту,
Моє ненароджене пізнє кохання.
Про мрію розбиту зажурене листя

Вячеслав Руденко
2026.07.28 19:02
У водах, у землях, у хвилях вогню
Вже раки червоні і стало здаватись
Не купиш цілунку у чапель цибатих ! -
В серпневих стодолах омани
Лежать у коноплях прочани.

Люблю я їх комір крохмальний і ніжний
І жито в колоссі і камінь наріжний ,
І гілля айвове над дещо,

Світлана Пирогова
2026.07.28 15:01
Океан аромотерапії
Легкий гуляє між кущами вітер,
Розносить вправно пахощі, як давню мрію.
Багато сонця і багато світла,
І гарантована аромотерапія.

Лаванди диво - фіолет шовковий,
Як океан, хвилює гармонійно душі.
Від негараздів захищає колір.

Борис Костиря
2026.07.28 12:21
Повернення
Колись ми повернемось знову
До рідних тополь і степів,
Зміцнивши надійну основу
З любові, беріз і дубів.

Повернемось у пекторалі,
У вічні слова, у вогонь,
У плетенні диво-спіралі

хома дідим
2026.07.28 11:58
* 155 *
стоять миряни
і говорять щось
наскільки щось це добре
ти не в курсі
а сам збирав би
квіточки на лузі
для милої
котра іде ось-ось

Тетяна Левицька
2026.07.28 10:01
Скімливий
Невтішна осінь п'є дощі
із глечика щербатого
і скрапує сльоза з душі
кровицею розп'ятого.

Пробачте, рідні, що була
подеколи нестримною! —
Пустують нерви, не зі зла,

Віктор Кучерук
2026.07.28 07:46
* * *
Як ти, мамо, там, де тихий
Супокою час настав, -
Більш не крутишся, як вихор
І не горбишся від справ?
Нічогісінько не знаю
Про той світ без темних стеж, -
Якщо добре так у раю,
То чому мене не звеш?

Ірина Вовк
2026.07.28 07:35
"КСАВЕР МОЦАРТ. Сповідь у дощі" (продовження 2)
Штрих III: Жозефіна. Ніжність проти закону Музичний супровід: Франц Ксавер Моцарт. Фортепіанний концерт № 2 мі-бемоль мажор, ор. 25 (II. Andante espressivo) «У присмерку лемберзьких салонів Жозефіна Кавалькабо з’являлася як тонка струна, що чекає

Володимир Бойко
2026.07.28 00:35
Лімерики – 11
Традиційно графині з Ессексу
Відмовлялись від всякого сексу.
Хай пробачить Ессекс,
Але був таки секс,
Бо не вимерло графство Ессексу.

Уродженцеві міста Батумі
Гарантовано місце у думі.

Віктор Насипаний
2026.07.27 22:06
Дощик
Нас день на дощик нині множить легко.
Каламчить з неба синь у душу тихо.
І літо ніби й тут чи десь далеко.
Лиш я і ти. Й зелений листя вихор.

А ми, як діти, граєм у мовчанку.
І крапель сум повзе листком, як гусінь.
Полічать нас міста й дороги зран

Тетяна Левицька
2026.07.27 21:12
Над Києвом древнім
Боже, як страшно, нестерпно, смертельно
дрони літають над Києвом древнім!
Далеч поранена скрапує кров'ю —
не заховати жахи за стіною.
Влучило в Дарниці та на Подолі,
бідна Лук'янівка стогне від болю.
На Оболоні будинок палає,
курява смерті пливе

В Горова Леся
2026.07.27 17:11
Падають яблука
Гупають яблука гулко, і котяться шелестно,
Й поки не вляжуться м'яко в пухкий ломикамінь,
Де на секунду місцевий цвіркун замовкає,
Тріснутим боком бетонні орошують пелени.

Стіни розпечені туляться жаром до півночі,
Не охолонуть до ранку, бо рос

Ольга Садкова
2026.07.27 16:21
Випадаю з життя, випадаю...
Випадаю з життя, випадаю.
Вир невдач — не простий поговір.
А ти кличеш з далекого краю:
«Сину, хлопче! У себе повір.
Не у ближнього, світ чи надію,
щонайперше у себе повір.

Піднеси на руках свою мрію
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олександр Сушко (1969) / Вірші

 Потік свідомості
І гримнув туш над генієм таки!
Сичать колеги, наче змії в кублах.
Натхенням уверлібрюю думки,
В кущі силабо-тоніка чкурнула.

Крилаті руни ллються з-під пера
Про сенс життя, буденщину, кохання.
О, славо! Ти - п'янкий медок-айран,
Хоча й жадана та невірна пані.

Потрібне до - дзижчить сварливе сі,
Погризли черви яблучка рубінні.
І логіки порвалась волосінь,
Відсутній смисл в гущавах писанини.

Від преференцій - до небес боржок,
За спиною регоче творча криза.
Ну, що ж,- ковтну винця на посошок
Із феєю. І ну її до біса.

24.06.2019р.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2019-06-25 05:44:12
Переглядів сторінки твору 3151
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.963 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.965 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.721
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.04.20 10:17
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-06-25 09:28:17 ]
Поезія це називання речей не своїми іменами.
Бо назвиська дали до нас. Ми маємо по-своєму описати світ і себе в ньому. Ефект пірнання у тексті відсутній, немає зримості - то як хвалити? Я не про цей вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-06-25 09:58:18 ]
Усе на світі має інші імена. А ми приторочуємо їм свої. Навіть фізика має зовсім інші властивості, які ми їй приписуємо. Неправильна формула, псевдооригінальність, інверсивнісь, прямі та непрямі порівняння - це ще не поезія. Беззмістовне але вправне письмо - це макулатура.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Палагея Кукуй (Л.П./Л.П.) [ 2019-06-25 15:35:08 ]
Поезія - це рух душі, і ти можеш у ній все, хоч куртуазність виписати матюками, проте не для дошкільнят тоді ці тексти:))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-06-25 10:05:06 ]
не у кожного ...а у світі тьма бевзів... людей з відсутністю дзеркальних нейронів... є потрібна фантазія, розум, уява... щоб розуміти, що змістовне, а що павутиння словесне.

Длубати молотками... ліпити кавалки, а геніїв висміювати... звичайна поведенція ремісника.
У моєму випадку маємо Вас, запеклого шанувальника, що писав про симфонізм моїх поезій...і .......моїм несприйняттям Вашого, на перший погляд - креативного, але одномканітного... тепер переважно лубочного, написаного під... аби показувати: я є... я можу... читай щодня мої словесні виплески......Зачудування немає. Смаки мої сталі, вибачайте. Дивуйте ліпшим.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-06-25 10:06:33 ]
(одноманітним)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-06-25 10:07:36 ]
Блеф-кухар

Лікував від гарного смаку.
Тьменна ресторацій при дорозі.
Рукколи насипав на лукум...
Прилітав на паті Осборн Оззі.

Три відьмички різали перкаль,
від серветок тхнуло темним пивом.
Годував блеф-кухар серед паль,
прав завісу... Я прийшла - спесива.

Зажадала: "...ковбики - не те,
хай завія пудрова мете!
Хочу торт суничний..."... "Є ірис -
кухар проказав, - киселик скис..."...

"У какао муха золота...
нагодуй до несхочу кота!
Півголодна в хащі полечу".

Мишу-бі запечено сичу...

Обірвала мову.
"...цок...геп...цок..." -
б'є мушву кухарський молоток.

Феям догоджають не усі.
Пропливли словесні карасі...

2019


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Терен (Л.П./М.К.) [ 2019-06-25 10:58:43 ]
Вибачайте за несанкціоноване втручання. Смисл був би виразнішим, якби:
- генієм, таки;
- жадана, та;
- до – дзижчить;
- не рубінні, а наївні, невинні;
- у гущі писанин;
- із феєю... та ну її... до біса...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-06-25 12:17:29 ]
Дякую, друже. Дещо взяв з Вашого дозврлу.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Палагея Кукуй (Л.П./Л.П.) [ 2019-06-25 15:41:02 ]
Неможна фей посилати до біса ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-06-26 06:59:41 ]
Можна. І треба. Бо є такі феї, які гірші за відьом.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-06-25 11:58:51 ]
Лауреат Букерівської книжкової премії Ді-Бі-Сі-П'єр:

Письмо – це завжди крик. Це крик немовляти, це крик несвідомої душі, яка благає про допомогу. Це самотня душа, і допоки існує оця самотність – ви продовжуєте кричати, і це проявиться у вашому письмі. Коли ця самотність минає, ви перестаєте плакати, і разом з тим може зникнути і ваше письмо.Пишучи, ви постійно стикаєтеся з самим собою, але це непогано. Смисл творчості – в тому, що письменник пише про себе, і так і має бути. Він не має думати про ринок – якщо це, звісно, не комерційний письменник, який пише книжки про шпіонів або історії про кохання, коли книга має розважати читача. Це – зовсім інша робота. Але література – це завжди крик непевної душі, яка перебуває в особливих умовах.
Письмо саме по собі – дуже некомфортна річ. Це не тільки психологічно важко, це ще й емоційно некомфортно. Чим більше я пишу, тим менше я хочу писати, але потім я знову повертаюся.

Це філософське питання, що б я більше хотів – бути щасливішим чи бути здатним писати. Я не вірю в американську концепцію про постійні пошуки щастя. Я вірю в те, що моє щастя – в тому, що я навчаюся і росту. І я б вибрав те, що роблю зараз.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Палагея Кукуй (Л.П./Л.П.) [ 2019-06-25 15:38:34 ]
Привіт, Александре!
Фей посилаєте до біса?
Не лячно, вони ж повернуться ;)
Винця на посошок? Краще кефіра на коньяку,
так Муза швидше прилітає!
Або помити ноги у сметані,
щоб усім сусідам заздрощі полізлі по спині!
Єх, поете, поете!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Палагея Кукуй (Л.П./Л.П.) [ 2019-06-25 15:40:02 ]
Олександре, там помилочка була;)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-06-26 07:00:00 ]
Отож.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Палагея Кукуй (Л.П./Л.П.) [ 2019-06-26 09:28:19 ]
Ой, да нині усе є, така публіка наплодилася, що Пекло б позаздрило! Феї, як відьми, то не феї, а просто якісь, я вибачаюсь, гідри! :)))))