ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

М Менянин
2026.01.24 23:17
Агнець мовчить в кошарі
бо поряд з ним хижак,
не дати шанс цій тварі –
тому веде ся так.

Мав на роду мовчати
багато літ і зим,
хижак же мав повчати

Іван Потьомкін
2026.01.24 19:42
Він марив Яблуницьким перевалом,
Щоб далі аж до Річиці дійти...
І раптом смеречина перервала,
Що замірявсь зробити в цім житті.
Тремтіла смеречина, мов зайчатко,
А він лежав під нею горілиць.
Не знала смеречина, чи кричати,
Чи почекать конвалій і с

Артур Курдіновський
2026.01.24 16:39
В повітрі знову рій металобрухту.
Летить на місто черговий фугас.
А нам, незламним, спеціальні пункти
Допомагають вижити в цей час.

Тут можна відігріти ноги й руки
І навіть зарядити телефон.
А ми рахуємо прильотів звуки,

Олена Побийголод
2026.01.24 09:35
Та годі вже цькувати Президента!
Бо президентом бути – це не сміх:
в свій офіс, ледь прокинувшись, він плента –
і мерзне там, один за нас усіх!

Він здрить удаль – й важку гадає думу,
йому – от чесно! – соромно за нас:
чому не надонатили всю суму

Ярослав Чорногуз
2026.01.23 22:44
Друзі, що скажу я вам:
Люди, звірі, зорі,
Воскурімо фіміам
Самохвалу Борі.

Вклякнім, хоч не кожен звик
Буть м'якішим вати.
Ми не годні черевик

Микола Дудар
2026.01.23 20:35
Цікаво, швендяє де лютий
І що у нього на умі?
Можливо березнем припнутий?
Можливо знов на Колимі?..
Січневі дні ось-ось злетять вже.
Морози знижаться… Чомусь
Зв’язки і світло із мережі
Лишили в пам’яті: «готуйсь»…

Олена Побийголод
2026.01.23 18:46
Із Леоніда Сергєєва

Якось раз, лежу в лікарні
(впав на мене стос каністр).
Й раптом чую вісті гарні:
приїздить прем’єр-міністр!

Тут набігла тьма народу,

Юрій Лазірко
2026.01.23 17:05
плачуть листям осінні гаї
відпускають у вирій зозуль
не жалій моє серце ти їх
небо чисте і вільне від куль

за ночами проносяться дні
та за ними тужити не варто
і шукати притулку у сні

Тетяна Левицька
2026.01.23 16:55
Мобільний вимкнули зв'язок,
нема у домі світла, газу,
і сум проймає до кісток
щоразу, пташечко, щоразу.

Така жура, що хоч ридай
на грудях ночі безутішно.
Невже минуле через край

Борис Костиря
2026.01.23 11:23
Я відчуваю грань, коли настане морок.
Я відчуваю грань, коли іде розвал,
Як вічності вино проб'є недужий корок,
Здолавши метушню і миготливість зал.

Я відійду за грань людського розуміння,
По той бік цінностей, уявлень і понять.
Мене накриє

Ірина Вірна
2026.01.23 10:52
Розкажи,
що думаєш про мене.
Розкажи,
що сниться уночі.
Розкажи
про мрії потаєнні.
Передай
надії радісні й сумні.

С М
2026.01.23 06:16
Є бездверний дім і
Я живу там
І зимно уночі
Анічим не легший днів тягар
Не існує даху
Вповзає дощ у дім
Ллє в мої думки
Поки я виважую час

Артур Курдіновський
2026.01.23 03:55
Падаю? Вклоняюся снігам...
Ця зима за мене все напише.
Кожен з власним горем - сам на сам,
Найболючішим та найстрашнішим.

Ось і я не виняток. Іду
В білий січень і його тенета.
Зустрічаю тільки самоту,

Вероніка В
2026.01.23 00:27
не задивляйтеся за вікно
там вишита я
там ти і ти і ти
там одні хрестики
і хрести
а що тут а що тут
заховалося за картон
варіант а

Євген Федчук
2026.01.22 21:27
Говорять, що узнати московітів
Доволі легко по усьому світі.
Вони ведуть нахабно, вічно п’яні
На вулиці чи десь у ресторані.
Без мату не спроможні говорити.
Такі ж самі нахабні їхні діти,
Яких вони із криками повчають.
Хоч ті перед очима приклад ма

Іван Потьомкін
2026.01.22 17:05
Є сміх, коли за животи беруться
І сплескують руками об коліна.
Навіть ті, хто не знає, в чім причина,
Спиняються і сміються без запитань.
Та є сміх, коли спіткнувся хтось
І впав. Од болі невзмозі вимовити щось.
«П’яниця! На свиню ти схожий!»-
Р
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Сушко (1969) / Вірші

 Потік свідомості
І гримнув туш над генієм таки!
Сичать колеги, наче змії в кублах.
Натхенням уверлібрюю думки,
В кущі силабо-тоніка чкурнула.

Крилаті руни ллються з-під пера
Про сенс життя, буденщину, кохання.
О, славо! Ти - п'янкий медок-айран,
Хоча й жадана та невірна пані.

Потрібне до - дзижчить сварливе сі,
Погризли черви яблучка рубінні.
І логіки порвалась волосінь,
Відсутній смисл в гущавах писанини.

Від преференцій - до небес боржок,
За спиною регоче творча криза.
Ну, що ж,- ковтну винця на посошок
Із феєю. І ну її до біса.

24.06.2019р.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2019-06-25 05:44:12
Переглядів сторінки твору 2882
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.963 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.965 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.721
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.04.20 10:17
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-06-25 09:28:17 ]
Поезія це називання речей не своїми іменами.
Бо назвиська дали до нас. Ми маємо по-своєму описати світ і себе в ньому. Ефект пірнання у тексті відсутній, немає зримості - то як хвалити? Я не про цей вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-06-25 09:58:18 ]
Усе на світі має інші імена. А ми приторочуємо їм свої. Навіть фізика має зовсім інші властивості, які ми їй приписуємо. Неправильна формула, псевдооригінальність, інверсивнісь, прямі та непрямі порівняння - це ще не поезія. Беззмістовне але вправне письмо - це макулатура.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Палагея Кукуй (Л.П./Л.П.) [ 2019-06-25 15:35:08 ]
Поезія - це рух душі, і ти можеш у ній все, хоч куртуазність виписати матюками, проте не для дошкільнят тоді ці тексти:))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-06-25 10:05:06 ]
не у кожного ...а у світі тьма бевзів... людей з відсутністю дзеркальних нейронів... є потрібна фантазія, розум, уява... щоб розуміти, що змістовне, а що павутиння словесне.

Длубати молотками... ліпити кавалки, а геніїв висміювати... звичайна поведенція ремісника.
У моєму випадку маємо Вас, запеклого шанувальника, що писав про симфонізм моїх поезій...і .......моїм несприйняттям Вашого, на перший погляд - креативного, але одномканітного... тепер переважно лубочного, написаного під... аби показувати: я є... я можу... читай щодня мої словесні виплески......Зачудування немає. Смаки мої сталі, вибачайте. Дивуйте ліпшим.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-06-25 10:06:33 ]
(одноманітним)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-06-25 10:07:36 ]
Блеф-кухар

Лікував від гарного смаку.
Тьменна ресторацій при дорозі.
Рукколи насипав на лукум...
Прилітав на паті Осборн Оззі.

Три відьмички різали перкаль,
від серветок тхнуло темним пивом.
Годував блеф-кухар серед паль,
прав завісу... Я прийшла - спесива.

Зажадала: "...ковбики - не те,
хай завія пудрова мете!
Хочу торт суничний..."... "Є ірис -
кухар проказав, - киселик скис..."...

"У какао муха золота...
нагодуй до несхочу кота!
Півголодна в хащі полечу".

Мишу-бі запечено сичу...

Обірвала мову.
"...цок...геп...цок..." -
б'є мушву кухарський молоток.

Феям догоджають не усі.
Пропливли словесні карасі...

2019


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Терен (Л.П./М.К.) [ 2019-06-25 10:58:43 ]
Вибачайте за несанкціоноване втручання. Смисл був би виразнішим, якби:
- генієм, таки;
- жадана, та;
- до – дзижчить;
- не рубінні, а наївні, невинні;
- у гущі писанин;
- із феєю... та ну її... до біса...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-06-25 12:17:29 ]
Дякую, друже. Дещо взяв з Вашого дозврлу.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Палагея Кукуй (Л.П./Л.П.) [ 2019-06-25 15:41:02 ]
Неможна фей посилати до біса ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-06-26 06:59:41 ]
Можна. І треба. Бо є такі феї, які гірші за відьом.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-06-25 11:58:51 ]
Лауреат Букерівської книжкової премії Ді-Бі-Сі-П'єр:

Письмо – це завжди крик. Це крик немовляти, це крик несвідомої душі, яка благає про допомогу. Це самотня душа, і допоки існує оця самотність – ви продовжуєте кричати, і це проявиться у вашому письмі. Коли ця самотність минає, ви перестаєте плакати, і разом з тим може зникнути і ваше письмо.Пишучи, ви постійно стикаєтеся з самим собою, але це непогано. Смисл творчості – в тому, що письменник пише про себе, і так і має бути. Він не має думати про ринок – якщо це, звісно, не комерційний письменник, який пише книжки про шпіонів або історії про кохання, коли книга має розважати читача. Це – зовсім інша робота. Але література – це завжди крик непевної душі, яка перебуває в особливих умовах.
Письмо саме по собі – дуже некомфортна річ. Це не тільки психологічно важко, це ще й емоційно некомфортно. Чим більше я пишу, тим менше я хочу писати, але потім я знову повертаюся.

Це філософське питання, що б я більше хотів – бути щасливішим чи бути здатним писати. Я не вірю в американську концепцію про постійні пошуки щастя. Я вірю в те, що моє щастя – в тому, що я навчаюся і росту. І я б вибрав те, що роблю зараз.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Палагея Кукуй (Л.П./Л.П.) [ 2019-06-25 15:38:34 ]
Привіт, Александре!
Фей посилаєте до біса?
Не лячно, вони ж повернуться ;)
Винця на посошок? Краще кефіра на коньяку,
так Муза швидше прилітає!
Або помити ноги у сметані,
щоб усім сусідам заздрощі полізлі по спині!
Єх, поете, поете!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Палагея Кукуй (Л.П./Л.П.) [ 2019-06-25 15:40:02 ]
Олександре, там помилочка була;)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-06-26 07:00:00 ]
Отож.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Палагея Кукуй (Л.П./Л.П.) [ 2019-06-26 09:28:19 ]
Ой, да нині усе є, така публіка наплодилася, що Пекло б позаздрило! Феї, як відьми, то не феї, а просто якісь, я вибачаюсь, гідри! :)))))