Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.04.18
22:13
Весна-рясна, схопила серце в руки,
Неначе навкруги сказилися:
Щоби нiхто не вiдчував розлуки,
Метеликом у скло не билися.
Цвiтуть сади та аромат розпуки.
Пташки спiвати вже втомилися.
Весняний вiтер пiдхопив пiд руки
Неначе навкруги сказилися:
Щоби нiхто не вiдчував розлуки,
Метеликом у скло не билися.
Цвiтуть сади та аромат розпуки.
Пташки спiвати вже втомилися.
Весняний вiтер пiдхопив пiд руки
2026.04.18
21:00
мої мізки тобі не машина
для цього придуманий ші
у нього є точні рими
а також вірші для душі
не питай про ормузьку кризу
про кордицепс і мікропластик
про те чи майбутній антихрист
буде сином ілона маска
для цього придуманий ші
у нього є точні рими
а також вірші для душі
не питай про ормузьку кризу
про кордицепс і мікропластик
про те чи майбутній антихрист
буде сином ілона маска
2026.04.18
19:57
Ідуть у засвіти поети
великі, і свої, й чужі,
і безрозмірної душі,
та не усіх піймає Лета,
неуловимі силуети
багатобожжя – міражі.
У вирій рано ще летіти,
а як немає вороття,
великі, і свої, й чужі,
і безрозмірної душі,
та не усіх піймає Лета,
неуловимі силуети
багатобожжя – міражі.
У вирій рано ще летіти,
а як немає вороття,
2026.04.18
19:50
Біла голубка з червоними ніжками –
Польща здалека.
Польща зблизька –
Тихої ночі, наче причаєні,
В польську вчаровані,
Польську вивчаємо.
Мов відчиняємо навстежінь вікна,
Аби вдихнути свіже повітря,
Польща здалека.
Польща зблизька –
Тихої ночі, наче причаєні,
В польську вчаровані,
Польську вивчаємо.
Мов відчиняємо навстежінь вікна,
Аби вдихнути свіже повітря,
2026.04.18
18:01
А у місті богами забутому,
Дзвонить гучно в неділю дзвіниця.
Ми з тобою зав’язані путами,
Що не можемо вкотре звільнитись?
Хоч життя розділило нас смугою,
Та мені чомусь стало замало.
Я все більше завівся та слухаю,
Дзвонить гучно в неділю дзвіниця.
Ми з тобою зав’язані путами,
Що не можемо вкотре звільнитись?
Хоч життя розділило нас смугою,
Та мені чомусь стало замало.
Я все більше завівся та слухаю,
2026.04.18
17:34
Насипані кургани* милі,
бо серце міць бере від них
і воскресає в новій силі
вогнем курганів вікових.
Як сонце в хмарах чи туманах
дає лиш знать, що є воно,
так і Жар-птиця в цих курганах
бо серце міць бере від них
і воскресає в новій силі
вогнем курганів вікових.
Як сонце в хмарах чи туманах
дає лиш знать, що є воно,
так і Жар-птиця в цих курганах
2026.04.18
13:44
І
Неповторимі доля і судьба
і очевидно – це одне й те саме,
як човник із паперу – орігамі,
так само, як життя – це боротьба,
як сум, жура і туга – це журба
поета над печальними рядками...
...............................
Неповторимі доля і судьба
і очевидно – це одне й те саме,
як човник із паперу – орігамі,
так само, як життя – це боротьба,
як сум, жура і туга – це журба
поета над печальними рядками...
...............................
2026.04.18
13:06
У Музеї Заповіту в Переяславі презентували акварель «Михайлівський Золотоверхий монастир у Києві» Тараса Шевченка, яка тривалий час вважалася втраченою.
Комплексна експертиза підтвердила: картину створено у 1840-х роках, і вона належить пензлю Кобзаря.
Комплексна експертиза підтвердила: картину створено у 1840-х роках, і вона належить пензлю Кобзаря.
2026.04.18
12:59
Безпритульний іде під дощем.
Пропікає вода до основи.
Він від світу закрився плащем,
Не знайшовши для неба обнови.
Безпритульний іде без мети,
В ліс густий, в безпритульності морок.
Не дано ж бо думкам розцвісти
Пропікає вода до основи.
Він від світу закрився плащем,
Не знайшовши для неба обнови.
Безпритульний іде без мети,
В ліс густий, в безпритульності морок.
Не дано ж бо думкам розцвісти
2026.04.18
11:27
Король води й повітря - тільки він,
Життя господар і прислуга,
У праві ставити на кін
Усіх - від ворога до друга.
Не виступай ні "за", ні "проти", -
Собі кажу, - живи й терпи,
І не нагадуй про чесноти,
Життя господар і прислуга,
У праві ставити на кін
Усіх - від ворога до друга.
Не виступай ні "за", ні "проти", -
Собі кажу, - живи й терпи,
І не нагадуй про чесноти,
2026.04.18
07:54
Володимир Диховичний (1911-1963),
Моріс Слободськой (1913-1991)
Коли не знавали досягнень казкових,
у давні, минулі часи –
чекаючи коней по трактах поштових,
співали мандрівці усі:
Моріс Слободськой (1913-1991)
Коли не знавали досягнень казкових,
у давні, минулі часи –
чекаючи коней по трактах поштових,
співали мандрівці усі:
2026.04.17
20:42
Як не втомивсь ти на роботі
(боровсь зі сном та протирав штани),
То не Америку з Європою вини,
Що не цілком беруть на себе наші клопоти,
А ледарів таких, як ти, та казнокрадів усесильних,
Та жевжиків, пролізлих в Раду бозна яким чином,
Та тих, хто н
(боровсь зі сном та протирав штани),
То не Америку з Європою вини,
Що не цілком беруть на себе наші клопоти,
А ледарів таких, як ти, та казнокрадів усесильних,
Та жевжиків, пролізлих в Раду бозна яким чином,
Та тих, хто н
2026.04.17
18:44
білий брудний голуб
із тьмяними рожево яскравими
лапами
сторожкий мов отруювач
у якого при собі
отрута і намір
скрадається підскоком
межею тіні й осоння
із тьмяними рожево яскравими
лапами
сторожкий мов отруювач
у якого при собі
отрута і намір
скрадається підскоком
межею тіні й осоння
2026.04.17
17:32
живе на лав стріт
любить свою лав стріт
у неї дім і сад є
всі нагоди і пригоди
у неї є халати й мавпи
лінтюхи у діамантах
має мудрість і відає суть
любить свою лав стріт
у неї дім і сад є
всі нагоди і пригоди
у неї є халати й мавпи
лінтюхи у діамантах
має мудрість і відає суть
2026.04.17
15:34
троє нас
набралося на віче
на безлюдді повному
корчма
де за біль
розносить вина
відчай
павутиння тче
набралося на віче
на безлюдді повному
корчма
де за біль
розносить вина
відчай
павутиння тче
2026.04.17
15:06
І знов сидить в півоберта та абрис ніжного плеча
На стінці тінню крізь зачинене фіранкою вікно.
В руці фужер, а там настоянка холодна та терпка,
Невже влаштовує на даний час її все це цілком ?
На білій шкірі видно анемічні сині русла вен,
На шиї об
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...На стінці тінню крізь зачинене фіранкою вікно.
В руці фужер, а там настоянка холодна та терпка,
Невже влаштовує на даний час її все це цілком ?
На білій шкірі видно анемічні сині русла вен,
На шиї об
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.03.31
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Ернест Хемінгуей
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Ернест Хемінгуей
Ернест Хемінгуей біографія
(1899 - 1961)
Ернест Хемінгуей народився в Оук-Парку (Іллінойс) 21 липня 1899 року. Хемінгуей почав свою кар'єру письменником в Реда газети в Канзас-Сіті у віці сімнадцяти років. Після вступу Сполучених Штатів у Першу світову війну, Ернест став добровольцем підрозділи швидкої допомоги в італійській армії. Під час служби на фронті, був поранений, і провів багато часу в лікарнях. Після повернення до Сполучених Штатів, Ернест Хемінгуей став репортером для канадських і американських газет і незабаром був відправлений назад в Європу, для того щоб бути в курсі таких подій, як грецька революція.
У двадцяті роки, Хемінгуей став членом групи американців-експатріантів в Парижі, що він описав у своїй першій важливій роботі, "І сходить сонце" (1926). Не менш успішною була робота "Прощавай, зброє!" (1929). Хемінгуей використав свій досвід в якості репортера в ході громадянської війни в Іспанії в якості фону для його самих амбітних романів "По кому дзвонить дзвін" (1940). Серед його пізніх робіт, найбільш видатна - короткий роман, "Старий і море" (1952), розповідь про подорож старого рибалки, його довгої і самотньою сутичкою з рибою і морем, і його перемогу в поразці.
У 1954 році Ернест Хемінгуей став лауреатом Нобелівської премії з літератури.
Ернест Хемінгуей, сам по собі, спортсмен - любив зображати солдатів, мисливців, тореадорів - жорстких, часом примітивних людей, чия мужність і чесність налаштовані проти жорстокого шляху сучасного суспільства, і тих хто в цьому протистоянні втрачають надію і віру. Його простий прози, його продумані діалоги, і його пристрасть до заниження особливо ефективні в його оповіданнях, деякі з яких зібрані в "Чоловіки без жінок" (1927) і "П'ята колона та перші сорок дев'ять оповідань" (1938). Останні роки в біографії Ернеста Хемінгуея заповнені хворобами, такими як діабет і гіпертонія. Однак він був поміщений в психіатричну клініку, де займалися тільки його "психічними розладами", застосовувалася електросудорожна терапія. Після 20 сеансів Ернест Хемінгуей втратив пам'ять і здатність формулювати свої мили письмово. Помер Хемінгуей в штаті Айдахо 2 липня 1961 року.
Переклала на українську мову 4.05.19 20.41
(1899 - 1961)
Ернест Хемінгуей народився в Оук-Парку (Іллінойс) 21 липня 1899 року. Хемінгуей почав свою кар'єру письменником в Реда газети в Канзас-Сіті у віці сімнадцяти років. Після вступу Сполучених Штатів у Першу світову війну, Ернест став добровольцем підрозділи швидкої допомоги в італійській армії. Під час служби на фронті, був поранений, і провів багато часу в лікарнях. Після повернення до Сполучених Штатів, Ернест Хемінгуей став репортером для канадських і американських газет і незабаром був відправлений назад в Європу, для того щоб бути в курсі таких подій, як грецька революція.
У двадцяті роки, Хемінгуей став членом групи американців-експатріантів в Парижі, що він описав у своїй першій важливій роботі, "І сходить сонце" (1926). Не менш успішною була робота "Прощавай, зброє!" (1929). Хемінгуей використав свій досвід в якості репортера в ході громадянської війни в Іспанії в якості фону для його самих амбітних романів "По кому дзвонить дзвін" (1940). Серед його пізніх робіт, найбільш видатна - короткий роман, "Старий і море" (1952), розповідь про подорож старого рибалки, його довгої і самотньою сутичкою з рибою і морем, і його перемогу в поразці.
У 1954 році Ернест Хемінгуей став лауреатом Нобелівської премії з літератури.
Ернест Хемінгуей, сам по собі, спортсмен - любив зображати солдатів, мисливців, тореадорів - жорстких, часом примітивних людей, чия мужність і чесність налаштовані проти жорстокого шляху сучасного суспільства, і тих хто в цьому протистоянні втрачають надію і віру. Його простий прози, його продумані діалоги, і його пристрасть до заниження особливо ефективні в його оповіданнях, деякі з яких зібрані в "Чоловіки без жінок" (1927) і "П'ята колона та перші сорок дев'ять оповідань" (1938). Останні роки в біографії Ернеста Хемінгуея заповнені хворобами, такими як діабет і гіпертонія. Однак він був поміщений в психіатричну клініку, де займалися тільки його "психічними розладами", застосовувалася електросудорожна терапія. Після 20 сеансів Ернест Хемінгуей втратив пам'ять і здатність формулювати свої мили письмово. Помер Хемінгуей в штаті Айдахо 2 липня 1961 року.
Переклала на українську мову 4.05.19 20.41
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
