ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.07.05 21:59
* * *
Подзвонити самому собі -
що це означає?
Подзвонити в невідомість,
достукатися до власного Я,
якщо воно ще залишилося
і не стерлося
нашаруваннями цивілізації,
умовностями, законами,

Юрій Лазірко
2025.07.05 19:45
Гірчитиме в Мені Війна --- український атмосферік
стало сонце в росах на коліна
птахою молилося за нас
там за полем виросла в руїнах
недослухана померлими луна

підіймає вітер попелини
розбиває небо сни воді
то заходить в серце Батьківщина

С М
2025.07.05 10:14
Дім червоний (The Jimi Hendrix Experience)
дім червоний ген за пагорбом
бейбі мешкає у нім
о, дім червоний ген за пагорбом
і моя бейбі живе у нім
а я не бачив мою бейбі
дев’яносто дев’ять із чимось днів

зажди хвилину бо не теє щось

Віктор Кучерук
2025.07.05 06:36
* * *
На світанні стало видно
Подобрілому мені,
Що за ніч не зникли злидні,
Як це бачилося в сні.
Знову лізуть звідусюди
І шикуються в ряди,
Поки видно недоїдок
Сухаря в руці нужди.

Борис Костиря
2025.07.04 17:34
* * *
Ти закинутий від усього світу,
ніби на безлюдному острові.
Без Інтернету і зв'язку,
тобі ніхто не може
додзвонитися, до тебе
не долетить птах відчаю чи надії,
не долетить голос
волаючого в пустелі,

Віктор Кучерук
2025.07.04 16:53
* * *
До побачення, до завтра,
До повернення cюди,
Де уже згасає ватра
Біля бистрої води.
Де опівночі надію
Залишаю неспроста
На оте, що знов зігрію
Поцілунками уста.

Віктор Насипаний
2025.07.04 12:09
Зірки
Сторожать небо зір одвічні світляки,
Де ночі мур і строгі велети-зірки.
У жорнах світу стерті в пил життя чиїсь.
Рахують нас вони, візьмуть у стрій колись.
Свої ховаєм тайни в них уже віки.
Вони ж як здобич ждуть, неначе хижаки.
І кличе Бог іти у м

Ярослав Чорногуз
2025.07.04 06:37
Вітрове гліссандо
Шаліє вітрове гліссандо
На струнах віт жага бринить,
І усміхаються троянди,
І золотава сонця нить

Нас пестить ніжністю, кохана,
У твій ясний, чудовий день.
І літо звечора й до рана

Євген Федчук
2025.07.03 21:54
Битва на річці Супій 8 серпня 1135 року
Як не стало Мономаха і Русі не стало.
Нема кому князів руських у руках тримати.
Знов взялися між собою вони воювати,
Знов часи лихі, непевні на Русі настали.
За шмат землі брат на брата руку піднімає,
Син на батька веде військо, щоб «своє» забрати.

Іван Потьомкін
2025.07.03 21:10
***
По білому – чорне. По жовтому – синь.
Та він же у мене однісінький син".
Муарова туга схиля прапори.
А в танку Василько, мов свічка, горить.
Клубочаться з димом слова-заповіт:
«Прощайте, матусю...Не плачте...Живіть!..»
По білому – чорне. По жовтому

С М
2025.07.03 10:35
Корабель із кришталів (The Doors)
поки ти сковзаєш за браму снів
іще цілунка би мені
осяйний шанс в екстазові
цілунок твій цілунок твій

у дні ясні та болю повні
твій ніжний дощ мене огорне
це безум утікати годі

Юрій Гундарєв
2025.07.03 08:50
Максим Устименко, воїн Світла
У ніч на 29 червня під час відбиття масованої повітряної атаки рф на літаку F-16 загинув
український льотчик Максим Устименко.
Герою було 32 роки. Без батька залишився чотирирічний син…

Вдалося збити сім повітряних цілей,
відвести від населених пу

Віктор Кучерук
2025.07.03 05:38
На світанні
Ще мліє ніч перед відходом
І місяць замітає слід,
А вже в досвітній прохолоді
Забагровів утішно схід.
І небосхил узявся жаром,
І трохи ширшим обрій став, –
І роси вкрили, ніби чаром,
Безшумне листя сонних трав.

Борис Костиря
2025.07.02 21:58
Хащі мороку
Чоловік ховався у хащах мороку,
у глибинній воді ненависті,
він поринав без батискафа
у водорості підсвідомості,
у зарості алогічних питань,
у зіткнення, контрапункт
нерозв'язних проблем буття,
у війну світу й антисвіту,

Юрій Лазірко
2025.07.02 17:34
На Кого Лишив Ти -- Альбом Теревені від Зеня
На кого лишив Ти, гадe?
Повні груди, пишний заде -
Літру назбирала сліз,
В бульбашках забило ніс.

Сповідаласі три рази,
Щоб позбутисі зарази.
Як мене поплутав біс,

Віктор Кучерук
2025.07.02 05:30
Порадників багато
Як ґрунт підготувати,
Щоб мати врожаї, –
Розказують вдвадцяте
Учителі мої.
Відомо їм достоту,
Коли пора якраз
Уже іти полоти,
Чи підгортати час.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олександр Сушко (1969) / Вірші

 Потік свідомості
І гримнув туш над генієм таки!
Сичать колеги, наче змії в кублах.
Натхенням уверлібрюю думки,
В кущі силабо-тоніка чкурнула.

Крилаті руни ллються з-під пера
Про сенс життя, буденщину, кохання.
О, славо! Ти - п'янкий медок-айран,
Хоча й жадана та невірна пані.

Потрібне до - дзижчить сварливе сі,
Погризли черви яблучка рубінні.
І логіки порвалась волосінь,
Відсутній смисл в гущавах писанини.

Від преференцій - до небес боржок,
За спиною регоче творча криза.
Ну, що ж,- ковтну винця на посошок
Із феєю. І ну її до біса.

24.06.2019р.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2019-06-25 05:44:12
Переглядів сторінки твору 2675
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.963 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.965 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.721
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.04.20 10:17
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-06-25 09:28:17 ]
Поезія це називання речей не своїми іменами.
Бо назвиська дали до нас. Ми маємо по-своєму описати світ і себе в ньому. Ефект пірнання у тексті відсутній, немає зримості - то як хвалити? Я не про цей вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-06-25 09:58:18 ]
Усе на світі має інші імена. А ми приторочуємо їм свої. Навіть фізика має зовсім інші властивості, які ми їй приписуємо. Неправильна формула, псевдооригінальність, інверсивнісь, прямі та непрямі порівняння - це ще не поезія. Беззмістовне але вправне письмо - це макулатура.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Палагея Кукуй (Л.П./Л.П.) [ 2019-06-25 15:35:08 ]
Поезія - це рух душі, і ти можеш у ній все, хоч куртуазність виписати матюками, проте не для дошкільнят тоді ці тексти:))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-06-25 10:05:06 ]
не у кожного ...а у світі тьма бевзів... людей з відсутністю дзеркальних нейронів... є потрібна фантазія, розум, уява... щоб розуміти, що змістовне, а що павутиння словесне.

Длубати молотками... ліпити кавалки, а геніїв висміювати... звичайна поведенція ремісника.
У моєму випадку маємо Вас, запеклого шанувальника, що писав про симфонізм моїх поезій...і .......моїм несприйняттям Вашого, на перший погляд - креативного, але одномканітного... тепер переважно лубочного, написаного під... аби показувати: я є... я можу... читай щодня мої словесні виплески......Зачудування немає. Смаки мої сталі, вибачайте. Дивуйте ліпшим.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-06-25 10:06:33 ]
(одноманітним)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-06-25 10:07:36 ]
Блеф-кухар

Лікував від гарного смаку.
Тьменна ресторацій при дорозі.
Рукколи насипав на лукум...
Прилітав на паті Осборн Оззі.

Три відьмички різали перкаль,
від серветок тхнуло темним пивом.
Годував блеф-кухар серед паль,
прав завісу... Я прийшла - спесива.

Зажадала: "...ковбики - не те,
хай завія пудрова мете!
Хочу торт суничний..."... "Є ірис -
кухар проказав, - киселик скис..."...

"У какао муха золота...
нагодуй до несхочу кота!
Півголодна в хащі полечу".

Мишу-бі запечено сичу...

Обірвала мову.
"...цок...геп...цок..." -
б'є мушву кухарський молоток.

Феям догоджають не усі.
Пропливли словесні карасі...

2019


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Терен (Л.П./М.К.) [ 2019-06-25 10:58:43 ]
Вибачайте за несанкціоноване втручання. Смисл був би виразнішим, якби:
- генієм, таки;
- жадана, та;
- до – дзижчить;
- не рубінні, а наївні, невинні;
- у гущі писанин;
- із феєю... та ну її... до біса...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-06-25 12:17:29 ]
Дякую, друже. Дещо взяв з Вашого дозврлу.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Палагея Кукуй (Л.П./Л.П.) [ 2019-06-25 15:41:02 ]
Неможна фей посилати до біса ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-06-26 06:59:41 ]
Можна. І треба. Бо є такі феї, які гірші за відьом.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-06-25 11:58:51 ]
Лауреат Букерівської книжкової премії Ді-Бі-Сі-П'єр:

Письмо – це завжди крик. Це крик немовляти, це крик несвідомої душі, яка благає про допомогу. Це самотня душа, і допоки існує оця самотність – ви продовжуєте кричати, і це проявиться у вашому письмі. Коли ця самотність минає, ви перестаєте плакати, і разом з тим може зникнути і ваше письмо.Пишучи, ви постійно стикаєтеся з самим собою, але це непогано. Смисл творчості – в тому, що письменник пише про себе, і так і має бути. Він не має думати про ринок – якщо це, звісно, не комерційний письменник, який пише книжки про шпіонів або історії про кохання, коли книга має розважати читача. Це – зовсім інша робота. Але література – це завжди крик непевної душі, яка перебуває в особливих умовах.
Письмо саме по собі – дуже некомфортна річ. Це не тільки психологічно важко, це ще й емоційно некомфортно. Чим більше я пишу, тим менше я хочу писати, але потім я знову повертаюся.

Це філософське питання, що б я більше хотів – бути щасливішим чи бути здатним писати. Я не вірю в американську концепцію про постійні пошуки щастя. Я вірю в те, що моє щастя – в тому, що я навчаюся і росту. І я б вибрав те, що роблю зараз.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Палагея Кукуй (Л.П./Л.П.) [ 2019-06-25 15:38:34 ]
Привіт, Александре!
Фей посилаєте до біса?
Не лячно, вони ж повернуться ;)
Винця на посошок? Краще кефіра на коньяку,
так Муза швидше прилітає!
Або помити ноги у сметані,
щоб усім сусідам заздрощі полізлі по спині!
Єх, поете, поете!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Палагея Кукуй (Л.П./Л.П.) [ 2019-06-25 15:40:02 ]
Олександре, там помилочка була;)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-06-26 07:00:00 ]
Отож.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Палагея Кукуй (Л.П./Л.П.) [ 2019-06-26 09:28:19 ]
Ой, да нині усе є, така публіка наплодилася, що Пекло б позаздрило! Феї, як відьми, то не феї, а просто якісь, я вибачаюсь, гідри! :)))))